Захід сподівався, що зможе привести Росію до суспільства цивілізованих країн. Але досвід її поразки у війні із Японією та розвитку російського пострадянського політикуму дає мало сподівань на це. Натомість така риторика лиш призвела до початку повномашстабного вторгнення в Україну. Тепер Україна має перемогти Росію. А для росіян, які прагнуть потрапити у цивілізоване західне суспільство, поразка їхнього лідера Володимира Путіна стане найкращим варіантом.

Напередодні річниці російського повномасштабного вторгнення президент Джо Байден здійснив візит до Києва, фактично у зону бойових дій, де немає американських військ. І це був сміливий кроком. У політичному плані мужність Байдена підсилює українську мужність. А як писав грецький історик Фукідід, мужність є секретом свободи.

Поїздка Байдена, як і участь солідної делегації Конгресу з представниками обох партій на Мюнхенській безпекові конференції, – це  однозначні сигнали: Сполучені Штати та Захід твердо підтримують Україну. У Мюнхені наратив підтримки України зміцнився завдяки заявам про те, що Україна не повинна програти, а має виграти. Захід єдиний у прагненні неминучої перемоги над Росією, котра вчиняє військові злочини.

Візит Байдена є явним стримуючим фактором проти ескалації, до якої могла б вдатися Росія. Президент Зеленський заявив, що була укладена угода про отримання ще більшої кількості військової допомоги – і це стало попередженням щодо будь-якої спроби Росії здійснити новий напад на Київ.

Візит Байдена є явним стримуючим фактором проти ескалації

Стратегічною ілюзією минулого, яка спершу призвела до незаконної анексії Криму в 2014 році та війни на сході України, була невдала оцінка намірів Путіна. На Заході вважали, що він не підведе Росію до вторгнення в Україну. Тепер ми знаємо, що у  війнах в Чечні, Грузії, Придністров’ї, Сирії, Малі та інших військових авантюрах росіяни йшли слідами Сталіна та царів.

Захід думав, що можливо привести Росію до міжнародної спільноти демократичних країн.  Горбачов, Єльцин і навіть Путін у перші роки свого правління заохочували Захід співпрацювати з Росією також у рамках НАТО. Тим не менш, рішення НАТО не приймати Грузію та Україну в 2008 році було прийнято після того, як Путін припинив співпрацю із Заходом і оголосив свою промову на Мюнхенській конференції 2007 року. На жаль, надія на взаємодію з путінською Росією померла. Зараз ціна допомоги Україні, яку Захід платить відповідно до Статуту ООН, де кожна країна має право на самозахист, стає все більшою і більшою.

Хоча Україна отримала на Мюнхенській конференції величезну підтримку, китайський голова МЗС Ван І виступив з бурхливою критикою Сполучених Штатів через збиті шпигунські повітряні кулі та підтримку України. Говорив він у стилі вже звичної йому “дипломатії воїна-вовка” (“Воїн-вовк” – популярний у Китаї фільм-бойовик. Згаданий стиль дипломатії отримав назву на честь фільму. Він дуже агресивний щодо будь-кого, хто критикує Компартію Китаю, – ред.).  Таким чином, стало зрозуміло, що Китай підтримує Росію. Китайські провокації зменшують підтримку України та мають на меті розділити Захід у його підтримці України. Пекін хоче домогтися ескалації до рівня нової холодної війни проти Сполучених Штатів.

Здивувало те, що потім Ван І натякнув на мирну угоду, яку розробив Китай і яку він оголосить у Москві в першу річницю російського вторгнення 24 лютого 2022 року. Британський економіст Тімоті Еш назвав деякі елементи, які вона може включати. Зокрема там ідеться про повагу до територіальної цілісності України, що означатиме, що Росія має вивеси війська принаймні із Донбасу, Херсона та Запоріжжя (у документі, який опублікував Китай в ніч на 24 лютого, Пекін закликає поважати суверенітет “усіх країн”, – ред.).

Заклика пекіна поважати суверенітет означає, що росія має вивести війська із материкової України. Щодо криму сподіваються на компроміс

Є припущення, що довгострокова базова угода може містити  певний компроміс щодо Криму. Ймовірно, Сі також прагнутиме домовитися про те, що НАТО не буде проводити нове розширення. Раніше Сі Цзіньпін чітко заявив, що ядерний конфлікт неможливо собі уявити. Тож вихід Росії з Договору про обмеження стратегічного наступального озброєння бентежить Сі.

З іншого боку,  економічне процвітання Китаю залежить від Європи та Сполучених Штатів, а отже і влада нинішніх представників компартії від них залежить. Попередження Блінкена  у бік Китаю не постачати летальну зброю Кремлю прозвучало чітко. Тож  є можливість і такого сценарію – Путін відмовиться від України і перекладе відповідальність за війну на військових, Китай втрутиться і допоможе зберегти Путіну крісло. Російські військові програють і можуть прийняти умови Китаю, а  Путіна залишиться президентом.

Американський екс-дипломат Генрі Кіссінджер, виступаючи в Давосі, зкотре висловив сподівання, що Росія «зможе знову приєднатися до міжнародної системи». Він  припустив, що отримавши невдалий досвід у війні, Росія може переглянути свої позиції, за якими вона історично покладалася на армію, прагнула бути віддаленою від Заходу та мала страх, що Європа буде домінувати на нею. Поразка Путіна може бути найкращим варіантом для росіян, які хочуть уникнути контрпродуктивних історичних моделей і приєднатися до спільноти цивілізованих націй. Однак спочатку Росія повинна вирішити, ким вона хоче стати. Зважаючи на те, як розвивалася історія Росії після її поразки від Японії, комуністичної революції та отримання свободи після розпаду Радянського Союзу, нема гарантій, що Росія приєднається до спільноти націй.

Україна повинна виграти війну і гарантувати собі безпеку