Драматичний фільм Одеської кіностудії «Чому я живий» українського кінорежисера Віллена Новака став найкращою стрічкою на Europe Film Festival та найкращим повнометражним фільмом на Future оf Film Awards.
Фільм «Чому я живий» створений за мотивами оповідання Євгена Митька 1989 року. Наприкінці 1990-х Митько написав сценарій фільму та висловив бажання, щоб режисером картини став тільки Віллен Новак. Реалізувати задум вдалося після перемоги проєкту фільму на 11 пітчингу Держкіно.
У центрі історії, що відбувається в Маріуполі, — українсько-єврейська родина. Їй доведеться пережити окупацію та фашистський терор, проте вдасться зберегти любов і людяність навіть у найтемніші часи.
Стрічка вийшла в український прокат 4 листопада 2021 року.
Europe Film Festival U.K. (EFFUK) — це щомісячний конкурс і щорічний онлайн-кінофестиваль, який відбувається в Лондоні. Фестиваль приймає короткометражні та повнометражні фільми. Усі переможці отримують трофей у формі лавра та спеціальний сертифікат.
Future of Film Awards — це платформа для нових талантів. Фестиваль відкриває можливості для талановитих режисерів, продюсерів, сценаристів, акторів та членів знімальної групи з усього світу. У ньому можуть брати участь будь-які фільми (сценарії) будь-якого жанру і тривалості.
facebook.com/odesafilmstudio
Перемоги інших українських фільмів
Фільм «Бабин Яр. Контекст» українського режисера Сергія Лозниці 9 листопада потрапив у шорт-лист номінації «Найкращий документальний фільм» Європейської кіноакадемії.
Інший фільм цього ж режисера — «Містер Ландсбергіс», який розповідає про засновника руху за незалежність Литви — виграв головний приз на Міжнародному фестивалі документального кіно в Амстердамі (IDFA), що відбувався 25 листопада.
Також кримінальна драма «Носоріг» українського режисера Олега Сенцова 17 листопада стала найкращим фільмом Стокгольмського кінофестивалю. Виконавця головної ролі та лідера організації «Гонор» Сергія Філімонова визнали найкращим актором чоловічої статі.
Того ж дня український фільм «Цей дощ ніколи не скінчиться» режисерки Аліни Горлової визнали найкращою документальною стрічкою на найбільшому кінофестивалі Ірландії
Допомогу надавали з 09:00 до 16:00 за київський часом з об’єднаної енергосистеми (ОЕС) України. Її запросив польський оператор системи передачі Polskie Sieci Elektroenergetyczne (PSE).
Загальний обсяг аварійної допомоги становить 945 МВт-год.
В «Укренерго» наголосили, що аварійну допомогу як крайній захід у балансуванні енергосистеми активують усі країни, з якими синхронізована енергосистема України, зокрема держави ЄС, що є членами ENTSO-E.
«Застосування такого механізму в разі порушення режиму роботи енергосистеми відповідає європейській практиці синхронної роботи в енергооб’єднанні (де кожен з учасників зобов’язаний мати підписані угоди про аварійну допомогу з усіма сусідніми операторами системи передачі)», — йдеться у повідомленні.
Відповідний договір «Укренерго» підписало з PSE у серпні 2019 року.
“Зазначимо, що аварійна допомога не є комерційним імпортом. Комерційним імпортом займаються винятково учасники ринку (трейдери, постачальники й т.д.), які законтрактували відповідний обсяг з іноземними контрагентами”, — додали в компанії.
Раніше, у січні-жовтні 2021 року в межах аварійної допомоги Україна поставила до Польщі загалом 8,5 млн кВт-год електроенергії, до Білорусі — 0,4 млн кВт-год.
Водночас у межах аварійної допомоги (коли електроенергії критично бракує), «Укренерго» може запросити таку допомогу в сусідів. Аварійні поставки за цей період зі Словаччини до України становили 2,8 млн кВт-год електроенергії, з Білорусі — 9,7 млн кВт-год.
З 7 грудня Київ та 8 областей перейдуть з «червоної» до «жовтої» зони карантину. Влада столиці пояснила, як після цього у місті працюватиме громадський транспорт та торгово-розважальні центри.
Обмеження для громадського транспорту та ТРЦ збережуть. Так, в умовах «жовтої» зони карантину ТРЦ можна буде відвідувати тільки при наявності негативного ПЛР-тесту, «зеленого» сертифіката про вакцинацію або довідки про те, що ви перехворіли на COVID-19.
Без цих документів пропустять лише неповнолітніх, але виключно у супроводі дорослих.
Скористатися громадським транспортом зможуть пасажири при наявності «жовтого» або «зеленого» COVID-сертифіката, негативного ПЛР-тесту або документа про одужання.
Контролювати дотримання обмежень будуть районні адміністрації столиці, поліція, Держспоживслужба та Муніципальна варта.
А коли вже послаблення карантину?
Державна комісія з надзвичайних ситуацій 6 грудня вирішила вже з 7 грудня скасувати «червону» зону карантину у Києві та на території Донецької, Дніпропетровської, Івано-Франківської, Луганської, Львівської, Одеської, Рівненської, Херсонської областей. Регіони перейдуть до «жовтої» зони.
Водночас з 6 грудня в Україні посилили карантин у «жовтій» зоні. Відтепер там заклади культури, ресторани, спортзали, басейни можуть працювати, тільки якщо весь персонал вакцинований проти коронавірусу принаймні однією дозою, має негативний тест чи сертифікат про одужання. Те саме передбачено й для відвідувачів.
Європейський центральний банк (ЄЦБ) планує до 2024 повністю змінити дизайн банкнот євро. Станеться таке вперше за 20 років, відколи ввели паперові банкноти та монети.
“Через 20 років настав час переглянути зовнішній вигляд наших банкнот, щоб зробити їх ближчими для європейців будь-якого віку та походження”, — зауважила глава ЄЦБ Крістін Лагард.
Що буде зображено на нових банкнотах, поки не вирішили. Щоб розробити дизайн, ЄЦБ створить фокус-групи, до яких увійдуть представники всіх країн єврозони. Вони допоможуть скласти список тем для нового дизайну, з яких потім виберуть найкращу. Остаточне рішення ухвалюватиме керівництво ЄЦБ після громадських консультацій.
Зазначимо, що, хоч упродовж 20 років дизайн євро не змінювався, але до нього додавали нові елементи, щоб підвищити захист від підробок та осучаснити їх.
Наприклад, нещодавно в єврозоні прибрали банкноту номіналом у 500 євро, а на мапі з’явилися Мальта з Кіпром, які ввели в обіг євро.
Утім, все решта залишилося так, як було від початку створення дизайну.
У Києві відкриється проєкт Віктора Сидоренка «Всі кольори спектру – це біле світло», який складається із трьох виставок. Його покажуть у різних локаціях міста.
Перша частина стартує третього грудня у галереї «Лавра», друга – з десятого грудня по 20 лютого у Національному музеї «Київська картинна галерея», а заключна – у мистецькому центрі М17 з 16 грудня по 20 лютого. Виставка охоплює твори митця, виконані у різних жанрах: живопис, фотографія, відео-арт, інсталяції та скульптури за більш ніж 25-річний період.
Перша частина проєкту – «Технології травм» – поєднує різнобічні періоди та техніки, й має ретроспективний характер. Головна тема – неопрацьовані історичні травми соціальної архітектури ХХ століття.
Друга частина – «Безмежне життя Смерті». Вона представляє серію робіт на тему кріоніки – технології заморозки людей та тварин і сподіванням на те, що в майбутньому їх вдасться оживити.
Третя частина, заключна виставка – «Нульовий рік. Ідея світла». Вона складається виключно з нових робіт та скульптур. В їхню основу лягли експерименти з оптикою на теми прикордонних відчуттів між реальним та зримим, фактичним та бажаним.
Віктор Сидоренко – український художник повоєнного покоління. Його проєкт «Жорна Часу» представляв Україну на 50-й Венеціанській бієнале. Художник пише станкові картини, створює скульптури, працює з відео-артом. Головним темами творчості художника є формування суспільства трансгуманізму та нових соціальних субкультур, значення та цінність терміну “людина” в епоху нових цифрових метавсесвітів.
Основу новорічного дерева на головній святковій локації країни (Софійській площі у Києві) прикрасять як традиційний вертеп. Столичні чиновники очікують, що цей вертеп буде найбільшим у Європі.
Там зазначено, що цьогорічна тема головної святкової локації на Софійській площі присвячена Різдвяній диво-ночі, коли народився Ісус Христос.
Основу новорічного дерева оздоблять у вигляді традиційного вертепу, який в Україні здавна було заведено зводити до Різдва.
Навколо ялинки можна буде побачити фігури Ісуса, Матері Божої, святого Йосипа, пастухів, царів, янголів та колядників. Планується, що цей вертеп буде найбільшим у Європі.
Як Київ зустріне свята?
Головну ялинку країни на Софійській площі традиційно засвітять 19 грудня. Основу новорічного дерева оздоблять у вигляді традиційного вертепу.
Новорічне дерево прикрашатимуть 10 тисяч прикрас — іграшки червоного та золотого кольорів. Дерево висотою 31 метр засяє 10-кілометровою гірляндою теплого світла у вигляді великого купола.
Навколо пам’ятника Богданові Хмельницькому розташують ковзанку. До ярмаркового містечка вестимуть чотири святково прикрашені арки, з чотирма люстрами у центрі кожної.
На площі розмістять теплу арт-зону для відпочинку. Там же відвідувачів зустрічатимуть яскраві комети, що символізуватимуть різдвяні зірки. Святкову атмосферу створюватиме різдвяна музика.
На Софійській площі та на Володимирському проїзді до 16 січня працюватиме новорічно-різдвяне ярмаркове містечко.
“Вагітні одягають VR-окуляри, в яких — заспокійливі пейзажі, лунає музика, а голос підказує, як правильно дихати”, – розповіло видання.
Такі пологи найчастіше обирають, коли не хочуть використовувати медикаментозне знеболення. Вагітні отримують такі віртуальні окуляри безкоштовно, після тренування, на якому пояснюють, як користуватись гаджетом.
«Якщо мати спокійна в пологах, в неї немає стільки адреналіну — це надалі впливає на лактацію і дає змогу швидше прикласти дитину до грудей», — вважає заступниця директора Київського перинатального центру з неонатології Олена Барановська.
У низці клінік за кордоном VR-окуляри застосовують для пацієнтів, які відчувають стрес або біль, зокрема для того, щоб знизити ризики застосування седативних і знеболювальних препаратів. Так, у США для пацієнтів з опіками розробили віртуальну гру «Сніговий світ». У деяких випадках люди, занурені у відеогру, заявляли, що відчувають менший біль, ніж коли вживали морфін.
Віртуальна реальність, яку пропонують породіллям у Київському перинатальному центрі. Скриншот із відео ТСН
Низка досліджень справді свідчить про можливий потенціал використання віртуальної реальності в медицині, переважно як «віртуальної анестезії». Однак у висновках автори цих досліджень зазначили: поки що даних щодо ефективності цієї технології недостатньо й науковий світ потребує більше клінічних випробувань, які б оцінювали не лише суб’єктивні враження піддослідних, але й фізіологічні показники.
Крім того, у VR-терапії можуть бути й побічні ефекти, такі як нудота, запаморочення та просторова дезорієнтація. Також віртуальні ігри можуть викликати залежність, особливо якщо мозок починає асоціювати їх із полегшенням болю.
У Києві встановлюють ще три стаціонарні пости моніторингу повітря. Вони знаходяться на проспекті Науки, 72/2, на проспекті Правди, 64-Г та на вулиці Щусєва, 20.
Системи визначають в атмосферному повітрі пил, діоксид азоту, діоксид сірки, оксид вуглецю, приземний озон тощо. Очікується, що до кінця місяця їхні дані будуть виведені у режимі реального часу на онлайн-мапу.
Виробниками обладнання є словацька компанія ENVItech, фінська Vaisala, японська Horiba, латвійська Teltonika і китайська TP-Link. Обладнання відповідає стандартам ЄС.
Такі пости вже рік працюють на лівому березі міста – на вулиці Архітектора Вербицького, 26 та Харківському шосе, 7/1.
Вартість встановлення одного посту – 11,6 мільйони гривень.
У вересні Управління екології та природних ресурсів КМДА замовило три пости моніторингу довкілля за 35 мільйонів гривень. Загалом планується створити 27 таких постів моніторингу. Це буде найбільша мережа такого рівня в Україні.
Наявна зараз в столиці мережа Гідрометцентру складається з 16 постів і також є найбільшою в країні.
2 грудня 2021 року BitukMedia відзначило друку річницю своєї діяльності. На честь свята засновниця агентства позитивних новин BitukMedia Інна Битюк провела прямий ефір. Під час онлайн-зустрічі Інна Битюк відповіла на запитання та оголосила переможців конкурсу на найкреативніше привітання.
«Вся команда BitukMedia з трепетом відзначає цей день. Наше видання вже другий рік несе позитив і я дякую, що у цей день українці з різних куточків країни об’єдналася заради нашого свята», – звернулася Інна Битюк до аудиторії під час трансляції.
До прямого ефіру долучилися читачі видання з Києва, Житомира, Сум, Запоріжжя, Харкова та Закарпаття. Жодне запитання не залишилося без уваги та відповіді. А ще Інна Битюк заінтригувала, проанонсувавши одразу два нових проєкти, які почнуть виходити після новорічних свят.
Чудові подарунки за креативні привітання – термокружку «Ковток позитиву» та торбину «Несу позитив» – отримали кореспондент Наталя Нагорна, Карина Кушнір та Євген Поремчук.
Своє переможне вітання Наталя Нагорна записала на фоні Колізею, Євген Поремчук передав привіт із автівки, а Карина Кушнір створила наймиліший мем із котиком, який нікого не залишив байдужими.
Також до вітання BitukMedia приєдналася українська співачка Анжеліка Рудницька. Редакція дякує кожному за теплі вітання, креативність та позитив! Всі вітання зберігаємо ось тут, заходьте і заряджайтеся гарним настроєм.
Народні депутати на пленарному засіданні Верховної Ради 2 грудня схвалили у другому читанні проєкт державного бюджету на 2022 рік. Перед цим профільний комітет рекомендував цей закон до ухвалення.
«За» законопроєкт № 6000 проголосували 268 народних депутатів.
Проєкт держбюджету на наступний рік є цілком реалістичним, заявив народний депутат від фракції «Слуга Народу», голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
“До другого читання істотно зросли дохідна та видаткова частини бюджету. Ми мали бюджет першого читання, розрахований на базі травневого макропрогнозу, на сьогодні він змінений і, відповідно, збільшений, адже ВВП має зрости, і від цього розраховується дохідна база”, — пояснив Гетманцев.
Як стверджував прем’єр-міністр Денис Шмигаль, держбюджет залишився збалансованим та реалістичним, але при цьому дійсно є бюджетом модернізації країни.
Пріоритети кошторису залишаються незмінними: медицина, освіта, оборона та безпека, соціальна сфера, інфраструктура, підтримка бізнесу та інновацій.
Нагадаємо, 2 листопада Верховна Рада підтримала проєкт держбюджету на 2022 рік у першому читанні, «за» проголосували 273 народних депутати.
Основні цифри
Один із головних акцентів цього бюджету — це підвищення зарплати нашим медикам. 20 тисяч грн буде мінімальною зарплатою для лікарів.
Вперше у державному бюджеті виконали вимогу закону «Про освіту». Прогнозний обсяг видатків зведеного бюджету на освіту на 2022 рік планується на рівні 7,3 % ВВП.
Як стверджував Гетманцев, доходи очікують на рівні 1,3 трлн грн (плюс 54,7 млрд грн у порівнянні із першим читанням, в основному коштом збільшення податкових надходжень). Натомість видатки — 1,5 трлн грн (збільшено до другого читання на 55,7 млрд грн).
Депутати Верховної Ради вирішили вручити премії 30 найкращим учасникам зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) 2021 року. Вони отримають по 100 тисяч гривень.
“Постановою присуджуються 30 Премій Верховної Ради України найкращим учасникам зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти (далі – Премія) у розмірі 100 тис. грн. кожна”, – ідеться у пояснювальній записці.
Автори ініціативи пояснили, що в такий спосіб хочуть підтримати найкращих учасників оцінювання, стимулювати дітей до отримання високого рівня знань, а також до продовження навчання у вишах.
Зазначимо, що цю виплату заснували у січні 2021 року. Вона передбачає щорічні виплати, однак остаточно їх щоразу затверджує Верховна Рада. Виплата по 100 тисяч гривень спрямована 30 найкращим учасникам ЗНО.
Щоб претендувати на нагороду, потрібно отримати не менше ніж 790 балів за 4 предмети, зокрема 200 балів щонайменше за один із них.
Проте окремо нагороджувати успішних випускників може й місцева влада. Наприклад, у грудні 2020 року в Мукачеві вирішили дати по 50 тисяч гривень випускникам, які на ЗНО-2021 зможуть отримати найвищий бал.
Так, 25 грудня християни західного обряду (католики) святкуватимуть Різдво Христове за григоріанським календарем. Свято є державним вихідним і оскільки припадає цього року на суботу, то вихідним зроблять понеділок, 27 грудня. А робочий день у п’ятницю 24 грудня рекомендовано зробити скороченим.
Новий рік припаде на ніч з п’ятниці на суботу, тому вихідними знову будуть три дні поспіль — 1-3 січня. 31 грудня рекомендовано зробити скороченим робочим днем.
А Різдво християн східного обряду (православних) 7 січня припаде на п’ятницю, тож ще три дні вихідних підряд в українців буде з 7 по 9 січня 2022 року.
Попри те, що робота ТКГ мала успіхи, закінчення війни в Україні залежить від президента РФ Володимира Путіна.
Про це в ексклюзивному інтерв’ю BitukMedia розповіла речниця Леоніда Кучми Дарка Оліфер.
“На питання, коли закінчиться війна, він (ред.- 2-й президент України Леонід Кучма) казав: від Господа-Бога і від Путіна”, – зауважила вона.
І згадала, що за час роботи Леоніда Кучми в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на сході України, були певні зрушення, проте всі перемовини відбувалися за “щільно закрити дверима”.
Дарка Оліфер також зауважила, що досі Кучма відмовляється від надання коментарів російській стороні.
“Те, що робиться в медійних пропагандистських напрямках Російської Федерації, це не про журналістику. У пропаганді ми участі не беремо”, – наголосила Дарка Оліфер.
“Ми традиційно представляємо рейтинг найпопулярніших відео 2021 року на YouTube, які зібрали найбільшу кількість переглядів в Україні”, – зазначили там.
Найчастіше українці дивилися інтерв’ю відомих людей, телевізійні шоу, серіали та розважальний контент. Лідером за кількістю переглядів в Україні стало розслідування Олексія Навального про палац Путіна в Геленджику.
Друге місце посідає випуск російського шоу «Что было дальше» за участі російських блогерів.
А третє — інтерв’ю українського відеоблогера Івана Рудського (EeOneGuy) Юрію Дудю. Після виходу відео блогер скаржився, що журналіст вирізав частину його слів про Голодомор та НКВС.
До десятки найпопулярніших відео також потрапило інтерв’ю Моргенштерна Дмитру Гордону, перша серія серіалу «Папік» та перший випуск шоу «Холостяк 11».
Серед музичних відео найбільше переглядів в Україні в 2021 році зібрав кліп на пісню “Родной” від LOBODA. Також серед найпопулярніших відео року: хіт від румунської співачки Minelli “Rampampam”, нові пісні від NK та Тіни Кароль, дует Макса Барських та Zivert, а також трек від Wellboy “Гуси”.
Кожного Дня народження заведено підбивати підсумки року, що минув. Кожен з нас, хоч подумки, прописує плюси і мінуси, щастя і негаразди. Та намагається зробити висновки. BitukMedia – не виключення. І його засновниця та головна натхненниця Інна Битюк підбиває підсумки другого року існування видання.
Інна Битюк
Як відповідати вічно невдоволеним людям, в чому головна фішка BitukMedia, та який рецепт позитиву – переходьте на світлу сторону і дізнаєтеся!
За статистикою, лише одна новина з десяти – позитивна
Коли я зрозуміла, що моя мрія от-от може здійснитися, то було і радісно, і моторошно водночас. Одна справа, коли це лише мрія в голові, а інша – коли ти вже маєш всі інструменти для того, щоб її реалізувати. Я довго думала, яким має бути моє власне медіа. У відсотковому співвідношенні, лише одна новина з десяти в ЗМІ може мати ознаки позитивної інформації. І люди навколо говорять: «як страшно жити». Так народилася ідея, – медіа про позитив. Це те, чого не робить решта ЗМІ.
Юна, але досвідчена команда
Я точно знала, що один в полі не воїн і найголовнішим для мене було – зібрати команду. Я хотіла, щоб вона відрізнялася від команд інших медіа, щоб це були досвідченні і юні люди. У нас в команді є і випускники університетів, які щойно завершили своє навчання, і люди, які вже мають певний досвід, але молоді душею.
Стрімкий розвиток
Я, звичайно, не думала, що ми так стрімко почнемо розвиватися. Вже на другому-третьому місяці нашого існування від колег з інших видань чули, що у нас непогані показники по кількості відвідувань, по охопленню. І якщо порівняти з розвитком вже відомих ЗМІ, у нас це відбувається досить стрімко та стабільно протягом вже другого року життя видання.
Інтелектуальний читач, який не вживає фаст-фуд медіа
Для нас ключовим є не погоня за кількістю, а погоня за якістю. Наш читач – інтелектуально вихований, який розуміє певні смисли, може критично дивитися на ситуації. Ми не даємо йому фаст-фуд, а даємо їжу для роздумів. Для мене дуже важливо, щоб ми могли і народжувати тексти, і шукати тих людей, які є гордістю країни, показувати їх країні і світу. Щоб кожен розумів, що попри недоліки у різних сферах розвитку нашої країни, поряд із нами живуть люди, якими ми маємо пишатися, які прославляють країну.
Про людей, які не втрачають надії
Мені дуже подобається наша рубрика «Ти важливий». Це проєкт, про який ми довго думали: як його назвати, хто має бути цими героями. BitukMedia розповідає про тих людей, хто не сидить, склавши руки. Це розповіді про людей, які за жодних обставин не втрачають надії, чиї кампанії змінюють Україну і світ. Мені дуже подобається вислів: «Інколи можна зробити трішечки більше, ніж нічого». Ми чіпляємося за людей, які не чекають, коли хтось прийде і щось змінить, а починають зміни із себе.
Україна – це не лише Кличко і Шевченко
До речі, на другому місці по кількості читачів BitukMedia США. Таким чином, через наше видання люди з інших країн черпають інформацію про Україну. Можливо, це українська діаспора, але тим не менш, ці люди живуть в іншій країні і їх цікавить наша. Тому, важливо змінювати стандартне знання іноземців про Україну – Шевченко, Кличко, – показувати, що ми маємо безліч приводів для гордості.
«Стільки проблем навколо, а ви тут зі своїм позитивом…»
Дійсно, у світі є багато чого поганого. Але, для того, щоб висвітлювати весь кошмар, який відбувається довкола, існує сотня інших українських медіа. Про цей негатив стовідсотково є кому написати і він ніколи не залишиться повз увагу. Ми не робимо вигляд, що цих новин немає, не публікуючи їх на сайті. Але намагаємося подивитися на кожну ситуацію з різних боків.
Наприклад, ми не пишемо про саму війну, яка триває в країні, проте, пишемо про героїв цієї війни. Ми цінуємо те, що вони роблять на фронті та після нього, і показуємо, що це не дарма.
Той самий коронавірус – негатив, який вплинув на весь світ, але у той самий час є люди, які розпочали нові стартами. І ми про них розповідаємо.
Разом з тим, я дійсно чула запит на позитивну інформацію. Ми розучилися бути щасливими, а BitukMedia є тією платформою, яка допомагає і вчить мислити позитивно.
17 червня 2021 року сайт BitukMedia зазнав хакерської атаки, після чого увесь сайт разом із унікальним матеріалом, створеним протягом півтора року життя видання було видалено…
Це було неочікувано, адже як правило, це прерогатива для медіа, які кваліфікуються принаймні на суспільно-політичній тематиці.
Були двоякі відчуття: з одного боку, це дуже неприємно, адже ми втратили архів, який створювали більше року – усе це були унікальні матеріали, які несли в собі виключно позитивну історію. Та з іншого боку, коли минув “час жалю”, з’явилося відчуття того, що насправді, якщо люди це зробили – це означає, що ми були попереду.
Ми хоч і маленька команда, молода, але – дуже горда. Ця історія стала підтвердженням того, що нас не зупинити: ми витремо сльози і як птах фенікс воскреснемо ще сильнішими.
До того ж попри те, що сайт було знищено, ми не втратили свого читача, наша аудиторія із терпінням поставилася та постійно підтримувала нас у соцмережах. Ми зрозуміли, що за нами ціла армія читачів, тому, я дуже вдячна тим, хто був разом із нами, я дуже вдячна й тим, хто долучається до нас сьогодні.
Рецепт позитиву
Мій рецепт позитиву – попри все, вірити в краще, вірити в себе, вірити у свою справу і вірити у свою країну!
Українська
العربية
简体中文
Nederlands
English
Français
Deutsch
Italiano
Português
Русский
Español
