Кемпінг в небі – як відбуваються найстаріші у світі перегони на повітряних кулях

7 жовтня у США почалося змагання Кубок Гордона Беннетта – найстаріші у світі перегони газових повітряних куль. Про те, що штовхає людей на такий екстрим – розповідають американці 73-річний Марк Салліван і його компаньйонка Чері Вайт.

Про них пише New York Post.

Вперше змагання на газових кулях відбулися у Парижі 30 вересня 1906-го. Фінансував їх власник газети New York Herald Годон Беннетт. Правила прості – відлетіти якомога далі від старту. Специфікою є те, що учасники керують не кулями із горілками, а міні-аеростатами, заповненими воднем.

Салліван є рекордсменом за кількістю польотів на газовій кулі — він здійснив 25 польотів у перегонах Гордона Беннетта та 21 раз брав участь у перегонах America’s Challenge. Вайт брала участь у змаганні Гордона Беннетта 14 разів, вона є рекордсменкою серед жінок-пілотів.

Цього разу змагання відбуваються в рамках фестивалю повітряних куль Albuquerque International Balloon Fiesta у Нью-Мехико.

Салліван пригадує, як він із товаришем брав участь у змаганнях вперше – це було у 1985-му. Їхня куля залетіла в Техас і приземлилася на якусь огорожу із колючим дротом. Вони розтрощили огорожу для худоби, розлякали коней і худобу – пориви вітру тягнули кулю ще із милю. Але з того часу Салліван “підсів” на цей вид спорту.

Але вони обійшлися ще малою кров’ю – у 1995-му двоє американців загинули, коли їх збило ППО над Білоруссю.

Об’єм аеростата – 1 тис. куб. м. Його наповнення гелієм може коштувати кілька тисяч доларів. Тож змагання вважаються елітним видом спорту. Але все ж досвідчені спортсмени намагаються залучити до нього молодь.

Зараз обладнання стає все більш високоточним, а синтетичні матеріали для кошиків є легшими, ніж натуральні. Однак кожне зменшення ваги означає можливість взяти із собою додатковий балас – мішки з піском, наприклад – і таким чином пробути в повітрі якомога довше.

Пілоти одягаються у кілька шарів одягу, довгі труси, шапки, рукавички та грілки для рук для холодних нічних та ранкових годин. Через коливання температури змінюється тиск газу в кулі, тому учасники використовують баласт, аби протриматися якомога довше.

Станом на 9 жовтня на офіційному сайті змагань ішлося, що чотири кулі уже приземлилися, але 12 все ще в повітрі. Баласту їм вистачить ще на пару днів. Найближчим часом учасники подолають позначку у 1 тис. км.

“Це пригода. Кожного року по приземленні ми кажемо – все, більше такого не робимо. А потім каже – ну гаразд, підемо! Тому що досвід польоту, коли ти підіймаєшся в небо, – просто чудовий”, – пригадує Салліван.

Як повідомляло BitukMedia, збирач кедрових горіхів на прізвище Ху із китайської провінції Хейлунцзян промандрував 300 км на повітряній кулі, наповненій воднем. Під час роботи на одній із крон він втратив контроль і його знесло вітром.