У Бразилії почали видавати їжу за пластик

У найбільшій бразильській фавелі Росінья, яка розташована на околицях Ріо-де-Жанейро, місцевий стартап почав обмінювати їжу на кришки від пляшок. З них автори проєкту роблять скейтборди.

Про це повідомило Reuters.

«Ми не фабрика з виробництва скейтбордів, ми дещо більше. Ми хочемо створити центр для вторинного перероблення тут, у Росіньї», — сказав очільник проєкту Аріан Райєгані Райєгані.

Їхні скейтборди на 100% складаються з переробленого пластику.

Кожен скейтборд складається із приблизно 500 кришок. Їх подрібнюють, плавлять, поміщають у форму, а після цього запікають у звичайній промисловій печі для піци. Один такий скейтборд можна зробити всього за 2 години.

At the Rocinha favela in Rio De Janeiro, Brazil, a local project promotes recycling by giving food donations in exchange for bottle caps which are used to build skateboards. Each skateboard is made of around 500 bottle caps 🛹 pic.twitter.com/olVdMbDEwH

— Reuters (@Reuters) October 26, 2021

За його словами, у цій фавелі щодня продукують 230 тонн сміття, проте там немає місцевих підприємств з перероблення та утилізації відходів. Саме для цього Райєгані й створив цей стартап.

«Сьогодні ми працюємо з пластиком, але завтра ми хочемо мати можливість переробляти папір, метал, скло та багато іншого. Ми хочемо привести наступне покоління, привести сюди дітей, щоб вони дізналися про це, щоб запобігти проблемі», — сказав автор проєкту. 

Пластик — дешевий і дуже поширений матеріал. За оцінками Міжнародного союзу охорони природи, щороку у світі виробляється понад 300 мільйонів тонн пластику. З них щонайменше 8 мільйонів потрапляють у воду як відходи.

Мікрочастинки пластику часто потрапляють в організми морських тварин. А оскільки ті не можуть перетравити пластик, то він травмує їх ізсередини або стає середовищем для розвитку паразитів і бактерій. Як наслідок — більше тварин гине.

Крім того, мікрочастинки пластику потрапляють у воду та їжу, які їмо та п’ємо ми з вами — через морепродукти або очищену морську воду. Токсичні складники пластиків осідають у нашому організмі, а деякі мають підтверджені канцерогенні властивості.