Пташенята африканського пінгвіна, що знаходиться під загрозою зникнення, з’явилися на світ в одному з британських зоопарків. Їх назвали Ноелом та Ліамом — на честь братів Ґаллагер, учасників рок-гурту Oasis.
Африканські пінгвіни — це вид на межі зникнення. В дикій природі залишилося лише близько 40 тис. особин.
Ліам і Ноел стали першими пташенятами, які цього року вилупилися в зоопарку Хартфордшира. Співробітників зоопарку на подібні імена надихнули завзяті та норовливі характери малюків, які вже виявляють самостійність.
У зоопарку Хартфордшира повідомили, що дитинчата африканських пінгвінів вилупилися e серпні і “вже виказують ознаки незалежності, вибираючись із гнізда раніше, ніж це прийнято у представників їхнього виду”.
“Такий ранній розвиток свідчить про їхнє здоров’я”, — йдеться в прес-релізі зоопарку.
У зоопарку заявили, що “життєрадісні та енергійні” Ноель та Ліам заслужили на свої прізвиська – їх прозвали “маленькими жахастиками”.
Як розповідало раніше BitukMedia, у Честерському зоопарку у Великій Британії з’явилося на світ одразу 11 пінгвінят Гумбольдта – птахів, які перебувають під загрозою зникнення. Такої кількості пташенят за один сезон у зоопарку не народжувалося останні 10 років.
В Англії бавилися зрілими каштанами. В графстві Нортгемптонширпройшов традиційний чемпіонат світу з гри у конкер. Учасникам необхідно прикріпити каштан до мотузки та розколоти ним якнайбільше каштанів противника.Цьогоріч розважитись прийшли понад дві тисячі людей.
Щоб перемогти на World Conker Championships, потрібно також дотримуватись суворих правил: гравці, зокрема, самі повинні принести каштани і мотузочки завдовжки 20 см, а також завдати не більше трьох ударів по каштану супротивника. Суперники мають розбити конкер опонента за меншу кількість ударів. Виграє той учасник, чий плід залишиться цілим.
Фото – соцмережі
Головним приводом для занепокоєння цього року були сильні вітри, які суттєво зменшили врожай каштанів. Однак у результаті горіхів усім вистачило — для гри їх знадобилося близько 2 тис.
Деякі учасники відповідально підійшли до заходу та підготували костюми: один гравець, наприклад, надів на голову капелюх у вигляді Йоди із “Зоряних війн”, а інший — головний убір у вигляді каштана. Переможців за традицією нагородили кубками.
Келсі Баншбах з США та 82-річний місцевий мешканець Девід Джакінс, більш відомий як “Король Конкеру”, зрештою стали чемпіонами серед жінок і чоловіків.
Фото – The World Conker Championships
Перша згадка цієї гри датується серединою XIX століття. А офіційні чемпіонати з конкеру проводять з 1965-го. Щоправда, тоді у змаганнях брали участь лише чоловіки. Жінки вступили у боротьбу 1988-го. Щодругої неділі жовтня у невеликому селі Ештон збираються любителі каштанів з усієї планети.
Конкер – популярна англійська дитяча гра. А игадали її британські рибалки, які в умовах поганої погоди не могли вийти в море на промисел. Щоб згаяти час вимушеного неробства, вони збирали плоди каштана, прикріплювали до них мотузки і змагалися в точності та силі удару.
У рамках турніру також організують збір для благодійних організацій, які підтримують людей із порушеннями зору. Загалом за ці роки вдалося зібрати понад £400 тис.
Як розповідало раніше BitukMedia, десятки людей з різних країн взяли участь у Куперсхілдській сирній гонці поблизу Глостера у Великій Британії. Вони несамовито бігли з пагорба заввишки 183 метри, намагаючись наздогнати голівку сиру.
За дослідження про бідні та багаті країниколективу вченихприсудилиНобелівську премію 2024 року з економіки. Троє американських вчених – Дарон Аджемоглу, Саймон Джонсон та Джеймс Робінсон – отримали нагороду “за дослідження процесів формування інститутів та їхнього впливу на економічне процвітання”.
Про це повідомляється в соцмережах Нобелівського комітету.
Премію з економіки пам’яті Альфреда Нобеля було засновано Держбанком Швеції 1968 року. Аджемоглу, Джонсон і Робінсон стали її лауреатами, оскільки у своїх дослідженнях показали, як формуються громадські інститути та як вони та верховенство закону впливають на добробут у різних країнах.
Цьогорічні лауреати продемонстрували важливість соціальних інститутів для процвітання країни. Суспільства зі слабким верховенством закону та інститути, що експлуатують населення, не сприяють зростанню або змінам на краще, йдеться у прес-релізі Шведської королівської академії наук.
Дослідження говорить, що одним із пояснень відмінностей у добробуті країн є суспільні інституції, запроваджені за часів колонізації. Коли європейці колонізували країни по усьому світу, інституції в цих суспільствах змінилися. У деяких місцях колонізатори хотіли лише експлуатувати корінне населення та видобувати ресурси. В інших же вони сформували інклюзивні політичні та економічні системи для довгострокової вигоди європейських мігрантів. Це у майбутньому призвело до процвітання. Таким чином економісти пояснюють, чому колишні колонії, які колись були багатими, тепер бідні, і навпаки.
У 2012 році Дарон Аджемоглу разом з Робінсоном випустив книгу “Чому одні країни багаті, а інші бідні”, яка стала бестселером.
Розмір Нобелівської премії з економіки ідентичний розміру інших премій: у 2024 році він становить 11 млн шведських крон (трохи більше $1 млн). Нагороду лауреати отримають на урочистій церемонії у Стокгольмі – вона відбудеться 10 грудня, у день смерті Альфреда Нобеля.
Нинішня Нобелівська премія з економіки вже 56-та, першу таку нагороду присудили в 1969 році. Загалом цієї премії удостоїлися 96 осіб.
Нагадаємо, у 2023 році нагорода була присуджена Клаудії Голдін – економісту з Гарвардського університету, з формулюванням “за поліпшення нашого розуміння становища жінок на ринку праці”. Професорка Голдін у своїх дослідженнях з’ясувала, чому жінки все ще заробляють менше за чоловіків, хоча здається, що в багатьох сферах вже досягнуто рівність статей.
Як розповідало раніше BitukMedia, 11 жовтня Нобелівську премію миру-2024 вручили японській організації Nihon Hidankyo. Вона об’єднує людей, які вижили при атомних бомбардуваннях Хіросіми та Нагасакі.
Натхненні супергеройськими коміксами та павуками дослідники з Університету Тафтса (США) створили унікальну технологію, яка дозволяє випускати павутину, здатну піднімати предмети. Перелітати з даху на дах поки ще не вийде, але матеріал вже відтворює чимало можливостей павутиння з коміксів.
Шматок рідкого шовку швидко твердне і перетворюється на липке міцне волокно, яке може піднімати об’єкти у 80 разів важчі за саме “павутиння”. Звучить знайомо? У новому дослідженні вчені описали технологію, натхненну Людиною-павуком.
Нещодавно створений подібний до павутиння матеріал дуже потішить шанувальників коміксів. Людина-павук офіційно на крок ближче до появи в реальному житті. Звичайно, це ще не перельоти з будівлі до будівлі, але здається, це вже скоро.
Дослідники створили спеціалізовану рідину, яка при виштовхуванні з голки миттєво застигає в нитку, що чіпляється за предмети. В основі розчину – шовкові кокони шовкопряда. Дослідники виділили з коконів білок фіброїн, який при правильних добавках може швидко затвердіти у повітрі. Цей процес дозволяє не тільки створити стійку павутину, але і зробити її міцною та липкою.
Створюючи нитки, вчені надихалися природою: наприклад, павуки та деякі комахи виробляють шовк для будівництва сітей та коконів. Проте дослідники пішли далі і вдосконалили матеріал – зробили його подібним до павутини Людини-павука. Він здатний “вистрілювати” нитками та прилипати до об’єктів на відстані.
Один з ключових моментів дослідження стався випадково: учасник дослідження зауважив, що при чищенні лабораторного посуду ацетоном утворюється ниткоподібна структура. Це спостереження привело до розуміння того, як прискорити процес затвердіння волокон за допомогою дофаміну та ацетону, дозволяючи формувати міцні та липкі волокна майже миттєво.
Штучні нитки поки поступаються за міцністю натуральному шовку павука. Але вони вже здатні піднімати об’єкти, що перевищують власну вагу у 80 разів. Вчені продемонстрували, як їхній павутинний прототип може підняти різні предмети (болти, скальпелі, пробірки та шматки деревини) з відстані до 12 сантиметрів.
Дослідники передбачають низку застосувань волокон. Зокрема, йдеться про тканинну інженерію, доставку ліків, створення біоматеріалів та адгезивних поверхонь. Хоча штучні волокна не досягають міцності натурального павутинного шовку, який приблизно в 1000 разів міцніший, дослідники прагнуть продовжувати вдосконалювати свій липкий матеріал.
Як розповідало раніше BitukMedia, групі вчених з Фінляндії вдалося розробити найбільш водостійкий матеріал у світі. За словами авторів дослідження, цей матеріал є настільки слизьким, що з нього скочуються будь-які рідини. Ця технологія може застосовуватися для захисту водостічних труб, виготовлення смартфонів, сантехніки, човнів тощо.
Фото - Національний антарктичний науковий центр/ Facebook
Українські полярники показали, який “сюрприз” очікував на них в ополонці неподалік антарктичної дослідної станції “Академік Вернадський”. З лунки для відбору зразків води випірнув тюлень Ведделла. Він виплив, подихав і сховався під воду. І так кілька разів.
Відео “зустрічі” опублікували в Національному антарктичному науковому центрі.
“Вчені вийшли на лід в протоку Стелла-Крік й пробили лунку, щоб відібрати зразки води. Це роблять постійно для біологічних досліджень. Однак цього разу зимівники не встигли розчистити отвір, як в ньому з’явився гість – тюлень Ведделла. Він виплив, подихав і сховався під воду. Так повторювалося кілька разів, тож наші науковці відійшли від лунки, щоб не заважати тварині”, – розповідають науковці.
Зафільмувати тюленя в ополонці пощастило Віталію Камінському.
Тюлень Ведделла добре пристосовані до життя в умовах Антарктики. Вони здатні затримувати подих і залишатися під водою майже півтори години поспіль. Подекуди глибина їхнього занурення становить понад 600 м.
Як пояснили зимівники НАНЦ: “Щоб ковтнути повітря, ведделли використовують тріщини в кризі або ж самі прогризають отвори. А от цей тюленчик вирішив скористатися лункою, яку зробили українські полярники. Чим, до речі, пощадив свої зуби. Адже через постійне прогризання криги їхні зуби швидко стираються, відповідно, зменшується тривалість життя тварини“.
Полярники добре знайомі з тюленями цього виду, адже саме ведделли народжують дітей у районі “Вернадського” на початку антарктичної весни.
Як розповідало раніше BitukMedia, цього року народилися вже шестеро тюленят. Стан тварин українські полярники моніторять під час піших виходів або за допомогою дрона.
Вкрай рідкісна і ніколи не була в обігу. Українську монету номіналом дві копійки 1992 року продали з аукціону за 105 001 гривню. Попереднього разу схожий раритет виручив майже 30 тис. гривень.
Під час торгів, які зібрали 44 ставки, колекціонери високо оцінили цю рідкісну монету. Вона викарбувана з алюмінію. Реставрації не зазнавала, але натомість має дефекти — подряпини та потертості.
“Монета вкрай рідкісна. Знайшов вже понад вісім років тому”, — написав автор оголошення. За словами власника, це сталось в Івано-Франківську.
Зазвичай нумізматів (колекціонерів монет, – ред.) цікавлять не лише матеріали, з яких виготовлені монети, а й історичні події, які вони відображають.
“Що стосується 1992 року, звідси і розпочинається рідкісний різновид. Дві копійки — це рідкісна монета, адже наразі відомо близько семи екземплярів. Вони ніколи не були в обігу”, — заявив колекціонерів монет.
Експерти ресурсу “Монети-ягідки” зазначали, що дві копійки 1992 року — це пробна монета України, яка не була запущена в обіг. Перші українські 2 копійки були алюмінієві, їх карбували на Луганському верстатобудівному заводі.
Ціна на 2 копійки 1992 року стабільно висока. На аукціоні Violity оригінальні алюмінієві 2 копійки востаннє продавали у 2019 році, тоді монету купили за 28 070 грн.
“У свою колекцію замість оригінальної монети можна купити копію 2 копійок 1992 р. Копії продають по 50-60 гривень. Будьте уважні, якщо вам пропонують купити “рідкісні” 2 копійки за низькою ціною, це швидше за все, підробка”, – застерігають експерти.
Як розповідало раніше BitukMedia, в Австралії з аукціону продали рідкісну 50-центову монету 1988 року. Лот пішов за 14,7 тисяч австралійських доларів. Цінною і дорогою дрібну монету робить помилка.
Майстру спортивної риболовлі Якубу Вагнеру казково пощастило — він упіймав найбільшого сома, коли-небудь зареєстрованого в Чеській Республіці. Довжина рибини сягнула 2,64 м. Чоловік запевняє, що упіймав гіганта за допомогою звичайної вудки.
Сом завдовжки 2,64 метри – це національний рекорд. Чудовий улов вдалося зловити у водосховищі Vranovská přehrada у Вранівській області неподалік міста Зноймо.
За словами Вагнера, боротьба за намотування масивної рибини тривала близько пів години: “Бульбашки, що піднімалися на поверхню, були такими великими”, — зазначив чоловік, помітно схвильований після улову. “Я тремчу від хвилювання. Я так довго мріяв упіймати цю рибу, а тепер вона в моїх руках”, – додав він.
Риболов розповів, що встановити чеський рекорд приємно. Але справжню радість він відчув від усвідомлення того, що такі неймовірні особини живуть на його батьківщині, і йому не потрібно їхати до Іспанії, Італії чи Франції, щоб відшукати їх.
Після того, як сома виміряли, Вагнер вирішив відпустити його у воду, після чого. Це досягнення перевершує попередній рекорд Вагнера, встановлений у червні 2024 року. Тоді він упіймав 261-сантиметрового сома на іншій чеській водоймі.
У червні 2024 року Якуб Вагнер упіймав велетенського сома завдовжки 2,61 м і вагою 130 кг. Фото – Jakub VágnerФото – Jakub Vágner
Як розповідало раніше BitukMedia, сома-велетня виловив в річці По професійний італійський риболов-спортсмен Алессандро Б’янкарді. Його рибина виявилась найдовшим представником свого виду, коли-небудь спійманою і відпущеною людиною.
Британська ферма, яка є рекордсменом Книги рекордів Гіннеса за найбільшу гарбузову мозаїку, цьогоріч презентувала нову. Це данина поваги новому фільму “Бітлджус-2”.І вонатеж гігантська.
За словами фермера Яна Нельсона з Санніфілдс поблизу Тоттона, Гемпшир, тему цьогорічної гарбузової мозаїки шляхом голосування обирали шанувальники ферми. 70 відсотків голосів здобув персонаж, якого зіграв Майкл Кітон у фільмі Тіма Бертона 1988 року та у нещодавньому сиквелі.
“У мозаїці понад 10 тисяч гарбузів і кабачків. Нам знадобилося близько 50 годин планування на папері. А зробили мозаїку за один день з 15 людьми, почали о 9:30 ранку і закінчили о 16:30”, — розповів Нельсон.
За словами фермера, всі гарбузи в мозаїці природного кольору, багато з них їстівні. “Це ті самі гарбузи, які ми виростили на полях. Відвідувачі можуть обрати собі такого, покласти у візок, купити і забрати додому”, — сказав він.
Поки не ясно, чи відбере цьогорічна мозаїка рекорд Гіннеса в тої, що була відзначена Книгою 2023 року. Тоді на фермі Санніфілдс з гарбузів зобразили Джека Скеллінгтона з “Жаху перед Різдвом”. Та мозаїка займала площу в 193 кв. метри.
Рекордну мозаїку “Жах перед Різдвом” на фермі Санніфілдс склали з кількох видів гарбузів та кабачків різних кольорів. Фото – Guinness World Records
Як розповідало раніше BitukMedia, австралієць Адам Фаркарсон зі штату Новий Південний Уельс влаштував заплив у найбільшому гарбузі, вирощеному в країні. Овоч вагою 407 кг назвали Тормунд — на честь персонажа серіалу “Гра престолів”.
Мешканка американського міста Поулсбо, штат Вашингтон, зателефонувала до служби порятунку. Вона була налякана десятками голодних єнотів, які захопили майданчик біля її будинку. Чим закінчилась історія про добрий вчинок?
Американка розповіла, що підгодовувала цих лісових тварин протягом 35 років. Проте шість тижнів тому кількість охочих поїсти за її рахунок єнотів вийшла з-під контролю. Її будинок оточила сотня непроханих гостей. За словами потерпілої, деякі тварини стали агресивнішими та буквально вимагали їжу, коли вона йшла від будинку до своєї машини.
Того дня, коли жінка не змогла пройти до свого будинку, їй довелося викликати поліцію. Правоохоронці прибули на виклик і “були шоковані” побаченим. “Якимось чином звістка поширилась між єнотами, і вони всі прийшли до її будинку в очікуванні їжі”, – розповів представник офісу Кевін Маккарті в інтерв’ю.
Відео “вторгнення” голодних тварин опублікували в соцмережах Офісу шерифа округу Кітсеп.
Поліцейські порадили жінці звернутися до департаменту рибного господарства та дикої природи. Там їй порадили припинити підгодовувати звірів.
Зверталась потерпіла і до ловців диких тварин, але вони оцінили кожну особину в 500 доларів, отже загальний рахунок затягнув би 50 тис. доларів за сотню єнотів.
“На даний момент встановлено, що єноти не скоїли жодного злочину”, – пожартував представник шерифа округу Кітсап Кевін МакКарті. У той самий час він закликав місцевих жителів не годувати диких тварин. “Поки вони мають надійне джерело їжі, вони повертатимуться до нього знову і знову”, – пояснив він.
Зазначається, що згідно із законом, у штаті Вашингтон заборонено годувати великих хижаків, таких як ведмеді або пуми, проте на єнотів вона не поширюється.
За даними The New York Times, зрештою єнотів вдалось віднадити від будинку жительки Поулсбо. “Здається, єноти почали розбігатися, оскільки їх більше не підгодовують, і ми цьому раді”, – розповіла представниця департаменту рибного господарства та дикої природи Бріджит Мір.
Як пояснили у відомстві, поки єнотів тримають якомога далі від людських осель, не заганяють у кут і не ставляться до них, як до домашніх улюбленців, вони не несуть загрози.
Як розповідало раніше BitukMedia, троє друзів із американського штату Мічиган стали героями інтернету після того, як врятували життя єноту. Тварина вдавилася шматочком сиру.
Ураган “Мілтон” налетів на узбережжя США ввечері 9 жовтня, залишивши після себе жахливі руйнування та багато потерпілих. Щонайменше 15 людей загинули. Фото - AP Photo/Marta Lavandier
Віднесений ураганом “Мілтон” в океан чоловік вижив завдяки рятувальному жилету, аварійному маячку і холодильнику. Потерпілий з Флориди цілу ніч дрейфував у водах Мексиканської затоки на холодильнику.
Про це з посиланням на заяву берегової охорони США повідомляє телеканал ABC News.
Постраждалого, якого назвали як капітан Дейв, врятував екіпаж вертольота з авіабази берегової охорони в Майамі приблизно за 48 км від Лонгбоут-Кі.
Рибальське судно потерпілого зламалося за кілька годин до того, як стихія дісталась узбережжя Флориди. Вдалося встановити короткий зв’язок із береговою охороною, після чого зв’язок зник.
Знайшли чоловіка через добу. Він був вже без човна і тримався за відкриті дверцята холодильника. Представник берегової охорони Дана Грейді прокоментувала: “Цей чоловік вижив у жахливих умовах, які були б викликом навіть для досвідчених моряків”.
“Команда повітряного судна доправила чоловіка до лікарні міста Тампа для подальшого лікування після того, як його виявили, що він чіпляється за холодильник у рятувальному жилеті”, — зазначається в повідомленні.
За оцінками агентства, він пережив вітер швидкістю 121−145 км/год і хвилі висотою до 7,6 метра. Доля його човна невідома.
Крім того, ще одну людину знайшли на перевернутому човні за 100 км від узбережжя Мексики. За словами губернатора Флориди Рона ДеСантіса, під час рятувальних операцій вдалося врятувати 340 людей і 49 домашніх тварин.
Як розповідало раніше BitukMedia, рятувальники знайшли рибалку, який два тижні дрейфував на плоту в океані.
Японський виробник іграшок вирішив відсвяткувати 50-річчя кубика Рубіка. До ювілею було вирішено створити найменший у світі кубик. Він дійсно дуже дрібний, адже виконаний у масштабі 1:1000 до оригіналу.
Сама ідея створення мініатюрного кубика Рубіка виникла в японських інженерів з MegaHouse ще чотири роки тому. А процес виробництва розпочався у 2022 році. Аби зробили головоломку крихітною і функціональною водночас, пішло цілих два роки.
Виробництво кубика завширшки пів сантиметра – не велика складність для японських майстрів. Інша справа – грані, що обертаються. Довелось звернутися по допомогу до компанії, яка займається точною різкою. Там гарантували, що всі крихітні деталі працюватимуть як годиться.
Фото – megahouse.co.jp
Зрештою через два роки роботи винахідники продемонстрували результат. Це алюмінієвий кубик розміром лише 5 мм з кожного боку і вагою всього 0,33 грама. Кожна сторона дев’яти квадратів на кожній з шести сторін виробу має розмір лише 1,6 мм.
У порівнянні з оригінальною головоломкою він становить лише одну тисячну того самого кубика. А от коштує в сотні разів дорожче: на сайті компанії виріб продають за 777 777 ієн ($5,320). Цінник говорить про те, що це, швидше за все, предмет колекціонування, а не кубик, з яким гравці возяться на ходу. Очікується, що перші замовлення будуть надіслані у квітні 2025 року.
У серпні Книга рекордів Гіннеса підтвердила, що мікрокубик є найменшим у світі кубом-головоломкою з гранями, що обертається. Мініатюрна модель побила рекорд, встановлений британським дизайнером головоломок Тоні Фішером у 2016 році, коли він вразив шанувальників 5,6-міліметровою версією.
Як розповідало раніше BitukMedia, 9-річний вундеркінд Йіхенг Ван з Китаю побив рекорд за середнім часом складання куба-головоломки 3x3x3 (кубик Рубіка). Він зібрав його за 4,6 секунди.
Нобелівську премію миру 2024 отримає японська організація Nihon Hidankyo. Вона об’єднує людей, які вижили при атомних бомбардуваннях Хіросіми та Нагасакі.
Про це йдеться у заяві на сайті Нобелівського комітету.
“Nihon Hidankyo отримує премію миру за свої зусилля з досягнення миру, вільного від ядерної зброї, і за демонстрацію на підставі свідчень людей того, що ядерна зброя ніколи не повинна бути використана знову”, – заявили в комітеті.
Нобелівський комітет зазначив, що ядерна зброя не застосовувалася майже 80 років, а виняткові зусилля організації зробили великий внесок у встановлення “ядерного табу”.
У відповідь на бомбардування атомними бомбами у серпні 1945 року виник глобальний рух Nihon Hidankyo, учасники якого невпинно працювали над підвищенням поінформованості про катастрофічні гуманітарні наслідки застосування ядерної зброї. Поступово сформувалася потужна міжнародна норма, що засуджує застосування ядерної зброї як морально неприйнятне. Ця норма і стала відома як “ядерне табу”.
Очевидців цих трагічних подій в Японії називають хібакуся (у перекладі з японської “люди, які зазнали впливу вибуху”). Саме вони допомогли сформувати та консолідувати широку опозицію ядерній зброї в усьому світі: розповідали особисті історії, створювали освітні кампанії та публікували термінові попередження проти поширення та застосування ядерної зброї. “Хібакуся допомагають нам описувати невимовне, думати про немислиме і якимось чином відчувати незбагненний біль і страждання, яких завдає ядерна зброя”, — йдеться у повідомленні Норвезького Нобелівського комітету.
Цього року на премію миру претендували 286 кандидатів: 197 приватних осіб та 89 організацій. Але хто вони – можна буде дізнатися тільки за 50 років. На повний список претендентів поширюються суворі правила конфіденційності.
Теперішня Нобелівська премія миру вже 105-та в історії. Нагороду вже мають 111 осіб та 30 організацій.
Нагадаємо, 2023 року нагороду присудили іранській активістці та правозахисниці Наргіз Мохаммаді з формулюванням “за її боротьбу проти утисків жінок в Ірані та за просування прав людини та свобод для всіх”.
Як розповідало раніше BitukMedia, 10 жовтня Нобелівську премію з літератури 2024 присудили 53-річній південнокорейській письменниці Хан Канг. 8 жовтня Нобелівську премію з фізики 2024 року присудили американському та канадському вченим за внесок у розвиток машинного навчання. 7 жовтня Нобелівську премію з медицини 2024 року присудили двом американським вченим за відкриття мікроРНК.
11-річну хмельничанку Богданку щовечора лихоманило. Температуру вдавалось збивати, але ранком вона знов поверталась. І так протягом трьох місяців. Тільки вчасне втручання львівських хірургів врятувало життя маленької пацієнтки.
Про цей випадок розповіли у Першому медичному об’єднанні Львова.
Якось ввечері ще на початку літа в Богданки раптово підвищилась температура. На ранок лихоманка минула, але вже ввечері температура тіла знову піднялась. Попри відсутність будь-яких інших симптомів, місцеві лікарі вирішили, що в Богданки ймовірно ГРВІ. Коли температура піднімалась до 38 і вище, дитині її збивали. І так щовечора.
За кілька тижнів дівчинку відправили на рентгенографію. На знімку хмельницькі медики побачили новоутворення, локалізоване на нижній долі лівої легені. Після КТ-обстеження стало зрозуміло, що це доброякісна міофібробластична пухлина. На момент виявлення вона займала вже половину органу і починала стискати і верхню частинку легені. “Пухлина росла та далі тисла б уже на серце та діафрагму. І зрештою – дівчинка би загинула. Потрібно було видаляти новоутвір!”, – пише пресслужба медзакладу. На момент хірургічного втручання дівчинку лихоманило вже цілих три місяці.
Сім’я поїхала до Львова, де хірурги виконали Богданці торакоскопічну нижньодольову лобектомію. Йдеться про малотравматичну операцію. Пухлину розміром 8х8 см спеціалісти змогли видалити через чотири проколи по 0,5 см. Операція тривала 2 години і минула успішно. Вже на 4-ту добу після втручання Богданка повернулася додому.
Як розповідало раніше BitukMedia, нейрохірурги Львова провели унікальну операцію немовляті з інсультом.
В американському штаті Вашингтон собака покликала на допомогу поліцейського і врятувала літнього господаря. Перед тим чоловік отримав серйозну травму.Якби не 13-річна Гіта, могли б бути “серйозні наслідки”, – кажуть у поліції.
Наприкінці вересня заступник шерифа округу Стівенс патрулював автомобілем гірську місцевість. Незабаром він побачив домашню собаку, що сиділа посеред дороги. При цьому житла у безпосередній близькості не було. “Офіцер сайт намагався затягнути собаку в свій автомобіль, щоб спробувати знайти власника, але тварина не пручалась”, — сказано у звіті округу шерифа.
Райт оглянув околиці, нічого не помітив, але згадує, що мав відчуття “щось не так”. Він знову спробував прибрати собаку з дороги, але вона побіг у бік невеликої ґрунтовки, не поміченої на мапі.
Поліцейський пішов за собакою, і вона привела його до літньої хатини. Поруч із нею заступник шерифа знайшов на землі 84-річного чоловіка. Він не міг пересуватися через пошкодження ноги. Виявилося, що віддану собаку звуть Гіта, а поранена людина — її господар.
Пенсіонеру надали необхідну допомогу. Крім того, з’ясувалося, що він має певні захворювання, які вимагають постійного прийому ліків. “Ми дякуємо Гіті за порятунок його життя. Відданість і героїзм наших волохатих друзів ніколи не перестануть дивувати”, — йдеться у заяві офісу шерифа.
Офіс шерифа не оприлюднив жодної нової інформації про стан чоловіка. Пост у Facebook завершується словами: “Дякуємо вам, заступник Райт, за те, що доклали додаткових зусиль, і дякуємо Гіті за те, що она хороша дівчина та справжній герой”.
Як розповідало раніше BitukMedia, собака допомогла врятувати господаря, який провалився під лід.
18-річний непальський юнак Німа Рінджі Шерпа став наймолодшим альпіністом, який підкорив всі 14 восьмитисячників світу, тобто всі гори, висота яких понад 8000 м над рівнем моря. Останньою горою була тибетська Шишабангма, на яку Німа піднявся 9 жовтня.
Хлопець побив рекорд свого дядька, шерпа Мінґма Ґ’ябу, який пройшов такий же шлях у 2019 році, коли йому було 30 років.
Німа Рінджі почав займатися висотним альпінізмом у 16 років. На підкорення всіх 14 восьмитисячників йому знадобилося 740 днів На найвищу у світі гору Еверест шерпа піднявся у 2023 році.
Список рекордів Німи Рінджі цим не обмежується: він наймолодший у світі альпініст, який підкорив вершини Гашербрум I та II у Каракорумі; наймолодший альпініст, який піднявся на Нангапарбат у Кашмірі; наймолодший альпініст, який підкорив Еверест та сусідню гору Лхоцзе за 10 годин.
“Стоячи на вершині свого 14-го восьмитисячника, я хочу присвятити цей світовий рекорд моєму татові Таші Лакпі Шерпі та моїй матері Лімі Шерпі, а також моєму проєкту #SherpaPower. Ця вершина – не лише кульмінація моєї подорожі, але й данина поваги кожному шерпу, який наважився мріяти за межами традиційних кордонів, встановлених для нас”, – сказав Німа.
Фото – соцмережі
Батько рекордсмена Таші Лакпа Шерпа у свої 19 років також встановив світовий рекорд, піднявшись на Еверест без додаткових балонів з киснем. Нині він керує найбільшою експедиційною компанією Непалу Seven Summit Treks.
Слово “шерпа” зазвичай використовується для позначення гірського провідника або носія, який працює в районі Евересту. Але водночас це самоназва етнічної групи людей, які живуть у горах Непалу. За словами Німи Рінджі, він хоче довести молодому поколінню шерп, що вони можуть “піднятися над стереотипом, що вони лише допомагають альпіністам-іноземцям здійснити сходження, і розкрити свій потенціал спортсменів найвищого рівня, шукачів пригод та творців”.
До Німа Рінджі Шерпа наймолодшим альпіністом, який підкорив усі вісімтисячники, був інший непальський альпініст, Мінґма Гьябу “Девід” Шерпа. Він встановив рекорд, коли йому було 30 років, це сталося у 2019 році.
А рекорд зі швидкості проходження всіх восьмитисячників належить непальцю Нірмалу Пурдже, колишньому гуркхі та солдатові британського спецназу. У 2019 році у віці 36 років він підкорив усі 14 вершин за 177 днів, встановивши у процесі кілька рекордів зі швидкості підйому.
Як розповідало раніше BitukMedia, військовий Олег Шахов, якому після поранення ампутували кисть руки, здійснив сходження на гору Казбек заввишки 5054 метри. Своє досягнення “Шах” присвятив побратимам з 3-ї окремої штурмової бригади. Допомагала воїну в цьому досвідчена альпіністка Тетяна Яловчак.
Українська
العربية
简体中文
Nederlands
English
Français
Deutsch
Italiano
Português
Русский
Español
