Як зазначено у повідомленні, батьками маленької самки 6 листопада стали Вася та Яша (Яхія). Жираф-дівчинка з’явилася на світ вагою 65 кг, її зріст – 190 см. У закладі зазначають, що новоспечена мати та новонароджена почуваються добре, “перші дні пройшли в любові та турботі”.
“Це перша народжена в Україні жирафа-дівчинка… Над ім’ям ще сумніваємося, хочемо назвати дівчинку Міра, бо її народження є знаком, що війна скоро закінчиться. У важкі часи дуже хочеться вірити в різні знаки, звертаєш увагу на прикмети, на які орієнтувалися наші предки”, – поділилися в “Біопарку”.
Жирафи Вася та Яша не вперше стають батьками. У 2022 році в них народився малюк Мелман і це було їхнє третє дитинча.
Як розповідало BitukMedia, вчені змінили думку про причини виникнення довгих ший у жирафів в результаті еволюції. Раніше актуальною вважалась гіпотеза про те, що шия розвинулася через конкуренцією серед самців (вони борються ними за самок). Однак нове дослідження Пенсільванського університету (США) спростувало цю теорію.
Вид з гори на село Урич. Фото - Asif Masimov/ Wikipedia
Два українських села – Урич (Львівщина) та Ворохта (Івано-Франківщина) стали частиною престижної світової мережі “Найкращі туристичні села” 2024 року Всесвітньої туристичної організації ООН Туризм. Наразі до мережі The Best Tourism Villages входить 254 селища з усього світу.
Нагородження переможців відбулося на 122-ї сесії Виконавчої ради ООН Туризм у Картахені (Колумбія).
Вперше Державне агентство розвитку туризму України подало п’ять сіл на цей конкурс у травні 2024 року. Урич і Ворохту обрали серед 260 учасників з понад 60 країн.
“Перші ластівки, які демонструють світові туристичний потенціал України. Перед нашими переможцями це відкриває позитивні перспективи. Крім того, що вони увійшли до найбільшої туристичної мережі світу, вони ще й отримають менторство від UN Tourism та потенційну фінансову підтримку іноземних донорів. І, безумовно, привернуть увагу до своїх культурних, природних та гастрономічних багатств мандрівників зі всього світу”, – повідомила голова Державного агентства розвитку туризму (ДАРТ) Мар’яна Олеськів.
Українські номінанти отримають свої відзнаки на ІІІ Національному туристичному саміті.
Село Урич відоме наскельною фортецею-градом “Тустань”, що у Середньовіччі виконувала оборонну та митну функції. За легендою, назва “Тустань” походить від словосполучення “тут стань”. Фортеця Тустань була волосним центром, а також митним пунктом на важливому соляному шляху, що вів з Дрогобича на Закарпаття та до Західної Європи.
“Урич – в переліку найкращих туристичних сіл світу! Ми довели, що спадщина – потужний ресурс для сталого розвитку! Вітаємо Львівщину, вітаємо Карпати! Тустань та Урич – на міжнародній туристичній арені! Слава Україні!”, – зазначили в комунальному закладі Львівської обласної ради “Державний історико-культурний заповідник “Тустань”.
Розташована між трьома гірськими хребтами Ворохта є колишнім гірськолижним курортом. 850 м над рівнем моря і лежить у верхів’ї річки Прут, на території Карпатського природного національного парку. За легендою назва “Ворохта” походить від прізвища солдата-дезертира, який оселився тут у XVII ст. Знайдені археологами кремінні знаряддя праці свідчать про те, що територію було заселено і раніше.Неподалік Ворохта знаходиться база “Заросляк”, звідки розпочинається сходження на Говерлу – найвищу вершину України.
Як розповідало BitukMedia, учениця 11 класу київського політехнічного ліцею Олександра Коротова розробила мобільний застосунок Fluxify. Він призначений безоплатно допомогти туристам і стати помічником гідам.
Сліди земноводних і рептилій, що жили в епоху, яка передувала динозаврам, з’явилися внаслідок танення льоду. Фото - Elio Della Ferrera/Museo di Storia Naturale di Milano
Під час хайкінгу в італійських Альпах туристка випадково знайшла камінь із “дивними круглими зображеннями”. Виявилось, що це сліди рептилій та амфібій, яким близько 280 млн років.Знахідка розташована на висоті 1,7 тис. мізробити її вдалося через танення снігу та льоду.
Туристка виявила у північній частині Італійських Альп перші сліди цілої доісторичної екосистеми. Відкриття було зроблено у гірському хребті Вальтелліна-Оробі у Ломбардії.
Влітку 2023 року Клаудія Стеффенсен з селища Ловеро, що у провінції Сондріо, разом з чоловіком вирушила на прогулянку в гори. Вони рухалися кам’янистою стежкою в долині Амбрія, неподалік кордону зі Швейцарією, коли жінка наступила на світло-сірий камінь, який її зацікавив.
“Минулого літа був дуже спекотний день. Ми хотіли врятуватися від спеки, тож вирушили в гори. На зворотному шляху нам довелося дуже обережно спускатися стежкою. Мій чоловік йшов попереду і дивився просто перед собою, а я під ноги. Я поставила ногу на камінь, який здався мені дивним. Він був схожим на цементну плиту. Потім я звернула увагу на дивні круглі малюнки з хвилястими лініями. Я придивилася і зрозуміла, що це відбитки”, – розповіла туристка.
Клаудія сфотографувала їх, і пізніше знімок потрапив до палеонтолога Крістіано Даль Сассо з Музею природної історії в Мілані. Вчений заявив, що знайдені на висоті 1700 м сліди належать амфібіям та рептиліям, які жили у пермський період.
“Динозаврів тоді ще не існувало, але автори найбільших слідів, мабуть, теж були значних розмірів – до трьох метрів завдовжки”, – розповів Крістіано Даль Сассо.
Знахідка отримала назву “Нульовий камінь”. Деякі з об’єктів доправили до музею природної історії в Мілані для експозиції.
Іхнолог Лоренцо Маркетті з Музею природної історії в Берліні заявив, що відбитки настільки добре збереглися, що вченим вдалося виявити “вражаючі деталі”, наприклад, “відбитки нігтів і шкіри живота деяких істот”.
В екосистемі також було виявлено скам’янілі фрагменти рослин, насіння та навіть відбитки дощових крапель. Стеффенсен зізналася, що дуже пишається тим, що їй вдалося зробити внесок у науку.
“Відкриття у долині Амбрія є наслідком зміни клімату. Виняткова особливість відкриття – висота, на якій його було зроблено. Це район, схильний до зсувів, тому там також відбувалися відшарування гірських порід, які виявили на світ ці скам’янілості. Це дуже важливе палеонтологічне відкриття”, – заявив Доріано Кодега, президент природного парку Вальтелліна-Оробі.
Раніше в Альпах вже знаходили сліди давньої екосистеми. 2020 року на висоті 2200 м в Альтопіано-делла-Гардетта виявили скам’янілі сліди крокодилоподібної доісторичної рептилії.
Як розповідало BitukMedia, наприкінці липня мешканець Запоріжжя Костянтин Неліпа знайшов на околицях Запоріжжя кістки мамонта. Чоловік передав їх до Національного заповідника “Хортиця”. Науковці кажуть – такої знахідки ще не було.
Його довжина перевищує 30 метрів, йому принаймні 300 років і його видно з космосу. Найбільший у світі корал виявили в південно-західній частині Тихого океану поблизу Соломонових островів.
Мегакорал Pavona clavus помітили під час наукової експедиції, запущеної програмою National Geographic Pristine Seas у жовтні з метою вивчення стану океану на Соломонових островах.
Ця частина океану відома як “кораловий трикутник”. Поки на нього не натрапили вчені, місцеві рибалки, ймовірно, сприймали корал за валун або уламок затонулого корабля. За даними Pristine Seas, він втричі більший за попереднього рекордсмена в Американському Самоа та довший за синього кита, найбільшу тварину планети. Окружність Pavona clavus сягає 183 м. Його ширина – 34 м, довжина – 32 м, а висота – понад 5.
Pavona clavus – це складна мережа окремих коралових поліпів, які росли протягом 300-500 років. Він поєднує у собі різні кольори – коричневий з яскравими жовтими, синіми та червоними відтінками.
“Саме тоді, коли ми думаємо, що на планеті Земля більше немає нічого, що можна було б відкрити, знаходимо масивний корал, який складається з майже мільярда маленьких поліпів, наповнений життям і кольором. Але є привід для занепокоєння. Попри своє віддалене розташування, цей корал не можна вважати захищеним від глобального потепління та інших антропогенних загроз”, – наголосив морський еколог Енрік Сала.
На відміну від коралового рифу, який є мережею колоній, знайдений корал – це окрема одиниця. Протягом століть він безперервно розростався з поліпів, які є похідними від морських безхребетних тварин типу кишковопорожнинних. Вони оселилися на морському дні, розмножувалися і створювали мільйони генетично ідентичних груп.
Як розповідало BitukMedia, на квітучий кораловий риф перетворився затонулий корабель часів Другої світової війни, що спочиває на дні Червоного моря. Вчені вважають, що штучні рифові споруди можуть допомогти коралам протистояти загрозі кліматичної кризи.
Який алкогольний напій чинить найбільшу шкоду на організм? Вчені провели масштабне дослідження і дійшли невтішних висновків.
Результати спостережень опублікувало видання Daily Mail.
Авторами дослідження стали вчені з американського університету Тулейна під поводом доктора Мадлен Новак. У дослідах взяли участь майже дві тисячі дорослих людей: вони вживали алкоголь, а фахівці протягом тривалого часу відстежували зміни, які відбуваються в їхньому організмі.
Всі піддослідні мали докладно розповісти про свій раціон харчування. Вони заповнювали анкети, в яких, зокрема, був пункт про те, які саме напої вони вживають. Трохи більше третини опитаних (38,9%) пили лише пиво, одна п’ята частина респондентів (21,8%) — лише вино, ще 18,2% віддавали перевагу винятково міцному алкоголю, а 21% — суміш спиртного.
Стан учасників оцінювали за 100-бальною шкалою. При цьому жодна з груп не спромоглася показати результат більше 80. Найбільш здоровими виявилися винолюби — вони набрали 55 балів. Прихильники міцних спиртних напоїв та комбінації алкоголю отримали по 53 бали. А от ті, хто обирають пиво, показали найнижчий результат з усіх — лише 49 балів.
В ході дослідження фанати пінного зізнавалися, що споживають найбільше калорій, а також виконують найменше фізичних вправ. Доктор Новак зазначила, що основна маса таких респондентів – чоловіки, зокрема молоді, курці та люди з низьким рівнем доходу.
На її думку, такий згубний вплив пива на організм може бути пов’язаний із харчовими звичками учасників. Наприклад, вино, особливо червоне, найчастіше поєднується зі збалансованими стравами, до складу яких входять м’ясо, овочі та молочні продукти. А от пиво обирають найчастіше для страв з малим вмістом клітковини, але великою кількістю вуглеводів. Крім того, смажені та солоні страви, що викликають зневоднення організму, можуть провокувати людину запивати їх пінним.
Вчені десятиліттями сперечаються про те, яку шкоду для організму завдає споживання спиртних напоїв. Представники ВООЗ у 2023 році офіційно заявили, що жодну кількість алкоголю не можна вважати безпечною для людини.
Як розповідало BitukMedia, японські вчені склали пам’ятку, скільки алкоголю можна випити без ризику для здоров’я.
Діамантове намисто з королівською історією пішло з молотка за $4,8 млн (£3,8 млн). Ювелірну прикрасу XVIII століття, що містить близько 500 діамантів вагою 300 карат, продали на Sotheby’s в Швейцарії.Коштовність подавали як таємничу та таку, що може бути пов’язаною зі скандалом, який сприяв падінню Марії-Антуанетти.
Прикраса належала маркізам Англсі, англо-валлійського аристократичного роду. Вважається, що члени сім’ї Англсі двічі “вигулювали” коштовність на публіці: на коронації короля Георга VI у 1937 році та на коронації його дочки королеви Єлизавети II у 1953 році. У 1960-х роках Англсі продали намисто — і відтоді воно не виставлялося на публіці.
Крім того, деякі з діамантів у виробі, як вважають, походять від коштовності, що перебувала в центрі скандалу під назвою “Діамантове намисто” — скандалу 1780-х років, який ще більше заплямував репутацію останньої королеви Франції Марії Антуанетти і посилив підтримку майбутньої Французької революції.
Йдеться про скандально відоме кольє, яке нібито призначалося для французької королеви Марії-Антуанетти. Незадовго до Великої французької революції її звинуватили у крадіжці коштовності. Хоча насправді намисто привласнили собі шахраї нібито під виглядом покупки для королеви… У 1793 році, в розпал французької революції, Марія-Антуанетта була звинувачена в державній зраді і страчена на гільйотині.
“Очевидно, що на ринку є ніша для історичних коштовностей з неймовірним походженням… Люди купують не лише предмети, а й історію, яка з ними пов’язана”, — сказав очільник ювелірного відділу Sotheby’s Андрес Вайт Корреаль.
Аукціонний дім заявив, що намисто, яке складається з трьох рядів діамантів, завершених діамантовим пензликом на кожному кінці, “чудовим чином збереглося” в приватній азіатській колекції і виставлене для широкого загалу вперше за 50 років.
Фото – Tristan Fewings/Getty for Sotheby’s
“Удачливий покупець пішов з лотом із захопливою історією”, – зазначив Тобіас Кормінд, голова найбільшого в Європі онлайн-магазину ювелірних виробів з діамантами 77 Diamonds. Щоправда, хто ця людина невідомо: ім’я покупця намиста не розкривається. Переможниця торгів зробила свою ставку по телефону, був “в захваті”, сказав Корреаль.
У Sotheby’s заявили, що діаманти в кольє, ймовірно, були видобуті в “легендарних копальнях Голконди в Індії”. Тамтешні діаманти вважаються найчистішими та найяскравішими.
Як розповідало BitukMedia, на аукціоні у Женеві продали найбільший блакитний діамант в історії торгів. Лот пішов з молотка за $44 млн.
22-річна дівчина з Нідерландів наважилася на евтаназію і близько чотирьох років домагалася дозволу піти з життя. Історія закінчилась тим, що вона передумала за хвилину “до”.
Ромі у дитинстві зіткнулася з жорстоким поводженням. У підлітковому віці дівчина почала страждати від депресії та анорексії. Коли їй виповнилося 18, вона почала відстоювати перед сім’єю, чиновниками та психіатрами своє право піти з життя. Згідно із законодавством Нідерландів про асистовану смерть, яке є одним з найліберальніших у світі, вона мала можливість змінити свою долю. На це вона витратила майже чотири роки.
Влітку 2023 року Ромі, чиє прізвище не розголошується, дістала згоду на евтаназію через смертельну ін’єкцію. “Моє життя — це не життя, це здебільшого виживання”, — сказала вона голландській журналістці Стефані Баккер, яка протягом 18 місяців багато разів брала інтерв’ю в Ромі для зворушливої статті в газеті NRC Handelsblad. “Я все ще боюся, але більше, ніж смерті, боюся життя, яке маю жити”.
Голландка підготувалася до смерті – напередодні вона оцінила свою труну та катафалк. Також дівчина замовила футболки з написом “Життя – відстій” та роздала їх знайомим.
…Того літнього дня минулого року Ромі лежала на ліжку в хоспісі в Лейдені, поки психіатр пояснював, що станеться. “Перша ін’єкція знеболить вену”, — сказали їй. “Друга ін’єкція зупинить дихання. Після цього смерть буде швидкою”. Перед введенням препарату лікар, дотримуючись правил, поставив Ромі фінальне запитання: “Ви впевнені?”. У відповідь вона заявила, що передумала та заплакала. Трохи згодом, ще у палаті, дівчина відправила повідомлення своїм друзям і членам родини: “Дорогі всі, я передумала в останню мить і не помру сьогодні. Вибачте за паніку, яку я, можливо, викликала у вас”.
Дівчина пройшла курс терапії в реабілітаційному центрі в Роттердамі, щоб справитись з розладом харчової поведінки та депресією. Після відмови вона знову замислювалася про евтаназію, але завдяки психологам та лікарям знайшла мету в житті. Зараз вона живе у комуні для людей з психічними труднощами у Роттердамі. Два місяці тому вона вступила на курси для педагогів.
Тепер Ромі каже, що нічого так не хоче, як жити. “Оскільки я була така близька до смерті, я розглядаю життя як щось цінне. Воно не завжди добре, але тепер я знаю, що наприкінці тунелю є світло”, – розповіла Ромі.
Історія Ромі про те, як вона змінила рішення в останню хвилину, потрапила в заголовки того самого тижня, коли до британського парламенту внесли законопроєкт про асистовану смерть. Нідерланди – одна з трьох країн, де асистована смерть дозволена як для фізичних, так і для психічних захворювань (разом з Бельгією та Люксембургом).
Як розповідало BitukMedia, електростимуляція мозку може допомогти при розриві з коханою людиною.
Марк Ротко, Без назви (Жовтий і Синій), 1954 / Фото- Sotheby’s
На аукціоні Sotheby’s в Гонконгупродано знакову абстракцію Марка Ротко. Картина “Без назви (“Жовтий та синій”) обійшлась невідомому колекціонеру в $32,5 млн.Абстракція Ротко, що нагадує перевернутий український прапор, вже не вперше з’являється на торгах.
Жовто-синя робота Ротко стала топ-лотом аукціону сучасного мистецтва, який пройшов 11 листопада. Між тим, картина була продана на 30% дешевше, ніж на попередніх торгах у 2015 році.
Картина 1954 року заввишки майже 2,5 м раніше належала американському банкіру Полу Меллону та французькому менеджеру у сфері розкоші Франсуа Піно.
Зараз картину придбав приватний колекціонер.
Фото – Sotheby’s
У 2013 році картина стала одним із багатьох творів мистецтва, придбаних Джо Лоу, втікачем-фінансистом з Малайзії, який, за звинуваченнями, був причетний до великої схеми відмивання грошей, розкритої в 2016 році.
Sotheby’s отримало картину для продажу в 2015 році – вона була використана як застава для кредиту Джо Лоу. Новим власником картини на аукціоні Sotheby’s у 2015 році був не хто інший, як азербайджансько-російський нафто-газовий мільярдер Фархад Ахмедов. Він заплатив за неї $46,5 млн. Інформація про те, що саме цей твір мистецтва був придбаний росіянином, стала відома широкому загалу в результаті судового розгляду справи про розлучення. Отже “Український прапор” приніс росіянину збиток в $14 млн.
Іншими найдорожчими роботами цього аукціону стали “Капелюх” Яой Кусами (1980), проданий за $5,6 млн, “Червоне, біле і чорне” Джорджа Кондо (2014) – за $2,6 млн та ще одна робота Кусами “Сітки – нескінченність” – за $1,3 млн.
Попередня оціночна вартість 27-ми лотів, що виставлялися на продаж, становила $48,6–65,5 млн. Загалом цього вечора творів мистецтва продали на $52,6 млн. До нових власників перейшли 22 з 27 лотів. Серед непроданих творів виявився комплект графічних робіт Енді Ворхола Суп Campbell II.
Марк Ротко – американський художник, який народився у Латвії. Він один з найвідоміших представників абстрактного експресіонізму та один з творців живопису кольорового поля.
Як розповідало раніше BitukMedia, картину Тіціана продали за рекордні для робіт художника $22 млн.
Співробітниця “Укрзалізниці” Тетяна Кириченко та її напарниця бельгійська вівчарка Даша патрулюють Харківській вокзал з початку 2023 року.
Одного дня Даша максимально точно виявила місце, де знаходилася загроза – пакет з вибухонебезпечними речовинами та кількома гранатами. Тетяна швидко сповістила про знахідку команду знешкодження і відвела Дашу на безпечну відстань.
“Така співпраця людини й собаки та їхній мовчазний зв’язок у найскладніші моменти дозволили врятувати життя людей”, – йдеться у повідомленні “Укрзалізниці”.
Бельгійська вівчарка Малінуа – штучно виведена порода. Наприкінці XIX століття бельгійські собаківники поставили за мету отримати собак, які стали б національною гордістю країни.
Як і всі інші вівчарки, бельгійці – служаки. Вони люблять вчитися і завжди раді виконувати команди, хоч би якими складними ті були. Бельгійські малінуа вважаються дуже розумними та добре піддаються дресируванню. Їх часто використовують, як робочих тварин у різних сферах, таких як правоохоронні органи, пошуково-рятувальні служби та військові операції.
Як розповідало BitukMedia, чотирьох службових собак Джукі, Ірбіса, Антея та Одіна нагородили медалями “За віддану службу” 1, 2 та 3 ступеня. Ці гвардійці належать до Східного оперативно-територіального об’єднання.
Вчені знайшли унікального прозорого слимака, що ловить здобич капюшоном і світиться у темряві.
Зображення - MBARI
Напівпрозора істота зі здатністю до люмінесценції (світіння) настільки вразила дослідників, що вони прозвали її “загадковим слимаком з середньонічної зони”. Морські біологи MBARI – Науково-дослідного інституту при океанаріумі затоки Монтерей (штат Каліфорнія, США) – стверджують, що відкрили невідомий вид голозябрових молюсків.
Про це йдеться у дослідженні, опублікованому у науковому журналі Deep-Sea Research, пише Science Alert.
Ряд голозябрових молюсків налічує близько 3000 видів, але при всій різноманітності розмірів і кольорів їх поєднує середовище. Ці морські молюски живуть на мілководді та рифах, де харчуються коралами, водоростями, губками, медузами, актініями і навіть своїми дрібнішими родичами. Існує також кілька видів голозябрових, які живуть глибоко на морському дні.
Донедавна дослідники вважали, що представники цього ряду не можуть виживати на глибинах понад 2200 м, де дуже холодно і темно, а до дна ще далеко. Тому, коли дистанційно керований глибоководний апарат Tiburon під час занурення в затоці Монтерей зняв на глибині 2614 метрів мерехтливу істоту, біологи не могли зрозуміти, хто перед ними.
Спочатку вчені навіть не могли віднести знахідку до жодної з груп. В істоти драглисте прозоре тіло, через яке видно рожеві внутрішні органи, великий капюшон, що розкривається, на одному кінці і хвіст з “бахромою”, схожою на пальці, на іншому. Також знайшлась стопа, як в равлика, що й дало вченим підстави називати його “загадковим слимаком”.
Коли апарат наблизився, молюск засяяв біолюмінесцентним світлом. На думку вчених, це була захисна реакція. Пізніше це підтвердилося, коли біологи спостерігали, як у момент загрози один з “пальчиків” на хвості молюска відокремився і почав безперервно світитися, обертаючись у воді. Це схоже на прийом ящірки – відкинути хвіст, щоб відволікти хижака.
Як уточнюють дослідники у своїй статті, перша зустріч зі слимаком сталась ще у 2000 році, проте знадобилося понад два десятка років, щоб докладно вивчити та описати його. За цей час вченим вдалося знайти 157 особин цього виду на глибинах від 1013 до 3272 м під водою. І 20 з них під час нересту опускалися на глибину до 4009 м. Аналіз геному загадкових істот показав, що вони належать до загону голозябрових молюсків, проте суттєво відрізняються від родичів, тому їх довелося виокремити в новий рід Bathydeviidae. У результаті вид отримав назву Bathydevius caudactylus.
Загалом Bathydevius caudactylus є першим відомим морським слимаком, що живе не на дні, а у так званій “середньонічній зоні” – це простір океану на глибині від 1000 до 4000 метрів під поверхнею.
У незвичайного глибоководного молюска немає шорсткого язикоподібного відростка, як у родичів, яким вони захоплюють їжу. Свою здобич (здебільшого ракоподібних) він ловить своїм каптуром приблизно так само, як це робить на суші м’ясоїдна рослина венерина мухоловка (Dionaea muscipula). Крім того, капюшон використовується для порятунку від хижаків: слимак різко скорочує його, рухаючись подібно до медузи. У стані спокою Bathydevius caudactylus може дрейфувати у воді або неспішно згинати тіло, щоб рухатись у потрібному напрямку.
Як і більшість голозябрових, Bathydevius caudactylus – гермафродит, тобто має як чоловічі, так і жіночі статеві органи. Для відкладання яєць він, ймовірно, опускається на морське дно, де використовує мускулисту стопу, щоб прикріпитися до дна і випустити яйця.
Наразі цього загадкового слимака помічали лише в Тихому океані, біля берегів Північної Америки. Однак дослідники з Національного управління океанічних та атмосферних досліджень (NOAA) помітили схожу істоту в Маріанській западині на заході Тихого океану. Це свідчить про можливе значно ширше поширення Bathydevius caudactylus.
Як розповідало BitukMedia, океанологи знайшли головного довгожителя планети – істоту з рекордним терміном життя.
Фото - Національний антарктичний науковий центр/Facebook
Крадіжка камінців є звичайною практикою серед субантарктичних пінгвінів, які мешкають на острові Галіндез. Це часто призводить до конфліктів і навіть бійок, зазначили в Національному арктичному науковому центрі “Академік Вернадський”.
Камінчики – основний будівельний матеріал для гнізд субантарктичних пінгвінів. Але щороку добувати його стає дедалі складніше: кількість пінгвінів на Галіндезі збільшується, а кількість камінців – залишається незмінною. Тож замість шукати “будматеріал” деінде спритні птахи цуплять його в сусідів.
Саме такий момент вдалося зафільмувати учасниці 29-ї УАЕ Анні Соіній. Один пінгвін успішно перекладав камінці з чужого гнізда до свого, аж поки не прийшов його господар. Та й тут крадій не зупинився, поки не отримав грізне застереження, – пишуть полярники.
Біологи звертають увагу глядачів на поведінку інших пінгвінів, які стали свідками “злочину”. Вони лише спокійно за всім спостерігали, адже їхніх гнізд це не стосувалося.
Відео чимало повеселило користувачів сторінки НАНЦ у Facebook:
“Колись на молодіжному сленгу злодюги та всі, хто хотіли користуватись чужим майном задарма, називались чайками, а виявляється, що вони пінгвіни”.
“Вирішив: “Заберу я ці камінці, а то ще хтось вкраде””
“Щоб продовжити свій рід, можна і вкрасти”
“Цікаво, а як вони серед такої кількості гнізд потім знаходять саме своє? Чи просто займають вільні місця?”
Як розповідало BitukMedia, полярники показали, як сваряться найменші пінгвіни Антарктиди – “адельки”.
Вчені показали, як формується ембріон миші. Фото - X. QIU ET AL./CELL
Дослідники Стенфордського університету створили найдокладнішу тривимірну мапу мишачого ембріона, яка візуалізує майже 8 мільйонів клітин. Мапа демонструє, як клітини взаємодіють і мігрують в ембріоні через два тижні після зачаття. Мета технології – допомогти дослідникам виявити причини вроджених захворювань.
Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі Cell, пише Nature.
Така 3D-мапа демонструє будову всіх основних органів, що розвиваються в ембріоні, – від головного мозку до серця та спинного мозку. На ній можна побачити складні зароджувані структури в нервовій трубці, з якої потім розвинеться центральна нервова система, видно асиметричні рухи клітин, що формують чотири камери серця, що росте.
“Тут відображена величезна складність клітинних структур, яка буде дуже важливою для дослідників усього світу, які вивчають механізми розвитку миші”, — пояснює Мігель Естебан, біолог стовбурових клітин із біотехнологічної компанії BGI Cell у Шеньчжені, Китай.
Щоб створити “віртуальний” ембріон генетик зі Стенфордського університету в Каліфорнії Сяоджі Цю і його колеги створили модель під назвою Spateo, яка “зшиває” разом кілька типів даних. Це включає в себе транскриптом — або весь набір молекул РНК, які беруть участь у синтезі білка — для кожної клітини в шматочку ембріона, зібраного для приблизно 90 шматочків тканини в два моменти часу. Дослідники змогли знайти та записати профілі транскриптому для кожної клітини в просторі та часі: відстежили поведінку 7,8 млн клітин в ембріоні миші на 9-й та 11-й дні після запліднення, коли формуються основні органи.
Фото – X. QIU ET AL./CELL
“Вчені вперше досягли такої візуалізації ембріона на справжній одноклітинній роздільній здатності на стадіях, де залучено так багато клітин. Spateo можна використовувати для створення мап будь-якого виду, зокрема з використанням даних про людські ембріони та органи”, — каже Естебан. “Цей підхід стане нормою”, – прогнозує він, оскільки технологія стає дешевшою та швидшою у використанні.
Як розповідало BitukMedia, науковці з Університету Яманасі та Японського агентства аерокосмічних досліджень змогли виростити у космосі ембріони мишей на борту МКС. У них не виявили серйозних відхилень та мутацій ДНК.
Реставрація, якою може похвалитися Коломия: під час створення ветеранського простору “Гарт” було збережено історичні двері. Їхній вік – 235 років.
Про це ГО “Коло брами” повідомляє в своєму фейсбуці.
Громадська ініціатива “Коло брами” відновила одні з найстаріших дверей у Коломиї на Івано-Франківщині. Майстри повернули до життя 235-річні двері, розташованого на вулиці Мазепи, 4.
Під час реставрації відкрили первісну деревину, що була прихована під численними шарами фарби. Фасад дверей прикрашає “ялинковий” візерунок з дуба, а задня частина виготовлена з сосни.
Реставратори студії IDEA studio очистили деревину, провели обробку від шкідників, зберегли оригінальні металеві заклепки, деякі з яких були замінені, і зберегли функціонуючі старовинні завіси.
Будівлю зведено у 1789 році, а реконструйовано в 1811-му. Приміщення має багату освітню історію: до 1892 року тут функціонувала “Головна окружна польсько-німецька школа”. Директором з 1824 до 1856 року був Микола Верещинський – український етнограф і засновник альманаху “Русалка Дністрова”.
У будівлі працювала польська семирічна школа імені Пірамовича (1893–1939 рр.), фармацевтичне училище за радянських часів, а з 1992 до 1997 року на другому поверсі розміщувався Музей історії міста Коломиї. До 2023 року тут функціонував центр зайнятості. У листопаді 2024 року будівля стала домівкою ветеранського простору “Гарт”.
“Важливість реставрації, а не заміни на металопластик, годі переоцінити. В Коломиї це єдині двері такого поважного віку, і можливість залишити їх у гарному стані в стінах рідної будівлі – це можливість доторкнутися до історії та бути до неї причетними”, – йдеться у дописі “Кола брами”.
Як розповідало BitukMedia, українці викупили занедбаний палац на Львівщині та самостійно відновили його.
Жителі Баку (Азербайджан) приходять подивитись, як на березі Каспійського моря лежить мертвий 16-метровий кит. Щоправда, несправжній – це величезна гіперреалістична інсталяція, створена бельгійським арт-гуртом Captain Boomer Collective.Її мета – привернути увагу до проблеми змін клімату.
Макет було створено за подобою реальних китів. Аби інсталяція була ще більш переконливою, митці додали характерний запах – сховали поблизу відра з рибою, що гниє. Крім того, вони грають вчених, які намагаються встановити, що трапилося з ссавцем.
Всі фото – azizkarimov/ Instagram
Зазначається, що “кит” зʼявився на березі з дозволу місцевої влади, а також за підтримки організації FINS, яка займається захистом морських тварин. За допомогою цього проєкту Captain Boomer Collective намагається привернути увагу до екологічних проблем.
З 2008 року інсталяція кочує великими містами Європи та Австралії. Проте в Баку її представили вперше – в контексті Конференції зі зміни клімату (COP29), яка проходить тут з 11-го до 22-го листопада. Особлива увага на цій зустрічі приділяється необхідності збереження екологічного балансу в місцях проживання китів та дельфінів. Йдеться про актуальні проблеми, що загрожують морському світу, такі як глибоководний видобуток, китобійний промисел у Норвегії, полювання на дельфінів на Фарерських островах та щорічне відрізання плавців в акул.
Як розповідало BitukMedia, на узбережжі Нової Зеландії знайшли рештки кита. Науковці припускають, що вони належать ременезубу лопатозубому. Це надзвичайного рідкісний вид китів, представників якого ніколи не бачили наживо.
Трупна квітка. Фото - Jessica Rinaldi / The Boston Globe via Getty Images
“Трупна квітка” виправдовує своє прізвисько. Гігантська Amorphophallus Titanum родом з суматранських тропічних лісів Індонезії може жити десятиліттями й виростати до понад 3,5 м заввишки, але найбільше вона відома своїм смертоносним ароматом гнилого м’яса. Науковці стверджують, що нарешті розгадали молекулярну таємницю цієї незвичайної рослини.
Аморфофаллус велетенський смердить не весь час, а тільки під час цвітіння. І хоча запах гнилого м’яса Titan Arum незаперечний для кожного, хто стоїть поряд з рослиною, експерти довго не розуміли, як хімічно вона створює цей аромат. Але тепер, як повідомляє видання, молекулярну таємницю розгадано завдяки новому дослідженню команди з Дартмута (Велика Британія).
Відповідно до їхнього дослідження, опублікованого 4 листопада в PNAS Nexus, сморід від трупної квітки передусім обумовлений органічною сполукою в поєднанні з біологічним процесом, що зазвичай зустрічається тільки в тварин.
Екзотична рослина не цвіте щорічно – має короткий цикл цвітіння раз на 5-7 років. За кілька днів до цього біля основи центрального стебла Titan Arum відкривається темно-червоний шар пелюстки.
Цей апендикс “трупної квітки” починає виділяти тепло і нагріватися на орієнтовано 11 °C більше, ніж температура навколо. Після цього рослина виділяє сірчані хімічні речовини, якими приваблює мух та інших комах. Цей процес – термогенез – поширений серед тварин, але надзвичайно рідко зустрічається у фауні. Протягом тривалого часу ботаніки не могли з’ясувати, чому він відбувається в “трупної квітки”.
В ході нового дослідження команда науковців зібрала зразки тканин і листя та використала їх для аналізу послідовності РНК. “Це допомагає нам побачити, які гени експресуються (використовуються для створення молекул РНК і білків, – ред), і побачити, які з них особливо активні, коли апендикс нагрівається і видає запах”, – пояснив професор біологічних наук та керівник дослідження Г. Ерік Шаллер.
Аналіз РНК виявив у “трупної квітки” конкретні хімічні речовини, які спричиняють неприємний запах: альтернативна оксидаза (фермент); метіонін; путресцин – також міститься у смороді, які виділяють тварини при гнитті. Також вчені знайшли гени рослини, завдяки яким вона може утворювати та транспортувати сірку.
Науковці кажуть, що ці відкриття не допоможуть уберегтися від жахливого смороду “трупної квітки”, але пояснюють механізм, завдяки якому рослина продукує свій унікальний запах.
Надалі команда вчених планує вивчити, як аморфофаллус ініціює цикл цвітіння та чи синхронізується в цьому з іншим рослинами, щоб збільшити свої шанси на запилення.
Як розповідало раніше BitukMedia, в Японії знайшли першу квітку, яка змінює забарвлення багато разів.
Українська
العربية
简体中文
Nederlands
English
Français
Deutsch
Italiano
Português
Русский
Español
