Четвер, 9 Квітня, 2026
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Пошук...
Home Blog Page 41

Друге життя гарбузів: щорічна регата на велетнях знову всіх повеселила (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - West Coast Giant Pumpkin Regatta

Човни з гарбузів вагою понад 700 кг, учасники в костюмах, натовп, що шаленіє від захвату. І це реальна подія – Регата Західного узбережжя на гарбузах-велетнях (West Coast Giant Pumpkin Regatta), що відбулася у місті Туалатін в штаті Орегон, США. Щороку ця регата доводить, що навіть гарбуз може стати човном, якщо мати достатньо віри у божевільні ідеї. Але як усе почалося?

Про це розповідає The Washington Post.

“Це шалена ідея — саме тому вона така популярна”, — сміється координаторка події Гайді Маркс. І справді: змагання виглядає як свято абсурду. Люди в яскравих костюмах пливуть на гарбузах вагою від 250 до 700 кг, веслують хто як може, а деякі… падають у воду.

Цьогорічний герой — Гаррі Крістенсен, який знову вийшов на старт у костюмі Бадді з різдвяного фільму “Ельф“. Його гарбуз важив 425 кг, і цього вистачило, щоб виграти заплив за три з половиною хвилини.

“Було приємно довести, що я все ще можу перемагати”, — каже 47-річний переможець, який після фінішу традиційно почастував себе “стравою ельфа”: пастою з кленовим сиропом і цукерками. Серед інших учасників — “Тед Лассо”, пілот із Top Gun, покемон Чарізард і навіть… людина-огірок.

Регата починалася зовсім скромно. Її засновник Джим Шервуд уперше побачив гігантські гарбузи у 2000 році — кожен вагою близько 400 кг. За кілька років він виростив власні, а 2004-го разом із друзями влаштував першу гонку. Чоловіки довбали гарбузи завтовшки 25 см, видаляли насіння й м’якоть ложками для морозива, а потім спускали гігантів на озеро.

Перші перегони в явились ще тією авантюрою. Шервуду звело ноги, і він таки подолав дистанцію, але пливучи поряд з гарбузом.

Сьогодні ж West Coast Giant Pumpkin Regatta — масштабний фестиваль, який збирає понад 20 тис. глядачів. Є навіть кілька заїздів: для фермерів, спонсорів, чиновників і пересічних учасників, що проходять відбір у лотереї.

Костюм — обов’язковий. Весло — теж. Двигуни заборонені. А важкі гарбузи стартують на кілька метрів попереду, бо їх складніше зрушити з місця.

Не обходиться без курйозів: щороку щонайменше один гарбуз тоне або ламається, а рятувальники вирушають по учасника. Ті, хто фінішує, виходять із човнів, вкриті помаранчевим соком і скаржаться на втому. “Після фінішу болить кожен м’яз. Але воно того варте”, — усміхається засновник Джим Шервуд.

Всі фото – West Coast Giant Pumpkin Regatta/ Facebook

Після фінішу всі гарбузи-човни вивозять бульдозером і компостують. Але насіння — до тисячі з одного плоду — учасники зберігають у пластикових пакетах. Уже за тиждень вони сушать їх і планують новий сезон. Адже наступного року ці нащадки “водоплавних гарбузів” знову вирушать у бій. І саме в цьому вся магія регати.

Як розповідало BitukMedia, У Каліфорнії (США) відбулося одне з найочікуваніших осінніх змагань — світовий чемпіонат із зважування гарбузів Safeway World Championship Pumpkin Weigh-off. Чи може гарбуз важити більше за автомобіль, нехай і маленький? Так! І новий чемпіон світу з вирощування гарбузів цьогоріч це довів.

Буде вам миша: як військові рятували сову під Добропіллям (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - 12 Вартових/ Facebook

Ця людяна історія почалась зі дзвінка. Військові з-під Добропілля вийшли на активістів з волонтерської ініціативи “12 вартових“: у них на позиції поранена сова. Виїхати не можуть — але готові зробити все, щоб врятувати птаха.

Про це повідомили в БФ “12 вартових”.

– Альо, це 12 вартових?

– Так, що у вас?

– У нас сова. У неї поранене крило, що робити?

Волонтери за годину налагодили логістику, зв’язалися з Садибою Нюшанік, що допомагає птахам, і дали перші інструкції — нагодувати сову м’ясом. “Можна куряче, але краще за все вам зловити мишу”, – жартома додали вони у відповідь.

Через кілька годин коробка з совою прибула на стабілізаційний пункт у Краматорську. Волонтерка Лариса, яка зустрічала вантаж, сміялася: “Уявіть, приїздить коробка з совою, але перше, що з неї випадає, це МИША. А потім ще одна. А, і до речі, ще чотирьох кошеняти привезли, щоб ви знали”.

Коли волонтери перепитали військових, навіщо ті ловили мишей, отримали просту відповідь: “Ну ви ж самі сказали, треба зловити мишів, ми сприйняли це, як наказ”.

“Боже, дай їм всім здоров’я, цим хлопчикам золотим”, — написали “12 вартових”.

Сову доправили до спеціалізованої ветеринарної клініки “Екзовет”. Там птах отримав першу медичну допомогу, далі нею мали опікуватися в “Садибі Нюшанік” на Київщині. Але вже ранком надійшла сумна звістка.

“В лікарні ії надали першу допомогу, але, на жаль, сьогодні вдень, майже перед нашим приїздом, сова померла. Так буває, друзі, птах тримається до останнього, але в якийсь момент усі хвороби настільки загострюються, що стан виявляється незворотнім. Так шкода…, бо усі дуже старалися врятувати це маленьке життя”, – йдеться у дописі зоозахисників.

Як розповідало BitukMedia, на Львівщині фахівці “Домівки врятованих тварин” визволили сича, який потрапив до каміна через димохід. Його зовнішній вигляд після пригоди викликав усмішку навіть у досвідчених зоозахисників — птах був увесь у сажі, наче шахтар після зміни.

“Мрія Ярослава”: круасан від 12-річного юнака вже можна скуштувати у Lviv Croissants

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - "Так люблю той Львів"/ Instagram

Мрія стати кухарем може початися з одного крутого круасана. 12-річний Ярослав, учасник проєкту Ярослави Гресь “Синя сукня”, отримав шанс не лише подивитися, як працює велике виробництво Lviv Croissants, а й створити свою власну кулінарну сенсацію.

Про це розповідає “Так люблю той Львів” в Instagram.

Команда Lviv Croissants запросила Ярослава на екскурсію та дозволила йому спробувати роботу професійного кухаря. Разом із бренд-шефом Олександром Володіним хлопець розробив круасан з індичкою, авокадо, томатами, листям салату, сиром і двома видами соусу. Страву так і назвали — “Мрія Ярослава”.

Результат виявився настільки вдалим, що круасан від Ярослава вже можна скуштувати у Lviv Croissants по всій Україні. Від того найпершого круасана від Ярослава до появи у закладах “круасанів” минуло 9 місяців.

Фото – “Так люблю той Львів”/ Instagram

Ця колаборація має не лише кулінарний, а й благодійний сенс. 5 грн з кожного проданого круасана пекарня передасть на проєкт “Синя сукня”, щоб допомогти здійснити мрію когось із наступних учасників.

Адже саме з цього і почалась історія Ярослава. Наприкінці 2024 року українська громадська діячка Ярослава Гресь провела низку концертів “Синя сукня”, під час яких читала свої тексти та розповідала історії із життя. Частину коштів організатори скерували на благодійність і прямо під час виступу дарували гостям подарунки. Щоб узяти участь, необхідно було заповнити заявку. Тож Пані Наталія написала проєкту про мрію свого сина Ярослава – стати кухарем, розповідає “ШоТам”.

Одразу після онлайн-програми концерту Наталію і її сина запросили в головний офіс пекарні Lviv Croissants.

Хлопець досі не може повірити, що його бажання втілилося, а мама каже, що переломний момент настав у житті всієї родини: “Я повторюю — так, ти це зробив. Мрії здійснюються. Ніби нагадуючи собі: Наталю, не забувай мріяти!”.

Як розповідало BitukMedia, в супермаркеті Львова встановили новий рекорд – приготували найбільший круасан України. Його вага 5,6 кг.

Три роки лікування і повноцінне дитинство попереду: в Охматдиті врятували маленького Дмитрика

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - НДСЛ Охматдит

5-місячний Дмитрик з Чернівецької області мав серйозні порушення травлення, дихання й розвит­ку. Лікарі попередніх лікарень були безсилі. Чи є вихід із цього стану? В Охматдиті знайшли рішення, яке повернуло дитині життя. Щоправда, на це пішло три роки.

Про це розповіли в “Охматдиті”.

Маленький Дмитрик страждав на постійну блювоту, кашель під час годування, мав знижений апетит і не набирав вагу. Спочатку його лікували у Чернівецькій обласній дитячій лікарні, але стан погіршувався: з’явилася виражена дихальна недостатність, а хлопчик не міг харчуватися самостійно.

Тоді батьки звернулися до Охматдиту, де провели комплексне обстеження:бронхоскопію та ендоскопію, КТ грудної клітини, МРТ головного мозку, молекулярно-генетичний аналіз ДНК.

Для точного діагнозу залучили генетиків, спеціалістів центру орфанних захворювань, неврологів та нейрохірургів. На щастя, генетичних захворювань не виявили.

Натомість виявили рідкісні проблеми та знайшли рішення. “Дослідження дозволило виявити ларингомаляцію другого ступеня, порушення прохідності стравоходу та шлунково-стравохідний рефлюкс, що викликав хронічну пневмонію та гіпоксію головного мозку, призводячи до затримки розвитку”, пояснила лікарка-педіатр Юлія Ткаченко.

Після встановлення діагнозу торакальні хірурги усунули рефлюкс і встановили гастростому — пристрій для безпечного годування прямо у шлунок.

Подальше лікування проходило у боксованому відділенні для дітей молодшого віку. Годування через гастростому дозволило набирати вагу, пневмонія та гіпоксія зникли, і стан Дмитрика стабілізувався.

Протягом наступних двох років батьки приїжджали на планові огляди, а лікарі контролювали розвиток і харчування.

Завідувачка відділення Ольга Зарудня розповідає: “Дмитрик фактично виріс у нас. Він не міг ходити, але ми бачили постійну позитивну динаміку. На одному з оглядів я сказала, що незабаром він зробить перші кроки — і так сталося: на наступному огляді він вже сам вибігав з кабінету”.

Незабаром хлопчику виповниться 3 роки. Він майже повністю перейшов на звичайне харчування, а гастростому скоро приберуть.

Як розповідало BitukMedia, звичайна дитяча прогулянка ледь не закінчилася трагедією. 10-річний Андрійко з Коростеня впав і забив ногу, а вже за кілька днів опинився в реанімації на межі життя і смерті. Майже два місяці за життя хлопчика боролися лікарі з трьох міст — Коростеня, Житомира та Києва.

“Ідеальний збіг”: у небі зафіксували рідкісну червону блискавку

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Dan Zafra Photography

Блискавка, яка не б’є в землю, а… злітає в небо? Над Південним островом Нової Зеландії фотографам вдалося зняти одне з найрідкісніших атмосферних явищ на планеті — червоні спрайти.

Про це розповідає The Guardian.

Троє фотографів – новозеландець Том Рей та іспанці Дан Зафра і Хосе Кантабрана – 11 жовтня вирушили знімати Чумацький Шлях над глиняними скелями Омареми на Південному острові. Вони сподівалися лише на чисте небо, але натомість стали свідками видовища, яке буває раз в житті.

“Ми просто не могли повірити своїм очам, — розповів Рей. — Дан перевіряв кадри для панорами Чумацького Шляху і побачив на них червоні спрайти (red sprites, – ред.). Ми кричали, сміялися — усе це відбувалося в цілковитій темряві”.

Червоні спрайти — це короткі спалахи електричної енергії у верхніх шарах атмосфери, які утворюються під час гроз. На відміну від звичайних блискавок, що б’ють донизу, спрайти спрямовані вгору, туди, де починається космос. Вони можуть набувати форм стовпів, морквин або навіть медуз.

Фото – Dan Zafra Photography

Перший спрайт випадково сфотографували лише у 1989 році в Університеті Міннесоти. Їхня тривалість — менше мілісекунди, тож побачити їх неозброєним оком майже неможливо. Але цього разу Рейу пощастило. “Я просто дивився в той самий бік — і на мить побачив червоний спалах. Ідеальний збіг,” — каже він.

Для Данa Зафри це була “одна з найнеймовірніших ночей у житті”. “Я бачив, як Чумацький Шлях сяє над горизонтом, а величезні червоні промені світла танцюють над грозою за сотні кілометрів. Наскільки мені відомо, ніхто ще не знімав червоні спрайти й Чумацький Шлях в одному кадрі”. Відео тут.

Фотографи назвали цей момент “неповторним і магічним” — настільки швидкоплинним, що він залишився б непоміченим, якби не їхні камери.

Для Рея, відомого майстра нічної фотографії, це – здійснення мрії. “Це виглядає нереально, майже потойбічно… глибоке червоне сяйво, яке триває лише мить. Але ця мить — безцінна”, – згадує чоловік.

Явище червоних спрайтів досі залишається маловивченим. Їхня поява над Новою Зеландією — не лише естетичне диво, а й наукова підказка: як електричні бурі на Землі впливають на верхні шари атмосфери, де починається межа з космосом.

Як розповідало BitukMedia, під час шторму над Оклахомою у США науковці помітили найбільшу іоносферну блискавку за весь час спостереження. Це ніби “блискавка навиворіт”, коли електричний заряд б’є не у землю, а у космос. Під час події утворився розряд, еквівалентний 60 звичайним блискавкам.

Непроханий гість: єдина у світі країна без комарів втратила свій статус

By
Riabchuk Yuliia
-
0
CULISETA ANNULATA. Фото - ALEXANDER NORTHEY/ FLICKR

Комарів у цій північній країні ніколи не було. Але, схоже, часи змінюються. 16 жовтня ісландський ентомолог Бйорн Хьялтасон помітив у сутінках комаху, яку раніше на острові не зустрічали, — і одразу забрав її для дослідження.

Про це повідомляє місцева телерадіокомпанія RUV.

Ісландія більше не може називатися єдиною країною планети, де немає комарів. Цей унікальний статус було втрачено після того, як на острові вперше офіційно виявили та ідентифікували три особи комарів виду Culiseta annulata. Знахідку зробив ентомолог-аматор Бйорн Хьялтасон у жовтні 2025 року.

Він помітив комаху на саморобній приманці з червоного вина. “Наступного дня на приманку прилетів і самець”, – розповів Бйорн. Спійманих комарів він передав фахівцю з Ісландського інституту природознавства Маттіасу Альфредссону, який і підтвердив, що це холодостійкий вид Culiseta annulata.

“Ці комахи дорослими особинами проводять зиму в підвалах, на горищах і в інших теплих місцях. Це дозволяє їм спокійно пережити холод і відновити життєвий цикл навесні”, — пояснив професор Гіслі Мар Гісласон з Університету Ісландії.

На думку вчених, поява цього виду може означати, що чисельність комарів на острові вже більша, ніж здається. Їхня стійкість і здатність зимувати в людських помешканнях можуть допомогти виду закріпитися навіть у кліматі, де раніше вони не мали шансів.

Дослідники припускають, що потепління клімату й глобальні зміни екосистем створюють умови для розселення комах, яких Ісландія вважала неможливими для свого клімату.

Досі вчені не могли дійти єдиної думки, чому в Ісландії не було комарів. Серед можливих причин називали унікальний океанічний клімат із постійними циклами заморозків та відлиг, які нібито заважають личинкам завершити свій життєвий цикл. Також згадували високу кислотність води, склад ґрунту та відсутність стоячих водойм.

Однак, як зазначає біолог Гілсі Мар Гісласон, комарі, можливо, завжди могли б жити в Ісландії — вони просто не могли дістатися до неї. У 1980-х роках він знайшов одного комара в салоні літака, який щойно приземлився. До цьогорічної знахідки той заспиртований екземпляр залишався єдиним комаром, офіційно зареєстрованим у країні.

Є для ісландців і добра новина – цей вид комарів не становить загрози здоров’ю. Culiseta annulata не є переносниками небезпечних хвороб, таких як лихоманка денге чи вірус Зіка, на відміну своїх тропічних родичів.

Culiseta annulata/ На відміну від більшості інших комарів, які взимку впадають у сплячку, цей вид стійкий до холоду і залишається активним протягом усього року.

Отже, Ісландія, яка десятиліттями вважалася “країною без комарів”, тепер має нового мешканця. Питання лише в тому — чи стане це винятком, чи початком нової кліматичної реальності?

Як розповідало BitukMedia, вчені розробили тонку тканину, яку комарам не прокусити.

Не просто сукня, а полотно жіночих історій: 14 років вишивання, що об’єднали світ

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - thereddress_embroidery

Чи може звичайна нитка з’єднати жінок із 51 країни — від Індії до Мексики, від Сирії до Кенії? Виявляється, так. І ця нитка стала символом сили, краси та солідарності у вигляді “Червоної сукні” — найбільшого вишивального проєкту у світі, який потратив до Книги рекордів Гіннеса.

Про це розповідає сайт реєстру світових рекордів.

Ідея народилася майже випадково. Британська художниця Кірсті Маклауд колись намалювала ескіз сукні на серветці в кав’ярні. Вона уявила вбрання, яке нагадувало б королівські сукні минулих століть, але водночас мало б сучасну душу. Так почалася історія, що охопила планету.

Головною метою Кірсті було підкреслити майстерність жінок-майстринь з усього світу, чию працю часто недооцінюють і низько оплачують.

“Я обрала вишивку, бо це доступне й інклюзивне мистецтво, – пояснила Кірсті. — Майже в кожного є голка з ниткою. А ще це повільна, медитативна робота — чудовий спосіб розповісти власну історію”.

Починаючи з 2009 року, “Червона сукня” мандрувала світом — від рук до рук, від країни до країни. У проєкті взяли участь біженки з Палестини, Сирії, майстрині з Індії, Саудівської Аравії, Мексики, Єгипту, а також десятків інших держав. Її створювали 380 майстринь протягом 14 років.

На кожному клаптику тканини — частинка особистої історії: серед орнаментів можна знайти китайський ієрогліф “жіноче рукоділля”, зображення гордого кенійського народу, білих птахів — символів міграції, квіти, зорі й тварин.

Всі фото – thereddress_embroidery

Вага сукні – майже 7 кг, а кількість стібків — понад мільярд. Вона вже офіційно потрапила до Книги рекордів Гіннесса як наймасштабніший вишивальний проєкт у світі.

Для багатьох учасниць проєкт став не лише творчим, а й соціальним шансом. 141 майстриня отримала оплату за свою роботу, а всі учасниці надалі діляться прибутками від виставок і продажу сувенірів.

Таким чином “Червона сукня” стала не просто витвором мистецтва, а платформою підтримки жіночої творчості й історій, які часто залишаються непочутими.

Після завершення вишивання сукня не осіла в музеї. Вона продовжує подорожувати світом, зупиняючись у галереях та на виставках, надихаючи глядачів і майстринь. У найближчі роки її покажуть у Нідерландах, Австралії та Руанді, а Кірсті Маклауд уже видала книгу про історію проєкту.

Як розповідало BitukMedia, дослідниця вишивки Ольга Шустік зібрала на Рівненщині унікальну колекцію із 30 картин, вишитих у техніці “бузок”. Колись ця техніка була поширена на історичній Волині. Проте зараз немає жодної майстрині, яка нею б володіла. Тож подивитися на них можна у культурно-археологічному центрі “Пересопниця”.

В Австралії розгорнули найбільший прапор України у світі (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото -Ukrainian Community of Queensland Inc.

Синьо-жовтий майорить над Австралією. У місті Брисбен українська громада та її друзі розгорнули найбільший прапор України у світі. До події долучилися австралійські парламентарі, серед яких депутат Марк Бейлі.

Політик поділився світлинами з урочистостей у соцмережах.

“Це була велика честь бути частиною цієї події і разом з моїми колегами від лейбористської партії Джо Келлі та членом парламенту Чаріс Маллен представляти лідера лейбористської партії Стівена Майлза”, – написав Бейлі.

Політик висловив захоплення мужністю українських воїнів, які тримають оборону вже понад три з половиною роки, та стійкістю українського народу. “Я підтримую їх на 100%! Слава Україні!” — наголосив Марк Бейлі.

Український прапор, який розгорнули у Брисбен, політик назвав найбільшим у світі. Його розмір — 60 на 40 м, а вага — 184 кг. Коли раптом здійнявся сильний вітер, полотнище перетворилося на величезне синьо-жовте шатро. “Цей момент став не лише символом єдності українців в усьому світі, а й нагадуванням — боротьба України за свободу має глобальну підтримку”, – пише платформа UNITED24.

Тим часом Українська громада Квінсленду на своїй сторінці у Facebook опублікувала відео цього видовищного заходу. “Ця неймовірна зйомка з дрона, знята Андрієм Василенком, показує не просто прапор, а спільноту, яка об’єднується, щоб підтримати Україну. З кожного куточка Брисбена люди зібралися, щоб тримати частинку чогось більшого, ніж вони самі – символу надії, стійкості та приналежності”, – йдеться у дописі громади.


“Масштаб прапора міг зрівнятися лише з масштабом почуттів того дня. Це був момент єдності, який об’єднав покоління — тих, хто втік від війни, тих, хто народився тут, у Квінсленді, і тих, хто просто прийшов, щоб висловити солідарність”, – пишуть в громаді. Свій допис вони супроводили серією фотографій, які “відображають не просто подію, а почуття — серцебиття нашої спільноти та спільну віру в те, що навіть далеко від дому Україна живе в кожному з нас”.

Всі фото – Garen Krumins

Як розповідало BitukMedia, на горі Баба Род, заввишки 294 метри, прикордонники 7-го Карпатського загону влаштували символічну акцію – створили живий прапор України.

“Символ вірності та побратимства”: пес Каштан “служить” з танкістами

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - 41 окрема механізована бригада

Серед вибухів і диму війни він залишається вірним своїй бригаді.
Пес на ім’я Каштан служить разом із бійцями танкового батальйону 41 окремої механізованої бригади.

Про це повідомили в бригаді.

Каштан з’явився у підрозділі ще на Сумщині — просто прийшов одного дня до військових і залишився. Відтоді пес став справжнім побратимом для кожного екіпажу. Він проводжав танкістів у бойові виїзди, чекав на їх повернення й завжди охороняв техніку, наче свій пост.

Та одного дня підрозділ опинився під потужними обстрілами. Село, де жив пес, було розбите й спалене. Наляканий вибухами Каштан залишився посеред руїн. “І тоді танкісти, ризикуючи власним життям, вивезли Каштана під ворожим вогнем, бо, як кажуть самі: “Не пробачили б собі ніколи, якби кинули його в тому пеклі”, – розповідають у бригаді.

На новому місці Каштан поступово оговтався від пережитого і знову сторожує техніку. Кожного дня Каштан помахом хвоста, відданим поглядом і тихим гавкотом радості дякує хлопцям за порятунок. Танкісти кажуть, що не уявляють служби без свого чотирилапого друга, який завжди поруч. Він піднімає настрій хлопцям і залишається живим символом вірності та побратимства.

Фото – 41 окрема механізована бригада

Історія Каштана — це доказ, що навіть посеред війни є місце людяності, добру й справжній дружбі, яка тримає сильніше за будь-яку броню.

Як розповідало BitukMedia, у 65-й окремій механізованій бригаді “Великий Луг” з’явилась незвичайна військова — єнотиха на ім’я Моллі. Маленьке звірятко не лише підкорило серця бійців, а й отримала неофіційне звання “сержантки” за те, що забезпечує психологічне розвантаження бійців.

Ветеран “Азову”, який втратив ноги на війні, відкрив у Львові танцювальну студію (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Олександр Жавненко танцює із дружиною Марією. Суспільне Львів

Танцювати, попри все. У Львові ветеран полку “Азов” Олександр Жавненко, який втратив на війні обидві ноги, разом із дружиною Марічкою відкрив власну студію танцю — Yavir Dance Space.

Про це розповіли в реабілітаційному центрі UNBROKEN.

Подія відбулася 18 жовтня і стала справжнім святом для команди Центру UNBROKEN, ветеранської спільноти та всіх шанувальників руху й натхнення.

Після поранення Олександр проходив реабілітацію у Центрі UNBROKEN. Там він не лише відновлював сили, а й навчався — пройшов безкоштовний бізнес-курс для пацієнтів від проєкту ReStart – “Від ідеї до ветеранського бізнесу”. Саме тоді у нього з’явилася мрія створити простір, де можна буде ділитися любов’ю до танцю.

Розробивши бізнес-план і пройшовши конкурсний відбір, Олександр отримав державний грант у пів мільйона гривень — і втілив задум у життя.

Сьогодні Yavir Dance Space — це 300 кв метрів, дві професійно обладнані зали та місце, яке поєднує хореографію, творчість і підтримку однодумців. Тут планують не лише навчати танців, а й проводити різні культурні заходи.

Команда UNBROKEN вітає подружжя Жавненків із відкриттям і пишається своїм пацієнтом, який довів: реабілітація — це не лише про відновлення тіла, а й про відродження мрії.

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Допис, поширений UNBROKEN Ukraine (@unbroken.ukraine)

До війни Олександр займався танцями. Саме так львів’янин і зустрів свою Марічку — майбутня пара разом танцювала в народному ансамблі “Мрія”.  Восени 2023 року він мобілізувався до Нацгвардії, а навесні 2024 почав служити в бригаді спецпризначення “Азов” на посаді оператора дрона. Важке поранення чоловік отримав у жовтні 2024 році.

Як розповідало BitukMedia, кошти на спеціальні спортивні протези для 36-річного військового збирала 13-річна українка Яна Степаненко, яка в 2022 році втратила обидві ноги внаслідок ракетного удару росіян по вокзалу в Краматорську. Після реабілітації дівчина почала брати участь у різних марафонах світу. “Незламна Яна” знає, як це – вчитися ходити з нуля, як важливо мати якісні протези та як вони можуть змінити життя. 

Коли Олександр опанував протези, він здійснив свою мрію знову вийти з дружиною на паркет.

Свято, яке змушує посміхнутись: відбувся наймиліший парад року — Гелловін для собак

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Michael Nagle

Вулицями Нью-Йорка (США) пройшлися пухнасті рокери з Guns N’ Roses, пудель-“чужий” та Барбі-чихуа-хуа і ще багато химерних персонажів. У місті відбувся 35-й щорічний парад для собак на честь Гелловіна.

Про це розповідає New York Post.

На вулицях Манхеттена знову панувала магія Гелловіну, але цього разу її створювали не відьми й вампіри, а собаки. Сотні ньюйоркців вивели своїх улюбленців у костюмах, щоб взяти участь у 35-му щорічному Гелловінському параді собак, який відбувся в Іст Вілліджі.

Кавалькада з понад 300 костюмованих псів перетворила квартал на суцільну феєрію кольорів і вигадливості. Серед образів були персонажі з “Барбі”, “Мулен Руж”, рок-групи Guns N’ Roses і навіть “президент США” у версії для собак.

Фото – nydogparade/ Instagram

Одним із зіркових учасників став восьмирічний кавалер кінг чарльз спанієль Френкі Сінатра з Лонг-Айленда. Його господиня, Люсі Адрагна, розповіла, що вперше одягнула пса у костюм пілота для Гелловіну, а тепер участь у парадах стала щорічною традицією.

Ще одна учасниця, Рейчел МакКаслін із району Гованус, привела свою врятовану собаку Дафні — у костюмі цукерок Nerds Gummy Clusters.

Та не лише власники собак насолоджувались видовищем. Біля огорож параду юрмилися тисячі глядачів, які приходили щороку “на дозу добра”.

Організатори New York Dog Parade кажуть, що відвідуваність події “стрімко зростає” і нині вона визнана найбільшим гелловінським парадом собак у світі. Засновниця події Ферн Ватт пояснює: “Так, це про костюми — але насамперед про дружбу між людьми й собаками. Про радість, якої зараз так не вистачає.”

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Допис, поширений Rebeka @ NYC for FREE (@nyc_forfree)

Традиційно парад підтримують і притулки — цього року його “почесними маршалами” стали три собаки, які шукають дім: п’ятимісячний тер’єр-мікс That’s Hot, чотирирічна Олів і метис Брансон.

Фото – Michael Nagle

У конкурсі костюмів, де змагалися 300 учасників, перемогу здобула трійка собак Чарлі, Емілі та Зої, які були переодягнені в “сцену злочину” у стилі cereal killer, а їхні господарі — в людських героїв з відомої реклами рисових пластівців Snap, Crackle & Pop. 

Фраза cereal killer — пародія на англійське serial killer (“серійний убивця”), але тут замість serial — cereal (злакові, пластівці”). Тобто — “вбивця злаків”.

Отже, вся команда виглядала як весела кримінальна пародія: собаки — “жертви чи злочинці у справі про злакові”, а люди – мультяшні фігурки з коробок сніданку.

Як розповідало BitukMedia, у місті Голден, що у штаті Колорадо, пройшов фестиваль голден-ретриверів. У ньому взяли участь тисячі собак цієї породи. Goldens in Golden вперше провели 2019 року як цікавий спосіб зібрати людей та їхніх домашніх улюбленців у маленькому містечку та ще й взимку.

“Забіг сосисок” пройшов в місті Цинциннаті в штаті Огайо. Щороку 100 такс, чистокровних або змішаних порід, змагаються за титул найшвидшої на фестивалі Oktoberfest.

Українець Андрій Ткачук завоював титул чемпіона світу з ультрамарафону

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - IAU - International Association of Ultrarunners

Український військовий Андрій Ткачук став чемпіоном світу з 24‑годинного бігу у Франції. Він подолав 294 км і випередив найближчого суперника на 9 км.

Про це повідомили у Федерації легкої атлетики України.

Українець Андрій “Бродяга” Ткачук здобув перемогу на 24-годинному ультрамарафоні, що проходив у французькому місті Альбі з 18-19 жовтня. За добу спортсмен подолав 294,062 кілометра, залишивши позаду понад 200 учасників з усього світу.

Всі фото – IAU – International Association of Ultrarunners

При цьому у найближчого суперника, норвежця Йо Інге Норума, Ткачук виграв 9 км. Бронза у фіна Матті Йонкка (283.56 км). Серед жінок перемогу здобула Сара Вебстер із Великої Британії.

Це вже не перший старт спортсмена в Альбі: ще у 2019 році він посів 10 місце, подолавши 262,788 км. Відтоді Ткачук лише нарощував форму. У 2024 році він виграв BukoTrail, пробігши 78 км, нагадує видання “Чемпіон”.

У Вінниці, на чемпіонаті України із 48-годинного бігу, який відбувся 16-18 липня 2021 року, 35-річний Андрій Ткачук побив власний рекорд 2019 року, встановив новий рекорд України — 435,446 км та показав другий у світі результат за всю історію дводобового бігу.

Для закарпатця Андрія Ткачука нинішня перемога — не просто спортивне досягнення. Він — учасник російсько-української війни. Андрій “Бродяга” мав досвід участі в АТО у 2014–2015 роках (каже, що тоді в Пісках встановив ще один “світовий рекорд” – живучи в окопах та бліндажах, не мився сім тижнів; але відтоді цей результат перевершив).

Після повномасштабного вторгнення одразу ж у лютому мобілізувався до одного з підрозділів 128-ї Закарпатської окремої гірсько-штурмової бригади, воював на Запорізькому напрямку. Вже на початку березня отримав легке осколкове поранення в плече та передпліччя. Згодом перевівся до “свободівців” – окремого батальйону “Карпатська Січ”.  Така служба тривала до весни 2023-го, а тоді загострилася стара проблема зі здоров’ям, була ВЛК, операція на серці, реабілітація та переведення на службу до Хустського ТЦК та СП.

А вже у грудні 2023 року Андрій Ткачук став третім на чемпіонату світу з бігу на 24 години на Тайвані з результатом 284,540 км.

Як розповідало BitukMedia, харківʼянин Сергій Прескорник встановив одразу два рекорди України з бурпі.

На Львівщині врятували сича, який впав у димохід (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Орест Залипський

Невеличкий нічний мисливець став жертвою власної цікавості або, можливо, нещасного випадку. На Львівщині фахівці “Домівки врятованих тварин” визволили сича, який потрапив до каміна через димохід. Його зовнішній вигляд після пригоди викликав усмішку навіть у досвідчених зоозахисників — птах був увесь у сажі, наче шахтар після зміни.

Про це розповів керівник “Домівки” Орест Залипський.

До команди “Домівки”, що у Сокільниках, звернулася жінка, у чий камін через комин випадково потрапив сич. Птах опинився в справжній пастці — димохід виявився для нього вузьким і темним лабіринтом без виходу.

“Мешканка повідомила, що вона боїться відкривати камін, бо сова вилетить і буде літати в неї по хаті. Ми здогадувалися, що це сич, бо здебільшого вони живуть під дахами в людей, від того їхня назва — сич домовий чи хатній, бо вони живуть близько біля людей”, — розповів Орест Залипський “Суспільному”.

Рятувальники обережно дістали пернатого з димоходу. Сич був живий, але вкритий шаром сажі та помітно наляканий.

“Мав вигляд, ніби щойно повернувся з шахти”, — жартують у “Домівці”. Після ретельного огляду ветеринари підтвердили: жодних ушкоджень птах не отримав, просто потребує відпочинку. Невдовзі, щойно оговтається після стресу, сича випустять на волю. “Зараз він трохи на сорбентах, бо він надихався дуже токсинами, пилом. Він не травмований, він здоровий, крила і лапи в нього цілі, просто трохи треба вивести ті токсини”, – каже керівник “Домівки”.

Зоозахисники подякували жінці за уважність і небайдужість: “Саме завдяки цьому дикі тварини мають шанс повернутися у свій дім — у дику природу, а не залишитися наодинці з небезпекою”.

Як розповідало BitukMedia, поблизу Олександрії військовослужбовець, який приїхав у відпустку, врятував життя молодій косулі.

Мийся без рук: винайшли пральну машину для людей (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - The Yomiuri Shimbun via AP Images

Уявіть: ви заходите у капсулу, лягаєте, натискаєте кнопку — і машина сама вас миє, масажує, грає музику та показує відео з морськими хвилями. Звучить як наукова фантастика? А от в Японії це вже реальність. Чи стане “людська пральна машина” новим стандартом сервісу в готелях майбутнього?

Про це розповідає Japan Today.

Японія знову дивує технологічним експериментом, що балансує між комфортом і фантастикою. Компанія Science з Осаки презентувала пристрій під назвою Mirai Ningen Sentakki (у перекладі — “Пральна машина майбутнього для людей”). Англійська назва звучить не менш амбітно — Human Washer in the Future.

Розробка пристрою розпочалася ще 2022 року. На вигляд — це футуристична капсула, де людина може полежати у розслабленій позі, закрити прозорий купол і просто насолоджуватися процесом. Усередині — зображення підводного світу, спокійна музика, а замість звичного душу — повністю автоматизований цикл миття.

Після заповнення капсули мильною водою відбувається ніжне очищення шкіри, далі — ополіскування струменями та м’яке сушіння. Весь процес відбувається без найменших зусиль із боку людини — лише відпочинок і чистота.

Перший зразок “людської пральної машини” був створений для Всесвітньої виставки Expo 2025 в Осаці, як концепт “ванни майбутнього”. Але експонат викликав такий ажіотаж, що компанія вже отримала замовлення на шість таких капсул — для готелів та закладів дозвілля, ймовірно, SPA-комплексів чи фітнес-клубів.

За даними Science, понад 98% людей, які протестували капсулу під час виставки, залишилися задоволеними:77,6% відповіли, що “дуже задоволені”; 21,1% — “задоволені”.

Особливо позитивно відреагували готельєри, які побачили в капсулі потенціал нової релакс-послуги для гостей.

Хоч компанія поки не розкриває назви готелів, відомо, що одна з капсул з’явиться саме в Осаці. Після завершення Expo 2025 пристрій також встановлять у шоурумі Science в бізнес-центрі Shin Osaka Central Tower, де кожен охочий зможе протестувати диво-технологію.

Втім, придбати таку машину для власної ванної кімнати пересічний користувач навряд чи зможе: вартість інсталяції співставна з ціною люксового автомобіля, а монтаж потребує простору та спеціальної системи водопостачання.

Mirai Ningen Sentakki — це не просто про чистоту, пише видання. Це про нову філософію гігієни, де технологія і релакс зливаються в одне. І якщо колись ванна була місцем спокою, то тепер вона може стати машиною для перезавантаження тіла і свідомості.

Як розповідало BitukMedia, “куртка-невидимка” стала результатом розробки команди дослідників з компанії, що створює одяг майбутнього за допомогою науки та технологій, та Національного інституту графена при Манчестерському університеті. Зараз перша в світі термокамуфляжна куртка з графена здатна зробити людське тіло невидимим в інфрачервоному діапазоні.

Милосердя проти містики: чому місто призупинило “всиновлення” чорних котів

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - з відкритих джерел

Терасса – іспанське місто, де на Гелловін не можна взяти додому чорного кота. Влада тимчасово заборонила їхнє “всиновлення” — не через забобони, а щоб уберегти тварин від тих, хто вірить у них занадто буквально.

Про це розповідає BBC.

Іспанське місто Терасса, розташоване в північно-східній Каталонії, тимчасово заборонило адопцію чорних котів у місцевих притулках. Рішення ухвалили, аби захистити тварин від можливих знущань або використання у сумнівних “ритуалах” під час Гелловіну.

Мораторій триватиме з 6 жовтня до 10 листопада, повідомила служба з питань добробуту тварин міста. У цей період усі запити на тимчасове утримання чи всиновлення чорних котів автоматично відхилятимуть.

“Ми намагаємося запобігти тому, щоб людей вела мода або імпульс. А в таких випадках, про які ми знаємо, — щоб уникнути будь-яких моторошних практик”, — пояснив заступник мера Терасси Ноель Дуке в ефірі телеканалу RTVE.

За його словами, попит на чорних котів різко зростає саме напередодні Гелловіну — часто з поверхневих причин. Люди прагнуть зробити атмосферні фото чи прикрасити дім у відьомському стилі, не усвідомлюючи, що це може коштувати тварині життя чи травмувати її.

Попри те, що у західній культурі чорних котів традиційно пов’язують із чаклунством і лихом, в інших країнах вони, навпаки, символізують удачу і добробут — зокрема, у Японії та Єгипті.

У самій Терассі випадків жорстокого поводження з чорними котами не зафіксовано, однак у сусідніх регіонах Каталонії подібні інциденти вже траплялися. Після попереджень від зоозахисних організацій міська влада вирішила діяти на випередження.

За даними місцевої влади, у Терассі мешкає понад 9 800 котів, з яких приблизно 100 утримуються у міському центрі адопції.
Дванадцять із них — чорні.

Міська рада наголошує, що заборона є тимчасовою та винятковою мірою, спрямованою на додатковий захист тварин. Водночас не виключають, що подібний мораторій можуть повторити і в майбутньому, якщо ситуація вимагатиме.

“Ми не хочемо, щоб чорні коти ставали жертвами моди чи темних традицій. Вони — такі самі улюбленці, як і всі інші”, — заявили у раді Терраси. Після 10 листопада процес усиновлення знову відновиться у звичайному режимі

А поки місто нагадує: Гелловін — це свято, але жодне свято не повинно коштувати життя тим, хто не може себе захистити.

Як розповідало BitukMedia, у Новій Зеландії з’явився на диво оригінальний продукт — безалкогольне вино для собак і котів. 

1...404142...572Page 41 of 572

©Усі права захищено. Копіювання матеріалів сайту лише з дозволу редакції

Рубрики

Видання