Субота, 27 Грудня, 2025
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Пошук...
Home Blog Page 25

Забутий замок шотландських королів: що відкрили археологи на острові Айла?

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Зображення - David Simon

Ця історія звучить як сюжет серіалу “Гра престолів”: забутий замок на острові, стародавні клани, амбіційні лорди та боротьба за контроль над морями. Та це не вигадка, а реальна археологічна знахідка у Шотландії.

Про це розповідає BBC.

Археологи повідомили про унікальне відкриття: на острові Айла на Гебридах вони знайшли залишки “забутого” замку. Він був збудований на двох невеликих острівцях у озері Фінлагган і, ймовірно, понад сім століть тому належав правителям, які контролювали великі території на заході Шотландії.

Нащадками цих правителів стали вожді клану Макдональд, що увійшли в історію як Лорди Островів. Саме вони перетворили Фінлагган на політичний та військовий центр, звідки керували Гебридами, Аргайлом та частинами Північно-Західного Гайленду.

Дослідження Фінлаггана триває вже близько 30 років, адже вчені прагнуть краще зрозуміти значення цього місця у королівстві Лордів Островів та його більш давню історію.

Під час розкопок були виявлені залишки замку, що датуються XII–XIII століттями, тобто ще до розквіту влади лордів. Фортеця мала прямокутну кам’яну вежу — типову для середньовічних укріплень у Карлайлі, Бамбурзі та Ланкастері в Англії.

У замку були житлові приміщення, подвір’я, кухні, велика зала для бенкетів, а також каплиця з кладовищем. За словами археологів, прямокутні вежі такого типу часто зводили англо-французькі королі у Британії та Ірландії як символ влади й багатства.

Фортеця могла бути зруйнована через конструктивні проблеми або під час нападів ворогів. Згодом на цьому місці звели палац для Лордів Островів, які поводилися як справжні королі й вважали себе рівними монархам Шотландії та Англії. Відомо, що вони здійснювали напади навіть на материкову частину країни — зокрема, атакували замок Уркгарт на берегах озера Лох-Несс.

У новій книзі, виданій Товариством антикварів Шотландії, зазначено, що саме Фінлагган був головним осередком влади Лордів Островів.

Вчені припускають, що нові знахідки у Фінлаггані допоможуть пролити світло на роль кланів у формуванні політичної карти середньовічної Шотландії.

Як розповідало BitukMedia, поруч із місцем, яке вважають домом легендарного царя Мідаса, археологи натрапили на вражаюче відкриття: у Гордiоні, давній столиці Фрігії, знайшли гробницю родича царя віком майже 2800 років. І це — лише початок розкриття таємниць цього загадкового царства.

Три роки полону з кулею у серці: медики врятували захисника “Азовсталі” (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - скрін Facebook/ Борис Тодуров

Три роки з кулею у серці! Те, що могло стати вироком, стало історією про незламність, виживання та медичне диво. Кардіохірурги Інституту серця у Києві успішно прооперували захисника “Азовсталі”, який провів у російському полоні понад три роки.

Про це розповів на своїй сторінці у Facebook директор установи Борис Тодуров.

“Три роки в полоні з кулею в серці. Люди – титани. Непереможні!!!”, – написав Тодуров.

У Києві кардіохірурги Інституту серця провели унікальну операцію бійцю “Азовсталі”, з серця якого дістали кулю. Захисник провів із нею понад три роки — увесь час у російському полоні.

За словами директора Інституту серця Бориса Тодурова, два місяці тому чоловіка обміняли і госпіталізували до Інституту. Поранення він отримав під час оборони “Азовсталі” у Маріуполі. Попри смертельну загрозу, куля дивом не пошкодила життєво важливих структур.

“На щастя, куля нічого не пошкодила. Зараз ми її видалили. Пощастило хлопцю. Думаю, що проживе довге та щасливе життя”, – сказав Тодуров після завершення операції.

Інститут серця МОЗ України — один із провідних кардіохірургічних центрів країни, розташований у Києві. Тут проводять унікальні операції на серці та судинах, зокрема трансплантації та високотехнологічні втручання.

Борис Тодуров — український кардіохірург, професор, директор Інституту серця. Відомий завдяки складним операціям, зокрема трансплантаціям серця та судин, а також активній громадській позиції під час війни.

Як розповідало BitukMedia, в Києві виконали першу в історії України ретрансплантацію серця. Це друга трансплантація у житті чоловіка, й тепер він житиме з третім серцем. 

Це не Дора, це Пікассо: таємничий портрет коханої митця виходить з тіні через 80 років

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Пабло Пікассо «Жіночий бюст у квітковому капелюсі (Дора Маар)». Фото - Succession Picasso, Paris 2025

80 років у тіні. Картина, яку Павло Пікассо написав під час німецької окупації Парижа, вперше буде виставлена на аукціон. Чому портрет Дори Маар, музи художника, зник із публічного простору на десятиліття?

Про це розповідає The Guardian.

У Парижі аукціонний дім Lucien Paris представив невідому широкому загалу картину Пабло Пікассо — “Жіночий бюст у квітковому капелюсі (Дора Маар)”. Художник написав її в липні 1943 року, в часи німецької окупації французької столиці, і відтоді вона зберігалася в приватній колекції. Продавець, який успадкував картину від бабусі та дідуся неназваного французького колекціонера, попросив зберегти його ім’я у таємниці.

Картина знаменувала завершення дев’ятирічного роману Пікассо з французькою фотографкою і художницею Дорою Маар. Відомо, що стосунки пари були драматичними: Маар часто зʼявлялась на його полотнах як жінка у сльозах — символ не лише особистих конфліктів, а й трагедії громадянської війни в Іспанії. Та нова робота демонструє її в іншому світлі — яскравішому, ніжному, хоч і з відтінком болю: фрагментоване обличчя, напружене й близьке до сліз.

На той час Маар дізналася, що Пікассо (йому було 61) планує залишити її заради 21-річної художниці Франсуази Жило.

Полотно “Жіночий бюст у квітковому капелюсі (Дора Маар)” майже не виставлялося — його бачили лише кілька разів у майстерні художника на вулиці Ґран-Оґюстен у Парижі. В серпні 1944 року картину придбав приватний французький колекціонер. З того часу про її існування знали тільки з чорно-білої фотографії в каталозі.

Брассай (1899-1984), полотна та скелет кролика висять на стіні, в кутку студії Пікассо, вулиця Гран-Огюстен, Париж, 3 травня 1944 року. У центрі – картина “Жіночий бюст у квітковому капелюсі (Дора Маар)”. Фото – © Estate Brassaï – GrandPalaisRmn – © Succession Picasso 2025

Під час Другої світової війни нацисти називали мистецтво Пікассо “дегенеративним” та здійснювали обшуки його майстерні. Хоч його картини не забороняли остаточно, виставки були під загрозою. Це лише підкреслює цінність “таємного” портрета, створеного в атмосфері постійних небезпек.

Аукціонний дім оцінив полотно розміром 80×60 см у 8 млн євро, але очікує виручити значно більшу суму. Картину покажуть публіці за три дні до торгів, які відбудуться 24 жовтня.

Фото – Teresa Suárez/EPA

Аукціоніст Крістоф Люсієн назвав відкриття “важливою віхою не лише в історії мистецтва, а й у приватному житті Пікассо”. “Це освіжаючий портрет Дори Маар — винятковий і сповнений емоцій. Побачити його кольори після десятиліть у тіні — велика подія для нас як експертів”, – зазначив фахівець.

Дора Маар (1907–1997) залишила значний слід у мистецтві не лише як “муза Пікассо”, а й як талановита сюрреалістична фотографка. Вона вплинула на його стиль, але водночас наголошувала: “Жоден портрет Пікассо – це не я. Всі вони – Пікассо”.

Як розповідало BitukMedia, картина-“привид”, яку понад 400 років вважали втраченою, раптово “випливла” у стінах старовинного паризького маєтку. Тепер світ має нового “Рубенса” — і це відкриття вже називають сенсаційним.

Дельфін з минулого: що приховувала пустеля протягом мільйонів років?

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - соцмережі

Знахідка, що змінює уявлення про минуле. У Перу знайшли скелет морської тварини віком щонайменше 8 мільйонів років, що нагадує дельфіна. Як він опинився в пустелі?

Про це розповідає Reuters.

Перуанські палеонтологи представили скам’янілий скелет стародавньої істоти, схожої на дельфіна. Її вік оцінюють від 8 до 12 млн років.

Знахідку зробили ще в липні у пустелі Окукахе, на південь від Ліми. Колись це місце було частиною Тихого океану. Палеонтолог Маріо Урбіна, який входив до команди відкривачів, пояснив, що у ті часи прибережні гори створювали природний бар’єр від сильних течій, і регіон був спокійним прихистком для морських тварин. “Це був справжній готель для океанічних мешканців”, – каже вчений.

Морська екосистема тут існувала приблизно 45 мільйонів років, і саме тому пустеля нині вважається своєрідним кладовищем доісторичних істот. Дослідники з державного Інституту геології, гірничої справи та металургії (INGEMET) зазначають: такі відкриття допомагають краще зрозуміти, як змінювався рельєф та берегова лінія Перу протягом тисячоліть.

Пустеля Окукахе не вперше дивує сенсаційними відкриттями. Раніше цього року там знайшли скам’янілі рештки родича білої акули віком близько 9 млн років. А ще в квітні 2024 року в іншому регіоні Перу представили викопний череп найбільшого відомого річкового дельфіна, який жив на території сучасної Амазонії близько 16 млн років тому.

Таким чином, Перу поступово стає одним із ключових центрів вивчення доісторичної морської фауни.

Як розповідало BitukMedia, у Патагонії знайшли скам’янілі рештки хижака завдовжки 3,5 м з величезними зубами – “стейк-ножами”. Близький родич крокодилів жив 70 млн років тому і міг полювати навіть на динозаврів.

9-річний герой зупинив пожежу і врятував від вогню дерева

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Головне управління ДСНС України у Черкаській області

Не злякатися, не втекти й не пройти повз — завдання непросте навіть для дорослого. Але в селищі Цибулів на Черкащині це вдалося 9-річному Максиму Шміголю. Школяр самотужки зупинив займання сухостою.

Про це повідомили в ДСНС Черкащини.

Максим щодня ходить до прабабусі, аби допомагати їй по господарству. Того дня він помітив, як край дороги загорілася суха трава й вогонь швидко підбирався до дерев. Телефона із собою хлопчик не мав, тож викликати дорослих не міг. Він вирішив діяти самотужки: носив відерцем пісок і воду, засипав полум’я землею, гілками збивав язики вогню.

Максим використовував усе, що зміг знайти на бабусиному подвір’ї. На допомогу хлопцю прийшла вчителька Віта Браславська, яка саме поверталася з роботи.

“Я тільки-но прийшла з роботи і дідусь мій каже, що там Максим пожежу намагається загасити. Я схопила лійку поливальну і побігла до малого. Разом ми залили водою той вогонь, що залишався”, – розповіла вчителька Цибулівського ліцею Віта Браславська. Каже, що вчинком Максима не здивована, адже небайдужість — то сімейна риса родини Шміголь.

“Батько служить в ЗСУ, боронить нашу країну. Мати волонтерить – робить окопні свічки для фронту. А сам Максим – гарний, добре вихований хлопчик. Є ще маленька сестричка у нього. Хороша сім’я”, – каже Віта Браславська.

Сміливість хлопця оцінили і професійні рятувальники. Вони завітали до ліцею, поспілкувалися з учнями та вручили Максиму Подяку за рішучі дії, які допомогли запобігти масштабній пожежі.

Як розповідало BitukMedia, 14-річний школяр співом зібрав 1,3 млн гривень на допомогу ЗСУ.

Рекорд на Говерлі: підлітки затанцювали на найвищій вершині України (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - СОС Дитячі Містечка Україна

Лише дев’ять хвилин, але скільки емоцій! На Говерлі група підлітків з різних куточків України встановила унікальний рекорд – виконала танцювально-театральну композицію “Гуцульська ватриця”.

Про це повідомив коломийський місцевий телеканал НТК.

Молоді танцівники піднялися на найвищу вершину країни не лише задля рекорду. Їхня мета, як розповідають організатори дійства, – відчути дух гуцульської культури, згуртуватися та показати, що автентична українська традиція може звучати по-новому й вражати навіть на висоті 2061 м.

“Підйом був непростим: каміння, круті схили, вітер, що збивав із ніг. Але кожен крок робив учасників ініціативи сильнішими. Хтось простягав руку, коли іншому було важко, хтось підбадьорював словом: “Ти зможеш, ще трохи!”. Ця єдність перемогла всі труднощі. А коли всі дісталися вершини, гора відкрилася у всій красі. Сонце пробилося крізь хмари й освітило теплим промінням. Хлопці та дівчата затанцювали — і вся гора вибухнула оплесками. Атмосфера була настільки потужною, що мурахи бігли по шкірі”, – йдеться у дописі “СОС Дитячі Містечка Україна”.

Фото – СОС Дитячі Містечка Україна

Композиція тривала дев’ять хвилин. Учасники ретельно готувалися до виступу – тиждень відвідували репетиції та вчилися витримувати непрості умови.

Хореограф-постановник Тарас Ґедзик пояснив, що підйом на вершину був не менш важливим, ніж саме виконання. “Я хотів загартувати учасників ансамблю підйомом на гору. Це спосіб не лише популяризувати народний танець, а й навчити молодь командній роботі, витривалості та любові до автентичної культури”, – наголосив він.

Експерт Національного реєстру рекордів України Павло Горішевський підтвердив унікальність події. “Такої спроби ще не було. Були окремі танці, але театрально-танцювальної композиції не було. Рекорд України встановили саме в цій номінації”, — розповів Горішевський.

Організатори вірять, що цей рекорд стане натхненням для молоді й поштовхом до нових культурних експериментів у найнеочікуваніших місцях.

Як розповідало BitukMedia, 225 чоловіків взялись за руки та утворили “ланцюжок” завдовжки 2350 метрів. Так у селі Чортовець на Івано-Франківщині чоловіки встановили рекорд України, виконавши ритуально-обрядовий танець сербен. Встановлення рекорду тривало 1,5 години.

Таємничий мисливець високогір’я: рідкісний кіт потрапив у фотопастку. Дивіться, як позує!

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Манул - дикий кіт Гімалаїв. Фото - WWF-India

Лихий на вигляд і майже невидимий для людей. У Гімалаях вперше зафільмували манула – одного з найзагадковіших хижаків світу. Що приховує цей дикий кіт високогір’я?

Про це пише Live Science.

У східних Гімалаях за допомогою фотопастки вперше зазнімкували рідкісного кота манула (Otocolobus manul). Фото зробили в індійському штаті Аруначал-Прадеш, де цей вид раніше ніколи не зустрічали.

Знімок, на якому тварина з “сердитим” виразом морди сидить серед снігів, стало першим підтвердженням присутності манула в цьому регіоні. Цю особину сфотографували на висоті 4992 м.

Манул відомий як один із найменш вивчених диких котів світу. Його рідкісність і виняткова здатність маскуватися серед кам’янистих схилів роблять зустріч із ним у природі майже неможливою.

Між липнем і вереснем 2024 року науковці “Всесвітнього фонду природи” (WWF India) разом із Лісовим департаментом Аруначал-Прадеш розставили 136 фотопасток у 83 високогірних місцях між округами Західний Каменг і Таванг. Таким чином дослідження охопило понад 2 000 кв. км гірської території на висотах понад 4 000 м і тривало понад вісім місяців.

Саме на висоті 4 992 м камера вперше зафіксувала кота манула. “Відкриття манула в Аруначал-Прадеш на висоті майже 5 км – це потужне нагадування про те, як мало ми ще знаємо про життя у високих Гімалаях”, – зазначив Ріші Кумар Шарма, керівник програми науки та охорони WWF India в Гімалаях.

Відомо, що кіт манул відділився від лінії леопардів близько 5,2 млн років тому й вважається одним із найдавніших видів диких котів. Він невеликий, із густим хутром, яке захищає його від морозів. У холодну пору тварина навіть стає на пухнастий хвіст, щоб уберегти лапи від крижаного ґрунту. Манул — хижак-засідник: він виходить на полювання в сутінках, полюючи на гризунів, дрібних птахів і ящірок.

У ході дослідження у фотопастку потрапили й п’ять інших видів диких котів, що мешкають у регіоні. Серед них – снігові барси, звичайні барси, димчасті леопарди, бенгальські кішки, мармурові кішки.

Унікальним стало й спостереження за поведінкою: науковцям вдалося побачити, як сніговий барс і звичайний барс позначали територію на одній і тій же ділянці — рідкісна нагода зрозуміти, як хижаки співіснують на спільному просторі.

“Результати цього дослідження вражають. Виявлення одразу кількох видів диких котів на таких висотах відкриває нові можливості для екологічних досліджень і збереження природи”, – підкреслив Таку Сай, старший науковий співробітник WWF India.

Як розповідало BitukMedia, у Бразилії ягуар влаштував справжній заплив чемпіонів: дорослий самець переплив щонайменше 1,3 км через водосховище Сьєрра-да-Меса. Це найдовша зафіксована дистанція для цих диких кішок. Інтрига: що ж підштовхнуло хижака до такого марафону?

Ромчику, який вижив після удару рф по Вінниці, зробили вже 36-ту операцію (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0

Ромчик Олексів пережив страшний ракетний удар по Вінниці у 2022 році, втратив маму й отримав опіки майже половини тіла. Та 10-річний хлопчик не здався. У Львові йому зробили вже 36-ту операцію — цього разу реконструкцію вух і відновлення функціональності рук.

Про це розповідає “Твоє місто”.

У Лікарні Святого Пантелеймона у Львові 10-річному Ромчику Олексіву виконали надскладне реконструктивне втручання. Воно вже 36-те.

Хлопчик постраждав у липні 2022 року під час ракетного удару рф по Вінниці. Тоді загинули 27 людей, серед них його мама Галина. Тоді Ромчик отримав опіки 45% поверхні тіла. Дитину транспортували на подальше лікування за кордон – у Німеччину, де йому провели низку втручань.

Зокрема в Університетській клініці Дрездена його оперували тричі на тиждень. Там він вперше після поранення розплющив очі та зробив перші кроки. Після того дитина разом із татом повернулися до Львова, де й проходить реабілітацію в опіковому відділенні.

Цього тижня у Лікарні Святого Пантелеймона працює місія провідних пластичних та реконструктивних хірургів з Шотландії. Спільно з львівськими колегами вони виконують складні отопластичні та ринопластичні втручання пацієнтам із травматичними та вродженими деформаціями вушної раковини та носа. Оперують військових і цивільних, дорослих і дітей.

Серед пацієнтів — Ромчик. Лікарі виконали білатеральну реконструкцію вух, використавши реберний хрящ самого пацієнта. Одночасно вони усунули рубцеві контрактури на обох кистях, аби відновити рухливість рук.

“Мені будуть робити руки… Я на це погоджуюсь, бо для мене це буде корисно. По-перше, я буду краще розтягувати руку. А по-друге, я зможу ліпше грати на акордеоні і багато чого іншого”, — розповів хлопчик.

Ця операція стала вже 36-ю з моменту його поранення. Вона минула успішно. Попереду на Ромчика чекає новий етап реабілітації — і, як сподіваються лікарі, ще більше радості від гри на акордеоні.

Як розповідало BitukMedia, львівські лікарі врятували трирічного хлопчика з великою пухлиною в єдиній нирці.

101 рік – не перешкода: бабуся з Павлограда оформила закордонний паспорт

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Міграційна служба Дніпропетровської області/ Facebook

У 101 рік вона мріє побачити своїх рідних у Німеччині. Бабуся з Павлограда, яка народилася ще у 1924 році, звернулася до міграційної служби, аби оформити закордонний паспорт.

Про це повідомили в Міграційній службі Дніпропетровської області.

До відділу №15 у місті Павлограді ГУ ДМС у Дніпропетровській області завітала незвичайна відвідувачка — 101-річна жінка. Вона вирішила оформити паспорт громадянина України для виїзду за кордон, аби побачити своїх родичів у Німеччині.

Попри поважний вік, бабуся живе сама. Про неї дбають сусіди, які щодня допомагають у побуті й підтримали її у здійсненні цієї мрії. Саме вони супроводили жінку до найближчого відділу Міграційної служби.

Працівники ДМС поставилися до ситуації з повагою і, без черги, оформили бабусі закордонний паспорт.

Як розповідало BitukMedia, через понад три десятиліття після проголошення незалежності України 72-річний мешканець Тернопільщини нарешті отримав паспорт громадянина України. До цього він мав у своєму розпоряджені паспорт зразка СРСР. 

Джолофові війни: шеф-кухарка побила світовий рекорд з приготування страви з рису (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Reuters

Тисячі очей, дев’ять годин кулінарної напруги й один велетенський казан, що не витримав ваги. Чи може страва вирішити кулінарне суперництво, яке триває десятиліттями? Нігерійська шеф-кухарка Хілда Бачі приготувала найбільшу в світі порцію джолоф-рису — і тепер у “джолофових війнах” між Нігерією та Ганою може з’явитися новий фаворит.

Про це розповідає сайт Книги рекордів Гіннеса.

28-річна нігерійська шеф-кухарка Хілда Бачі знову увійшла в історію, приготувавши найбільшу в світі порцію національної страви — джолоф-рису. Разом із брендом Gino Nigeria вона зварила 8 780 кг страви. Це і стало новим світовим рекордом.

Подія відбулася 12 вересня на острові Вікторія в Лагосі, де зібралися тисячі людей. Атмосфера нагадувала справжнє свято: виступали артисти, а натовп скандував “Хілда, давай джолоф!”.

Джолоф-рис — традиційна страва в Західній Африці. Вже багато років точаться суперечки: хто готує її краще — нігерійці чи ганці.

Правила рекорду вимагали використати чітко визначені інгредієнти, і Хілда поділилася точними пропорціями.

У гігантському казані вона зварила:

  • 4 000 кг промитого рису басматі (щонайменше 80% від загальної ваги),
  • 164 кг свіжого козячого м’яса,
  • 220 кг кубиків курячої приправи від ТМ Gino,
  • 600 кг власної суміші перців для джолофу.

Усе це готувалося дев’ять годин у спеціально виготовленому сталевому казані, здатному вмістити 23 тисячі літрів. Однак у вирішальний момент, коли казан піднімали краном для зважування, одна з його ніжок не витримала, і величезна конструкція тріснула. Попри це страва залишилася всередині й не розсипалася. Після “аварії” джолоф розділили на порції та роздали натовпу, який із захватом підтримував кулінарку, скандуючи її ім’я.

За словами шеф-кухарки, на приготування пішло “дев’ять годин вогню, пристрасті й командної роботи” та 1 200 кг газу. Загалом вдалося роздати 16 600 порцій — і жодна з них не залишилася невикористаною, адже правила забороняють марнувати їжу.

Вона додала, що планування цього виклику зайняло в неї цілий рік. Допомагали їй десять кухарів у червоній формі, які працювали з гігантськими дерев’яними ложками. Сам казан будували 300 людей протягом двох місяців.

“Я не думала, що це буде настільки важко. Але це виклик, який приносить величезне задоволення”, – сказала Хілда. Вона додала, що цей рекорд належить усій Нігерії, адже люди з різних куточків країни долучалися до події.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений Guinness World Records (@guinnessworldrecords)

Джолоф-рис — це культова страва Західної Африки, що вважається символом регіону. В її основі рис, тушкований у томатному соусі з цибулею, спеціями та бульйоном. До нього додають овочі та м’ясо — від курки до баранини. Існує безліч регіональних варіацій: нігерійський джолоф традиційно гостріший і яскравіший на смак, тоді як ганський вирізняється густішим соусом і особливою комбінацією спецій. Страва зазвичай готується на великі свята й сімейні зібрання.

Джолоф. Фото -Rocky Luten

У кулінарному світі Африки існує навіть термін — “джолофові війни”. Дискусії між Нігерією та Ганою про те, хто готує кращий джолоф, давно вийшли за межі кухні й стали частиною національної гордості. Цей рекорд може стати аргументом на користь Нігерії — але чи відповідатиме Гана власним кулінарним викликом?

Хілда Бачі вже має міжнародну славу: у 2023 році вона встановила рекорд з найдовшого кулінарного марафону — 93 години 11 хвилин безперервного готування. Тоді її досягнення викликало справжній “рекордний бум” в Африці, але вже двічі було перевершене: спершу ірландцем Аланом Фішером (119 годин 57 хвилин), а згодом австралійкою Евітт Куобіа (140 годин 11 хвилин).

Як розповідало BitukMedia, у мексиканському місті Гуадалупе (штат Нуево-Леон) тисячі людей зібралися біля підніжжя гір Сьєрра-Мадре, щоб скуштувати страву небачених масштабів і стати свідками встановлення одразу трьох світових рекордів. Фестиваль La Discada 2025 пригощав гостей рекордною кількістю такос і стравою, приготованою на гігантській пательні завбільшки з двоповерховий автобус.

Політика по-новому: партія довірила керівництво Штучному інтелекту

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - з відкритих джерел

В Японії політична партія вирішила піти шляхом, який ще донедавна здавався сюжетом для фантастики: її новим лідером стане не людина, а штучний інтелект. Чи впорається алгоритм там, де не зміг харизматичний політик?

Про це повідомляє The Japan Times.

Нову японську політичну партію “Шлях до відродження” у січні цього року заснував колишній мер невеликого міста Акітаката Сіндзі Ішімару. Штучний інтелект (ШІ) призначили на посаду партійного голови після того, як партія зазнала нищівної поразки на останніх виборах.

Завдяки вдалій онлайн-кампанії Ішімару несподівано посів друге місце на виборах губернатора Токіо у 2024 році. Однак він покинув партію через провальні вибори до Токійської асамблеї у червні та до верхньої палати парламенту країни в липні — усі кандидати від партії програли.

Партія “Шлях до відродження” не має єдиної політичної платформи. Її члени можуть самостійно визначати власні програми.

“Новим лідером буде ШІ”, — заявив на пресконференції Кокі Окумура, аспірант-дослідник штучного інтелекту, який назвав себе асистентом нового керівника. За його словами, поки що невідомо, коли і як саме буде запроваджено систему. 25-річний студент Кіотського університету нещодавно виграв внутрішньопартійний конкурс на заміну Ішімару і формально обійматиме посаду очільника партії.

Окумура пояснив, що ШІ не буде визначати політичну діяльність членів партії. Натомість йому належить займатися розподілом фінансів та інших ресурсів між партійцями.

Цей крок може стати прецедентом у світовій політиці. Хоча партія поки що маргінальна і не має значного впливу, сама ідея — передати частину лідерських функцій алгоритму — відкриває дискусію: чи може ШІ бути об’єктивнішим за людину в управлінні? Чи навпаки — відсутність емоцій і цінностей зробить його рішення відірваними від реальності?

Японія відома своєю відкритістю до технологій – від роботів-гуманоїдів у сфері послуг до експериментів зі штучним інтелектом у медицині й транспорті. Тепер країна стає першою, де партія публічно заявляє про “цифрового лідера”.

Як розповідало BitukMedia, Японське агентство з науки та технологій повідомило про початок випробувань кібернетичного аватара (CA) людини. Він дозволить власнику брати участь у важливих заходах та спілкуватися з іншими людьми, фізично перебуваючи в іншому місці. Люди виходять за межі своїх фізичних та когнітивних обмежень, – кажуть розробники.

Тим часом Національний центр захисту прав споживачів Японії закликав громадян країни залишати в заповіті для родичів інформацію про інтернет-акаунти. Зокрема, паролі та логіни для входу. Це допоможе уникнути зайвих витрат і збереже екологію.

Пса Мішу вигнали з укриття: скандал на станції “Теремки” і в соцмережах

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Snizhana Buhrik/ Facebook

Він боїться вибухів і завжди тікав у метро, щоб перечекати небезпеку. Але раптом двері станції “Теремки” виявились для пса Міші зачиненими. Чому собаку, якого знає і любить увесь район, вигнали з укриття? І чи можна вважати, що в цій історії поставлена крапка?

На це звернула увагу зоозахисниця Сніжана Бугрик.

“Пес Міша живе біля станції метро “Теремки” багато років. Його знають усі місцеві мешканці та доглядають. Кожну тривогу він дуже боїться обстрілів і завжди спускався в метро, щоб сховатись та пережити небезпеку“, – пише активістка.

Та днями ситуація різко змінилася. Працівники станції заборонили Міші вхід. Як стверджує у своєму дописі у Facebook Сніжана Бугрик, тварину перестали пускати у підземку після скарги на неї. Днями тварину не лише не пустили — її ще й вигнали, залишивши просто під дверима під час тривоги.

Бугрик не називає цю людину, проте, за її словами, йдеться про чоловіка, “якого знають в Києві, як догхантера – вбивцю тварин”. “Не шановний пане, ви не думали, що це саме ви заважаєте людям, і далеко не всім приємно бути поруч із вами?”, пише зооактивістка.

У своєму дописі вона просить киян заступитися за Мішу: “Він теж хоче жити, він теж боїться обстрілів! Міша дуже спокійний пес, ніколи нікого не образив. Лише його самого постійно ображають”.

Зоозахисники нагадують, що відповідно до правил у Києві тварини мають право перебувати в укриттях разом із людьми. Історія Міші, кажуть вони, — приклад жорстокості та байдужості, яка неприпустима під час війни.

Згодом адміністрація метрополітену відреагувала на інцидент у коментарях до допису Сніжани Бугрік, повідомляє “Українська правда”. Там подякували за інформацію та повідомили, що з’ясують деталі випадку.

Фото – Snizhana Buhrik/ Facebook

Того ж дня КП “Київський метрополітен” відреагував на чисельні обурливі коментарі користувачів. Пса Мішу назвали “талісманом мікрорайону “Теремки””, підтвердили існування скарги щодо “безпритульної собаки на станції”. “… одного разу, зважаючи на звернення, Мішу не впустили. Нам прикро за цю ситуацію. Але важливе уточнення — вже тієї ж ночі він зайшов у метро. Ми вдячні всім за небайдужість і турботу про Мішу”, – йдеться у дописі, який завершується закликом робити селфі з Мішею і в такий спосіб ділитися позитивом.

Як розповідало BitukMedia, втеча під час обстрілів, кілька днів на дереві й порятунок за допомогою автодрабини — такою виявилася історія єнотихи з дендропарку “Олександрія” в Білій Церкві. 27 червня місцеві рятувальники провели незвичну операцію з повернення тварини до безпечного місця.

Таємниці глибин: з “сестри” “Титаніка” підняли перші артефакти

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Υπουργείο Πολιτισμού/ Facebook

120 метрів під водою, понад століття в темряві — і ось, перші артефакти з “Британіка” опинилися у лабораторії. Що вони розкажуть про трагічну долю “сестри” “Титаніка”?

Про це повідомляє The Guardian.

У Греції вперше підняли предмети з уламків HMHS Britannic — трансатлантичного лайнера та “сестри” легендарного “Титаніка”. Корабель затонув у 1916 році біля острова Кеа після підриву на німецькій міні під час Першої світової війни.

За повідомленням Міністерства культури Греції, команда професійних дайверів підняла з глибини понад 120 м перші артефакти. Серед них — сигнальна лампа, дзвін з оглядового посту, керамічні плитки з турецької лазні, предмети з кают першого та другого класу, а також пара біноклів.

Фото – Greek Culture Ministry/ Facebook

Унікальні знахідки вже перевезені до спеціалізованих лабораторій в Афінах для консервації. У майбутньому вони стануть частиною постійної експозиції нового Музею підводних старожитностей у Піреї.

HMHS Britannic був третім із серії лайнерів, збудованих на верфі Harland & Wolff у Белфасті: “Олімпік” (1911–1935), “Титанік” (1912) та “Британік” (1914). Після трагедії “Титаніка” корабель оснастили додатковими системами безпеки, але війна змінила його долю — лайнер перетворили на плавучий шпиталь.

У листопаді 1916 року, коли “Британік” прямував Егейським морем, він натрапив на німецьку міну. Судно затонуло менш ніж за годину. Із 1 065 людей на борту загинули 30 — більшість у човнах, які втягнуло у пропелери.

“Британік”

Операцію з дослідження та підняття артефактів організував британський історик-аматор Саймон Міллс, засновник Britannic Foundation, під наглядом грецького Міністерства культури.

У відомстві наголосили: умови занурення були надзвичайно складними — через сильні течії, глибину та погану видимість. Деякі предмети через їхнє розташування та збереження не вдалося підняти з дна. Те, що вдалося дістати, поміщали в спеціальні контейнери, а потім очищали від морських організмів.

Чому про “Британік” згадують як про “сестру” “Титаніка”, а не “брата”?

У морській традиції кораблі майже завжди вважаються “жіночого роду”. Це стосується як англійської (ship — she), так і української традиції. Тому й “Титанік”, і “Британік”, і “Олімпік” називають “сестринськими кораблями” (sister ships), а не “братами”. Чому так:

  1. Морська традиція: ще здавна моряки уособлювали кораблі з жінками — їх прикрашали фігурами на носі судна, називали на честь богинь, королев чи покровительок.
  2. Лінгвістика: у багатьох мовах слово “корабель” має жіночий рід (наприклад, у німецькій — die Schiffe). В англійській це радше культурна традиція: she sails fast, her decks, her engines.
  3. Термінологія: у суднобудуванні sister ships означає серію однотипних суден, збудованих за одними кресленнями. Український відповідник — “сестринські кораблі”.

Тобто “сестра “Титаніка”” — це правильний переклад, бо йдеться не про стать корабля, а про традиційне означення серії.

Як розповідало BitukMedia, дайвер знайшов біля берегів Флориди (США) скарби вартістю понад 100 тис. доларів. Цінності лежали на місці аварії корабля іспанського флоту. Йдеться про дві сотні стародавніх срібних монет.

Не гроші, а хвилини: в лісі відкрили магазин без каси

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - koyiaworld

У шведському лісі відкрився магазин парфумів без кас і терміналів. Щоб отримати аромат, доведеться заплатити не грошима, а… хвилинами тиші. Чому час тут цінується більше за гроші?

Про це розповідає Trendwatching.

У самому серці лісів Смоланда (Швеція) відкрився незвичайний магазин парфумів бренду Koyia. Його головна особливість в тому, що клієнти не платять грошима, а розраховуються часом.

Замість традиційних 599 шведських крон (SEK) відвідувачі проводять у мовчанні та спогляданні природи 599 секунд (SEC) — приблизно 10 хвилин. Це саме той проміжок часу, який, за дослідженнями, потрібен, аби в організмі почали проявлятися перші позитивні ефекти перебування на свіжому повітрі: зниження рівня кортизолу, покращення серцевого ритму та відчуття внутрішнього спокою.

Мінімалістичний простір, створений дизайнерами Лукасом та Тірою Мортен, інтегрований у лісове середовище. Сам продукт також віддзеркалює цю філософію: парфумерна олія без спирту містить фітонциди — органічні сполуки, що виділяються хвойними деревами та, як доведено, зміцнюють імунну систему.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений KOYIA PHYTONCIDE OILS (@koyiaworld)

Цей експеримент бренду Koyia виходить за межі бізнесу і ставить питання: що насправді має цінність — гроші чи час? Такий підхід відображає глибші культурні зміни:

  • Від транзакції до трансформації: покупець не просто отримує аромат, а й історію та власний досвід, що робить річ ціннішою.
  • Від купівлі до здобуття: час — ресурс обмежений і особистий, тому парфуми сприймаються як “зароблені”.
  • Бренд як творець сенсів: встановлюючи обмінний курс “599 секунд = 599 крон”, Koyia позиціонує себе не лише як виробника парфумів, а й як ідеолога, що пропонує інший спосіб мислити про життя та його цінності.

Як розповідало BitukMedia, вчені з Університетського коледжу Лондона провели масштабне дослідження, щоб з’ясувати, коли люди почуваються найбільш спокійними та щасливими. Виявилося, що наш рівень щастя залежить від часу доби.

Лікарі врятували трирічного хлопчика з великою пухлиною в єдиній нирці (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Юний пацієнт з мамою та своїми лікарями. Фото - Дитяча Лікарня Святого Миколая

Пухлина завдовжки майже 10 см вразила єдину підковоподібну нирку трирічного хлопчика з Вінниччини. Шансів було обмаль, адже це – надзвичайно рідкісний випадок у дитячій онкології. Львівським хірургам вдалося врятувати орган і життя малюка.

Історію порятунку хлопчика розповіли у Лікарні Святого Миколая.

У Львові медики Лікарні Святого Миколая провели унікальну операцію трирічному хлопчику зі складною вродженою патологією. У Славічка, шостої дитини в багатодітній родині, виявили рідкісну підковоподібну нирку — зрощений в єдиний орган “дубль” нирок. Саме її вразила злоякісна пухлина, яка за короткий час виросла майже до 10 см.

“Пухлини у дітей узагалі рідкісні, а в дітей з аномаліями нирок (які самі по собі є рідкісними) – трапляються ще рідше. За 25 років моєї роботи дитячим онкологом у мене було лише три випадки підковоподібних нирок”, – розповідає хірург і медичний директор Лікарні Святого Миколая Олександр Калінчук.

Команда львівських онкологів прийняла складне рішення: провести операцію, максимально зберігши функції єдиної нирки хлопчика. Адже у випадку втрати органу дитина була б приречена на довічний гемодіаліз.

Хірургічне втручання пройшло успішно: пухлину видалено, а життєво важлива нирка врятована.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений Дитяча Лікарня Святого Миколая| Львів (@st.nicholas.hospital)

Сьогодні маленький пацієнт уже відновлюється після операції, а лікарі називають його прикладом сили та надії для інших дітей із подібними діагнозами.

Дитяча Лікарня Святого Миколая входить до складу Першого медоб’єднання Львова. Тут проводять високоспеціалізовані операції, зокрема у сфері дитячої онкології та урології.

Як розповідало BitukMedia, львівські хірурги випрямили хребет дівчинки зі Східниці, викривлений аж на 160 градусів. Операція тривала 18 годин. Завдяки втручанню дитина отримала шанс жити без болю та ходити самостійно.

1...242526...548Page 25 of 548

©Усі права захищено. Копіювання матеріалів сайту лише з дозволу редакції

Рубрики

Видання