Українську документальну стрічку “Порцелянова війна” номінували на “Оскар-2025”. Вона змагатиметься за перемогу у категорії “Документальний повнометражний фільм”. Минулого року в цій категорії переміг “20 днів у Маріуполі” Мстислава Чернова.
Стрічка про війну в Україні режисерів Брендана Белломо та Слави Леонтьєва знята у ко-продукції трьох країн – України, США та Австралії. У ній розповідається про художників-керамістів Славу Леонтьєва, його дружину Аню Стасенко та Андрія Стефанова. Після російського вторгнення вони залишилися у Харкові попри загрозу оточення та прикрашали порцеляновими фігурками зруйновані росіянами будинки.
Світова премʼєра фільму відбулася на фестивалі “Санденс” у 2024 році, де стрічка отримала гран-прі секції US Documentary. Фільм вже завоював 37 нагород і 27 номінацій на міжнародних кінофестивалях.
23 січня Американська кіноакадемія оголосила номінантів на 97-у премію Оскар. Оголошення претендентів на найпрестижнішу кіновідзнаку відкладали двічі через масштабні лісові пожежі в США.
Лідерами за кількістю номінацій цьогоріч стали стрічки “Бруталіст” (10 номінацій), “Емілія Перес” та “Wicked: Чародійка” (по 8 номінацій).
Урочиста церемонія нагородження премією “Оскар” відбудеться в ніч проти 3 березня 2025 року в театрі “Долбі” в Лос-Анджелесі.
Як розповідало BitukMedia, дебютна художня стрічка Павла Острікова “Ти — Космос” здобула три нагороди на фестивалі в Трієсті (Італія), що проходив з 29 жовтня до 3 листопада.Попереду ще кілька кінофестивалів, а навесні 2025 – український прокат.
Британка в костюмі білого ведмедя пробігла марафон у Норвегії та встановила світовий рекорд. Вона подолала дистанцію за 4 години, 58 хвилин та 29 секунд. Але її досягнення не просто у швидкості.
54-річна Джилл Пунт, вчителька з Ессекса, взяла участь у марафоні PolarNight у Тромсе, Норвегія. Цей марафон був холодним: бігуни пробігли темним гірським перевалом при температурі близько – 10 градусів.
Пунт перетнула фінішну межу в костюмі білого ведмедя, завоювавши титул від Книги рекордів Гіннеса за найшвидший льодовий марафон у костюмі ссавця серед жінок.
Фото – Книга рекордів Гіннеса
За свій марафонський забіг Пунт зібрала 25 628 доларів для благодійної організації Cancer Research U.K, довівши загальну суму, яку вона зібрала для організації за ці роки, приблизно до 2,39 млн доларів.
За словами британки, вона використовує свої забіги для збору коштів для благодійної організації на згадку про свого батька, який помер у віці 56 років у 1999 році.
“Я втратила батька в молодому віці через рак, і ця жахлива подія дала старт моїй ініціативі зі збору коштів для CRUK”, – сказала вона в Книзі рекордів Гіннеса. “Ймовірно, немає жодної родини у Великій Британії чи в усьому світі, яка не постраждала б від цієї жахливої хвороби. Тому я продовжу робити все можливе, щоб підтримати CRUK в їхній життєво важливій місії”.
Як розповідало BitukMedia, 55-річна Хільде Досонь з Бельгії побила світовий рекорд серед жінок за кількістю послідовних марафонів – 366 за 2024 рік.
Оксфордський словник назвав “доброту” дитячим словом 2024 року. Допомагали експертам визначитись з вибором улюблених слів понад 6 тисяч британських дітей віком від 6 до 14 років.
Проаналізувавши відповіді дітей дослідники обрали три слова — “доброта”, “штучний інтелект” і “конфлікт”. Потім вчені попросили проголосувати за слово, якому юні британці віддають перевагу.
Слово “доброта” підтримали 61% дітей, чверть дітей вибрали “штучний інтелект” (25%), а решта — “конфлікт”.
Опитування виявило, що основною причиною вибору слова “доброта” став її позитивний вплив на ментальне здоров’я. Учителі зазначили, що серед молоді зростає розуміння важливості доброти для емоційного благополуччя. Діти часто згадували доброту, використовуючи слова, як-от “потрібно” та “треба”, наприклад: “Оскільки в світі так багато проблем, ми всі повинні бути добрими один до одного”.
Дослідження також продемонструвало ентузіазм дітей щодо штучного інтелекту (ШІ). У той час як діти висловили стурбованість з приводу фейкового онлайн-контенту та суперінтелекту, з тих, хто вибрав “штучний інтелект”, 53% дали позитивні відповіді, заявивши, що вони “схвильовані” чи “оптимістично” налаштовані з цього приводу.
Серед сленгових слів найбільше голосів отримало “слей” (28%) – воно означає схвалення або підтримку. Попри те, що слово “слей” з’явилося у сленгу лише протягом останніх двох років, у 2024 році стало на 16% більше дітей, які голосували за нього. Експерти називають це досить значним зростанням.
Також популярними стали слова “сігма” (16%) і “скібіді” (15%), що показує сильний вплив соціальних мереж на мову дітей, вказують експерти.
Як розповідало BitukMedia, Оксфордський словник назвав словом 2024 вираз brain rot. Дослівно це словосполучення перекладається як “гниття мозку” або “розкладання мозку”. Новий старий вираз “реанімували” зумери.
Українські ютубери-“важковаговики” знову отримуватимуть заслужені нагороди від YouTube. Після звернень спільноти Мінцифра ініціювала діалог з Google, і тепер проблему вирішено.
З початком повномасштабної війни українські контент-мейкери не отримували заслужені нагороди від YouTube. Срібні, золоті, діамантові кнопки просто не доставляли в Україну через бойові дії.
“До нашої команди звернулися українські креатори, і після цього розпочалося активне спілкування з Google. Маємо позитивне рішення: перевізник зняв обмеження на доставку й із січня 2025 року українські ютубери знову отримують YouTube-нагороди”, – зазначається у повідомленні.
Які канали можуть отримати YouTube-кнопку?
Срібна — 100+ тисяч підписників. Вона виготовлена з нікельованого металу.
Золота — 1+ мільйон підписників. Її створено з позолоченого металу.
Діамантова — 10+ мільйонів підписників. Вона має кристалоподібний вигляд із металевою основою.
Тепер креатори можуть перевірити свій статус і дізнатися про наступні кроки, заповнивши форму тут.
У росію, Білорусь, Іран, КНДР та ще 8 підсанкційних країн YouTube нагороди не надсилає.
“Повернення нагород — важливий сигнал підтримки для української спільноти YouTube”, – наголошує Мінцифра.
Як розповідало BitukMedia, український школяр розробив зарядні пристрої для військових – знання отримав із YouTube.
Джоклета Вілсон святкує 100-річчя на вечірці в Home Depot у жовтні 2024 року. Вона є найстарішим працівником компанії в США. Фото - Home Depot
У США 100-річна мешканка штату Кентуккі вирішила знову вийти на роботу. Жінка занудьгувала на пенсії без спілкування.“Я так втомилася від себе”, – каже Джоклета Вілсон.
100-річнв Джоклета Вілсон працює два ранки на тиждень, з 6-ї до 10-ї, у магазині інструментів та будматеріалів мережі Home Depo в Луїсвіллі, штат Кентуккі. Це робить її найстаршим працівником компанії в США.
Вілсон відсвяткувала круглий ювілей у жовтні 2024-го. У минулому вона довго була професійною танцівницею, а потім 37 років володіла та викладала в академії танцю. Каже, що і зараз щодня танцює.
Попри солідний вік, Джоклета живе самостійно у своєму власному будинку, сама їздить на роботу і в магазин, не кажучи вже про те, щоб готувати собі їжу. Вона наймає помічників для прибирання та роботи на подвірʼї. “Я могла б це робити сама, але не хочу. До цього віку я стала трохи розумнішою”, – каже зі сміхом.
“Я тричі виходила на пенсію. Щоразу вона тривала 10 років, а потім я настільки втомлювалася від себе, що не могла більше терпіти”, — пояснила довгожителька. Вона додала, що не може жити без спілкування з людьми, і саме тому вирішила повернутись за прилавок і обдзвонює клієнтів.
“Це тому, що я хочу спілкуватися з людьми”, — сказав Вілсон WAVE 3 News. “Якщо ви не працюєте, ви втрачаєте мистецтво спілкування”.
Вона ніби домовилась зі своїм віком. “Я почуваюсь, ніби мені 39, ближче до 40”, – зазначила вона. Енергійна жінка перенесла рак грудей, має емфізему, хронічну обструктивну хворобу легень, роботу її серця підтримує кардіостимулятор… Проте вона запевняє, що “все інше працює просто чудово”. “Не можна турбуватися про подібні нісенітницю, тому я просто не думаю про все це”, – заявила американка, яка залишається напрочуд активною, як і все своє життя.
Окрім танців, вона пише кулінарну книгу, малює — у неї є сторінка в Instagram, на якій можна купити її роботи, — співає та вчиться грі на фортепіано.
Здорове харчування також дуже важливе для неї. Після того, як у неї тричі діагностували рак, вона згадала пораду медсестри: “Рак харчується цукром”. Отже, вона відмовилась від нього — ну майже.
Саме таке ставлення до життя Вілсон вважає головним секретом свого довголіття. “Не паритись через дрібниці. Не хвилюватись. Не злитись. Агресія забирає багато сил і багато доброго з вашого життя. Думати про добре набагато простіше, ніж про погане. Для цього потрібно набагато менше зусиль. І саме це я намагаюся робити”, — пояснила вона.
Як розповідало BitukMedia, 102-річна американська лікарка і письменниця Гледіс Макгарі продовжує консультувати пацієнтів. У 70 її покинув чоловік. Коли її спитали, чи хоче вона знайти собі іншого, Макгарі відповіла – “А для чого мені ще один старигань?”
У Львові прооперували 10-місячного хлопчика, який проковтнув іграшкову каблучку. Наступного дня після втручання дитина почала їсти та пити.Медики вкотре нагадали алгоритм дій батьків у таких випадках.
Про це повідомили на сторінці Центру дитячої медицини лікарні “Охматдит” у Facebook.
Батьки дитини розповіли, що їхній 10-місячний син раптово став дуже неспокійним. Його турбувала постійна слинотеча, з’явилися порушення дихання та задишка. Крім того, малюк не міг ковтати. Вони запідозрили, що хлопчик щось проковтнув, тож негайно вирушили до місцевої лікарні в Новому Роздолі на Львівщині. Там лікарі зробили дитині рентген, на якому побачили сторонній предмет. Хлопчика “швидкою” доправили до Львова.
Фото – Центр дитячої медицини. Лікарня “Охматдит”
“Одразу після госпіталізації, о другій годині ночі, ми взяли дитину на операційний стіл і провели ригідну езофагоскопію з видаленням стороннього тіла. Це був перстень. Все пройшло успішно та без особливостей. Єдине, що іграшковий перстень трохи пошкодив стравохід”, – розповів дитячий хірург Олександр Колодій.
Наступного дня дитина почала їсти та пити. Після всіх необхідних обстежень хлопчика виписали додому.
“Такі втручання потрібно робити якомога швидше. Чим довше сторонній предмет перебуває у стравоході, тим більше набрякає слизова оболонка, яка обволікає предмет. Це ускладнює видалення та збільшує ризик ускладнень, наприклад, пошкодження стравоходу”, – додає Олександр Колодій.
Лікарі радять батькам звертати увагу на поведінку своїх дітей. Якщо виникають будь-які підозри, негайно звертатись до спеціалістів. Натомість вони не радять намагатись видалити сторонній предмет, якщо його не видно. Також необхідно прибирати дрібні предмети із зони доступу дитини.
Як розповідало BitukMedia, нейрохірурги Львова врятували 7-місячну українку з рідкісною аневризмою судин головного мозку.
Міттенс, кицька породи мейн-кун, замість одного запланованого рейсу на літаку між Новою Зеландією та Австралієюздійснила три протягом 24 годин. Такий рекорд стався через помилку співробітників авіакомпанії.
8-річна Міттенс подорожувала зі своєю сім’єю в один бік: з Крайстчерча, у Новій Зеландії, до їхнього нового будинку в Мельбурні, Австралія.
Після приземлення власниця тварини Марго Ніас марно чекала три години , поки клітку з її твариною винесуть з вантажного відсіку літака.
Тоді жінка звернулася до представників авіакомпанії Air New Zealand. Ті спантеличили її новиною про те, що літак вже повернувся до Нової Зеландії і, швидше за все, з кішкою на борту. “Я запитала: “Як таке може статися? Як це може статися?” Боже мій”, – згадує господиня.
Пілотові одразу повідомили про додаткову пасажирку, і він розпорядився включити у вантажному відсіку опалення, щоб тварина не змерзла.
Представники авіакомпанії пояснили Марго інцидент тим, що інвалідний візок іншого пасажира заступив огляд співробітнику, який відповідав за багаж на борту, і він не побачив переноску з Міттенс.
Джексон, син Марго Ніас, тримає переноску з Міттенс в аеропорту Мельбурна 14 січня 2025 року. Фото – Margo Neas
Коли кішка знову опинилась у Новій Зеландії, її зустріли представники компанії з переїзду домашніх тварин, послуги якої замовила Марго Ніас. Хазяйка зустріла вихованку вже в Австралії: туди тварина вирушила на новому літаку. “Вона просто підбігла до мене, кинулася в обійми і пригорнулася. Це були найдовші обійми всіх часів”, – розповіла Ніас.
Довгі перельоти майже ніяк не позначилися на здоров’ї та стані кішки. За словами Марго, тварина лише трохи схудла.
У свою чергу, авіакомпанія Air New Zealand принесла вибачення і відшкодувала всі витрати, пов’язані з перельотами Міттенс.
Як розповідало BitukMedia, у Стамбулі пасажирський літак турецької авіакомпанії Turkish Airlines не зміг злетіти за розкладом. Причиною повернення лайнера в термінал аеропорту став кіт, який втік від господарки і вештався по салону. Жінка намагалася непомітно провезти улюбленця без документів.
А у листопаді 2024 року цілих пʼять днів не міг вилетіти з аеропорту в Португалії літак авіакомпанії TAP Air Portugal. Причиною затримки стала НП у багажному відділенні літака, де відкрилися клітки з тваринами на борту. Повітряне судно буквально захопили хом’яки.
Останки стародавньої акули дослідники показали у кількох скляних контейнерах, один з яких містив величезну щелепу із гострими зубами. Фото - соцмережі
Палеонтологи з Перу знайшли скелет пращура сучасної великої білої акули. Він зберігся майже повністю. Йдеться про істоту, яка жила близько 9 млн років тому у водах південної частини Тихого океану.
Скам’янілість Cosmopolitodus Hastalis виявили за 235 км на південь від Ліми у басейні річки Піско. В цій спекотній пустелі часто знаходять рештки древніх морських видів.
Вид Cosmopolitodus Hastalis вважається предком великої білої акули. Вчені вважають, що зуби цих тварин колись сягали довжини 8,9 см, а дорослі особини могли зростати майже до 7 м – довжини невеликого човна.
Останки хижачки так добре збереглися, що вчені змогли знайти в її шлунку безліч дрібних риб, які, як припускають, були в її основному меню.
Дослідники наголосили, що знайдені останки у “винятковому” стані. “У світі не так багато цілих скам’янілостей акул”, – зазначив на презентації палеонтолог Маріо Урбіна.
Фото – Ingemmet Perú
Як розповідало BitukMedia, раніше в Перу знайшли скелет крокодила, який жив 12 млн років тому. За словами вчених, він належав до гавіалів виду Piscogavialis. Цей древній хижак завдовжки близько трьох метрів став першою відомою молодою особиною свого виду, яку виявили майже цілою.
Сходження ветерана ЗСУ з інвалідністю Степана Коробкіна на одну з найвищих гір у світі Кіліманджаро потрапив до Національного реєстру рекордів України. Фото - Укрінформ
25-річний український ветеран Степан Коробкін зійшов на Кіліманджаро – найвищу гору Африки. Рекорду передували ампутації правої руки та 32 операції.Своїм вчинком українець прагне надихнути інших ветеранів на активне життя після повернення з фронту.
Сходження Степана Коробкіна на Кіліманджаро вже внесли до Національного реєстру рекордів України. Експерт реєстру Віталій Зорін вручив ветерану сертифікат про досягнення.
“Ми дуже раді оголосити сьогодні нове досягнення й рекорд України — ветеран з ампутованою рукою при сходженні на гору Кіліманджаро досягнув максимальної висоти 5756 м”, — оголосив Віталій Зорін.
Подія має надихнути ветеранську спільноту на життєву активність та активізувати її повернення до мирного життя, пояснив задум Степан Коробкін. “Це було для того, щоб довести, що люди з ампутаціями можуть рухатися далі, це не кінець життя. Щоб надихнути людей рухатися вперед, не залишатися на одному місці й деградувати. Треба рухатися й чимось займатися”. Чоловік переконаний, що людина без хобі просто вмирає, і зізнався, що займається футболом, він воротар.
Разом з ветераном ЗСУ гору підкорила й Тетяна Яловчак. Альпіністка є першою українкою, яка піднялася на Еверест і сім найвищих вершин на всіх континентах. Наразі Тетяна реалізує проєкт, який об’єднує адаптацію й мотивацію через підкорення гір.
“У процесі реабілітації й протезування активності та спорт займають 30%. У нашій реабілітаційній програмі є ветерани, які втратили дві чи навіть три кінцівки, і ми їм доводимо, що вони не є каліками. У нас є хлопці з подвійною ампутацією, які вже займаються гірськолижним спортом, баскетболом чи футболом на візках — це приклад незламності. Нам треба соціалізувати й повертати ветеранів до активного життя. Приклад Степана на це дуже надихає”, — сказав засновник БФ “Центр складного ендопротезування, остеоінтеграції та біоніки” та керівник реабілітаційного центру “Титанові” В’ячеслав Запорожець.
Степан Коробкін народився 24 листопада 1999 року в місті Мирноград на Донеччині, навчався у Краматорську. Після закінчення ПТУ отримав спеціальність будівельника. У листопаді 2021 року був мобілізований за контрактом в АТО, служив у штурмовій мінометній батареї. Під час повномасштабного вторгнення брав участь у захисті України. Перші поранення отримав у червні 2022 року, після чого повернувся на фронт. У червні 2023 року, після важкого артобстрілу, зазнав важких поранень і втратив праву руку.
Як розповідало BitukMedia, військовий Олег Шахов, якому після поранення ампутували кисть руки, здійснив сходження на гору Казбек заввишки 5054 м. Своє досягнення “Шах” присвятив побратимам з 3-ї окремої штурмової бригади.
Заслужений майстер народної творчості Степан Бориславський з села Модричі Трускавецької громади потрапив до Книги рекордів України. Чоловік створив понад сотню вишитих полотен на біблійну тематику.
Про це повідомляє Львівська обласна адміністрація.
Серед робіт Степана Бориславського – ікони та сцени зі Святого Письма, Старого та Нового Заповіту.
Найбільша ікона майстра – “Тайна Вечеря” – має два з половиною метри завдовжки та 70 сантиметрів завширшки. А “Хресна дорога”, наприклад, складається з 14 полотен із детально відтвореними сценами.
Рекордсмен може працювати над вишивкою до 12 годин на день, а одна ікона забирає близько двох місяців роботи.
У серпні 2023 року створену Степаном Бориславським унікальну вишивану ікону Матері Божої “Мати годувальниця” отримав Львівський архікатедральний собор Святого Юра.
Львівський собор Святого Юра отримав унікальну вишивану ікону Матері Божої “Мати годувальниця”, створену Степаном Бориславським. Фото – Андріана Стахів
Окрім сакральної тематики, у творчому доробку митця також є портрети відомих українців. Зокрема, це відтворені образи Лесі Українки, Тараса Шевченка, Івана Франка, Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, історичних лідерів української боротьби Степана Бандери та Романа Шухевича.
Не все життя Степана минало з вишивкою, до відкриття непересічного таланту його спонукав сон, що наснився після того, як майбутній майстер пережив дві клінічні смерті. У сні прийшла до нього Мати Божа із вишитими рушниками в руках. Вона показала їх та казала, щоб і Степан спробував творити, розповідало “Еспресо. Захід”.
Окрім творчості, майстер активно займається волонтерством. Зокрема, на 132 персональних виставках на підтримку ЗСУ йому вдалось зібрати понад 2,5 млн гривень.
Як розповідало BitukMedia, у Жовкві встановили рекорд України: в центрі міста з’явилась найбільша різдвяна куля. Ручну вишивку створила Галина Ковальська. Свій рекорд майстриня присвятила силам протиповітряної оборони.
В штаті Вісконсін 81-річний американець вже сім років є найчастішим гостем у притулку домашніх тварин. Улюблене хобі чоловіка, відомого як “Дідусь Террі”, приходити до закладу і спати з тамтешніми кицьками.Дивно, але це допомогло центру вирішити свої фінансові проблеми.
Літній чоловік роками відвідує котячий притулок Safe Haven, щоб поспати в товаристві місцевих вихованців. Засновниця центру почала публікувати фотографії пенсіонера в оточенні кішок у соцмережах і отримала неочікуваний результат: місцеві жителі почали більше цікавитись притулком і навіть зібрали для нього значну суму.
Террі Лоерман у минулому був вчителем у Мілвокі. Зараз він вже давно пенсіонер і має багато вільного часу. Однак чоловік веде досить активний спосіб життя: вранці Террі працює садівником в абатстві неподалік, а потім приходить у притулок поспілкуватись з пухнастими і розслабитися. Safe Haven – заклад порятунку, який відомий тим, що утримує котів з особливими потребами (йдеться про відсутність кінцівок або психологічні наслідки жорстокого поводження).
Спочатку чоловік щодня доглядав кішок, приносив їм смаколики і розчісував власною щіткою. Згодом Террі почав почуватися серед вихованців як вдома. Свій вільний час він проводив лежачи на дивані разом з котами. “Ну, деяким з них подобається сидіти в тебе на колінах. І я просто ніби впав у положення лежачи, і вони просто призвичаїлися до мого нового горизонтального положення”, – пояснив Террі.
Засновниця притулку Safe Haven Елізабет Фельдхаузен звернула увагу на часті візити пенсіонера. “Він був просто випадковим хлопцем, який засинав на дивані, пестячи та розчісуючи кішок. А потім просто почав з’являтися весь час. Ми знали його дуже добре, і він завжди засинав. Тому я робила милі фотографії, де він спав з усіма кішками”, — розповіла вона.
Одного разу 2018 року Елізабет опублікувала фотографії чоловіка з котами у соцмережах притулку. Добра історія викликала бурхливу реакцію користувачів.
Увага також несподівано пішла на користь притулку для тварин, який працює на пожертвування. Після того, як історія стала вірусною шість років тому, вона принесла понад 68 тис. доларів. На зібрані кошти власники притулку збудували по сусідству ветеринарну клініку. “Ми б не змогли цього зробити без Террі”, – каже Фельдхаузен.
Співробітники притулку називають Лауермана “дідусем”. Знайти чоловіка можна через Google за запитом “Котодід Террі” (Cat Grandpa Terry).
Фото – Safe Haven
Тварини теж вважають Лауермана досить крутим; навіть менш контактні мешканці Safe Haven реагують на нього. Секрет Лауермана, як вважає Фельдхаузен, полягає в його спокійній присутності. “Він сидітиме дуже тихо і дозволить їм першими підійти до нього”, — каже вона. “Так вони начебто вибудовують довіру, перш ніж він якимось чином наблизиться до них”.
Цікавіть до котодіда Террі досі час від часу спалахує – варто притулку опублікувати знімки Лауермана, який дрімає зі своїми пухнастими онуками. “Ці фотографії справді привернули увагу до тварин з особливими потребами, — каже Фельдхаузен, — вони доводять, що вони також можуть бути чудовими домашніми улюбленцями”.
…А він і радий бути частиною притулку. За словами пенсіонера, візити допомагають йому залишатися позитивними. “Я залишаюся у русі. І я маю на увазі, що я сиджу тут і бачу одну, дві, три … шість кішок в радіусі 10 футів від мене, вони гріються біля вікна або сидять на котячих деревах. Це створює домашній затишок”, – розповів пенсіонер.
Як розповідало BitukMedia, у Китаї дівчина втратила роботу та премію через кішку. Пухнаста вихованка випадково відправила її чернетку листа про звільнення.
Народилася з “бомбою” в голові, що могла будь-якої миті розірватися і вбити. У Львові прооперували немовля з рідкісним вродженим захворюванням. Аневризма вени Галена трапляється лише в одного малюка на 25 тис. новонароджених.
Про це розповіли у соцмережах Першого медоб’єднання Львова.
За порятунок дівчинки з вкрай рідкісним діагнозом взялися спеціалісти Дитячої лікарні Святого Миколая. Оперувати 7-місячну пацієнтку львівським хірургам допоміг відомий нейрохірург українського походження з Угорщини Степан Гудак.
Лікарі називають цю патологію – “бомбою” у голові, бо може розірватись будь-якої миті, спричинити крововилив та смерть. Також ця вада призводить до виникнення низки інших небезпечних серцево-судинних недуг.
Боротьбу за життя Соломійки з Рівненщини лікарі розпочали ще до її народження – на 32-му тижні вагітності. Тоді медики і виявили, що у дівчинки вкрай рідкісна аномалія судин головного мозку – аневризма вени Галена.
“Після обстеження лікар покликав свого колегу і приніс мені товсту медичну енциклопедію, де і йшлося про цей діагноз. Сказав, що захворювання рідкісне настільки, що з ним він стикався хіба, коли вчився в університеті”, – розповіла мама дівчинки.
Серед усіх можливих аномалій судин головного мозку ця – найскладніша. Виникає так: у мозку формується патологічне з’єднання між артеріями та веною Галена. Через це кров до останньої надходить надто швидко та інтенсивно – під тиском, що і призводить до патологічного розширення судини. В ній утворюється так звана куля, яку лікарі називають “бомбою”.
Через високі ризики вагітну жінку рівненські медики скерували до Києва. Там крихітка і з’явилася на світ. А за порятунком новонародженої родину направили вже до львівських нейрохірургів.
“На жаль, діти з таким діагнозом дуже часто не доживають і до 1 року. Та є операція – ризикована – втім та, що дає шанс на порятунок. Батьки на неї погодились, а ми взялися за підготовку. Почекали 6 місяців, аби Соломія підросла і були більші шанси на те, що її організм витримає втручання”, — розповів завідувач нейрохірургічного відділення Дитячої лікарні святого Миколая Тарас Микитин.
На цю операцію до Львова приїхав нейрохірург з Угорщини Степан Гудак. За свою практику він обʼїздив пів світу і врятував життя понад пів сотні дітей з аневризмою вени Галена.
На момент операції Соломійці виповнилось вже 7 місяців. А діаметр аневризми був у 5 разів більший за саму вену. Нейрохірурги виконали втручання мініінвазивно, тобто через один маленький розріз на нозі, через який і “закрили” аневризму. Вони перекрили доступ певних судин до вени спеціальним клеєм, що послабило ток крові та зменшило тиск. Операція минула успішно і з часом аневризма має зменшитись. Менш ніж за тиждень після втручання Соломійка поїхала додому. Тепер її життю нічого не загрожує.
Як розповідало BitukMedia, захворювання, яке діагностують лише в однієї дитини на мільйон, мало не вбило 8-річну українку. Врятувати дівчинку змогли спеціалісти Дитячої Лікарні Святого Миколая. У рідкісної злоякісної пухлини був дивний симптом.
Малюк королівського краба, випадково спійманий у Мексиканській затоці, став інтернет-сенсацією. Люди вражені його крихітним розміром та милим зовнішнім виглядом.
Чарівне дитинча королівського краба випадково виявили дослідники з Національного управління океанічних та атмосферних досліджень (NOAA) у Мексиканській затоці. Маленьку колючу грудку підняли на борт дослідницького судна в пластиковому пакеті разом із зразками коралів.
Вчені припускають, що це особина Neolithodes agassizii. Ці колючі диваки зазвичай мешкають на глибині від 200 до 1900 м і виростають до 12 см від голови до хвоста, крім ніг. Отже, знайда розміром з палець тільки починає свій життєвий шлях, і йому явно ще потрібно вирости, поки на ньому проросте незвичайне “волосся” з шипів.
Так виглядає доросла особина Neolithodes agassizii. Фото – NOAA
Ніби королівські краби і без того не достатньо милі, деякі з них, як відомо, катаються на спинах маленьких морських “свиней”, також відомих як Scotoplanes. Це відбувається тому, що в їхньому природному середовищі — на широких мулистих рівнинах — немає достатньої кількості укриттів, і молоді краби шукають захисту від хижаків в інших тварин.
Скотопланеси забезпечують ідеальне укриття. Як нешкідливі падальники, ці напівпрозорі істоти постійно досліджують дно у пошуках ласих шматочків мертвих тварин, калу та слизу.
У 2016 році дослідники з Науково-дослідного інституту акваріуму Монтерей-Бей перевірили близько 2600 морських огірків і виявили, що майже чверть з них ховалися разом із молодими королівськими крабами виду Neolithodes diomedeae. Тож, можливо, наш маленький герой сплутав поліетиленовий пакет, на якому він серфінгував, з ще однією напівпрозорою морською свинею?
Незважаючи на свою назву, королівські краби насправді не належать до групи справжніх крабів – Brachyura. Востаннє вони мали спільного предка зі справжніми крабами 250 млн років тому, тобто ще до появи справжніх ссавців.
Ці дивовижні істоти є яскравим прикладом конвергентної еволюції, коли різні види розвиваються подібним чином під впливом однакових умов довкілля.
Королівські краби походять від раків-самітників і близько 25 мільйонів років тому втратили потребу в раковині. На відміну від справжніх крабів, у них лише шість ніг та дві клешні: одна, більша, для захисту та одна, менша, для харчування. Саме ці особливості можна спостерігати у чарівного малюка, що сидить на фіолетовій рукавичці.
Як розповідало BitukMedia, раки-самітники почали використовувати пластикове сміття в якості панцирів. Це відбувається на тлі різкого зростання рівня забруднення океанів на всій території тропіків від Африки до Центральної Америки, – показало нове дослідження польських науковців.
Мініатюрний червоний будиночок, створений шведським художником Мікаелем Генбергом, вирушив на Місяць на борту приватної японської місії. Цей арт-проєкт стане другим твором мистецтва, який опинився на поверхні супутника Землі.
25 років тому у Мікаеля Генберга виникла ідея, яка здавалася багатьом божевільною. Він захотів встановити традиційний червоний шведський будинок з білими кутами на поверхні Місяця. Через роки проєкт під назвою Moonhouse пройшов шлях від перших креслень-малюнків до запуску на ракеті Falcon 9 компанії SpaceX.
Мініатюрний будиночок з алюмінію, покритий спеціальною космічною фарбою, має розміри 12×8×10 см. Його конструкція була спроєктована інженерами, які протестували стійкість до вібрацій, ударів та суворих умов космосу. Навіть вибір фарби став окремим викликом – знайти покриття, здатне пережити подорож у космос, виявилося складнішим, ніж очікувалося.
Перед відправкою будиночок пройшов технічні випробування та функціональні тести, які показали, що його конструкція зможе витримати посадку на супутник Землі.
Будиночок подорожує на борту японського посадкового модуля RESILIENCE. Поки що все йде як слід, і очікується, що посадковий апарат приземлиться на північну півкулю Місяця через чотири з половиною місяці. Після посадки невеликий місячний ровер встановить будиночок на обраній ділянці.
Генберг сподівається, що ця яскрава точка мистецтва залишиться на поверхні Місяця на тисячі, якщо не мільйони років, додаючи символічний штрих до присутності людини у Всесвіті.
Проєкт Moonhouse підтримали 70 спонсорів, які вклали в нього понад 7 млн шведських крон. Це не просто арт-об’єкт – він символізує бажання людини розширювати межі культури та життя за межами Землі.
Ґенберг описав походження проєкту як “божевільну, можливо, ідіотську, але в той же час, як на мене, справді поетичну ідею поставити червоний будинок з білими кутами на поверхні Місяця. І тепер це станеться”. У тому ж відео на Facebook він додав: “Яка мета? Це мистецтво!”
Як повідомляє видання, будиночок стане другим витвором мистецтва на Місяці, після Музею Місяця, керамічної пластини, яка схована в нозі “Аполлона 12”.
Як розповідало BitukMedia, картина британського художника Саші Джафрі стане першим офіційним витвором мистецтва на Місяці.
В Японії перед акваріумом встановили картонні фігури людей. Вони знадобилися для товариства рибі-місяць. Виявилось, що після закриття океанаріуму на ремонт, у рибини виникли проблеми зі здоров’ям – так їй бракувало “спілкування”.
В японському океанаріумі Кайкекан в Сімоносекі, префектура Ямагуті, працівники буквально врятували рибу-місяць (Mola mola) від почуття самотності, відколи у грудні минулого року її акваріум було закрито на ремонт.
Ця найбільша за масою відома кісткова риба у світі перестала їсти медуз і почала натомість тертися своїм тілом об акваріум. Деякі співробітники спочатку запідозрили, що особина заразилася паразитами або має проблеми з травленням, але один з них припустив, що рибі, можливо, просто самотньо без відвідувачів.
Фото – Mainichi/Yasuhisa Yamamoto
І якщо це так, було прийнято рішення встановити біля акваріуму людські фігури з картону, які нібито дивляться на океанську мешканку.
Людські муляжі спрацювали! Вже наступного дня рибина “почувалась краще” і навіть “замахала плавцями”.
Mola mola завдовжки 80 см та вагою майже 30 кг оселилася в океанаріумі Кайкекан рік тому. Вже тоді співробітники центру помітили її “цікавий” характер: вона “підпливала до відвідувачів, коли вони наближалися до акваріума”.
Історію з одужанням риби-місяць представники акваріума транслювали на своїй сторінці в соцмережі X. Комунікабельна рибина здобула підтримку користувачів. Публікація акваріума про стан риби отримала понад 12,5 млн переглядів і коментарів на кшталт “Я радий, що їй вже краще” і “Вона, мабуть, була почувалась самотньо, тому що так товариська”.
Деякі поділилися фотографіями та відео, зробленими ними під час попередніх відвідувань акваріуму, а інші пообіцяли відвідати її, коли центр знову відкриється. До слова, океанаріум планують знову відкрити після реновації цього літа.
Вважається, що середня тривалість життя Mola mola в неволі становить близько 10 років. Однак її рідко вдається побачити в акваріумах – риба-місяць потребує особливого догляду, які може забезпечити далеко не кожен океанаріум.
Як розповідало BitukMedia, науковці припустили, що найстаріша жива акваріумна риба може бути на десяток років старішою, ніж вважалося раніше. Нове дослідження ДНК показало, що знаменитій австралійській рибі з іменем Мафусаїл, яка прибула до США у 1938 році, може бути до 101 року.
Українська
العربية
简体中文
Nederlands
English
Français
Deutsch
Italiano
Português
Русский
Español
