Середа, 24 Квітня, 2024
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська

генетика

Зародилось без участі людини: вашій ранковій каві може бути 600 тис. років

Кавовому дереву арабіка, ймовірно, сотні тисяч років. Такий висновок зробили за результатами дослідження вчених університету Буффало (США), які побудували генеалогічне дерево видів кави. Отже, арабіка з'явилася на Землі задовго до того, як її почали культивувати люди.

Генетики відтворили обличчя імператора, який правив Китаєм 1500 років тому

Китайські вчені використали давню ДНК для реконструкції обличчя імператора, який правив 1500 років тому. Імператор Північної Чжоу У-Ді правив з 560 до 578 року нашої ери, створив потужну армію, об'єднав північний Китай та помер у віці 36 років. Генетики реконструювали зовнішність можновладця і встановили можливі причини його смерті.

Ідентичні близнюки одружилися з ідентичними близнючками і народили… рідних сестер

Пара ідентичних близнюків-дівчат із США вийшли заміж за близнюків-чоловіків. Тепер їхні діти вважаються сестрами.

ДНК Бетховена здивувала вчених. Що не так з генієм?

Аналіз ДНК композитора Людвіга ван Бетховена показав, що він не мав великої генетичної схильності до синхронізації ритмів. Йдеться про здібність, яка тісно пов'язана з музикальністю. Вчені зазначають, що це не означає відсутність його музичного таланту, а радше підкреслює складність генетичних прогнозів на індивідуальному рівні. 

Вперше у світі людині пересадили свинячу нирку

Американські лікарі із Массачусетської лікарні загального профіля вперше пересадили генномодифіковану нирку від свині живій людині. 62-річний пацієнт Рік Слейман зараз проходить реабілітацію. Примітно, що це й же заклад вперше у світі пересадив людську нирку у 1954-му.

Наче у фантастиці – вперше створили мавпу-химеру із подвійним набором ДНК

У Китаї народилася перша у світі мавпа-химера із подвійним набором ДНК. 67% її тіла генетично належить інший особині. Аби досягнути цього, науковці підсадили другий геном в ембріон.

“Гравітація не впливає значною мірою” – у космосі виростили перші ембріони

Науковці з Університету Яманасі та Японського агентства аерокосмічних досліджень змогли виростити у космосі ембріони мишей на борту МКС. У них не виявили серйозних відхилень та мутацій ДНК.

Науковці створюють ліки, які допоможуть людям відрощувати зуби

Група японських науковців під керівництвом Кацу Такахаші розробляють засіб, який допоможе людям відрощувати втрачені зуби. Спочатку планують допомогти пацієнтам, у яких зуби не виросли з причини анодонтії.

Виправдана наукою: звільнили жінку, яка відсиділа 20 років за звинуваченням у вбивстві своїх дітей (ВІДЕО)

Кетлін Фолбіг довгий час вважали найстрашнішою серійною вбивцею Австралії. Цей "титул" жінка отримала нібито за вбивство чотирьох своїх дітей. Через два десятки років за гратами захисту вдалось довести її невинуватість - допомогла наука.

Вчені склали колективний геномний “портрет” людства. Навіщо він потрібний?

Вчені американського Національного інституту вивчення геному людини (NHGRI) створили перший у світі людський пангеном. Йдеться про базу даних усіх генів та генетичних варіацій, які присутні в людській популяції.

Палеогенетики прочитали ДНК Балто, пса-героя

Палеогенетики прочитали ДНК Балто. Генетична розшифровка багато розповіла про походження знаменитого собаки, що став персонажем мультфільма, і навіть заперечила деякі міфи.

Вилікувана до народження – медики навчились долати смертельну генетичну хворобу (ВІДЕО)

Використовуючи протокол, розроблений в Каліфорнійському університеті в Сан-Франциско, лікарі вперше вилікували дитину до її народження. Йдеться про рідкісну генетичну хворобу, через яку діти не доживають до 2-х років. Зцілена дівчинка з'явилася на світ у свій термін, зараз їй майже 1,5 року.

Спадщина чуми: 700-річна пандемія змусила людство екстрено еволюціонувати

Смертоносна пандемія чуми 700 років тому позначилась на еволюції нашого виду, довела Міжнародна група дослідників з країн Європи, США та Канади. Вони проаналізували ДНК людей XIV століття та виявили мутацію. Саме вона допомогла людству пережити Чорну смерть. І ця трансформація досі впливає здоров'я популяції.

Професор випустив у сади тисячі плодожерок. Навіщо цей агротероризм?

Щотижня протягом трьох місяців Крістофер Адамс випускав по 4 тис. метеликів-плодожерок у родючі сади Колумбійської ущелини. Йдеться про дослідницький проєкт. Його мета - зменшити популяцію шкідників через генетичні зміни. Противники проєкту застерігають - “гра в Бога” ризикована.

Останні новини