П’ятниця, 25 Квітня, 2025
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Пошук...
Home Blog Page 2

Мініатюрна кавапу врятувала власниці життя, відчувши рак

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - з відкритих джерел

Собачка Арті, мініатюрна кавапу, вчасно відчула недугу своєї господарки та буквально врятувала жінці життя. Її підвищена турбота змусила Сюзан пройти мамографію, яка виявила рак молочної залози другої стадії.

Про це розповідає Daily Star.

У Шеффілді, Велика Британія, маленька собачка на ім’я Арті стала справжнім янголом-охоронцем для своєї господарки. Трирічна мініатюрна кавапу (помісь кавалер-кінг-чарльз-спаніеля та пуделя) почала поводитися незвично — постійно лизала та тицяла Сюзан в груди більше, ніж зазвичай.

“Вона майже нав’язливо шукала моєї уваги, — розповідає Сюзан. — Тоді я не надала цьому значення. Але коли після планового обстеження мені поставили діагноз — рак молочної залози ІІ стадії, я згадала дивну поведінку Арті й зрозуміла: вона відчувала, що зі мною щось не так”.

Сюзан одразу пройшла операцію, курс променевої терапії, а нині перебуває на п’ятирічному курсі протипухлинного лікування. Вона переконана — саме улюблениця врятувала їй життя, вчасно попередивши про хворобу.

“Ми з Арті — нерозлучні, але після всього, що сталося, вона стала для мене ще важливішою. Це не просто домашня тварина — це моя маленька героїня”, — ділиться Сюзан.

За свій вчинок Арті отримала нагороду National Pet Day від мережі магазинів Pets at Home.

Представники благодійної організації Medical Detection Dogs, яка займається вивченням собачого нюху, заявили, що випадок Арті підтверджує, що деякі собаки вміють діагностувати захворювання людей. “Наші вихованці здатні на дивовижні речі, і Арті – чудове тому підтвердження”, – сказали в Medical Detection Dogs.

Їхні поточні проєкти досліджують, чи можуть собаки ідентифікувати запах раку кишечника у зразках сечі.

Як розповідало BitukMedia, американські вчені навчили домашніх собак розпізнавати хворобу Паркінсона за запахом. Тварини справляються у 90% випадків. У майбутньому це може стати дієвим та дешевим способом діагностики нейродегенеративного захворювання.

Студентка-попзірка: дівчина щодня добиралася до університету літаком, щоб поєднувати навчання та кар’єру

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - колаж SCMP

Юзукі Накашима, 22-річна учасниця гурту Sakurazaka46, поєднувала навчання в університеті з кар’єрою на сцені, щодня прокидаючись о 5-й ранку та долаючи понад тисячу кілометрів літаком, аби не пропустити занять. Її історія надихає соцмережі.

Про це розповідає SCMP.

Японська попспівачка Юзукі Накашима стала прикладом виняткової цілеспрямованості, зберігаючи баланс між освітою і сценою. Чотири роки вона дотримувалася виснажливого розпорядку: прокидалася о 5 ранку, наносила макіяж, а вже о 6-й вирушала з токійського аеропорту Ханеда на перший рейс до Фукуоки — міста на півдні Японії, де знаходиться її університет

О 9:30 вона приземлялася в аеропорту Кіта-Кюсю, а далі добиралася на таксі або автобусі до кампусу. Весь шлях в один бік займав понад дві години й коштував понад 15 тисяч єн (приблизно 105 доларів США) щодня.

Незважаючи на щільний графік, Накашима використовувала час у дорозі з користю — виконувала домашні завдання, читала та готувалася до занять. В університеті вона часто навчалася на самоті у тихій кімнаті з видом на кампус, а однокурсники ставилися до неї як до звичайної студентки, незважаючи на її статус зірки.

Після занять співачка поверталася до Токіо, де на неї чекали репетиції, вокальні тренування та зйомки. Усе це — без відпочинку, щодня, протягом кількох років.

Юзукі зізналася, що вступ до цього вишу був її мрією ще зі школи. До початку кар’єри в гурті Sakurazaka46 вона працювала на підробітках, щоб накопичити кошти на навчання та реалізувати мрію стати співачкою.

Зовсім нещодавно вона закінчила університет і отримала диплом. Лише після випуску вирішила поділитися своєю історією з підписниками, адже хотіла, щоб увага була зосереджена на її музичній діяльності, а не на особистому житті.

“Якщо у вас є мрія, якою б складною вона не здавалася, будьте сміливими й ідіть до неї, — сказала Юзукі. — Кожна секунда, витрачена на шлях до мрії, стане однією з найцінніших згадок у житті”.

Її історія викликала хвилю захоплення у соцмережах. Один із коментаторів написав: “Справжній шарм айдолів — не лише у красі чи таланті, а у внутрішній силі”. Інший назвав її “супергероїнею”, яка встигає поєднувати навчання, телешоу та живі виступи.

“Я навіть не здогадувався, що хтось у нашому виші працює настільки завзято. Зараз складно з пошуком роботи, але історія Накашими надихнула мене не здаватися”, — поділився один зі студентів.

Юзукі планує зосередитися на сценічній діяльності, але вже залишила по собі слід — як зірка, яка довела: мрії здійснюються, якщо щиро до них прагнути.

Як розповідало BitukMedia, в індійському штаті Махараштра студент, який боявся спізнитися на іспит, вигадав незвичайний спосіб швидко і вчасно дістатися до вишу. Через пробки в нього не було шансу зробити це іншим способом.

Кохання в мегаполісі: дика індичка шукає пару серед хмарочосів (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - The New York Times

Дика індичка, яку вперше помітили на Мангеттені торік, знову з’явилася на острові. Це викликало і захоплення, і занепокоєння серед місцевих жителів.

Про це розповідає портал UPI.

Знаменита дика індичка на ім’я Асторія повернулася до Мангеттена, викликавши чималий ажіотаж серед нью-йоркців. Торік вона стала справжньою сенсацією серед спостерігачів за птахами, коли вперше перетнула Іст-Рівер з Квінса до Мангеттена — імовірно, як перша дика індичка в історії, що з’явилася на цьому острові.

Асторію вперше помітили у квітні 2024 року в районі Квінс, а вже у травні вона сміливо перелетіла на Мангеттен. Птах одразу здобула популярність у соцмережах та медіа, а згодом оселилася на острові Рузвельта, де стала місцевою знаменитістю та улюбленицею жителів.

Однак цієї неділі вона неочікувано повернулася до Мідтауна. Місцеві мешканці реагують з обережним ентузіазмом.

“Ми всі сподіваємось, що вона повернеться на Рузвельт якнайшвидше, бо там у неї чудове життя”, — розповів виданню Patch бердвотчер Девід Барретт, автор акаунта Manhattan Bird Alert у мережі X. — “Там є люди, які про неї піклуються та дбають про її безпеку”.

Жителі острова настільки прив’язані до пернатої гості, що навіть встановили знаки “Обережно, індичка!” поруч із дорогами. За словами Барретта, Асторія має постійне джерело води, їжі та уваги — тож повернення на Мангеттен може бути помилкою.

“Сподіваємось, вона усвідомить це і повернеться вже завтра”, — сказав Барретт виданню The New York Times.

На думку фахівців, повернення індички може бути пов’язане з шлюбним сезоном у диких індиків. Ймовірно, Асторія шукає партнера. Але шансів знайти когось у центрі Нью-Йорка небагато: “Це неможливо, — каже Барретт. — Вона — єдина дика індичка на Мангеттені”.

Поки що спроби її зловити — як поліції, так і небайдужим жителям — завершилися невдачею. Барретт та інші любителі птахів закликають містян не втручатися у мандрівку Асторії: “Не дзвоніть у службу контролю за тваринами і не викликайте поліцію. Просто тримайтесь на відстані й насолоджуйтесь її присутністю. Вона чудова. Головне — не лякайте її”.

Як розповідало BitukMedia, поштар з Массачусетсу (США) став жертвою незвичного “робочого інциденту” – під час доставки його атакувала зграя диких індичок. Ба більше, ця курйозна сцена потрапила на камери відеоспостереження. Тепер чоловік отримує нескінченні жарти від друзів та знайомих.

Вчені стверджують, що відкрили новий колір, якого ще ніхто не бачив. І не побачить!

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Дослідники стверджують, що цей квадрат є найближчим кольором, який вони мали для olo.

Вчені з Каліфорнійського університету в Берклі презентували метод, що дозволяє людині побачити раніше недоступний для сприйняття колір. Суперечливе відкриття зробили завдяки експерименту, під час якого вчені стимулювали певні світлочутливі клітини сітківки лазерними імпульсами.

Про це пише The Guardian.

Після сотень тисяч років існування на планеті, люди могли б подумати, що вже бачили все. Але команда американських дослідників переконана у зворотному: вони стверджують, що вперше в історії спостерігали абсолютно новий колір.

Відважна — і водночас суперечлива — заява ґрунтується на експерименті, в якому вченим спрямовували лазерні імпульси безпосередньо в очі. Таким чином вдалося точно стимулювати окремі фоторецептори сітківки, виводячи зорове сприйняття за межі його природних можливостей.

Опис нового кольору на перший погляд не вражає — п’ятеро учасників експерименту назвали його синьо-зеленим. Проте, як стверджують дослідники, ця назва зовсім не передає глибини та унікальності візуального досвіду.

“Ми з самого початку припускали, що результат буде схожий на абсолютно новий колірний сигнал, але не мали уявлення, як мозок його інтерпретує”, — розповів Рен Нг (Ren Ng), інженер з Університету Каліфорнії в Берклі. — “Це було приголомшливо. Колір виявився неймовірно насиченим”.

Дослідники презентували зображення бірюзового квадрата, щоб бодай якось передати враження від кольору, який вони назвали olo. Але наголосили: цей відтінок не можна побачити ані на екрані, ані в друкованій формі — його можливо відчути тільки за допомогою спеціальної лазерної стимуляції сітківки.

“Ми можемо лише наблизитись до цього кольору — але насправді те, що бачимо, не є olo. Це лише бліда тінь справжнього досвіду”, — зазначив вчений з команди Остін Рурда.

Дослідники, зокрема вчений із зору Остін Рурда (на фото), стверджують, що колір оло можна побачити лише за допомогою лазерної маніпуляції сітківки. Фото – Austin Roorda

Як це працює? Людське око розпізнає кольори завдяки трьом типам колбочок на сітківці, чутливих до світла різної довжини хвилі: довгих (L), середніх (M) і коротких (S). Природне світло зазвичай активує всі три типи клітин одночасно, але M-конуси (середньочутливі) ніколи не збуджуються ізольовано — у природі просто немає такого світла.

Вчені з Берклі вирішили це виправити. Вони ретельно промапували ділянку сітківки кожного учасника, виявивши точне розташування M-конусів. Потім за допомогою лазера, з урахуванням руху ока, подавали крихітні імпульси світла винятково на ці клітини. Результатом стало виникнення кольорової плями у полі зору розміром з два повні місяці.

Оскільки M-конуси активувалися майже ізольовано — цей колір виявився поза межами природного спектра людського зору. Назва olo походить від бінарного коду 010, що символізує активацію лише середніх колбочок (M).

Втім, не всі вчені поділяють ентузіазм команди. Джон Барбур, спеціаліст з візуального сприйняття з Університету Сіті Сент-Джордж у Лондоні, заявив: “Це не новий колір. Це просто більш насичений зелений, який можна викликати тільки у людей з нормальною кольоросприйнятливою системою, якщо стимулювати винятково M-конуси. Цінність цієї роботи — обмежена”.

Незважаючи на скепсис, автори дослідження впевнені, що технологія, яку вони назвали Oz vision на честь Смарагдового міста з книжок Френка Баума, може мати практичне застосування. Вона дозволяє вивчати механізми зорового сприйняття та може допомогти в дослідженні таких станів, як дальтонізм або дегенеративні хвороби сітківки (наприклад, ретиніт пігментозний).

Чи зможемо ми всі колись побачити olo? Малоймовірно. “Це базова наука”, — каже Нг. — “Цього не буде в смартфонах чи на VR-гарнітурах. Ми ще дуже, дуже далеко від цього”.

Як розповідало BitukMedia, у Лідсі лікарі здійснили прорив: вперше у Британії видалили пухлину мозку через очницю пацієнтки. Рувімбо Кавії успішно видалили менінгіому з ділянки, розташованої під її мозком і позаду очей.

Дійти до фінішу: роботи вперше пробігли з людьми півмарафон (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - AP Photo/Ng Han Guan

У Китаї провели незвичайний півмарафон: на дистанцію в 21 км разом з людьми вийшов 21 людиноподібний робот. Переможцем серед них став Tiangong Ultra – він завершив забіг за 2 години 40 хвилин. Результат людини він не перевершив.

Про це повідомляє Reuters.

Мета такого півмарафону – перевірити, як уманоїдні роботи справляються з довгими дистанціями у реальних умовах. У майбутньому їх планують використовувати в логістиці, медицині й на будівництві – і для цього машинам потрібно впевнено ходити та бігати.

Роботи брали участь у марафонах і раніше, але це перший випадок, коли вони долали дистанцію пліч-о-пліч з людьми.

Змагання відбулися в пекінському районі E-Town. Участь узяли понад 9 тис. людей і 20 команд із гуманоїдами. Роботи не змагалися на швидкість – їхнє завдання було простішим – дійти до фінішу. Частина з них рухалась автономно, інші – з допомогою розробників.

Траса виявилася непростою: з підйомами, поворотами та нерівним покриттям. Деякі з машин впоралися та дісталися фінішу, інші не протрималися й кількох хвилин. Один робот впав просто на старті і довго не підводився, інший врізався в огорожу, збивши з ніг свого оператора.

Роботи приїхали на змагання у супроводі інженерів. Виробники заздалегідь готували машини до забігу – випробування тривали кілька тижнів. Бігуни відрізнялися не лише конструкцією, а й зовнішнім виглядом: зростом (120-180 см), одягом та аксесуарами. Один і учасників був у боксерських рукавичках, інший біг з червоною пов’язкою з написом “Приречений на перемогу”, деякі виступали у звичайних кросівках.

Найшвидшим серед машин став Tiangong Ultra, розроблений Пекінським центром людиноподібної робототехніки. Установа частково належить державі (43%), решта розподілена між Xiaomi та компанією UBTech, яка спеціалізується на гуманоїдних роботах.

Tiangong Ultra витратив на подолання дистанції 2 години 40 хвилин. Для порівняння: найшвидша людина пробігла ту ж дистанцію за 1 годину 2 хвилини. Технічний директор центру Тан Цзянь пояснив результат Tiangong Ultra поєднанням вдалої конструкції ніг та алгоритму, наближеного до рухів людини. За його словами, під час забігу батареї змінювалися лише тричі.

Після забігу розробники заявили, що розвиватимуть напрямки, пов’язані з промисловим використанням роботів — для заводів, офісів та домашнього застосування.

Професор Університету штату Орегон Алан Ферн, який спеціалізується на робототехніці, вважає, що такі забіги не є показником прогресу в галузі ШІ. За його словами, алгоритми, які управляють бігом машин, були відомі вже понад п’ять років тому. Він додав, що незважаючи на видовищність, такі демонстрації мало говорять про реальну користь або інтелектуальні здібності роботів.

Як розповідало BitukMedia, польський стартап Clone Robotics створив гуманоїдний роботизований торс зі штучними м’язами. Вони активуються через гідравлічну систему на батарейках та покриті примарно-білою шкірою. Робот виглядає як андроїд із серіалу-антіутопії “Світ Дикого Заходу” і справляє моторошне враження.

Відомий український писанкар і військовий передав великоднє вітання з фронту

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Олег Кіращук

Український військовослужбовець та майстер писанкарства Олег Кіращук передав вітання до Великодня, створивши авторську писанку. Він зробив її під час служби у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді.

Про це розповідає “ШоТам” з посиланням на Світовий Конґрес українців.

Олег Кіращук, один із найвідоміших українських писанкарів, вже протягом 30 років професійно пише писанки. Він відомий в Україні та за її межами як член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, член Національної Спілки художників, учасник низки Всеукраїнських та Міжнародних виставок.

Його авторські роботи представлені у приватних колекціях в США, Канаді, Люксембургу та інших країнах. До 2014 року Олег Кіращук створив понад 15 тис. писанок.

У 2014 році він добровільно вступив до лав ЗСУ. З 24 лютого 2022 року бере участь у бойових діях як військовий 10-ї гірсько-штурмової бригади.

Навіть на службі, чоловік знаходить час для створення писанок. Цього Великодня Олег Кіращук, перебуваючи далеко від дому та батьківщини, створив для українців та української молоді у всьому світі особливу писанку. І вона – про нашу надію, про нашу віру в Україну.

“Надсилаю вітання нашій молоді і наперед кланяюсь тим нашим нащадкам, які беруть у нас естафету і будуть працювати на благо України, і які будуть її захищати. Віддаю честь і схиляю молоді, яка віддала життя за нашу Свободу. Бажаю спокійних Великодніх свят!”, – написав Олег Кіращук.

Як розповідало BitukMedia, Національний банк України вшанував традиційне українське мистецтво писанкарства срібною пам’ятною монетою номіналом 10 гривень. Її випущено до знакової події — включення української писанки до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

Його чоло знищила війна — медики створили нове з титану (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Пацієнти України/ Facebook

Титановий імплант замість зруйнованих кісток чола: 21-річному військовому Роману хірурги з України, Канади та США провели унікальну реконструктивну операцію. Її виконала міжнародна місія Face the Future Ukraine, яка вже вп’яте приїжджає в Україну допомагати пораненим.

Про це повідомили в БФ “Пацієнти України”.

20 осколкових поранень, уламки у голові, що роздробили кістки чола, але дивом не зачепили мозок, та перелом тазу — це далеко не весь список травм, які отримав 21–річний Роман під час боїв на Курщині…

Роман пішов на війну у 18 років і своє 19-річчя зустрів у Бахмуті. Під час боїв на Курщині поруч з його позицією розірвались чотири авіабомби. Він розповідає, що його група опинилася під завалами, а одного побратима дивом викинуло із будинку ударною хвилею, тож він зміг викликати допомогу.

Далі на хлопця чекали операції на голові, тазі та три місяці без руху, аби кістки знову зрослися. Через уламки, які знищили лобні кістки, поранення на голові хлопця довго не загоювалося, мозок більше не був захищений кістками, а на їх місці утворився великий прогин.

За реконструкцію чола Романа взялася міжнародна команда медиків реконструктивної місії Face the Future Ukraine, спільною яку ми організовуємо із Face The Future Foundation, Still Strong та Razom for Ukraine. Вже вп’яте місія повертається до України, щоб відновити здоров’я та повернути красу пораненим українцям.

Команда хірургів Face the Future Foundation із Канади, США та їхні українські колеги провели операцію в Івана-Франківську та встановили титановий імплант, який замінив кістки лоба, у чоло Романа.

“Ми провели операцію та встановили на місце знищених лобних кісток індивідуальний імплант з титану, який захистив мозок хлопця від ушкоджень та вирівняв чоло. Окрім імпланту ми пересадили сполучну тканину, аби титан не пошкоджував шкіру. Втручання тривало чотири години та дозволила захистити мозок від інфекцій, які знаходяться в носі і пазусі”, — розповіла Наталія Біскуп, хірургиня з США українського походження, яка вже втретє оперує поранених в Україні.

Фото – Nataliia Komashko

Окрім Романа, який став наймолодшим пацієнтом місії, було прооперовано ще 25 пацієнтів із пораненнями обличчя: проводили реконструкції носа, щелеп, орбіт очей, встановлювали індивідуальні імпланти. Загалом — 83 операції.

За словами координаторки Наталії Комашко, за п’ять місій медики допомогли 160 пацієнтам. Деякі з них проходять багатоетапне лікування. Наступну місію запланували на осінь. “Це рідкісні операції для України, щороку ми переймаємо унікальні закордонні практики та продовжуємо застосовувати їх в Україні”,— поділилась Наталія Комашко.

Також під час місії в Івано-Франківську іноземні лікарі провели навчання з лікування травм обличчя у дітей для українських медиків. Цей проєкт створено створено БФ “Пацієнти України” завдяки отриманому гранту від Фонду дитячої стійкості.

Як розповідало BitukMedia, у Львові вперше виконали пересадку кісткового мозку військовому.

Герой з хвостом: пес врятував 2-річного хлопчика, який провів ніч наодинці в дикій природі (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - DAWN DUNTON

Дворічний Боден Аллен з Аризони провів понад 16 годин на самоті в дикій місцевості, де водяться пуми. Знайти його вдалося завдяки псу на ім’я Буфорд — охоронцю ранчо, який, здається, став для малюка справжнім янголом-охоронцем.

Про це розповідає The Guardian.

Історія сталася в місті Селігман, Аризона — за 160 км на південь від Національного парку Гранд-Каньйон. Близько 17:00 за місцевим часом Боден Аллен зник із дому, одягнений лише у синю майку та піжамні штани. Його зникнення викликало масштабну пошукову операцію, організовану офісом шерифа округу Явапай.

Зображення – Yavapai County Sheriff’s Office

Поліцейські повідомили, що хлопчик мандрував кілька миль по дикій місцевості, де мешкають пуми. Пошуки тривали всю ніч, і за цей час рятувальники навіть помітили двох хижаків. Аж на 16-тій годині зникнення надійшла добра звістка — завдяки собаці.

Бодена Аллена знайшов п’ятирічний пес з кличкою Буфорд, помісь піренейської собаки і анатолійської вівчарки. Хазяїн собаки Скотті Дантон розповів, що помітив свого вихованця з маленькою дитиною неподалік під’їзної доріжки. Хлопчик пояснив, що спав під деревом. Імовірно, Буфорд патрулював ранчо та виявив Бодена, після чого відвів його у безпечне місце.

“Коли я виїжджав із подвір’я, побачив Буфорда, який сидів біля в’їзду, — розповів власник ранчо. — Підняв очі — а біля нього стоїть дитина. Не вірив своїм очам”.

Дантон зізнався, що зранку вже чув про зникнення дитини, тож одразу зрозумів, що перед ним — саме той, загублений, хлопчик. Фермер зв’язався з поліцією — правоохоронці та батьки приїхали на ранчо та забрали Бодена.

За словами рятувальників, Боден був помітно наляканий і трохи подряпаний, але серйозних ушкоджень не зазнав. Після повернення додому він швидко пішов на поправку.

Поліція подякувала псові-охоронцеві за “вірність і інстинкти, які врятували життя”. Для родини Алленів і всієї громади ця історія стала справжнім дивом — і нагадуванням, якими незамінними бувають тварини-друзі.

Як розповідало BitukMedia, в американському штаті Вашингтон собака покликала на допомогу поліцейського і врятувала літнього господаря. Перед тим чоловік отримав серйозну травму. Якби не 13-річна Гіта, могли б бути “серйозні наслідки”, – кажуть у поліції.

Ілюстрацію українки для The New York Times відзначили престижною нагородою

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - polosunya

Переможницею 44-ї премії American Illustration стала українська ілюстраторка Женя Полосіна. Вона здобула відзнаку за колаж “Чотири сценарії українського ендшпілю” для видання The New York Times.

Про це українка повідомила на своїй сторінці в Instagram.

Політолог Раян Менон у грудні 2024 року написав есе про можливі сценарії вирішення війни рф проти України, яке опублікували у The New York Times. Українська мисткиня Женя Полосіна створила ілюстрацію для цього есе – троє чоловіків здалеку спостерігають за місцевістю, яка охоплена вогнем, а в небо здіймаються стовпи чорного диму, ймовірно від влучання ракет.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений Jenya Polosina (@polosunya)

Роботу помітили і відібрали до щорічного каталогу American Illustration — одного з найавторитетніших конкурсів ілюстрації у США. Твір Полосіної привернув увагу журі глибоким змістом і художнім втіленням складної теми.

“На жаль, ілюстрація й досі актуальна — три місяці потому прогнози щодо завершення війни не втратили своєї гостроти. І боюся, ще довго не втратять”, — прокоментувала Женя Полосіна у своєму дописі.

Художниця подякувала редакції The New York Times та артдиректору Сему Вітні за можливість долучитися до важливої теми й реалізувати роботу, яка резонувала з багатьма.

Фото – Instagram/ polosunya

Женя Полосіна — ілюстраторка та коміксистка з Києва. У 2015 році вона стала співзасновницею студії “Серi/граф”, яка спеціалізується на створенні коміксів, книжок та виставкових проєктів.

З 2022 року створює здебільшого документальні комікси. У 2023 році отримала нагороду від Книжкового Арсеналу у категорії Найкращий книжковий дизайн за документальний комікс “Блекаут. Хроніки нашого життя під час війни Росії проти України”.

Фото – Мистецький Арсенал

Її ілюстрації також були представлені на виставці Our Fire is Stronger Than Your Bombs у США, де вона висвітлювала життя українців під час війни.

Женя співпрацює з міжнародними медіа, такими як The New York Times, Financial Times, The Globe and Mail, а також з організаціями, серед яких ООН та Greenpeace.

Як розповідало BitukMedia, український художник-карикатурист Олексій Кустовський став переможцем 30-ї Міжнародної виставки карикатур “Загреб 2025”. У своїх карикатурах митець часто звертається до політичних та соціальних тем, відображаючи актуальні події в Україні та світі. ​

Українець “намалював” фламінго ногами — і зробив це в зоопарку!

By
Riabchuk Yuliia
-
0

До Міжнародного дня фламінго Всеволод Севастьянов здійснив символічний забіг доріжками Київського зоопарку. Він пробіг 3,18 км та створив GPS-малюнок фламінго. “Це перше в Україні!”, – пише бігун на своїй сторінці у Facebook.

“До Міжнародного дня фламінго #CreativeRunDvizh доріжками столичного зоопарку спортивною ходою намалювали унікальний малюнок, присвячений цим яскравим птахам. І саме сьогодні ці дивовижні рожеві птахи знову повертаються до своїх літніх озер – улюбленої локації багатьох відвідувачів”, – йдеться у дописі.

Всеволод Севастьянов зауважує, що під час реалізації проєкту були дотримані всі вимоги техніки безпеки та внутрішніх правил. Команда працювала з максимальною повагою до тварин, зберігаючи спокійну атмосферу та комфорт для мешканців зоопарку.

Як розповідало BitukMedia, найбільша в Україні група рожевих фламінго з Київському зоопарку знов повернулась на свої літні озера. Співробітники облаштували для них нові зони комфорту з трав’яними газонами, кущами та піщано-глиняними пляжами, а також створили нові гніздувальні ділянки.

Міжнародний день фламінго (International Flamingo Day) відзначають щороку 26 квітня, щоб привернути увагу до збереження цих яскравих та граційних птахів, а також популяризувати знання про них. Дата невипадкова – приурочена до дня народження Джоржа Арчібалда. Цей орнітолог та активіст зробив значний внесок у вивчення та захист фламінго.

Фото – Київський зоологічний парк загальнодержавного значення

International Flamingo Day — це не лише привід помилуватися красою цих птахів, а й заклик до захисту їхнього природного середовища, боротьби з кліматичними змінами та забрудненням водойм.

Раніше BitukMedia розповідало про канадського бухгалтера Дункана МакКейбі із Торонто. Чоловік цілий рік виходив на пробіжки, щоб намалювати зі своїх GPS-маршрутів анімацію – чоловічок у кепці на вулицях міста.

Рожевий бум: фламінго повернулись і запрошують на шоу

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Київський зоологічний парк загальнодержавного значення

Найбільша в Україні група рожевих фламінго з Київському зоопарку знову повертається на свої літні озера. Співробітники облаштували для них нові зони комфорту з трав’яними газонами, кущами та піщано-глиняними пляжами, а також створили нові гніздувальні ділянки.

Про це повідомляє Київзоо на своїй сторінці у Facebook.

“Тепер два десятки цих чудових представників української фауни додадуть рожевої яскравості до весняної зелені парку Київзоо”, – йдеться в повідомленні.

Щоб забезпечити комфорт птахам, фахівці зоопарку доклали максимум зусиль для відтворення природних умов чорноморських лиманів: каламутна вода, в намулі якої фламінго із задоволенням виловлюють планктон, та берегова глиниста багнюка, яка ідеально підходить для будівництва їхніх гнізд.

“За тиждень світ відзначатиме Міжнародний день фламінго (International Flamingo Day). А наші фламінго відзначатимуть своє сезонне переселення запальними весняними танцями. Серед “фірмових” рухів – запальне тупцювання у каламуті води з розмахуванням крилами а також одночасні для всієї зграї ритмічні оберти та рухи шиї голови”, – додали у зоопарку.

Всі фото – Київський зоологічний парк загальнодержавного значення

Щоб забезпечити фламінго енергією для їхніх танців, КиївЗоо традиційно готує спеціальну поживну “Чорноморську мішанку”. До її складу входять м’ясо-рибний фарш, рачки дафнії та гамарус, подрібнене листя кульбаби й салату, зернова мука, а також вітамінно-мінеральні добавки. 

Як розповідало BitukMedia, в зоопарку вилупився крихітний хижак  – cокіл розміром із монету.

Жива спадщина: НБУ вшанував мистецтво писанкарства в монеті

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - НБУ

Національний банк України вшанував традиційне українське мистецтво писанкарства срібною пам’ятною монетою номіналом 10 гривень. Її випущено до знакової події — включення української писанки до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

Про це повідомили в НБУ.

17 квітня 2025 року Національний банк України ввів в обіг пам’ятну монету “Писанкарство” номіналом 10 гривень. Цей випуск присвячений одному з найбільш впізнаваних символів української культури — писанці, яка у 2024 році була офіційно визнана ЮНЕСКО частиною світової нематеріальної спадщини.

Писанкарство — це не просто декоративне мистецтво, а глибокий пласт української духовності, символічної мови й обрядовості. У Нацбанку наголошують: писанка є важливим елементом національної ідентичності, що з покоління в покоління передає традиції предків.

Аверс монети вражає композиційною складністю та змістовністю. В її центрі — стилізоване дерево життя, подане у вигляді могутнього дуба. Його образ символізує силу, захист, довголіття й вірність. Дерево умовно поділене на три яруси: небесний світ, земний і підземний. Кожен з них містить по 12 писанок — символ 12-річного циклу.

Небесний світ представлений такими знаками, як берегиня, сонце, зірка (ружа), птах і бджола — образами, що відображають духовність, працьовитість і зв’язок із предками. Земний світ втілено через тварин — оленя, коня й барана, які символізують мудрість, силу й творчу енергію. Підземний світ репрезентують змій-охоронець, обереги, риба та хвилі — знаки родючості, захисту та вічного руху. Дерево оточене трикутною рамкою — символом триєдності світу: небо, земля і вода.

Також на аверсі зазначено країну-емітента — Україна, номінал, рік випуску, пробу срібла (Ag 999), масу (31,1 г) і логотип Банкнотно-монетного двору.

На реверсі монети зображено традиційну писанку Одеської області, відому як “Сорокопуть” або “Козачі левади”. Писанка оздоблена складними орнаментами, кожен з яких має глибокий зміст. Сварга – один із найдавніших символів сонця, щастя, добра, побажання благополуччя та захисту від лиха. Прямий і косий хрести уособлюють тривимірний всесвіт, що об’єднує різні рівні буття. Драбинки символізують духовне зростання, шлях до Бога та прагнення до вищого життя.

Сонце на писанці уособлює джерело життя – небесний вогонь, який завжди шанували як символ тепла і світла. Розташовані на білому тлі дві сварги, накладаючись одна на одну під кутом, створюють ефект постійного руху та енергії. Це враження підсилюється серединним колом, яке символізує космос і нескінченність. Поєднання зеленого й чорного кольорів, окреслених жовтим контуром, додає орнаменту особливої напруги та сили, що надихає і заряджає енергією.

Монету у формі овоїда можна буде згодом придбати в інтернет-магазині НБУ та в банків-дистриб’юторів. Її тираж – 7500 екземплярів, а над дизайном монети працювала Олександра Кучинська. 

Як розповідало BitukMedia, Національний банк України 27 лютого випустив пам’ятну монету “Зодіак”. Вона має номінал десять гривень, виготовлена зі срібла і “символізує вічний зв’язок між людиною та всесвітом”.

Харків’янка потрапила до Книги рекордів Гіннеса: вона робила оберти на ковзанах-ходулях

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Instagram/ pilishenko_a_l_i_s_a

34 оберти за 30 секунд на незвичних ковзанах-ходулях — українка Аліса Пілішенко встановила новий рекорд Гіннеса. Вона довела: для фігурного катання не існує меж досконалості.

Про це повідомляють на сайті Книги рекордів Гіннеса.

27 січня 2025 року в Києві фігуристка Аліса Пілішенко увійшла до Книги рекордів Гіннеса, виконавши найбільшу кількість обертів на 360° на ковзанах-ходулях — 34 оберти за 30 секунд. Найкраща спроба – 16 обертів у позі більман та 32 в звичайній позі. Це досягнення було офіційно зафіксовано Книгою рекордів Гіннеса.​

Аліса — українська спортсменка з Харкова, відома нестандартним підходом до фігурного катання. Для встановлення рекорду вона обрала ходульні ковзани. Це спеціальна металева конструкція з палиць із підставками для ніг, яка дозволяє людині ковзати по льоду. Візуально, вони схожі на високі полозки з платформами для ніг.

Ці незвичайні ковзани створила компанія Strauss Skates із Сент-Пола, Міннесота (США). Їх спочатку виготовили для мандрівного льодового шоу в Міннесоті, яке згодом стало натхненням для легендарного Disney On Ice. Такі ковзани дозволяють фігуристам виконувати елементи на підвищеній висоті, що додає виступам складності та видовищності.​

“Багато речей здаються неможливими, поки їх не зробиш”, – написала спортсменка у своєму Instagram після успішної спроби.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений Guinness World Records (@guinnessworldrecords)

Цікаво, що Національний музей роликового катання у США (Lincoln, Nebraska) зберігає у своїй колекції різні варіації ковзанів-ходуль — це єдиний музей такого типу у Сполучених Штатах.

Як розповідало BitukMedia, стронгмен Павло Кордіяка встановив рекорд Гіннеса. Він виконав підняття п’яти колод вагою від 100 до 180 кілограмів за найкоротший час.

Рекорд у Чорнобильському заповіднику: вчені помітили стадо з незвичайною кількістю оленів

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник

У Чорнобильському заповіднику завершився весняний облік диких копитних. Цьогоріч біологи зафіксували справжній рекорд — унікальне стадо з 23-х оленів шляхетних. Загалом спостереження свідчать про позитивну динаміку — кількість тварин зростає, а ареали їхнього проживання розширюються.

Про це розповіли в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику.

Щовесни у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику вчені проводять маршрутні обліки копитних тварин. Один з найнадійніших методів — підрахунок за екскрементами: копитні залишають фекалії до 20 разів на добу, і ті добре зберігаються, дозволяючи визначити шляхи міграції.

Попри те, що більшість тварин вдається побачити лише на мить із машини, біологи також застосовують маскування і тривале спостереження, аби краще вивчити активність видів. Весна — особливий період: копитні поступово переходять із сухої зимової їжі на соковиту траву, що важливо для їхнього здоров’я.

Цьогоріч у заповіднику відчутно зросло навантаження на пасовища. Це позитивне явище, адже зменшення запасів сухої маси знижує ризики масштабних пожеж. Водночас залишаються ділянки з куничникомі та осокою — рослинами, які тварини майже не споживають.

Працівники заповідника визначили, що там зросла чисельність червонокнижних коней Пржевальського та оленя шляхетного. Науковцям навіть вдалося помітити незвичайне стадо останніх – до його складу входять 23 особини, що є рекордною кількістю для заповідника.

Дорослі особини оленів шляхетних досягають у висоту 1,2 метра, а забарвлення їхньої шерсті змінюється залежно від сезону. Ці тварини мають довгі, рівномірно розгалужені роги.

Міжнародний союз охорони природи визначає оленя шляхетного як вид, що викликає найменше занепокоєння. Водночас фахівці відзначають, що близько 20 підвидів тварини перебувають під загрозою через полювання та втрату середовища проживання.

Фахівці також відзначають скорочення популяції лося європейського — імовірно, через порушення сезонної міграції на тлі обмежень на українсько-білоруському кордоні.

“Загалом, дані весняних обліків та спостережень у Чорнобильському заповіднику свідчать про позитивну динаміку: зростання чисельності окремих видів, активне використання пасовищ і розширення ареалів”‚ — написали у заповіднику.

Як розповідало BitukMedia, під час обстеження території фахівці Чорнобильського заповідника помітили непроханого гостя. Це американська норка (візон річковий), яка є інвазивним видом для природи України.

Десь у сузір’ї Лева: вчені знайшли вагомий доказ існування позаземного життя

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Зображення - CAMBRIDGE UNIVERSITY

Вчені з Кембриджського університету виявили нові, хоча і поки що гіпотетичні, свідчення існування позаземного життя. Йдеться про планету K2-18b, яка знаходиться у сузір’ї Лева. Там знайшли молекули, які на Землі можуть продукувати тільки прості організми.

Про це розповідає The New York Times.

Дослідники виявили на планеті диметилсульфід та диметилдисульфід, які на Землі виробляються тільки живими організмами, переважно морським фітопланктоном. Хоча хімічний процес може бути джерелом цих молекул в атмосфері K2-18b, результати є найвагомішим доказом існування життя за межами сонячної системи.

Для вивчення K2-18b, яка розташована за 124 світлові роки від Землі, використовувалися дані NASA. У 2023 році за допомогою телескопа James Webb агентство зафіксувало в атмосфері небесного тіла метан і вуглекислий газ. Це стало першим випадком виявлення молекули на основі вуглецю в атмосфері екзопланети.

Незважаючи на отримані дані, необхідно зібрати більше інформації, щоб стверджувати про існування позаземного життя, зазначив професор Кембриджського університету Нікку Мадхусудхан. Зараз ймовірність випадкового походження органічних сполук на K2-18b становить 0,3%. Щоб результати дослідження визнали науковим відкриттям, показник має опуститися нижче 0,00006%.

Планету K2-18b відкрили у 2015 році за допомогою телескопа Kepler. Ця екзопланета обертається навколо червоного карлика K2-18. За масою вона класифікується як суперземля (важча Землі, але легше Нептуна). K2-18b у два з половиною рази більша за Землю. Планета знаходиться більш ніж за тисячу трильйонів кілометрів від нас. Об’єкт, швидше за все, складається з води, а його атмосфера — з водню і гелію.

Хоча умови на K2-18b можуть бути надто суворими для земного життя, науковці вважають її однією з найперспективніших екзопланет для пошуків біологічних слідів поза межами Сонячної системи.

Мадхусудхан розвиває свою думку: “Якщо ми підтвердимо, що на K2-18b є життя, ми тим самим по суті підтвердимо, що життя в нашій галактиці досить поширене”.

Як розповідало BitukMedia, вченим вперше вдалося отримати знімки полярного сяйва на Нептуні.

123...490Page 2 of 490

©Усі права захищено. Копіювання матеріалів сайту лише з дозволу редакції

Рубрики

Видання