Найстарший лауреат в історії Букера: 81-річний письменник переміг із романом про загадкових прибульців

81-річний письменник М. Джон Гаррісон, який понад пів століття працює в жанрі наукової фантастики, отримав одну з найпрестижніших літературних нагород світу. Його роман розповідає про майбутнє, в якому людство опиняється під владою загадкових істот. Перемога зробила автора найстаршим лауреатом Букерівської премії за всю історію її існування.

Про це повідомляє CNN.

Британський письменник М. Джон Гаррісон (M. John Harrison) здобув Букерівську премію 2026 року за роман The End of Everything («Кінець усього»). Церемонія нагородження відбулася у Лондоні.

Переможець отримає 50 тис. фунтів стерлінгів (близько 67 тис. доларів). До цього найстаршою авторкою, яка здобувала нагороду, була Маргарет Етвуд. У 79 років вона розділила Букерівську премію 2019 року з Бернардін Еварісто.

Події роману Гаррісона розгортаються в недалекому майбутньому в англійському приморському містечку Далстон-он-Сі. Людство опиняється під владою загадкових істот, яких називають iGhetti. Головний герой — Філіп Теннент, збирач речей на узбережжі. Одного дня він знаходить біологічний «артефакт», який прибульці викинули в море.

Походження непроханих гостей, їхні наміри та справжня діяльність залишаються незрозумілими. Саме ця загадковість спонукала багатьох критиків побачити в романі алегорію розвитку штучного інтелекту та його можливого впливу на людство.

Втім, сам письменник пояснив, що задум твору виник ще до стрімкого поширення генеративного ШІ. В інтерв’ю BBC Radio він розповів, що поштовхом до написання стала фінансова криза 2008 року.

Обсяг роману — лише 198 сторінок. Це найкоротша книжка серед шести фіналістів цьогорічної премії.

Журі відзначило, що твір складно обмежити одним жанром. За словами суддів, його можна читати як трилер, детектив, сатиру, антиутопію, дорожній роман або реалістичну прозу. Кожен із цих жанрів присутній у книжці, але автор подає їх незвичним способом.

Перемога Гаррісона стала рідкісним визнанням наукової фантастики в історії Букерівської премії. Хоча роман Orbital («На орбіті») Саманти Гарві, який переміг у 2024 році, також розповідає про життя на космічній станції, його складніше однозначно віднести до класичної наукової фантастики. Натомість Гаррісон вже понад 50 років працює саме в цьому жанрі.

Письменник розпочав серію романів Virconium («Вірконіум») у 1971 році. Її дія відбувається на футуристичній Землі, а центральним місцем оповіді стає вигадане місто. Він повертався до цього світу в романах та оповіданнях аж до 1984 року. Також Гаррісон написав трилогію Kefahuchi Tract, над якою працював у 2002–2012 роках.

Попри тривалу літературну кар’єру, цього року його вперше номінували на Букерівську премію.

«Ви легко говорите про те, що ваше життя зміниться, але дивно, коли це справді відбувається. Я відчуваю себе справжнім письменником нарешті, хоча й зовсім не впевненим у собі», — сказав Гаррісон, приймаючи нагороду.

У фіналі він випередив п’ятьох конкурентів. Серед них були Марлон Джеймс із романом The Disappearers та Дуглас Стюарт із книжкою John of John — обидва вже ставали лауреатами Букера. Також до короткого списку увійшли Black Bag Люка Кеннарда, The Things We Never Say Елізабет Страут і May We Feed the King Ребекки Перрі.

Загалом журі розглядало 163 книжки. Спочатку їх відібрали до довгого списку з 13 творів, а у вересні оголосили шістьох фіналістів.

Перед церемонією виконавча директорка Фундації Букерівської премії Габі Вуд звернула увагу на спільну тему цьогорічних фіналістів. За її словами, усі шість романів по-своєму досліджують людську самотність, розірвані стосунки, приховані таємниці й біль, а також прагнення людей зрозуміти одне одного. Вона сформулювала головне запитання, яке об’єднує ці книжки: «Що ми можемо знати одне про одного, про що лише здогадуємося або робимо припущення і що готові побачити?»

Попри більш ніж пів століття літературної кар’єри та міжнародне визнання, твори М. Джона Гаррісона, схоже, досі не мають українських книжкових перекладів. Принаймні знайти підтвердження їхнього видання українською не вдалося

Букерівську премію заснували у 1969 році. Спочатку на неї могли претендувати лише автори з Великої Британії, Ірландії та країн Співдружності націй. У 2014 році правила змінили: відтоді нагороду можуть отримувати письменники будь-якого громадянства, якщо їхні англомовні книжки опубліковані на ринках Великої Британії або Ірландії.

Як розповідало BitukMedia, минулорічним переможцем став угорсько-британський письменник Девід Солой з романом Flesh («Плоть»), у якому розповідається про угорського іммігранта, що вибирається з бідності до вищих кіл лондонського суспільства.

Серед відомих лауреатів Букерівської премії минулих років — Салман Рушді, Вільям Голдінг, Ієн Мак’юен, Арундаті Рой та Кадзуо Ішіґуро.