Якось журнал Girls Girls Girls створив відео, де американська акторка Синтія Ніксон розповідає про тиск, якому піддаються жінки щодня, коли чують нав’язані суспільством правила про свій зовнішній вигляд і свою поведінку. Я зовсім не агресивна феміністка, але вже кілька разів слухаю, що говорить Ніксон. Якщо не вдаватися до того, що у відео 80% – жінки модельної зовнішності, то у тексті багато правди, яка змушує задуматися: «Дійсно, чому я дозволяю цьому бути у своєму житті?»

«Будь леді, казали вони. Твоя спідниця надто коротка. Виріз у сорочці надто глибокий. Штани надто тісні. Не показуй так багато тіла. Не показуй стегон. Не показуй грудей. Не показуй живота. Не показуй декольте. Не показуй білизни. Не показуй плечей. Прикрийся. Залиш щось для уяви. Вдягайся скромно. Не будь спокусницею. Чоловіки не можуть себе контролювати. У чоловіків потреби. Ти виглядаєш старомодно. Розслабся. Покажи трохи тіла. Виглядай сексі. Виглядай гарячою. Не будь такою провокативною. Ти сама напрошуєшся. Одягни чорне. Одягни підбори. Ти надто вирядилася. Подивись в що ти вдягнута. Не вдягай спортивних штанів. Ти виглядаєш так, наче занедбала себе».

Це лише уривок з майже трихвилинного відео. Ці фрази чула кожна жінка щодня. Як би вона не вдяглася, чи як би не поводилася. Знайдеться той/ті, хто вважатиме за потрібне вказати на одяг, макіяж, зачіску, на те «як правильно» чи «як неправильно» себе поводити». Про те, що в чоловіків закладено природою – реагувати на жінку, відтак – сама винна.

«Будь леді, казали вони. Не будь надто товстою. Не будь занадто худою. Не будь занадто великою. Не будь занадто маленькою. Вдягни щось. Схудни. Перестань їсти так багато. Не їж зашвидко. Замов салат. Не їж вуглеводи. Відмовся від десерту. Тобі треба схуднути. Ти маєш влізти в цю сукню. Сідай на дієту. Слідкуй за тим, що ти їси. З’їж селеру. Жуй жуйку. Пий багато води. Ти маєш влізти в ці джинси. Боже, ти як скелет. Чому ти просто не почнеш їсти? Ти виглядаєш замореною. Ти виглядаєш хворою. З’їж бургер. Чоловіки люблять жінок, в яких є трохи м’яса на кістках. Будь маленькою. Будь легкою. Будь невеличкою. Будь крихітною. Будь жіночною. Будь XS. Будь XXS. Будь нічим. Будь меншою за ніщо».

В мене є одна подруга – гарна, висока і дуже худа (ось, і я вдаюся до оціночних суджень). І коли її хтось чіпає стосовно худорлявості: «О, боже, ти така худа!», вона відповідає: «А ти така жирна». Коментатор більше не наважується висловлюватися стосовно її зовнішності.

«Будь леді, казали вони. Видали волосся зі свого тіла. Поголи ноги. Поголи під пахвами. Поголися в зоні бікіні. Депілюй обличяя. Депілюй руки. Депілюй брови. Позбудься вусиків. Відбіли це. Відбіли те. Висвітли шкіру. Засмагни. Позбудься шрамів. Прикрий розтяжки. Накачай прес. Збільш губи. Вколи ботокс. Зроби підтяжку обличчя. Втягни живіт. Зроби стегна стрункішими. Литки мають бути в тонусі. Груди не можуть бути обвислі. Виглядай природньо. Будь собою. Будь автентичною. Будь впевненою. Ти надто стараєшся. Ти виглядаєш наче перестаралася. Чоловіки не люблять жінок, які надто стараються.

При тому, що існувати суто у жіночому світі було б значно складніше, саме чоловіки породжують комплекси і штампи у жінок. «Ти дуже гарна, але попа має бути більш підтягнута, попрацюй над цим», – сказав якось хлопець моїй подрузі. І вона, попри те, що справді дуже гарна, і знає про це, отримала комплекс. Бо ця «попа» тепер постійно виринає в її голові в моменти невпевненності.

Будь леді, казали вони. Нафарбуйся. Нанеси тоналку. Маскуй недоліки. Контуруй ніс. Підкресли вилиці. Підведи очі. Підфарбуй брови. Нарости вії. Намалюй губи. Пудра, рум’яна, бронзер, хайлайтер. Твоє волосся надто коротке. Твоє волосся надто довге. Кінчики посіклися. Висвітли волосся. Коріння відросло. Стань блондинкою. Не блакитний, це виглядає неприродньо. Ти сивієш. Ти виглядаєш такою старою. Виглядай молодо. Виглядай молодіжно. Виглядай без віку. Не старій. Жінки не старіють. Старість бридка. Чоловіки не люблять бридких.

А тут вже і без чоловіків обійшлося. Все «завдяки» рекламі і нав’язаним модним образам. «Слухай, ти могла б і для мене нафарбуватися, бо щось перестала за собою слідкувати», – колись так зустріла мене подруга, з якою ми давно не бачилися. А в мене якраз був період, коли я вчилась сприймати себе зовсім без макіяжу. Вчилася любити себе з тим, що мої очі здавалися не надто виразними і колір шкіри часом виглядав не ідеальним. Не скажу, що ті її слова мене підбадьорили.

«Будь леді, казали вони. Бережи себе. Будь чистою. Будь незайманою. Не говори про секс. Не фліртуй. Не будь шалавою. Не будь повією. Не спи з ким доведеться. Не втрачай гідності. Не спи з багатьма. Не віддавай себе. Чоловіки не люблять шльондр. Не будь скромницею. Не будь затиснутою. Розслабся трохи. Посміхайся більше. Задовольняй чоловіків. Будь досвідченою. Будь сексуальною. Будь невинною. Будь брудною. Будь незайманою. Будь сексі. Будь крутою. Не будь як інші дівчата».

А тут пригадується старий жарт про те, що чоловік, в якого було багато жінок – альфа-самець, а жінка, в якої було багато чоловіків – шльондра. Хоча, який же це жарт?

«Будь леді, казали вони. Не говори надто голосно. Не говори забагато. Не займай місця. Не сиди так. Не стій так. Не будь нав’язливою. Чому ти така нещасна? Не будь сукою. Не будь такою владною. Не будь асертивною. Не реагуй так. Не будь такою емоційною. Не плач. Не кричи. Не лайся. Будь пасивною. Будь покірною. Терпи біль. Будь приємною. Не нарікай. Не поступайся надто швидко. Хвали його его. Змусь його побігати за собою. Чоловіки люблять те, що вони не можуть мати. Не віддавайся надто легко. Хай попрацює за це. Чоловіки люблять доганяти. Складай його одяг. Готуй його обід. Роби його щасливим. Це жіноча робота. Колись ти станеш гарною дружиною. Візьми його прізвище. Чому ти взяла подвійне? Божевільна феміністка. Подаруй йому дітей. Ти не хочеш дітей? Колись захочеш. Ти зміниш свою думку.

В дитинстві моя мама мені говорила: «Не говори голосно, що подумають люди». У підлітковому віці мене «вчили» друзі бути менш емоційною, бо часом я могла говорити не з тою інтонацією, яка їм подобається. Тепер в мене запитують про «годинничок, який цокає» і чому я не хочу дітей. Так і живемо – у світі чужих, нав’язаних моделей.

«Будь леді, казали вони. Не доводь до зґвалтування. Захищай себе. Не пий надто багато. Не гуляй сама. Не повертайся надто пізно. Не вдягайся так. Не показуй забагато. Не напивайся. Не залишай свій напій. Ходи з подружкою. Ходи освітленою стороною вулиці. Будь в безпечних районах. Скажи комусь, куди ти йдеш. Візьми перцевий балончик. Купи свисток від ґвалтівників. Тримай ключі як зброю. Візьми курс самооборони. Перевір багажник. Замкни двері. Не виходь одна. Не дивися в очі. Не тріпочи віями. Не виглядай легкою. Не привертай уваги. Не працюй пізно. Не розповідай брудних анекдотів. Не посміхайся незнайомцям. Не виходь вночі. Не довіряй нікому. Не кажи так. Не кажи ні. Просто “Будь леді” казали вони».

Насправді, саме у цьому блоці багато правди. Варто таки вміти захистити себе. Бо, як би там не було, в цьому світі забагато тих, кому ти «така» чи «не така». Візьми курс самооборони і не дозволяй ображати себе.

Ми дивимося на інших, особливо в часи соцмереж. Намагаємося когось копіювати, через когось гнобимо себе, переконуємо себе щодня: «я унікальна, я любитиму себе такою, яка є». Але, за гарними фотографіями можуть ховатися і втома, і невпевненність, і тимчасове невдоволення. Так само часто бувають дні, коли любиш себе без умовностей і умов, без потреби у компліментах. З зайвою складочкою, неідеальною чолкою, або зовсім без макіяжу. Це все про наші внутрішні комплекси і нашу внутрішню любов. І було б добре, якби олії в вогонь не підливали ще й з боку ті, кого ми про це не запитуємо.

Але, попри це, важливо пам’ятати, – обов’язково в кожної з нас є хтось, хто любить попри все, завдяки всьому і такими, які ми є. З нашим гарним настроєм чи невдоволеним. Просто, за те, що ти є!