П’ятниця, 29 Травня, 2026
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Пошук...
Home Blog Page 3

Зуби-пилки і щелепи монстра: палеонтологи відкрили нового суперхижака давніх океанів

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Зображення - Alderon Games

Поки тиранозавр рекс панував на суші, в океані, схоже, існував власний “король жахів”. Вчені заявили про відкриття нового виду гігантського морського хижака, який жив понад 80 мільйонів років тому, мав зуби із зазублинами, як у пилки, і, за словами дослідників, був “злішим за будь-якого мозазавра”, відомого науці.

Про це пише Independent.

Новий вид отримав назву Tylosaurus rex — або скорочено T. rex. Це величезний мозазавр — морська рептилія, яка мешкала у прадавніх океанах на території сучасного північного Техасу.

За оцінками науковців, істота сягала приблизно 13 метрів завдовжки — це майже удвічі більше за найбільших сучасних білих акул.

Назва перекладається як “король тилозаврів” і водночас відсилає до знаменитого Tyrannosaurus rex — “ящера-тирана”, який жив на суші.

Автор дослідження Рон Тикоскі каже, що новий хижак був не лише величезним, а й надзвичайно агресивним.

Фото – Perot Museum of Nature and Science

“Ми знайшли докази насильства всередині цього виду на рівні, якого раніше не бачили серед інших тилозаврів”, — пояснив дослідник.

Вчені досліджували скам’янілості з колекції Американського музею природничої історії та ще понад десяток зразків з інших музеїв. Спочатку їх вважали рештками іншого виду мозазаврів, але новий аналіз показав: це окремий хижак.

Однією з головних відмінностей стали зуби із дрібними зазублинами — така особливість рідко траплялася у мозазаврів. Крім того, знайдені рештки виявилися приблизно на чотири мільйони років “молодшими” за інший схожий вид, до якого їх раніше відносили.

Науковці також звернули увагу на надзвичайно потужні щелепи та м’язи шиї, що робило Tylosaurus rex небезпечним мисливцем.

Особливо вразив дослідників один із черепів, який у музеї прозвали “Чорний лицар”. У нього відсутній кінчик морди та зламана нижня щелепа. Вчені припускають: такі травми могла завдати лише інша особина того ж виду. Це може свідчити про жорстокі сутички між самими хижаками.

Дослідники кажуть, що відкриття змушує переглянути багато старих уявлень про еволюцію мозазаврів. За словами співавторки дослідження Амелії Зітлоу, наука десятиліттями спиралася на застарілі набори даних.

Тепер вчені створили нову масштабну базу скам’янілостей мозазаврів, яка може змінити уявлення про родинні зв’язки цих древніх морських рептилій.

“Ці знахідки змінюють наше розуміння як зовнішності, так і еволюції мозазаврів”, — заявив інший автор дослідження Майкл Полцин. За його словами, Техас виявляється одним із ключових місць у світі для вивчення прадавніх морських екосистем і гігантських океанічних хижаків.

Як розповідало BitukMedia, мільйони років тому територією сучасного Таїланду ходила істота, яка могла без зусиль діставати верхівки дерев і майже нікого не боялася. Її довжина сягала 27 м, а вага — майже 30 тонн. Тепер вчені офіційно представили цього гіганта світові: у Таїланді знайшли найбільшого відомого динозавра Південно-Східної Азії.

“Сорочка полковника УНР”: українські майстрині відтворили сорочку Василя Вишиваного

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Зображення - Вишиваний. Король України/ Facebook

Представник однієї з найвідоміших королівських династій Європи настільки закохався в Україну, що став Василем Вишиваним. А тепер його легендарну сорочку вдалося повернути до життя — за старою архівною світлиною.

Про це розповідає “Українська правда”.

Українські майстрині відтворили вишиванку Вільгельма фон Габсбурга-Лотаринзького — ерцгерцога з династії Габсбургів, полковника легіону Українських січових стрільців та Армії УНР, більш відомого в Україні як Василь Вишиваний.

Відтворення сорочки стало спільною роботою мультидисциплінарного проєкту “Вишиваний. Король України” та тернопільського етнобренду Koza Dereza Manufacture. До роботи також долучилися технологи українсько-австрійського текстильного бренду Rina Podolski, які провели майже етнографічне дослідження, щоб знайти автентичний орнамент.

Зрештою вдалося встановити: візерунок походить з Івано-Франківщини та має характерну для цього регіону кольорову гаму.

До колекції увійшли не лише лляна сорочка з відтвореним орнаментом, а й прикраси та навіть лялька “Василь Вишиваний”.

Нині вишиванки з колекції вже мають голова Дому Габсбургів Карл фон Габсбург, письменник і автор лібрето опери “Вишиваний. Король України” Сергій Жадан, а також кілька австрійських дипломатів, які підтримують Україну.

Тисячу гривень із продажу кожної вишиванки передаватимуть на розвиток мережі просвітницьких просторів “Хартія-Хаб” 2-го корпусу НГУ “Хартія”.

Жіноча і чоловіча версії вишиванки Василя Вишиваного. Фото – Koza Dereza Manufacture

“Приклад Вільгельма фон Габсбурга неймовірно надихає. Уявіть: представник імператорської родини, блискучий військовий та політик настільки закохується в Україну, що робить її своєю долею”, — розповіла ініціаторка та продюсерка проєкту Олександра Саєнко.

За її словами, Василь Вишиваний не лише вивчив українську мову, а й заохочував своїх військових пишатися українським корінням, носити національні кольори та співати українських пісень.

Прізвисько “Вишиваний” Вільгельм Габсбург отримав саме через любов до українських сорочок. Першу вишиванку йому подарував один із побратимів. А ім’я Василь стало українським відповідником його імені Вільгельм. Згодом псевдонім Василь Вишиваний став його політичним і літературним іменем.

Ідея відтворити сорочку народилася під час роботи над оперою “Вишиваний. Король України”. Лібрето до неї написав Сергій Жадан, а музику створила композиторка Алла Загайкевич. Прем’єра опери відбулася у Харківському національному театрі опери та балету імені Лисенка / СХІД OPERA.

Як розповідало BitukMedia, у День вишиванки Дрогобич на Львівщині перетворився на величезну галерею просто неба. У місті офіційно встановили рекорд України з найбільшої кількості автентичних вишитих рушників, представлених на одній локації.

Навіть зачіска не врятує: “Дональда Трампа” можуть принести в жертву (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0

У Бангладеш знайшли, мабуть, найнесподіванішого двійника Дональда Трампа. Рідкісний буйвіл-альбінос із розкішною світлою шерстю вже став зіркою соцмереж і збирає натовпи відвідувачів. Усе через зачіску, яка підозріло нагадує стиль президента США. Щоправда, навіть така схожість навряд чи врятує його від долі, заради якої тварину вирощували.

Про це розповідає EuroNews.

Незвичайний буйвіл живе на фермі неподалік столиці Бангладеш, Дакки. Останніми тижнями тварина збирає натовпи охочих зробити фото або відео з новою зіркою соцмереж.

Тварина важить близько 700 кг і належить фермеру Зії Уддіну Мрідхі. Саме після вірусних роликів у соцмережах до ферми почали масово приїжджати сім’ї, блогери та просто допитливі туристи.

Дехто долає десятки кілометрів, а деякі відвідувачі навіть пливуть човнами із сусідніх районів, аби на власні очі побачити рідкісного буйвола перед святом Курбан-байрам.

Щоб тварина виглядала “по-зірковому”, доглядачі миють її чотири рази на день і ретельно розчісують світлу шерсть під вигнутими рогами.

Втім, популярність має й зворотний бік. Власник ферми каже, що через постійну увагу буйвіл останнім часом схуд і став більш виснаженим. Через це господарі вже почали обмежувати доступ відвідувачів.

Фахівці департаменту тваринництва Бангладеш пояснюють: буйволи-альбіноси трапляються надзвичайно рідко через низький рівень меланіну — пігменту, який відповідає за забарвлення шкіри та шерсті.

Попри статус місцевої знаменитості, майбутнє тварини залишається невизначеним. У Бангладеш готуються до Курбан-байраму — одного з головних мусульманських свят, під час якого традиційно приносять у жертву тварин.

За офіційними оцінками, цього року у країні можуть пожертвувати понад 12 мільйонів тварин.

Власник буйвола зізнається, що прив’язався до свого улюбленця і сумуватиме за ним, але наголошує: релігійна традиція для нього залишається важливою частиною свята.

Раніше BitukMedia розповідало про найвищого у світі водяного буйвола, який має таке ж ім’я, як кіногорила.

“Мамин рушник”: у Дрогобичі створили гігантську вишивану галерею просто неба

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Дрогобицька міська рада/ Facebook

У День вишиванки Дрогобич на Львівщині перетворився на величезну галерею просто неба. У місті офіційно встановили рекорд України з найбільшої кількості автентичних вишитих рушників, представлених на одній локації.

Про рекорд повідомила керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова.

Рекорд зафіксували у межах мистецького проєкту “Мамин рушник”, який організувала Дрогобицька міська рада.

Загалом на експозиції представили 1713 рушників — старовинних і сучасних. Організатори наголошують: серед них не було жодного повтору. Кожен рушник мав свій унікальний орнамент, техніку вишивки та історію.

Фото – Лана Вєтрова/ Facebook

У візерунках переплелися традиційні мотиви Бойківщини, Галичини та інших регіонів України — геометричні символи, рослинні орнаменти й особливі техніки ручної роботи, які передавалися поколіннями.

“Дрогобич сьогодні задав тональність Дня вишиванки. Місто перетворилося на дивовижну вишивану галерею просто неба”, — написала Лана Вєтрова. За її словами, експозиція справляла сильне емоційне враження, адже за кожним рушником — “тисячі годин праці наших матусь та бабусь”.

Організатори назвали проєкт “живою сімейною пам’яттю”, яка створює атмосферу родинного тепла та нагадує про силу українських традицій.

“У цих рушниках — енергетика нашого народу, яка тримає наш дух незламним крізь усю історію”, — зазначила керівниця Національного реєстру рекордів України.

День вишиванки щороку відзначають у третій четвер травня. Це самобутнє міжнародне свято у 2006 році започаткувала студентка Чернівецького національного університету Леся Воронюк. Воно не прив’язане до жодного державного чи релігійного свята і покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу.

Щороку от вже два десятиліття поспіль цього дня мільйони українців одягають вишиванки на роботу, навчання чи просто на прогулянку.

Як розповідало BitukMedia, заслужений майстер народної творчості Степан Бориславський з села Модричі Трускавецької громади потрапив до Книги рекордів України. Чоловік створив понад сотню вишитих полотен на біблійну тематику.

Тисяча людей і гігантська миска гуакамоле: встановили новий гастрорекорд (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Avocado Institute of Mexico

У мексиканському місті Тансітаро відбулося справжнє свято для фанатів авокадо. Під час 13-го щорічного Фестивалю авокадо місцеві жителі приготували найбільшу у світі порцію гуакамоле – майже 6,8 тонни.

Про це розповідає портал UPI.

Рекорд офіційно зафіксували представники Книги рекордів Гіннеса.

До створення величезної миски гуакамоле долучилися понад тисяча фермерів, працівників та мешканців регіону. На те, щоб змішати всі інгредієнти, у них пішло щонайменше дві з половиною години.

Новий рекорд — 6 800 кілограмів — перевершив попереднє досягнення у майже 5 тонн, встановлене у 2022 році в іншому мексиканському місті — Перібані.

Цікаво, що до цього саме Тансітаро вже володів титулом “столиці найбільшого гуакамоле”, але згодом поступився сусідам. Тепер рекорд повернувся назад.

Фото – Michoacán Tourism Ministry

Організатором масштабної акції стала Місцева рада із захисту рослин Тансітаро. Для регіону це не просто гастрономічне шоу, а справжня справа честі: штат Мічоакан вважається головним центром вирощування авокадо в Мексиці.

“Цей момент належить тисячам родин із Мічоакана, чиє життя пов’язане з авокадовими фермами”, — заявив президент Асоціації виробників та експортерів мексиканського авокадо Рауль Е. Мартінес Пулідо. За його словами, рекорд став символом єдності та наполегливої праці людей, які працюють в індустрії — від фермерів до працівників пакувальних центрів.

У Мексиці авокадо давно називають “зеленим золотом”. Країна є одним із найбільших експортерів цього продукту у світі, а лише за останній сезон до США відправили понад 2,5 млрд фунтів мексиканських авокадо.

Гуакамоле — традиційна мексиканська страва з авокадо, яку зазвичай готують із додаванням лайма, помідорів, цибулі, перцю та спецій. Але цього разу рецепт увійшов в історію не через смак, а через масштаби.

Як розповідало BitukMedia, у мексиканському місті Гуадалупе (штат Нуево-Леон) тисячі людей зібралися біля підніжжя гір Сьєрра-Мадре, щоб скуштувати страву небачених масштабів і стати свідками встановлення одразу трьох світових рекордів. Фестиваль La Discada 2025 пригощав гостей рекордною кількістю такос і стравою, приготованою на гігантській пательні завбільшки з двоповерховий автобус.

Кити без кордонів: велетень, який загубився 22 роки тому, перетнув пів планети

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Pacific Whale Foundation

Горбатий кит, якого востаннє бачили біля берегів Бразилії ще у 2003 році, несподівано “сплив” біля Австралії через … 22 роки. Вчені кажуть: це може бути найдовша зафіксована подорож окремого горбатого кита в історії спостережень.

Про це розповідає The Guardian.

Дослідники встановили, що тварина подолала щонайменше 15 100 км — від мілини Аброльюс біля узбережжя бразильського штату Баїя до затоки Герві-Бей у штаті Квінсленд на північному сході Австралії. Про дивовижне відкриття йдеться у новому дослідженні, опублікованому в журналі Royal Society Open Science.

Кита вперше сфотографували у 2003 році у водах Бразилії — одному з головних “пологових будинків” горбатих китів у Південній Атлантиці. А вже у вересні 2025 року його знову зафіксували — цього разу на іншому боці планети, біля Австралії.

“Це надзвичайно — сфотографувати кита, який подолав таку відстань. Такого ще ніколи не траплялося”, — каже співавторка дослідження, аспірантка Університету Ґріффіта Стефані Стек. За її словами, не менш вражає і те, що кита не бачили цілих 22 роки.

Розпізнати мандрівника допоміг сервіс Happywhale. Це міжнародна база фотографій китів, куди науковці та любителі природи завантажують свої знімки. Ідентифікують китів за нижньою частиною хвоста — так званим “флюком”. Його малюнок у кожної особини унікальний, майже як відбитки пальців у людей. “Форма хвоста, чорно-білі візерунки, шрами — усе це дозволяє впізнати конкретного кита”, — пояснює Стек. Платформа використовує алгоритми штучного інтелекту, схожі на технології розпізнавання облич.

Цей кит — не єдиний рекордсмен. Дослідники також згадують іншу самку, яку спочатку сфотографували біля Австралії у 2007 році, а через 12 років — біля узбережжя Бразилії. Відстань між цими точками — понад 14 тис. км.

Втім, науковці наголошують: такі переходи між популяціями трапляються вкрай рідко. Серед понад 19 тис. фотографій китових хвостів, зібраних за понад 40 років, лише два випадки показали подібні “міжконтинентальні” мандрівки.

Як саме кит дістався Австралії — залишається загадкою. Вчені знають лише початкову і кінцеву точки маршруту. Реальна відстань могла бути навіть більшою, адже тварина навряд чи рухалася прямою лінією через океан.

Зазвичай австралійські горбаті кити мігрують між Антарктидою, де харчуються, і районами біля Великого Бар’єрного рифу, де розмножуються. Щороку вони долають приблизно 10 тис. км “туди й назад”.

Науковці вважають, що подібні історії — нагадування про те, наскільки міжнародною має бути охорона океанів. “Ці тварини не знають кордонів. Вони перетинають океани й країни, тому зберігати морські екосистеми потрібно спільно”, — каже Стек.

Дослідники також припускають, що на маршрути китів у майбутньому може впливати зміна клімату. Зокрема, через загрозу скорочення популяцій антарктичного криля — головної їжі горбатих китів.

Як розповідало BitukMedia, самець горбатого кита проплив понад 13 тис. км у пошуку пари. Він перетнув щонайменше три океани і встановив рекорд для свого виду. На своєму шляху велетень знайомився з іншими популяціями китів і, можливо, мав сексуальні зносини. 

Другий за 94 роки: у зоопарку зʼявилося на світ незвичайне маля з довгими вухами й кігтями (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Chester Zoo

У зоопарку британського міста Честер народилося рідкісне маля трубкозуба — тварини, яку нечасто можна побачити навіть у великих зоопарках світу. Дитинча, яке отримало ім’я Вомбл, стало лише другим трубкозубом, народженим у цьому зоопарку за всю його 94-річну історію.

Про це зоопарк розповів у своїх соцмережах.

Малюк з’явився на світ 3 квітня у пари трубкозубів — самиці Оні та самця, ім’я якого зоопарк не уточнює. Стать дитинчати поки що невідома.

Працівники зізнаються: перші тижні життя Вомбла видалися непростими. Його мама виробляла недостатньо молока, тому доглядачам довелося взяти частину турбот на себе. Тепер вони регулярно догодовують маля вручну — навіть вночі, поки Оні шукає їжу.

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Допис, поширений Chester Zoo (@chesterzoo)

Попри складний старт, у зоопарку кажуть, що Вомбл добре адаптується та активно набирається сил.

Трубкозуби (Orycteropus afer)  — дуже незвичайні тварини родом з Африки. Вони мають довгу морду, великі вуха та потужні кігті, якими розривають термітники й мурашники. Через зовнішність їх часто порівнюють одразу з кількома тваринами — свинею, мурахоїдом і кенгуру водночас.

У природі трубкозуби ведуть нічний спосіб життя та рідко потрапляють на очі людям.

У Честерському зоопарку наголошують: народження кожного такого малюка має велике значення для збереження виду. Наразі у всіх європейських зоопарках живе лише 68 трубкозубів.

Саме тому фахівці уважно стежать за станом Вомбла та сподіваються, що він успішно виросте.

У соцмережах зоопарку маля вже стало маленькою зіркою. Відвідувачів особливо розчулюють кадри, де доглядачі годують його з пляшечки та вкладають спати після нічних “перекусів”.

Як розповідало BitukMedia, у зоопарку американського міста Нешвілл з’явився новий улюбленець відвідувачів — крихітне дитинча пуду, найменшого виду оленів у світі. Малюк народився настільки маленьким, що при народженні важив трохи більше двох фунтів — приблизно один кілограм.

Картину Ботеро колись виміняли на дві пачки цигарок: тепер її продають на аукціоні (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Bogotá Auctions

Колись за цю картину дали лише дві пачки цигарок. Тепер, через понад сім десятиліть, першу продану роботу знаменитого колумбійського художника Фернандо Ботеро виставили на аукціон у Боготі поруч із творами найвідоміших митців Латинської Америки.

Про це розповідає EuroNews.

Йдеться про акварель “Молитва”, створену у 1949 році, коли майбутньому художнику було приблизно 17 років. Саме цю роботу вважають першою картиною, яку Ботеро продав у своєму житті.

Аукціон відбудеться 21 травня у столиці Колумбії. Разом із “Молитвою” на торги виставлять понад 120 творів сучасного та модерного мистецтва Латинської Америки.

На акварелі зображений літній селянин, який молиться із заплющеними очима та складеними руками. Позаду нього — жінка з дитиною, яка зі страхом дивиться вгору. Робота має тривожний і драматичний настрій.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений Bogotá Auctions (@bogotaauctions)

Картину Ботеро написав лише через рік після вбивства колумбійського політика Хорхе Елієсера Гайтана — події, що спровокувала хвилю масштабного насильства у Колумбії. Тож дослідники вважають, що атмосфера страху та напруги могла вплинути на настрій молодого художника.

У аукціонному домі пояснюють: у цій ранній роботі ще немає того стилю, який згодом зробить Ботеро всесвітньо відомим. Його знамениті “об’ємні” персонажі та перебільшені форми тоді ще не з’явилися.

Нині ж роботу, яку юний Ботеро колись обміняв на дві пачки цигарок, виставили на аукціон зі стартовою оцінкою у 160–260 млн колумбійських песо (приблизно 39–63 тис. доларів). А тоді її отримав Ефрен Осса — майбутній відомий юрист та один із піонерів страхового права у Колумбії.

Сьогодні ця історія звучить майже неймовірно, адже роботи Ботеро вже давно продаються за мільйони доларів. Наприклад, у 2023 році картина The Musicians пішла з молотка більш ніж за $5 млн на торгах Christie’s. Його картини та скульптури входять до найдорожчих творів латиноамериканського мистецтва у світі.

На аукціоні також представлять іншу роботу художника — “Дівчинка з квітами” 1960 року. Вона належить до перехідного періоду, коли Ботеро вже починав формувати свій впізнаваний стиль.

Фернандо Ботеро помер у 2023 році у віці 91 року. Його вважають одним із найвідоміших і найвпливовіших художників Латинської Америки ХХ століття. Його скульптури й картини прикрашають музеї, площі та приватні колекції по всьому світу.

Як розповідало BitukMedia, картина, яку колись могли б назвати просто “хаотичними плямами фарби”, увійшла в історію світового артринку. Роботу американського художника Джексона Поллока продали на аукціоні у Нью-Йорку за 181 млн доларів — це абсолютний рекорд для митця.

Замість шкаралупи — силікон: біотехнологи заявили про народження курчат зі “штучних яєць” (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Colossal Biosciences

Курчата, які вилупилися не зі звичайних яєць, а з лабораторних “штучних оболонок”, можуть стати одним із найбільш обговорюваних біотехнологічних експериментів року. Американська компанія Colossal Biosciences заявила, що успішно виростила у синтетичних яйцях 26 здорових пташенят. Саме цю технологію стартап називає ключем до майбутнього “відродження” вимерлих птахів — зокрема додо та гігантського моа. Науковий прорив чи гучний піар?

Про це розповідає National Geographic.

Незалежні науковці закликають не поспішати з гучними висновками: компанія поки не оприлюднила наукової статті чи повних даних дослідження, тому частина заяв залишається неперевіреною.

Техаська компанія Colossal Biosciences вже давно привертає увагу своїми амбітними проєктами. Раніше вона заявляла про намір “повернути” шерстистого мамонта, тасманійського тигра та птаха додо (дронта). Тепер же стартап повідомив про ще один крок до цієї мети — створення штучного яйця.

За словами розробників, їм вдалося створити спеціальну силіконову мембрану, яка замінює природну шкаралупу. Вона пропускає кисень, утримує вологу та захищає ембріон — майже так само, як справжнє яйце.

Всередині конструкції розташовується прозоре “віконце”, через яке науковці можуть спостерігати за розвитком пташеняти. Саме в таких штучних оболонках, як стверджує компанія, і вилупилися 26 курчат.

“Ми не просто намагаємося відтворити яйце — ми хочемо переосмислити його для наших цілей”, — заявив співзасновник і генеральний директор компанії Бен Ламм.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений Colossal Biosciences (@colossal)

Однак важливо розуміти: йдеться не про повністю штучне створення життя. Для експерименту вчені все одно використовували звичайні курячі яйця. У відео компанії показано, як науковці відбирають свіжі яйця, обережно розбивають їх і переливають вміст у синтетичну оболонку. Тобто ембріон спочатку формується природним шляхом.

Саме тому частина фахівців вважає заяви про “відродження вимерлих птахів” поки що дуже далекими від реальності.

Еволюційний біолог Вінсент Лінч із Університету Буффало визнав, що створення такої мембрани — “дуже крутий біотехнологічний прорив”. Але додав: це лише одна складова справжнього яйця. “Вони ще не створили всі інші його частини”, — наголосив науковець.

Ще один експерт, молекулярний генетик Ганс Ченг, каже, що для “воскресіння” вимерлих птахів потрібно подолати безліч інших труднощів. Найбільша проблема — генетичне редагування ембріонів птахів значно складніше, ніж у ссавців.

У випадку з птахами ембріон починає активно розвиватися ще всередині матері одночасно з формуванням жовтка та шкаралупи. Через це втручатися у ДНК на ранніх стадіях надзвичайно важко.

Colossal Biosciences стверджує, що у майбутньому технологію можна буде масштабувати для більших яєць — наприклад, розміром із футбольний м’яч, як у вимерлого гігантського моа з Нової Зеландії. Також компанія розглядає можливість використання ему або тінаму як сурогатних птахів для майбутніх експериментів.

Втім, поки це лише плани та припущення.

Науковці зазначають: навіть якщо технологія справді працює так добре, як заявляє компанія, це ще не означає, що людство близьке до повернення додо чи інших вимерлих видів.

Натомість практичне застосування штучних яєць може бути зовсім іншим. Наприклад, така система може допомогти біологам краще спостерігати за розвитком ембріонів або досліджувати формування органів та кровоносної системи птахів.

Також існують припущення, що технологія колись може допомогти рідкісним видам птахів — наприклад, зробити їх стійкішими до хвороб чи змін клімату. Але для цього, наголошують експерти, потрібне ще й складне генетичне редагування.

Еколог Стюарт Пімм із Університету Дьюка взагалі вважає, що людству варто більше зосередитися на порятунку сучасних птахів, а не на спробах воскресити вимерлих. “Ми могли б допомогти мільйонам птахів уже зараз, якби боролися зі зникненням середовищ існування, зіткненнями зі склом будівель та небезпекою від вуличних котів”, — сказав він.

Як розповідало BitukMedia, вчені з американської компанії Colossal Biosciences заявили про перший випадок відновлення зниклого виду тварин. За допомогою генетичних технологій вони повернули світу печерного вовка. Трьох цуценят назвали Ромулом, Ремом і Кхалісі. Вони дуже схожі на лютововків із серіалу “Гра Престолів”.

Подорожі, їжа і заборонене кохання: літературна сенсація з Тайваню отримала Букера

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - The Booker Prizes

Роман, в якому гастрономічна подорож переплітається із забороненим коханням та колоніальною історією, став головною літературною сенсацією року. Книга “Тайванський тревелог” тайванської письменниці Ян Шуан-цзи здобула Міжнародну Букерівську премію — і стала першим твором, перекладеним з мандаринської китайської, який отримав цю престижну нагороду.

Про це розповідає BBC.

Роман переносить читача у Тайвань 1930-х років, коли острів перебував під владою Японії. У центрі сюжету — японська письменниця Аояма Чідзуко, яка вирушає у подорож Тайванем у межах урядового туру. Її супроводжує тайванська перекладачка О Чідзуру. Між жінками поступово виникають почуття.

Через історію їхніх стосунків роман досліджує теми кохання, влади, колоніалізму, культурної ідентичності та пам’яті. Але окремим “героєм” книги стала їжа: страви, ринки, запахи та гастрономічні традиції Тайваню буквально пронизують увесь текст.

Цікаво, що після виходу книги у 2020 році багато читачів були переконані: перед ними справжні історичні мемуари. Річ у тім, що роман стилізований під “переклад віднайденого тревелогу” з вигаданими примітками та коментарями, що створює ілюзію документального тексту.

Голова журі Наташа Браун назвала роман “захопливим і витончено складним”.

Сама Ян Шуан-цзи жартує, що робота над книгою помітно вплинула на її життя. “Дослідження тем подорожей та їжі змінило мене двома очевидними способами: мої заощадження зменшилися, а вага — збільшилася”, — сказала письменниця ще до оголошення переможця.

41-річна авторка відома не лише романами. Вона також пише есеї, манґу та сценарії для відеоігор.

Оригінальна китайськомовна версія “Тайванського тревелогу” вже отримала найвищу літературну нагороду Тайваню — премію “Золотий триніжок” у 2021 році.

Ян Шуан-цзи та Лін Кінг. Фото – thebookerprizes.com

Над англомовною версією працювала тайвансько-американська перекладачка Лін Кінг. За правилами премії, грошову винагороду у 50 тис. фунтів стерлінгів авторка та перекладачка поділять порівну.

Англомовний переклад Лін Кінг торік переміг у National Book Award у категорії перекладної літератури. Перекладачка каже: її особливо вразило те, як роман поєднує біль і радість життя людей під японським контролем.

“Навіть у важкі часи люди знаходять місце для гумору, любові, їжі, кіно та романтики. Інакше ми б зводили цілу культуру лише до її травми”, — пояснила Лін Кінг.

Організатори Букерівської премії наголосили: цьогорічна перемога також підкреслює надзвичайну важливість перекладачів, адже саме вони відкривають світові літературу різних культур і мов.

Як розповідало BitukMedia, близько 10 тис. письменників з усього світу опублікували незвичну книгу під назвою Don’t Steal This Book (“Не крадіть цю книгу”). У ній немає оповідань чи романів — лише список імен авторів, які виступили проти використання їхніх творів компаніями зі штучного інтелекту без дозволу.

Сову, яка застрягла у бетоні, врятували завдяки пересадці пір’я (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Best Friends Animal Society

Сова, яку знайшли майже замурованою всередині бетонозмішувача, знову повернулася у дику природу. Цьому передували кілька місяців лікування та незвична операція з пересадки донорського пір’я.

Про це розповідає портал UPI.

Історія пугача віргінського (Bubo virginianus) почалася ще у листопаді в американському місті Сент-Джордж. Птаха виявили всередині бетонозмішувача — приблизно чверть його тіла була вкрита застиглим бетоном.

Птаха доправили до реабілітаційного центру Wild Friends при притулку Best Friends Animal Sanctuary у штаті Юта.

Перші дні були особливо важкими. Працівники центру буквально відмивали птаха від бетону короткими 20-хвилинними купаннями, щоб не травмувати шкіру та пір’я.

Втім, навіть після очищення проблема залишалася серйозною. Через бетон у сови сильно пошкодилися крила. А для пугача це критично: ці птахи виживають завдяки майже безшумному польоту, який дозволяє непомітно підкрадатися до здобичі.

Спочатку фахівці сподівалися, що навесні потерпілий просто скине пошкоджене пір’я і відростить нове. Але цього не сталося.

Тоді команда Wild Friends наважилася на процедуру, яку раніше ніколи не проводила. Йдеться про імпінг — методику заміни пошкодженого пір’я донорським. Для операції інший центр порятунку тварин передав пір’я пугача віргінського схожого розміру, який раніше загинув.

Перед процедурою спеціалісти кілька тижнів вивчали структуру крил постраждалого птаха, аналізували, які саме пера потрібно замінити, та заздалегідь обрізали пошкоджені частини.

Операція тривала півтори години. У результаті ветеринари замінили десять основних і одне додаткове перо на правому крилі сови. Ліве крило виявилося менш ушкодженим і не потребувало втручання.

Працівник центру Барт Річвальскі зізнається: перші хвилини операції були дуже нервовими. “Перші кілька пір’їн були надзвичайно стресовими. Але потім ми увійшли в ритм, і все пройшло гладко”, — розповів він.

Після відновлення фахівці навіть перевіряли гучність польоту сови за допомогою спеціального вимірювача децибелів. Це було важливо, адже надто шумний політ означав би майже неминучу загибель у дикій природі.

Коли стало зрозуміло, що сова знову може літати тихо, дах вольєра відкрили. Птах самостійно здійнявся у повітря і полетів.

“Я, здається, навіть не дихав, поки не побачив, як він відлітає. Після всього пережитого це було неймовірне відчуття”, — зізнався Річвальскі.

Історія сови стала рідкісним прикладом того, як терпіння, технології та незвична ветеринарна процедура буквально подарували дикому птаху другий шанс на життя.

Фото – Best Friends Animal Society

Але буває й так, що попри неймовірні зусилля фахівців, історія немає щасливого фіналу. Як розповідало BitukMedia, в лікарні птахів парку Гортобадь в Угорщині провели унікальну операцію: частину дзьоба загиблого лелеки пересадили живому, аби повернути йому можливість харчуватись…

Лінії і бризки: “першу справді абстрактну картину” у світі продали за $181 млн (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Christie's

Картина, яку колись могли б назвати просто “хаотичними плямами фарби”, щойно увійшла в історію світового артринку. Роботу американського художника Джексона Поллока продали на аукціоні у Нью-Йорку за 181 млн доларів — це абсолютний рекорд для митця.

Про це розповідає BBC.

Йдеться про полотно “Номер 7А, 1948”, яке виставив аукціонний дім Christie’s. Після торгів, що тривали 7 хвилин, картина стала четвертим найдорожчим твором мистецтва, коли-небудь проданим на аукціоні. Картина “№ 7A” 1948 року стала найдорожчою роботою американського художника.

Фото – Christie’s

Полотно походило з приватної колекції американського медіамагната Семюела Ірвінга Ньюхауса — одного з найвідоміших колекціонерів мистецтва ХХ століття. Ньюхаус помер у 2017 році у віці 89 років, і з того часу його сім’я вже вчетверте продає роботи з його колекції.

Вдова Ньюхауса розповідала The New York Times, що вирішила продати картини, бо переїжджає до квартири поменше. Однак і сам Ньюхаус часто продавав твори мистецтва, щоб купити нові.

Продана картина величезна — понад три метри завширшки. На ній — характерні для Поллока хаотичні чорні лінії та бризки фарби з червоними акцентами. Саме така техніка зробила художника легендою світового мистецтва.

Джексон Поллок став одним із головних представників абстрактного експресіонізму — напряму, який фактично змінив уявлення про живопис після Другої світової війни. Художник працював незвично: розкладав полотно на підлозі й буквально “виливав” фарбу, рухаючись навколо картини. Через це його стиль часто називають drip painting — “крапельний живопис”.

У Christie’s назвали “Номер 7А” одним із ключових творів в історії мистецтва. “Саме з цією роботою Поллок остаточно звільняється від традиційного живопису і створює одну з перших по-справжньому абстрактних картин в історії”, — заявили в аукціонному домі.

Попередній рекорд художника був значно скромнішим: у 2021 році картину “Номер 17, 1951” продали за 61,2 млн доларів. Щоправда, деякі роботи Поллока раніше продавали дорожче на приватних угодах, суми яких не завжди офіційно підтверджувалися.

“Данаїда” Костянтина Бранкузі. Фото – George Etheredge for The New York Times

Сенсації на торгах цим не завершилися. Разом із полотном Поллока на аукціоні продали й бронзову скульптуру румунського митця Костянтина Бранкузі — за 107,6 млн доларів. Це друга найдорожча скульптура, коли-небудь продана на аукціоні.

Також нові рекорди встановили роботи Марка Ротко та Жоана Міро.

Сам Джексон Поллок помер ще у 1956 році у віці 44 років. Але через майже 70 років після смерті його роботи продовжують доводити: абстрактне мистецтво може коштувати буквально сотні мільйонів доларів.

Як розповідало BitukMedia, один з найвідоміших образів поп-арту картина Anxious Girl невдовзі може змінити власника за десятки мільйонів доларів. Роботу американського художника Роя Ліхтенштейна виставлять на торги у Нью-Йорку. Йдеться про картину, яку не бачили понад 30 років.

Жити як відлюдник: грецький острів продають за зниженою ціною

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Island Seeker

Мрія про власний острів у Середземному морі раптом стала значно доступнішою. У Греції на аукціон виставили приватний острів Макрі зі стартовою ціною лише у 247 тис. євро. Чи є пояснення такій низькій ціни?

Про це розповідає EuroNews.

Для порівняння: у багатьох європейських столицях за такі гроші можна купити хіба простору квартиру.

Але нюанс, звісно, є: перетворити цей шмат землі на розкішний курорт чи “другий Дубай” не вийде.

Острів Макрі входить до архіпелагу Ехінади в Іонічному морі. Тут немає готелів, ресторанів чи пляжних клубів. На острові стоять лише кілька покинутих споруд — невеликий будинок, цистерна для води та каплиця.

І саме ця “дикість” сьогодні стала його головною особливістю. Грецьке видання THEMA повідомляє, що острів має статус природоохоронної території. Макрі офіційно вважається лісовою землею і входить до європейської екологічної мережі Natura 2000. Це означає, що масштабне будівництво тут практично неможливе.

Влада дозволяє лише мінімальну легку інфраструктуру та сільське господарство. Тобто новий власник навряд чи зможе звести тут п’ятизірковий курорт із басейнами.

Цікаво, що це вже не перша спроба продати Макрі. Ще у 2022 році острів виставляли за 8 млн євро. Однак після переоцінки вартості стало зрозуміло: через суворі обмеження інвестори не готові платити такі суми за землю, де майже нічого не можна будувати.

Втім, для когось саме це може стати перевагою. У час, коли дедалі популярнішими стають “цифровий детокс”, втеча від соцмереж та життя off-grid — тобто без залежності від технологій — подібний острів виглядає майже ідеальним місцем для усамітнення.

Тим більше, що попит на приватні острови у світі не зникає. Якщо купувати власний шмат суші поки зарано, можна просто орендувати один із розкішних варіантів.

Наприклад, біля Афін здають приватний острів Тюркуаз, де можуть відпочивати до 20 гостей. Туди доставляють гелікоптером, а гостей обслуговують особистий кухар і дворецький.

Ще один популярний варіант — острів Тагомаго неподалік іспанської Ібіци. Там розташована вілла з п’ятьма спальнями, солоним басейном, джакузі та власною командою персоналу.

А одним із найвідоміших приватних островів світу залишається Неккер-Айленд у Карибському морі, який належить британському мільярдеру Річарду Бренсону.

Та на цьому тлі Макрі виглядає майже антиподом розкоші — місцем, де головна цінність не комфорт, а тиша, море і повна відсутність цивілізаційного шуму.

Як розповідало BitukMedia, острів Санда між Шотландією та Північною Ірландією виставили на продаж за $3,1 млн. Острів пов’язаний із древніми королями та Полом Маккартні. На його 1,8 кв. км площі є сім будинків та паб. І це коштує дешевше, ніж елітна квартира в Печерському районі Києва.

“Хлопчик-дзюркунчик” змінив образ заради спорту і чесної гри

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Manneken-Pis Official Dresser - Nicolas

У центрі Брюсселя знаменитий “Хлопчик-дзюркунчик”, мініатюрна бронзова статуя-фонтан, несподівано “перевтілився” у спортсмена. Маленького хлопчика одягнули у спеціальний спортивний костюм на честь Всесвітнього дня чесної гри у спорті, який щороку відзначають 19 травня.

Про це розповідає EuroNews.

Для бельгійської столиці такі перевдягання — давня традиція, але цього разу образ мав особливий сенс. Організатори хотіли нагадати: спорт — це не лише медалі та рекорди, а й повага, порядність та чесна конкуренція.

Всесвітній день Fair play офіційно затвердили в ООН лише у липні 2024-го. Його присвятили принципам чесної гри, яких мають дотримуватися спортсмени, тренери та організації по всьому світу.

Організатором ініціативи виступає Міжнародний комітет чесної гри, штаб-квартира якого розташована у Парижі. Організацію створили ще у 1963 році за участі відомого французького тенісиста Жана Боротра.

Одну з найвідоміших історій fair play згадують і сьогодні. На зимових Олімпійських іграх 1964 року італійський бобслеїст Еудженіо Монті допоміг своїм британським суперникам, коли у них зламалася деталь саней. Італієць віддав конкурентам власну запчастину — у результаті британці виграли “золото”, а сам Монті задовольнився бронзою. Саме він став першим лауреатом премії Fair Play.

Президент Міжнародного комітету чесної гри Суніл Сабхарвал каже: без чесності спорт втрачає сенс. “Без fair play, спортивної етики та порядності справжнього спорту не існує. Дуже важливо показувати людям приклади чесної гри”, — наголосив він.

Цьогоріч до керівної ради організації приєдналися й відомі олімпійці. Серед них — фінська хокеїстка Емма Терхо, триразова призерка Олімпіад, а також кенійський бігун на довгі дистанції Пол Тергат, колишній рекордсмен світу.

Емма Терхо заявила, що “перемога без чесності — порожня”, а Пол Тергат назвав fair play “універсальною мовою спорту”.

Крім святкових подій, організація також оголосила про створення спеціального науково-освітнього центру — Fair Play Academic Circle. Він займатиметься дослідженнями спортивної етики та популяризацією чесної гри у світі спорту.

Хлопчик-дзюркунчик (він же Маннекен Піс, Хлопчик, що пісяє/дзюрить, Пісяючий хлопчик, нід. Manneken Pis; фр. Petit Julien “Малий Жульєн, Жульєнчик”) тим часом знову довів: навіть маленька бронзова статуя може стати символом великої ідеї.

Як розповідало BitukMedia, поки більшість його однолітків лише мріють про великі спортивні досягнення, 13-річний українець Омелян Герасимчук вже переписує світову історію легкої атлетики. Юний спортсмен вкотре встановив найвище світове досягнення у своїй віковій категорії.

Українська ліцеїстка стала найкращою юною програмісткою Європи

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Зліва направо: Тетяна Задніпровська, Дар'я Перекопська, Марія Рапіна та Анастасія Яремко ФЕДЕРАЦІЯ ОЛІМПІАДНОГО ПРОГРАМУВАННЯ

Українська школярка Дар’я Перекопська стала абсолютною переможницею Європейської дівочої олімпіади з інформатики, обійшовши всіх 247 учасниць із 67 країн світу. Для України це — історичний результат: ще жодна представниця нашої країни не здобувала абсолютну перемогу на цих престижних міжнародних змаганнях.

Про це повідомили у Федерації олімпіадного програмування.

Олімпіада проходила з 12 по 18 травня в італійському місті Чезенатіко.

Дар’я — учениця 11 класу Дніпровського наукового ліцею інформаційних технологій. Вона виборола золоту медаль і стала найкращою учасницею турніру. Її тренером є Валентин Мельник.

Загалом українська збірна виступила дуже потужно: команда здобула одну золоту, дві срібні та одну бронзову медалі й посіла четверте місце у загальному європейському командному заліку.

Срібні медалі отримали:
— Марія Рапіна, учениця 10 класу Харківського академічного ліцею №45;
— Анастасія Яремко, учениця 11 класу Львівського фізико-математичного ліцею.

Бронзу виборола Тетяна Задніпровська — учениця 10 класу Ліцею №1 імені Володимира Красицького у Хмельницькому.

Європейська дівоча олімпіада з інформатики створена для того, щоб заохотити більше дівчат займатися програмуванням та брати участь у міжнародних інтелектуальних змаганнях. Організатори звертають увагу: на класичних світових олімпіадах з інформатики дівчат досі дуже мало.

Попри назву, участь у турнірі беруть не лише європейські країни. Щороку до змагань долучаються команди з різних континентів, а конкуренція стає дедалі сильнішою.

Цьогоріч у Чезенатіко зібралися 248 учасниць з усього світу — і найкращою серед них стала українка.

Керівниками команди були Сергій Колодяжний та Меліса Галіба. Організацією поїздки займалася Федерація олімпіадного програмування України. Наступного року олімпіада відбудеться у Варшаві, Польщі.

Як розповідало BitukMedia, 16-річна Катерина з Києва встановила вражаючий рекорд — вона стала наймолодшою ученицею, яка коли-небудь завершила спеціалізоване стажування в Університеті Свонсі в Уельсі. Юна дослідниця працює над технологіями, що вже сьогодні називаються майбутнім енергетики.

1234...585Page 3 of 585

©Усі права захищено. Копіювання матеріалів сайту лише з дозволу редакції

Рубрики

Видання