Про те, як мешканці Шрі-Ланки зберігають позитив попри жорстку енергетичну кризу і намагаються допомогти гостям із України BitukMedia розповіла викладачка йоги і фотограф Олександра Васіна.

Олександра і її чоловік Віталій Шастун живуть на Шрі-Ланці уже 7 місяців. У квітні цього року збиралися повернутися додому у Кременчук Полтавської області, але війна примусила затриматися. Олександра викладає йогу онлайн та займається фотографією.  

Подружжя живе у передмісті південного міста Ґалле – це далеко від Коломбо, тому не бачили широких протестів. Але Олександра говорить, що відголоски революції вчуваються навіть у  провінції- люди мітингують вздовж доріг або блокують міжміські дороги, а мешканці Галле підтримують вигнання президента.

«Більшість мешканців Шрі-Ланки проти президента. Місцеве населення – дуже релігійні буддисти, вони дуже щирі і добрі, вони діляться один з одним усім, що мають. Але навіть вони уже не змогли терпіти і вперше за весь час наважилися на революцію», – розповідає Олександра.

Президент зміг закінчити 30-річну громадянську війну із народністю тамілів – протистояння із угрупуванням «Тигри визволення Таміл-Іламу» тривало із 1983 по 2009 роки. Але разом з тим, всю свою сім’ю розсадив на високі посади. Люди говорять, що за 20 років влада обікрала країну, брала позики в інших держав на повоєнний розвиток і виводила їх в офшори, президент купував квартири, «лакшері» будинки, яхти, відпочивав закордоном. Тепер Шрі-Ланка не може закупити паливо, люди страждають через ціни на продукти, відключення електрики, брак газу і бензину, розповідає йогиня.

За півроку у країні здорожчали продукти у 1,5-2,5 рази, на овочі також виросла ціна через те, що заборонили використовувати пестициди. Кілограм рису коштував 150 рупій (12,3 грн), а став 300-400 рупій (24,6 – 32,8 грн). Літрова банка звичайного йогурту коштувала 400 рупій (32,8 грн), а зараз – 600 рупій (близько 50 грн). На банани найживанішого сорту ціна зросла зі 100 рупій до 170 рупій (з 8 до 14 грн). Папайя коштувала 150 рупій за 1 кг, а стала 200 рупій (12,3 і 16,4 грн відповідно). Здорожчання фруктів не критичне – у багатьох є власні сади, але у бідного населення зараз не стає грошей навіть на основні продукти харчування, відзначає Олександра.

«Якби ми їздили на байку, як багато іноземців, то ми конкретно відчули б на собі проблеми із бензином – черги за ним просто у кілька кілометрів. Розповадіють, що дехто там вистоює по 16 годин, ночує в авто чи тук-туку, аби заправитися», – розповідає йогиня. Вона додає, що такі ж черги утворюються і на заправку газових балонів для домогосподарств – чекаючи машину, яка їх заправить, власники виставляють балони вздовж узбіч і вони так можуть стояти кілька днів. Світло спочатку вимикали на 4-6 годин на день. Зараз влада зробила розклад і вимикає певні райони почергово.

Проїзд на громадському транспорті також здорожчав, але люди вимушені ним користуватися.

«Зараз у автобусах просто неможливо проштовхнутися, люди просто висять, стоячи на сходинці перед вхідними дверима. У потягах також усі вагони заповнені – і перший, і другий клас, тому ми сильно зараз не мандруємо», – розповідає жінка.

Йогиня говорить, що вони з чоловіком не прагнули з початком війни в Україні летіти в Європу і там шукати прихистку, адже є люди, які потребують допомоги більше. Натомість, їздили на мітинг до російського посольства у Коломбо і на молитву до японської пагоди Миру в Унаватуні.

«Я дуже вірю в нашу перемогу. Хоча розумію, що все швидко не закінчиться. Але головне, що наші люди об’єдналися», – каже Олександра.

Мешканці Шрі-Ланки дуже добре ставляться до українців, дуже переймаються тим, що у нас війна, адже і сам розуміють, яка це катастрофа, і тому всіляко намагаються допомогти. Деякі заклади пропонують безкоштовні обіди чи суттєві знижки, а дехто – безкоштовне житло.

«Коли вже починалася криза, в одному невеликому ресторані нас із чоловіком намагалися безкоштовно годувати. За обід ми мали заплатити 700 рупій – на наші гроші це близько 60 грн. Але дізнавшись, що ми з України, власник закладу навідріз відмовився брати гроші. Ми прийняли такий дарунок, але наступного разу обов’язково платили. Проте нас перепитували – у вас точно все нормально з грошима?», – пригадує Олександра.

«Тут такі люди, що намагаються із усіма роззнайомитися, обмінятися контактами, і коли дізнаються, що ти з України, роблять знижку», – додає йогиня.

Більшість учнів Олександри зараз перебувають в Україні, дехто у Франції, Нідерландах і Словаччині.

«Перший місяць людям було взагалі не до йоги. А зараз хтось займається бізнесом, хтось волонтерить – і вони зрозуміли, що йога допомагає тобі трохи зібратися, повертає тобі внутрішні орієнтири, силу і впевненість, що треба рухатися далі», – говорить йогиня.

Як повідомляло BitukMedia, Рада ЄС підтримала виділення 1 млрд євро макрофінансової допомоги для України на підтримку економіки в умовах війни.