Нещодавно знайдена фреска зображує корж поруч із винним кубком. Можливо, випічку їли з фруктами, такими як гранати чи фініки, або приправляли спеціями або чимось схожим соусом песто.
Відкриття зробили цього року під час нових розкопок Regio IX – одного з дев’яти районів, на які поділено стародавнє місто Помпеї. Будівлю частково розкопали ще в ХІХ. У січні цього року роботи поновилися. Нещодавно археологи знайшли скелети трьох людей біля пічки в частині будинку для прислуги.
Директор музею Габріель Цухтрігель відзначив, який контраст передає фреска – проста їжа і дорогі срібні прибори. Він відзначив, що піца також свого часу була стравою бідноти із півдня Італії.
Вулкан Везувій поховав місто Помпеї під шаром попелу майже 2 тис. років тому – його виверження сталося 78 року н.е. Місто знаходилося на відстані 23 км від Неаполя, який ЮНЕСКО вважає батьківщиною піци.
Як повідомляло BitukMedia, Бріана Побінер, палеоантрополог з Національного музею природознавства у Вашингтоні, проаналізувала викопні людські решки у Африці. Сліди від порізів на одній із кісток навели її на думку, що кістка належала жертві канібалів. Знахідці 1,45 млн років.
Червоний светр з принтом у вигляді білих овечок виставили на аукціон Sotheby’s. Цю річ носила сама принцеса Діана. Цікаво, що “брат-двійник” овечого джемпера зберігається у музеї.
Леді Ді в грайливому светрику з вівцями вперше потрапила під приціли фотокамер у червні 1981 року. То був спортивний матч, який Діана Спенсер відвідала зі своїм майбутнім чоловіком, принцом Чарльзом, за місяць до весілля.
Червоний вовняний джемпер з овечим принтом належав бренду Warm & Wonderful двох британських дизайнерок – Саллі М’юрі та Джоанни Осборн. Вони згадують, що побачили Діану в їхньому виробі на першій шпальті однієї з недільних газет – так і дізнались, що принцеса має цей светр. Наслідком стало зростання продажів та сплеск популярності бренду Warm & Wonderful, зазначили дизайнерки.
Модель з малюнком у вигляді безлічі білих та однієї чорної овечок виготовляли і продавали до 1994 року. А у 2020-му джемпер з історією знову надійшов у продаж.
Скрін – warmandwonderful.com
Светр леді Ді на аукціон Sotheby’s виставили власники бренду. Вони розповіли, що принцеса Діана носила джемпер кілька тижнів, а згодом повернула його дизайнерам на ремонт. Дизайнерки були впевнені, що оригінал було відремонтовано та відправлено замовнику… до березня 2023 року. Джоанна Осборн порпалась на горищі в пошуках старого візерунка та помітила маленьку коробку. Всередині, разом зі старим бавовняним покривалом, знайшовся червоний овечий светр. Після ретельного вивчення стану, пошкодження рукава та детального порівняння з фотографіями 1981 року Sotheby’s підтвердив, що це оригінальний светр, який носила принцеса Діана понад 40 років тому.
Діана у светрі бренду Warm & Wonderful двох британських дизайнерок. Фото – з відкритих джерел
Тоді, у 81-му, Діані видали нову модель, а “оригінальну” версію залишили у себе. А от другий джемпер принцеси, його вовняний “брат-двійник”, знаходиться в музеї Вікторії та Альберта у Лондоні.
Торги аукціонного будинку Sotheby’s відбудуться 7 вересня. За светр Леді Ді очікують виручити – 40-70 тис. фунтів стерлінгів (51-89 тис. доларів).
Як розповідало раніше BitukMedia, на аукціоні Christie’s продали колекцію коштовностей австрійської мільярдерки Хайді Хортен, яка померла минулого року. Вартість прикрас склала 202 млн доларів. Це найуспішніший продаж ювелірних виробів в історії. Проте мало кому відомо, що над унікальними прикрасами висить темна тінь націонал-соціалізму.
На острові Борнео дослідники виявили пальму під назвою Pinanga subterranea (“підземна пінанга”). Вона цвіте та плодоносить під землею. Але деякі загадки цієї рослини ботаніки ще досі не розгадали.
Вчені приголомшені, тим як парадоксально квітнуть і приносять плоди ці пальми. Вони припускають, що ці дерева можуть запобігати етапам запилення та розсіювання.
Вже відомо, що поїдають і розносять плоди Pinanga subterranea бородаті свині. “Проте ще доведеться з’ясувати, як і ким запилюються квіти”, – заявив один із учасників дослідницької групи Бенедикт Кунхойзер.
Раніше ботанкас було відомо лише про одну рослину, яка цвіла і плодоносила під землею — підземна орхідея.
Пальма Pinanga subterranea вже була відома місцевому населенню, проте довгий час залишалася непомітною для вчених. За більш тісної співпраці з громадами корінних народів, відкриття могли б зробити раніше.
Плоди Pinanga subterranea їдять і розсіюють бородаті свині, але спосіб опилення невідомий. Фото – Royal Botanical Gardens, Kew
У плодів рослини солодкий смак, з досить густою м’якоттю та соковитою текстурою. “Ми досі не знаємо про інші види використання рослини, і є багато речей, які досі залишаються загадкою”, – зазначив Бенедикт Кунхойзер. За його словами, ботаніки здебільшого націлені на вивчення наземного життя рослин, проте ця знахідка демонструє – вченим необхідно виходити за межі того, що помітно одразу.
Як розповідало раніше BitukMedia, в Італії в археологічному парку фігове дерево виросло не з того боку. Смоківниця буквально звисає з склепіння стародавньої печери. Це дерево ніби кинуло виклик гравітації.
50 команд представили свої інноваційні розробки передовим військовим спеціалістам на Drone Hackathon "Anti-Shahеd". Фото - Facebook/ Міністерство цифрової трансформації України
Три українські виробники з півсотні конкурсантів отримають по одному мільйону доларів на реалізацію та масштабування розробок проти ворожих БПЛА.Вони презентували найдієвіші та найефективніші проєкти.
Про це повідомило Міністерство цифрової трансформації України.
За словами віцепрем’єр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій Михайла Федорова, зараз критично важливо створити альтернативні системи протидії іранським БпЛА.
З переможцями Drone Hackathon “Anti-Shahеd” укладуть контракти на один мільйон доларів. Кошти підуть на “якнайшвидшу реалізацію розробки, яка знищуватиме ворожі дрони в українському небі”. Нові технології допоможуть боротися з іранськими шахедами, щоб не витрачати потужні ресурси сил ППО.
“Щоб постійно ефективно протидіяти новим атакам ворожих БпЛА, нам необхідно впроваджувати нові системи з виявлення, ідентифікації та знищення цілей”, — заявив генерал-майор Збройних сил України Володимир Коваль.
Інфраструктура України щодня зазнає атак від іранських дронів. Тільки в травні по Україні запущено щонайменше 400 “шахедів”. Загалом з вересня минулого року по Україні запустили щонайменше 1200 ударних безпілотників. Цьогорічний Drone Hackathon “Anti-Shahеd” продемонстрував, що українські фахівці здатні дивувати світ та ефективно протидіяти ворожій навалі.
Фото – Facebook/ Міністерство цифрової трансформації України
“Наше завдання — максимально підтримати розробників, створити умови для масового виробництва альтернативних систем протидії іранським шахедам. Впевнений, що кожна ідея, запропонована на хакатоні, має всі шанси працювати на перемогу”, — наголосив Олександр Кубраков, віцепремʼєр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури.
Drone Hackathon “Anti-Shahеd” об’єднав розробників, інженерів, кіберспеціалістів та ентузіастів, які створюють передові системи й технології для виявлення, відстежування та знищення ворожих дронів. Оцінювали проєкти спеціалісти різних родів і видів військ, військових структур та цифрових технологій.
Раніше в межах Армії дронів провели перший Drone Hackathon. Із 30 сформованих команд, які презентували технологічні рішення з розвитку БПЛА, 6 стали переможцями. За пів року вони втілили свої ідеї в продукт, який продемонстрували на полігоні.
Як розповідало раніше BitukMedia, на платформі Brave Inventors з’явився проєкт БПЛА під назвою “Хрущ”. Його розмістили інженери 67-ї окремої механізованої бригади. За словами розробників, цей дрон може використовуватись для виконання операцій на передовій та в тилу.
А бізнесмен Дмитро Ренжин та програміст Сергій Тітков з Млиніва, що на Рівненщині, створили пристрій, який виявляє дрони у небі. Радіус його дії – до 3 км.
Львівські лікарі успішно видалили пухлину нирки 9-річному хлопчику на ім’я Шарбель. Новоутворення було розміром із футбольний м’яч і заважало дитині дихати.
Про це у Facebook повідомило Перше медичне об’єднання Львова.
Шарбель донедавна був абсолютно здоровим, займався карате. Два місяці тому мама помітила, що хлопчику важко дихати. Вирішили перевірити вміст кисню в крові – він виявився занизьким.
Батьки запідозрили пневмонію та серед ночі повезли хлопчика до Лікарні Святого Миколая. Там у Шарбеля виявили нефробластому – один із найпоширеніших видів раку нирки в дітей.
“25-сантиметрова пухлина тиснула на інші внутрішні органи хлопчика та будь-якої миті могла спровокувати ниркову кровотечу. До того ж, нефробластома встигла метастазувати в легені. Права була вже повністю заповнена вторинними пухлинами та зовсім не функціонувала. Ліва ж легеня працювала лише на 50%. Хлопчик був у дуже важкому стані. Йому терміново призначили хіміотерапію”, – розповіли у медзакладі.
Шарбеля лікували медикаментозно протягом місяця – пухлину нирки вдалося зменшити майже вдвічі, а легені звільнили від метастазів. На сьомий тиждень перебування у лікарні школяра прооперували. Лікарі кажуть, що змогли повністю видалити пухлину, метастазів нема. Зараз Шарбель проходить лікування хіміотерапією.
Як повідомляло BitukMedia, львівськи лікарі видалили із правого ока 11-річної Алевтини дермоїдну кісту. Через новоутворення у дівчинки в оці почало рости волосся.
Бріана Побінер, палеоантрополог з Національного музею природознавства у Вашингтоні, проаналізувала викопні людські решки у Африці. Сліди від порізів на одній із кісток навели її на думку, що кістка належала жертві канібалів. Знахідці 1,45 млн років.
Скам’янілу гомілку знайшли у колекці Національного музею Кенії, Національного музею Найробі.
Побінер шукала на кістках сліди від зубів диких тварин, а знайшла сліди кам’яних знарядь, як вона припускає.
“Ці порізи дуже схожі на ті, що я бачили на скам’янілих рештках тварин, яких обробляли для вживання в їжу”, – каже науковиця.
Співавтор дослідження Майкл Панте, палеоантрополог з Університету штату Колорадо, створив 3D-моделі на основі зліпків слідів на кістці. Він порівняв їх із 898 слідами різних травм на кістках – подряпин від зубів та різних ударів.
І хоча Побінер не ділилася своєю теорією, Панте теж дійшов висновку, що предки сучасних людей, схоже, їли один одного. Хтось тримав кам’яне знаряддя і рухав ним в одному напрямку кілька разів, що характерно для освіжовування туші.
Дев’ять з 11 слідів на скам’янілій кістці (номери від 1 до 4 і від 7 до 11) є слідами від нарізів кам’яних знарядь. Мітки 5 і 6 були ідентифіковані як сліди зубів.
Хто саме став жертвою канібалів, сказати не вдається, адже гомілкова кістка не надає стільки інформації, як череп чи хоча б щелепа. Спочатку її власника ідентифікували як австралопітека Бойсея, а у 1990 році як людину прямоходячу.
Складні знаряддя праці характерні для роду Homo, який включає наш вид, Homo sapiens. Але останні дослідження показали, що інші стародавні гомініни могли використовувати кам’яні знаряддя ще раніше.
Тож далекі пращури людей вбивали своїх сородичів та представників інших видів не лише для примітивних ритуалів.
Фото: Jennifer Clark
Як повідомляло BitukMedia, aрхеологи з Каліфорнійського державного університету розкрили подробиці людських жертвоприношень у давніх жителів Центральної Америки. Вони вже три роки ведуть в Белізі розкопки печери майя, що отримала назву Печери опівнічного жаху. В зубах жертв ритуалів знайшли таємничу блакитну нитку. Вчені мають кілька версії, как вона туди потрапила.
Американка Джекі Флурной із міста Лютерсвіль штату Джорджія 36 років чекала, коли зацвіте кактус, який вона посадила у своєму саду. Тепер він випустив квітконіжку із бутонами – і її шокують розміри.
У саду Джекі багато квітів – лілії і троянди. Багатьом вона дає кумедні назви, як то “троянда-нокаут”. Усі вони цвітуть. Лише одна рослина ніяк не наважувалася.
“Думаю, це було щось на зразок очікування Різдва. Ти сидиш в стороні і чекаєш на свій подарунок”, – розповідає пенсіонерка про те, як чекала на квітку кактуса.
Насіння кактуса виду Американська агава жінка посадила у 1987-му. Весь цей час кактус спокійно собі ріс. А ось одного дня жінка у вікно і побачила, що рослина випустила стебло висотою 7 метрів. І всі у місті чекають, коли розпустяться квітки.
Американська агава цвіте раз за усе своє життя – у період між 25 і 45 років після того, як насіння проросло.
Джекі сміється, що ще ніхто ніколи не чув, аби агава цвіла у Джорджії, зазвичай вона росте у південних штатах та Мексиці. Жінка каже, що кактус має зацвісти жовтим. Найбільша квітка буде на самій верхівці стебла.
Як повідомляло BitukMedia, 28-річний американець Ной Джоллі із Нью-Йорка зміг створити музику за допомогою кімнатної рослини. Він підключив рослину до машини, яка реагувала на електричні імпульси, що випромінює листя та стебло.
Майстриня із Київщини Олександра Меленчук створює із полімерної глини моделі українських сільських хат. Зараз це актуально для переселенців, які хочуть взяти спогад про рідний дім із собою.
До створення мініатюр у формі селянських хат Олександру підштовхнув батько. Він родом із Волині і часто відвідував стару хату, в котрій виріс.
“Їздить кожного літа, возить мене, возить маму, зараз возить онуків. І хата та вже давно пуста і напіврозвалена. Але його тягне туди, мов магніт”, – пригадує майстриня.
Олександра має освіту “промислове і цивільне будівництво”, хоча за фахом не працювала. Аби потішити батька, вирішила зробити модель хатинки – зробила максимально деталізовано, всередині навіть зімітувала вогонь у грубці.
“Він був вражений, він радів, як дитина. Він досі вважає, що ця перша хатка — вона найбільше схожа на сільську. Хоча вона така вийшла і кривенька, й маленька, і стріха нечісана, але він каже, що до сільської ця найбільш подібна”, – каже майстриня.
Після початку повномасштабного вторгнення батько Олександри пішов на фронт, а знайомі виїхали закордон.
“Знайомі, котрі зараз за кордоном, мені написали, що пам’ятають, що я колись робила для тата. І вони написали, що теж хочуть мати собі. Потім інші знайомі написали”, – розповідає майстриня.
Олександра виготовляє хатки з полімерної глини і розписує їх акриловими фарбами. Якщо хати розписані і клієнти надсилають фото, вона відтворює розпис на мініатюрі. Каже, що це для неї не бізнес, а можливість відпочити душею.
А батько Олександри демобілізувався після битви за Київ і зараз частіше може навідувати рідну хатинку.
Як повідомляло BitukMedia, Григорій Череватенко у своїй компанії “Еко-Дім” створює будинки із соломи. Для цього його команда змогла осучаснити технологію пращурів. Солома вважається найменш токсичним матеріалом для будівництва.
Скутер зі своєю новою власницею. Фото - Sumiko Moots
Китайський чубатий собака з деформованими задніми лапами отримав звання найпотворнішого пса у світі. Скутер став переможцем щорічного конкурсу, який проводять в рамках ярмарку Сонома-Марін в американському місті Петалума, штат Каліфорнія.
У 2023 році лисий семирічний пес на ім’я Скутер став володарем титулу Найпотворнішого собаки у світі. Тварина народилася з вивернутими задом наперед задніми лапами. Заводчик збирався приспати цуценя з дефектом, але склалось інакше. Першим тварину прихистив чоловік, в якого Скутер прожив сім років. Коли ж власник більше не зміг утримувати вихованця, собака оселився в Лінди Елмквіст, яка є членом організації порятунку тварин. Тепер Скутер живе з нею у місті Тусон, штат Аризона.
Фото – Sumiko Moots
Власниця вважає перемогу свого улюбленця абсолютно заслуженою. З народження Скутер пересувався передніми лапами. З віком він почав швидко втомлюватися. Тоді йому зробили спеціальний візок. За словами Елмквіст, якщо не брати до уваги проблеми з лапами, в іншому Скутер схожий на будь-якого іншого собаку і любить брауншвейзькі ковбаски.
Конкурс на найпотворнішого собаку у світі проводять майже 50 років. Відзначити недосконалості, які роблять усіх собак особливими та унікальними, не насміятись, а продемонструвати світові, що ці тварини насправді прекрасні, – таким бачать організатори конкурсу своє головне завдання. Так виходить, що чимало учасників конкурсу свого часу були врятовані з притулків для тварин.
Для реєстрації на конкурс бажаючим необхідно заповнити анкету з фотографією та невеликою розповіддю про собаку. Крім цього, власник тварини повинен додати інформацію про зроблені вихованцю щеплення.
Переможця змагання нагороджують призом та вручають 1,5 тисячі доларів. Журі оцінює конкурсантів в одній категорії – незалежно від породи.
Конкурс на найпотворнішого собаку World’s Ugliest Dog Competition проводиться щорічно в червні в рамках ярмарку Sonoma-Marin Fair у місті Петалума, що у штаті Каліфорнія, з 1970-х років. І хоча його учасники не вражають зовнішньою красою, їхні господарі люблять їх безмежно.
Нагадаємо, минулого року переможцем конкурсу став метис китайського чубатого собаки та чихуахуа на прізвисько Містер Щасливе обличчя (Mr. Happy Face).
17-річний Містер Хеппі Фейс – найпотворніший собака 2022 року. Фото – AFP via Getty Images
Раніше, як розповідало BitukMedia, найпотворнішим собакою у Великій Британії визнали метиса мопса і китайського чубатого собаки на імя Пеггі. За перемогу у конкурсі вона отримала купон на послуги ексклюзивного спа для собак, а також фотосесію та портрет на полотні.
Нирка щура готується до трансплантації в рамках дослідження Університету Міннесоти щодо нової методики довгострокового кріоконсервування органів. Фото - CAROLINE YANG FOR STAT
Американські вчені розробили унікальну технологію кріоконсервування донорських органів. Вони заморозили нирку, “оживили” її та успішно пересадили. Щоправда, поки тільки щурам. Але це просто величезний крок у трансплантології.
Історичну операцію з пересадки розморожених донорських нирок кільком щурам провели фахівці з Університету Міннесоти. Це перша команда, якій вдалося не лише успішно заморозити органи, а й створити безпечну технологію їхнього розморожування непошкодженими та життєздатними. Між тим, саме це десятиліттями залишалось непереборною проблемою для вчених у всьому світі.
І от нарешті вперше нирка, занурена в рідкий азот при мінус 150 градусах Цельсія, після нанопідігріву змогла знову почати функціонувати в тілі тварини, якій була пересаджена!
Це просто величезний крок у трансплантології. Просто зараз по всьому світу сотні людей, серед яких маленькі діти, чекають на пересадку органів. І часто все вирішує час і фактор удачі – чи вчасно з’явиться потрібний орган у відповідному стані. І навіть якщо так, медики та пацієнти змушені поспішати з операцією, адже поза людським тілом донорський орган залишається живим зовсім недовго. Для вирішення проблеми дефіциту та екстреності операцій дослідники активно шукають можливості зберігати органи протягом значно більшого часу.
Занурювати органи в глибоке заморожування вчені навчились, а от “оживляти” без пошкоджень та з непорушеною функціональністю – ще ні. Принаймні, всі попередні спроби були невдалими.
В ході нового випробування команда американських дослідників спочатку занурила нирку в стан крижаного анабіозу. Йдеться про процес вітрифікації — рідина переходить до склоподібного стану шляхом занурення в пари рідкого азоту. А потім вчені прогріли нирку за своєю унікальною технологією і пересадили її піддослідному гризуну.
Відомо, що такі розморожені нирки пересадили пятьом щурам. Тварини вижили, а їхні нові нирки почали працювати і так вже сто днів.
Як розповідало раніше BitukMedia, львівські медики отримали можливість вдвічі подовшити перебування нирки поза тілом людини. Це відбулося завдяки апарату Kidneyassist. Львіські трансплантологи стали першими в Україні, хто його використав.
У США створили нейромережу, здатну виявляти карієс на знімках зубів. Фото - з відкритих джерел
У Сполучених Штатах розробили нейромережу, яка виявляє найменший карієс за фотографіями зубів. Перша версія системи ШІ “побачила” сліди присутності чи відсутності карієсу на 79,5% знімків. Нова розробка спростить роботу стоматологів і може стати основою мобільних застосунків для самодіагностики.
Про це повідомила Міжнародна асоціація стоматологічних досліджень.
Математики та медики з США створили нейромережу, здатну виявляти малопомітні сліди розвитку карієсу на фотографіях зубів за допомогою відкритих алгоритмів машинного зору. Ця розробка, як припускають, спростить роботу дантистів.
Ця система штучного інтелекту була створена групою американських математиків та медиків під керівництвом доцента Університету Темпл у Філадельфії (США) Чукву Огво. Йдеться про адаптовану версію популярної нейромережі YOLOv7, відкриту систему машинного зору, яку можна навчити розпізнавати різні типи об’єктів на фотознімках і у відеороликах.
Для вирішення цього завдання вчені підготували набір фотографій верхніх та нижніх щелеп, отриманих під час обстеження кількох сотень пацієнтів у відділенні стоматології Університету Темпл. Медики детально вивчили ці знімки, відзначили на них усі уражені карієсом ділянки та використали ці фотографії для навчання та подальшої перевірки роботи нейромережі.
Як зазначають дослідники, перша версія їхньої системи штучного інтелекту (ШІ) досить непогано впоралася із завданням. Вона виявила сліди присутності або відсутності карієсу на 79,5% знімків: виявила на них понад 83% уражених зубів та правильно визначила межі карієсу на близько 80% пошкоджених ділянках емалі.
Отже, технологію можна використовувати як для створення автоматизованих клінічних систем, що спрощують діагностику та лікування карієсу, так і для розробки застосунків для смартфонів, які будуть оцінювати стан зубів пацієнтів.
За останні роки вчені значно просунулися у розробці систем штучного інтелекту та створили нейромережі, здатні полегшувати роботу людини. Наприклад, нещодавно вчені з Великої Британії створили модель штучного інтелекту, яка може ефективно виявляти онкологічні захворювання легень на початкових стадіях.
Фермер із села Довгеньке на Харківщині Ігор Князєв використав ящики від російських снарядів до РСЗВ “Град”. Із них чоловік побудував другий поверх будинку.
Село Довгеньке зруйнували вщент в ході важких боїв. Тепер селяни, які залишилися, мають відбудовувати житло. На поля поки вийти не можуть, адже вони засіяні мінами та снарядами.
Князєв вирішив використовувати ящики від російських снарядів, які знайшов на позиціях окупантів. Він звів із них стіни другого поверху свого будиночку. На це пішло близько 50 коробок. Їх заповнив пінопластовою крихтою. Ззовні будинок обшиє будівельним профілем, всередині утеплить мінеральною ватою.
“Ящиків – отак! (показує по горло) Можна будувати що завгодно”, – каже фермер.
Як повідомляло BitukMedia, 43-річний киянин Кирило Барашков створив біля свого приватного будинку бункер для себе й сусідів. Приміщення обладнане усім необхідним та вміщує до 15 осіб.
Астронавт NASA Кайла Беррон тримає фільтр, який допомагає переробляти сечу астронавтів на питну воду на Міжнародній космічній станції. Фото - NASA
NASA на борту МКС домоглося відновлення 98% питної води зі стічних відходів, серед яких сеча та піт. Це важливе досягнення для освоєння космосу, адже робить місії астронавтів максимально самодостатніми завдяки регенерації води та повітря. Команда дослідників зазначає, що вода, вироблена на борту МКС, перевершує якість води, яку перероблюють громадські системи водопостачання на Землі.
Кожному члену екіпажу на МКС на добу потрібно близько 4,5 літра води для пиття, приготування їжі та гігієнічних потреб, на кшталт чищення зубів. Відновлення та повторне використання 98% води, що доставляється в космос для учасників тривалих місій, було названо ідеальною метою і її вдалося досягти.
Як повідомив представник Космічного центру Джонсона (США), йдеться про дуже важливе досягнення в еволюції систем життєзабезпечення. За його даними, при використанні 100 фунтів (близько 40 кг) води втрачається лише два фунти, а ще 98% можна використовувати знову.
Такого рівня відновлення води вдалося досягти завдяки використанню системи Environmental Control and Life Support System (ECLSS) з удосконаленим блоком Urine Processor Assembly (UPA). Останній відповідає за відновлення води із сечі астронавтів з використанням вакуумної дистиляції.
ECLSS є комбінацією апаратного забезпечення. ECLSS складається з системи відновлення води, яка збирає стічні води, і передових осушувачів, які вловлюють у повітрі МКС вологу з дихання й поту екіпажу. Система збирає всю воду, обробляє її та робить з неї питну. При демонстрації роботи устаткування умовах мікрогравітації в космосі, ефективність ECLSS становила 98 %.
Звичайно, як і у випадку з іншими стічними відходами, отримана вода проганяється крізь серію спеціальних фільтрів і каталітичних реакторів, що видаляють з води будь-які сторонні речовини. Процес повторюється знову і знову, поки отримана вода не відповідатиме заданим стандартам. До води також додається йод, щоб запобігти росту мікробів.
Наголошується, що вода на МКС чистіша за ту, що подається в муніципальних системах водопостачання, а сам процес очищення в цілому нагадує ті, що використовуються наземними комунальними системами. Головне, що в результаті дослідники космосу зможуть проводити більше часу в подорожах без необхідності поповнення водних запасів, наприклад, на Місяці або на шляху до Марса і далекого космосу взагалі. Як вважають вчені, чим менше доведеться брати із собою води та кисню, тим більше – обладнання.
Як розповідало раніше BitukMedia, вчені знайшли на Місяці мільярди тонн води.
Два пітбулі з притулку для тварин у Міннесоті (США) стали популярними після того, як одна з них перестрибнув через стіну, аби возз’єднатися зі своєю найкращою подругою.
Собаки Бренда та Лінда потрапили до притулку Friends of Minneapolis Animal Care & Control у Міннеаполісі наприкінці травня. Бренді 4 роки, а Лінді – 7, припустили працівники притулку.
Тварини жили у будинку місцевої жінки. За час свого перебування там вони стали досить близькими подругами, – розповіла Медісон Вайссенборн, координатор притулку.
Бренда була трохи більш товариською та впевненою в собі, тоді як Лінді знадобився деякий час, аби відчути себе у притулку у безпеці. Бренду перевели на поверх для усиновлення першою, а потім і Лінду.
Спочатку пітбулі опинились в сусідніх вольєрах, які розділяла перетинка. А вже за кілька хвилин Бренда перелізла через перешкоду і возз’єдналась зі своєю кращою подругою. Опинившись разом, собаки почали радісно бігати.
Побачивши двох собак в одному вольєрі, працівники подумали, що то якась помилка. Але запис з камери відеоспостереження все прояснив: просто Бренда сумувала за своєю подружкою.
“Це відео зробить день кожного яскравішим”, – подумала Вайссенборн та опублікувала його в інтернеті.
Зрештою собак поселили вдвох у великому вольєрі, де вони і залишалися разом, поки їх не забрали нові господарі. Теж обох!
“Ми подумали, що якщо вони такі щасливі, то не можемо їх розлучити”, — зізналася Вайссенборн.
Розміщуючи в мережі відео, вона хотіла повідомити, що собаки готові до усиновлення та явно не бажають розлучатися.
Так і сталось. Обох пітбулів прихистила місцева жінка, яка нещодавно втратила власного собаку. Вона побачила кумедне відео і прийняла рішення забрати подруг додому разом. “Це була справжня любов з першого погляду”, — зауважила Вайссенборн.
Найкращі подружки, як і раніше, житимуть у Міннеаполісі.
Як розповідало раніше BitukMedia, п’ятирічний собака породи пітбуль врятував тримісячне цуценя, що впало в басейн.
Український бариста Андрій Васильєв зайняв третє місце на чемпіонаті світу з дегустації кави WCTC 2023. Змагання проводили у грецькій столиці Афіни.
Про це повідомила українська філія всесвітньої спілки кавоварів Specialty Coffee Association у Instagram.
Андрій Васильєв працює у кавовій сфері з 2008 року. У 2019-му він переміг на Українському національному чемпіонаті із каптейстингу (дегустації кави).
“Треба почати дегустувати каву, а не бездумно її пити. Тренування моїх рецепторів полягає у щоденних усвідомлених дегустаціях кави. Але справа не тільки в цьому – треба почати з того, щоб думати, що ти їси і п’єш”, – розповідав він тоді в інтерв’ю.
Цього року Васильєв виступав у команді обсмажувальної компанії Dam Coffee Roasters із Дніпра.
WCTC 2023 – це один із чотирьох чемпіонатів світу серед барист. Учасникам потрібно було відрізнити різні види кави за допомогою рецепторів.
Правила чемпіонату – учасникам пропонують три чашки кави – у двох однаковий сорт, а в третій – інший. І таких трійок вісім. Максимум часу на оцінку кави – 8 хв. Оцінюється кількість правильно визначених чашок та швидкість.
Як повідомляло BitukMedia, yкраїнська делегація створила незалежний павільйон на Biennale Architettura — найбільшій архітектурній виставці світу у Венеції. Команда учасників представила проєкт DNC Ucraino. Він пропонує подорож через простір та час ключовими історичними моментами України. Україна була представлена на заході вперше за 10 років.