15-річний підліток із Індії Арнав Даґа витратив 41 день на створення рекордних будинок із гральних карт. На це пішли 143 тис. карт. Таким чином потрапив до Книги рекордів Гіннеса.
Арнав виклав із карт кілька найвизначніших будівель своєї батьківщини – Будинок письменників, Шахід Мінар (національний пам’ятник у Бангладеші), Стадіон у Солт-Лейк-Сіті і собор Святого Павла.
Загалом структура має 12,21 м в довжину, 3,47 м у висоту і 5,08 м у ширину.
Підліток розповів, що його 41-денна робота уповільнилася, коли Шахід Мінар розсипався.
«Мене засмутило те, що стільки годин і днів роботи було втрачено, і мені довелося робити все заново, але дороги назад не було», — сказав він Книзі рекордів Гіннеса.
Як повідомляло BitukMedia, 16-річна Срушті Судхір Джагтап із Індії встановила світовий рекорд, протанцювавши 127 годин (це майже 5,5 діб). Дівчина виконувала традиційний танець і робила лише короткі перерви для відпочинку.
Біля турецького міста Кумлуджа у провнції Анталія підняли скарби із корабля, який затонува приблизно З600 років тому. Це найдервніша нині відома корабельна катастрофа.
Корабель знаходиться на глибині 45-55 метрів. Під час підводних розкопок на місці катастрофи науковці знайшли 30 мідних злитків, особисті речі моряків і амфмору. На місці працюють 40 спеціалістів, які використовують найновітніші технології.
“Ймовірно, судно завантажили в мідних копальнях на Кіпрі, а затонуло воно під час шторму на шляху до острова Крит”, – каже керівник розкопок, доктор наук, доцент Середземноморського університету Хакан Оніз.
https://www.aa.com.tr/
Корабель належить до епохи середньої бронзової доби, затонув приблизно 3550-3600 років тому. Тож його вважають найстарішим у світі затонулим торговим судном.
Як розповідало BitukMedia, Європейський інститут підводної археології (IEASM) оголосив про виявлення нових “скарбів та таємниць” біля середземноморського узбережжя Єгипту. Відкриття зробили в ході експедиції до затонулого під час землетрусу єгипетського міста Геракліон в затоці Абу-Кір. Археологи виявили всередині храму предмети з бронзи та кераміки. Їх привезли, як припускають, з Греції.
Майже 90 осіб здійснили похід на Говерлу на честь Героя України Василя Матійчука . Кажуть, він мріяв підкорити найвищу вершину України, тож таким чином вшанували його пам’ять.
Василь Матійчук воював поблизу Гуляйполя на Запоріжчині у складі 74 батальйону 102 окремої бригади Сил територіальної оборони імені полковника Дмитра Вітовського. Загинув 8 квітня 2023-го у віці 32 років. У військового залишилися матір, сестра та наречена. 9 вересня 2023 року президент Володимир Зеленський посмертно присвоїв Матвійчуку звання “Герой України” з наданням ордена “Золота Зірка”.
У похід на честь Матійчука зібралися рідні, друзі та односельці. На найвищу гору України піднялися 4 жовтня.
“Він був героєм по життю, від малесенького. Хлопці кажуть, що в найгірші моменти він був стимулом сильного духу”, — розповідає матір Героя України Любов Матійчук.
Побратим та односелець Героя України Василь Юрійчук каже: підкорює Говерлу вперше заради свого товариша.
“Таких людей, як Василь, дуже мало. Це — без перебільшень. Не боявся, не казав, що я те робити не буду. Куди треба було — ходив, робив, виконував завдання. Навіть такі випадки були, що його зміна йшла на відпочинок в тил, а він лишався на “нульовці” знову”, — пригадує військовий.
“Він мріяв про Говерлу. Можемо так і зробити — вийти у пам’ять про нього. Він був людиною такою справедливою, вихованою, чесною. Як кажуть: війна забирає найкращих”, — розповідає Мирослав Оленюк. Разом із Василем Матійчуком вони грали за одну футбольну команду.
Як розповідало BitukMedia, Валентина Грищенко із селища Сосниця на Чернігівщині заасфальтувала вулицю, перейменовану на честь її загиблого у війні з росіянами сина Владислава. На це витратила грошові виплати від держави.
Модель Міджон Вудсврізалася у перший ряд глядачів під час показу колекції Ready-to-Wear Spring 2024 Крістіана Коуена на тижні високої моди у французькому Парижі. Жінка носила костюм величезної грудки шерсті, який повністю затуляв їй зір.Для моделі і модельєра це була перша поява на подіумі такого рівня.
Як видно на відео, які з’явилися у мережі, Міджон іде до своїх партнерок на подіумі, але потім заплутується, натикається на глядачів у першому ряду і падає. Сама модель розповіла, що їй знадобилася допомога сімох чоловік, аби підвестися.
“Колекція була натхненна іконою панку Пітом Бернсаом, і для свого паризького дебюту я хотів зробити щось таке ж підривне, як його кар’єра”, – каже Коуен.
Він пояснює, що величезна хутряна куля – це насправді бальна сукня. Міджон каже, що майже нічого не бачила у своєму костюмі, хоча в ньому і були отвори для очей. Бачила лише розмиті тіні.
Подія стала джерелом мемів на Заході. Міджон і Коуен теж ставляться до ситуації із гумором.
“Я ніколи не очікувала, що мій перший паризький показ мод охопить мільйони людей по всьому світу і стане справжнім феноменом. Я не можу перестати сміятися із мемів, які вони роблять. Люди зараз переживають важкі часи, і цей випадок змусив їх посміхнутися”, – каже модель.
Як повідмляло BitukMedia, перший лейбл у світі від українських військових Cubitus Dei презентував у столиці Франції – Парижі свою першу колекцію Fire of Liberty. Творці надихалися образом жінок-воїтельок.
76-річна Віра Чернуха із селища Дементіївка на Харківщині отримала поранення під час обстрілу на початку повномасштабного вторгнення. Росіяни вивезли її у Бєлгород. Жінка подолала чотири країни, аби повернутися додому. Зараз мешкає у селищі сама.
Селище Дементіївка знаходиться у 5 км від кордону із росією між двома стратегічно важливими автошляхами: Дергачі–Козача Лопань і Харків–Бєлгород. Воно тричі переходило із рук у руки.
Жінка каже – за час війни бачила бомби, снаряди, фосфорні боєприпаси. У травні минулого року у її двір прилетів снаряд, пошкодив будинок і поранив жінку. Із пораненням вона вийшла на двір, але хто її знайшов і як надав медичну допому, не пам’ятає.
Уламок російського снаряду сильно поранив пенсіонерці ногу. У російській лікарні вона провела місяць. Російські чиновники уже почали оформлювати їй документи біженки, але жінка відмовилася лишатися в росії.
“Я сказала, що нікуди не піду, сяду тут у Бєлгороді на лавці біля вокзалу. Але потім мене знайшла невістка і за допомогою волонтерів мене забрали”, – пригадує Чернуха.
Аби повернутися у рідне селище, жінка подолала близько 4 тис. км – їхала через Латвію, Литву й Польщу. Тепер живе у Дементіївці сама. Її будинок згорів, тож мешкає у тимчасовій споруді. До найближчих сусідів – 11 км.
Вона вирощує овочі, мріє про козу та знову вирощувати троянди. Також Чернуха доглядає за пам’ятником п’ятьом українським бійцям, які загинули тут у боях.
Як розповідало BitukMedia, пасічник Вадим Темченко із села Таврійське на Запоріжчині розводить бджіл за 17 км від лінії фронту. Чоловік тримає близько 150 роїв.
Цьогорічний нобелівський лауреат із фізики угорець Ференц Крауш планує витратити свою премію на відновлення українських шкіл. Він планує передати гроші фонду Science4People, який сам і заснував.
Крауш отримав Нобелівську премію за “експериментальні методи, які генерують аттосекундні імпульси світла для вивчення динаміки електронів у матерії”. Він розділив із двома колегами – П’єром Агостіні та Енн Л’Юільє.
У цьому році премія становить понад $700 тис. Її розділили між трьома науковцями.
61-річний Крауш працює у німецькому інституті фізики імені Макса Планка. Його організація Science4People допомагає українським школам із оснащенням, а минулого року надавала їм генератори.
Як розповідало BitukMedia, п’ятеро ветеранів, які втратили кінцівки в російсько-українській війні, здійснили благодійний похід Чорногірським хребтом у Карпатах. Завдяки цій акції вони змогли зібратися 10 млн на ЗСУ. Свою акцію назвали “Не втомились!”.
Науковці комунального закладу “Центр охорони та досліджень пам’яток археології” створили оцифровану реконструкцію шаманки-катакомбниці доби ранньої бронзи. Базувалися на одязі, прикрасах і предметах ізпоховання під рештками кургану в місті Гребінка.
Поховання шаманки знайшли у 2007 році. Її знайшли у майже знищеному кургані поховання катакомбної спільноти. Це була жінка віком 25-30 років, зростом 154-158 см, з фізично добре розвиненим тілом.
Фото: Кременчуцький Телеграф
Тепер відтворили образ самої шаманки та її поховання у віртуальній, доповненій та тривимірній реальності. Познайомитися із проектом можна за посиланням.
Приналежність жінки до високої соціальної касти шаманів ідентифікували за похованими поруч предметами. Зокрема, було намисто із людським зубом (ймовірно, вирваним у пацієнта).
Науковці звернули увагу, що кістки викладені в похованні із деякими анатомічними порушеннями. Це може свідчити, що на момент поховання плоті на них не було. Як приклад, наводять традиції тибетський монахів, які після смерті своїх братів лишають їх тіла тваринам, птахам та комахам, а потім хоронять самі кістки. Вважають, що так полегують процес вивільнення душі.
Фото: Кременчуцький Телеграф
Найбільш характерною ознакою був бубон та палиця-калаталка. Також в ногах небіжчиці поставили перевернутий горщик – так зазвичай помічали чаклунів, відьом тощо. Перевернутий горщик є символом переходу у інші світи.
Як повідомляло BitukMedia, eнтузіасти із інтернет-спільноти The Action Lab надрукували на 3D-принтері репліку древнього різновиду ацтецького казу, відомий як “свисток смерті”. Звук, який видає музичний інструмент, нагадує гучний розпачливий жіночий крик
Італійський дім моди Prada співпрацюватиме із космічною компанією Axiom Space. Обіцяють створити більш комфортні і гнучкі захисні костюми Axiom Extravehicle Mobility Unit для астронавтів на Місяці.
Про це космічна компанія оголосила на своєму сайті.
В основу нових скафандрів поклали скафандри Exploration Extravehicle Mobility Unit, які розробили для місії Artemis. Однак нові костюми матимуть покращену гнучкість, захист, комфорт та функціональність.
Prada допоможе конструкторам із вибором матеріалів та конструктивних особливостей космічних костюмів. Там уже заявили, що сподіваються, що співпраця стане поєднанням науки та мистецтва.
Скафандри Axiom Extravehicle Mobility Unit будуть готові до 2024 року.
Як розповідало BitukMedia, японські косметичні гіганти POLA і ANA Holdings створили лінійку косметики для астронавтів Сosmology. Вона допоможе подолати печіння, свербіж, сухість, на які скаржаться космонавти в умовах невагомості.
Валентина Грищенко із селища Сосниця на Чернігівщині заасфальтувала вулицю, перейменовану на честь її загиблого у війні з росіянами сина Владислава. На це витратила 4 млн грн виплат від держави.
Жінка розповідає, що дорога була ґрунтовою, і після дощів перетворювалася на болото. На вулиці Владислава Грищенка живуть в основному люди похилого віку, тож для них це створювало додаткові складнощі.
Тож Валентина перевела 4 млн грн виплат компенсації за загибель сина на благодійний рахунок селищної ради.
“Як би поставився мій син? Нормально. Я нічого не роблю того, що мій син би не схвалив. Він би мене підтримав у моєму рішенні”, – каже жінка.
Як розповідало BitukMedia, Марія Кобець із Брусилова на Чернігівщині виковала сокиру для генерала Валерія Залужного. Жінка зайнялася ковальством після того, як її чоловік пішов на фронт.
10-річний Денис Косарук із села Мстишин на Волині став чемпіономВсесвітній олімпіаді з ментальної арифметики у Молдові у своїй віковій категорії. Участь у ній взяли 230 дітей з 18 країн світу.
Oлімпіада відбулася у містечку Бульбоака у Молдові. Денис отримав кубок чемпіона і перше місце у віковій категорії 9-14 років. Саме кубок чемпіона вважається найбільшою нагородою на цій олімпіаді, він передує інший призовим місцям.
Ментальна арефметика – це спосіб розв’язування задач та прикладів подумки. Учасникам давало 100 прикладів і 8 хв на виконання. Бали нараховували за точність та швидкість.
Денис навчається у п’ятому класі Мстишинської гімназії. Крім того, понад півтора роки відвідує приватну школу, яка спеціалізується на ментальній арифметиці.
“Він займається всього півтора роки в той час, як деякі учасники мають за плечима чотири, а то й шість років навчання з ментальної арифметики. Це вражаючий результат, якому ми надзвичайно раді”, – каже мати хлопчика, Вікторія Косарук. Сам Денис каже, що хоче стати програмістом.
На Всесвітній олімпіаді з ментальної арифметики від Волині брали участь 14 дітей.
Як розповідало BitukMedia, вчителі української мови та літератури Людмила Таболіна та Артур Пройдаков увійшли до 50 найкращих вчителів планети за версією Global Teacher Prize 2023. Обоє викладачів відчули на собі наслідки війни із росією.
Вчені досліджували один з каменів Стоунгенджу і дійшли несподіваних висновків. Фото - Pixabay/CC0 Public Domain
Нове дослідження ставить під сумнів 100-річну теорію про походження найбільшого каменю у внутрішньому колі Стоунгенджа – Вівтарного. Вчені вважають, що він родом з відділенішого регіону, ніж сусідні моноліти. А все тому, що відрізняється за складом від решти каменів.
Вважалося, що більшість каменів Стоунгенджу видобули в області Мінідд Преселі в Уельсі, що за 225 км від Стоунгенджу. Однак новітнє дослідження показало, що Вівтарний камінь має складніший геологічний склад, що, своєю чергою, викликало сумніви в його походженні.
Минуло ціле століття, відколи геолог Герберт Генрі Томас опублікував дослідження 1923 року про Стоунгендж. У ньому він простежив походження “блакитного каміння”, яке утворює внутрішнє коло споруди до пагорбів Преселі в західному Уельсі. Їх так називають через блакитнуватий відтінок, і щоб відрізнити їх від “сарсенових” каменів, які утворюють зовнішнє коло. До них Томас включив 4,9-метрову пласку, сіро-зелену кам’яну плиту, відому як Вівтарний камінь.
Вівтарний камінь Стоунгенджу. Фото – Pam Brophy/ Wikipedia
Він заявив, що все не-сарсенське каміння прийшло з обмеженої географічної області, і це твердження не заперечували протягом 100 років.
Дослідники з факультету географії та наук про Землю Аберістуїтського університету (Велика Британія) вважають, що оцінка Томаса була хибною. Вони стверджують, що геолог “цілком правильно” визначив джерело деяких каменів у західному Уельсі. Але Вівтарний камінь, ймовірно, родом із зовсім іншого місця, можливо, невідомого кар’єру на півночі Великої Британії.
Вівтарний камінь завжди вирізнявся з-поміж інших каменів Стоунгенджу – він набагато більший, а ще має велику частку пісковику. Натомість решта каменів у цій мегалітичній структурі мають магматичне походження. Головною відмінністю Вівтарного каменя є високий вміст барію, який не властивий іншим зразкам зі Стоунгенджу.
Стоунгендж. Фото – з відкритих джерел
Дослідники провели різноманітні аналізи, включно з оптичною петрографією, портативним рентгенівським аналізом, раманівською спектроскопією та автоматизованим аналізом SEM-EDS зразків із формації червоного пісковику в Англо-Валлійському басейні. Результати показали, що склад Вівтарного каменю не відповідає зразкам з басейну. А отже, виникає питання про його походження. Це відкриття підкреслює необхідність вивчення походження Стоунгенджу.
Як розповідало раніше BitukMedia, у Великій Британії виявили велике кладовище стародавніх курганів. Поховання бронзової доби було побудовано в той самий час, що і більша частина Стоунгенджа, вказують археологи.
П’ятеро ветеранів, які втратили кінцівки в російсько-українській війні, здійснили благодійний похід Чорногірським хребтом у Карпатах. Завдяки цій акції вони змогли зібратися 10 млн грн на ЗСУ.Свою акцію назвали “Не втомились!”.
Про це повідомив у Facebook один із учасників походу, житомирянин Олександр Шевцов.
“Українці дякуємо , завдяки Вам вершину у 10 мільйонів подолано. Пʼять підрозділів в яких ми служили до поранень отримають автівки, оптику, звʼязок й т.д”, – написав він.
Під час походу вони розігрували прапор та футболку із підписами учасників – для цього треба було зробити донат “на банку”.
За словами волонтера, допомогу отримають 30 ОМБр, 95 ОДШБр, 1 танкової бригади, Луганського та Краматорського прикордонних загонів. Необхідне обладнання закупить та передасть військовим Фонд Сергія Притули.
Як повідомляло BitukMedia, поетеса та військовослужбовиця Мальва Кржанівська разом із однодумицями організувала жіночий волонтерський проєкт із виготовлення футболок із принтами Military Women. На них зобразили жінок із лавів ЗСУ, волонтерок та медикинь, які допомагають військовим. Кошти від продажу передадуть на потреби оборонців України.
Вчені вже давно намагаються зрозуміти, як саме коти видають своє характерне муркотіння. Дослідники нарешті знайшли ключ до фірмового звуку пухнастиків, який включає вібрації сполучної тканини гортані в котячих голосових зв’язках. Виявляється, муркотіння налаштовано на автопілот.
Прийнято вважати, що муркотіння спричиняють м’язи всередині гортані кішки. Під час руху вони розширюють і стискають голосову щілину – частину гортані, що оточує голосові зв’язки. Тому повітря вібрує щоразу, коли тварина вдихає та видихає.
Науковці піддають сумніву це пояснення. Такі низькочастотні звуки зазвичай видають великі тварини з довшими голосовими зв’язками. Команда під керівництвом вченого Крістіана Гербста з Віденського університету кинула виклик поширеній думці про те, що муркотіння спричиняє активне скорочення м’язів.
Команда науковців з Австрії, Чехії та Швейцарії на чолі з біологами Віденського університету провели досліди з гортанями восьми домашніх котів після евтаназії через важку хворобу. Тоді з’ясувалося, що для мурчання не потрібна робота м’язів чи сигнали нервової системи: всього лише пропускаючи повітря через гортані мертвих тварин, вчені добилися того самого тремтливого звуку з частотою 25-30 герців.
Вивчивши анатомію гортані, дослідники виявили утворення зі сполучної тканини (“нарости” або “подушечки”), які вбудовані у зв’язки кішок. Ці “подушечки” діаметром до 4 мм збільшують густину голосових зв’язок, змушуючи їх вібрувати повільніше і дозволяючи кішкам видавати низькочастотні звуки. Водночас вчені вважають, що живі коти контролюють мурчання ще і за допомогою м’язових скорочень гортані, як це показували попередні вивчення in vivo.
Досліджувати необхідність скорочення м’язів у живих котів складніше. Команда зазначила, що поки що гіпотезу про активне скорочення спростували не повністю.
Натомість остаточна причина муркотіння залишається загадкою. Дехто говорить про задоволення від взаємодії з людьми, інші – про механізм зцілення.
Як розповідало раніше BitukMedia, вчені пояснили, в чому секрет надчутливого нюху котів.
У США вирішили поховати мумію чоловіка, яка 128 років зберігалась у похоронному бюро. Тіло, яке називають “Каменяр Віллі” (Stoneman Willie), з міста Редінг, штат Пенсильванія, незабаром буде поховано як годиться і, як обіцяно, на надгробку з’явиться справжнє ім’я цієї людини.
За життя цей невідомий чоловік був п’яничкою, який помер 19 листопада 1895 року від ниркової недостатності у місцевій в’язниці. За даними похоронного бюро Аумана, його тіло було муміфіковано випадково: трунар експериментував з новими методами бальзамування.
Одягнений у костюм з краваткою-метеликом та з червоною стрічкою на грудях, цей худорлявий чоловік вже 128 років спочіває у відкритій труні в залі похоронного бюро. Його волосся і зуби залишилися такими, як і були.
За словами місцевого історика Джорджа М. Мейзера XI, тіло було законсервоване трунарем Теодором Ауманом, який на той час експериментував з інноваційним методом бальзамування артерій. Ця методика була ще відносно новою наприкінці ХІХ століття, коли трупи часто зберігали на льоду до поховання. Однак трунар переборщив з формаліном, тому “Стоунмен Віллі” закам’янів.
Через те, що при арешті дрібний злодюжка назвався вигаданим ім’я, особа “Каменяра Віллі” залишалась невідомою протягом багатьох десятиліть. Розшукати його родичів не могли з цієї ж причини. До цього часу було точно відомо лише про ірландське коріння чоловіка.
Понад століття тому власник похоронного бюро звернувся до влади Пенсильванії з проханням дозволити йому залишити тіло для експериментів з бальзамування і дістав згоду. Як би ні, тіло ув’язненого поховали б у спільній могилі.
Тепер нинішні власники похоронного бюро Аумана заявляють, що їм вдалося ідентифікувати “Каменяра Віллі” за історичними документами. Вони пообіцяли розкрити його ім’я трохи пізніше цього тижня – вже після офіційного похорону мумії.
“Ми не називаємо його мумією. Ми називаємо його нашим другом Віллі, – заявив Кайл Бланкенбіллер, розпорядник похорону. — Він давно вже став своєрідною іконою, легендарною частиною не лише минулого Редінга, а й, безумовно, і його сьогодення”.
Напередодні похорону бюро Аумана вирішило вшанувати пам’ять людини, яка протягом кількох поколінь була частиною міського фольклору. Минулої неділі місцеві жителі вийшли на вулиці на святкування 275-річчя Редінга. У місті пройшов яскравий парад, в якому, зокрема, взяв участь пересувний катафалк з відкритою труною Віллі.
Весь цей тиждень знамениту пенсильванську мумію виставлено в похоронному бюро Аумана. Чоловік вбраний у смокінг, “як і годиться джентльмену з 1895 року”, кажуть у похоронному бюро. А у суботу “Каменяр Віллі” здійснить свій останній шлях вулицями Редінга і буде похований на місцевому цвинтарі, при цьому справжнє ім’я чоловіка нарешті з’явиться на його надгробку.
Як розповідало раніше BitukMedia, новий докладний генетичний аналіз показав, як крижана мумія Етці виглядала за життя. Йдеться про добре збережене тіло людини, що загинула в Альпах 5300 років тому.
Британський Університет Ексетера запускає однорічний курс із вивчення магії та окультних наук. На базі Інституті арабських та ісламських досліджень студенти зможуть вивчати драконів та гендерні питання у Середньовіччі і отримати ступінь магістра.
“Магістерська програма з магії та окультних наук Університету Ексетера — одна з небагатьох у Великій Британії, що поєднує вивчення історії магії з таким широким спектром інших предметів”, – кажуть у виші.
драконів у західній літературі та мистецтві;
легенди про короля Артура;
палеографію, ісламську думку, археологічну теорію та практику;
зображення жінок у Середньовіччі;
книгу в середньовічній та ранньомодерній Європі;
гендер, суспільство та культуру в ранньомодерній Європі;
філософію психоделіки.
Зокрема, зараз пропонують модулі про:
Професорка Емілі Селове, яка очолює курс, відзначила, що зростаючий інтерес до магії та окультизму стає ключовою темою для розгляду актуальних суспільних питань. Її магістерська програма спрямована на дослідження альтернативних підходів до знань, деколонізації, фемінізм та антирасизм. Також Селове вважає, що її програма дозволить переосмислити західну культуру, перестати її розглядати як виключно раціональну та наукову і протиставляти “забобонності” решти світу.
Як повідомляло BitukMedia, 9 березня у Національній музичній академії України ім. П.І.Чайковського відкрили першу у світі музичну кафедру ЮНЕСКО “Музика, освіта, наука – заради миру”. Музакадемія нещодавно підписала про це договір із ЮНЕСКО.
Українська
العربية
简体中文
Nederlands
English
Français
Deutsch
Italiano
Português
Русский
Español
