На острові Галіндез, де розташована українська дослідна станція “Академік Вернадський”, вже оселилися майже 4 тисячі пінгвінів. Більшість – субантарктичні пінгвіни, які щороку дедалі більше захоплюють околиці станції. У близько 900 гніздах вже є яйця – зазвичай, по два у кожному.
Про це розповіли у Національному антарктичному науковому центрі, а пінгвінів порахував Світозар Давиденко з 29-ї УАЕ.
Висиджує яйця пара батьків по черзі: поки хтось ходить годуватися в океан, інший залишається на гнізді. Потім вони міняються.
“Субантарктичні пінгвіни виводять потомство у гніздах з камінців. На лапах яйця вигрівають інші види – королівські та імператорські. Однак їхні представники не живуть в районі станції “Академік Вернадський”, а лише дуже зрідка заходять у гості“, – пояснили науковці.
Період визрівання пташенят становить 34-36 днів. Оскільки перше яйце пінгвінів цього року з’явилося на початку листопада, то поповнення слід очікувати у середині грудня, кажуть у НАНЦ.
Фото – Національний антарктичний науковий центр/ Анна Соіна, Сергій Єрмоленко, Олександр Богомаз
Субантарктичні пінгвіни повернулися на Галіндез після того, як в Антарктиці наступила весна. На зиму птахи покидають острів. Мігрувати ці птахи змушені через глобальне потепління та зменшення площі крижаних покривів.
Як розповідало BitukMedia, полярники “Вернадського” показали, як відкопуються від снігу в Антарктиці.
Американські хірурги успішно провели першу роботизовану подвійну пересадку легень пацієнтці, яка страждає на обструктивну хворобу легень. Операція на кожній стадії була проведена за допомогою системи Da Vinci Xi. Вона дозволила уникнути розпилювання грудної клітки.
Про це розповідає NYU Langone Health на своєму сайті.
Хірургічна бригада NYU Langone Health провела першу у світі роботизовану пересадку двох легень. За допомогою системи Da Vinci Xi медики змогли зробити невеликі розрізи між ребрами та видалити легені. Пізніше вони підготували місце для трансплантації та пересадили донорські органи дихання.
Операцію виконала команда трансплантологів на чолі зі Стефані Чанг з Інституту Лангоні Нью-Йоркського університету. “Використовуючи ці роботизовані системи, ми прагнемо зменшити вплив серйозної операції на пацієнтів, обмежити їхній післяопераційний біль та забезпечити найкращий результат”, – коментує Чанг.
Пацієнткою стала 57-річна Шеріл Меркар, яка страждала на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). Жінка успадкувала схильність до захворювання, а у 2010 році їй встановили діагноз. Через 12 років після COVID-19 стан Шеріл погіршився. Однак лише у жовтні цього року жінку внесли в чергу на трансплантацію легень. А за чотири дні прооперували.
“Доволі довго мені говорили, що я недостатньо хвора для трансплантації. Команда NYU Langone Health поставила якість мого життя на перше місце, і я дуже вдячна місцевим лікарям та медсестрам за те, що вони дали мені надію”, – розповідає Шеріл Меркар.
Зараз команда трансплантологів працює над стандартизацією процедури, щоб зробити її більш ефективною та простою у навчанні, розширивши тим самим доступ до операції для більшої кількості пацієнтів. Це досягнення в галузі роботизованої хірургії може відкрити нові можливості для малоінвазивних процедур трансплантації та покращити якість життя пацієнтів, які потребують пересадки органів.
Як розповідало BitukMedia, у Львові 39-річній жінці вчетверте за життя пересадили нирку.
Національний центр захисту прав споживачів Японії закликав громадян країни залишати в заповіті для родичів інформацію про інтернет-акаунти. Зокрема, паролі та логіни для входу. Це допоможе уникнути зайвих витрат і збереже екологію.
Японський національний центр у справах споживачів запропонував громадянам розпочати “цифрове планування кінця життя” і запропонував поради, як це зробити.
В такої рекомендації суто практичне навантаження. Зараз майже кожна людина має набір з однієї або кількох передплат на різні сервіси: музика, книги, фільми або навіть на улюблений месенджер.
Щоб скасувати таку передплату, потрібно знати логін та пароль від сервісу, який небіжчик вочевидь вже не підкаже. Це створює непросту ситуацію: рідним померлого доводиться оплачувати передплати на послуги, якими вони навіть не користуються і які їм не потрібні.
Звісно, є можливість відновити дані через мобільний телефон, це пов’язано з певними труднощами і забирає багато часу. Інша справа, якщо родичам буде відома вся інформація – не буде жодних труднощів зайти в акаунти і скасувати підписки у разі потреби.
Є й інша причина. Інформація про користувачів зберігається на серверах компанії. А ті потребують регулярного обслуговування та великої кількості електроенергії. Найчастіше для отримання останньої спалюють викопні ресурси, що шкодить екології.
Якщо ж родичі будуть видаляти облікові записи померлих, то на серверах компанії в теорії буде більше місця. А отже не доведеться розширюватися так швидко, купуючи нові і нові сервери. А це, у свою чергу, має зменшити викид парникових газів в атмосферу.
Як розповідало BitukMedia, американський серійний підприємець Рід Гоффман, співзасновник соцмережі LinkedIn, поговорив із власним цифровим клоном, створеним за допомогою штучного інтелекту (ШІ). Під час інтерв’ю нейромережа розмовляла з бізнесменом клінгонською мовою. Мільярдер впевнений, що його досконаліші цифрові версії зможуть перебрати на себе частину його рутинних завдань.
Батько 6-х дітей вдарився ногою і мало не помер за кілька днів. У Львові лікарі врятували чоловіка із забійною травмою. Агресивна інфекція позбавила чоловіка ноги та мало не забрала життя. Медики три тижні робили все можливе: пацієнт не міг дихати, розвинувся сепсис, а нирки відмовили.
Про це розповіли у Першому медичному об’єднанні Львова.
39-річний Петро Байдала – багатодітний батько із села Дунаїв, що на Львівщині. На початку вересня він привіз додому дрова на зиму. Коли розвантажував, вдарився коліном об залізний причіп. На місці забою утворився на перший погляд звичайний синець і чоловік на нього не зважав.
“Десь через 4 дні нога набрякла і почала боліти. Того дня, коли я це помітив, від обіду й до вечора вона вже була чорна”, – розповів Петро. Тоді чоловік звернувся до найближчої районної лікарні, звідки його каретою швидкої доправили до Львова.
Діагноз медиків – анаеробна флегмона лівої кінцівки. Це гнійне запалення м’яких тканин, яке супроводжується некрозом. Інфекція дуже швидко прогресувала – у Петра розвинувся сепсис і почали відмовляти нирки. Хірургічне втручання стало гострою необхідністю.
Аби зупинити поширення інфекції, хірурги прийняли рішення про ампутацію ураженої ноги разом з кульшовим суглобом.
Два тижні пацієнт перебував на апараті штучної вентиляції легень. Йому перелили 10 літрів крові та її компонентів, а замість нирок працював апарат гемодіалізу. У реанімації чоловік пробув три тижні.
“Це захворювання на сьогодні рідко буває, але блискавично прогресує. Якщо вчасно не розпочати лікування, то шансів на позитивний результат дуже мало. Цей пацієнт був у критичному стані, але завдяки командній роботі анестезіологів та хірургів нам вдалося його вилікувати”, – зауважив хірург Лікарні Святого Луки Ігор Радковський.
Фото – Перше медичне об’єднання Львова
Наразі життю чоловіка нічого не загрожує. Він вже думає про майбутнє протезування та хоче повернутися додому, де на нього чекають дружина і шестеро дітей.
Як розповідало BitukMedia, у Львові врятували захисника зі складним пораненням обличчя, через яке чоловік не міг їсти.
Зображення - Cell Reports Physical Science (2024). DOI: 10.1016/j.xcrp.2024.102158
Британські вчені створили новий прототип окулярів, які запобігають епілептичним нападам Цей винахід може стати справжнім порятунком для людей з фоточутливою епілепсією. Йдеться про захворювання, на яке, за оцінками ВООЗ, страждає близько 50 млн людей у всьому світі.
Миготливе світло, різка зміна зображень або специфічні комбінації яскравості та частоти – всі це найчастіше провокує епілептичні напади. А такі подразники можна зустріти всюди: у нічних клубах, на екранах телевізорів, у відеоіграх, а часом навіть у вогнях швидкої допомоги. Особливо небезпечне червоне світло з довжиною хвилі 660-720 нанометрів.
За оцінками, приблизно одна людина з 4000 має фоточутливу епілепсія, і, як випливає з назви, їхні напади провокуються світлом.
Вчені з університетів Глазго та Бірмінгема запропонували вирішення цієї проблеми – інноваційні окуляри, які здатні знизити ризик нападів. Їхній секрет полягає в лінзах з рідкими кристалами, які при нагріванні змінюють свої властивості та відбивають саме небезпечний діапазон червоного світла.
Зображення – Cell Reports Physical Science (2024). DOI: 10.1016/j.xcrp.2024.102158
В оправу окулярів вбудований невеликий нагрівальний елемент. Його завдання – довести лінзи до температури 36,5 °C. Тоді схема дозволяє блокувати понад 98% світла із довжиною червоного світла, яка становить небезпеку для людей з епілепсією.
Раніше для захисту використовувалися кольорові лінзи. Вони теж затримували небезпечне червоне світло, але щонайбільше на 50%. Відключити їх, навіть у ситуаціях, коли ризик нападів був відсутній, не було можливості. Тому кольори в таких лінзах спотворювалися постійно.
І от тепер нова технологія дарує людям з фоточутливою епілепсією можливість дивитися телевізор, грати у відеоігри та насолоджуватися життям без побоювань, що спалах світла спровокує напад.
Зараз дослідники працюють над вдосконаленням прототипу, щоб покращити його характеристики перед початком досліджень на людях. Поточний прототип зберігає функціональність у приміщеннях з температурою до 26°C, і для використання в більш жарких умов технологію потрібно доопрацювати. Команда також зазначає, що час, необхідний прототипу для нагрівання та охолодження, можна було б скоротити.
Як розповідало BitukMedia, 12-річний Оран Ноулсон з Великої Британії став першою людиною, якій вживили нейростимулятор для боротьби з епілепсією. Він посилає електричні сигнали глибоко у мозок. Після операції число нападів підлітка скоротилося на 80%.
Мешканець індійського міста Джхунджхуну “ожив” за кілька хвилин до кремації. Раніше 25-річного чоловіка визнали мертвим у лікарні після зупинки серця та формального проведення розтину.
В Індії чоловік опритомнів на похоронному багатті – за кілька хвилин за індуїстським обрядом його мали підпалити.
За даними видання, 21 листопада о 13.30 за місцевим часом лікарі констатували смерть Рохіташа Кумара після зупинки серця, зафіксованої на ЕКГ. При цьому розтин було проведено лише на папері. До 17:05 тіло передали для поховання. Однак у найвідповідальніший момент, за лічені секунди до кремації, Рохіташ раптово почав виявляти ознаки життя. Виявилося, що “померлий” був живим.
Районний інспектор Джхунджхуну Рамаватар Міна пояснив, що звіт про причину смерті склали без розтину: “Лікар підготував звіт про патологоанатомічний аналіз, але не провів дослідження, потім тіло відправили на кремацію”.
Медики вказали, що причиною стала дихальна недостатність через захворювання легень. Недбалість лікарів стала підставою для початку розслідування та усунення від роботи трьох медичних працівників до з’ясування всі обставин.
Рохіташа Кумара терміново доставили в лікарню, але чоловік зрештою помер 22 листопада.
Як повідомляє Times of India, Рохіташ Кумар з вересня 2024 року перебував в центрі для людей з когнітивними порушеннями – Рохіташ Кумар мав проблеми з мовленням і слухом.
Як розповідало BitukMedia, жінка “воскресла” у похоронному бюро через 2 години після констатації смерті.
Дрон Buntar-1 у розгорнутому варіанті. Зображення - Мінцифри
Українська компанія Buntar Aerospace презентувала новий розвідувальний дрон вертикального зльоту та посадки Buntar-1. Цей БПЛА має надзвичайно стабільний звʼязок і призначений для оперативної дальньої розвідки, коригування артилерійського вогню та виявлення цілей.
Випробування безпілотника проводилися за допомогою кластера оборонних технологій Brave1.
Розробка створена спеціально для роботи в умовах сучасного бою, враховуючи реальні потреби військових.
Buntar-1 призначений для розвідки в реальному часі, наведення, коригування вогню ствольної та реактивної артилерії, а також фіксації наслідків ураження. Перші тестові польоти відбулися в серпні на Харківському напрямку. Розробники долучилися до одного з підрозділів аеророзвідки та випробували безпілотник разом із військовими. Аеророзвідники відзначили якість передачі відео без затримок та стабільність зв’язку, навіть під дією ворожих РЕБ-систем.
“Ми були вражені тим, наскільки ефективно показує себе борт. Наскільки стабільно він працює. І самі військові, з якими ми працювали, були дуже задоволені тим, наскільки був стабільний зв’язок і наскільки адекватно передавалося real-time відео без фризів, без затримок”, — зазначив виробник.
Дрон Buntar-1 у складеному вигляді. Зображення – Мінцифри
Крім того, компанія Buntar Aerospace інтегрувала у дрон власне програмне забезпечення, яка автоматизовує роботу зовнішнього екіпажу та підвищує його ситуативну обізнаність. Радіус дії Buntar-1 складає близько 50 км, а його опанування досвідченими операторами займає лише три доби.
Один з творців дрона є бійцем Сил безпеки й оборони, тож Buntar-1 розробляли з урахуванням бойового досвіду. Завдяки цьому інженери змогли створити систему зв’язку, яка працює навіть в умовах активної протидії РЕБ.
Компанія вже працює над вдосконаленням. У новій версії безпілотника під назвою Buntar-3 розробники планують збільшити час перебування у повітрі до трьох годин.
Про особливості цього дрона виробник розповів у межах YouTube-проєкту Міністерства цифрової трансформації України Warchangers.
Як розповідало BitukMedia, українці розробили нову технологію, завдяки якій протез може керувати дроном.
Джеймс Хавеллс, 39-річний житель британського міста Ньюпорт, вже понад десять років безуспішно намагається повернути жорсткий диск зі своїм втраченим багатством у біткоїнах. Йдеться про понад пів мільярда фунтів стерлінгів. Чоловік переконаний, що диск досі знаходиться на міському сміттєзвалищі.
Джеймс Хавеллс вклався в криптовалюту багато років тому, коли вона тільки-но входила в обігу. На той момент вартість 8 тис. біткоїнів становила близько 4 млн фунтів стерлінгів, але зараз, після недавнього стрибка цін, вона вже сягає майже 569 млн фунтів стерлінгів.
От тільки це багатство втрачене. Оновлюючи “залізо” свого комп’ютера, Хавеллс видалив і поклав у шухляду старий жорсткий диск, на якому зберігався цифровий ключ доступу до біткоїнів. Там диск і знаходився, доки у 2013 році партнер британця випадково не викинув його.
Пошуки згуби безуспішно тривають вже десятиліття. Хавеллс неодноразово звертався до міської ради Ньюпорта з проханням надати йому доступ до сміттєзвалища для пошуку зниклого жорсткого диска. Сміттєзвалище вміщує понад 1,4 млн тонн відходів, але чоловік стверджує, що йому вдалося звузити ділянку орієнтовного місцезнаходження жорсткого диска до площі, що складається з 100 тис. тонн відходів.
Навіть за такої умови, дозволу він не отримав. У раді Ньюпорта заявляють, що масштабні розкопки на сміттєзвалищі “неможливі” згідно з її ліцензійним дозволом. Ба більше – “самі розкопки матимуть величезний вплив на довкілля”. Дійшло до того, що Хавеллс пропонував міській раді 25% вартості своїх біткоїнів для використання в проєктах місцевої громади. Але тепер знизив свою пропозицію до 10%.
Чоловік впевнений, що точно знає, де на смітнику знаходиться його жорсткий диск, і він подав до суду на раду, щоб вони дозволили йому його викопати. Фото – Wales News Service
Він також оголосив, що позивається до міської ради і вимагає від неї 495 314 800 фунтів стерлінгів в якості відшкодування збитків. “В даний час рада утримує мою власність без моєї згоди і не дозволяє мені шукати її”, – аргументує Хавеллс. Зі свого боку, місцева влада заявляє, що “претензія не має підстав, і рада чинить їй рішучий опір”.
Відчай Джеймса Хавеллса можна зрозуміти. Після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США ціна біткойна сягнула рекордного рівня – 80 тис. доларів (62 тис. фунтів стерлінгів) за одиницю. Ховеллс припустив, що до наступного року біткоїни на його жорсткому диску можуть коштувати 1 млрд фунтів стерлінгів…
Як розповідало BitukMedia, в пошуках золота дружини чоловік перерив вміст сміттєвозу.
Ілюстрація Ісуса, згенерована ШІ. Зображення - Peter Diem/Lukasgesellschaft
Голограму Ісуса встановили в рамках арт-проекту Deus in Machina в церкві Святого Петра у швейцарському Люцерні. Голографічному Ісусу, в основі якого штучний інтелект, можна сповідатися, а також отримати поради з питань віри. ШІ підтримує розмову 100 мовами.
Віряни перебувають у сповідальні, а через ґрати встановлено екран із зображенням Ісуса. Поки людина ставить питання, штучний інтелект інтерпретує його і формулює відповіді. Потім ШІ анімує зображення обличчя так, щоб воно рухалося в такт з комп’ютерною мовою.
“У жодному разі не розкривайте особисту інформацію, користуйтеся цим сервісом на свій страх і ризик, натисніть кнопку, якщо ви згодні”, – вимовляє перед початком спілкування голограма Ісуса. Після такого застереження людина сама вирішує, як взаємодіяти з ШІ: натискає кнопку та ставить запитання.
Проєкт Deus in machina (з латини – “Бог у машині”) запустили в серпні. Відтоді з ШІ-Ісусом встигла поспілкуватися понад 1 тисяча людей. А оскільки ШІ-Ісус володіє сотнею мов, серед них були також мусульмани і туристи з Азії. За даними видання, щонайменше дві третини з 230 людей, які залишили відгуки про аватар, після сповіді повідомили, що пережили “духовний” досвід.
Після декількох спільних проєктів церква в Люцерні вирішила встановити у себе аватар. За словами богослова Марко Шміда, священнослужителі вагалися, кого він буде уособлювати – богослова, святого чи звичайну людину. Але вирішили, що найкращий вибір – це Ісус.
Теолог церкви Марко Шмід пояснив суть цього експерименту: “Ми хотіли побачити та зрозуміти, як люди реагують на Ісуса зі штучним інтелектом. Про що вони говоритимуть з ним? Чи буде їм цікаво з ним розмовляти? Ми, мабуть, піонери в цьому”.
Нейромережу створили у співпраці з дослідницькою лабораторією університету Люцерна, яка займається дослідженнями в галузі імерсивної реальності. Навчали її на текстах Нового Завіту та релігійній інформації з Інтернету. Щоб ШІ не давав відповіді, які суперечать церковному вченню, команда його заздалегідь протестувала.
Хоча інсталяція тимчасова, у каплиці Святого Петра допускають, що подібні нововведення одного разу зможуть перебрати на себе частину обов’язків церковних пасторів.
Менше з тим, негативні відгуки теж були. Дехто сказав церкві, що не може спілкуватися з машиною. Один місцевий репортер, який випробував аватар, описав відповіді як “банальні, повторювані й такі, що нагадують кліше”.
Людям, які відвідували сповідальню, рекомендували не розголошувати особисту інформацію. Фото – Peter Diem/Lukasgesellschaft
За словами Марко Шміда, експеримент наразився на критику з боку церковної спільноти. Католики протестували проти використання сповіді, а протестанти обурювалися, що інсталяція використовує образ Ісуса в такий спосіб.
Богослов зазначив, що аватар краще залишити експериментом. “У нас ніколи не виникало враження, що він говорить дивні речі. Але, звичайно, ми ніколи не могли гарантувати, що він не скаже нічого такого. Я б не став залишати такого Ісуса назавжди. Тому що відповідальність була б надто великою”, – підсумував Марко Шмід.
Нагадаємо, у 2023 році у Німеччині штучний інтелект вперше провів церковну службу.
Як розповідало BitukMedia, у Музеї зоології Кембриджського університету відтепер можна буде “поспілкуватися” з давно вимерлими тваринами.
Дві жінки – одна зростом 63 см, інша 215 – зустрілись днями в Лондоні та влаштували чаювання. Обидві – володарки одних з найбільш знакових титулів Книги рекордів Гіннеса. І кажуть, що завжди мріяли про зустріч.
Найвища та наймініатюрніша жінки у світі побачили одна одну вперше. Приводом для історичної зустрічі став 20-й щорічний День рекордів Гіннесса, на який регулярно запрошують володарів найяскравіших досягнень.
Індіанка ДжотіАмге, чий зріст складає 63 см, потрапила до Книги рекордів Гіннеса в 2009 році. Тоді їй ще не було і 16 років, і її визнали найнижчим підлітком у світі.
Сьогодні їй 31, і вона справжня голлівудська зірка: ДжотіАмге знялась у Ви могли у серіалі “Американська історія жахів: Фрік-шоу”. Такою маленькою індіанка залишилась через ахондроплазію – рідкісне захворювання кісток, яке вражає руки та ноги.
Опинилася в Книзі рекордів Гіннеса ще підлітком і турчанка Румейса Гелгі. Спочатку її визнали найвищим підлітком серед жінок, а 2021 року — найвищою жінкою. Зараз Румейсі 27 років. Вона працює веб-дизайнером і розповідає в інтернеті свою історію, намагаючись зробити світ більш інклюзивним та добрим місцем.
Гелзі також належать кілька інших рекордів: вона жінка з найбільшими руками (24,93 см), жінка з найдовшою спиною (59,9 см), жінка з найдовшими вухами (9,58 см). Все це через синдром Вівера. Йдеться про надзвичайно рідкісне генетичне захворювання: загалом у світі відомо про щонайбільше пів сотні випадків синдрому Вівера. Випадок Румейси став 27-м діагностованим у світі та першим у Туреччині.
Попри вражаючу різницю у зрості в 152,36 см, рекордсменки швидко потоваришували. Попиваючи традиційний англійський чай, вони обмінювались життєвим досвідом, спільною любов’ю до моди та догляду за собою.
“Вона найпрекрасніша жінка. Я довго чекала зустрічі з нею, – відверто сказала Румейса після закінчення зустрічі. – У нас є щось спільне! Ми обидві любимо макіяж, догляд за собою, прикраси та манікюр. Іноді нам було складно дивитися одна одній в очі через різницю в зрості, але це було чудово”.
“Я звикла дивитися вгору і бачити людей вище за мене, — додала Джоті. — Але сьогодні я була така рада подивитися вгору і побачити найвищу жінку у світі”.
До слова, з найвищим чоловіком світу мініатюрна жінка теж знайома. Bituk Media раніше розповідало про її зустріч з Султаном Кесеном Лос-Анджелесі. Різниця у зрості між ними – 188 см.
Фото - Department of Culture and Tourism - Abu Dhabi, Zayed National Museum Collection
Вчені з Національного музею Заїда в Абу-Дабі (ОАЕ) знайшли прихований текст на сторінці Блакитного Корану. Під золотим шаром складних декоративних візерунків сучасна технологія виявила вірші (аяти) з четвертої сури Корану. Дослідники пояснили, чому їх замаскували у такий дорогий спосіб.
Блакитний Коран вважається одним з найвідоміших древніх манускриптів та високохудожніх творів ісламського мистецтва. Цей рукопис священної книги мусульман написаний одним з найстаріших видів арабського письма — куфічним. Його вважають досить складним для прочитання.
Блакитний Коран зокрема відомий своїми сторінками з овечої шкіри, пофарбованими в колір індиго та прикрашеними золотою каліграфією. Літери на цьому насиченому синьому виведені золотим чорнилом і прикрашені срібними візерунками. Йдеться про один з найрозкішніших стародавніх манускриптів.
Вважається, що рукопис створювався наприкінці IX—на початку X століть, ймовірно, в Північній Африці (Тунісі) або в Андалусії, або на території сучасного Іраку.
Колись у Корані було 600 сторінок, проте до нашого часу дійшли близько сотні. Вони зберігаються в музеях і приватних колекціях по всьому світу. П’ять дорогоцінних синіх пергаментів було передано Національному музею Заїда в ОАЕ. Самого музею ще немає – його відкриття заплановане на наступний рік. Але музейні фахівці вже займаються науковими дослідженнями свого фонду.
Сторінки Блакитного Корану вивили за допомогою сучасного методу мультиспектральної візуалізації. Ця технологія вміє “виявляти” елементи тексту або зображення, які були стерті, вицвіли або ще якось постраждали від часу і помітити їх неозброєним оком неможливо.
Під час такої візуалізації на одній зі сторінок виявили текст, захований під декоративним шаром із сусального золота. Це виявилися аяти (поезії) з 4-ї сури (розділу) Корану “Ан-Ніса”.
Дослідники вважають, що у такий спосіб краснописець замаскував свою помилку, адже знайдений фрагмент виявився дублікатом однієї з поезій на інших сторінках рукопису. Імовірно, він випадково продублював цей текст, але внести зміни на фарбованому пергаменті було вже неможливо. Крім того, вартість кожної сторінки була дуже високою, щоб її зіпсувати або викинути. Рішення знайшлось: поверх зайвого тексту каліграф виконав витончений золотий візерунок, який, як виявилося, був не лише елементом оформлення.
Вчені відзначають, що викрита особливість “Блакитного Корану” рідко зустрічається в ісламських рукописах тієї доби.
Як розповідало BitukMedia, сучасні технології сканування та обробки зображень виявили нові об’єкти під поверхнею шедевра Яна Вермера. Свої таємниці розкрила “Молочарка”.
“Явище не сезонне, а цілорічне”. Українські полярники з антарктичної станції “Академік Вернадський” показали, як протистоять сніговим заметам, поки в більшості регіонів України зустрічають перший сніг.
На відео, опублікованому Національним антарктичним центром, можна побачити величезні кучугури снігу та почути потужний антарктичний вітер.
Озброєні лопатами учасники 29-ї експедиції регулярно розчищають ділянки навколо станції, де подекуди снігові замети сягнули 180 см заввишки.
Українські науковці пояснили, що на острові Галіндез, де розташований “Академік Вернадський”, опади – звичне явище. За їхніми підрахунками, сніг, дощ або сніг з дощем бувають майже 300 днів на рік. “Розчистка снігу – одна з найчастіших фізичних вправ наших зимівників і зимівниць”, – кажуть науковці.
Наразі в Антарктиді завершується весна, однак досі поблизу станції постійно йде мокрий сніг.
Тому полярникам доводиться регулярно розчищати ділянку поблизу станції – кожен учасник експедиції відповідає за певну територію на острові, яку час від часу відкопує. Крім того, українці чистять основні стежки на острові під час денних та нічних чергувань.
Також на станції організовують великі прибирання снігу, в яких беруть участь усі члени команди.
У коментарях до допису полярники розповіли, що снігові бурі не перешкода для інших мешканців Антарктиди, зокрема пінгвінів. Там пояснили, що птахам, на відміну від людей, не потрібні лопати. “Коли багато снігу пінгвіни пересуваються на пузику. Так вони не провалюються”, – пояснили науковці. Крім того, птахи завбачливо будують гнізда на узвишшях, де їм менше загрожують снігові замети.
Як розповідало BitukMedia, українські полярники показали світлини штилю. Для цього регіону явище є рідкісним, адже тут “постійно дмуть сильні вітри, ще й почасти з опадами”.
Приклеєний скотчем до стіни банан продали на торгах за 6,24 млн доларів. Йдеться про арт-об’єкт “Комік” італійського художника-концептуаліста Мауріціо Каттелана.
Про це повідомляє офіційний сайт аукціонного дому Sotheby’s.
Інсталяцію придбав криптовалютний підприємець та творець блокчейн-платформи Tron Джастін Сан. Оціночна вартість об’єкту становила 1-1,5 млн доларів.
Джастін Сан заявив на своїй сторінці в X, що цей банан — культурний феномен, який поєднує світи мемів, криптовалютної спільноти та мистецтва. Крім того, він пообіцяв найближчими днями з’їсти фрукт. За словами Сана, це стане частиною мистецького досвіду.
Зображення – скрін sothebys.com
Банан у “Коміку” періодично потрібно міняти. Джастін Сан разом із сертифікатом автентичності отримав від художника інструкцію, як правильно встановити новий екземпляр.
Інсталяція “Комік” була вперше представлена у 2019 році у художній галереї у Флориді. Арт-об’єкт викликав ажіотаж – банан неодноразово з’їдали. У результаті його публічні покази довелося припинити з міркувань безпеки.
Як розповідало раніше BitukMedia, голландський музей ледь не втратив свій цінний експонат. А все тому, що працівник музею переплутав арт-об’єкт зі сміттям та викинув його. Здається, хтось обрав для нього не те місце, якщо вже йдеться про порожні бляшанки з-під пива.
До дня десантно-штурмових військ ЗСУ військові та музиканти з “Культурного десанту” опублікували кліп на пісню “Під бахмутським дощем”. Ця композиція стала кавером на пісню Дарини Красновецької (Darisha) “Під вінницьким дощем”, яка набула популярності в 2023-му.
Автори з “Культурного десанту” створили новий текст про бійців ДШВ та надали йому звучання у стилі хард-рок. Слова до пісні написали волонтер Михайло Шелепетень та очільник “Культурного десанту”, капітан ЗСУ Миколай Сєрга (відомий раніше як музикант і телеведучий Коля Сєрга, – ред).
“Михайло Шелепетень виступав на фронті з “Культурним десантом”. Я почув приспів у його виконанні, запропонував йому нову версію пісні. Вже через пів години написав текст. Ця пісня та кліп на неї — наше привітання воїнам Десантно-штурмових військ, наша шана українським десантникам”, — говорить Миколай Сєрга.
Михайло Шелепетень давно записує рок-кавери популярних пісень, щоб просувати збори на дрони для ДШВ. “Збори закривалися дуже важко, виникла ідея переробляти популярні пісні, збільшувати охоплення. Було записано багато пісень, і це дуже допомогло, — згадує Михайло. — Так само з’явилася “Під бахмутським дощем”. Я побачив в інтернеті відео, де військові 80-ї бригади танцюють біля автівки під пісню “Ми цілувалися під вінницьким дощем”, і вирішив переробити цю пісню”.
У музичному відео знявся військовий-десантник. Він воював під Бахмутом та на інших ділянках фронту. Наразі він працює інструктором у 199-му навчальному центрі ДШВ ЗСУ. Усі інші солдати у кліпі також є військовими та мають бойовий досвід.
“Це відео — маніфест українського десантника, який покликаний мотивувати себе та своїх побратимів. Попри втому, наші воїни продовжують захищати свою країну, спираючись на глибинні цінності — сімʼю, любов до Батьківщини та пам’ять про загиблих побратимів”, — відрекомендували пісню та кліп до неї представники “Культурного десанту”.
Нагадаємо, 21 листопада в Україні щорічно відзначають День Десантно-штурмових військ.
Український прапор з логотипом UNITED24 розгорнули у космосі. Це сталось у межах місії SpaceX Polaris Dawn. Американський бізнесмен Джаред Айзекман взяв український прапор в перший у світі туристичний вихід у відкритий космос.
Про це повідомив очільник Міністерства цифрової трансформації Михайло Федоров.
Завдяки американцю синьо-жовтий прапор подолав еліптичну дистанцію на відстані 1400 км від Землі. Це рекордна висота з часів космічної програми “Аполлон”, яку проводили у 1961-1972 роках.
Очолив подорож друг платформи UNITED24 та її амбасадора Скотта Келлі — американський підприємець і комерційний астронавт Джаред Айзекман. До складу суто цивільного екіпажу увійшли 4 людини — саме вони розгорнули синьо-жовтий прапор із цифрою 24 у капсулі космічного корабля Dragon 2.
Місію повністю транслювали у прямому етері. Айзекман та інженерка SpaceX Cара Гілліс по черзі виходили з капсули та виконували маневри над Австралією, Новою Зеландією та Тихим океаном.
“Ми знаємо, що це лише один крок у значно довшій подорожі, і дуже пишаємося бути частиною цього. Вдома в усіх нас багато роботи, але звідси Земля видається ідеальним світом”,— зазначив Джаред Айзекман.
Як вказує керівник Мінцифри, Джаред допомагає нашій країні після початку повномасштабної війни. У 2022 році він вперше долучився до збору Скотта Келлі через UNITED24 і задонатив 100 тис. доларів на авто швидкої допомоги.
Як розповідало BitukMedia, виробник HIMARS відправив на Місяць прапор та мапy України.
Українська
العربية
简体中文
Nederlands
English
Français
Deutsch
Italiano
Português
Русский
Español
