Міжнародна група дослідників виявила в Намібії скам’янілості раніше невідомого науці доісторичного водного хижака, схожого на гігантську саламандру. Вчені вважають, що ця істота з повним ротом ікол та головою “у формі сидіння унітазу” мешкала близько 280 млн років тому – задовго до появи динозаврів. Ця знахідка ламає гіпотезу еволюції чотирилапих.

Про це пише Science Alert.

Палеонтологи з Аргентини, ПАР, Намібії та США були шоковані, коли побачили величезну скам’янілість, що просто лежала на оголенні в геологічній формації Гай-Ас у Намібії, де вели розкопки. Породи, в яких збереглися фрагменти, належать до ранньопермського періоду (кінець Палеозою).

“Просто побачивши це, я зрозуміла, що це щось зовсім інше! Ми всі були дуже схвильовані”, — каже палеонтологиня Клаудія Марсікано з Університету Буенос-Айреса (Аргентина).

Знахідка виявилася вимерлим тетраподом, який мешкав у болотах та озерах на цих землях близько 280 млн років тому. Новий вид назвали Gaiasia jennyae на честь місця, де були знайдені скам’янілості, та покійної палеонтологині Дженні Клак.

Ця скамʼянілість кидає виклик звичній теорії про глобальну та швидку заміну ранніх чотирилапих родичами сучасних амніот наприкінці того льодовикового періоду.

Вчені ідентифікували 4 неповні скелети з черепом завдовжки близько 60 см. Аналіз рештків показав, що істота була хижаком, за розмірами набагато більшою за людину. Воно мешкала на дні боліт та озер за 40 млн років до динозаврів.

Фахівці вважають, що монстр не міг розвивати великих швидкостей, крихітні лапки вздовж великого тіла не дуже допомагали йому на суші, і тому найефективнішим методом його полювання був напад із засідки.

“У нього велика плоска голова у формі сидіння унітазу, яка дозволяє йому відкривати рота та всмоктувати здобич. І величезні ікла, вся передня частина рота – просто гігантські зуби”, – пояснив Джейсон Пардо, палеонтолог із Філдівського музею природної історії (США).

В еволюційної біології поки немає чіткого розуміння, що саме відбувалося з тетраподами на цьому етапі розвитку. Основна гіпотеза досі припускала, що до кінця палеозою архаїчні групи чотирилапих майже повсюдно і швидко витіснили родичі сучасних амніот (плазуни, птахи, ссавці) та лісамфібій (земноводні). Ця теорія ґрунтувалася на скам’янілостях, знайдених ближче до екватора.

Але, як тепер з’ясували дослідники, за структурою передньої частини черепа, незвичайно зрощеного іклами і унікальним прикусом, G. jennyae були тим самим архаїчним тетраподом. У нього ще чітко простежується зв’язок з більш давніми тваринами в той час, коли види чотирилапих у тепліших краях вже еволюціонували у щось нове.

Крім того, є ознаки, що істоти, подібні до Gaiasia jennyae, могли жити на значно ширшій території, ніж вважалося раніше – не лише в Європі та Північній Америці.

Сьогодні Намібія, де виявили скамʼянілості, розташована на північний захід від Південної Африки, але близько 300 млн років тому вона була південніше і межувала з Антарктидою.

Вчені припускають, що коли льодовиковий період завершувався, болота, в яких мешкала Gaiasia, могли існувати поруч із льодовиками.

Болотний монстр був у рази більшим і був головним хижаком у своїх болотах посеред льодів, у холодних широтах Гондвани на кордоні із землями сучасної Антарктиди. Палеонтологи кажуть, що відкриття цього виду допоможе поєднати кілька точок у літописі скам’янілостей та прояснити історію еволюції чотирилапих.

Як розповідало раніше BitukMedia, палеонтологи докладно вивчили скам’янілий хребець, знайдений у 1978 році, та виявили, що він належить найстарішій морській рептилії у Південній півкулі. Вік цього нотозавра становить близько 246 млн. років. Знахідка цієї скам’янілості ставить під сумнів попередні уявлення про еволюцію рептилій.