П’ятниця, 26 Грудня, 2025
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 15

Крок за кроком — до неба: захисники з ампутаціями підкорили Пікуй

0
Фото - Львівська овація

Попри біль, дощ і слизькі стежки, ветерани на протезах піднялися на найвищу вершину Львівщини — гору Пікуй (1408 м). Це сходження стало не лише символом незламності, а й частиною благодійного збору коштів.

Про це повідомили у Львівській ОВА.

На вершині Пікуя — 50 людей, серед яких військові, ветерани та їхні родини.
Це фінальний похід у межах проєкту “Терапія мандрами”, який уже кілька років реалізує Департамент молоді, спорту та туризму Львівської ОДА. Цього разу — зі змістом, що гріє серце: збір коштів для бійців 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, які зараз на передовій.

“Ми розпочали сезон традиційним березневим сходженням на Говерлу, тоді збирали кошти на дрони для 80-ї десантно-штурмової та 2-ї Галицької бригади Нацгвардії. Протягом року ходили на Маківку, Парашку, Камулу, Хом’яків та інші вершини. Цим підйомом на Пікуй ми завершуємо сезон мандрівок у межах “Терапії мандрами””, — розповів директор департаменту Роман Хім’як.

Серед тих, хто цього разу піднявся на вершину — Олександр Чумак, ветеран 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Він приїхав із Києва, щоб долучитися до сходження. Воював з 2014 року, отримав поранення внаслідок підриву машини: одну ногу ампутували вище коліна, іншу через інфекцію — лише п’ять місяців тому. Попри складне протезування й примхливу погоду, Олександр піднявся на вершину.

“Я знову сходив в Україні в гори. Отримав задоволення, хоча й дуже стомився. Було слизько, щось учився робити вперше в цьому поході. Залишилися тільки позитивні емоції”, — каже ветеран, який попри травми активно займається бігом і бере участь у марафонах.

Ще один учасник походу — Ігор Зобків із Борислава, боєць 80-ї десантно-штурмової бригади. Після підриву БТРа у 2022 році він втратив обидві ноги, але повернувся на службу. Тепер Ігор працює у відділі рекрутингу своєї бригади, займається адаптивним спортом і організовує благодійні забіги. У березні 2025 року він самостійно піднявся до підніжжя Говерли, у квітні пробіг 15 км у напівмарафоні, а в травні провів забіг “Біжу за Героїв”, який об’єднав понад 200 учасників.

Фото – Львівська ОВА

Благодійне сходження на Пікуй принесло понад 20 тисяч гривень, які передадуть на потреби 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Проєкт “Терапія мандрам” — це емоційна та фізична реабілітація для воїнів і їхніх родин через подорожі, спорт і природу. У 2025 році відбулося понад 40 заходів, в яких взяли участь понад 1300 захисників та членів їхніх сімей. Це люди з інвалідністю, протезовані, на візках, а також родини військових, загиблих і зниклих безвісти.

Як розповідало BitukMedia, команда з трьох українських ветеранів, які мають ампутації, успішно подолала протоку Боніфачо між південною Корсикою (Франція) та північною Сардинією (Італія).

Кругленький король Долини Динозаврів: обрали найгладшу білку

0
Фото - соцмережі

Змагання, що починалося як жарт, перетворилося на справжню битву за лайки — і жолуді. У Техасі вперше обрали найтовстішу білку штату, і перемогу здобув велетень на ім’я Пухнозавр Рекс (Chunkosaurus Rex). Хто він — просто ситий гризун чи справжня легенда парків дикої природи?

Про це розповідає портал UPI.

У штаті Техас (США) завершився перший в історії “Тиждень товстих білок” (Fat Squirrel Week), організований Департаментом парків і дикої природи Техасу.
Ідею підгледіли у популярного “Тижня товстого ведмедя” (Fat Bear Week) на Алясці, де обирають найгладшого ведмедя. Тепер техасці вирішили вшанувати власних пухнастих харчолюбів — білок, які запасають жир на зиму.

У змаганні взяли участь десятки гризунів з різних куточків штату.
Фінальна сутичка відбувалася у форматі “плей-офф” у соцмережах, де користувачі голосували вподобайками за улюблених учасників.

Перемогу здобув Пухнозавр Рекс з парку “Долина динозаврів”, що в районі Ґлен-Роуз. У фіналі він випередив суперника на ім’я Chunk Norris з парку “Форт Річардсон”. До фінальної четвірки також потрапили Нателла (Nutella) з парку “Озеро Мінерал-Веллс” і Стенлі “Техаський танк” (Stanley “The Texas Tank”) з державного парку “Кліберн”.

Організатори жартують, що чемпіон, попри свої розміри, “рухається напрочуд швидко в гонитві за жолудями та крихтами від туристів”.

Працівники парку пишаються своїм пухнастим гігантом: “Долина динозаврів — горда домівка цього велета! Дякуємо всім, хто підтримував Chunkosaurus Rex у цій запеклій битві”, — йдеться у заяві Dinosaur Valley State Park.

Організатори пояснюють: головна мета конкурсу — привернути увагу до місцевої фауни, надихнути людей відвідувати природні парки й одночасно подарувати добру порцію позитиву. “Це святкування білок Техасу, які готуються до зими, накопичуючи запаси, як справжні професіонали”, — написали у Texas Parks and Wildlife.

Як розповідало BitukMedia, ведмідь з травмою вирвав перемогу в конкурсі “товстунів” на Алясці.

LEGO як валюта чорного ринку: затримали злочинця, який “обезголовлює” LEGO-чоловічків

0
Фото - SANTA ROSA POLICE DEPARTMENT

Тисячі мініфігурок, сотні наборів, цілі ванни з деталями — і все це викрадене. Поліція Каліфорнії натрапила на справжній “LEGO-сховок”, де чоловік зберігав крадені конструктори, розсортовані за головами, руками тощо. Хто ж стояв за цією химерною імперією з дитячих цеглинок?

Про це розповідає USA Today.

У місті Санта-Роза (штат Каліфорнія, США) поліція затримала 39-річного Роберта Лопеса, якого підозрюють у керівництві організованою мережею крадіжок LEGO. За даними правоохоронців, чоловік скуповував викрадені набори в роздрібних злодіїв, розбирав їх, сортував і перепродував онлайн за завищеними цінами.

Розслідування розпочалося ще у вересні, коли слідчі з відділу боротьби з роздрібними крадіжками об’єдналися з представниками мереж Target і Walmart, щоб відстежити потоки вкраденого товару.

Під час обшуку будинку Лопеса поліцейські були шоковані масштабом знайденого:
у вітальні — столи, ящики й полиці, вкриті розсипаними деталями;
на кухні — тисячі розібраних фігурок, чиї голови, за словами поліції, були “акуратно розкладені за виразами обличчя”;
у коридорі — нові, запечатані коробки;
а в гаражі — понад сотня зібраних персонажів LEGO, виставлених на полицях, поруч із контейнерами деталей і розібраним пакуванням.

Загалом поліцейські вилучили LEGO на суму понад $6 000.

Хтось назве підозрюваного диваком, проте він не просто так вирішив зайнятися саме оборудками з конструкторами. Здається, ті швидко зростають у ціні.

“Це не дивно, – розповів власник сімейного магазину іграшок. — Конструктори — це предмети колекціонування, як бейсбольні картки, картки з покемонами чи твори мистецтва”.

За словами поліції, викрадення конструкторів LEGO стає новою тенденцією серед роздрібних злочинних угруповань: через малий розмір, легкість перевезення, високу вартість і відсутність маркування ці набори ідеальні для перепродажу. Деякі рідкісні фігурки або ексклюзивні набори коштують сотні доларів — особливо серед колекціонерів.

Після обшуку Лопеса заарештували й помістили до в’язниці округу Сонома. Йому інкримінують організовану роздрібну крадіжку, отримання та перепродаж краденого майна, змову для скоєння злочину, а також незаконне володіння зброєю. Йому загрожує до трьох років позбавлення волі.

Розслідування триває: поліція намагається встановити, з яких саме магазинів походять знайдені набори LEGO та чи були у Лопеса спільники.

Як розповідало BitukMedia, 41-річний Стівен ван Дейк зібрав найбільшу у світі колекцію LEGO-фігурок — понад 11 тисяч.

Все почалося з поезії: через 120 років знайшовся загублений дебют “королеви детективу”

0
Фото - UPI/Bettmann Archive

Вона залишила світові десятки загадкових убивств — і ще одну нерозгадану таємницю. Понад століття літературознавці шукали перший твір Агати Крісті — і весь цей час їх водила за ніс сама письменниця. Лише тепер, через 120 років, вдалося знайти її загублений дебютний вірш Steam versus Electricity, який вона написала у 14 років.

Про це розповідають The Times та The Australian.

Перший відомий твір Агати Крісті — авторки, яка згодом стане однією з найвідоміших письменниць світу, — знайшли у старій лондонській газеті.
Вірш під назвою Steam versus Electricity (“Пара проти електрики”), який вона написала у віці 14 років, був опублікований ще 8 липня 1905 року в місцевому виданні Ealing and Hanwell Post.

Редакція тоді додала перед текстом коротке пояснення: “Молода авторка надіслала нам римовану відповідь на інцидент із поломкою електричного поїзда, що стався минулої суботи”.

Юна Агата підписалася AMC Miller (скорочено від Agatha Mary Clarissa Miller) — свого дівочого прізвища, коли жила у Вест-Лондоні з тіткою Маргарет Міллер після смерті батька.

Агата Крісті.

У своїй автобіографії Крісті згадувала цей вірш, але припустилась кількох помилок: вказала, що їй тоді було 11 років замість 14, і написала, що поема присвячена трамваю, хоча йшлося про електропоїзд.

Саме ці помилкові підказки збили з пантелику навіть найвідданіших її фанатів, які десятиліттями марно переглядали архіви. Ймовірно, через це поезія залишилася непоміченою навіть у колах літературознавців — аж до сьогодні.

Розгадати загадку у вересні цього року вдалося досліднику Джеймсу Бернтал-Гукеру з Університету Саффолка та його чоловікові Алану, які натрапили на поему в цифрових архівах лондонських газет. “Він, мабуть, став першим, хто прочитав її після 120 років. Це чудовий, грайливий і дуже милий вірш, у якому вже відчувається її іронічний стиль і скепсис до ‘прогресу’”, — розповів Бернтал-Гукер.

Поема складається з шести строф і має грайливу ритміку, що нагадує твори Льюїса Керрола та Едварда Ліра — улюблених авторів Крісті.

У 24 рядках юна Агата розігрує “баталію” між двома символами доби — паровим та електричним транспортом, протиставляючи старе й нове, минуле й майбутнє. І хоч це лише юнацька спроба пера, уже тоді в ній відчувалася іронія, спостережливість і любов до деталей — риси, які згодом зроблять її неперевершеною в жанрі детективу, зауважує Бернтал-Гукер.

Нащадки письменниці — зокрема її онук Мет’ю Причард — вже дали дозвіл на офіційну публікацію знайденого твору.

Після цього дебюту Крісті надіслала ще кілька своїх віршів до літературних видань, перш ніж у 1920 році світ побачив її перший роман — “Таємнича пригода у Стайлзі”, де з’явився Еркюль Пуаро.

Упродовж життя письменниця видала 66 детективних романів, кілька п’єс і дві поетичні збірки — The Road of Dreams (1925) та Poems (1973).

Як розповідало BitukMedia, легендарну британську авторку детективів Агату Крісті “оживлять” через 49 років після її смерті за допомогою штучного інтелекту. Аватар письменниці поділиться секретами майстерності зі сценаристами та письменниками. Навчальний курс стартує на платформі BBC Maestro.

Медична історія довіри: одна лікарка допомогла жінці народити всіх сімох дітей

0
Фото - Лікарня Святої Анни/ Львів, вул. Мечникова, 8

Їй казали, що дітей не буде. Але через двадцять років після страшного діагнозу вона стала мамою… уже всьоме. Як жінка з Львівщини, якій лікарі колись поставили “безпліддя”, зуміла народити велику і щасливу родину?

Цю історію розповіли у Першому медичному об’єднанні Львова.

У Лікарні Святої Анни — пологовому, відомому серед львів’ян як пологовий на Мечникова, — відбулася подія, що вже сама по собі схожа на диво. 39-річна Галина Хміль зі Львівщини народила сьому дитину — донечку Мартусю. І це попри те, що 20 років тому жінці поставили діагноз “безпліддя”.

Коли Галина вийшла заміж у 18, діти були її найбільшою мрією. Але вагітність не наставала. Лікарі в один голос казали: шансів немає. Причиною був полікістоз яєчників – гормональне захворювання, через яке менструація у Галини відбувалася лише раз на пів року, а овуляція взагалі не наставала.

Усе змінилося, коли вона потрапила до акушерки-гінекологині Оксани Беген з Лікарні Святої Анни. Саме вона підібрала правильну гормональну терапію, і вже невдовзі Галина вперше завагітніла. З того часу жінка повністю довірилася цій лікарці. Під її наглядом з’явилися на світ усі семеро дітей родини Хміль.

Сьома вагітність стала несподіванкою. “Чоловік відразу сказав: “Господь нам дав, отже мусимо прийняти”. Спочатку, звісно, було трохи страху. Але якщо Бог дав – значить, так має бути”, — усміхається багатодітна мама.

Перед пологами її чоловік, який зазвичай був поруч, захворів. І цього разу на пологах маму підтримувала старша донька Христина, студентка четвертого курсу медичного університету. Дівчина не лише була поруч, а й особисто перерізала пуповину своєї новонародженої сестрички. “Важко описати емоції, коли народжується твоя сестричка. Це щось неймовірне”, — каже Христина.

Маленька Мартуся народилася на 39-му тижні вагітності, вагою 4570 г і зростом 58 см — здорова й міцна, як і всі попередні діти Галини.

Її лікарка Оксана Беген каже, що сьомі пологи — це завжди ризик, особливо коли йдеться про великовагових немовлят: можливі кровотечі, розриви, ускладнення. “У Галини всі дітки народжувалися від 4 кг, а одна навіть понад 5 кг. Ми щоразу сподівалися на краще, але команда завжди була готова до всього. І кожного разу все завершувалося успішно”, — розповідає вона.

Фото – Лікарня Святої Анни/ Львів, вул. Мечникова, 8

Як розповідало BitukMedia, у Києві 35-річна мама з важкою кардіопатологією народила здорового хлопчика.

Весна по-антарктичному: біля “Вернадського” пінгвіни знесли перше яйце

0
Фото - Зоя Швидка/ НАНЦ

Біля антарктичної станції “Академік Вернадський” пінгвіни відклали своє перше яйце сезону. І знову — на тому самому місці, де торік з’явилася перша кладка. Чому ці птахи обирають саме цю скелю для свого “пологового будиночка”?

Про це повідомили в НАНЦ.

На острові Галіндез, де розташована українська антарктична станція “Академік Вернадський”, розпочався новий пінгвінячий сезон. Під час обходу колонії біологиня 30-ї Української антарктичної експедиції Зоя Швидка виявила перше яйце.

“Я звернула увагу, що деякі пінгвіни лежать і не встають — вони власне і стали “підозрюваними”. Вирішила підійти ближче — виявилось недаремно. У одного пінгвіна справді вже є яйце”, — розповіла дослідниця.

Це вже другий рік поспіль, коли перше яйце вчені знаходять на тій самій скелі біля ДНЧ-будиночка — невеликої лабораторії, де геофізики цілодобово фіксують радіосигнали для вивчення геокосмосу.

“Тут — одна з найвищих точок гніздування пінгвінів на острові. За рахунок висоти скелі відносно рано оголюються від снігу й стають придатними для гніздування. Можливо, саме тому тут з’являються перші яйця. А може пінгвінам подобається слухати сигнали з далеких точок планети:)”, — жартує Зоя Швидка.

Субантарктичні пінгвіни, які мешкають поблизу “Вернадського”, будують гнізда з маленьких камінців і висиджують яйця по черзі: поки мама полює в океані, тато лишається на гнізді, і навпаки.

Зазвичай пара відкладає два яйця, іноді — три, але третє пташеня рідко виживає. Утім, торік українські вчені зафіксували на Галіндезі родину з трьома успішно підрослими пінгвінятами — справжній рекорд для цього виду.

Появу перших цьогорічних пташенят очікують приблизно за місяць.

За словами біологів, спостереження за пінгвінами — це не лише миле видовище, а й важливий індикатор кліматичних змін. Субантарктичні пінгвіни — теплолюбні, і ще до середини 2000-х вони не гніздували на Галіндезі. Нині ж їхня чисельність тут сягнула близько 7 тис. особин.

Як розповідало BitukMedia, на початку жовтня під час морського виходу біологи 30-ї антарктичної експедиції помітили на крижині… імператорського пінгвіна. Такі гості відвідують острів Галіндез вкрай рідко.

Кардіохірурги усунули ваду серця дитині через розріз лише 3 см

0
Фото - Дитяча Лікарня Святого Миколая

Крихітний пацієнт і ще менший розріз. Львівські кардіохірурги вперше змогли скоригувати одну з найскладніших вроджених вад серця — подвійну дугу аорти — через отвір розміром лише три сантиметри. Чи стане це початком нової ери в дитячій кардіохірургії України?

Про це розповіли в лікарні Святого Миколая.

Уперше в історії Дитячої Лікарні Святого Миколая кардіохірурги провели корекцію подвійної дуги аортичерез мінімальний розріз — близько 3 см.

Пацієнтом став маленький Тадей зі Львова, у якого ще з перших днів життя виявили рідкісну ваду розвитку — подвійну дугу аорти, тоді як у нормі вона має бути лише одна. Ця аномалія утворює навколо трахеї та стравоходу судинне кільце, яке може здавлювати органи й ускладнювати дихання.

Завідувач кардіохірургічного відділення Олександр Ячнік пояснює: подвійна дуга аорти — це один з етапів нормального розвитку ембріона, але зазвичай одна з дуг зникає ще до народження. У Тадея ж цього не сталося, тож дві дуги залишилися.

Хоча дитина не мала виражених симптомів, лікарі розуміли — без втручання з віком стан би погіршувався: з часом з’явилася б задишка, а дихання ставало б важчим через ріст організму. Тому операцію вирішили провести новим, менш травматичним методом.

Замість традиційного великого розрізу (6–7 см) команда кардіохірургів застосувала відеоасистовану торакоскопічну хірургію (VATS) — коли камера та інструменти вводяться у грудну клітку через крихітний отвір, а вся операція відбувається під контролем зображення, яке виводиться на екран.

Такий підхід дозволяє у десятки разів зменшити хірургічну травму, ризик ускладнень і навіть вплив на психологічний стан дитини, адже після операції залишається лише ледь помітний рубець.

Кардіохірург Олександр Ячнік назвав операцію проривом і наголосив, що такий метод у лікарні застосували вперше — і, можливо, вперше в Україні.

Мама хлопчика, Ірина, згадує: “Я дуже плакала, коли вперше почула, що у мого сина така вада і потрібна операція. Але лікарі мене заспокоїли — сказали, що такі випадки для них не рідкість. І вони мали рацію”.

Фото – Дитяча Лікарня Святого Миколая

Завдяки малоінвазивній методиці Тадей відновився надзвичайно швидко — уже на третій день після операції він був удома. Для порівняння, зазвичай такі пацієнти залишаються у стаціонарі щонайменше тиждень.

Раніше BitukMedia розповідало про Дмитрика з Чернівецької області. 5-місячний хлопчик мав серйозні порушення травлення, дихання й розвит­ку. Лікарі попередніх лікарень були безсилі. В “Охматдиті” знайшли рішення, яке повернуло дитині життя. Щоправда, на це пішло три роки.

Візьміть його у бондіану: ювелір із США вставив діамант у власне око

0
Фото - artificialeyesbyjohnimm/ Instagram

У фільмах бондіани лиходії завжди мають свою “фішку” — сталеві зуби, обличчя зі шрамами чи блискучі імпланти. А що, якби один із них вийшов із екрана у справжнє життя? 23-річний ювелір зі США вставив у своє протезоване око справжній діамант. Навіщо він це зробив — для краси, символу чи маркетингу?

Про це розповідає Daily Mail.

23-річний ювелір Слейтер Джонс з США прославився після того, як вставив у своє штучне око 2-каратний діамант. Вартість цього унікального протеза, за його словами, становить близько 2 млн доларів.

Ідея, гідна фільму про Джеймса Бонда, викликала фурор у соцмережах. Користувачі вже охрестили хлопця “справжнім бондівським лиходієм”. Один з коментаторів написав: “Бро, ти буквально виглядаєш як головний ворог 007”.

Слейтер Джонс почав втрачати зір у правому оці у 17 років через токсоплазмоз. Попри численні операції, врятувати око не вдалося, і його довелося видалити. Замість того щоб сприймати це як трагедію, юнак вирішив перетворити втрату на витвір мистецтва — і водночас на свій бренд. “Я втратив око, але це принесло у моє життя нове світло”, – каже він.

Створення унікального протеза взяв на себе спеціаліст із протезування Джон Імм, який має понад 30 років досвіду й виготовив понад 10 тис. штучних очей. Він зізнався, що це “найцінніше око”, яке йому доводилося створювати. “Так, це справжній діамант у 2 карати. Чому не три? Бо просто не вмістився”, — пожартував майстер.

Імм зазначив, що ніколи не бачив настільки незвичайного запиту: пацієнт, який сам є ювеліром, захотів, аби його протез став “справжнім ювелірним виробом”.

Результат — око з блискучою діамантовою райдужкою, яке мерехтить при будь-якому освітленні.

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Допис, поширений Diamond Eye (@_jonesjewelryco_)

У соцмережах Джонс активно ділиться фото й відео під псевдонімом Diamond Eye (“Діамантове око”). Його підписи іронічні: “Якщо твій ювелір не має діамантового ока, не хочу його бачити”.

Публікації збирають сотні тисяч переглядів. Одні користувачі захоплюються, називаючи протез “найкрутішим у світі”, інші — жартують: “Я б віддав око, щоб мати таке саме”.

Є й ті, хто побоюється, що власникові “коштовного погляду” доведеться бути обережним. “Це весело, поки хтось не захоче поцупити це око”, — пише один з коментаторів.

Слейтер Джонс не приховує, що його “суперзброя” — не лише в ювелірній майстерності, а й у вмінні перетворювати втрати на силу. Він зміг зробити зі свого недоліку символ упевненості та унікальності.

“Я не просто втратив око — я здобув діамант у собі”, — каже він. І, здається, тепер його точно не сплутаєш із жодним іншим ювеліром на планеті.

Фото – artificialeyesbyjohnimm/ Instagram

Як розповідало BitukMedia, працівники міжнародного аеропорту Піттсбурга (США) довели: людяність і наполегливість можуть творити справжні дива. Після кількох годин пошуків вони знайшли діамант із обручки пасажирки, який зник під час отримання багажу.

Безпроблемні динозаври: вчені покладають провину на астероїд

0
Зображення - Chat GPT-5

Мільйони років тому астероїд, що врізався в Землю, знищив майже все живе. Але чи справді динозаври вже тоді були приречені? Нове дослідження ставить під сумнів теорію про їхній занепад — і показує, що ці гіганти досі панували на планеті, коли настав їхній останній день.

Про це розповідає The Guardian.

Динозаври не були на межі вимирання, коли 66 мільйонів років тому на Землю впав астероїд. Про це свідчить нове дослідження вчених із Державного університету Нью-Мексико, яке може переписати одне з найвідоміших уявлень про Крейдовий період.

Команда геологів під керівництвом доктора Ендрю Флінна проаналізувала формацію Наашоїбіто у басейні Сан-Хуан (штат Нью-Мексико). Саме там знайдено наймолодші скам’янілості динозаврів у Північній Америці. Вчені датували породи двома методами:
— за співвідношенням ізотопів аргону у кристалах, що визначає максимальний вік утворення шару,
— та за орієнтацією магнітних частинок у породі, які фіксують напрямок магнітного поля Землі в момент осадження.

Результати показали, що шар, в якому знайдені рештки останніх динозаврів, сформувався не більш ніж за 350 тисяч років до масового вимирання. Це означає, що за геологічними мірками — буквально за мить перед катастрофою.

Флінн зазначає: “Ми бачимо, що принаймні у Північній Америці динозаври не рухалися до зникнення. Вони жили активно, розвивалися, а катастрофа просто обірвала цей процес.”

Професор Стів Бруссетт з Единбурзького університету, співавтор дослідження, додає, що навіть перед самим падінням астероїда різноманіття видів було вражаючим. На півночі континенту домінували трицератопси та класичні качкодзьобі динозаври, як-от едмонтозавр, тоді як на півдні мешкали качкодзьобі з химерними гребенями і величезні довгошиї зауроподи. Один із них, аломозавр, сягав 30 метрів у довжину і важив більше, ніж пасажирський Boeing 737.

“Немає жодних ознак, що ці динозаври мали проблеми або що вони були на межі вимирання. Вони жили, розмножувалися і панували на Землі до останнього дня”, – підкреслив Бруссетт.

Результати цього дослідження ставлять під сумнів поширену гіпотезу про “природний занепад” динозаврів перед вимиранням. Навпаки, вони процвітали до самої катастрофи, і якби не астероїд, цілком можливо, що планета й досі належала б їм.

Як розповідало BitukMedia, вчені з Аргентини повідомили про унікальну знахідку: викопний череп динозавра, у пащі якого досі затиснута кістка крокодила.

Софія Андрухович отримала міжнародну літературну премію

0
Колаж - Jakob Åkersten Brodén/Fredrik Sandberg/TT

Коли світ говорить про Україну, найчастіше — через призму війни. Але цього разу Європа почула її через літературу. За що роман Софії Андрухович “Амадока I” назвали “вражаючою спробою відтворити болючу історію країни через людську пам’ять і фантастичні історії”?

Про це розповідає Sweden Herald.

Українська письменниця Софія Андрухович та перекладач Нілс Хокансон стали лауреатами Міжнародної літературної премії Культурного дому-театру Гетеборга за роман “Амадока I”.

Журі відзначило, що Андрухович узялася за “вражаюче складне завдання – показати болісну сучасну історію України очима її людей, через фрагментовану та ненадійну пам’ять і неймовірні оповіді”. Переклад Хокансона, на їхню думку, передає ці образи “майже моторошно інтуїтивною шведською мовою”.

Софія Андрухович дебютувала у 2002 році, видала кілька романів, але саме “Амадока” принесла їй міжнародне визнання. У Швеції книга вийшла у двох томах.

“Ця відзнака має велике значення – вона привертає увагу до України, до нашої мови, літератури та живої культури, яка продовжує існувати, говорити і бути видимою навіть у найважчі часи”, — наголосила Андрухович у коментарі для преси.

Нілс Хокансон, перекладач і доктор славістики з Уппсальського університету, назвав нагороду “великою особистою честю”, але додав: “Найприємніше, що таким чином українського автора можна висвітлити для світу”.

Премія Культурного дому в Гетеборзі щороку відзначає твори, що поєднують художню силу й соціальну значущість. Роман “Амадока I” Андрухович став прикладом того, як література може говорити про травму, пам’ять і людяність — мовою, зрозумілою далеко за межами України.

Як розповідало BitukMedia, “Доця” Тамари Горіха Зерня отримала літературну відзнаку у Франкфурті.

Щасливий нещасний випадок: він опинився під колесами — і у власній казці про кохання

0
Той самий пішохідний перехід. Фото - Southwest News Service

Історія, яка могла закінчитися трагедією, стала початком великого кохання. У Великій Британії чоловік, якого переїхало авто, одружився з незнайомкою, якаттоді врятувала йому життя. А яке символічне місце обрали молодята для своєї весільної фотосесії!

Про це розповідає Good News Network.

П’ять років тому Кірсті Саутерн поверталася після уроку плавання, коли побачила, як посеред дороги машина переїхала ногу чоловіка. Постраждалий, 35-річний Райан Маклеод, лежав під авто і відчайдушно бив кулаками у двері водія, намагаючись привернути увагу.

Кірсті, не роздумуючи, підбігла до нього, навіть не знаючи, що робити. Впродовж сорока хвилин, поки рятувальники пробиралися крізь затори, вона залишалася поруч, тримала його голову на колінах і намагалася заспокоїти, повторюючи, що все буде гаразд.

Жінка зізнається, що попри шок і страх від побаченого, подумала, який він гарний чоловік, і навіть перевірила, чи є в нього обручка. Тоді вона ще не знала, що перед нею — її доля.

Під час аварії Райан зазнав важкої травми щиколотки, втратив частину рухливості ноги й пережив реконструктивну операцію. Він каже, що його переїхали двічі, але пам’ятає лише, як лежав і хтось його підтримував. Обличчя жінки він не бачив, бо вона сиділа позаду, тримаючи його, щоб він не непритомнів.

Вже в лікарні чоловік написав у Facebook пост із проханням знайти свідків аварії. Його рятівниця побачила цей допис і вирішила відповісти. Так вони знову знайшли одне одного — тепер уже без сирен і крові.

Кірсті зізнається, що спочатку лише відшукала а його у Facebook, аби переконатися, що він живий. Вона не одразу наважилась написати, але згодом вони почали спілкуватися, а незабаром і зустрілися.

Колаж – Southwest News Service

Попри локдаун, пара знаходила способи бачитися, а через кілька місяців вирішила жити разом. Чотири роки потому Райан освідчився Кірсті — ставши на одне коліно, яке колись ледь не втратив. Вона зізнається, що навіть хвилювалася, щоб він не травмувався в цей романтичний момент.

На весільних фото молодята стоять на тому самому переході, де колись Кірсті тримала його голову, поки навколо миготіли поліцейські вогні. Для них це не місце болю, а символ початку нового життя. Райан каже, що попри травму й роки лікування вважає той інцидент вартим всього, бо саме тоді зустрів свою суджену.

Фото – Kirsty McLeod  (Southern)/ Facebook

Як розповідало BitukMedia, військовий Олександр Директоренко, який повернувся з полону в рамках обміну 5 лютого, освідчився своїй коханій. Боєць 74-го окремого розвідувального батальйону провів у полоні майже 35 місяців, а Ольга весь цей час чекала його і вірила у спільне майбутнє.

$21 млн за синю фарбу: чому картина без сюжету підкорила світ

0
Фото - christies.com

Полотно лише одного кольору, без фігур і сюжетів. Але саме воно коштує понад $21 млн. Як колись “Чорний квадрат” Малевича став символом порожнечі, так “Синій монохром” Іва Кляйна — символом нескінченності. Його безмежна глибина — не просто колір, а стан. І тепер цей стан має офіційну ціну.

Про це розповідає AFP.

Монохромна картина California (IKB 71) французького художника Іва Кляйна продана на аукціоні Christie’s у Парижі за 18,4 млн євро (понад $21 млн). Це — найдорожчий продаж робіт Кляйна у Франції.

Полотно розміром 4 на 2 метри стало найбільшим монохромом художника, що залишався у приватній колекції, повідомили в аукціонному домі.

Ів Кляйн, який помер у 1962 році у віці лише 34 років, створив свій фірмовий відтінок ультрамарину — International Klein Blue (IKB). Він запатентував формулу спеціальної фарби, змішавши синтетичну смолу, матовий наповнювач і чистий пігмент. Так народився колір, який “поглинає простір”. “Жоден із моїх монохромів не схожий на інший — кожен має свою сутність і атмосферу”, казав Кляйн.

Картину California Кляйн написав на початку 1961 року, незадовго до своєї першої і єдиної поїздки до США, де представив виставки у Нью-Йорку та Лос-Анджелесі. Художник закріпив на поверхні полотна дрібні камінці, що створюють ефект морського дна під синьою безоднею океану — саме так описують твір аукціоністи Christie’s.

Фото – christies.com

Довгий час “Каліфорнія” знаходилася у швейцарського колекціонера Джорджа Марсі. 2005 року її придбала нью-йоркська галерея Pace. Картина також була надана “Метрополітен-музею” у довгострокову оренду з 2005 до 2008 року, коли її востаннє показували публіці.

За даними джерел ARTnews, робота продавалася з колекції колишнього голови правління United Technologies Джорджа Девіда, чия компанія підтримувала виставки “Метрополітен-музею”, серед яких експозиції Ван Гога та Джаспера Джонса.

Це не перший раз, коли роботи Кляйна сягають космічних сум. У 2013 році на аукціоні Sotheby’s у Нью-Йорку його скульптура з пофарбованих у синій губок — Sculpture éponge bleue sans titre — була продана за $22 млн, встановивши попередній рекорд. Художник пояснював: натхнення прийшло просто з майстерні — він побачив, як синя фарба оживляє губки, якими малював, і зробив із цього самостійний арт-об’єкт.

Сьогодні International Klein Blue — це не просто колір. Це простір між морем і небом, в якому мистецтво перетворюється на тишу, а тиша – на рекорд.

Як розповідало BitukMedia, майже “Український прапор” Ротко приніс росіянину збиток в $14 млн.

Коли свині літають — вони роблять це на скейтборді! Знайомтесь з Норбертом (ВІДЕО)

0
Фото - Книга рекордів Гіннеса

Ви колись бачили свиню, яка розсікає вулицями на скейтборді? Якщо ні, час познайомитися з Норбертом із містечка Баффало-Гроув, штат Іллінойс. Це міні-поросятко стало зіркою світових новин і потрапило до Книги рекордів Гіннеса 2026 року за найдивовижніше досягнення — найшвидший проїзд на скейтборді на дистанції 10 м серед свиней.

Про це повідомляє сайт Реєстру світових досягнень.

Так, ви не помилились: Норберт офіційно проїхав 10 м за 11,32 секунди, штовхаючись крихітними копитцями, і отримав прізвисько Tony Pork — на честь легендарного скейтбордиста Тоні Гоука.

“Він виглядав справжнім профі на дошці”, — жартує власник поросяти Вінсент Баран (Vincent Baran). Саме він кілька років тому дістав із шафи старий скейтборд із свого дитинства й вирішив подивитись, чи сподобається Норберту покататися.

“Я виніс дошку надвір, поклав на землю й узяв із собою трохи несоленого арахісу як частування. Минуло хвилин п’ятнадцять — і він уже стояв на скейті. А ще через кілька тренувань почав сам штовхатись й їхати вулицею”, – пригадує Вінсент.

Фото – Книга рекордів Гіннеса

Після кількох місяців тренувань американська родина вирішила офіційно спробувати встановити рекорд. Взимку через холод і сніг тренування довелося відкласти, але навесні п’ятирічний Норберт знову виїхав на асфальт.

Для рекорду все підготували як у справжніх спортсменів: підкрутили вісь скейта для стабільності, розклали на дорозі світловідбивні маркери, щоб точно відміряти дистанцію 10 метрів, запаслись улюбленими ласощами — арахісом і сиром.

А головне — мотивація. Норберт обожнює їжу, тож під час заїзду Вінсент стояв на фініші з частуванням у руці.

І ось момент істини: 175-фунтова (80 кг) міні-свиня ставить ратиці на скейт, відштовхується — і мчить вперед. 11,32 секунди — і фініш! Світовий рекорд встановлено.

“Люди часто жартують — “, ага, коли свині літатимуть”. А тепер можемо підтвердити: вони вже літають. Щоправда, на скейтборді!” — сміється Вінсент.

Після рекорду Норберт отримав царське частування: банани з арахісовим маслом, арахіс і яблука.

А далі — більше. За словами власника, свин чудово тримає рівновагу на задніх ратицях і, можливо, наступного разу спробує себе в нових жанрах — танцях або навіть малюванні. “Хто знає, може, скоро світ дізнається про нового Pigcasso“, – жартує Вінсент.

Норберт довів: для справжнього таланту не існує меж — навіть якщо ти свиня.

Всі фото – himynameisnorbert/ Instagram

Як розповідало BitukMedia, білка на водних лижах збирає аншлаги на ярмарках.

Вперше в Україні кардіохірурги замінили аортальний клапан через розріз під пахвою

0
Фото - Перше медичне об'єднання Львова

У Львові лікарі здійснили прорив у вітчизняній кардіохірургії. Фахівці Лікарні Святого Пантелеймона вперше в Україні провели операцію із заміни аортального клапана через аксилярний мінідоступ — невеликий розріз під пахвою завдовжки 3 см.

Про це повідомили у медзакладі.

Перший пацієнт — 54-річний Юрій Калинич із Жовкви. Чоловік понад два роки страждав від задишки, але не звертався до медиків. Лише коли стан став критичним, він потрапив до лікарів. Обстеження виявило у нього тяжке звуження аортального клапана — у три рази менше за норму: замість 2,5 см просвіт відкриття становив лише 0,8 см.

“Щоб уникнути відкритої операції, ми обрали трансаксилярний доступ — через невеликий розріз під пахвою. Це малоінвазивна методика, що забезпечує мінімальну травматизацію, швидке відновлення та відмінний косметичний результат”, — пояснює керівник Центру серця та судин Роман Домашич.

Фото – Перше медичне об’єднання Львова

Цю нову методику кардіохірурги Лікарні Святого Пантелеймона перейняли від відомого італійського кардіохірурга Марко Ді Еузаніо (Marco Di Eusanio) – під час проходження курсу з малоінвазивної клапанної хірургії в Університетській лікарні міста Інсбрук (Австрія). Станом на сьогодні львівські лікарі прооперували у такий спосіб вже трьох пацієнтів.

Під час втручання лікарі видалили уражений клапан і встановили Юрію механічний протез. Операція тривала близько трьох годин і завершилася успішно. Вже на п’ятий день чоловіка виписали додому.

“Я знову можу дихати на повні груди. І найголовніше тепер у мене є час, щоб жити і здійснювати свої плани”, — радіє Юрій.

Фото – Перше медичне об’єднання Львова

Медики сподіваються, що новий підхід стане стандартом у кардіохірургічній практиці України, дозволивши сотням пацієнтів уникнути важких відкритих втручань.

Як розповідало BitukMedia, у Львові вперше на заході України видалили тромби з легеневої артерії без операції.

“Доця” Тамари Горіха Зерня отримала літературну відзнаку у Франкфурті

0
Фото - фейсбук-сторінка Тамари Дуди

Її героїня не втекла, коли до міста прийшла війна. Вона вирішила чинити опір. Тепер історія цієї жінки з Донбасу, розказана в романі “Доця” Тамари Горіха Зерня — перемогла на Hotlist 2025, головній премії незалежних видавництв у Німеччині. І це ще одне свідчення: українська література сьогодні звучить голосно й переконливо у світі.

Про це розповідає “Читомо”.

На Франкфуртській книжковій виставці оголосили переможців премії Hotlist 2025, яка щороку відзначає найкращі книги незалежних видавництв.

Головну нагороду — премію Hotlist у розмірі 5000 євро — отримало берлінське видавництво März Verlag за роман “Die Liebe vereinzelter Männer” (“Кохання самотніх чоловіків”) Віктора Герінґера.

А спецпремію Dörlemann ZuSatz (1500 євро) здобуло видавництво Friedrich Mauke з Веймара — за роман “Доця” Тамари Горіха Зерня у німецькому перекладі “Донецька дівчина” (Donetska Mädchen).

Раніше саме ця книга перемогла і в читацькому голосуванні.

Тамара Дуда, відома в Україні як Тамара Горіха Зерня, написала роман, заснований на реальних подіях. “Рідко роману вдається поєднати настільки гостру сучасність і водночас літературну переконливість, як це зробила “Доця””, — зазначило журі Hotlist.

За словами членів журі, вони швидко дійшло згоди: це текст великої актуальності та літературної точності, оскільки його “оповідний голос відразу занурює в сюжет, темп зберігається протягом усього твору, крім того, йому вдається поєднати формальні ризики з чітким, доступним наративом. “Доця” емоційно зворушлива і водночас політично актуальна – це книга, яку не тільки варто, але й необхідно прочитати”.

У центрі сюжету — Ельф, дизайнерка вітражів із Донецька, життя якої руйнує прихід російських військ у 2014 році. Стоячи перед вибором — утекти чи залишитися — вона вирішує чинити опір, і цей вибір назавжди змінює її долю.

В ексклюзивному коментарі для Читомо видавець Friedrich Mauke Андре Штьор поділився емоціями: “Я неймовірно радий за Тамару Дуду — авторку цієї чудової книжки — і за молоде українське видавництво “Білка”. Це величезне щастя й доказ, що ми робимо правильну справу — перекладаємо українські історії для німецьких читачів. Емоції переповнюють!”

Роман “Доця” вийшов українською у 2019 році у видавництві “Білка”. Події книжки розгортаються на початку війни на сході України — очима волонтерки, яка бачить, як її світ розсипається, але не здається.

Того ж року книга здобула звання “Книга року BBC-2019”. Тепер “Доця” підкорює й Європу — вже як голос української правди, сили й жіночої відваги.

Як розповідало BitukMedia, український підручник, створений під час війни, підкорив журі найпрестижнішої освітньої премії Європи. 15 жовтня 2025 року на Франкфуртському книжковому ярмарку оголосили переможців премії Best European Learning Materials Award (BELMA). “Хімія. 7 клас” видавництва “Ранок” здобула срібло.