Четвер, 25 Грудня, 2025
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 2

Домашній “бранець”: волонтери врятували макаку, що тікав вулицями Гостомеля

0
Фото - Київський зоологічний парк загальнодержавного значення

У Київському зоопарку тепер житиме магот, якого доставили волонтери. У Гостомелі врятували мавпу, якого роками тримали вдома, поки тварина не почала поводитися так, як і має поводитися дика макака.

Про це повідомляє Київський зоологічний парк загальнодержавного значення.

Цього тижня у Гостомелі за участі волонтерів вдалося врятувати самця магота (берберійської макаки), якого утримували в домашніх умовах. За словами зоозахисників, тварину завели “для розваги”, однак з часом вона виросла й почала демонструвати природну поведінку — агресію, страх, неконтрольовану активність.

Саме це часто стає причиною, чому диких тварин намагаються позбутися або залишають напризволяще. У Гостомелі макаку неодноразово бачили на міських вулицях — тікаючи від неналежних умов, вона наражалася на небезпеку.

Наразі магот пройшов повне ветеринарне обстеження та перебуває на обов’язковому 30-денному карантині у ветеринарному шпиталі. Попереду — лікування, тривала реабілітація та адаптація до безпечних умов.

Фахівці зазначають: глибокий стрес — лише одна з проблем тварини. Невідповідне харчування, відсутність належного догляду та постійний психологічний тиск серйозно вплинули на її стан.

Зоозахисники вкотре наголошують: утримання диких тварин у домашніх умовах є неприпустимим. Те, що виглядає “мило” у соцмережах, у реальному житті часто закінчується стражданнями тварин і небезпекою для людей.

Магот із Гостомеля — ще одне нагадування, що дика тварина не може бути іграшкою.

Маготи, або берберійські макаки (Macaca sylvanus) — це вид диких приматів, який мешкає переважно в Північній Африці та на Гібралтарі. Це соціальні, високоінтелектуальні тварини, які живуть групами з чіткою ієрархією та потребують складної соціальної взаємодії. У дорослому віці маготи можуть проявляти агресію, особливо в умовах стресу чи ізоляції, що робить їх утримання в домашніх умовах небезпечним і негуманним. У багатьох країнах маготи перебувають під охороною, а їхнє нелегальне утримання або торгівля є порушенням закону.

Як розповідало BitukMedia, на сміттєзвалищі врятували дев’ятьох лелек, які загрузли у токсичних відходах.

“Щедрик” серед руїн: різдвяну мелодію виконали в машинному залі пошкодженої ТЕС

0
Фото - скрін ДТЕК

У світі Carol of the Bells асоціюється з родинним теплом і різдвяним затишком. В Україні ж “Щедрик” Миколи Леонтовича сьогодні звучить інакше — на тлі війни, повітряних тривог та зруйнованої енергетичної інфраструктури.

Про це розповіли в ДТЕК.

Напередодні Різдва українські музиканти виконали “Щедрик” у машинному залі розбитої російськими обстрілами теплоелектростанції ДТЕК Енерго. Цим виступом компанія звернулася до міжнародних партнерів із закликом допомогти відновити та захистити українську енергосистему.

Для енергетиків, які щодня працюють у зоні ризику та безперервно відновлюють станцію, цей виступ став короткою миттю підтримки й символом надії.

Ініціативу реалізувала команда Svitlo Concert, об’єднавши музикантів з різних регіонів України. У концерті взяли участь 23 виконавці, які грали та співали не на сцені, а в умовах, далеких від концертних.

У ДТЕК Енерго наголошують: компанія інвестує значні ресурси у відновлення теплової генерації, а енергетики працюють 24/7, попри небезпеку та загрози. Водночас масштаби руйнувань потребують довготривалої й посиленої підтримки — як у відновленні, так і в захисті критичної енергетичної інфраструктури.

Саме тому цей виступ став не лише різдвяним жестом, а й зверненням до міжнародних партнерів і друзів України з проханням про подальшу допомогу, “бо “Щедрик” сьогодні — не лише про Різдво. Це про світло, яке потрібно зберегти”.

Зараз ключове завдання – це пошук обладнання для відновлення пошкодженої внаслідок обстрілів енергосистеми. Про це заявив генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко в коментарі виданню The Washington Post.

“Ми втратили значну частину наших потужностей. Зараз ключовим завданням є пошук обладнання на заміну в різних частинах Європи, яке ми можемо швидко доставити до України”, – сказав він.

Париж піднявся над містом: запустили найдовшу міську канатну дорогу Європи

0
Фото - Laurent GRANDGUILLOT / IDFM

Проєкт, який обговорювали майже два десятиліття, нарешті став реальністю. У Парижі запустили найдовшу міську канатну дорогу Європи — інноваційне транспортне рішення, яке має з’єднати райони, що роками залишалися “білими плямами” на мапі громадського транспорту.

Про це розповідає The Independent.

У французькій столиці офіційно відкрили Paris Téléphérique — або канатну дорогу C1, яка простягається на 4,5 км над південно-східними передмістями Парижа. Це перша міська канатна дорога такого типу в історії столиці Франції.

Маршрут з’єднує лінію метро №9 у Кретей із районом Villa Nova у Вільнев-Сен-Жоржі — територією, яка раніше була слабо забезпечена громадським транспортом.

Будівництво проєкту коштувало 138 млн євро і стало реальністю через 17 років після першої пропозиції. На лінії працюють 105 гондол, кожна з яких вміщує до 10 пасажирів. Загалом канатна дорога здатна перевозити понад 11 тисяч людей щодня.

Гондоли рухаються зі швидкістю близько 21,7 км/год, а повна поїздка займає приблизно 18 хвилин — удвічі швидше, ніж місцевим автобусом, який долає той самий маршрут щонайменше за 35 хвилин. Інтервал між кабінами становить від 23 до 37 секунд.

Канатна дорога повністю інклюзивна: гондоли пристосовані для людей на кріслах колісних, батьків із дитячими візочками та велосипедистів.

Графік роботи: щодня — з 5:30 до 23:30, у суботу — до 00:30.

Скористатися канатною дорогою можна за проїзним Navigo, який діє в Парижі та регіоні Іль-де-Франс. Пасажирам без картки проїзд коштуватиме 2 євро.

Віцепрезидент регіональної ради Іль-де-Франс з питань транспорту Грегуар де Ластейрі пояснив, що канатна дорога стала економічною альтернативою метро: “Підземна лінія метро ніколи б не була реалізована — бюджет понад мільярд євро просто неможливо було профінансувати”, – заявив чиновник.

Як розповідало BitukMedia, Нью-Йорк став першим містом у США, де запровадили плату за затори.

Материнський інстинкт сильніший за виживання: полярна ведмедиця всиновила ведмежа (ВІДЕО)

0
Фото - polarbearsinternational

Вони не родичі, але тепер — одна сім’я. Канадські науковці зафіксували надзвичайно рідкісний у дикій природі випадок: полярна ведмедиця всиновила осиротіле ведмежа, прийнявши його як власне. За пів століття спостережень це лише 13-й задокументований випадок такого усиновлення.

Про це розповідає портал UPI.

Про унікальне спостереження повідомила некомерційна організація Polar Bears International, яка досліджує популяції білих ведмедів у Канаді.

Навесні науковці встановили GPS-ошийник на самицю полярного ведмедя з одним дитинчам. Коли дослідники знову помітили тварину восени, їх здивувала деталь: ведмедиця опікувалася вже двома ведмежатами приблизно одного віку.

Маму ідентифікували як X33991 — вона належить до субпопуляції полярних ведмедів Західної затоки Гудзона. За словами дослідників, за понад 50 років спостережень і вивчення 4 600 ведмедів цієї групи, це лише 13-й підтверджений випадок, коли самиця всиновила чуже дитинча.

“Усиновлення у полярних ведмедів — надзвичайно рідкісне й незвичне явище. Ми досі не знаємо, чому це відбувається”, — зазначила Аліса МакКолл, директорка з комунікацій у сфері збереження природи та науковиця Polar Bears International.

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Допис, поширений Polar Bears International (@polarbearsinternational)

Дослідник Еван Річардсон з канадського відомства Environment and Climate Change Canada пояснює це винятково сильним материнським інстинктом. “Самиці полярних ведмедів — надзвичайно турботливі матері. Якщо на узбережжі вони чують плач маленького ведмежати, яке втратило матір, їм складно пройти повз. Це дуже цікава й малодосліджена риса поведінки”, – каже біолог.

Науковці припускають, що всиновлене ведмежа втратило матір, але точна причина поки невідома. Для з’ясування обставин дослідники взяли генетичний зразок у дитинчати — це може допомогти встановити долю його біологічної матері.

Полярні ведмеді зазвичай одинаки, а самиці виховують власних дитинчат протягом кількох років, витрачаючи величезні енергетичні ресурси. Тому усиновлення чужого малюка в дикій природі вважається винятковим і ризикованим кроком для матері.

Як розповідало BitukMedia, повернення пум до національного парку в аргентинській Патагонії призвело до неочікуваних наслідків: великі хижаки почали активно полювати на пінгвінів — і водночас стали значно терпимішими одне до одного. Чому це дивує науковців і що це означає для сучасної охорони природи?

В Україні запустили застосунок екстреної допомоги – він працює без мобільного зв’язку

0
Зображення - freepik

Міністерство внутрішніх справ України запустило офіційний застосунок екстреної допомоги 112, який може працювати навіть без мобільного зв’язку. Він вже доступний для користувачів iOS та Android.

Про це повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.

За його словами, у разі надзвичайної ситуації користувач може здійснити виклик через застосунок, а оператор 112 сам оцінює обставини та спрямовує на місце події необхідні служби — рятувальників, поліцію, медиків та/або газову службу.

“У критичній ситуації ви телефонуєте через додаток, і оператор 112 координує допомогу”, — зазначив Ігор Клименко.

Важливо: перед початком користування застосунком необхідно пройти авторизацію.

Коли застосунок 112 буде особливо корисним:

  • у підвалах та укриттях, де є Wi-Fi, але відсутній мобільний сигнал;
  • у районах зі слабким або нестабільним покриттям;
  • під час аварій або перебоїв у роботі стільникових мереж.

У МВС повідомляють, що сервіс планують розширювати. Серед наступних оновлень — можливість виклику за допомогою жестової мови, аби зробити застосунок доступним для всіх користувачів.

У відомстві наголошують: усі персональні дані захищені, а сам застосунок відповідає державним стандартам кібербезпеки. Інформація використовується виключно для обробки екстрених викликів.

Не самітники більше? Пінгвіни змусили пум змінити правила співіснування

0
Магеланові пінгвіни. Фото - Melina Barrionuevo

Повернення пум до національного парку в аргентинській Патагонії призвело до неочікуваних наслідків: великі хижаки почали активно полювати на пінгвінів — і водночас стали значно терпимішими одне до одного. Чому це дивує науковців і що це означає для сучасної охорони природи?

Про це розповідає Live Science.

У національному парку Монте-Леон у Патагонії (Аргентина) пуми почали регулярно полювати на магеланських пінгвінів (Spheniscus magellanicus), що призвело до суттєвих змін у поведінці хижаків, йдеться в новому дослідженні.

Пуми зникли з цього регіону ще у XX столітті — їх витіснили вівчарі, які захищали худобу. Після створення нацпарку у 2004 році хижаки поступово повернулися. Однак за час їхньої відсутності екосистема встигла змінитися: зокрема, магеланські пінгвіни, які зазвичай гніздяться лише на островах, заснували материкову колонію чисельністю близько 40 тисяч пар.

Невдовзі після цього вчені почали знаходити рештки пінгвінів у посліді пум, що свідчило: хижаки швидко скористалися новим, легкодоступним джерелом їжі.

Дослідники встановили камери спостереження, відстежували 14 пум із GPS-нашийниками та аналізували місця вбивств пінгвінів упродовж кількох польових сезонів з 2019 по 2023 рік. Дев’ять із відстежуваних пум регулярно полювали на пінгвінів, п’ять — ні.

Результати показали: пуми, які харчуються пінгвінами, частіше контактують між собою, що є нетиповим для цього виду. Загалом було зафіксовано 254 зустрічі між пумами-пінгвіноїдами — і лише чотири між тими, хто не полював на птахів. Більшість контактів відбувалася в межах одного кілометра від колонії пінгвінів.

Пума полює серед гніздової колонії магеланських пінгвінів в аргентинському національному парку Монте-Леон. Фото – Serota et al. / Proc B

Зазвичай дорослі пуми — самітники, які уникають конкурентів і займають великі індивідуальні території. Однак велика й стабільна кормова база, ймовірно, зменшила конкуренцію, що й дозволило хижакам толерувати присутність одне одного. У результаті щільність пум у парку перевищила більш ніж удвічі всі раніше зафіксовані показники для Аргентини.

Один зі співавторів дослідження, еколог Мітчелл Серота, наголошує: відновлення диких тварин у сучасних умовах не означає простого “повернення в минуле”. “Відновлення природи в змінених людиною ландшафтах створює нові взаємодії, які можуть несподівано змінювати поведінку тварин і структуру популяцій”, — зазначив він.

Екологи вважають, що така поведінка пум може по-різному впливати на пінгвінів: великі колонії, ймовірно, витримають хижацтво, тоді як малі або нові поселення можуть постраждати. Це створює складну ситуацію для природоохоронців, адже взаємодіють два корінні види, але в умовах вже зміненою людиною екосистеми.

У подальших дослідженнях науковці планують з’ясувати, як поява пінгвінів у раціоні пум впливає на інші види здобичі, зокрема гуанако — дикого родича лами.

Як розповідало BitukMedia, на узбережжі Канади камера зафільмувала вовчицю, що витягує з води рибальську пастку, розриває її й забирає здобич. Це випадкова хитрість чи перший у світі доказ того, що дикі вовки можуть користуватися знаряддями?

Динозаври йшли строєм: на вертикальній скелі виявили сліди давніх ящерів

0
Фото - Elio Della Ferrera, Arch. PaleoStelvio для ВВС

У національному парку Стельвіо на півночі Італії виявили тисячі відбитків лап динозаврів, яким близько 210 млн років. Знахідка датується тріасовим періодом і вже названа однією з наймасштабніших в Європі.

Про це розповідає BBC.

Сліди, деякі з яких сягають до 40 см у діаметрі, розташовані паралельними рядами та добре зберегли контури пальців і кігтів. Вчені вважають, що вони належали прозауроподам — травоїдним динозаврам із довгими шиями, невеликими головами та гострими кігтями, які могли виростати до 10 м завдовжки.

Відкриття стало можливим після того, як у вересні минулого року фотограф Еліо Делла Феррера помітив сліди, що простягаються на сотні метрів уздовж вертикальної гірської стіни. Саме він повідомив про знахідку науковців.

Палеонтолог з Мілана Крістіано Даль Сассо зізнався, що не очікував такого відкриття у рідному регіоні. За його словами, розташування слідів свідчить, що динозаври пересувалися стадами в гармонії, а деякі відбитки можуть вказувати на складніші форми поведінки — зокрема, збирання тварин у коло, ймовірно, для захисту.

Цікавим є й те, що поруч із деякими слідами задніх лап виявили відбитки передніх кінцівок, що може свідчити: динозаври зупинялися і спиралися на передні лапи, можливо, відпочиваючи.

Зображення стада прозавроподів, що йдуть по мулистій рівнині під час відливу. Найменші за розміром сліди дозволяють припустити, що в череді також були і молоді особини. Ілюстрація – Fabio Manucci, Arch. PaleoStelvio

У тріасовий період місце знахідки було прибережною припливною рівниною, а згодом стало частиною Альпійського гірського ланцюга.

Через важкодоступність району (тут немає туристичних стежок) дослідження планують проводити за допомогою дронів і технологій дистанційного зондування, повідомили в Міністерстві культури Італії.

Нацпарк Стельвіо розташований у долині Фраеле, неподалік кордону зі Швейцарією — саме в цьому регіоні наступного року відбудуться зимові Олімпійські ігри. У Мінкульті Італії символічно пов’язали ці події. “Ніби сама історія вирішила вшанувати найбільшу світову спортивну подію, поєднавши минуле і сучасність у символічній передачі естафети між природою і спортом”, – зазначають у відомстві.

Як розповідало BitukMedia, в Болівії знайшли найбільше у світі поле відбитків динозаврів. Їх там понад 18 тисяч!

Есеїстика війни, що говорить за багатьох: Артур Дронь став лауреатом Премії Шевельова–2025

0
Фото - Видавництво Старого Лева, misto.media

Капітула Премії імені Юрія Шевельова оголосила лауреата 2025 року. Ним став Артур Дронь – письменник і ветеран російсько-української війни – за книжку есеїстичної прози “Гемінґвей нічого не знає”.

Про це стало відомо 17 грудня під час прямої трансляції церемонії нагородження.

“Гемінґвей нічого не знає” — третя книжка двадцятичотирирічного Артура Дроня і перша прозова у його доробку. Її героями стали люди, яких автор зустрів на війні, а також близькі йому постаті — побратими, товариші, мешканці прифронтових територій.

Під час церемонії нагородження Артур Дронь поділився особистими переживаннями, пов’язаними з виходом книжки: “Я був дуже спокійним, коли писав ту книжку, бо я знав, що вона дуже важлива і потрібна мені, але я був дуже тривожним, коли чекав її з друку, тому що знав, що вона буде важливою і потрібною ще комусь. І тому я дуже чую таку велику вдячність тим, хто її читали і показали мені, чому і кому вона може бути важливою”.

Письменник розповів і про одну з найсильніших реакцій читачів — жінку, яка після київської презентації сказала, що ця книжка про неї та її загиблого чоловіка, який служив і загинув у місцях, описаних у тексті. “Це найкраще, що можна про книжку почути, і я за це дуже вдячний”,  – зазначив Артур Дронь під час церемонії нагородження.

Спеціальні відзнаки Премії

Спеціальну відзнаку Капітули цьогоріч отримала Мирослава Пінковська — “за особливий внесок у збереження культурної пам’яті”. Її книжка “Портрет в інтер’єрі долі” (видавництво “Дух і Літера”) раніше увійшла до довгого списку Премії Шевельова–2025.

Спеціальну відзнаку Радіо Культура за майстерність і новаторство в жанрі есею здобув Артем Чех за книжку “Гра в перевдягання”. Нагородою стане створення радіоверсії твору, яка прозвучить в ефірі Радіо Культура.

Ще одну спецвідзнаку Капітули отримала Віра Агеєва — “за літературознавчу есеїстику, що наново відкриває забуті пласти української літератури”.

Премія імені Юрія Шевельова присуджується щороку за художню та наукову есеїстику. Вона названа на честь Юрія Шевельова — мислителя, який започаткував модерну українську есеїстику, та відзначає незалежність думки й витонченість стилю.

Серед лауреатів минулих років — Тарас Прохасько, Костянтин Москалець, Андрій Любка, Володимир Єрмоленко, Олександр Михед, Мирослав Лаюк та інші.

На Одещині посеред грудня розквітла червонокнижна “брандушка”

0
Фото - Ivan Rusev/ Facebook

У Національному природному парку “Тузлівські лимани” зафіксували унікальне природне явище — надзвичайно раннє цвітіння пізньоцвіта анкарського, більш відомого на півдні Одещини під назвою брандушка.

Про це на своїй сторінці у фейсбуці розповів доктор біологічних наук Іван Русєв, який спостерігає за рослиною понад 30 років.

Ця рослина (Colchicum ancyrense) занесена до Червоної книги України як вразливий вид. У природних умовах вона зазвичай з’являється ближче до Різдва, однак цього року квіти розквітли в середині грудня 2025 року, що стало безпрецедентним випадком за весь період спостережень.

За словами фахівців, більше ніж за 30 років спостережень поблизу міста Татарбунари настільки раннього пробудження брандушки не фіксували жодного разу.

Ареал пізньоцвіта анкарського в регіоні щороку скорочується, і рослина вже колись повністю зникала з території національного парку. Саме тому торік, у воєнний період, адміністрація НПП звернулася до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України за спеціальним дозволом на пересадку рослин із незаповідної території.

Дозвіл було отримано, і восени 2025 року брандушку висадили на трьох ділянках парку, де вона історично траплялася раніше. Результат перевершив очікування: рослини не лише прижилися, а й зацвіли значно раніше звичних строків.

Фахівці наголошують, що цей факт має подвійне значення. По-перше, він свідчить про реальну можливість відновлення популяції рідкісної рослини. По-друге, може вказувати на суттєві зміни природних умов, які спровокували настільки раннє пробудження.

У нацпарку зазначають: подія є унікальною і потребує подальшого наукового спостереження, адже воєнний грудень 2025 року виявився аномальним не лише для людей, а й для природи.

Фахівці наголошують, що цей факт має подвійне значення. По-перше, він свідчить про реальну можливість відновлення популяції рідкісної рослини. По-друге, може вказувати на суттєві зміни природних умов, які спровокували настільки раннє пробудження.

У нацпарку зазначають: подія є унікальною і потребує подальшого наукового спостереження, адже воєнний грудень 2025 року виявився аномальним не лише для людей, а й для природи.

Як розповідало BitukMedia, таємнича орхідея, яку охороняли десятиліттями, знову проросла в дикій природі.

Новий гастротренд: чорна смородина може захопити меню у 2026 році

0
Фото - з відкритих джерел

Терпка, насичена й досі маловідома для США. Компанія McCormick оголосила чорну смородину “Смаком року — 2026”. Експерти прогнозують, що ця ягода незабаром домінуватиме в американських стравах і напоях.

Про це розповідає CNN.

У щорічному звіті про кулінарні тренди американський виробник спецій McCormick назвав чорну смородину своїм “Смаком року 2026”. Компанія вважає, що ягода, яка походить з Європи та Центральної Азії, швидко набиратиме популярності в меню ресторанів і домашній кухні США.

Подібні звіти McCormick готує вже 26 років — вони допомагають компанії прогнозувати попит і розробляти продукти, які зацікавлять споживачів.

Цьогорічний вибір особливо показовий: на тлі економічного тиску американці частіше готують удома та шукають “маленькі гастрономічні розкоші”, які можуть замінити дорогі походи в ресторани, пише видання.

У звіті також зазначається, що у 2026 році зростатиме експериментування з соусами — тенденція, яка вже помітна у фастфуді. Окрім того, McCormick фіксує підйом концепції “доступної розкоші”, коли споживачі дозволяють собі невеликі кулінарні надмірності як спосіб втечі від економічної невизначеності.

Чорна смородина ідеально вписується в цю тенденцію. “Вона справді асоціюється з розкішшю — завдяки глибокому фіолетовому кольору та здатності перетворювати прості страви на щось особливе”, — пояснила виконавча шеф-кухарка McCormick Хадар Коен Авірам.

Для підготовки звіту McCormick залучив глобальну команду з близько 80 фахівців — кухарів, маркетологів і харчових технологів. Вони фіксували появу чорної смородини у вигляді лікерів в Європі, оцту в Австралії та глазурі для свинини в Сінгапурі.

У США ягода вже починає з’являтися в меню — передусім у коктейлях і безалкогольних напоях, де додає “потрібну терпкість і фруктовість”. За даними Datassential Menu Trends, чорна смородина поки що присутня лише в 1% американських меню, однак за останні 12 місяців кількість згадок зросла на 34% — значною мірою через бум безалкогольних напоїв.

Окрім напоїв, у McCormick бачать потенціал використання чорної смородини у випічці, а також у поєднанні з м’ясом дичини, качкою та свининою.

За словами Авірам, вибір маловідомого інгредієнта є свідомим рішенням: звіт має надихати домашніх кухарів, виробників і ресторани відкривати нові смаки — ще до того, як вони стануть мейнстрімом.

Довідка:

Вибір McCormick вважають експертним, оскільки компанія є одним із найбільших і найвпливовіших світових гравців на ринку спецій та смакових інгредієнтів. Вона працює вже понад 135 років, постачає продукцію для роздрібних мереж, ресторанного бізнесу та харчової промисловості в десятках країн і безпосередньо впливає на формування меню та продуктових ліній.

Щорічний прогноз смаків McCormick ґрунтується не на маркетингових гіпотезах, а на системному аналізі глобальних гастрономічних трендів. До його підготовки залучають міжнародну команду з десятків фахівців — шеф-кухарів, харчових технологів, аналітиків ринку та дослідників споживчої поведінки. Вони відстежують зміни в ресторанних меню, напоях, домашній кулінарії та продуктових інноваціях у різних регіонах світу.

Саме тому прогнози McCormick часто стають орієнтиром для виробників продуктів, рестораторів і ритейлу, а обрані “смаки року” згодом з’являються в масовому асортименті та популярних стравах.

Як розповідало BitukMedia, Інститут кольору Pantone назвав відтінок Cloud Dancer (“Хмарний танець”) своїм “Кольором 2026 року” (Color of the Year 2026). Йдеться про м’яку, врівноважену білизну, що має втілювати спокій, тишу й перезавантаження у швидкому світі.

“Пухнасті співробітники” з Одеси: собака з техномагазину знайшла дім завдяки TikTok

0
Вірочка і "дракони". Фото - скрін Tik Tok

Коли в Одесі лунає повітряна тривога або починається злива, кілька вуличних собак точно знають, куди йти. Їхній прихисток — магазин техніки в центрі міста. А одна з цих собак завдяки відео в TikTok вже знайшла нову люблячу родину.

Про це розповідає “ШоТам”.

В Одесі безпритульна собака на ім’я Вірочка, яку підгодовували та прихистили в магазині техніки Mobile Studio, отримала новий дім завдяки відео в TikTok.

Власник магазину Олексій опікується п’ятьма вуличними собаками вже близько трьох років. Спочатку він просто їх підгодовував, однак згодом тварини самі знайшли його робоче місце й почали регулярно приходити до магазину. Під час негоди або повітряних тривог собаки заходять усередину та відпочивають біля вітрин із технікою.

Чоловік подбав про вакцинацію тварин, оформив їм ветеринарні паспорти та встановив неподалік просторі буди для ночівлі. Попри це, найнадійнішим прихистком собаки вважають саме магазин.

Пів року тому Олексій почав знімати короткі відео зі своїми підопічними та публікувати їх у TikTok. Деякі ролики набирають понад 200 тис. переглядів. Користувачі соцмереж дякують чоловікові за турботу й обіцяють підтримати бізнес.

Більшість клієнтів магазину звикли до присутності тварин і ставляться до них із розумінням. Якщо ж відвідувачі скаржаться, команда магазину відмовляється їх обслуговувати.

“Ми багато років працюємо чесно, тому можемо не приймати клієнтів, які не поважають наші цінності”, — пояснює Олексій.

Собак у магазині жартома називають “драконами” — варто лише трохи прочинити двері, як у щілині з’являються одразу кілька пухнастих голів. Головний “дракон” і ватажок зграї — Вовчик. У нього є двоє синів, Рижик і Джек, а також “дружина” на ім’я Жучок. Цю зграю Олексій принципово не планує розлучати.

@mobile.studio888 #mobilestudio #драконы #сервис ♬ So Free (Two AM Music Global) – Oliver Stutz

Вірочка ж приєдналася до собак пізніше і не стала частиною зграї — інші тварини її відганяли та не приймали. Саме на неї звернула увагу зооволонтерка Тетяна, яка побачила відео в TikTok.

Жінка запропонувала прихистити собаку у своєму будинку на Київщині. Після спілкування з майбутньою господинею Олексій погодився віддати Вірочку в нову родину.

“Буває таке відчуття, що дивишся на собаню і розумієш, що вона твоя. Мені захотілося подарувати Вірочці тепло, захист і затишок”,— ділиться Тетяна.

Тетяна приїхала до Одеси особисто, щоб забрати собаку. За словами Олексія, після знайомства він переконався, що Вірочка потрапляє в надійні руки.

Нині собака вже адаптується до нового життя під Києвом: має теплий дім, належний догляд і спокійні умови. Їй дозволяють спати на подушках і пригощають бульйоном з індички.

Тим часом одеські “дракони” продовжують свій звичний ритм — проводять час у магазині та у своїх будках неподалік. За словами чоловіка, собаки зрозуміли, що щось відбулося, тож трохи сумують, але звикають до змін.

@mobile.studio888 #mobilestudio #сервис #apple ♬ оригинальный звук – Mobile Studio

Історія Вірочки — ще один приклад того, як небайдужість і соціальні мережі можуть змінити життя безпритульної тварини. Узимку такі історії особливо нагадують: турбота й тепло часто починаються з простого людського рішення не пройти повз.

Раніше BitukMedia розповідало про пса Мішу, якого вигнали з укриття на станції метро “Теремки”.

Лотерейне дежавю: подружжя вдруге виграло мільйон у лотереї

0
Фото - Allwyn/PA

Вони вже переживали цей момент — і він повторився. Подружжя з Уельсу вдруге стало мільйонерами, вигравши £1 млн у національній лотереї, попри шанси, які експерти оцінюють як майже неможливі.

Про це розповідає The Guardian.

49-річний Річард Девіс і його дружина, 43-річна Фей Стівенсон-Девіс, із центрального Уельсу вдруге стали переможцями національної лотереї Великої Британії. Цього разу вони виграли £1 млн (близько 56 мільйонів гривень) у розіграші Lotto 26 листопада, вгадавши п’ять основних чисел і бонусний розіграш.

Вперше пара отримала семизначний виграш у червні 2018 року — тоді вони стали мільйонерами завдяки EuroMillions Millionaire Maker.

За підрахунками оператора лотереї Allwyn, імовірність того, що та сама пара виграє обидва призи, становить понад 24 трильйони до одного.

“Ми знали, що шанси на повторний виграш просто неймовірні, але ми — доказ того, що якщо віриш, можливо все”, — розповіла Фей в інтерв’ю BBC.

Як пояснив Річард, шлях до другого виграшу виявився незвичним: “Це сталося через серію з чотирьох послідовних розіграшів. Коли вгадуєш два числа в Lotto, автоматично отримуєш безкоштовний Lucky Dip на наступний тираж. Так ми переходили з одного розіграшу в інший — аж до переможного 26 листопада”.

Попри нову фінансову удачу, подружжя не змінило свого способу життя і продовжує активно працювати на користь громади.

Річард, колишній перукар, нині волонтерить у притулку для безхатьків у Кардіффі, а також допомагає знайомим, підробляючи водієм-доставником.

Фей, яка раніше працювала медсестрою, готує їжу в громадській кухні у Кармартені та надає послуги з психологічної підтримки місцевим організаціям. Вона планує працювати навіть у день Різдва.

“Після першого виграшу ми дарували людям автомобілі, пожертвували мікроавтобус місцевій команді з регбі й намагалися допомогти друзям і родині”, — згадує Фей. “Тоді це було щось абсолютно нове й неймовірне — мати змогу реально змінювати життя інших. А тепер… подивимось. Ми просто хочемо не поспішати й насолодитися цим моментом”.

Двічі виграти мільйон за лотерейним квитком — майже неможливо. Але історія валлійського подружжя вкотре нагадує: іноді статистика безсила перед реальністю.

Як розповідало BitukMedia, житель Альберти Девід Серкін потрапив у заголовки світових медіа після того, як вчетверте виграв джекпот. Імовірність такого – майже нульова. Але для нього – цілком реальна.

Чотири історії про війну й пам’ять: українські теми опинились в шортлісті “Оскара”

0

Українські історії знову опинилися в центрі уваги Американської кіноакадемії. Одразу чотири фільми, пов’язані з Україною, увійшли до короткого списку премії “Оскар-2026” у різних категоріях.

Про це повідомляє сайт премії.

Американська кіноакадемія оприлюднила шортлісти премії “Оскар-2026”, до яких увійшли чотири стрічки, безпосередньо пов’язані з Україною.

Документальний фільм “2000 метрів до Андріївки” увійшов до короткого списку в категорії “Документальний повнометражний фільм”. Водночас у категорії “Міжнародний повнометражний фільм”, куди Україна також подавала цю стрічку, вона до шортліста не потрапила.

“2000 метрів до Андріївки” — робота режисера Мстислава Чернова, лауреата “Оскара-2024” за фільм “20 днів у Маріуполі”. Як і попередня стрічка, новий фільм створений у партнерстві Associated Press та Frontline (PBS). Це документальна робота про українських військових, які у 2023 році пробиваються через укріплений ліс, щоб виконати бойове завдання зі звільнення села Андріївка на Донеччині. Чернов та його колега Алекс Бабенко з Associated Press супроводжують бригаду, показуючи війну зсередини – від авторських кадрів до відео з боді-камер.

Ще одна українська робота в короткому списку — “Я померла в Ірпені”, короткометражний анімаційний фільм режисерки Анастасії Фалілеєвої. 11-хвилинна стрічка поєднує анімацію, створену на основі вугільних малюнків, та особисті архівні матеріали авторки. Фільм розповідає про перші дні повномасштабного вторгнення через особисту історію режисерки.

До шортліста також увійшов французький короткометражний анімаційний фільм “Сором’язливість дерев”, співрежисеркою якого є українка Софія Чуйковська.

Четверта стрічка — британський короткометражний ігровий фільм “Камінь, ножиці, папір”, присвячений російському повномасштабному вторгненню в Україну. У фільмі знялися українські актори Олександр Рудинський, Сергій Калантай, Олександр Яценко та Юрій Радіонов. Стрічка вже відзначена премією BAFTA.

Навіть у коротких списках “Оскара” українські історії звучать голосно — через документалістику, анімацію й художнє кіно, яке фіксує війну, пам’ять і досвід, що стає частиною світової історії.

Окрім цього, у кваліфікаційних списках у категоріях “Документальний повнометражний фільм” та “Міжнародний повнометражний фільм” були й інші стрічки, пов’язані з Україною — зокрема “Санаторій”, “Зшиті кроки”, “Блокпост”, “Зоопарк”, “Віктор”, — однак до фінальних коротких списків вони не увійшли.

Оголошення номінантів на премію “Оскар-2026” заплановане на 22 січня 2026 року. 98-ма церемонія вручення премії “Оскар” відбудеться 15 березня 2026 року.

Як розповідало BitukMedia, документальний фільм BBC Hell Jumper (“Пекельний стрибун”) про 28-річного британця Криса Паррі, який відправився на війну в Україну власним коштом, здобув престижну Міжнародну премію “Еммі”.

Будинок, де завжди сніжить: чоловік зібрав рекордну колекцію зі 11 тисяч снігових куль (ВІДЕО)

0
Фото - скрін josefkardinal/ instagram

Зайти до цього будинку — все одно що опинитися всередині снігової кулі. У Нюрнберзі (Німеччина) чоловік зібрав рекордну колекцію, яка налічує вже 11 тисяч зимових мініатюр і перетворила його оселю на справжню казку.

Про це розповідає сайт Книги рекордів Гіннеса.

Будинок Йозефа Кардинала в Нюрнберзі складно назвати звичайним. У кожній кімнаті, на полицях і в підвалі — тисячі снігових куль, які разом утворюють найбільшу у світі приватну колекцію цього типу.

Свій рекорд Гіннеса Йозеф вперше встановив ще у 2002 році, коли мав 6 100 снігових куль. Відтоді колекція майже подвоїлася і нині налічує близько 11 000 експонатів.

Під час візиту судді Книги рекордів Емми Солт колекціонер провів екскурсію своїм “зимовим королівством”, показав, як доглядає за кулями, поповнює їх рідиною, а також розпакував новий експонат — снігову кулю у вигляді Гоґвортського експреса з “Гаррі Поттера”.

Це захоплення бере свій початок у 1984 році, коли Йозеф отримав в подарунок першу снігову кулю. Згодом друзі почали дарувати нові, а потім він вирішив купувати їх сам. Подорожуючи світом разом із дружиною, Кардинал постійно шукав унікальні зразки. За його словами, відпочинок починався лише після того, як знаходили “ту саму” кулю, яку можна було забрати додому.

Колекція вражає різноманіттям: від крихітних кульок-значків до гігантських експонатів заввишки з ліхтарний стовп. Серед найоригінальніших — снігова куля у формі телефона Coca-Cola, “Титаніка, що тоне”, та гелікоптера з Санта-Клаусом за штурвалом.

Є й тематичні серії — з фільмів “Зоряні війни”, “Володар перснів”, різдвяні сцени, а також куля з написом Corona 2020 і сніговиком у захисній масці — пам’ять про пандемію і локдаун. Багато експонатів є рідкісними або лімітованими, які нині майже неможливо знайти.

Найстаріший експонат у колекції — снігова куля з Ейфелевою вежею, виготовлена у Парижі в 1889 році. Також у Йозефа є куля із зображенням його власного будинку та спеціально створена — на честь 10-тисячної кулі в колекції.

Попри любов до зимових пейзажів, сам Кардинал не є прихильником холоду. Його улюблена погода — сонячна. За іронією, як зазначають представники Книги Гіннеса, найбільше снігу в Нюрнберзі Йозеф бачить саме у своїх снігових кулях.

Втім, простір у домі майже вичерпано. За підрахунками колекціонера, максимум, який ще можна вмістити, — близько 12 тисяч куль. Підвал оселі фактично перетворився на приватний музей, який завжди справляє сильне враження на відвідувачів.

Йозеф зізнається: люди дивуються навіть тоді, коли знають про його захоплення — масштаб колекції перевершує всі очікування. А після візиту, каже він, багато хто починає помічати снігові кулі всюди, де б не був.

Як розповідало BitukMedia, у Коннектикуті (США) чоловік на прізвисько Croc King встановив новий світовий рекорд. Його колекція кроксів налічує понад 3 569 пар, офіційно зафіксованих Книгою рекордів Гіннеса. Та на цьому він не зупинився – вже зараз має понад 3 800 пар.

В Україні випробували новий підхід до трансплантації кісткового мозку

0
Фото - НДСЛ Охматдит

Ще донедавна це здавалося неможливим: алогенна трансплантація кісткового мозку без тривалого перебування в лікарні. Тепер — реальність. В Україні вперше застосували методику Total Lymphoid Irradiation (TLI), розроблену у Стенфордському університеті, для лікування дитини з онкологічним захворюванням.

Про це повідомили в пресслужбі НДСЛ Охматдит.

У Національній дитячій спеціалізованій лікарні “Охматдит” дитині з рецидивом лімфоми Ходжкіна після аутологічної трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин (ауто-ТГСК) провели алогенну трансплантацію кісткового мозку з використанням нової для України схеми кондиціонування.

Команда гематологів-онкологів спільно з променевими терапевтами застосувала тотальне опромінення лімфоїдної тканини (Total Lymphoid Irradiation, TLI) — методику, розроблену в Стенфордському університеті, яка продемонструвала високу ефективність і водночас низьку токсичність.

На відміну від класичних схем кондиціонування, підхід на основі TLI не спричиняє тривалої цитопенії, суттєво знижує ризик інфекційних та токсичних ускладнень, а також потребу в частих трансфузіях. Саме це дозволяє проводити лікування в напівамбулаторних умовах, коли пацієнт більшу частину часу перебуває вдома, а не в стаціонарі.

Для пацієнтів та їхніх родин це означає не лише менше фізичного навантаження, а й значно кращу якість життя під час складного лікування. Водночас для медичної команди — це новий рівень безпеки та ефективності трансплантаційної допомоги.

Впровадження TLI відкриває нові можливості для розвитку дитячої онкогематології в Україні та наближає вітчизняну медицину до провідних світових практик.

Як розповідало BitukMedia, у Львові вперше видалили пухлину серця за допомогою робота Da Vinci.