Назвали Туртвіг: викопна “рослина” віком понад 100 млн років виявилася черепахою

Скам’янілість з Колумбії, яка довгі роки вважалася доісторичною рослиною, несподівано змінила біологічне царство – виявляється, це тварина. Вчені визнали свою помилку і демонструють знахідку як панцир малюка черепахи.

Про це розповідає Science Alert.

Інтерпретація минулого може бути складною справою. Ми покладаємося на шматки каміння, віком у мільйони років, і намагаємося визначити, який конкретний, невідомий і, можливо, вже давно вимерлий організм зробив його таким.

Не дивно, що вчені можуть помилятись щодо стародавніх скам’янілостей. Але теперішній випадок помилкової ідентифікації безперечно дивує.

Скам’янілість, зображена вище, і ще одна подібна до неї були виявлені в Колумбії кілька десятиліть тому та класифіковані як рослина під назвою Sphenophyllum colombianum. Тепер вчені визначили, що скам’янілості – це зовсім не рослини, а відбитки внутрішньої частини панцирів черепах. Те, що спочатку вважалося жилками листя, виявилося ребрами та хребтом.

Науковці назвали скам’янілість, яку досліджували, “Туртвіг” – на честь покемона, який частково є черепахою, частково рослиною.

Скам’янілості завжди здавались трохи химерними. Їх виявив священик на ім’я падре Густаво Уертас, який збирав камені та скам’янілості між 1950-ми і 1970-ми роками в регіоні поблизу міста Вілья-де-Лев’я. Дві скам’янілості, датовані раннім Крейдовим періодом між 132 і 113 мільйонами років тому, були частиною цієї колекції.

Пізніше у 2003 році палеонтологи знову вивчили скам’янілості та віднесли їх до рослин виду Sphenophyllum colombianum. Їх не збентежила одна дивина: скам’янілості датувалися Крейдовим періодом, а Sphenophyllum colombianum зникли більш ніж за 100 млн років до цього часу.

Нове дослідження, опубліковане у журналі Palaeontologia Electronica, розставило все на свої місця.

Наявні розбіжності привернули увагу палеоботаніка Гектора Пальма-Кастро з Національного університету Колумбії, тому він та його колеги вирішили дослідити скам’янілості більш докладно. Коли ж вони виявили, що зразки ближче до кістки, ніж до листя, то звернулися до палеонтолога Едвіна-Альберто Кадени з Університету Дель Росаріо – він має досвід ідентифікації стародавніх черепах.

“Вони надіслали мені фотографії, і я сказав: “Це точно схоже на панцир — кістлявий верхній панцир черепахи”, — каже Кадена. “Я сказав: “Ну, це чудово, тому що це не просто черепаха, це черепашеня, що тільки вилупилось, панцир дуже, дуже маленький”.

Діставши підказку, вчені почали порівнювати дані зразки із зразками хребетних і помітили явну схожість із панцирями черепах. Потім команда порівняла зразки з панцирями як скам’янілих, і сучасних черепах. У результаті автори дійшли висновку, що ця скам’янілість – панцир новонародженої черепахи. Те, що спочатку вважалося листям і стеблами, насправді виявилося реберними кістками та хребтом тварини.

Тепер команда планує провести додаткові дослідження зразків із використанням мікрокомп’ютерної томографії, щоб детальніше вивчити кістки та анатомію стародавньої тварини.

Як розповідало раніше BitukMedia, нове дослідження показало, що панцирі черепах можна використовувати для вивчення ядерного забруднення. Черепахи, які мешкають поряд з місцями ядерного виробництва або випробувань, зберігають у своїх панцирах сліди урану.