Церемонію нагородження переможців премії Grammy перенесли з 31 січня на 3 квітня 2022 року. Причина такого рішення — поширення штаму коронавірусу «Омікрон».
Це вже другий рік поспіль церемонію нагородження переносять. У 2021-му вона відбулася 14 березня.
Крім того, цьогорічний захід вперше відбудеться не у Лос-Анджелесі, а у Лас-Вегасі — у спортивно-розважальному комплексі MGM Grand Garden Arena.
Ведучим церемонії буде комік та актор Тревор Ноа. Він проводив і торішню церемонію.
Номінантів на премію Grammy-2022 оголосили 23 листопада 201 року. Виконавець Джон Батіст отримав найбільше номінацій — 11. За ним ідуть Doja Cat, H.E.R. і Джастін Бібер, які отримали по вісім номінацій кожен.
Торік Бейонсе, яка була номінована у дев’яти категоріях, перемогла у номінації «Найкраще R&B-виконання» та стала найвизначнішою виконавицею — у Бейонсе рекордні 28 статуеток Grammy. А співачка Тейлор Свіфт стала першою співачкою, яка тричі перемагала у категорії «Найкращий альбом року». До того тричі вигравали статуетку за найкращий альбом лише Френк Сінатра, Пол Саймон та Стіві Вандер.
У Великій Британії запускають експериментальний проєкт із чотириденним робочим тижнем. До нього долучилися близько 30 британських компаній, які протягом шести місяців тестуватимуть скорочений графік роботи.
“Глобальна кампанія 4 Day Week організувала проєкт у Великій Британії у партнерстві з аналітичним центром Autonomy та дослідниками Оксфордського університету, Бостонського коледжу та Кембриджського університету”, – зазначили там.
Близько 30 британських фірм погодилися дозволити своєму персоналу працювати до 32 годин на тиждень без скорочення їх заробітної плати та пільг. Хоча, як вказує Bloomberg, деякі фірми планують попросити співробітників розподілити ці 32 години на п’ять днів.
Нагадаємо, минулого року у Великій Британії провели дослідження, яке показало, що чотириденний робочий тиждень допоможе скоротити шкідливі викиди, створити нові робочі місця, поліпшити психічне та фізичне здоров’я людей та зміцнити сім’ї та громади.
Професор соціальних наук у Кембриджському університеті Брендан Берчелл, розповів, що ця модель має «величезний потенціал», щоб перетворити розмови про переваги скороченого робочого тижня в дискусії про те, як компанії реально можуть впровадити його на своїх робочих місцях.
Модель чотириденного робочого тижня вже випробовують в Іспанії, Новій Зеландії, Японії, Ісландії тощо. Так, наприклад, після запровадження 4-денного робочого тижня у Microsoft Japan продуктивність працівників зросла на 40%.
Учасники експерименту у Новій Зеландії розповідали, що стали менше нервувати, продуктивність праці зросла, а витрати компанії на електроенергію скоротилися. Хоча частина співробітників заявила, що у додатковий вихідний сумували за колегами та роботою.
Американський стартап Zeva здійснив перший тестовий політ аеротаксі з електричним вертикальним зльотом і посадкою (eVTOL) Zero. Випробування завершилось успішно.
Прототип аеротаксі Zero представили у листопаді 2021 року. Компанія вже випробовувала зависання апарата у повітрі та імітацію керування на низьких швидкостях. У січні відбувся перший тестовий безпілотний політ.
Апарат підіймався угору, зависав у повітрі та виконував декілька маневрів перед приземленням. За задумом, Zero буде злітати та сідати вертикально, але після зльоту він змінюватиме положення на горизонтальне. Тож людина буде летіти головою вперед та обличчям вниз. Під час першого польоту апарат не переходить до горизонтального положення.
Попри те, що політ вниз обличчям може видатися незручним, у Zeva називають переваги своєї технології. Так, їхній апарат не більший за мотоцикл, тож він потребуватиме небагато місця для паркування.
Апарат призначений лише для однієї людини. Тож проста та невелика конструкція має забезпечити швидкий політ. Розробники очікують, що Zero буде розганятися до 257 км/год. Без дозаряду він зможе летіти до 80 км.
Компанія продовжить тестові польоти. Проте коли розпочнуть випробування за участю людини в апараті — невідомо. Очікується, що вже навесні 2022 року апарат буде доступний для попереднього замовлення. Покупці мають внести 5 тисяч доларів авансу, а повна ціна буде приблизно 250 тисяч доларів.
Українська підприємниця Філя Жебровська, яка є головою наглядової ради «Фармак», потрапила у перелік 50 найвпливовіших жінок, старших за 50 років, за версією Forbes.
До переліку потрапили підприємиці, політикині, вчені та письменниці з Європи, Близького Сходу та Африки.
Forbes називає Філю Жебровську однією з найбагатших і найуспішніших бізнеследі України. «Вона допомогла виростити фармацевтичну компанію “Фармак” до одного з найбільших експортерів фармацевтичних препаратів в Україні», — йдеться в описі профайлу українки..
Жебровська була гендиректоркою компанії з 1995 по 2007 рік, а упродовж останніх 14 років вона обіймає посаду голови правління.
Крім того, підприємиця володіє 100 патентами України. Вона посідає 26 місце серед 100 найбагатших українців. Її статки оцінюють у 390 мільйонів доларів.
До рейтингу Forbes також потрапила білоруська письменниця Світлана Алексієвич, британська акторка Джуді Денч, дослідниця та нобелівська лауреатка з хімії Еммануель Шарпентьє, розробниця COVID-вакцини Сара Гілберт, співзасновниця компанії BioNTech Озлем Тюреджі та багато інших жінок.
Дніпровський художник, графік та ілюстратор Максим Паленко, відомий чудовими ілюстраціями для книжок видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», присвятив польоту українського супутника «Січ-2-30» серію своїх малюнків.
Графік та ілюстратор Максим Паленко відомий чудовими ілюстраціями для книжок видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».
Роботи, присвячені польоту українського супутника «Січ-2-30» він розмістив на сторінці соціальної мережі Фейсбук. Художник символічно зобразив старт ракети з українським супутником на борту у вигляді «кам’яної баби» як одного з символів Дніпра.
day.kyiv.ua
Крім того, поверненню України в космос Максим Паленко присвятив ще одну роботу, на якій зображений герой українського народного фольклору – козак Мамай, який сидить у скафандрі астронавта на поверхні Місяця. Поруч із ним стоїть кінь, також одягнений у скафандр.
«Клааас!! Український супутник forever!!!!», «На Марсі буде українська СІЧ!», «Ось він – ідеальний символ Дніпра!», – пишуть захоплені друзі художника у коментарях. Деякі з них уже виявили бажання придбати футболку із космічними малюнками Максима Паленка.
Людмила Ляшенко стала кращою у біатлоні на середній дистанції 10 км у класі стоячи. Срібною призеркою стала Ірина Буй (Вінницька область), а третє місце посіла Олександра Кононова (Київська область).
У класі сидячих звання віцечемпіона отримав Тарас Радь (Тернопільська область).
Усього за три дні змагань українські паралімпійці здобули 12 нагород – дві золоті, чотири срібні та шість бронзових медалей
Ляшенко Людмила Олександрівна — українська лижниця, біатлоністка. Майстер спорту міжнародного класу. Чемпіонка зимових Паралімпійських ігор 2018 у Пхьончхані, Південна Корея, де стала тричі бронзовою призеркою.
Має вроджені вади розвитку верхніх і нижніх кінцівок. Незважаючи на перенесені дві операції, повну функціональність лівої руки відновити не вдалося.
Українські стріт-арт-художниці сестри Фельдман запустили онлайн анімаційний серіал «YoYo. Іграшка, яка стала зброєю» — про круглу людину у світі квадратних людей у далекому майбутньому.
Авторки відомі розписами міських стін, муралами на Brave! Factory Festival та оформленням музичних студій.
YoYo — це мультфільм про світ, у якому люди довірилися технологіям більше, ніж собі. Там усім вживлюють штучний інтелект, тому люди є суперпродуктивними, але без вогню в очах. Усі, крім одного – ЙоЙо. У дитинстві його врятували від АІ. Тепер він – єдина людина на Землі, яка може креативити, жартувати та дружити. У першому сезоні ЙоЙо постійно подорожує у часі, іноді не розуміє, що з іншими не так, один раз закохується та порушує закон.
Жовту людину YoYo Sestry Feldman створили багато років тому, він — незмінний герой багатьох вуличних малюнків сестер, більшість яких знаходяться в Одесі. Ім’я придумав друг сестер, він запропонував створити серію коротких роликів про йогу для дітей за участю персонажа.
За словами художниць Фельдман, вони створювали «YoYo» для всіх, хто «відкритий до будь-яких теорій та діалогу про світобудову».
Сюжет
На дворі 2213 рік. Доктор А випадково знаходить файл «Суперлюдина-2020». Вона дізнається про життя людей до чіпування і Baby cut — 4000, машини, яка вживляє AI новонародженим. Так почалася пригода YoYo — малюка, якого рятує від чіпу доктор А з чоловіком Б.
Сестри Фельдман створили анімацію та сценарій, київська саун-продакшен-стідія Studio 31 озвучила проект двома мовами — українською та англійською, а також відповідала за саунд та адаптацію сценарію. Промо-кампейном займається онлайн школа креативних індустрій SKVOT. Як зазначається, усього на створення серіалу пішло близько двох років. Наразі команда проекту працює над другим сезоном.
Безоплатний проїзд, який проспонсорував один із депутатів облради, поширюється лише на експрес-рейси, що курсують без зупинок від Василькова-2 до Києва. На рейси з зупинками, де сідають жителі інших громад, потрібно купувати квиток.
Тобто безкоштовно їздити можна буде на шістьох рейсах в кожному напрямку:
Нову електричку запустили 29 грудня. Для цього довелося електрифікувати ділянку з між станціями Васильків-1 і Васильків-2. Перша станція розташована далеко від Василькова, у селі Калинівка. До неї мешканцям потрібно під’їжджати маршруткою. Натомість нова станція — в самому місті.
Щодоби маршрутом курсує дев’ять пар електропоїздів. Транспортні експерти критикували розклад, адже ввечері та вранці електричка їздить рідше, ніж раз на годину, а вдень інтервали перевищують 2,5 години.
У коментарях до допису міськради пасажири скаржаться на незручний графік. Наприклад, ті, хто працюють до п’ятої вечора, не встигають на рейс о 17:07, в той час як наступний — лише о 19:32. Так само скаржаться і на ранковий розклад.
Вчені виявили в Африці найстарішу у світі соцмережу, яка процвітала вже 50 тисяч років тому. Люди у ній передавали повідомлення за допомогою намиста із яєчної шкаралупи.
Дослідження провели німецькі вчені з Інституту історії людства імені Макса Планка в Єні та опублікували в журналі Nature, повідомили в The Guardian.
Зазначається, що така мережа зв’язків простягалася на тисячі кілометрів по всій Африці. Але, на відміну від свого сучасного електронного еквівалента, вона використовувала набагато простіші речі та ґрунтувалася на обміні та торгівлі намистами, виготовленими зі шкаралупи страусових яєць — однієї з найдавніших форм особистої прикраси людства.
Дослідження вчених із Німеччини охоплювало вивчення більш ніж 1500 таких намист, які були розкопані більш як у 30 місцях на півдні та сході Африки. Ретельний аналіз показує, що люди, які робили таке намисто, обмінювалися ним на величезні відстані, надсилаючи таким чином символічні повідомлення та зміцнюючи зв’язки.
Порівнявши зовнішній діаметр шкаралупи, діаметр отворів усередині та товщину стінок яєчної шкаралупи, вчені з’ясували, що близько 50 тисяч років тому люди у східній та південній Африці почали робити зі страусових лушпинок майже однакові намистини.
Однак ці групи та спільноти були розділені величезними відстанями, що передбачає існування соціальної мережі, що розтягнулася на тисячі миль та з’єднувала людей у віддалених регіонах.
“Результат дивовижний, але закономірність зрозуміла”, — зауважив один з авторів дослідження Імін Ван.
Примітно, що таке ж намисто продовжують виготовляти племена мисливців-збирачів в Африці й до сьогодні.
Але перша у світі соціальна мережа не проіснувала довго. Близько 33 тисяч років тому характер носіння намиста різко змінився: воно зникло з Південної Африки, але збереглося в Східній Африці. Вчені припускають, що за цим стояли кліматичні зміни.
Карколомний тюнінг старенької Волги зробив волинський винахідник. Водій-новатор перевів авто на дрова і тепер їздить за копійки.
Про це повідомив Інстаграм-канал volynblog.
У багажнику автолюбитель встановив газогенератор. Внаслідок спалювання в ньому дров утворюється газ, що трубопроводом надходить у циліндри.
Апгрейд коштував заощадливому водієві 2700 гривень. Автівка розганяється до сотні кілометрів за годину, запасу дров вистачає на 50 кілометрів. Якщо треба їхати далі, волинський Ілон Маск бере дрова з собою про запас.
На перший погляд, ці речі не мають нічого спільного з військовою тематикою, але насправді вони були створені завдяки армійським замовленням.
BitukMedia підготувало для вас сім відомих речей, які ми вживаємо чи використовуємо щодня. Часом не уявляємо без них життя. Але винайдені вони були виключно для потреб різних армій.
M&M`s
Розповідають, що ідея цукерок M&M’s народилася у Форреста Марса, коли під час Іспанської громадянської війни (1936-1939) він побачив, як іспанські солдати їдять на передовій шоколадні кульки, вкриті цукровою глазур’ю, яка запобігала танення шоколаду.
Чималу роль у долі M&M`s зіграла й інша війна — Друга світова. Під час Другої світової війни цукерки M&М’s стали входити в пайок американських солдатів, яким часто доводилося перебувати під палючим сонцем.
Перші цукерки M&M’s з’явилися в США в 1941 році і, природно, поставки M&M’s в картонних тубах були налагоджені в американську армію. Тому, коли війна закінчилася, продукт вже був відомий споживачеві.
Для того, щоб запустити продукт у виробництво в непростий воєнний час Форресту Марсу потрібні були додаткові інвестиції, і його партнером став Брюс Мюрье, син виконавчого директора компанії Hershey.
Звідси і назва продукту M&M’s – «належить Марсу і Мюрье», і, не зважаючи на те, що, через деякий час, партнери припинили співпрацю, Форрест Марс викупив частку Мюрье, друга буква М присутня в назві і сьогодні.
Яскраві цукерки швидко завоювали популярність, у компанії з`явилася безліч наслідувачів. З метою виділити свою продукцію й зробити її більш привабливої в 1950-м році вперше на гладку поверхню драже овочевими барвниками нанесли букву «М». Тоді ж з`являється слоган M&M`s: «Look for M on every piece» — «Шукайте M на кожній штучці».
В 1954-м з`являється новий різновид M&M`s — з горіхами усередині. І тоді ж з’явився знаменитий рекламний слоган – The milk chocolate melts in your mouth – not in your hand – «Молочний шоколад, який тане в роті, а не в руках».
wikipedia.org
Fanta
Знаменитий газований напій з’явився на світ у 1940 році в Німеччині на заводі Coca-Cola, у розпал Другої світової війни. Через ембарго, накладене антигітлерівською коаліцією, була припинена поставка в Німеччину інгредієнтів, необхідних для виробництва Coca-Cola. Потрібно було повністю згортати виробництво або… винаходити щось нове.
Макс Кайт, який відповідав за роботу підрозділу Coca-Cola в Німеччині, прийняв рішення створити напій на основі інгредієнтів, які були доступні в країні в той непростий час. Основними компонентами нового напою став яблучна макуха і молочна сироватка.
Кайт не знав, як назвати такий напій, і порадив своїй команді увімкнути фантазію – німецькою Fantasie. Продавець Джо Кніпп, по спогаду свідків, відповів: «Fanta!» Назва виявилася вдалою, тому що сама ідея створення такого напою була фантастичною.
В до і повоєнний час Fanta мала зовсім інший смак, який відрізняється від смаку сучасної Fanta. Апельсинова Fanta була винайдена в Італії. Сьогодні Fanta п’ють в 190 країнах по всьому світу. Існує понад 90 варіантів цього напою.
gadzetomania.pl
Nescafé
У 1938 році народилося «Nescafé». Його назва походить від поєднання найменування компанії «Nestlé» і слова «cafe». Перше виробництво напою було запущено в швейцарському містечку Орб, що в 50 км на північний захід від Веве. Офіційна презентація «Nescafé» відбулася в Швейцарії 1 квітня 1938 року, а кава була представлена у вигляді порошку, а не кубиків, як передбачалося спочатку, і була упакована в коробки. У той час проблему збереження аромату кави можна було вирішити тільки шляхом додавання вуглеводів.
Через рік «Nestlé» створив центр з виробництва «Nescafé» у Франції, а потім в Великобританії і США.
Під час Другої світової війни (1939-1945) пріоритетними стали потреби армії, а «Nescafé» стало широко використовуватися для постачання армії, особливо американської. Що не дивно, адже напій був не тільки надзвичайно простий у приготуванні, але і володів прекрасними тонізуючими властивостями.
Завдяки цьому розчинна кава знайшов популярність в Європі. До кінця 1940-х років виробництво «Nescafé» було налагоджено в Швейцарії, США, Франції, Південній Африці, Аргентині та Мексиці. Кава поширився по всьому світу. Американці привезли її до Японії, яка в підсумку стала одним з найбільших ринків збуту «Nescafé».
У 1952 році було здійснено грандіозний прорив: створена технологія виробництва розчинної кави без використання вуглеводної основи. З цього моменту «Nescafé» стало на 100% натуральним.
depositphotos.com
Станки GILLETTE
Одноразова безпечна бритва була створена Кінгом Кемпо Жиллеттом ще в 1901 році. Його бізнес-модель полягала в наступному: «дайте покупцеві верстат і продавайте леза знову і знову».
Жиллетт перевернув уявлення про гоління для мільйонів чоловіків у всьому світі – тепер воно стало простіше, безпечніше і дешевше.
Перший верстат, до речі, не дуже відрізнявся від сучасних – та ж Т-подібна форма, яку зручно тримати в руці, тонкі леза і продумана система безпечного гоління.
Але через десяток років Жиллетт все одно реалізував свою ідею і став багатим, коли уклав контракт на постачання 3,5 млн бритвових станків і 36 млн змінних лез для американських солдатів у Першій світовій війні. Лише одна ніч знадобилася, щоб безпечна бритва стала невід’ємною частиною гігієнічного набору чоловіків, поряд із зубною щіткою та милом.
Якщо в перший рік появи Gillette Razor Company вдалося продати всього 51 станок і 168 лез, то в роки війни прибуток склав 13 мільйонів доларів на рік.
Весь секрет – в одноразовості. Станки Gillette були розраховані на постійну прибутковість, адже як тільки станок затуплювався, його міняли на новий. Пізніше, зважаючи на конкуренцію з не менш відомим брендом Bic, містеру Жиллетту довелося знову увімкнути кмітливість. Так з’явилися станки зі змінними касетами. Втім, це не скасовувало того факту, що касети теж доводилося міняти, а значить, Кінг знайшов золоту жилу і став прикладом підприємця, який народився в свій час і вичавив максимум зі своїх можливостей.
Небезпечна бритва відтоді залишилася лише в руках консерваторів і професійних цирульників у салонах.
investory.news
Суперклей
Суперклей був винайдений випадково у 1942 році. Коли доктор Геррі Кувер намагався винайти пластик, який повинен був застосовуватися для виготовлення «мушок» — прицілів для автоматів, він працював з хімікатом ціанакрилатом, і одного разу виявив, що при контакті з вологою компонент склеїв всі інструменти, за допомогою яких Кувер робив свої досліди.
Проте виріб було запатентовано тільки в 1955 році, а в 1958 році суперклей вперше надійшов у продаж, «підірвавши» ринок. Клеї на основі цианоакрилатів легко витримують навантаження 150 кг/см², і температуру до 70-80 °С. Суперклей схоплюється від вологості повітря, а не від самого повітря. У пустелі його використовувати проблематично. В основі схоплювання суперклею лежить реакція полімеризації цианакрилата, з якого він складається. Така реакція каталізується найдрібнішими частинками води, що перебувають у повітрі або на поверхні склеюваних предметів.
Незвичайне застосування суперклей знайшли американські доктори під час в’єтнамської війни, коли рани постраждалих в бою солдатів у прямому сенсі склеювали, тим самим ефективно зупиняючи кровотечу і запобігаючи безліч негативних медичних проблем. Так було врятовано чимало солдатських життів.
dekoriko.ru
Мікрохвильова піч
Перші мікрохвильовки використовувалися в армії. Перша модель з’явилася в 1947 році армії США, щоб швидко розігрівати велику кількість їжі для солдатів.
Під час Другої світової війни американські і британські військові винайшли магнетрон — прилад, який генерував НВЧ-хвилі, для вдосконалення радіопередачі та радіолокаційної розвідки. Магнетрон мав високу потужність — його можна було встановлювати навіть у літаках, при цьому він був досить точним, щоб використовуватися для точкового бомбардування міст.
Але можливість з їх допомогою розігрівати їжу була виявлена зовсім випадково після війни в 1945 році Персі Лебарон Спенсером, під час своєї служби в компанії «Raytheon». 8 жовтня цього року він запатентував методику розігріву їжі за допомогою електромагнітних хвиль. Перша машина, яка працює за таким принципом, була випущена в 1947 році і мало нагадувала сучасні пристрої: вона була величезна, розміром з людський зріст і вагою більше 300 кг. «Radarange» – таке ім’я дав їй розробник. Що цікаво, вчений Спенсер за своє дітище отримав тільки невелику грошову винагороду, а всі права на випуск гаджета були у компанії, в якій він числився. Тільки після смерті він був визнаний тим, хто придумав і запатентував мікрохвильову піч. А його ім’я через час було занесено в Зал Слави винахідників.
Перша мікрохвильова піч коштувала шалених грошей – 5000 доларів, була її вартість в 1950-му році. А перша модель для домашнього використання з’явилася на початку 60-х і коштувала вже 500 доларів.
ventolux.ua
Кулькова ручка
В 1943-му угорець Ласло Біро винайшов кулькову ручку. Він працював на замовлення Британських Королівських повітряних сил, яким потрібна була ручка, здатна писати на великих висотах за низького тиску. В сучасному вигляді кулькова ручка винайдена угорським газетним редактором Ласло Біро. Він, втікаючи від переслідувань нацистів, емігрував до Аргентини. Такі ручки називають в його честь “біроме”. Спочатку кулькові ручки призначалися для Королівських військово-повітряних сил Великобританії, оскільки звичайні чорнильні авторучки не функціонували в літаках на значній висоті.
Під час Другої Світової Війни американська армія окупувала Японію, і привезла туди кулькові ручки. На японців вони справили дуже сильне враження – не треба було постійно заправляти чорнило, як в перову ручку, або ж постійно підточувати, як олівець.
Принцип роботи кулькової ручки досить простий: в загнуту на кінці трубку поміщається кулька. З однієї сторони в неї чорнила, а з іншої – папір. Атмосферний тиск давить на чорнила і штовхає їх до кульки, яка крутиться і нібито намотує чорнила на себе та переносить на папір. Але зважаючи на розміри деталей виготовити таку ручку задача не легка.
Після Другої світової війни інші намагалися продати свої кулькові ручки, але з обмеженим успіхом. Мілтон Рейнольдс побачив кулькову ручку, коли був у відрядженні до Буенос-Айресу в 1945 році, і, повернувшись до Америки, переробив її, щоб міг отримати американський патент. Його кулькова ручка, виготовлена в міжнародній фірмі «Рейнольдс» і називалася «Ракета Рейнольдса», була першою комерційно успішною кульковою ручкою.
Вона продавалася під гаслом, в якому говорилося, що не потребуватиме зарядки 15 років. Універмаг Gimbels в Нью-Йорку продав кілька тисяч кулькових ручок всього за один тиждень. Британія побачила свою першу комерційно успішну кулькову ручку того ж року, яку виготовила компанія Miles Martin Pen Company.
У той же час ручки Paper Mate почали виготовляти та розповсюджувати в Канаді, переходячи на нові формули чорнила. Крім того, Parker Pens випустила The Jotter, який використовував текстуровану кулю вольфраму з карбіду і був дешевшим, що призвело до декількох мільйонів проданих ручок лише за перший рік. Кулькові ручки почали заволодівати світом.
У лютому прикордонники з Одеської області поїдуть на Львівщину для спільного з військовослужбовцями Збройних сил України тренування за стандартами НАТО.
“Уже наступного місяця прикордонники з Одещини поїдуть на Львівщину для спільного з військовослужбовцями ЗСУ тренування за стандартами НАТО”, – анонсували там.
На Львівщині в Міжнародному Центрі миротворчості та безпеки завершилася Головна конференція з планування навчання підрозділів у межах Об’єднаної багатонаціональної групи з підготовки — Україна (JMTG-U).
Більш як 30 представників із Держприкордонслужби, ЗСУ та США долучилися до конференції. Військові обговорювали двомісячне тренування прикордонної комендатури швидкого реагування (ПКШР) Білгород-Дністровського загону та бригади ЗСУ, яке розпочнеться у першій декаді лютого і триватиме до початку квітня.
Цьогоріч бійців навчатимуть українські інструктори з допомогою спостерігачів-тренерів зі збройних сил країн НАТО. Підготовка проводитиметься з використанням імітаційної системи моделювання бойових дій типу JCATS.
“Українські військові тренуватимуться за стандартами НАТО для набуття кращого рівня взаємодії між складниками сектора безпеки України та взаємосумісності з військовими підрозділами країн Північноатлантичного альянсу”, — вказали в ДПСУ.
Там також наголосили, що ПКШР Білгород-Дністровського прикордонного загону вже має досвід участі у міжнародних навчаннях. Торік бійці підрозділу були учасниками українсько-британських навчань Cossack Mace. Після підготовки в межах JMTG-U планується участь комендатури в українсько-американських навчаннях Sea-Breeze-2022.
“Високо ціную рішення виділити додаткові 22 млн євро на посилення сектору безпеки України. Це вияв справжньої дружби”, — написав у своєму Твіттер український міністр.
16 січня він разом зі своїм данським колегою Йеппе Кофодом відвідав лінію зіткнення на Донбасі. Кулеба подякував за такий візит і назвав його проявом солідарності Данії з Україною на тлі погроз з боку Росії.
Кофод своєю чергою закликав Росію до деескалації ситуації і наголосив, що Данія повністю підтримує український суверенітет.
“Новий внесок Данії в діяльність із розмінування та програму стабілізації триває”, — прокоментував він виділення грошей.
Thank you, dear friend @JeppeKofod, for your timely visit proving Denmark’s solidarity with Ukraine in the time of Russia’s unprovoked and unacceptable threats. The decision to allocate additional €22 mln for strengthening Ukraine’s security sector is an act of true friendship. https://t.co/TlTl7ZkdC2
У селі Підгірці на Львівщині три родини викупили занедбаний палац Яблоновських-Бруницьких із дендропарком площею 8 га, аби відновити його власними силами.
“Занедбаний у радянські часи і в перші роки незалежності палац Яблоновських-Бруницьких зараз переживає період відновлення. Викупили і вдихнули у нього нове життя три родини”, – ідеться в описі.
Палац у Підгірцях не має статусу державної пам’ятки, проте є пам’яткою місцевого значення. Це й дозволило сім’ям приватизувати будівлю.
Реставрацією будівлі зайнялися три сім’ї – Герга, Берник, Онишкевич. Двоє з них є жителями цього села, третя родина зі Львова. Саме вони придбали палац, який перебував у вкрай занедбаному стані.
“Хоча палац до нашого придбання перебував у приватній власності, він був у жалюгідному стані – просто руїни. Не було ні вікон, ні дверей, дах обвалився, дерев’яні балки понищені, перекриття між поверхами майже не було, на даху росли триметрові дерева, які ми викорчовували. Усюди – грибок”, – розповіла співвласниця будівлі Світлана Герга.
ФБ сторінка Підгорецький палац
Зберегти автентичність допомагають антикварні магазини та місцеві мешканці, які приносять необхідні речі для облаштування та декору палацу. Світлин, які б демонстрували яким був первісний інтер’єр палацу, немає, тож власники надихаються іншими історичними спорудами.
ФБ сторінка Підгорецький палац
ФБ сторінка Підгорецький палац
ФБ сторінка Підгорецький палац
Поряд із палацом розташовується дендропарк площею понад 8 гектарів, який є пам’яткою садово-паркового мистецтва XVIII століття. У парку ростуть рідкісні породи дерев та рослин – буки, клени, модрини, ялиці, платани. Також на території розміщуються грабова алея, літня ротонда і ставок.
ФБ сторінка Підгорецький палац
З осені 2021 року палац приймає відвідувачів, потрапити можна за попереднім дзвінком за телефоном 097 143 84 08. Фіксованої ціни за вхід немає – можна зробити внесок у скриньку біля входу або відправитись на екскурсію, кошти з якої витратять на облаштування парку.
Впливовий журнал Dezeen обрав 12 найцікавіших архітектурних проєктів, які буде завершено у 2022 році.
Центр водних видів спорту
Есб’єрг, Данія. Архітектори: Snøhetta, WERK Arkitekter
Проєкт Lanternen («Ліхтарі») розташують на березі моря портового данського міста Есб’єрг. Дерев’яний фасад має нагадувати про геометрію човнів. У будівлі розмістяться водноспортивні клуби, місце зберігання човнів, майстерня та публічні простори.
MIR
Мультифункціональний комплекс Nanjing Zendai Himalayas
Нанкін, Китай. Архітектори: MAD
У футуристичних хмарочосах, що нагадують гори, розмістяться офіси, готелі, житло та комерція. Між ними з’являться галявини, дерева, ставки, струмки, водоспади, басейни. Деякі менші споруди будуть повністю вкриті зеленню.
CreatAR Images
Цех San Pellegrino
Сан-Пеллегрино-Терме, Італія. Архітектори: BIG
Команда данського архітектора Б’ярке Інгельса спроєктувала флагманський комплекс для виробника мінеральної води San Pellegrino в італійських Альпах. Тут буде цех для розливу води в пляшки та офіси виробника. Проєктувальники вирішили погратися з класичними елементами римської та італійської архітектури, такими як арки, аркади, портики та галереї.
BIG
Офіс DJI
Шеньчжень, Китай. Архітектори: Foster + Partners
Дві башти зі скла і металу стануть головним офісом робототехнічної компанії DJI. Проєктувальники перекинули місток між двома будівлями — він призначений спеціально для тестування дронів. На нижньому рівні розмістять демонстраційний простір, в якому, зокрема, будуть ринги для боїв між роботами.
Школа в місті Сунбю стане першою в Данії, що відповідає екостандарту «Північний лебідь», завдяки енергоефективності та використанню екологічних матеріалів. Споруда плавно переходить у навколишній ландшафт. Внутрішнє планування гнучке — кімнати та зони можна об’єднувати, відділяти та реорганізувати за потреби.
Henning Larsen Architects
Житловий комплекс Valley
Амстердам, Нідерланди. Архітектори: MVRDV
Комплекс Valley складається з трьох з’єднаних між собою багатоповерхових будинків, розрахованих на 200 квартир, офіси, магазини та ресторани. Споруди зі скляним фасадом з одного боку та викладеним каменем з іншого нагадують скелі, між якими розташувалося терасоване плато, яке й дало проєкту назву — «Долина». Будівництво майже завершилося, наразі триває озеленення території.
Marcel Steinbach
Підводний скульптурний парк ReefLine
Маямі, США. Архітектори: OMA
Підводний парк зі штучним кораловим рифом біля Маямі-Біч покликаний захистити берегову лінію від наслідків змін клімату. Бетонні модулі (зокрема у формі автомобілів), на яких згодом поселяться морські істоти, будуть занурені на глибину шість метрів і простягатимуться на 250 метрів уздовж берега.
Проєкт розробляли спільно з морськими біологами та іншими спеціалістами. Заразом це стане розвагою для любителів снорклінгу. Першу чергу планують завершити до кінця цього року.
OMA
Меморіал Minamisanriku 311
Мінамі-Санріку, Японія. Архітектори: Kengo Kuma
Меморіал присвячено Великому тохокуському землетрусу й цунамі 2011 року. Катастрофа, зокрема, знищила 95% курортного містечка Мінамі-Санріку, загинув кожен десятий житель.
Kengo Kuma and Associates
Арканзаський художній музей
Літл-Рок, США. Архітектори: Studio Gang
Арканзаський музей, чия колекція охоплює спектр від Рембрандта і Поля Сіньяка до представників сучасного американського мистецтва, розташовано на околиці Літл-Рока, між паркінгом й автозаправкою.
Чиказьке архітектурне бюро Studio Gang виграло конкурс на редизайн будівлі. Споруда отримає рельєфний бетонний дах, глухі фасади зроблять відкритими за допомогою панорамного засклення, в інтер’єрі побільшає світлого дерева, а навколишній ландшафт стане зручнішим і приємнішим.
Studio Gang
Театральний центр
Тайбей, Тайвань. Архітектори: OMA
Центр вміщатиме три театральні зали, зокрема у сферичному об’ємі, що нагадує планету, розмістять сцену для театру Globe Playhouse на 800 місць. Інші два театри можна за потреби об’єднати у Супертеатр, який вміщатиме 2300 глядачів. Будівництво добігає кінця — відкриття заплановано на березень.
Chris Stowers, OMA
Міжнародний футбольний центр
Сіань, Китай. Архітектори: Zaha Hadid Architects
Розташований в одному з найдавніших міст Китаю, стадіон на 60 тисяч глядачів прийматиме ігри Кубку Азії з футболу 2023. Його особливістю будуть озеленені тераси, прозорий дах і колони у футуристичному стилі бюро Захи Хадід.
Atchain
Артгалерея Сідней-Модерн
Сідней, Австралія. Архітектори: SANAA
Проєкт «Сідней-Модерн» — це розширення Художньої галереї Нового Південного Уельсу, одного з найбільших музеїв материка. Каскад скляних павільйонів спроєктували на контрасті до неокласицистичної будівлі ХІХ століття. Проєкт включає також підземну галерею, створену з нафтового резервуара часів Другої світової війни.