Боротьба за престол, підозри у братовбивстві, раптова смерть подружжя та численні теорії змови. Понад 400 років історики не могли дійти згоди, що насправді сталося з представниками династії Медічі. Здавалося, ця історична загадка назавжди залишиться без відповіді, але сучасна генетика несподівано втрутилася у справу XVI століття.

Про це розповідає CNN.

Понад 400 років смерть великого герцога Тосканського Франческо I Медічі залишалася однією з найгучніших загадок епохи Відродження. Він і його дружина Б’янка Каппелло захворіли під час перебування на віллі в Поджо-а-Каяно неподалік Флоренції та після кількох днів тяжких страждань померли майже одночасно.

Ще сучасники припускали, що причиною могла бути малярія. Подружжя мало характерні симптоми — насамперед періодичну гарячку. Крім того, маєток розташовувався поблизу боліт і рисових полів, де було багато комарів, переносників хвороби.

Втім, майже одразу виникла інша, набагато драматичніша версія. Підозра впала на молодшого брата герцога Фердинандо Медічі, який після смерті Франческо став правителем Тоскани. За чутками, він міг отруїти брата миш’яком, щоб усунути суперника в боротьбі за владу. Підозри підігрівало й те, що Фердинандо відвідував подружжя незадовго до їхньої хвороби.

Дискусія тривала століттями. Починаючи з 2004 року, коли в межах проєкту Medici Project відкрили 49 родинних поховань Медічі, науковці неодноразово досліджували останки. Частина робіт підтверджувала малярію, але токсикологічне дослідження, опубліковане у 2006 році, навпаки, підтримало версію про отруєння миш’яком.

Тепер міжнародна команда дослідників із Єльського університету та Університету Пізи застосувала сучасні методи аналізу стародавньої ДНК. Науковці дослідили невеликі фрагменти кісткової тканини, які збереглися після ексгумації.

Результати, опубліковані в журналі iScience, показали наявність генетичних слідів паразитів роду Plasmodium, які викликають малярію. Ба більше, дослідники виявили одразу два види паразита – Plasmodium falciparum та Plasmodium malariae. Це може свідчити, що Франческо одночасно хворів на дві форми малярії.

Також вчені проаналізували останки ще одного представника родини – кардинала Джованні Медічі, молодшого брата Франческо, який помер за 25 років до нього після подорожі узбережжям Тоскани. В його останках теж знайшли ДНК паразита малярії, причому штаму, який раніше не був відомий науці.

За словами авторів дослідження, історичні документи також добре узгоджуються з цією версією. Лікарі Медічі описували симптоми, характерні саме для малярії, а також згадували тодішні методи лікування, зокрема кровопускання, яке сьогодні відоме як процедура, що лише погіршувала стан хворих.

Втім, навіть автори нового дослідження не стверджують, що історію остаточно розкрито. “Ми можемо сказати, що вони хворіли на малярію. Але не можемо довести, що їх точно не отруїли”, – визнають дослідники.

Перший автор роботи Александр Очоа зазначає, що генетичні докази значно зменшують простір для припущень про змову, але повністю не виключають можливості отруєння.

Такої ж думки дотримуються й незалежні експерти. Вони пояснюють: виявлення ДНК збудника означає, що людина була інфікована, але саме по собі ще не доводить безпосередню причину смерті.

Водночас професорка Донателла Ліппі з Університету Флоренції, яка була співавторкою дослідження 2006 року, не погоджується з новими висновками. Вона, як і раніше, вважає, що Франческо помер від отруєння миш’яком.

На її думку, історичні документи з Ватиканської бібліотеки описують симптоми — висипання на шкірі, набряки та гарячку, — які більше відповідають гострому отруєнню. Крім того, вона звертає увагу, що тіло герцога добре збереглося, а кисті рук були сильно стиснуті, що також може узгоджуватися з дією миш’яку.

Автори нового дослідження відповідають, що ці ознаки можуть мати й інші пояснення. Зокрема, Франческо Медічі захоплювався алхімією та регулярно працював із різними хімічними речовинами, які теж могли вплинути на його здоров’я.

Попри те, що суперечка навряд чи завершиться найближчим часом, нова робота стала важливим кроком у дослідженні історичних епідемій. Науковці наголошують, що аналіз стародавньої ДНК допомагає не лише перевіряти давні історичні версії, а й краще зрозуміти, як поширювалася малярія в Європі в епоху Відродження. За словами дослідників, саме такі технології дедалі частіше дозволяють знаходити відповіді на питання, які століттями залишалися лише предметом здогадів і гіпотез.

Як розповідало BitukMedia, Туринська плащаниця, яку пов’язують із похованням Ісуса Христа, знову здивувала науковців. Новий аналіз ДНК виявив на реліквії сліди арахісу, бананів, котів, курей і щонайменше 14 людей. Чому ці знахідки не доводять підробку, але відкривають нові сторінки її історії?