Унікальний повнорозмірний 3D-скан затонулого “Титаніка” відкрив нові подробиці трагедії 1912 року. Завдяки цифровій реконструкції дослідники вперше побачили повну картину катастрофи: від героїчних дій інженерів, які до останнього підтримували освітлення, до нових доказів пошкоджень, що призвели до загибелі понад 1500 людей.

Про це розповідає BBC.

На глибині 3800 метрів в Атлантичному океані лежить мовчазний свідок найбільшої морської катастрофи XX століття – лайнер, що зіткнувся з айсбергом. Завдяки сучасним підводним роботам і понад 700 000 знімкам з усіх ракурсів, дослідники створили найточнішу 3D-модель “Титаніка”. Ця цифрова копія, вперше показана світові BBC у 2023 році, стала основою для документального фільму Titanic: The Digital Resurrection від National Geographic і Atlantic Productions.

Дослідження показало: “Титанік” розколовся навпіл із жахливою силою. Його носова частина лежить на дні океану майже вертикально — ніби корабель ще продовжує свій шлях. За 600 метрів — кормова частина, спотворена й зім’ята, внаслідок удару об дно після розлому судна.

Скан також показав зруйнований ілюмінатор, ймовірно, пробитий айсбергом — це підтверджує свідчення очевидців, що лід опинився у каютах. Дослідники змогли по-новому поглянути на одну з котельних і підтвердити свідчення очевидців про те, що інженери до останнього намагалися втримати освітлення на кораблі.

На сканах також видно, що деякі котли у котельні прогнулися всередину – це вказує, що вони ще працювали, коли корабель затоплювало. А на палубі корми виявили відкритий паровий клапан – ймовірно, саме завдяки йому пара продовжувала надходити до системи генерації електроенергії.

“Це символ героїзму: вони забезпечували світло, щоб рятувальні шлюпки спускали у відносному порядку, а не в темряві й хаосі,” — каже дослідник “Титаніка” Паркс Стівенсон.

Проведені розрахунки розбили міф про “непотоплюваність” лайнера. Університетський симулятор, створений на основі креслень судна та даних про його швидкість і траєкторію, показав: фатальні пробоїни були розміром з аркуш A4, але простягались уздовж шістьох герметичних відсіків. Це стало вирішальним: корабель міг витримати затоплення чотирьох, але не шести.

“Різниця між тим, щоб “Титанік” залишився на плаву чи затонув — це кілька дірок завбільшки з аркуш паперу,” — зазначає інженер-мореплавець Саймон Бенсон.

“Титанік” досі говорить до нас — уламками і мовчанням. На дні розкидані особисті речі пасажирів. Частини трагедії 1912 року застигли в глибинах, як у капсулі часу. Але тепер, завдяки технологіям, вони промовляють голосніше.

“Титанік — останній живий свідок тієї трагічної ночі. І з кожним новим поглядом відкриває нам ще одну свою таємницю,” — каже Паркс Стівенсон.

Сканування відкрило нові подробиці про ту ніч 1912 року, однак повне вивчення кожної деталі 3D-моделі може тривати роками. “Корабель розповідає свої історії поволі. І щоразу залишає нам бажання дізнатися ще більше”, – додає Паркс Стівенсон.

Нагадаємо, британський пасажирський лайнер “Титанік” затонув у ніч проти 15 квітня 1912 року під час свого першого рейсу з англійського Саутгемптона до Нью-Йорка.

Як розповідало BitukMedia, у науковому центрі “Ліберті” у штаті Нью-Джерсі відкрилася виставка, присвячена “Титаніку”. Для гостей експозиції відтворили вечерю, яку подавали пасажирам першого класу лайнера незадовго до його аварії.