Короткокрилі коники, відомі як “мормонські цвіркуни” заполонили містечка назаході США. Вони влаштовують локальний катаклізм щороку, проте місцеві скаржаться – кожного разу ситуація стає все гірше і гірше.
Cвою назву цей різновид коників отримав після того, як їхнє нашестя винищило посіви у мормонських поселеннях у 1800-х.
В останні роки нашестя коників лише гіршають, і в США звинувачують у цьому те, що клімат стає більш посушливим. Чиновники кажуть – чисельність комах у майбутньому може вимірюватися мільярдами особин.
“Велика їх чесельність може сприяти ерозії ґрунтів, погіршенню якості води, виснаженню ґрунтів і потенційно завдати шкоди екосистемам пасовищ і сільськогосподарських угідь,” – зазначили в Університеті Невади.
Як повідомляло BitukMedia, науковці із Природничого музею Лондона змогли відтворити спів комахи Prophalangopsis obscura за виглядом єдиного музейного експоната. Вперше і в останнє цього родича коників бачили 150 років тому.
Подія сталася 13 травня у польській столиці Варшаві. Школяр стояв на зупинці транспорту разом із мамою. Його рюкзаком зацікавилися дикі кабани. Проте нагодився поляк на авто, який відібрав рюкзак у тварин та повернув господарю.
Інцидент відбувся в районі Бялоленка – там поруч знаходиться невеликий ліс. Ймовірно, звідти і прибігли кабани.
Як видно на відео, до рюкзака школяра підходить малеча а намагається його смикати. Хтось із дорослих особин теж береться до справи. Кажуть, що спочатку речі хлопчика поцупив таки хтось із кабанів-батьків.
Один із водіїв, що проїжджав повз, зупинив машину та спробував забрати рюкзак і тварин. Нагодився й інший чоловік – він видава гучні звуки, намагаючись відлякати тварин.
Зрештою рюкзак повернувся до хлопчика. Варто відзначити, що чоловік дуже ризикував, оскільки дикі кабани – доволі буйні і небезпечні створіння.
А місцеві скаржаться, що тварини приносять збитки уже кілька років – вони навіть заходять до закритих подвір’їв, нищать там газони та влаштовують гармидер.
Місцевих закликають не годувати кабанів – раніше були випадки, коли діти годували їх бутербродами, тож тепер тварини самі приходять по “своє”. Також влада закликає взагалі не лишати рештки їжі на вулицях.
Як повідомляло BitukMedia, Тіффані та Грегорі, подружжя з бельгійського регіону Валлонія, ділять дах з врятованим диким кабаном на ім’я Оскар. І так вже більше року. Кажуть, прив’язалися один до одного.
Найбільша японська компанія із телефонії SoftBank Corp планує створити для кол-центрів нейронну мережу, яка буде пом’якшувати різкі висловлювання незадоволених клієнтів. Тож життя операторів стане трішки спокійнішим.
Зараз компанія тестує нейронну мережу у себе та серед деяких клієнтів. Повноцінно запустити продукт на ринок планують у 2026-му.
“Ми працюємо над розробкою рішення, яке зможе надавати голосу клієнта спокійний розмовний тон і передавати його нашим працівникам за допомогою технологій розпізнавання емоцій та обробки голосу на основі штучного інтелекту”, – повідомили в SoftBank.
“За допомогою цього засобу ми прагнемо підтримувати добрі стосунки з клієнтами через ефективне спілкування, і при цьому забезпечити психологічне благополуччя наших працівників”, – кажуть у компанії.
Ну, відзначають журналісти, принаймні для працівників кол-центрів це ще одна хороша новина. Отже їх не звільнять і не замінять програмами типу Chat GPT. Принаймні, поки що.
Як розповідало BitukMedia, у 62-річної жінки Даян Белон діагностували найсмертоносніший у світі вид раку на багато років вперед завдяки аналізу крові за допомогою ШІ.
Існує дев'ять видів дерева баобаб. Шість із них ростуть тільки на Мадагаскарі, два зустрічаються лише в Африці, а один вид баобаба дістався Австралії. Фото - Unsplash
Вчені розгадали таємницю походження прадавніх баобабів. Згідно з дослідженнями ДНК, культові дерева вперше з’явилися на Мадагаскарі 21 млн років тому. Їхнє насіння згодом переносилося океанськими течіями до Австралії, а також до материкової Африки.
Баобаб відомий як “дерево життя” через його дивну форму та довголіття. Дерева перебувають у небезпеці через зміну клімату та широкомасштабну вирубку лісів.
Над дослідженням походження баобаба працювала докторка Ілія Ліч з Королівського ботанічного саду в К’ю разом з чоловіком – професором Ендрю Лічем з Лондонського університету королеви Марії. “Ми змогли точно визначити походження баобабів, які є культовим ключовим видом, що підтримує широке розмаїття тварин та рослин. Ці дані дозволили нам надати важливу нову інформацію, яка допоможе зберегти баобаби”, — зазначила Ілія Ліч.
Дослідники вивчили вісім видів баобабів, шість з яких ростуть на Мадагаскарі, один поширений в Африці, а інший – на північному заході Австралії. Вчені закликають до більш високого природоохоронного статусу для двох місцевих видів, що знаходяться під загрозою зникнення. Серед них найбільше і найвідоміше з мадагаскарських дерев — гігантський баобаб.
На Мадагаскарі гігантський баобаб перетворився на резервуар для живої води.
Баобаби – одні з найцікавіших дерев на землі. Вони також відомі як “матір лісу” у перекладі з малагасійської мови, “дерево догори дригом” та “дерево життя”. Ці рослини можуть жити тисячі років, виростаючи до величезних розмірів і зберігаючи велику кількість води у своїх стовбурах, щоб переживати посушливі сезони. Їхні фрукти вважаються джерелом волокон, які застосовують у виробництві мотузок або одягу. На баобабі ростуть великі білі квіти, які розпускаються в сутінках, залучаючи кажанів в якості запилювачів.
Дерева баобаба можуть жити тисячі років. Найстарішим зареєстрованим баобабом було дерево Панке у Зімбабве (на фото). Йому було 2450 років, коли воно загинуло у 2018 році. Фахівці припускають, що це сталося через зміну клімату.
Як розповідало раніше BitukMedia, у лісі на півдні Чилі росте гігантське дерево, якому, як вважають, 5 тисяч років. Невдовзі його можуть офіційно визнати найстарішим у світі. Кипарис-велетень, відомий як Прадід, – джерело цінної наукової інформації. Прийнято рішення обмежити доступ туристів до довгожителя та засекретити його місцезнаходження.
Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже взяла участь у Ризькому марафоні. Вона подолала 21 кілометр, щоб зібрати гроші на дрони для України.
Про це вона повідомила у своєму акаунті у соціальній мережі X.
Байба Браже розповіла, що на дрони для України вдалося зібрати 12 тисяч євро. Своїй колезі подякував міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. “Дякую, Байбо Браже, за підтвердження фрази “Стільки, скільки потрібно для перемоги України” і особисто, і на ділі!” – написав він під дописом глави МЗС Латвії.
Міністр закордонних справ Латвії бігла під номером 815 – стільки днів тривало російське вторгнення до України в день участі Байби Браже у Ризькому марафоні.
Байбі Браже 57 років, для неї це перша участь у марафоні. До нього міністра закордонних справ готувалася разом з тренером.
“Напівмарафон був важким, але я рада бути серед 34 тисяч учасників і тих, хто фінішував”, — сказала Браже.
Фото – x.com/Braze_Baiba
У Ризькому марафоні на різних дистанціях також бігли інші працівники МЗС Латвії. Кошти на безпілотники для Збройних сил України Байба Браже зібрала за допомогою проєкту благодійної організації Ziedot.lv, який реалізується у співпраці з посольством України в Латвії.
Як розповідало раніше BitukMedia, естонський депутат Крісто Енн Вага подолав 1700 км на велосипеді із Талліна до Києва за шість днів. До української столиці прибув 2 травня. Під час мандрівки йому вдалося зібратися 30 тис. євро на FPV дрони. Проте головною задачею було показати, що війна – лише на відстані велосипедної прогулянки.
Тепер Веселка важить 6 кг завдяки суворій дієті, і вона святкує свою першу річницю в новому домі. Фото - Ciaran McCrickard
У місті Брідженд, Вельс, кицька з імʼям Веселка (Rainbow), що страждала від ожиріння, зуміла скинути більше половини власної ваги. Такого результату вдалось досягти за два роки.Раніше тваринаважила близько 13 кг і практично не могла самостійно пересуватися.
Улюблениця народилася з нестачею ваги і важила лише 490 грамів. Тоді кошеням опікувалися фахівці Cats Protection з Брідженда.
Але коли за три роки тварина повернулася до притулку, маючи вагу трохи більшу, ніж середня дворічна дитина, персонал був “глибоко шокований”. Її вага становила близько 13 кг.
Спочатку Рейнбоу провела рік у благодійній організації через проблеми із вагою. Чи зможе Веселка прожити з такою вагою, ветеринари сумнівались – надто великим було навантаження на органи та кістки кішки. Крім того, вона не могла самостійно ходити у лоток.
Але завдяки суворій дієті, яку протягом року підтримували співробітники притулку, вихованці вдалося скинути майже сім кілограмів. “Тепер вона може ради собі раду, вона стала набагато рухливішою і без проблем обходить будинок і сад, які ми зробили для неї безпечними”, — розповіли нові господарі Веселки Метью та Сара Роджерси.
Менеджер Bridgend Cats Protection Сью Бен-Сауд сказала: «Метью та Сара виконали таку блискучу роботу. Я знала, що у неї все добре, але дивитися на фотографії, на яких Рейнбоу виглядає такою підтягнутою, навіть із зайвою шкірою від втрати ваги, це справді чудово”. За її словами, жодна кішка ніколи не повинна потрапляти в такий жахливий стан, але, “на щастя, її перша власниця звернулася до нас, коли зрозуміла, що просто не може контролювати вагу Рейнбоу”.
Як розповідало раніше BitukMedia, товстий кіт Гацек, який вважався чи не однією з головних місцевих пам’яток польського Шеціна, знайшов нову домівку і зник з мап для туристів. А ще колишній Король Кашубської — за назвою вулиці, на якій він жив – помітно схуд.
Невелике стрітфуд кафе Taquería El Califa de León у Мексиці отримало одну зірку гіда “Мішлен” за свої тако “Гаонера”. Це перший подібний заклад в країні, який удостоївся такої оцінки.
Заклад більше схожий на кіоск існує вже понад півстоліття і розташовується поряд із торговими рядами в районі Сан-Рафаель у Мехіко. Всередині одночасно можуть поміститися щонайбільше 10 відвідувачів, тож черга переважно збирається зовні. Замовлення видають через отвір у стіні.
У меню лише чотири позиції: біфштекс, чулети (свиняча відбивна), реберця і знамениті тако “Гаонера”. Саме завдяки цій “винятковій” страві кіоск зарекомендував себе як один з найкращих ресторанів Мексики, — йдеться у престижному гіді “Мішлен”.
Платити можна лише готівкою. Ціни тут набагато нижчі, ніж в інших ресторанах, що отримали зірки “Мішлен”: біфштекс коштує 53 песо ($3,17), реберця — 82 песо ($4,90), а ті самі “Гаонера” — 70 песо ($4,19).
Фото – michelin.com
“Тонко нарізане філе яловичини майстерно готується на замовлення, приправляється тільки сіллю і невеликою кількістю лайма <…> У той же час інший кухар готує чудові кукурудзяні коржики”, – сказано в ресторанному путівнику.
За словами шеф-кухаря Taquería El Califa de León, секрет успіху його закладу — у простоті тако та якості м’яса.
Кіоск увійшов до першого путівника “Мішлен” по Мексиці. Як зазначається на сайті гіда, “перша і дуже багатообіцяюча добірка ілюструє те, як країна демонструє свої регіони з їхньою самобутньою культурою та традиціями”.
Минулого тижня представник MICHELIN вручив шеф-кухареві Taquería El Califa de LeónАртуро Рівере Мартінесу нагороду, зокрема заповітний білий кітель, який той навіть не спромігся одягнути, оскільки був занадто зайнятий смаженням м’яса.
Як розповідало раніше BitukMedia, страви рівня Мішлен можна буде замовити на висоті 25 км.
Понад 80 морських котиків зібрались неподалік Національного антарктичного наукового центру “Академік Вернадський”. “Котяче нашестя” на острові Галіндез сфотографували полярники Олександр Мацібура та Віталій Камінський.
Про пише Національний антарктичний науковий центр.
“Днями біолог 29-ї УАЕ Світозар Давиденко нарахував на острові Галіндез, де розташований “Академік Вернадський”, велику кількість антарктичних морських котиків – аж 81! В компанії з ними був також один південний морський слон”, – розповідають дослідники.
Багато морських котиків оселились і на сусідніх островах. Наприклад, на острові Уругвай, що теж належить до архіпелагу Аргентинських островів, відпочивало 19 цих тюленів.
Фото – Національний антарктичний науковий центр
Загалом антарктичні морські котики часто скупчуються в районі “Вернадського” восени під час сезонних міграцій (в Антарктиці зараз осінь). А внаслідок глобального потепління вони залишаються на острові довше, ніж раніше.
“На відміну від домашніх котиків, ці тварини – агресивні й зовсім не лагідні. Вони б’ються за свою територію, гарчать на інших самців, можуть погиркати й на полярників. І мають право: вони ж в Антарктиці господарі!” – кажуть українські дослідники.
Ще один цікавий факт, яким поділилися полярники, – морські котики не їдять пінгвінів, а харчуються переважно крилем, рибою та кальмарами. Водночас самі котики стають здобиччю косаток і морських левів.
Колись морських котів вбивали через їхнє цінне хутро, але після підписання Договору про Антарктику 1959 року, вони отримали захист, як і всі інші тварини крижаного континенту.
Як розповідало раніше BitukMedia, дослідники показали морського котика, який відпочиває на дерев’яному човні.
Британці24-річна Ліберті Ейвері та її чоловік Ґреґ Кірбі, 29 років, із графства Норфолк живуть так, ніби зараз 1940-ві. Навіть своє весілля оформили у стилі тієї епохі. Кажуть, дідусі і бабусі вінчалися б так же само.
Пара щодня одягається у вінтажний одяг, а їхній будинок заставлений меблями тієї епохи.
Вони відвідують свята в стилі 40-х, їздять на американськиму джипі 1942 року випуску і, звісно, вдяглися у вбрання 40-х років у день свого весілля.
“Це просто звичайне життя. Правда”, – каже Ґреґ.
“Ми постаралися зробити наше життя на стільки у стилі 1940-х, на скільки це було можливо. Зробили так, як, можливо, зробили б наші бабусі і дідусі”, – каже чоловік.
При тому, відзначає, що обійшлося не так уже й дорого.
Пара взяла участь у традиційному церковному вінчанні, потім молодята поїли в пабі і влаштувала танці в місцевій сільській ратуші, щоб відсвяткувати.
“Зазвичай нас сприймають позитивно. Хтось дурнувато жартує, але це і гарний спосіб завести нові знайомства, бо люди самі підходять”, – каже Ліберті.
Вона виросла дуже сором’язливою, тож це допомагає їй навчитися спілкуватися із людьми.
Пара намагається якомога менше контактувати із сучасними технологіями. На дозвіллі грають у настільні ігри, а на вихідних ходять танцювати танці із 1940-х.
Ліберті сама займається пошиттям одягу у стилі 1940-х і для інших. Вона любить готувати за рецептами тієї епохи і використовувати тодішнє кухонне приладдя.
Важко дивитися фільми тієї епохи, відзначає Ліберті. А також доглядати за старими тканинами.
Ґреґ працює перукарем. Каже, вони з дружиною вважають одяг тої епохи зручним і привабливим. Це не такий одяг, який можна купити на сезон і потім викинути. Його доводиться ремонтувати і давати йому друге життя, щоб він мав такий же вигляд, як і 80 років тому, відзначає чоловік. Але подружжю це подобається.
Пара разом уже близько десяти років. Познайомилися, коли Ліберті працювала підмайстром перукаря, а Ґреґ прийшов підстригтися.
“З того часу він не може мене позбутися”, – сміється жінка.
Як розповідало BitukMedia, Ліза і Ніл Флетчери із Британії живуть так, ніби зараз 1930-ті. Тож під час святкування Різдва, пара сиділа за столом і слухала грамофон.
A 20-річний Каллум Грабб із містечка Керколді у Шотландії захопився епохою середини ХХ сторіччя. Він їздить на авто, яке на 10 років старше за його бабусю.
Українська студентка 18-річна Оксана Трефаненко із Чернівців, яка певний час жила в Британії, вступила до Гарвардського університету у Массачусетсі, США. Планує вивчати там міжнародні відносини.
Раніш Оксана навчалася у Британії у коледжі Елсмір. Туди вона вступила у 2022-му, отримавши стипендію від Head’s Conference Projects, яка дозволяє студентам із центральної та східної Європи навчатися у Британії протягом двох років. Зараз вона здобуває бакалаврський диплом зразка International Baccalaureate (міжнародна освітня організація у Женеві). Дівчина вивчає історію, англійську мову та літератури та географію, другорядними дисциплінами є математика, біологія та німецька мова.
Навчання у Гарварді у Оксани триватим чотири роки. Спершу вона вивчатиме різні предмети, а на третьому курсі зможе обрати основний. Зараз вона припускає, що її основними предметами будуть суспільні науки або державне управління, а також хоче вивчати мови. Заняття почнуться у вересні.
Вступ до Гарварду був важким, каже Оксана. Вона подала п’ять оригінальних есе, особисту заяву, пройшла інтерв’ю, надала рекомендаційні листи, а також інформацію про свою академічну та позакласну діяльність.
Тим не менше, дівчинка отримала unconditional offer, тобто її візьмуть без подальших вступних екзаменів та інших умов.
“Я просто не можу в це повірити”, – каже Оксана.
Хоч і виїхала на час війни до Британії, Оксана слідкує за ситуацією в Україні. Під час одного із російських обстрілів вона отримала щасливий імейл.
“Я відкрила лист із Гарварду, коли у моєму місті була повітряна тривога і загроза ракетного обстрілу, і це лише додало мені емоцій”, – пригадує студентка.
“На той час вдома всі спали, – продовжує Оксана. – Я відкрила імейл і побачила “Вітаємо” й анімовані постріли салюту на екрані ноутбука. Почало одразу програватися відео всередині повідомлення. Мені знадобилося дві хвилини, щоб зрозуміти, що це правда. А потім я розбудила своїх батьків”.
Як повідомляло BitukMedia, Університет штату Вермонт (США) відзначив докторським ступенем смугастого кота з імʼям Макс. Кажуть, тварина показала себе пристрасним мисливцем на мишей і взагалі стала улюбленцем студмістечка.
У Києві на базі Кінологічного центру Головного управління Нацполіції з’явиться безкоштовний дитячий кінологічний гурток. Там школярам розповідатимуть про роботу кінолога та вчитимуть роботі із собаками.
Заняття у гурту “Юний кінолог” стартують із 25 травня. Поліцейські кінологи будуть ділитися із дітьми своїм досвідом та навчать базовим командам.
Діти зможуть ознайомитися з роботою кінологічної служби, навчитися методам взаєморозуміння з чотирилапими, правилам догляду і спілкування з собаками та їх дресируванню. Також копи обіцяють розвивати у дітей почуття поваги до тварин.
На заняття запрошують дітей віком від шести років. Участь в програмі безоплатна. Заняття проходитимуть на базі Кінологічного центру Головного управління Національної поліції щосуботи з 10:00 до 12:00 за адресою: вул. Вознесенський узвіз, 27.
Як повідомляло BitukMedia, іспанська лікарня у Барселоні Hospital del Mar та центр із адопції безпритульних тварин та пет-терапії Affinity Foundation створили спільний проєкт. Вони допускають у палати реанімації собак, аби ті морально підтримували пацієнтів.
Університет штату Вермонт (США) відзначив докторським ступенем смугастого кота з імʼям Макс. Кажуть, тварина показала себе пристрасним мисливцем на мишей і взагалі стала улюбленцем студмістечка.
Цими вихідними в Університеті штату Вермонт (США) має відбутись вручення дипломів. Крім студентів, документ про освіту отримає кіт Макс. Як повідомляється на офіційному сайті університету, його нагородять за відданість університету та “психологічну підтримку” студентів.
Смугастик отримає докторський ступінь, але, зрозуміло, що жартівливий: Doctor in Litter-ature» (litter у перекладі означає “послід кошенят/цуценят”).
“З гучним схвальним муркотінням викладачів опікунська рада присвоїла Максу Доу престижний титул доктора, разом із усіма перевагами котячої м’яти, привілеями кігтеточки та обов’язками, які з цим пов’язані”, – зазначили в повідомленні Університету штату Вермонт.
Фото – Vermont State University
Новоспечений доктор наук не зміг бути особисто присутнім під час урочистої церемонії. Однак працівники університету обіцяють незабаром передати диплом його заслуженому власнику.
Розповідають, що Макс став легендою університетського кампусу Каслтон та завоював серця як студентів, так і викладачів. Чотири роки тому його підібрала дівчина на ім’я Ешлі Доу — відтоді тварина стала частим гостем студмістечка, що знаходиться неподалік будинку Ешлі. Кіт приходить на лекції, забирається на наплічники студентів, а також бере участь в екскурсіях.
“Він виходить і вітає більшість наших гостей, а потім слідує за ними протягом усієї екскурсії”, — розповів місцевому телеканалу Брендон Кеннеді, заступник директора приймальної комісії.
Кота у студентському містечку знають як затятого сплюха, відмінного ловця мишей, а також “лагідного члена (ред. – студентської) родини”.
За словами викладачів, добре вміє надавати “психологічну” підтримку студентам. “Щодня я дивлюся у вікно і бачу, як студенти відкладають телефони, коли бачать Макса, беруть його на руки і роблять з ним селфі. Він наша зірка”, – зазначила Джесіка Дункан, директор з розвитку кар’єри та інновацій.
Одного разу прихильники тварини настільки переймалися відсутністю Макса, що створили на честь нього вівтар. “У ньому були свічки та все інше – і фотографія Макса, яку вони роздрукували та поклали в рамку”, – згадує Ешлі Доу.
Кіт охоче йде до рук студентів, які катають його у своїх рюкзаках, фотографують і отримують емоційну підтримку вже майже чотири роки. Фото – Vermont State University
Коли Макс вдосталь нагуляється кампусом, студенти проводжають його додому — на прохання господині, аби на Макса раптом не напали бродячі коти. За словами Ешлі, кіт сумує з приводу закінчення навчального року: коли кампус спорожніє, тварина все ще приходитиме у знайоме місце та чекатиме на друзів. Хазяйка сподівається провести з ним трохи більше часу цього літа – щоб Макс відчував підтримку.
Фото – Vermont State University
Як розповідало раніше BitukMedia, американка зі штату Юта випадково відправила свою кішку поштою. Тварина провела в коробці шість днів, але, на щастя, повернулася додому цілою та неушкодженою.
У Німеччині Асоціація баварських броварів обрала нову пивну королеву. Титул здобула 22-річна Ліннея Клеє з Енсдорфа. Вона здобула перемогу над 52 претендентками з усієї Баварії та чотирма іншими фіналістками.
Переможниця не лише любить хмільний напій, а й сама варить його: стати броваркою їй порадив батько. Крім того, дівчина грає у футбол. Вона – півзахисниця у місцевій аматорській команді. Цього сезону їй поки не вдалося забити жодного голу.
Дівчина знає німецьку, англійську та французьку мови, а також вільно розмовляє фінською: її мати родом з Фінляндії. У відеопрезентації Клеї зізналася, що мріяла стати пивною королевою Баварії з 16 років. Для неї цей пінний напій асоціюється зі свободою. Її найулюбленіший різновид пива — пшеничне.
Асоціація баварських броварів обирає пивну королеву вже 15 років. Переможницю визначають журі та шляхом онлайн-голосування. Титул на рік може заслужити будь-яка дівчина, яка розуміється на сортах пива та процесах пивоваріння.
Як розповідало раніше BitukMedia, американські сиророби та пивовари зі штату Орегон об’єдналися, аби створити пиво із сиром із “блакитною” пліснявою. Кажуть, ідею важко було “продати” навіть своїм працівникам.
Знаменита серветка, на якій аргентинський футболіст Ліонель Мессі підписав перший контракт з “Барселоною”, було продана з торгів за $965 тис. Договір було підписано, коли футболістові було 13 років.
Про це повідомляє Associated Press з посиланням на аукціонний будинок Bonhams.
Торги стартували з 300 тис. фунтів (379 тис. доларів). Ім’я покупця не розкривається.
Документ було підписано 14 грудня 2000 року. Майбутній зірці футболу тоді було 13 років. Від його імені з клубом домовлявся батько Хорхе Мессі. До цього переговори з “Барселоною” зайшли в глухий кут, він погрожував забрати сина назад до Аргентини.
Аби переконати Хорхе у серйозності своїх намірів, спортивний директор “Барселони” Карлес Рексач запропонувати скласти попередню угоду. Зустріч проходила у кафе тенісного клубу. Рексач попросив в офіціанта папір, а натомість отримав серветку, на якій і склав текст документа.
Ліонель Мессі грав за молодіжну “Барселону” з 2000 до 2003 року, потім перейшов до основної команди, в якій виступав майже 20 років. Футболіст став найкращим бомбардиром в історії клубу, забивши 672 голи. З “Барселоною” Мессі 10 разів ставав чемпіоном Іспанії та чотири рази вигравав Лігу чемпіонів. 2021 року спортсмен перейшов до клубу “ПСЖ”. Наразі він грає за “Інтер Майамі”.
Крім того, Мессі ставав володарем “Золотого м’яча” чотири роки поспіль – з 2009-го до 2012-го. Він також отримував цю премію у 2015, 2019, 2021 та 2023 роках. Мессі – єдиний футболіст у світі, удостоєний восьми “Золотих м’ячів”.
Як розповідало раніше BitukMedia, “Золотий м’яч” аргентинської зірки футболу Дієго Марадони виставили на торги. В описі до лоту сказано, що трофей спортсмен отримав як найкращий гравець чемпіонату світу 1986 року.
Коваль із Одеси Андрій Чорногор виготовив металеве плече для сценічного костюму Jerry Нeil на Євробаченні. Працював під російськими обстрілами та попри відсутність світла. На виготовлення обладунка пішов місяць.
Команда, яка готувала співачку, показала варіанти металевого наплічника, який вони знайшли в інтернеті і якими можна було б надихнутися.
Коли треба було різати метал, через російські обстрілі в Одесі зникло світло. Довелося працювати “дідівським” методом – використовувати ножиці по металу.
Наплічник виготовляв із прямих листів металу. Аби вигнути у правильну форму, довелося зробити тисячі ударів спеціальним знаряддям. Потім згладжував утворені нерівності на поверхні за допомогою “англійського колеса”.
Спочатку Андрій зробив зразок та відправив у Київ. Там приміряли на співачці, та внесли правки. Так повторювалося не один раз.
Загалом же виглядом свого виробу майстер задоволений, як і виступом українських конкурсанток. Каже, це надихає та дає сили створювати нові вироби.
Як повідомляло BitukMedia, латвійський співак, “поп і рок-ікона” Артур Шингирейс, який виступає під сценічним ім’ям Dons, прихистив собаку Роні із Харкова. За твариною доглядає його мама, а сам співак називає Роні чудовим.
Українська
العربية
简体中文
Nederlands
English
Français
Deutsch
Italiano
Português
Русский
Español
