палеонтологія

Завропод Юрського періоду був твариною з найдовшою шиєю - виявили палеонтологи за допомогою аналізу кісток. Динозавр жив на території Східної Азії понад 160 млн років тому. Нове дослідження рештків дозволило вченим оновити рекордну таблицю динозаврів.

Палеонтологи у центральній Індії знайшли величезну кладку яєць динозаврів - 92 гнізда із 256 яцями. Припускають, що їх відклали титанозаври - величезні чотириногі ящіри різних видів. Але вони були не дуже вправними батьками і могли навіть розчавити яйця.

Навіщо диплодоку 13-метровий хвіст? Одні з найвищих істот, які будь-коли ходили по Землі, мали "підозріло" довгі і тонкі хвости. Їх використання досі викликає суперечки серед вчених. Португальські палеонтологи та аерокосмічні інженери з Міланського політехнічного університету (Італія) змоделювали хвіст динозавра-диплодоцида на основі п'яти різних скелетів. Вони хотіли з'ясувати, чи міг він рухатись з надзвуковою швидкістю.

Співробітники Музею Редпат у канадському Монреалі виявили рідкісне свідчення того, що динозаври ласували первісними ссавцями. У скам'янілому шлунку опереного динозавра мікрораптора (Microraptor zhaoianus) знайшли стопу крихітного теплокровного.

Поряд з великою групою динозаврів-хижаків на доісторичній Землі існували й різноманітні "диваки". От як нещодавно вивчений динозавр з Монголії — розміром з гусака і навіть трохи схожий на нього. Дослідники назвали "плавучого мисливця" нелітаючим бакланом Крейдового періоду.

Мешканка американського містечка Елім на Алясці Андреа Нассук і її чоловік Дзозеф випадково знайшли рештки мамонта. Серед них – рідкісний "блакитний" бивень.

Вчені склали опис нового виду прадавнього морського ящера -  серпентизухопса. Він схожий на гібрид змії з крокодилом. Цікаво, що скам'янілості великої морської рептилії пролежали у палеонтологічному музеї понад 20 років. Науковці зацікавились їм тільки зараз.

Канадські та британські науковці припускають, що розгадали таємницю викопної тварини Typhloesus wellsi, яку називають "золотою рибкою-прибульцем". Це може бути океанічний молюск, який жив 330 млн років тому.

Австралійська науковиця Кейт Тринайстіч із Університету Кертіна разом з командою відкрила найдавніші найни відомі викопні рештки серця. Воно має вік 380 млн років і...

У Болгарському національному природничому музеї виявили рештки древньої панди, яка мешкала у Європі. Відкриття унікальне – раніше про таких тварин не знали. Вид встановили лише за двома зубами, які припадали пилом у сховищі.