У передмісті Парижа маленьке лисеня отримало шанс вижити. Щоправда, не завдяки ніжності, а суворим правилам. Тут рятують диких тварин так, щоб вони… не звикали до людей.

Про це розповідає EuroNews.

Ветеринарна лікарня дикої природи в південно-східному передмісті Парижа (Франція) — це місце, де немає обіймів, але є багато турботи. Тут допомагають пораненим, хворим та осиротілим тваринам — часто жертвам людської діяльності та зростаючої урбанізації — одужати, щоб вони могли повернутися до свого природного середовища .

У Мезон-Альфорі щороку проходять лікування тисячі поранених тварин — від їжаків до лебедів. Лише за останній рік тут прийняли понад 10 400 пацієнтів.

Однією з них стало новонароджене лисеня, знайдене мешканцями на околиці міста. Йому було всього близько двох тижнів — без матері шансів вижити майже не було. Тварину доправили до лікарні, де ветеринарка Жюлі П’яцца оглянула малечу: серйозних травм не виявила, лише незначне ушкодження, ймовірно від укусу.

Лисеня годують спеціальним молоком, яке імітує природне, та цілодобово контролюють його стан. Водночас працівники дотримуються принципового правила: жодної емоційної прив’язаності.

“Ми не обіймаємо і навіть не розмовляємо з ними”, — пояснює доглядач Валентен Делон. Причина проста — тварина має повернутися в дику природу, а не звикнути до людей.

Після лікування пацієнтів поступово готують до життя на волі: спершу переводять у відкриті вольєри, потім — до реабілітаційних центрів. У випадку з лисеням — його поселять разом з іншими лисами, а згодом почнуть поступово випускати назовні, зменшуючи підгодівлю.

Лікарня, якою опікується організація Faune Alfort, є єдиною в регіоні, що працює з таким широким спектром диких видів. Близько 86% пацієнтів — це птахи. Серед недавніх випадків — лебідь зі зламаним крилом, десятки каченят, знайдених без батьків, та поранені їжаки.

За словами представниці організації Елізи Мора, влітку кількість звернень може сягати рекордних 200 на день. Найскладніший період — з квітня до вересня, коли народжується молодняк.

Основна причина травм — діяльність людини. Від 60% до 80% тварин потрапляють сюди після наїздів авто, поранень дротом, садовими інструментами або технікою.

Організацію заснував ветеринар Жан-Франсуа Курро ще у 1987 році. Ідея виникла з простого бажання — не стояти осторонь, коли тварина страждає. “Люди часто думають: нічого не зробиш, вона загине. Але коли знають, що є місце, де допоможуть — це величезне полегшення”, — каже він.

Попри всі зусилля, не всіх пацієнтів вдається врятувати. Якщо тварина має надто важкі травми або не зможе вижити в дикій природі, її присипляють. Та для тисяч інших ця лікарня стає тим самим другим шансом — повернутися туди, де немає людей, але є свобода.

Як розповідало BitukMedia, мери німецьких міст закликають запровадити загальнонаціональну заборону на використання роботизованих газонокосарок у нічний час. Причина — зростаюча загроза для їжаків та інших нічних тварин.