П’ятниця, 20 Червня, 2025
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 65

Нову мініскульптурку “Шукай!” присвятили київській перепічці

0
На місці, де продається один із символів Києва, знаменита сосиска у хрусткому тісті "Київська перепічка", встановили їй мініскульптурку. Фото - @andrii_prots_photography

Ювілейною 45-ю мініскульптуркою культурно-історичного проєкту “Шукай! Київ” стала легендарна київська перепічка. Її встановили поблизу однойменного кіоску на вулиці Богдана Хмельницького поряд зі станцією метро “Театральна”. Нова скульптурка – з сюрпризом.

Про це повідомила ініціатор встановлення скульптури, екскурсовод та автор проєкту “Шукай” Юлія Бевзенко в інстаграмі.

“Коли буде скульптурка перепічці?” — питання, яке мені ставили найчастіше з відкриття проєкту “Шукай!”. Я їла її, коли ще дитиною приїхала до Києва і коли вже навчалася в театральному, їла з друзями та навіть з кухарем ресторану NOMA, коли презентувала Київ. І головне — майже така сама історія пов’язує сосиску в тісті з мільйонами киян. Я вдячна „Перепічці“ за те, що цей досвід у кожного з нас був, є і буде”, – розповіла Бевзенко.

Меценатом встановлення скульптури став власник “Київської перепічки” Антон Грищенко. Це син син засновника Ігоря Грищенка, який зараз захищає Україну на передовій.

“Скульптурка — наш перший вихід у публічну площину з моменту відкриття у 1986 році, і ми раді, що це сталося саме в такому культурному проєкті, де ми виступили меценатами. Наша родина дуже любить Київ і вірить у нього. Ми бачили столицю в день набуття Незалежності, під час Революцій, порожнім у ковід, згуртованим та незламним у війну. Ми побачимо й нагодуємо тих, хто святкуватиме на Хрещатику Перемогу”, – прокоментував Антон Грищенко.

Для проєкту “Шукай” ця мініскульптура від Юрія Білявського стала ювілейною, 45-ю. Перепічка — славетна сосиска в тісті – найдавніший київський стрітфуд, що входить до всіх можливих путівників для гостей Києва.

Фото – @andrii_prots_photography

А тепер про сюрприз. Доторкніться до скульптурки, адже вона тепла, як справжня перепічка. Автори зробили її завжди теплою завдяки вбудованому нагрівнику.

Є й прикмета, пише Юлія Бевзенко. “Хто перепічки торкнеться, довголіття набереться”.

Як розповідало BitukMedia, у травні проєкт “Шукай”, який присвячено найвизначнішим пам’яткам та символам столиці, поповнився новою мініскульптуркою, що розкриває головний секрет пам’ятника княгині Ользі на Михайлівській площі.

Не оцінив мистецтво: цінний музейний експонат опинився у смітнику

0
Арт-об'єкт французького художника Олександра Лаве під назвою "Всі добрі часи, які ми провели разом". Фото - Alexandre Lavet

Голландський музей ледь не втратив свій цінний експонат. А все тому, що працівник музею переплутав арт-об’єкт зі сміттям та викинув його. Здається, хтось обрав для нього не те місце, якщо вже йдеться про порожні бляшанки з-під пива.

Про це пише The Guardian.

Арт-об’єкт французького художника Олександра Лаве (Alexandre Lavet) під назвою “Всі добрі часи, які ми провели разом” було виставлено у художньому музеї LAM у місті Ліссе (Нідерланди).

Експонат – це дві порожні зім’яті пивні бляшанки, щоправда, розписані вручну акриловими фарбами, що “вимагало багато часу та зусиль для створення”. Їх розмістили у ліфті. “Ми весь час намагаємося дивувати відвідувачів”, – сказала представник LAM Фрук’є Баддінг. Там банки і знайшов музейний механік. Випадково сплутавши витвір сучасного зі сміття, чоловік не став його розглядати і викинув у сміттєвий бак.

Коли куратор виставки Еліза ван ден Берг повернулася з короткої перерви, то помітила зникнення бляшанок. Вона знайшла їх у сміттєвому мішку в останній момент, коли його вже збиралися вивозити з рештою відходів.

“Тепер ми помістили роботу в більш традиційне місце на постаменті, щоб вона могла відпочити після своїх пригод”, – сказала представник LAM Фрук’є Баддінг. Вона підкреслила, що музей не має претензій до механіка, який тільки почав працювати. “Він просто виконував свою роботу”, – сказала вона. Для арт-об’єкта планують підшукати нове місце.

Цей інцидент поки що останній у довгій низці нещасних випадків, які трапилися з творами мистецтва у галереях і музеях. Так у 2011 році занадто старанна прибиральниця у Німеччині зіпсувала твір сучасного мистецтва вартістю 690 тис. фунтів стерлінгів, прийнявши його за виразку на оці, яку потрібно добре почистити.

Скульптуру німецького художника Мартіна Кіппенбергера, якого аж до його смерті в 1997 році вважали одним з найталановитіших художників свого покоління, позичили в Оствальському музею в Дортмунді, де вона і стала жертвою мочалки.

Раніше BitukMedia розповідала про інцидент з бананом. У 2023 році чоловік, який сказав, що голодний, з’їв банан, що був приклеєний до стіни як частина інсталяції італійського художника Мауріціо Каттелана в галереї у Сеулі.

Нобелівська премія з хімії: троє вчених “зламали код дивовижної структури білків”

0
Зображення - Nobel Prize

Нобелівську премію з хімії у 2024 році вручать Девіду Бейкеру (Університет Вашингтона, Сіетл, США), Демісу Хасабісу (компанія Google DeepMind, Лондон, Велика Британія) та Джону Джамперу (Google DeepMind). Це визнання за дослідження білкових структур.

Про це повідомляється на сайті премії.

Трьом вченим вдалося “зламати код дивовижної структури білків”, – йдеться у повідомленні комітету. Бейкер з Університету Вашингтона отримав премію “за створення білків за допомогою обчислювальних методів”.

У Нобелівському комітеті зазначили, що Бейкер “здійснив майже неможливий прорив у створенні абсолютно нових видів білків за допомогою обчислювальних методів”. А Хасабіс та Джампер з дослідницького підрозділу Google розробили модель штучного інтелекту “для вирішення 50-річної проблеми — передбачення складних структур білків”. “Ці відкриття мають величезний потенціал”, – заявили у комітеті.

ШІ-модель AlphaFold2, створена Хасабісом і Джампером, дозволить вченим просунутися у розумінні стійкості білків до антибіотиків або, наприклад, у створенні ферментів для розкладання пластику.

Церемонія нагородження Нобелівських лауреатів відбудеться 10 грудня у Стокгольмі (Швеція). Вчені розділять 11 млн шведських крон (близько 1 млн євро).

Нагадаємо, 2023-го лауреатами Нобелівської премії з хімії стали Мунгі Бавенді, Луїс Брюс та Олексій Єкімов. Вчені отримали нагороду за фундаментальні відкриття у галузі нанотехнологій, зокрема, за “відкриття та дослідження квантових точок — наночастинок, які настільки дрібні, що їхній розмір визначає їхні властивості”.

Як розповідало BitukMedia, цього тижня у Швеції також присудили Нобелівські премії у галузі медицини та фізики. 11 жовтня Нобелівський комітет вручить премію миру.

Любителям пригод, подорожей і ботаніки: Кембридж шукає нового Чарльза Дарвіна

0
Ботанічний сад Кембриджського університету восени – це щось особливе. Фото - University of Cambridge

Ботанічний сад Кембриджського університету (CUBG) пропонує, можливо, найкращу роботу у світі. Тут відкрили вакансію вченого-ботаніка, який готовий організовувати та очолювати експедиції по всьому світу. Майже 200 років тому цю посаду обіймав молодий Чарльз Дарвін.

Про це розповідає The Guardian.

Ботанічний сад Кембриджського університету не відкривав вакансію вченого-ботаніка з 1831 року! Тоді професор Джон Стівенс Генслоу дав рекомендацію своєму колишньому студенту, 22-річному Чарльзу Дарвіну, як досліднику природи і учаснику знаменитої кругосвітньої експедиції на кораблі “Бігль”. За п’ять років, які тривала експедиція, Дарвін сумлінно відправив своєму літньому наставнику понад тисячу зразків рослин з усього світу. Це суттєво допомогло поповнити колекцію Кембриджського ботанічного музею.

Вже у сучасній історії нова вакансія передбачає, що успішний кандидат щорічно організовуватиме щонайменше чотири експедиції та отримуватиме за це щорічно 44 263 фунти стерлінгів. Претенденти мають бути “захопленими ботаніками з відповідною освітою, пристрастю до подорожей, безстрашним духом та здатністю визначати нові чи цікаві види рослин, які ростуть у дикій природі”. Отже, в ході цих подорожей необхідно шукати та збирати різноманітні рослини для поповнення колекції ботанічного саду.

Як пояснив куратор CUBG, професор еволюційної біології Семюел Брокінгтон, в ідеалі, успішний претендент повинен знати багато мов і бути фахівцем широкого профілю не тільки в галузі наукових знань, а й щодо практичних навичок — вміти працювати в команді, мати відмінні організаторські здібності, або, скажімо, швидко розбити табір у віддаленій місцевості в умовах дикої природи.

Оскільки через часові обмеження польові експедиції — це дуже інтенсивна і неймовірно важка робота, пропонувати себе повинен передусім той, хто має справжню любов до пригод та подорожей, уміння комфортно почуватися і ефективно працювати в різних культурах та умовах, наголосив професор.

За словами Брокінгтона, CUBG зараз, в умовах кліматичної кризи, намагається зберегти різноманітність своєї унікальної колекції, яка налічує близько 8 тис. видів рослин. З кожним літом рекордні температури у Великій Британії стають дедалі вищими.

“Хоч би якими вправними були наші садівники, чимало рослин не витримує спеки, тому ми підтримуємо різноманітність колекції, ввозячи звідусіль близько 500–1000 партій рослин на рік. Зараз ми думаємо над тим, щоб прицільно привозити рослини, які добре адаптуватимуться в наших кліматичних умовах. Тому, якщо говорити про напрямки, куди планується відправити експедиції, то пріоритет буде надано регіонам помірного кліматичного поясу Центральної Азії, Балкан, Південної Африки та Південної Америки”, – сказав Брокінгтон.

Як розповідало раніше BitukMedia, валлійська компанія Bardsey Island Trust шукає двох осіб, які мешкатимуть і працюватимуть наглядачами на віддаленому крихітному острові Бардсі (валлійська назва – Енлі). За повір’ям, там знаходиться могила чарівника Мерліна, радника короля Артура.

Нейрохірурги Львова провели унікальну операцію немовляті з інсультом

0
Фото - Перше медичне об'єднання Львова

У Львові нейрохірурги провели складну операцію, врятувавши немовля вагою 2,5 кг і віком лише кілька днів. Новонароджений хлопчик перебував у критичному стані.

Про цей випадок повідомили у Першому медичному об’єднанні міста.

Малюк народився на два тижні раніше запланованого терміну та мав запалення легенів. Під час обстеження лікарі виявили у нього крововилив у мозок (інсульт), що спричинило розвиток набряку. Пацієнта терміново доправили до Лікарні Святого Миколая для проведення нейрохірургічного втручання.

Завідувач нейрохірургічного відділення Тарас Микитин повідомив, що інсульт у немовляти стався на другу добу після народження. У дитини діагностували гідроцефалію — внутрішньочерепне скупчення спинномозкової рідини, що тисне на мозок та неминуче призводить до ушкодження органу. Окрім того, в шлуночках мозку були виявлені згустки крові, які потребували негайного видалення.

Під час першої операції, коли малюкові було 24 дні від народження, лікарі видалили кров’яні згустки за допомогою нейроендоскопа через розріз розміром у кілька міліметрів. Друга операція була проведена через місяць — дитині встановили спеціальний резервуар Оммайя. “У разі збільшення гідроцефалії він дозволить контролювати рівень тиску та тип рідини в мозку”, – пояснив завідувач нейрохірургічного відділення Тарас Микитин.

Ці оперативні втручання дали змогу стабілізувати стан маленького пацієнта та уникнути подальших ускладнень.

Нині, після двох рятівних операцій Денискові вже ліпше. Але ще якийсь час малюк з мамою мусять перебувати у лікарні. Від появи хлопчика на світ минуло понад 2 місяці, але вдома вони ще не були. “Понад усе хочу вперше показати йому наш дім, рідних братика та сестричку. Обійняти дітей, побути разом, посміятись! Ніколи не думала, що за такими простими речами, які ми сприймаємо як належне, буду настільки сильно сумувати”, — ділиться Інна, мама Дениска.

Фото – Перше медичне об’єднання Львова

Як розповідало раніше BitukMedia, новонародженій дівчинці видалили кісту розміром з куряче яйце.

Залишити не можна відпустити: грайлива бобриха зачарувала губернатора

0
Фото - Newhouse Wildlife Rescue

Губернатор штату Массачусетс, США, була зачарована грайливою бобрихою Нібі і дозволила їй уникнути виселення в дику природу. Тварина, зі свого боку, теж не прагне виходу із зони комфорту. Можливо, поки?

Про це повідомляє Associated Press.

Співробітники Newhouse Wildlife Rescue знайшли Нібі на узбіччі дороги, коли вона була ще зовсім маленькою. Тоді природоохоронці припустили, що бобреня може бути дитям бобрів, які мешкають неподалік. Вони спробували возз’єднати їх, проте дорослі особини тварини Нібі не прийняли.

Знайда залишилася жити в центрі Newhouse Wildlife Rescue у величезному вольєрі з басейном і вже невдовзі стала улюбленицею всієї команди волонтерів. От тільки коли Нібі виповнилося два роки, її особовою справою зацікавився MassWildlife – масачусетський відділ Департаменту рибальства та дикої природи. Там заявили, що рятувальники мають випустити бобриху на волю.

“Чи варто розглядати її звільнення, тоді як їй, здається, подобаються тільки люди, і вона не виглядає зацікавленою в тому, щоб жити в дикій природі та спілкуватися з представниками свого виду”, — зазначила засновниця Newhouse Wildlife Rescue. “Якщо відпустити бобриху зараз, у неї залишиться не так багато часу до зими, щоб навчитися будувати домівки та греблі, а також робити запаси”, – наголосила вона.

Фото – Newhouse Wildlife Rescue

Занепокоєні громадяни навіть створили петицію з вимогою залишити Нібі природоохоронцям. Вона зібрала 25 тисяч підписів. Зрештою, долю тварини вирішила губернатор Массачусетса. “Ніби заволоділа серцями багатьох наших жителів, і моїм теж”, — зізналася Маура Гілі і заступилася за бобриху.

У центрі порятунку диких тварин зазначили, що зазвичай бобри залишають батьківську родину у віці 2-3 років. Вони не виключають того, що за рік Нібі захоче повернутись у дику природу. Тоді, зазначають волонтери, вони їй не заважатимуть.

Бобриха залишається з людьми, поки сама не захоче піти. Фото – Newhouse Wildlife Rescue

Бобри численні по всьому Массачусетсу. Перегороджуючи річки та струмки та утворюючи неглибокі ставки, ці тварини відіграють важливу роль у створенні здорових водно-болотних угідь, які підтримують величезну різноманітність рослин, жуків і дикої природи, а також накопичують паводкову воду під час штормів.

Бобри також є найбільшими місцевими гризунами Північної Америки, вагою від 16 до 36 кг і сягаючи 2-3 футів (0,6-0,9 метра) завдовжки в дорослому віці. Дорослі особини мають дуже мало хижаків і можуть жити 20 років і більше.

Практично в усіх випадках краще залишити представників дикої природи в спокої, кажуть чиновники, щоб вони не покладалися на людей у ​​вигляді їжі та прихистку.

Як розповідало раніше BitukMedia, поліція міста Беллінгхем в американському штаті Вашингтон вимушена була взяти бобра під варту “у якості запобіжного заходу”. Тварина два дні поспіль перекривала дорожній рух.

Понад 2000 км на велосипеді: французький журналіст зібрав кошти для ЗСУ

0
Фото - Sébastien Gobert/ Facebook

Понад 2000 км – від Львова до Брюсселя – за 25 діб проїхав на велосипеді французький журналіст Себастьян Гобер. Це був його спосіб зібрати кошти для підрозділу, в складі якого боронить Україну його товариш – французький доброволець Джонатан. Про свій благодійний велозаїзд Гобер розповідав у соцмережах.

Гобер планував подолати на велосипеді 1700 кілометрів , але через необхідність об’їжджати певні ділянки вийшло “трохи більше” – 2136 кілометрів. Натомість Себастьян встиг побували в п’яти країнах, зокрема Україні, Польщі, Німеччині, Нідерландах і Бельгії.

Фото – Sébastien Gobert/ Facebook

Дорогою він зробив дві зупинки – у Щецині (Польща) та Берліні (Німеччина). За словами іноземця, погода не підвела: дощило лише дві доби з 25.

Француз зізнався, що під час заїду випив 4 бокали пива, 3 з яких “були помилкою”, випалив 20 цигарок, зʼїв “незліченну кількість смаколиків” та зустрів “мільйон собак, які обгавкали без будь-якої причини”. А от колеса велосипеда в нього жодного разу не спускалися!

Донати Себастьяну зробили 170 людей. За час благодійного заїду журналісту вдалося зібрати 315 тис. гривень (майже 7 тисяч євро). Кошти планують передати волонтерському центру благодійного фонду “Коло”, розповіла організаторка ініціативи, українська літературознавиця Тетяна Огаркова. “Донатили і українці, і французи, і бельгійці, і інші іноземці. Усім уклінна подяка за кожну гривню та євро!” – написала вона.

Волонтери планують на зібрані гроші придбати пікап для підрозділу француза Джонатана, який служить в українському війську. Автівка буде використовуватися для переміщення вздовж фронту і, перш за все, для термінової евакуації поранених.

“Ліси Київщини, Сєвєродонецька, Бахмута, Херсона і навіть лівого берега Херсонської області… Він [Джонатан] багато чого бачив і робить ще більше, як боєць, а також як гуманіст”, – розповідав раніше Себастьян. Відомо, що Джонатан – колишній французький військовий, який долучився до лав 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго ЗСУ.

Раніше BitukMedia розповідало про 64-річного волонтера з Полтавщини Олександра Каніболоцького, який проїхав на велосипеді близько 800 км Україною. За цей час зібрав більше 1 млн грн на ЗСУ. Так пенсіонер волонтерить вже третій рік, але ця поїздка стала для нього рекордною.

За машинне навчання та нейронні мережі: названі лауреати Нобелівської премії з фізики

0
Фото - Nobel Prize/ Facebook

Нобелівську премію з фізики у 2024 році вручать Джону Хопфілду (Принстонський університет, США) та Джеффрі Хінтону (Університет Торонто, Канада). Це нагорода “за основні відкриття та винаходи, які дозволяють використовувати машинне навчання за допомогою штучних нейронних мереж”.

Про це повідомляється на сайті премії.

“Джон Хопфілд створив асоціативну пам’ять, яка може зберігати та відновлювати зображення та інші типи шаблонів у даних. Джеффрі Хінтон винайшов метод, який дозволяє автономно знаходити властивості даних і таким чином виконувати такі завдання, як ідентифікація певних елементів на зображеннях”, — заявили в Нобелівському комітеті.

Голова комітету з фізики Еллен Мунс наголосила, що робота “лауреатів вже принесла величезну користь”. “У фізиці ми використовуємо штучні нейронні мережі в широкому спектрі царин, таких як розробка нових матеріалів з певними властивостями”, – сказала експертка.

Церемонія нагородження нобелівських лауреатів відбудеться 10 грудня у Стокгольмі (Швеція). Вчені розділять 11 млн шведських крон (близько 1 млн євро). Премії з фізики присуджуються з 1901 року.

Нагадаємо, у 2023 році лауреатами Нобелівської премії з фізики стали П’єр Агостіні, Ференц Крауз та Анн Л’Юїльє. Вчені отримали нагороду “за експериментальні методи, що генерують аттосекундні імпульси світла для вивчення динаміки електронів у речовині”, що дає можливість отримання зображень процесів всередині атомів та молекул.

Як розповідало BitukMedia, напередодні стало відомо про присудження Нобелівської премії з медицини американським вченим Віктору Амбросу та Гері Равкуну за відкриття молекул мікроРНК, що регулюють роботу генів.

Новонародженій дівчинці видалили кісту розміром з куряче яйце

0
Частина операційної команди, зокрема директор, дитячий хірург Богдан Мальований. Фото - Центр дитячої медицини. Лікарня "Охматдит"

Команда хірургів та гінеколог львівської дитячої лікарні “Охматдит” провели рідкісну операцію новонародженій. У дівчинки виявили величезну кісту яєчника. Дитина потрапила до лікарні на 7-й день життя.

Про це повідомила пресслужба медзакладу.

Ще під час обстеження вагітної матері у плода діагностували рідинний утвір у малому тазу. Після пологів зробили контрольне УЗД, яке показало, що кіста збільшилась до розмірів курячого яйця і має негативні зміни її вмісту.

Після додаткових обстежень медики виявили, що утворення на правому яєчнику сягнуло 10 см і має неоднорідний вміст (ймовірно некроз).

Аби уникнути серйозних ускладнень, було прийнято рішення про термінове хірургічне втручання методом лапароскопії – через кілька маленьких проколів.

Операція пройшла успішно. Лікарям довелося не тільки видалити кісту, а й праві придатки матки, бо через перекрут яєчника почався некроз. На 18-ту добу після втручання дівчинку виписали додому в задовільному стані.

“Після такої операції у батьків виникає питання чи зможе донька у дорослому віці мати дітей. Звичайно, ризики є завжди, але залишились ліві додатки, які при правильній роботі спроможні взяти на себе дану функцію”, – пояснила дитячий хірург-інтерн Соломія Ковч.

“Такі дітки повинні обов’язково спостерігатися у дитячого гінеколога і проходити планові огляди 1 раз на рік. Таким чином нам вдасться тримати ситуацію під контролем. А з початком статевого дозрівання за такою пацієнткою спостереження має бути ще ретельнішим, щоб попередити будь які зміни, що можуть спричинити ризик негативного впливу на єдиний яєчник”, – наголосила гінеколог Центру Наталія Козак.

Медики зазначають, що такі випадки трапляються нечасто – з такою патологією народжується 1 дитина з 1 тис–2,5 тис.

Як розповідало раніше BitukMedia, дитину, яка протягом шести років не могла їсти через обпечений мийним засобом стравохід, прооперували львівські хірурги. Вони замінили пошкоджений орган фрагментом її власної товстої кишки.

Вже на пенсії: жінка отримала відповідь на резюме через 48 років

0
Фото - Tizi Hodson

Англійка Тізі Ходсон 48 років карталася, чому вона так і не отримала відповіді на своє резюме. У 70-х вона марила роботою каскадера-мотоцикліста. І лише десятиліття потому їй вдалося дізнатись, що тоді сталося.

Про це розповідає BBC.

70-річна Тізі Ходсон не могла повірити своїм очам, коли одного звичайного дня вирішила перевірити поштову скриньку. У ній жінка виявила листа, в якому її запрошують на роботу. Його було відправлене дуже давно, у січні 1976 року, але до одержувача лист так і не дійшов: звістка застрягла за скринькою поштового відділення.

До послання додано рукописну записку – “Пізня доставка поштовим відділенням Staines. Знайдено за скринькою. Із запізненням лише у 50 років”.

Той самий лист, що запізнився на майже пів століття.

Тізі Ходсон гадки не має, як через стільки часу її знайшов давно загублений лист. “Як вони знайшли мене, якщо я переїжджала 50 з лишком разів, навіть міняла країни чотири чи пʼять разів, залишається загадкою. Я виразно пам’ятаю, як сиділа у своїй квартирі в Лондоні та писала листа з приводу роботи. Щодня я шукала відповідь у поштовій скриньці, але там нічого не було. Я в розпачі, бо дуже хотіла бути каскадером-мотоциклістом”.

Тізі Ходсон демонструє свої вміння їздити на мотоциклі. Вона подала заявку на роботу каскадером на мотоциклі

“Я зробила все, щоб люди, які шукали собі в команду каскадера, не дізналися, що я жінка. Думала, що інакше не маю шансів навіть бути запрошеною на співбесіду. Я навіть по-дурному написала, що мені байдуже, скільки кісток я можу зламати, бо вже звикла до цього”, – розповіла Ходсон.

На щастя, довгі роки мовчання не вплинули на її прагнення влаштуватися на роботу. Ходсон переїхала до Африки, працювала дресирувальником змій та коней, а ще навчилася літати і стала пілотом та інструктором з польотів.

“Якби я могла поговорити з молодою собою, я б порадила піти і зробити все те саме. Я так чудово провела час, це не затьмарює навіть кілька зламаних кісток”, — підсумувала авантюристка. “Я завжди дивувалася, чому мені так і не відповіли з тої роботи. Тепер я знаю, чому”.

Як розповідало раніше BitukMedia, пошта валлійського міста Свонсі нарешті змогла доправити листівку, яку відправили у 1903 році. Ця подія познайомила родичів, які давно втратили один одного.

Ожив мотоцикл-“франкенштейн”. Поїде він чи ні? (ВІДЕО)

0
Фото - скрін Paton Machines

Житель Нової Зеландії Кенні Петон зібрав мотоцикл у стилі велосипедів XIX століття. В роботу пішли металобрухт, старі деталі від трактора та інших сільськогосподарських машин, знайдених у власному сараї. Цей дивний транспортний засіб має величезне колесо попереду і маленьке — позаду. Але чи поїде він?

Про це розповідає New Atlas.

У 1870-х роках були в моді такі дивакуваті велосипеди – з колесами різного розміру, величезним переднім і маленьким заднім. Вони називались пенні-фартинги.

За словами новозеландського умільця, ідея побудувати власного монстра під назвою Penny Farming спала йому на думку два роки тому. Найбільш вражаючою особливістю мотоцикла, безперечно, є масивне тракторне колесо, встановлене спереду на ступиці, яку Петон зібрав із залишків сталевого брухту і бочки з-під мастила. Маленьке заднє колесо теж має тракторну покришку.

У рух Penny Farming приводить двигун у 80 кінських сил. За словами Петона, хоч тому і близько 60 років, але він примудряється виробляти достатньо потужності для того, щоб мотоцикл-трактор міг пересуватися з максимальною швидкістю 24 км за годину. Управляти Penny Farming можна за допомогою великого кермового колеса, яке повертає переднє колесо за допомогою системи тросів та шківів. Водій дивиться на всіх з високо встановленого старого тракторного сидіння. Рама мототрактора зроблена зі сталевого брухту. Завершують сільськогосподарський дизайн цього дивного транспортного засобу встановлені спереду ґратки від газонокосарки.

Зараз Петон готує свого рукотворного монстра до тест-драйву: займається зміцненням та вдосконаленням деталей, тестує двигун. За його словами, він поки не знає, що станеться, якщо Penny Farming втратить рівновагу та впаде. “Сподіваюся, підніму його і продовжу рух”, – каже він.

Як це не дивно, але, згідно з викладеним Петоном відео, Penny Farming дійсно здатний їздити.

За словами винахідника, нещодавно він додав своєму дітищу педальне зчеплення та заднє гальмо, щоб мінімізувати зусилля на передньому колесі та зробити мототрактор більш керованим.

Раніше BitukMedia розповідало про “Трабіциклі” – чудернацький велосипед з деталей ретроавтомобіля від угорського винахідника Жольта Санісло.

“Мозок не бреше”: розкрита таємниця “Дівчини з перловою сережкою” (ВІДЕО)

0
"Дівчина з перловою сережкою" — одна з найзнаменитіших картин Яна Вермера. Картина написана приблизно 1665 року. Хто на ній зображений – невідомо

“Дівчина з перловою сережкою” є однією з найвідоміших робіт нідерландського художника Яна Вермера та однією з найпопулярніших картин у світі. А тепер вчені вважають, що знають чому, адже для цього виміряли реакцію мозку під час перегляду шедевру.

Про це розповідає Phys.

Музей Мауріцгейс у Гаазі (Нідерланди), де зберігається шедевр XVII століття, доручив нейробіологам виміряти роботу мозку під час перегляду портрета незнайомки та інших відомих робіт. Вчені виявили, що глядач перебуває в полоні особливого неврологічного феномену, який вони назвали “стійкою петлею уваги”. На їхню думку, він унікальний і належить лише “Дівчині з перловою сережкою”.

Погляд глядача мимоволі захоплює спочатку око дівчини. Потім погляд опускається вниз до її рота, до перлини, потім повертається до ока і так знов і зновв. Це змушує глядача дивитися на картину довше, ніж на інші, пояснює Мартін де Муннік з компанії Neurensics, яка проводила дослідження. “Вам доводиться звертати на нею увагу, незалежно від вашого бажання. І ви змушені полюбити її, незалежно від вашого бажання”, — каже він.

Вимірюючи мозкові хвилі, вчені виявили, що найбільшого стимулювання зазнає precuneus – частина мозку, яка залучена в епізодичну пам’ять, візуально-просторову обробку, роздуми про себе та аспекти свідомості.

“Було передбачувано, що “Дівчина” особлива. Але “чому” також було для нас несподіванкою”, — сказав Де Муннік.

За словами вченого, це перше відоме дослідження, в якому для виміру неврологічної реакції на твори мистецтва використали ЕЕГ та МРТ-сканери мозку.

“Чим довше ви дивитеся на когось, тим красивішим або привабливішим він стає”, — зазначив Муннік, що також пояснює популярність сюжету голландського митця. – “Чому ви знайомі з цією картиною, а не з іншими? Тому що вона має цю особливість”.

Вчені також порівняли неврологічну реакцію при погляді на оригінал картини в музеї та репродукцію. Вони виявили, що емоційна реакція, яку відчуває глядач, удесятеро сильніша, якщо дивитись на оригінал, ніж на копію.

Для проведення тестів вчені прикріпили до 10 піддослідних, яким показували оригінальні картини та репродукції, датчик руху очей та “шапочку” для відстеження мозкових хвиль. За словами директорки музею Мауріцгейс Мартіни Госселінк, це доводить важливість перегляду оригінальних творів мистецтва: “Це дуже важливо, і це дійсно допомагає розвивати мозок… Мозок не бреше”, — каже вона.

У своїх роботах Вермеєр часто концентрував увагу на одному місці, а супутні деталі були біль розмитими, пояснила вона. Однак у “Дівчині з перловою сережкою” є одразу три точки фокусування — око, рот та перлина. Госселінк сказала, що це відрізняє цю роботу від інших картин Вермера: “Тут ми бачимо людину, яка дійсно дивиться на вас, у той час як на всіх інших полотнах Вермеєра ви бачите когось, хто пише, або займається рукоділлям, або зайнятий ще чимось. Але в цьому є велика різниця з цією дівчиною. Вона спостерігає за вами”.

Муннік каже, що було б цікаво провести подібні дослідження на інших знаменитих картинах, наприклад, таких як “Мона Ліза” да Вінчі.

Директорка Госселінк, зі свого боку, натякнула на дружнє суперництво між двома великими роботами. “Люди іноді називають “Дівчину з перловою сережкою” Моною Лізою Півночі, але я думаю, що часи змінюються, тому, можливо, Мона Ліза — це Дівчина Півдня”, — пожартувала вона.

Як розповідало раніше BitukMedia, сучасні технології сканування та обробки зображень виявили нові об’єкти під поверхнею шедевра Яна Вермера. Свої таємниці розкрила “Молочарка”.

Нобелівську премію з фізіології та медицини 2024 отримали американські вчені

0
Нобелівська премія-2024: оголосили переможців у галузі медицини. Фото - NOBEL PRIZE/FACEBOOK

У перший день Нобелівського тижня, 7 жовтня, Нобелівський комітет обрав лауреатів у галузі фізіології та медицини. У 2024 році її вручать американським вченим Віктору Ембросу та Гері Равкуну “за відкриття мікроРНК та її ролі у посттранскрипційному регулюванні генів”.

Про це повідомляється на сайті премії.

Вчені “цікавилися тим, як розвиваються різні типи клітин”. “Вони відкрили мікроРНК, новий клас крихітних молекул РНК, які відіграють вирішальну роль у регуляції генів. Їхнє новаторське відкриття виявило зовсім новий принцип регуляції генів, який виявився суттєвим для багатоклітинних організмів, зокрема людей”, — заявили в Нобелівському комітеті.

70-річний Віктор Амброс народився у місті Ганновер, штат Нью-Гемпшир. Він – професор Медичної школи Массачусетського університету. Гарі Равкуну 72 роки. Він родом з міста Берклі, штат Каліфорнія. Равкан працює молекулярним біологом у Массачусетській лікарні загального профілю та професором генетики в Гарвардській медичній школі.

Церемонія нагородження Нобелівських лауреатів відбудеться 10 грудня у Стокгольмі (Швеція). Вчені розділять 11 млн шведських крон (близько 1 млн євро).

Як розповідало BitukMedia, у 2023 році Нобелівську премію з медицини присудили за відкриття, яке допомогло розробити мРНК-вакцини проти COVID-19.

“Досі не можу в це повірити”: давно втрачене весільне відео повернулося до пари через 57 років (ВІДЕО)

0
Колаж - Daily Mail

До пари з Австралії повернулось відео їхнього весілля в Шотландії. Запис вважався втраченим цілих 57 років і “всплив” завдяки публікації у Facebook.

Про це розповідає портал UPI.

Загублений відеозапис знайшовся в Террі Чейна з Абердіна (Шотландія). За словами чоловіка, за багато років він накопичив велику колекцію фільмів Super 8, більшість з яких відзняв сам, але коли у квітні цього року вирішив перенести свою відеотеку на DVD, виявив, що в ній є запис весілля двох людей, яких він не впізнав.

Террі Чейні опублікував стоп-кадр з фільму в місцевій групі у Facebook, але за наступні шість місяців встановити особи молодят з відео не вдалось.

Нещодавно цю фотографію опублікували у спільності вихідців з району Мастрік в Абердіні, і вона привернула увагу Ейлін Тернбулл.

77-річна Тернбулл, яка мешкає в Брісбені (Австралія) розповіла, що була учасником цієї групи у Facebook щонайбільше п’ять хвилин, коли побачила власне весільне фото.

У домашньому архіві Тернбуллів були весільні фото, але не відео. Фото – Studio Morgan / Bill and Aileen Turnbull
Вілл та Ейлін Тернбулли зараз. Фото – з архіву

“Я переглядала Facebook і побачила цю весільну фотографію. Мій чоловік сидів поряд, я повернулася до нього і сказала: “Ось наша весільна фотографія”, — розповіла вона BBC Scotland.

Ейлін Тернбулл та її чоловік, 77-річний Білл, одружилися в 1967 році в церкві Мастріка в Абердіні, а потім переїхали до Австралії.

Подружжя розповіло, що вони лише один раз переглянули своє весільне відео. А потім виявили, що випадково залишили його в позиченому проекторі, який вони повернули власнику.

“Я надіслала Террі повідомлення, і звідти все почалось. Його дядько був тим хлопцем, в якого ми позичали проектор, щоб подивитися фільм після весілля, він працював з моїм чоловіком”, — розповіла Тернбулл.

Чейн надіслав Тернбуллам оцифровану копію весільного відео.

“Мені просто здається дивним бачити свою матір і тата не просто на фотографії, а як вони насправді рухаються і ходять”, – поділилася літня жінкасказала Ейлін. “І мій чоловік, він бачив своїх бабусю та дідуся, якому було 100, коли той помер”.

Ейлін Тернбулл зізналась, що перегляд власного весільного відео 57 років потому був просто неймовірним і вона досі не може в це повірити.

Як розповідало раніше BitukMedia, чоловік з Аризони, який разом зі своєю родиною займався каякінгом і дайвінгом на річці Солт, знайшов гаманець, загублений у воді в 1995 році. Джеремі Бінгем зміг розшукати власницю згуби.

Полярники “Вернадського” показали нещодавно народжених тюленят

0
Фото - Національний антарктичний науковий центр

Поблизу української антарктичної станції “Академік Вернадський” цього року народилися вже шестеро тюленят Веддела. Стан тварин українські полярники моніторять під час піших виходів або за допомогою дрона.

Про це розповідають в Національному антарктичному науковому центрі.

Біолог 29-ї української антарктичної експедиції Світозар Давиденко розповів, що нещодавно народжені чотири хлопчики та дві дівчинки “почуваються добре та активно ростуть”.

Полярники поділилися першими знімками тварин, зокрема першого народженого цього року тюленя SeaBaby Світозаровича, ім’я якому обирали всією країною. З-поміж майже 400 пропозицій для маля обрали варіант SeaBaby Світозарович – на честь українського надводного дрона та науковця, який першим виявив маля.

Тепер тюленя SeaBaby разом із мамою перебралося на нове місце для відпочинку: тварини вилежуються на кризі у протоці між островом Вінтер, на якому народилося маля, та островом Галіндез, де розташований “Академік Вернадський”. “Тепер їх можна бачити просто з вікна станції”, – радіють учасники антарктичної експедиції.

Фото – Анна Соіна, Олександр Богомаз, Віталій Камінський, Валентина Гарбарчук

Розповідають, що самиця почала залишати дитинча на самоті – через велику тріщину в кризі доросла тварина має доступ до відкритої води, тому ходить харчуватися в океан. “SeaBaby ж стає зовсім самостійним і от-от теж вчитиметься плавати”, – поділилися полярники.

Однак часом SeaBaby Світозарович разом із мамою повертаються на острів Вінтер, де перебувають ще троє новонароджених разом із дорослими.

Ще одна родина тюленів проживає на островах Троє Поросят, а інша – за островом Гротто. Цікаво, що перед пологами самиці час від часу змінювали місце розташування. Зокрема, кілька з них постійно переміщувались між Вінтером та Трьома поросятами, неначе обираючи кращий “пологовий будинок”, – розповіли в антарктичному центрі.

Як розповідало раніше BitukMedia, українські полярники показали, як “шпигують” кити в Антарктиці.