Субота, 30 Серпня, 2025
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Пошук...
Home Blog Page 9

Важче за кулю для боулінгу: приготували найбільше яйце по-шотландськи (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Книга рекордів Гіннеса

Британські фуд-блогери встановили світовий рекорд, приготувавши гігантське яйце по-шотландськи вагою майже 8 кілограмів. І це – справжній гастро-фурор!

Про це розповідає сайт Книги рекордів Гіннеса.

Кулінари Фенікс Росс і Олі Патерсон з британського Енфілду (Велика Британія) не просто приготували улюблену класичну страву національної кухні — вони зробили її найбільшою у світі. 

Їхній варіант яйця по-шотландські важить 7,81 кг, що перевищує вагу кулі для боулінгу (близько 7,25 кг). Рекорд зафіксовано 17 червня 2024 року, й це перевершило попереднє досягнення, яке трималося майже 20 років — 6,2 кг.

“О боже, це прекрасно!” — раділи хлопці, загортаючи яйце у мʼясний фарш.

Щоб рекорд зарахували, страва мала бути приготована за класичним рецептом: варене яйце (у цьому випадку — страусине, єдине достатньо велике), обгорнене м’ясним, обкачане у сухарях і смажене у фритюрі. Окрім того, жовток мав залишитися цілим і неушкодженим після розрізання.

Процес приготування гігантського рекордного яйця виявився не лише видовищним, а й доволі складним. Фуд-блогери, які спеціалізуються на кулінарному контенті у соцмережах, зіткнулися з труднощами ще на першому етапі — їхня перша спроба буквально розпалася, коли вони намагалися витягнути велетенське яйце з фритюру.

Однак хлопці не здалися. Вони переглянули свою тактику і взялися за другу спробу. За всіма класичними правилами приготування шотландського яйця вони:

  • використали страусине яйце — єдине, яке мало відповідні розміри. Його спочатку зварили вкруту.
  • Щоб розбити варене яйце, довелося скористатися молотком — настільки міцна у нього шкаралупа.
  • Потім яйце обгорнули шаром фаршу, як це роблять із класичними яйцями по-шотландськи.
  • Наступний крок — панірування у сухарях.
  • І нарешті — глибоке смаження у фритюрі, що стало справжнім викликом, враховуючи розміри конструкції.

Поки велетенське яйце смажилося, творці з гумором готували звичайні — “на гарнір” і для порівняння. А коли гігант охолов, розрізали його… мечем! Бо ж де знайдеш ніж такого розміру?

Результати фіксувала офіційна представниця Книги рекордів Ґіннеса Емма Солт. За її даними:

  • діаметр яйця — 11,5 см,
  • товщина м’ясного шару — 6 см,
  • загальний обхват — 79,5 см.

Після рекордного заміру страву розділили , згорнули залишки у буріто й заморозили для подальшого вживання — але спершу добряче наїлися самі.

Цікаво, що страусине яйце — не тільки найбільше серед усіх птахів, а й найміцніше. Воно витримує вагу до 115 кг! У середньому має 15–20 см у довжину і важить понад 1,7 кг — це як два десятки курячих яєць. Водночас, попри розмір, це найменше яйце відносно маси тіла серед птахів — усього 1,5% ваги страуса.

Як розповідало BitukMedia, у місті Чорноморськ до дня міста встановили кулінарний рекорд України. На центральній площі міста зварили більш ніж півтори тонни зеленого борщу, використавши сотню страусиних яєць.

Йди на спів: у Новій Зеландії знайшли ківі, який вважався зниклим пів століття (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Lucy Holyoake/DOC


Найменшого представника ківі, який раніше вважався вимерлим, помітили на Південному острові Нової Зеландії. Птаха знайшов рейнджер департаменту охорони природи країни. Рідкісного малого плямистого ківі не зустрічали у дикій природі майже 50 років.

Про це повідомила радіостанція RNZ з посиланням на відомство.

У дикій глушині Західного узбережжя Нової Зеландії знайшли те, що вважалося втраченим на пів століття. Малий плямистий ківі (kiwi pukupuku), найменший представник виду, знову з’явився на материку. І це справжня сенсація для біологів.

На птаха натрапив мисливець з Департаменту охорони природи (DOC) в одному з найвіддаленіших регіонів країни – у дикій місцевості Адамса. Виявивши підозрілий звук ківі, він повідомив команду фахівців. На місце терміново вилетіли рейнджер зі збереження біорізноманіття Іан Ґрем та його собака Брю, натренований на пошук ківі.

“Першої ж ночі я почув спів двох ківі. І одразу зрозумів — це не ті звуки, які видають інші види. Я був схвильований, але пошуки виявилися складнішими, ніж очікувалось”, – розповідає Ґрем.

Пошуки тривали кілька днів і були описані Ґремом як “американські гірки”. Протягом кількох днів команда блукала у складних умовах: дощі, вогкість, круті схили. Пес Брю знаходив нори, але дістатися до самих птахів було складно. І лише в останню ніч, перед евакуацією, їм нарешті вдалося впіймати самку малого плямистого ківі.

Зібрані пір’їни підтвердили: це справді pukupuku, найдрібніший серед усіх ківі. Його особливість — вразливість до хижаків, завезених людиною. До сьогодні вважалося, що на материку птах не вижив: популяція збереглася лише на віддалених островах або в спеціальних ізольованих резерваціях.

Зараз у дикій природі залишилося приблизно 2000 особин, повідомляє Департаменту охорони природи Нової Зеландії. І хоча загроза знищення нікуди не зникла, завдяки зусиллям природоохоронних організацій, місцевих спільнот і маорі (tangata whenua), популяція поступово зростає.

Після того, як знайшла самку, команда повернулася в регіон ще раз — і цього разу натрапила на самця. Його параметри також відповідають малому плямистому ківі. Остаточне підтвердження має дати генетичний аналіз.

“Ми вже випустили обох птахів назад у дику природу, встановивши на них трекери”, — повідомила очільниця Kiwi Recovery Group Емілі Кінг. “Це – прорив. Ми також розмістили акустичні сенсори, які вловлюють звуки ківі. Якщо нам пощастить, ми виявимо ще більше особин”.

Для представників народу маорі з хапу Kāti Māhaki ki Makaawhio ця новина стала особливою. Вони називають pukupuku “втраченим таонґа” — безцінним культурним і природним скарбом.

Ківі плямистий малий. Фото – Judi Lapsley Miller/ Wikipedia

“Уявити, що ківі весь цей час виживали на нашій землі — неймовірно. Ми дуже раді й хочемо разом з DOC працювати над збереженням цих птахів”, — сказала представниця хапу Кара Едвардс.

Востаннє ківі малого (Apteryx owenii) бачили на материку у 1978 році. І тепер, через 46 років, ці птахи знову подають голос і дарують надію.

Як розповідало BitukMedia, у Новій Зеландії з’явилася перша спеціалізована ветеринарна клініка, призначена винятково для ківі – рідкісних птахів, що не літають. Зараз чисельність цих вразливих птахів вдалося збільшити, але вони все ще потерпають від співжиття з людиною.

“Жарт” ціною в свободу: чоловіків засудили за спиляне “дерево Робіна Гуда”

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - northumberlandnationalpark.org.uk

Британців, які спиляли “дерево Робіна Гуда”, засудили до чотирьох років ув’язнення. Історичний платан простояв майже 200 років біля валу Адріана, знімався у кіно й був символом цілої місцевості. Але у вересні 2023 року двоє чоловіків зрізали його бензопилою “заради жарту”.

Про це розповідає CBS News.

Суд у Ньюкаслі (Велика Британія) виніс вирок двом британцям — Деніелу Грему та Адаму Карразерсу, які отримали по 4 роки і 3 місяці ув’язнення за знищення знаменитого дерева Sycamore Gap.

Платан Сікамор-Геп, спиляний біля валу Адріана, об’єкта культурної спадщини ЮНЕСКО, вважався важливою визначною пам’яткою для британців через його столітню історію та величний зовнішній вигляд.

Суддя Крістіна Ламберт назвала вчинок обвинувачених “свідомим і безглуздим”, а британські прокурори підкреслили, що шкода від дій чоловіків оцінюється у понад £622 тис. (понад $830 тис.). Ще понад тисячу фунтів — збитки, завдані самому Адріановому валу, який колись простягався через усю країну від північного заходу до північно-східної Англії.

Платан, відомий як Sycamore Gap Tree, ріс у мальовничій долині на півночі Англії близько 200 років. Місце, де ще нещодавно росло дерево, отримало назву Платанова западина (Sycamore Gap). Воно перебувало під опікою як Національного парку Нортумберленда, так і Національного фонду. 2016 року платан навіть отримав нагороду “Дерево року” у Великій Британії.

Платан став широко відомим після того, як “знявся” у фільмі “Робін Гуд: Принц злодіїв” 1991 року з Кевіном Костнером в головній ролі. За легендою, лігво Робіна Гуда знаходилося в одному з дубів у Шервудському лісі, проте режисер вирішив задіяти у натурних зйомках платан з нацпарку на півночі Англії. 

Для місцевих жителів дерево мало емоційне значення — як місце спогадів, зустрічей, фото й весільних прогулянок. “Це місце було символом регіону, і його безглузде знищення обурило людей не лише в Британії, а й за кордоном”, — прокоментували в організації National Trust, що опікується природною спадщиною.

У ніч проти 27 вересня 2023 року Деніел Грем та Адам Карразерс прибули на місце на позашляховику Range Rover, який належав одному з них, і протягом кількох хвилин бензопилою зрізали дерево. Камери зафіксували, як опісля вони сідають в авто й прямують назад до міста Карлайл, де мешкали.

Фото – JEFF MITCHELL/GETTY

Суд присяжних визнав їх винними за двома пунктами статті про злочинне пошкодження майна. Максимальне покарання могло сягати 10 років.

Попри безповоротну втрату, надія на відродження дерева все ж є. National Trust повідомив, що зібрано й пророщено 49 саджанців зі старого насіння клена, і цієї зими їх висадять у різних куточках Великої Британії.

Частину зрізаного стовбура дерева (завдовжки понад 2 м) перетворили на мистецьку інсталяцію, яку тепер можна побачити у центрі для відвідувачів поблизу місця, де стояло дерево. Люди можуть торкнутися його, посидіти поруч — і знову згадати.

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Допис, поширений Northumberland National Park (@northumberlandnationalpark)

Як розповідало BitukMedia, унікальну рослину можна побачити в Бразилії. Найбільше у світі дерево кеш’ю росте в містечку Піранжі штату Ріу-Гранді-ду-Норті. Дерево має в окружності близько 500 метрів і займає площу у 8400 кв. м.

Хижака та жертва: незвичне партнерство з Амазонки здивувало науку

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Зображення - Fortunato Rayan

Хижак і потенційна жертва — однією стежкою у нічних джунглях. Кілька відео з перуанської частини Амазонії зафіксували те, чого ніхто не очікував: опосум і оцелот не переслідують один одного, а… гуляють разом. Науковці гадають, що це може бути ще один приклад дивовижної взаємодії у дикій природі — і в неї точно є причина.

Про це розповідає New York Times.

Камери спостереження, встановлені на біологічній станції Cocha Cashu в південно-східному Перу для вивчення поведінки птахів, випадково зафільмували рідкісний момент. На відео — оцелот (невеликий дикий кіт) повільно йде за опосумом. І не нападає! А за кілька хвилин обидві тварини повертаються тією ж стежкою – все ще разом! Відео тут.

“Це було схоже на двох старих друзів, які повертаються додому з бару”, — жартує Ісабель Дамас-Морейра, поведінкова екологиня з Університету Білефельда в Німеччині.

Спочатку дослідники припускали, що оцелот просто переслідує свою здобич, вивчаючи її поведінку. Але спокійна поведінка опосума зруйнувала цю гіпотезу . Тим більше, що аналогічні відео згодом знайшли ще в трьох інших частинах Амазонії, зняті в різні роки.

Вчені вирішили перевірити, чи справді між тваринами існує особливий зв’язок. Вони розмістили перед камерами шматини тканини з ароматами оцелота, пуми та контрольним (нейтральним) запахом.

Результат здивував: опосуми підходили до запаху оцелота 12 разів, обнюхували, терлись і навіть покусували тканину. А от запах пуми привабив лише одну тварину – і то на кілька секунд.

Чому опосум шукає сусідства з хижаком? Поки чіткої відповіді немає. Але є кілька гіпотез:

  • Хімічне маскування: різкий запах опосума може маскувати запах оцелота від його жертв. І навпаки — близькість оцелота може приховати опосума від більших хижаків.
  • Взаємовигідне полювання: опосуми витривалі до отрути місцевих змій, а оцелоти — ні. Спільне пересування може бути тактикою виживання.
  • Поділ ресурсів: опосум може допомагати виявляти здобич, а згодом доїдати залишки після полювання оцелота. Такий тип співпраці вже зафіксований у Північній Америці між койотами й борсуками.

Без відеопасток, кажуть науковці, такого відкриття могло б не бути зовсім. Адже і оцелоти, і опосуми — нічні потайливі тварини. Фото без контексту сприйняли б як сцену переслідування, а не співіснування.

“Наука часто так і працює: шукаєш одне – знаходиш інше. І воно виявляється навіть цікавішим, ніж очікувалось”, — зазначає співавтор дослідження Етторе Камерленгі з ETH Цюрих.

Дослідження опубліковано в журналі Ecosphere і вже викликає нову хвилю зацікавлення вивченням опосумів – тварин, поведінку яких ще тільки починають по-справжньому досліджувати. І хто знає — можливо, у джунглях ще чимало незвичних “дружб”, які ми просто ще не встигли піддивитись.

Як розповідало BitukMedia, вчені-натуралісти розкрили таємний союз медоїдів та воскоїдів. Виявляється, птахи та куницеві кооперуються, щоб разом грабувати диких бджіл. Автори масштабного дослідження схиляються до того, що така змова справді відбувається, щоправда, лише на території Танзанії.

“Годинник мозку”: новий аналіз передбачає деменцію за 10 років до симптомів

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Зображення - iStock

Два масштабні дослідження з США і Нової Зеландії відкривають нову еру в діагностиці старіння: тепер вік мозку можна оцінити за допомогою звичайного МРТ або аналізу крові. І це має величезне значення, адже “старий” мозок – це не лише про пам’ять, а й про ризик деменції та навіть передчасної смерті.

Про це розповідає National Geographic.

Нове дослідження Стенфордського університету, опубліковане 9 липня 2025 року в Nature Medicine, виявило: люди з біологічно старішим мозком мають на 182% вищий ризик смерті протягом 15 років, ніж ті, чий мозок старіє в межах норми. А ймовірність розвитку деменції зростає в тричі.

Команда дослідників проаналізувала понад 45 тис. зразків крові і за допомогою машинного навчання створила так званий “годинник органів” — алгоритми, які визначають біологічний вік мозку, серця, нирок та інших систем. Саме мозок виявився найбільш вразливим: якщо він “старіє” швидше за решту тіла, ймовірність розвитку хвороби Альцгеймера зростає в 12 разів.

“Мозок – це воротар довголіття. Якщо у вас старий мозок, у вас підвищена ймовірність смертності. Якщо у вас молодий мозок, ви, напевно, проживете довше”, – зазначає Тоні Віс-Корай, професор неврології та автор дослідження.

За його словами, науковці хочуть змінити підхід у медицині: не лікувати окремі хвороби постфактум, а виявляти загрозу ще до появи симптомів і втручатися завчасно.

Друге дослідження, проведене на базі університетів Дюка (США) та Отаго (Нова Зеландія), підтвердило висновки колег зі Стенфорда. Вчені розробили алгоритм DunedinPACNI, який визначає швидкість старіння мозку на основі МРТ-сканування — технології, доступної майже в кожній лікарні.

За єдиним знімком мозку метод фіксує ознаки вікової атрофії: витончення кори, зменшення гіпокампу та інші зміни, що асоціюються з втратою пам’яті. Завдяки спостереженням за понад тисячею людей з 1970-х років команда виявила: ці зміни можна виявити задовго до появи перших симптомів. “Це як знати не лише, скільки років має автомобіль, а й яка його реальна зношеність. Два однакові авто можуть мати дуже різний стан двигуна”, — порівнює професор психології Ахмад Харірі з Дюка.

Дослідження демонструють: біологічний вік органів – це не просто цікава цифра. Він дає змогу передбачити ризики хвороб серця, мозку, легень, нирок, а також відкоригувати спосіб життя чи підібрати ліки, які можуть уповільнити або зупинити старіння.

Наразі тест зі Стенфорда запатентовано і передано біотехнологічній компанії для розробки комерційного продукту. Але МРТ-методика вже може бути впроваджена у клінічні дослідження, а згодом й у звичайні діагностичні пакети.

“Жоден метод не розкаже всю історію старіння. Але разом вони можуть допомогти лікарям побачити, що саме “ламається” швидше, і втрутитися вчасно”, — пояснює співавтор дослідження Ітан Вітмен.

Що це означає для кожного з нас:

  • Мозок, що старіє швидше за паспортний вік – потенційний маркер хвороби Альцгеймера, інсульту або когнітивних порушень,
  • Біологічно молодий мозок — це до 40% менший ризик передчасної смерті,
  • Можливість дізнатися стан органів через аналіз крові або МРТ – новий інструмент у персоналізованій медицині,
  • У майбутньому – перспективи індивідуальної профілактики для кожного: від дієти й фізичних вправ до таргетованих препаратів.

Вчені наголошують: головне не в тому, щоб знати свій “вік мозку”, а в тому, щоб успішно впливати на нього— своєчасно, розумно і персоналізовано.

Як розповідало BitukMedia, у Сполучених Штатах схвалено перший аналіз крові, здатний виявити ранні ознаки хвороби Альцгеймера. Це може змінити підхід до діагностики недуги, що вражає мільйони людей у світі, зокрема й українців похилого віку.

Його врятували тричі: львівські медики пересадили хлопцю два серця за три дні

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Перше медичне об'єднання Львова

Три серця в грудях одного хлопця за три доби. Унікальний випадок у Львові: лікарям довелося зробити 20-річному юнаку дві пересадки серця поспіль після того, як власний орган вийшов з ладу, а перший донорський – відмовив.

Про це повідомляє Перше медоб’єднання Львова.

Унікальний випадок стався у Лікарні Святого Пантелеймона: перше донорське серце відмовило, та лікарям вдалося знайти нове й провести повторну трансплантацію.

Віталій Дац із Яворова пройшов через справжнє пекло – від серцевої недостатності й розрядів дефібрилятора до клінічної смерті першого трансплантованого органа. Сьогодні хлопець живе з третім серцем і готується до виписки.

Історія 20-річного Віталія — це поєднання катастрофи й дива. Про свою вроджену ваду серця хлопець навіть не підозрював. Рік тому, під час перебування в Польщі, після звичайної застуди йому різко погіршало. Тільки вдома, у Львові, лікарі встановили діагноз — дилатаційна кардіоміопатія, при якій серце втрачає здатність перекачувати кров. Показник фракції викиду впав до 15% (при нормі 50–70%) – це критично мало. Єдиний шанс – пересадка серця.

До основної проблеми додалася ще одна – серцева аритмія, через що Віталію імплантували дефібрилятор. Але замість рятувати, пристрій почав бити хлопця струмом. У найважчі ночі – понад 20 ударів по 800 вольт. Постраждав навіть кардіохірург Роман Домашич, який знімав пристрій під час підготовки до операції.

У критичному стані юнака доправили до Лікарні Святого Пантелеймона. Серце вже не працювало, тому Віталія терміново підключили до ЕКМО — апарата, що тимчасово замінює функції серця і легень.

Донорське серце з’явилося за тиждень. Однак виявилося недостатньо здоровим. Та оскільки стан Віталія був критичним і без операції він би помер – довелося ризикувати. Серце спершу запрацювало, а через годину – зупинилося. Кардіохірурги знову підключили пацієнта до ЕКМО і повторно внесли до листа очікування. 

“Попри мінімальні шанси отримати донорський орган, доля подарувала йому одразу дві такі можливості – з різницею лише у 52 години. Сталося справжнє диво: через 2 доби знову з’явився донор і Віталію пересадили нове серце. Повторна ретрансплантація пройшла успішно. Майже місяць наші спеціалісти боролися за життя Віталія. Цей молодий хлопець наша велика гордість і приклад злагодженої роботи всієї команди”, — розповідає Роман Домашич, керівник Центру серця та судин Лікарні Святого Пантелеймона.

Всі фото – Перше медичне об’єднання Львова

Після другої операції минуло вже три тижні. Нове серце Віталія працює стабільно. Попереду на хлопця чекає реабілітація та регулярні контрольні обстеження. Його найбільша мрія зараз – відновитися і знову повернутися до занять у спортзалі. 

Поряд з ним мама, яка каже, що її сина врятував Бог руками лікарів і родин донорів, які давали згоди на трансплантації.

Як розповідало BitukMedia, шестирічний Євген з Житомира пережив трансплантацію і готується додому. Дитина, в якої майже зупинилося серце, отримала шанс на життя завдяки посмертному донорству та роботі українських медиків.

“Він врятував мене — тепер я рятую їх”: чоловік продав Ferrari, щоб створити притулок для собак з важкою вдачею

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - SCMP

54-річний Хіротака Сайто близько 12 років тому хотів вкоротити собі віку через проблеми з бізнесом. Він не зробив цього завдяки своєму собаці, а пізніше відкрив притулок для тварин з важкою долею.

Про це пише South China Morning Post.

Хіротака Сайто з міста Яідзу (префектура Сідзуока) пережив важку життєву кризу. Його компанія опинилася у фінансовій скруті, і чоловік вирішив покінчити з життям. Але на шляху до дверей його зупинив пес: 70-кілограмовий улюбленець буквально перегородив вихід і не підпускав до нього.

Цей момент усе змінив. “Коли я зрозумів, що мене врятував пес, я вирішив, що присвячу життя порятунку собак”, – розповідає Сайто.

Він закрив свою справу, продав розкішний Ferrari і вклав кошти в створення безкоштовного притулку Wansfree, що приймає собак із “проблемною поведінкою” — тих, кого навіть любителі тварин не можуть втримати.

У Wansfree мешкають пси, які неконтрольовано гавкають, гарчать і кусаються часто внаслідок пережитого насильства. “Вони не злі. Вони зранені”, — каже Сайто.

Притулок сьогодні дає прихисток 40 собакам і 8 котам. Усі — вільні, без ланцюгів. Навіть попри укуси (чоловік носить три пари захисних рукавиць), Сайто не припиняє справу. “Я хочу, щоб вони знали: їх люблять”, — зізнається він.

Його мрія — розширити простір і до 2028 року приймати до 300 собак. Зараз він шукає підтримку з боку громадськості.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений 一般社団法人わんずふりー　譲渡困難犬のための保護施設 (@wansfree)

Його історія зворушила тисячі людей у соцмережах:

“Собаки теж мають почуття”, “Вони заслуговують на любов. Я захоплююся паном Сайто”, “Я хочу підтримати цей центр. Хоч якось”.

Як розповідало BitukMedia, іспанська лікарня у Барселоні та центр із адопції безпритульних тварин та пет-терапії створили спільний проєкт. Вони допускають у палати реанімації собак, аби ті морально підтримували пацієнтів.

Таємна мова природи: тварини реагують на звуки, які видають рослини

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - szatmazs / Getty Images

Рослини “кричать” — і тварини це чують. Нове дослідження з Тель-Авівського університету вперше довело, що тварини можуть реагувати на звуки, які видають рослини у стресовому стані. І це може свідчити про існування невидимої екосистеми взаємодії між ними.

Про це розповідає BBC.

У сенсаційному експерименті вчені з’ясували: самки молі уникають відкладати яйця на томатних кущах, якщо ті перебувають у стресовому стані, наприклад, через зневоднення, і видають при цьому характерні звуки. Це перший у світі доказ того, що тварини змінюють свою поведінку у відповідь на “сигнали тривоги” від рослин.

Щоб переконатися, що комахи реагують саме на звуки, вчені провели серію лабораторних експериментів із контролю візуальних факторів. Звуки, про які йдеться, недоступні для людського вуха — вони перебувають за межами нашого слухового діапазону. Але їх здатні вловлювати комахи, деякі ссавці й кажани.

“Це перший випадок, коли вдалося довести, що тварина реагує на звук, який видає рослина», — каже професор Йоссі Йовель з Тель-Авівського університету.

Ще два роки тому та ж дослідницька група вперше оприлюднила докази того, що рослини видають ультразвукові сигнали у відповідь на шкоду або несприятливі умови.

Як це виглядає на практиці? Під час досліду вчені простежили за поведінкою самок молі, які зазвичай відкладають яйця на здорових кущах томатів — адже саме там їхні личинки зможуть харчуватися. Проте коли рослина була зневодненою і “сигналізувала” про це ультразвуковим шумом, міль відмовлялася залишати потомство.

“Це лише початок. Якщо одна тварина здатна чути рослини, можливо, інші теж ухвалюють рішення — запилювати, ховатися чи, навпаки, уникати рослин — спираючись на ці звуки”, — припускає Йовель..

Команда також планує дослідити, чи можуть самі рослини “слухати” одна одну. За словами професорки Лілах Хадані, ймовірно, у відповідь на тривожні сигнали сусідів рослини можуть, наприклад, зменшувати випаровування води під час посухи. “Якщо одна рослина страждає, це може бути важливим сигналом для інших”, — каже Хадані.

Дослідники підкреслюють: рослини не мають свідомості. Їхні звуки — це не емоції, а наслідок фізичних змін у тканинах, наприклад через нестачу води. Проте тварини — і, можливо, інші рослини — можуть ці сигнали зчитувати і використовувати.

Вчені вважають, що в ході еволюції рослини могли навчитися “видавати” більше або гучніші звуки, якщо це давало їм перевагу. Наприклад, захист від шкідників. У відповідь тварини могли вдосконалити здатність чути ці сигнали. “Це величезний, ще майже невідомий світ — ціла звукова екосистема, що чекає на відкриття”, — підсумовує професор Хадані.

Як розповідало BitukMedia, золотушник високий (Solidago altissima) назвали “найрозумнішою” рослиною. Вчені з Корнельського університету (США) вважають, що його поведінку можна розглядати як прояв інтелекту, що робить рослину частково розумною. Золотушник буквально змінює свою поведінку залежно від інформації, отриманої з довкілля.

“Радіоактивний” голуб став зіркою TikTok. Чому зоозахисники б’ють на сполох?

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Ollie Conopo/BBC

Яскраво-зелений голуб, який привернув увагу перехожих у центрі британського міста, став вірусною зіркою TikTok. Проте його популярність викликає серйозне занепокоєння в зоозахисників. Фахівці б’ють на сполох: інтернет-тренди можуть загрожувати дикій природі.

Про це розповідає портал UPI.

Неймовірно яскравого, наче з мультфільму, голуба вперше помітили у червні біля церкви Всіх Святих в центрі міста Нортгемптон (Велика Британія). Відео з пернатим швидко поширилися в TikTok і Facebook, зібравши понад 4 млн переглядів. Деякі користувачі навіть припускали, що зображення – фейк або продукт штучного інтелекту, проте BBC Verify не знайшли жодних ознак цифрової обробки.

Звідки ж в птаха такий колір? Експерти одразу звернули увагу на ненатуральність забарвлення. Майк Алібон, редактор Birdwatch Magazine, зазначив: “У природі не існує дикого голуба такого кольору. Ймовірно, птаха пофарбували, колір виглядає надто штучно”.

Деякі види птахів змінюють забарвлення через раціон. Наприклад, фламінго рожевіють через креветки. Але у випадку з зеленим голубом ця версія була відкинута. Представник Британського Королівського товариства із запобігання жорстокому поводженню з тваринами (RSPCA) припустив, що птаха пофарбували або пофарбували його пір’я за допомогою барвника.

Фото – Robin Hickmott / SWNS
Фото – Robin Hickmott / SWNS

Фарбування голубів — не новинка. Торік у Мейденгеді помітили синього птаха, а в Лінкольнширі врятували голуба, пофарбованого в рожевий і жовтий — ймовірно, його використали під час гендерної вечірки.

Деякі голубівники вважають, що яскраве забарвлення може відлякувати хижаків, зокрема соколів. Проте жодних наукових підтверджень цієї теорії немає.

Попри те, що птах, за свідченнями очевидців, виглядає активним і літає нормально, зоозахисники занепокоєні. “Фарбування пір’я може завдати шкоди здоров’ю птаха, ускладнити політ і зробити його більш вразливим для хижаків”, — попереджають у RSPCA.

Барвники та фарби можуть бути токсичними для птахів, особливо якщо ті намагатимуться вичистити їх дзьобом і випадково ковтнуть речовину. До наступної линьки зелений голуб залишатиметься підвищено вразливим у дикій природі.

Організація закликає повідомляти про випадки фарбування тварин через офіційний сайт RSPCA. Адже, за словами її представників, тренди соцмереж дедалі частіше стають причиною шкоди для братів наших менших.

Поки ж зоозахисники просять місцевих жителів не турбувати зеленого “радіоактивного” голуба, побоюючись, що допомога йому може бути “небезпечною”.

@jb_ewbank Green pigeon of Northampton #green #pigeon #wicked #brat #elphaba ♬ original sound – Wicked: For Good

Як розповідало BitukMedia, нове дослідження наводить докази того, що голуби вирішують деякі проблеми так само, як це зробив би штучний інтелект (ШІ) – дозволяючи їм вирішувати складні завдання, які могли б дратувати людей.

Серце для Євгена: 6-річний хлопчик отримав шанс на життя завдяки донорству

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Міністерство охорони здоров'я України/ Facebook

З серцем на Великдень: шестирічний Євген з Житомира пережив трансплантацію і готується додому. Дитина, в якої майже зупинилося серце, отримала шанс на життя завдяки посмертному донорству та роботі українських медиків.

Про це повідомили в МОЗ України.

Шестирічного Євгена з Житомира вже готують до виписки з лікарні, хоча ще кілька місяців тому його серце майже не скорочувалося, а життя висіло на волосині. Після звичайної ГРВІ у хлопчика розвинулась дилатаційна кардіоміопатія. Це важке ураження серцевого м’яза, яке призвело до критичного стану.

У квітні Євгена доправили до Інституту серця МОЗ України. Там, аби підтримати життя дитини, лікарі вдалися до унікального рішення — під’єднали його одразу до двох апаратів, які повністю взяли на себе функції серця. Але це була лише тимчасова підтримка: хлопчик потребував пересадки органу.

І диво сталося — напередодні Великодня для Євгена знайшлося донорське серце. Його надали завдяки згоді родини молодої жінки з Кам’янець-Подільської міської лікарні, в якої лікарі констатували смерть мозку. Єдина державна інформаційна система трансплантації визначила, що серце підходить саме Євгену.

Операція з пересадки пройшла успішно. Попереду були довгі місяці реабілітації, і ось зараз хлопчик уже готується повернутися додому. Його чекає родина, а також нове життя — з новим серцем.

МОЗ України нагадує: кожна така історія — це не лише порятунок, а й трагічна втрата. “Світла пам’ять померлим донорам і вдячність родинам за їхні складні, але важливі рішення, які допомагають медикам рятувати дорослих і дітей”, – йдеться у заяві міністерства.

Сьогодні трансплантації серця дітям в Україні проводять два медичні центри — Інститут серця МОЗ України та Перше медичне об’єднання Львова. І хоча за останні три роки операцію з пересадки серця вже провели 12 дітям, у національному листі очікування ще 16 дітей потребують нового серця. Ще шістьом необхідна пересадка комплексу “серце-легені”.

Як розповідало BitukMedia, під гуркіт вибухів, ревіння шахедів й крізь палаючі вулиці Києва — так у ніч проти 10 липня українські медики доставляли донорське серце для пересадки дитині. Операція пройшла успішно.

Битва за книги: найстаріша бібліотека рятує 100 тисяч томів від навали жуків (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - George Robert Vitkos/ Facebook

В Угорщині в тисячолітньому абатстві Паннонгалма розпочалась масштабна операція з порятунку книжкової спадщини. Через навалу жуків-бібліофагів під загрозою знищення опинилось близько 100 тисяч старовинних книг. Тепер їх пакують у мішки без кисню, щоб знищити шкідників. Вважається, що поява комах зумовлена змінами клімату.

Про це розповідає CNN.

У бібліотеці Паннонгалмського архабатства, одного з найдавніших монастирів Угорщини й об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, виявлено небезпечне зараження жуками-хлібними точильниками (Stegobium paniceum). Ці мікроскопічні шкідники, які зазвичай мешкають у крупах та спеціях, атакували книжкові палітурки, де їх приваблюють желатинові й крохмальні клеї.

В інфікованому секторі зберігається приблизно чверть із 400 тисяч томів бібліотеки. Понад 100 тисяч книг наразі ретельно вилучають зі стелажів і пакують у герметичні пластикові мішки, звідки відкачують кисень, створюючи азотне середовище. Без доступу до повітря протягом шести тижнів шкідники мають загинути.

Всі фото – George Robert Vitkos/ Facebook

“Ми вперше стикаємось із настільки масштабним зараженням. Ураження поширилось на кілька частин бібліотеки, тож обробці підлягає вся колекція одночасно”, — розповідає Зофія Едіт Гайду, головна реставраторка проєкту.

Абатство Паннонгалма було засноване в 996 році — ще до офіційного створення Угорського королівства. Його бібліотека є найстарішою в країні, вона зібрала не лише релігійні тексти, а й перший книжковий каталог Угорщини. Тут зберігаються десятки тисяч унікальних книг, серед яких 19 середньовічних кодексів і повна Біблія XIII століття. У колекції також є кілька сотень рукописів, що передують винаходу друкарства, і тисячі книг XVI століття.

Хоча найцінніші томи зберігаються окремо і не були заражені, директорка бібліотеки Ілона Ашваньї зізнається: кожна втрата болюча. “Навіть якщо книга масово перевидається і, здавалося б, легко замінна, її пошкодження жуком — це втрата частини культури”, – каже вона.

Чому комахи атакували саме зараз? Причиною навали реставратори вважають кліматичні зміни. Зі зростанням середньої температури в Угорщині протягом року жуки отримують змогу проходити більше циклів розвитку. “Раніше ми найчастіше мали справу з пліснявою. Але зараз, з потеплінням, бачимо більше інфекцій, пов’язаних із комахами”, — пояснює Гайду.

Фото – George Robert Vitkos/Facebook

Після шеститижневої азотної обробки книжки оглянуть та пропилососять. Пошкоджені шкідниками – реставруватимуть. А ті, що зазнали серйозних ушкоджень, вирушать на реставрацію. Відновлення бібліотеки планується на початок наступного року.

Усе це відбувається відповідно до Бенедиктинського статуту, що діє в абатстві понад 15 століть. За словами директорки, статут вимагає ставитись до всього майна монастиря як до священного посуду вівтаря.

“Це не просто книги. Це наша історія, наше духовне надбання, відповідальність перед минулим і майбутнім”, — каже Ілона Ашваньї.

Як розповідало BitukMedia, у Національній бібліотеці Франції виявили чотири книги XIV століття, обкладинки яких могли бути пофарбовані за допомогою миш’яку. Фоліанти помістили на карантин.

Капсула часу з далекої планети: на торги виставлять найбільший на Землі метеорит

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Sotheby's

У Нью-Йорку на продаж виставили найбільший зі знайдених на Землі марсіанських метеоритів. Попередня вартість каменю NWA 16788 вагою майже 25 кг оцінюється від 2 до 4 млн доларів.

Про це повідомляє пресслужба аукціонного будинку Sotheby’s.

16 листопада 2023 року в пустельному регіоні Агадез у Нігері зробили виняткову знахідку — фрагмент Марса під назвою NWA 16788. Цей уламок став наймасивнішим марсіанським метеоритом, виявленим на Землі: його вага — 24,67 кг. Це на 70% більше за наступний за розміром подібний об’єкт.

Марсіанські метеорити є надзвичайною рідкістю: серед понад 77 тисяч офіційно визнаних метеоритів лише близько 400 мають марсіанське походження. Загальна вага таких уламків становить лише 374 кг, тож NWA 16788— це цілих 6,5% від усієї марсіанської речовини, що існує на Землі.

У Sotheby’s уточнили, що точних термінів падіння каменю на Землю поки що не встановлено.

Який він — уламок Марса? Зовні метеорит вкритий червонувато-коричневою оплавленою кіркою, що одразу надає йому характерного “марсіанського” вигляду. На поверхні видно регмагліпти — борозни, які утворились внаслідок тертя з атмосферою Землі під час падіння. Надзвичайно слабке земне вивітрювання свідчить, що метеорит приземлився відносно нещодавно й майже не змінився з моменту удару об поверхню планети.

Особливо вражає той факт, що 21,2% об’єму NWA 16788 становить мінеральне скло маскелініт. Воно утворилося в момент, коли величезний астероїд вдарив по поверхні Марса з такою силою, що розплавив польовий шпат у складі породи й викинув уламки у космос.

Звідки на Марсі міг взятись цей уламок? Вчені вважають, що лише близько 19 кратерів на Червоній планеті достатньо великі, щоб спричинити настільки потужний викид матеріалу в міжпланетний простір. Імпактна подія, яка вивільнила NWA 16788, могла бути однією з таких.

Фото – Sotheby’s

NWA 16788 – неймовірна рідкість серед рідкісного. Цей метеорит класифікують як олівін-мікрогабровий шерготит — різновид гірської породи, що формувався під час повільного охолодження магми. Він має грубозернисту структуру з переважанням піроксену, маскелініту й олівіну. Подібні типи складають лише 5,4% серед усіх марсіанських метеоритів, тож йдеться про виняткову знахідку навіть у межах надзвичайно рідкісної категорії.

Крім того, NWA 16788 проявляє ознаки пойкілітної структури — коли кристали одного мінералу вростають в інші. Це може спонукати вчених переглянути існуючу класифікацію метеоритів марсіанського походження і зблизити її з геологічними стандартами Землі.

Метеорит був офіційно підтверджений і опублікований у 113-му випуску Meteoritical Bulletin (2025) — головному журналі метеоритознавства. До того, як опинитися в аукціонному домі Sotheby’s, він експонувався у штаб-квартирі Італійського космічного агентства в Римі під час Європейської ночі дослідників 2024 року, а також у приватній галереї в Тоскані.

І хоча NWA 16788 уже став музейною коштовністю, вчені впевнені: його детальне вивчення дасть нам нове розуміння як про геологію Марса, так і про космічні процеси, що тривають вже мільярди років.

Як розповідало BitukMedia, ще у ХІХ столітті археологи відкопали у Швейцарії серед інших артефактів наконечник стріли бронзової доби. Сучасні фахівці на сучасному обладнанні повторно вивчили давні археологічні знахідки. Виявилося, що наконечник стріли міг бути викуваний з метеориту, що впав на Землю 3 тисячі років тому.

Динозавр під ногами: під музеєм випадково знайшли кістку віком 70 млн років (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Denver Museum of Nature & Science

У самому серці Денвера (США), просто під стоянкою Музею природи і науки, бурова установка випадково натрапила на скам’янілість динозавра. Це лише третій подібний випадок у світі — і перший настільки символічний: знахідку виявили саме під музеєм, що славиться своїми експонатами динозаврів.

Про це розповідає The Independent.

Справжній палеонтологічний “джекпот” зірвано у Денвері: фрагмент скам’янілої кістки динозавра віком близько 70 мільйонів років знайшли під… автостоянкою Музею природи і науки.

Знахідка з’явилася несподівано — в результаті буріння свердловини глибиною понад 230 метрів. Її проклали не для пошуків викопних решток, а для вивчення потенціалу геотермального опалення. І все ж крізь отвір діаметром лише 5 сантиметрів вдалося потрапити саме в кістку динозавра. За словами співробітників музею, подібні знахідки фіксувалися лише двічі у світі, але жодного разу на території музею.

“Ймовірність знайти кістку динозавра через буровий шурф — це як влучити в лунку з Місяця. Це як виграти фабрику Віллі Вонки. Неймовірно, надзвичайно рідкісна знахідка”, — прокоментував Джеймс Гагадорн, куратор геології музею.

Фото – Denver Museum of Nature and Science

Що ж саме знайшли? Згідно з попередніми оцінками, знайдена частина хребця належала рослиноїдному динозавру, який жив у пізньому крейдяному періоді — близько 67,5 млн років тому. Поруч також виявили скам’янілі залишки рослин — це свідчить, що колись тут були заболочені території з густою рослинністю.

“Ця тварина, ймовірно, жила у вологому, болотистому середовищі, багатому на рослини”, — зазначив куратор хребетної палеонтології музею Патрік О’Коннор.

Форма фрагмента дозволяє припустити, що це був або качкодзьобий динозавр з родини гадрозаврових (Hadrosauridae) , або представник роду тесцелозаврів (Thescelosaurus) — менш відомий, але схожий на нього.

Раніше в регіоні вже знаходили рештки тиранозавра та трицератопса. Проте ця знахідка є найглибшою і найстарішою з виявлених у межах міста.

Попри автентичність знахідки, деякі вчені поставилися до неї без особливого ентузіазму. “Це приємний сюрприз, хоча з наукової точки зору – не надто захопливо”, – вважає Томас Вільямсон, куратор палеонтології Музею природничої історії Нью-Мексико.

А от директорка освітніх програм популярного палеотрекінгового центру Dinosaur Ridge, Енн ЛаКаунт, навпаки, у захваті. За її словами, знахідка абсолютно справжня і дуже крута”.

Наразі скам’янілість виставлена в музеї, де і була знайдена. Але жодних нових бурових проєктів під автостоянкою не планується.

“Я б із задоволенням прокопав 230 метрів просто посеред паркінгу, щоб дістати решту динозавра. Але не думаю, що це буде хорошою ідеєю — нам же потрібне місце для автівок”, — жартує Гагадорн.

Як розповідало BitukMedia, новий вид крилатого ящера, що ширяв небом понад 200 мільйонів років тому, виявили в Аризоні. Його рештки збереглися завдяки вулканічному попелу — і це найдавніший птерозавр, знайдений на території Північної Америки.

Сержантка Моллі: у ЗСУ нова “посестра” – єнотиха-психотерапевтка

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Андрій Андрієнко, відділення комунікацій 65 ОМБр

У 65-й окремій механізованій бригаді “Великий Луг” з’явилась незвичайна військова — єнотиха на ім’я Моллі. Маленьке звірятко не лише підкорило серця бійців, а й отримала неофіційне звання “сержантки” за те, що забезпечує психологічне розвантаження бійців.

Знімками Моллі разом з одним із військових поділилися в Генеральному штабі ЗСУ.

Серед окопів і бліндажів, де день за днем точаться запеклі бої, іноді потрібен хтось, хто просто… виляє хвостом. Саме такою несподіваною “посестрою” стала єнотиха Моллі. Вона нова улюблениця одного з підрозділів 65 ОМБр ЗСУ.

Захисник із позивним “Патрік”, господар непосидючого звірятка, з усмішкою каже: “Наш замкомбата назвав її сержантка Моллі, оскільки вона справно виконує свої службові обов’язки щодо забезпечення психологічного розвантаження наших хлопців”.

Моллі ще зовсім юна, але вже стала справжнім талісманом підрозділу – “симпатичним та щасливим”. Її поява завжди подія: коли “сержантка Моллі” особисто проводжає бійців, які йдуть на позиції, а потім і зустрічає їх, хлопці вважають, що все буде гаразд, пише пресслужба бригади.

У мережі вже поширюють фоторепортаж Андрія Андрієнка, де “сержантка Моллі” демонструє своє пухнасте командування. Схоже, вона вже підкорила серця бійців, а тепер й мирних українців.

Всі фото – Андрій Андрієнко, відділення комунікацій 65 ОМБр

Як розповідало BitukMedia, у “Сталевій Сотці” служить волинянка Людмила. Жінка долучилася до війська разом зі своїм котом, адже улюбленця ні з ким було залишити вдома. Тепер пухнастий красень Ґріджьо – один із найдосвідченіших і найвідоміших бойових котів ЗСУ.

Житиме у безпеці: військові знайшли нову домівку фронтовому поросяті

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Колаж - UA Animals

На передовій з’явився незвичайний талісман — в’єтнамське порося на ім’я Кабачок. Він став улюбленцем українських бійців, які прихистили малого просто на позиціях. Але допитливий роха вирішив самостійно вирушити в розвідку і побіг у бік ворожих шанців…

Про це повідомили в UAnimals.

На щастя, бійці вчасно упіймали порося. Його поселили у ящику з-під снарядів, але врешті вирішили вивезти з Донеччини і віддати у притулок — задля безпеки.

“До притулку прибуло близько десяти українських солдатів на джипі та фургоні. Вони зняли дерев’яний ящик з-під боєприпасів з джипа та викруткою почали відкручувати один бік. Невдовзі з ящика вийшов Кабачок і почав нишпорити серед посмішок присутніх”, — розповів очільник притулку Rifugio Italia in Ukraine Андреа Чистерніно.

Тепер Кабачок щасливо живе у притулку на Київщині. “Він абсолютно ручний. Їсть усе, але ми стежимо за його харчуванням, щоб не набирав зайвої ваги. Кабачок має бути “спортіво””, — каже Андреа Чистерніно, власник притулку “Ріфуджіо”.

У притулку “Ріфуджіо” в Лісовичах 40 свійських тварин: коні, корови, вівці, кози, кури, кролі, гуси та інші. Також у притулку 200 собак та 60 котів. Багато з них врятовані з зони бойових дій чи від людської жорстокості, розповідає UAnimals.

Фото – сайт uanimals.org

Про своїх тварин притулок дбає понад 10 років. “Ріфуджіо” пережив окупацію на початку повномасштабного вторгнення: тоді засновники притулку та співробітники не лишили тварин напризволяще і дбали про них попри все.

Але щоб забезпечити всіх їжею на рік, притулку потрібно закупити 60 тонн сіна. Це значні кошти — і волонтери просять допомоги. UA Animals закликає підтримати Кабачка та його друзів — зробити донат на сіно за посиланням.

Як розповідало BitukMedia, у Центрі порятунку диких тварин з’явився новий підопічний — ручний кабанчик Гарік. Ще малюком його врятував український військовий та виростив власноруч. Тепер тварина житиме у безпеці під опікою зоозахисників, бо на те є причина.

1...8910...519Page 9 of 519

©Усі права захищено. Копіювання матеріалів сайту лише з дозволу редакції

Рубрики

Видання