Субота, 24 Травня, 2025
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 49

8 млн клітин: вчені створили віртуальний ембріон у найдрібніших деталях

0
Вчені показали, як формується ембріон миші. Фото - X. QIU ET AL./CELL

Дослідники Стенфордського університету створили найдокладнішу тривимірну мапу мишачого ембріона, яка візуалізує майже 8 мільйонів клітин. Мапа демонструє, як клітини взаємодіють і мігрують в ембріоні через два тижні після зачаття. Мета технології – допомогти дослідникам виявити причини вроджених захворювань.

Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі Cell, пише Nature.

Така 3D-мапа демонструє будову всіх основних органів, що розвиваються в ембріоні, – від головного мозку до серця та спинного мозку. На ній можна побачити складні зароджувані структури в нервовій трубці, з якої потім розвинеться центральна нервова система, видно асиметричні рухи клітин, що формують чотири камери серця, що росте.

“Тут відображена величезна складність клітинних структур, яка буде дуже важливою для дослідників усього світу, які вивчають механізми розвитку миші”, — пояснює Мігель Естебан, біолог стовбурових клітин із біотехнологічної компанії BGI Cell у Шеньчжені, Китай.

Щоб створити “віртуальний” ембріон генетик зі Стенфордського університету в Каліфорнії Сяоджі Цю і його колеги створили модель під назвою Spateo, яка “зшиває” разом кілька типів даних. Це включає в себе транскриптом — або весь набір молекул РНК, які беруть участь у синтезі білка — для кожної клітини в шматочку ембріона, зібраного для приблизно 90 шматочків тканини в два моменти часу. Дослідники змогли знайти та записати профілі транскриптому для кожної клітини в просторі та часі: відстежили поведінку 7,8 млн клітин в ембріоні миші на 9-й та 11-й дні після запліднення, коли формуються основні органи.

Фото – X. QIU ET AL./CELL

“Вчені вперше досягли такої візуалізації ембріона на справжній одноклітинній роздільній здатності на стадіях, де залучено так багато клітин. Spateo можна використовувати для створення мап будь-якого виду, зокрема з використанням даних про людські ембріони та органи”, — каже Естебан. “Цей підхід стане нормою”, – прогнозує він, оскільки технологія стає дешевшою та швидшою у використанні.

Як розповідало BitukMedia, науковці з Університету Яманасі та Японського агентства аерокосмічних досліджень змогли виростити у космосі ембріони мишей на борту МКС. У них не виявили серйозних відхилень та мутацій ДНК.

У Коломиї відреставрували 235-річні історичні двері

0
Фото - "Коло брами"

Реставрація, якою може похвалитися Коломия: під час створення ветеранського простору “Гарт” було збережено історичні двері. Їхній вік – 235 років.

Про це ГО “Коло брами” повідомляє в своєму фейсбуці. 

Громадська ініціатива “Коло брами” відновила одні з найстаріших дверей у Коломиї на Івано-Франківщині. Майстри повернули до життя 235-річні двері, розташованого на вулиці Мазепи, 4. 

Під час реставрації відкрили первісну деревину, що була прихована під численними шарами фарби. Фасад дверей прикрашає “ялинковий” візерунок з дуба, а задня частина виготовлена з сосни.

Реставратори студії IDEA studio очистили деревину, провели обробку від шкідників, зберегли оригінальні металеві заклепки, деякі з яких були замінені, і зберегли функціонуючі старовинні завіси.

Будівлю зведено у 1789 році, а реконструйовано в 1811-му. Приміщення має багату освітню історію: до 1892 року тут функціонувала “Головна окружна польсько-німецька школа”. Директором з 1824 до 1856 року був Микола Верещинський – український етнограф і засновник альманаху “Русалка Дністрова”.

У будівлі працювала польська семирічна школа імені Пірамовича (1893–1939 рр.), фармацевтичне училище за радянських часів, а з 1992 до 1997 року на другому поверсі розміщувався Музей історії міста Коломиї. До 2023 року тут функціонував центр зайнятості. У листопаді 2024 року будівля стала домівкою ветеранського простору “Гарт”.

“Важливість реставрації, а не заміни на металопластик, годі переоцінити. В Коломиї це єдині двері такого поважного віку, і можливість залишити їх у гарному стані в стінах рідної будівлі – це можливість доторкнутися до історії та бути до неї причетними”, – йдеться у дописі “Кола брами”.

Як розповідало BitukMedia, українці викупили занедбаний палац на Львівщині та самостійно відновили його.

Виглядає переконливо: у Бакинській бухті вперше в історії побачили кита

0
Фото - azizkarimov/ Instagram

Жителі Баку (Азербайджан) приходять подивитись, як на березі Каспійського моря лежить мертвий 16-метровий кит. Щоправда, несправжній – це величезна гіперреалістична інсталяція, створена бельгійським арт-гуртом Captain Boomer Collective. Її мета – привернути увагу до проблеми змін клімату.

Про це розповідає CNN.

Макет було створено за подобою реальних китів. Аби інсталяція була ще більш переконливою, митці додали характерний запах – сховали поблизу відра з рибою, що гниє. Крім того, вони грають вчених, які намагаються встановити, що трапилося з ссавцем.

Всі фото – azizkarimov/ Instagram

Зазначається, що “кит” зʼявився на березі з дозволу місцевої влади, а також за підтримки організації FINS, яка займається захистом морських тварин. За допомогою цього проєкту Captain Boomer Collective намагається привернути увагу до екологічних проблем.

З 2008 року інсталяція кочує великими містами Європи та Австралії. Проте в Баку її представили вперше – в контексті Конференції зі зміни клімату (COP29), яка проходить тут з 11-го до 22-го листопада. Особлива увага на цій зустрічі приділяється необхідності збереження екологічного балансу в місцях проживання китів та дельфінів. Йдеться про актуальні проблеми, що загрожують морському світу, такі як глибоководний видобуток, китобійний промисел у Норвегії, полювання на дельфінів на Фарерських островах та щорічне відрізання плавців в акул.

Як розповідало BitukMedia, на узбережжі Нової Зеландії знайшли рештки кита. Науковці припускають, що вони належать ременезубу лопатозубому. Це надзвичайного рідкісний вид китів, представників якого ніколи не бачили наживо.

Тхне смертю: вчені розгадали загадку унікальної квітки

0
Трупна квітка. Фото - Jessica Rinaldi / The Boston Globe via Getty Images

“Трупна квітка” виправдовує своє прізвисько. Гігантська Amorphophallus Titanum родом з суматранських тропічних лісів Індонезії може жити десятиліттями й виростати до понад 3,5 м заввишки, але найбільше вона відома своїм смертоносним ароматом гнилого м’яса. Науковці стверджують, що нарешті розгадали молекулярну таємницю цієї незвичайної рослини.

Про це розповідає Popular Science.

Аморфофаллус велетенський смердить не весь час, а тільки під час цвітіння. І хоча запах гнилого м’яса Titan Arum незаперечний для кожного, хто стоїть поряд з рослиною, експерти довго не розуміли, як хімічно вона створює цей аромат. Але тепер, як повідомляє видання, молекулярну таємницю розгадано завдяки новому дослідженню команди з Дартмута (Велика Британія).

Відповідно до їхнього дослідження, опублікованого 4 листопада в PNAS Nexus, сморід від трупної квітки передусім обумовлений ​​органічною сполукою в поєднанні з біологічним процесом, що зазвичай зустрічається тільки в тварин.

Екзотична рослина не цвіте щорічно – має короткий цикл цвітіння раз на 5-7 років. За кілька днів до цього біля основи центрального стебла Titan Arum відкривається темно-червоний шар пелюстки.

Цей апендикс “трупної квітки” починає виділяти тепло і нагріватися на орієнтовано 11 °C більше, ніж температура навколо. Після цього рослина виділяє сірчані хімічні речовини, якими приваблює мух та інших комах. Цей процес – термогенез – поширений серед тварин, але надзвичайно рідко зустрічається у фауні. Протягом тривалого часу ботаніки не могли з’ясувати, чому він відбувається в “трупної квітки”.

В ході нового дослідження команда науковців зібрала зразки тканин і листя та використала їх для аналізу послідовності РНК. “Це допомагає нам побачити, які гени експресуються (використовуються для створення молекул РНК і білків, – ред), і побачити, які з них особливо активні, коли апендикс нагрівається і видає запах”, – пояснив професор біологічних наук та керівник дослідження Г. Ерік Шаллер.

Аналіз РНК виявив у “трупної квітки” конкретні хімічні речовини, які спричиняють неприємний запах: альтернативна оксидаза (фермент); метіонін; путресцин – також міститься у смороді, які виділяють тварини при гнитті. Також вчені знайшли гени рослини, завдяки яким вона може утворювати та транспортувати сірку.

Науковці кажуть, що ці відкриття не допоможуть уберегтися від жахливого смороду “трупної квітки”, але пояснюють механізм, завдяки якому рослина продукує свій унікальний запах.

Надалі команда вчених планує вивчити, як аморфофаллус ініціює цикл цвітіння та чи синхронізується в цьому з іншим рослинами, щоб збільшити свої шанси на запилення.

Як розповідало раніше BitukMedia, в Японії знайшли першу квітку, яка змінює забарвлення багато разів.

Букерівська премія 2024 дісталась британці: чому її роман обурює українців

0
Саманта Гарві. Фото - The Man Booker Prize

Лауреатом Букерівської премії 2024 стала британська письменниця Саманта Гарві з романом “На орбіті” (Orbital). В українців є власні підстави незлюбити обраний журі твір.

Про це повідомляється на офіційному сайті премії.

Переможницю оголосили на церемонії в Олд Біллінгсгейт в Лондоні. Харві стала першою жінкою-переможницею з 2019 року, а її роман — першим твором-лауреатом Букерівської премії, який розповідає про життя у космосі. Обсяг книги лише 136 сторінок. За перемогу романістка отримала 50 тис. фунтів стерлінгів та трофей, який їй вручив минулорічний переможець Пол Лінч.

Дія роману відбувається на Міжнародній космічній станції. Шість астронавтів, серед яких двоє росіян, виконують життєво важливу роботу та спостерігають за Землею з боку. “Команда астронавтів на МКС збирає метеорологічні дані, проводить наукові експерименти і випробовує можливості людського тіла. Але здебільшого вони спостерігають. Разом вони дивляться на свою мовчазну блакитну планету, облітаючи її шістнадцять разів, пролітаючи над континентами, проминаючи льодовики й пустелі, гірські вершини та океанські простори. Нескінченні дивовижні краєвиди, що постають перед ними за один день”, – йдеться в анотації.

Українська літературознавиця Ганна Улюра ще в жовтні, ознайомившись з шорт-листом цьогорічного “Букера”, написала: “… є один роман, від якого око смикається. І це при тому, що в довгому списку є стільки згадок про російську культуру, що до короткого око мало б і звикнути. В книжці про Лівію, наприклад. Чи от, скажімо, в книжці про Полінезію буде чувак-протагоніст – фанат Фьодорова, того самого, що воскресіння мерців, того самого, що один із китів руського миру. Але оцейво перебило всі ставки. І мені треба покричати, складіть мені компанію”.

Улюра звертає увагу на те, що в романі “На орбіті” багато позитивних згадок про Росію, обурливих для українців: “Коли вони (астронавти, – ред.) пролітають над різними частинами планети, нам їх описують. Різні-різні частинки. Буде навіть довгі кілька речень про осяйну Москву, яка миготить вогниками прямо в космос. України нема. Є якась Східна Європа, яка межує з Росією. І за Румунією починається Москва”.

Після оголошення імені переможця премії Ганна Улюра написала: “Букер 2024 виправдав мої найгірші очікування. Перемогла книжка про тотальне замирення в космосі — з росіянами за штурвалом. Агітка про пацифізм. Так чітко видно закаляну від страху європейську інтелектуальну спільноту, що стає незручно за них”.

Зі свого боку голова журі Едмунд де Ваал зазначив: “Весь рік ми відзначали художню літературу, яка втілює ідеї, а не декларує проблеми. Не знаходить відповідей, але змінює питання, яке ми хотіли б дослідити. Ми одностайні щодо Orbital, визнаючи красу та амбітність роману”.

Саманта Гарві – англійська письменниця, авторка п’ятьох романів, серед яких The Wilderness, All Is Song, Dear Thief, The Western Wind та книжки-дослідження інсомнії The Shapeless Unease.

Фото – The Man Booker Prize

Букерівська премія — одна з найпрестижніших літературних премій англомовного світу й світу загалом, яку вручають з 1969 року. 

Як розповідало BitukMedia, 2023 року Букерівську премію було присуджено ірландцю Полу Лінчу за роман “Пісня пророка”, який став п’ятим в його кар’єрі письменника.

Розшукується “десь в Європі”: багатодітний батько інсценував власну смерть і втік

0
Грін Лейк, штат Вісконсін. Фото - expedia.com

Розшукується чоловік з американського штату Вісконсін. Райан Боргвардт, який вважався зниклим безвісти, ретельно підготувався та інсценував нещасний випадок на озері, вважають поліцейські.

Про це розповідає People з посиланням на заяву шерифа округу Грін-Лейк Марка Подолла.

Райан Боргвардт, батько трьох дітей, зник 12 серпня. Він подався на озеро Грін-Лейк поплавати на каяку і не повернувся. Його автомобіль та трейлер знайшли покинутими. Минуло вісім тижнів активних пошуків, перш ніж в озері виявили перевернутий каяк і рятувальний жилет – речі, які, як припустили, належать багатодітному батькові. Знахідки зробили у західної частини озера, де глибина води сягає близько 67 м. Пізніше невідомий рибалка дістав з Грін-Лейк вудку, гаманець, ключі та посвідчення водія Боргвардта.

У пошуках чоловіка брали участь досвідчені водолази та пошукові собаки, проте тіло Райана Боргвардта так і не знайшли. За якийсь час, за словами шерифа, поліцейські вирішили розглянути іншу версію цієї справи. З’ясувалося, що 13 серпня, наступного дня після свого зникнення, ім’я Боргвардта потрапило до бази правоохоронців сусідньої Канади.

Поліцейські почали копати глибше і з’ясували, що у травні Боргвардт подав заяву про втрату паспорта та отримав новий документ. Перед зникненням чоловік, крім того, переказав гроші до закордонного банку, змінив адресу електронної пошти, оформив поліс страхування на $375 тис. та спілкувався з жінкою з Узбекистану.

Офіцери також встановили, що в день своєї поїздки на Грін Лейк чоловік замінив жорсткий диск свого комп’ютера та очистив історію браузера.

Маючи ці дані, поліцейські заявили, що не бачать сенсу у подальшому пошуку тіла Боргвардта на дні озера. Згідно з їхніми припущеннями, він спланував своє зникнення і втік до іншої країни. Поліцейські впевнені, що зараз Боргвардт знаходиться “десь в Європі”.

Райан Боргвардт. Фото – GREEN LAKE COUNTY SHERIFF’S OFFICE

Чому чоловік так вчинив — поки що невідомо. Правоохоронці попросили чоловіка зв’язатися з родиною та втішити дітей, які думали, що їхній тато потонув. “Райане, якщо ти дивишся це, я прошу тебе зв’язатися з нами або зі своєю сім’єю. Ми розуміємо, що може статися всяке, але є сім’я, яка хоче повернути свого тата”, – сказав шериф під час прес-конференції.

Як розповідало BitukMedia, британець 28-річний Деніел Келлавей, якого розшукують за ряд правопорушень, в тому числі погрози життю, вийшов на зв’язок із поліцією. Злочинця зачепило за живе, що у пості y Facebook копи написали про “випадання волосся” у нього.

Битва леопардів та риби-акробати: обрали найкращі світлини дикої природи

0
Фото - Mangesh Ratnakar Desai, Pune, Maharashtra, India

Журі фотопремії Nature’s Best Photography International Awards оголосило переможців 2024 року. Їх обрали з 25 тисяч світлин, надісланих з усього світу. Тут є на що подивитись!

Про це розповідає сайт премії.

Володарем Гран-прі 2024 став Мангеш Ратнакар Десаї з Індії, якому вдалось зазнімкувати бенгальських тигрів, що б’ються. Він розповів, що це дитинча і мати, яка дає своєму нащадку майстер-клас з виживання в дикій природі. “Я точно підібрав витримку, щоб сфотографувати бризки води та вражаючу динаміку взаємодії хижаків”, – пояснив переможець.

Переможцем у категорії “Птахи” став китаєць Сяопін Лінь. Він спіймав швидкоплинний момент, коли дві рибини – велика і дрібна – вистрибнули з води і пролетіли повз чаплю, що ширяла над хвилями.

Фото –  Xiaoping Lin, Xiamen City, Fujian, China

В номінації “Пейзажі” перемога дісталась Марсіо Кабралу з Бразилії. Фотохудожник зняв поле польових квітів, що світяться в променях сонця, що сходить — складається враження, що квіти світяться самі собою.

Фото – Marcio Cabral of Brasília, Brazil

Номінацію “Пригода на природі” виграла Белва Хайден з США. Вона сфотографувала канатохідця у серпі місяця під час кільцеподібного затемнення.

Фото –  Belva Haydenof Waterbury Center, Vermont, USA

У номінації “Дика природа” переміг американець Кевін Дулі. В африканському заповіднику Машату він сфотографував двох леопардів, які зійшлись у запеклій сутичці.

Фото –  Kevin Dooley of Albuquerque, New Mexico, USA

Молодим фотографом року став 9-річний Альберто Роман Гомес з Іспанії. Його кадр демонструє чорноголового чекана, що сидить на воротах.

Фото –  Alberto Román Gómez, of Ubrique, Cádiz, Spain

А тепер переможці в інших категоріях.

Переможне фото у категорії “Витівки тварин”. Фото –  Kevin Dooley of Albuquerque, New Mexico, USA
Переможне фото у категорії “Полярна пристрасть”. Фото –  Brett Freliche of Morgan Hill, California, USA
Замерзле озеро. Переможне фото у категорії “Мистецтво в природі”. Фото –  Lei Li, Honghe, Yunnan, China
“Врятувати монархів”. Переможне фото у категорії “Історія збереження”. Фото –  Jaime Rojo of Madrid, Spain

Переглянути всі найкращі на думку журі світлини можна тут. Вони дійсно того варті.

Як розповідало BitukMedia, конкурс Comedy Pet Photography Awards 2024 визначився зі своїми переможцями. Цей щорічний конкурс обирає найкумедніші та наймиліші моменти, зафіксовані власниками домашніх тварин по всьому світу.

Зробити з “Нічної варти” “Денну”: триває масштабна реставрація найвідомішої картини Рембрандта

0
Фото - rijksmuseum

У Державному музеї Амстердама триває масштабна реставрація найвідомішої картини Рембрандта “Нічна варта”. Після п’яти років досліджень із застосуванням таких методів, як цифрова візуалізація та штучний інтелект (ШІ), вісім реставраторів здійснюватимуть “Операцію “Нічна варта”. Вони видалимуть лак з шедевру просто на очах в публіки.

Про це повідомляє ВВС.

“Початок реставрації викликає захват”, — каже генеральний директор Державного музею Тако Діббітс.

Реставратори зніматимуть лак з картини в прозорій скляній камері з мікрокліматом в галереї, де зберігається цей шедевр золотого століття голландського живопису. За словами Діббітса, зняття лаку “відкриє багату на події історію “Нічної варти”, а публіка матиме унікальну можливість спостерігати за цим процесом зблизька.

Лак, нанесений під час реставрації 1975-76 років, зніматимуть за допомогою серветок з мікрофібри та ватних тампонів. Цей процес протягом багатьох років тестували на інших картинах та фрагментах самої “Нічної варти”.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений Rijksmuseum (@rijksmuseum)

Картина голландського художника Рембрандта Харменса ван Рейна (1606 – 1669) “Нічна варта”, написана митцем у 1642 році, – один з найзнаменитіших у світі шедеврів живопису. Це полотно площею близько 17 кв. м було створене в епоху голландського бароко.

Спочатку картина мала назву “Рота ополчення ІІ округу під командуванням капітана Франса Баннінка Кока”, але у 18 столітті стала відома під назвою “Нічна варта”. На ній зображений вбраний у чорне капітан, який наказує лейтенанту розпочати марширування роти. 

Назву “Нічна варта” картина отримала його вже після смерті Рембрандта. Насправді сцена на полотні розгорталася вдень. Просто полотно потемнішало – від часу, від чаду свічок і диму камінів у приміщеннях, де воно раніше знаходилося. До того ж, його кілька разів покривали лаком. Ось колорит картини і спотворився.

Перед реставраторами стоїть надзвичайно складне завдання. Шедевр Рембрандта неодноразово зазнавав нападів вандалів і був пошкоджений. Лише у ХХ столітті це сталося тричі: у 1911-му, 1975-му та 1990-му роках. Востаннє “Нічний дозор” серйозно відновлювали у 1976 році. Це сталось після того, як психічно хворий відвідувач кілька разів штрикнув полотно ножем. 1990 року вандал облив його кислотою. На щастя, завдяки швидкій реакції доглядача, пошкодження зазнав лише лак.

“Нічну варту” реставрували щонайменше 25 разів. Нинішня реставрація вважається наймасштабнішою.

Амстердамський Рейксмюсеум – один з найзнаменитіших художніх музеїв світу. Щороку він збирає понад два мільйони відвідувачів. У фондах Рейксмюсеума зберігається найбільша колекція творів Рембрандта.

Як розповідало BitukMedia, команда європейських дослідників виявила рідкісну сполуку свинцю у шедеврі Рембрандта “Нічна варта”. Це несподіване відкриття дозволяє по-новому зрозуміти техніку живопису XVII століття та історію збереження антикварної картини.

Вчені розкривають таємниці мумії, яка зберігала їх три тисячі років (ВІДЕО)

0
Фото - The Field Museum / Morgan Clark / Popular Science

Довгі роки вчені не могли зрозуміти, як було поховано знамениту єгипетську мумію Шене-аа — у саркофазі не знаходили жодних отворів. Нові рентгенівські технології допомогли розгадати таємницю артефакту.

Про це пише Daily Mail.

Мумія знатної єгиптянки була частиною експозиції Філдівського музею природної історії в Чикаго, але весь цей час вчені хотіли дізнатися, хто ця жінка. Шене-аа була забальзамована три тисячі років тому. На саркофазі не вдалось виявити жодних видимих ​​отворів, тому вчені не могли отримати доступу до останків.

І тільки зараз вони змогли заглянути під численні покриви, не знімаючи їх. На допомогу прийшла комп’ютерна томографія.

Нещодавно дослідники вивчили труну за допомогою 3D-сканування та з’ясували, як саме поховали жінку. Замість картонної оболонки, зазвичай створюваної стародавніми єгиптянами навколо небіжчика, труна була спочатку виготовлена, а потім розм’якшена, щоб вона була гнучкою і могла бути сформована навколо Шене-аа. Тіло помістили у саркофаг, а потім зашнурували задню стінку та закріпили дерев’яну панель біля ніг.

Після дослідження труни вчені довідалися, що жінці було близько 30–40 років. Шене-аа була загорнута в шари дорогого льону, що говорить про її високий соціальний статус. На її зубній емалі виявили піщинки – вона жила поблизу пустелі і, попри багатство, харчувалася грубою їжею, яку розрізали кам’яними ножами.

Мобільний КТ-сканер використовувався для 26 мумій з Музею Філда. Фото – The Field Museum / Morgan Clark

Окрім леді Шене-аа, процедуру пройшли всі 26 єгипетських мумій з колекції Музею природної історії ім. Філда. Мобільний томограф розмістили на парковці музею. Кожну мумію обережно перевозили спеціально сконструйованою каталкою. За чотири дні було тисячі рентгенівських знімків, а з їхньою допомогою відтворено тривимірні зображення скелетів та артефактів, схованих всередині.

Якщо раніше досліджень мумій їх доводилося розкривати, то тепер можна вивчати дбайливо, зберігаючи ще тисячі років. Обробку та аналіз 3D-зображень тільки розпочали, весь процес може тривати три роки, кажуть у музеї.

“Сканування дійсно дозволило нам краще зрозуміти, хто були ці люди, адже вони жили звичайним життям, у них були імена… І ми сподіваємося уникнути страшних історій і стереотипів, пов’язаних з муміями, і показати їхню людську подобу”, – каже Стейсі Дрейк , керівник відділу людських останків Філдовського музею.

Як розповідало раніше BitukMedia, вчені відновили обличчя знаменитої Позолоченої пані зі Стародавнього Єгипту.

Створили першого робота-рятувальника: він вже патрулює на річці

0
Зображення ілюстративне

Першого у світі робота-рятувальника зі штучним інтелектом створили та протестували китайські вчені. Він рятуватиме людей, які почали тонути. Робот може працювати без участі людини і вже розпочав самостійне патрулювання річки Лохе в Лояні.

Про це повідомляє South China Morning Post.

Робот-рятувальник покладається на алгоритм, який допомагає розпізнати, коли хтось у біді, і розроблений для роботи без будь-якої участі людини. Він оснащений власною моделлю ШІ та може аналізувати величезний обсяг вхідних даних. Це дозволяє йому оперативно реагувати на можливі інциденти та приходити на допомогу навіть у тих випадках, коли людина тоне безшумно.

Розробники з Інституту фізичних наук Хефей, що входить до складу Академії наук Китаю, впевнені, що їхній робот-рятувальник може реагувати на загрози швидше за середньостатистичну людину. З огляду на критичний час для порятунку людини, який становить близько 5 хвилин, їм було важливо розробити робота, який встигне зреагувати значно швидше та прийти на допомогу людині.

За словами творців, пристрій здатний аналізувати ситуацію і визначати, чому людина опинилась у воді і чи потребує вона допомоги. Рятувальне обладнання робота – спеціальний буй та рука-маніпулятор. З їхньою допомогою апарат може витягнути людину з води, якщо потерпілий не взмозі самостійно зачепитися за борт.

Зображення – South China Morning Post

Поки що на службу вийшов один такий робот-рятувальник. Якщо він доведе свою ефективність у реальних умовах, очікувано, що вже невдовзі кількість подібних помічників зросте. Показовим стане майбутній курортний сезон. Робот продемонструє свою вправність, якщо за щільної наповненості пляжу зможе відрізняти людей, які веселяться у воді, від тих, хто дійсно потребує допомоги.

Як розповідало BitukMedia, інженери оживили моторошний торс гуманоїдного робота.

Лист у пляшці знайшли через 132 роки: хто і навіщо сховав послання в стіні маяка

0
Фото - Ross Russell

На півдні Шотландії під стінами маяка Корсволл у північній частині півострова Райнс-оф-Галлоуей знайшли пляшку з посланням 132-річної давнини. Знахідку виявив інженер Росс Рассел під час огляду маяка.

Про це пише BBC.

Команда інженерів мала перевірити опору, на якій оберталася п’ятитонна лінза світильника. Фахівці зняли кілька панелей стіни, аби переконатися в її міцності. Тоді в поле зору Росса Рассела, інженера-механіка Управління Північного маяка, й потрапила пляшка, але просто рукою до неї дотягнутися було неможливо…

Чоловіки дістали пляшку зі схованки за допомогою підручних засобів – мотузки та ручки мітли. Проте честь відкрити пляшку та витягти послання довірили нинішньому наглядачу маяка Баррі Міллеру. Його прибуття інженерам довелося дочекатися. “Боже мій, як я вдячний їм за це”, – розповів Міллер журналістам.

Виявилося, що скляна посудина завдовжки 20 см мала незвичайну опуклу основу, через що не могла стояти вертикально. Також вона зроблена з грубого скла, повного крихітних бульбашок повітря.

Корок пляшки розширився та прилип до скла. Тому команді інженерів на чолі разом з Баррі Міллером довелося зрізати верхню частину корка і обережно висвердлити його.

Доглядач маяка Корсволл, Баррі Міллер, сказав, що у нього тремтіли руки, коли він відкрив пляшку. Фото – Ross Russell

Лист всередині пляшки здавався занадто великим, щоб витягнути його через горло. Послання вдалося дістати завдяки прокручуванню двома шматками кабелю.

77-річний Баррі Міллер зізнався, що в нього тремтіли руки, коли розгортав повідомлення. Лист датувався 4 вересням 1892 року. Його 132 роки тому написали пером і чорнилом, аби зберегти для історії імена трьох інженерів, які встановлювали новий тип освітлення (ліхтар) на 30-метровій вежі маяка. У ньому також вказано імена трьох доглядачів маяка.

“Це було так захопливо і нагадувало зустріч з нашими колегами з минулого”, – поділився спогадами Баррі Міллер. “Ця записка була просто сенсаційною. Бути першою людиною, яка доторкнулася до пляшки після 132 років, було приголомшливо. Така знахідка трапляється раз у житті. Це був дивний збіг – знайти записку під час роботи з обладнанням, описаним у записці”, – сказав Росс Рассел.

Тепер команда інженерів планує написати власне повідомлення і сховати його в маяку в новій пляшці поруч із попереднім. Наразі записка 1892-го року зберігається в штаб-квартирі Ради Північного маяка в Единбурзі.

Росс (праворуч) знайшов пляшку разом зі своїми колегами Морганом Деннісоном і Нілом Армстронгом, перш ніж віддати її доглядачу маяка Корсволл

Про історичне повідомлення дізнався 32-річний Юан Мюррей – прапраонук колишнього доглядача маяка. “Мені справді дуже цікаво спостерігати за частиною сімейної історії, деталі якої раптово з’являються. Дивно знати, що робота, яку вони (йдеться про працівників маяка – ред.) виконували тоді, досі зберігає свою актуальність навіть в епоху супутникової навігації”, – сказав він. За словами головного інженера Королівського флоту, судна досі використовують маяки для безпечної навігації.

Як розповідало BitukMedia, у Шотландії виявили на сьогодні найстаріше послання у пляшці. Припускають, що його залишили 135 років тому. Знахідку виявили не в морі, як можна було б очікувати, а під дошками одного з будинків.

Дворічна спортсменка з Закарпаття встановила новий рекорд України з плавання

0
Фото - Виноградівська міська рада

Новий рекорд України з плавання під водою з ластами встановила Аврора Гомонай з Виноградова Берегівського району Закарпатської області. На момент його здобуття дівчинці було 2 роки та 9 місяців.

Про це повідомили у Виноградівській міській раді.

9 листопада Аврора подала дистанцію під водою у ластах у 20,25 метра за 28 секунд. 

Закарпатка здобула рекорд України “Наймолодша дитина, яка подала дистанцію під водою в ластах”.

Фото – Виноградівська міська рада/ Facebook

Аврора Гомонай є вихованкою школи раннього плавання “Здорова дитина”. Тренер дівчинки — Тетяна Чедрик – засновниця цієї школи раннього плавання.

Як розповідало BitukMedia, 7-річна киянка стала володаркою найдовшого волосся в Україні.

 

Тричі туди-сюди за раз: вчені з’ясували, чому мокрі собаки струшуються

0
Фото - Busybee-CR via Getty Images

Дослідники з Гарвардської медичної школи знайшли пояснення, чому собаки, кішки та інші ссавці струшуються після купання. Раніше причини такої поведінки залишалися загадкою, проте вченим вдалося з’ясувати, що за цю дію відповідає один з рецепторів.

Про це розповідає Live Science.

Вчені нарешті з’ясували, чому собаки струшують шерсть після того, як намокнули. Згідно з новим дослідженням, “вологе собаче струшування” є помилкою рецептора в шкірі ссавців під назвою C-LTMR. Це змушує пухнастих тварин всіх видів виконувати послідовне струшування.

Біологічна команда Гарварда під керівництвом Давея Чжана з’ясувала, що рецептор C-LTMR запускає “мокру тряску” у різних тварин, реагуючи на краплі, які потрапляють на потилицю.

В ході експериментів було встановлено, що більшість тварин здійснюють три швидкі рухи вперед і назад за раз. До цього моменту вчені не знали, які саме рецептори та нерви відповідають за таку реакцію тварини.

Для перевірки гіпотези вчені використали генетично модифікованих мишей. Одній групі відключили рецептори, що розпізнають механічну дію, а іншій – терморецептори. З’ясувалося, що миші, які не могли виявляти зміну температури, все ще струшувалися, коли відчували краплі на шерсті. А ось піддослідні з вимкненими рецепторами припинили відчувати вологу на собі.

Коли дослідники стимулювали тип нерва, який називається низькопороговий механорецептор С-волокна (C-LTMR), миші струшувалися, ніби їх сильно намочили. Аби перевірити це ще раз, дослідники вивчили тварин без нерва і виявили, що вони тряслися на 58% менше, ніж звичайні миші, коли їх зрошували водою.

C-LTMR несуть сигнали від фолікулів підшерстя пухнастих тварин. Вони відповідають за виявлення крихітних подразнюючих факторів, таких, як паразити, що повзають, або краплі води. Чжан зазначив: “По суті, це захисна система для позбавлення від потенційно подразливих стимулів, що знаходяться на їхній шерсті”.

В людей є щось схоже — тремтіння на легкий дотик до задньої частини шиї. Щоправда, неясно, чи пов’язана ця реакція з тим, що відчувають мокрі тварини.

Як розповідало раніше BitukMedia, американські вчені створили препарат FDA LOY-001, який уповільнює старіння собак великих порід. Серійне виробництво препарату може стартувати вже 2026 року.

Не міг самостійно зупинитися: дружина щодня замикає чоловіка у клітці

0
Фото - ілюстративне, в відкритих джерел

Чоловік знайшов незвичайний та радикальний метод боротьби з нікотиновою залежністю. Житель Туреччини Ібрагім Юсель замкнув голову в круглій клітці і віддав дружині єдиний ключ.

Про це повідомляє видання Unilad.

Чоловік сконструював спеціальну клітку для своєї голови, аби позбавити себе фізичної можливості закурити. Ця незвичайна конструкція виготовлена ​​з 40 метрів мідного дроту і виконана на основі звичайного мотошолома.

За словами Юселя, він замикає клітку на замок, а єдиний ключ віддає своїй дружині. Остання відмикає її лише на час їди. Невеликі отвори між дротом дозволяють чоловіку пити воду через соломинку, але надто вузькі, щоб просунути сигарету.

Для такого радикального кроку в Юселя є свої підстави. Його батько помер від раку легень, спричиненого багаторічним палінням. Сам Ібрагім має серйозну нікотинову залежність, адже протягом 20 років щодня викурював по дві пачки цигарок. Він був повністю залежним і не міг самостійно зупинитися. Спроби кинути палити традиційними методами – нікотинові пластирі, жувальна гумка або сила волі – виявилися безуспішними.

З відчаю турок вирішив вдатися до крайнощів і зробив те, про що більшість людей навіть не подумала б. Ідея створення клітки виникла у нього після того, як він побачив рекламу мотоциклетних шоломів.

Спочатку дружина Юселя була збентежена його винаходом. Але погодилася підтримати його – надто відчайдушними були спроби чоловіка подолати залежність. Вона стала хранителькою ключа і стежить за тим, аби чоловік не мав доступу до сигарет.

Фото – соцмережі

Проблема паління залишається актуальною у всьому світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), щороку від вживання тютюну вмирає близько 8 млн людей. З них 7 млн — безпосередньо курці, а 1,2 млн смертей спричинені впливом пасивного куріння.

Якщо ви хочете зберегти здоров’я і знизити ризики, то вам варто кинути згубну звичку до 35 років. Така цифра озвучена американськими вченими.

Однак ніхто достеменно не знає, чи спрацював задум Ібрагіма Юселя, оскільки про курця та його сім’ю практично немає інформації після того, як він почав носити шолом.

Як розповідало BitukMedia, у 52-річного австрійця у горлі виросло волосся. А в американця зі штату Огайо позеленів язик. Медики кажуть – це наслідки захоплення палінням цигарок.

Військові знайшли унікальне та старовинне видання Біблії у схованці на Донеччині

0
Фото - Головне управління комунікацій ЗСУ

Старовинну Біблію, яку випадково знайшли у схованці на Донеччині, передали до Служби військових капеланів ЗСУ. Ця унікальна знахідка або повернеться до своїх власників, або займе почесне місце в музеї. 

Про це розповідає “ШоТам” з посиланням на Головне управління комунікацій ЗСУ.

“Біблія 1908 року видання була знайдена у 2023 році бійцями 4 лінійного батальйону Президентської бригади в розбитій окупантами хаті неподалік Сіверська. Цікаво, що книга ховалася у розбитій стіні”, — йдеться у повідомленні.

У Службі військових капеланів зазначають, що військові, які знайшли Біблію, вважають, що останні господарі оселі навіть не підозрювали про її існування.

Фото – Головне управління комунікацій ЗСУ

Зараз фахівці намагаються встановити власників цієї реліквії. Якщо ж це виявиться неможливим, книгу планують виставити у музеї, аби зберегти її для нащадків.

Як розповідало раніше BitukMedia, у місті Острог Рівненської області оцифрували Біблію, яка датується 1581 роком. Вона вважається одним з найдавніших стародруків та досконалим зразком друкарського мистецтва України кінця XVI століття. Аби користувачі могли роздивитися найдрібніші деталі, у високій якості було оцифровано 1262 сторінки разом з обкладинкою.