Субота, 3 Травня, 2025
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 15

Перша дитина на протезі, яка підкорила гору: 8-річна українка встановила рекорд

0
Фото - НДСЛ Охматдит

Перша дівчинка в Україні з протезом вище коліна здійснила спуск гірськолижною трасою довжиною до 50 метрів. Національний рекорд встановила 8-річна Маринка Пономарьова з Херсонщини.

Про це розповіли у Національній дитячій спеціалізованій лікарні “Охматдит”.

Перша дитина, протезована в Україні через військову травму, зробила те, що для багатьох здається нереальним. У супроводі свого тренера вона спустилася з гірськолижної траси. Загалом спуск тривав 46 секунд. Це національний рекорд, який фіксується Книгою світових рекордів.

Маринка Пономарьова родом з Херсонської області. У травні 2022 року снаряд влучив у будинок, де проживала дівчинка. Вона втратила одну ніжку та потрапила до київського “Охматдиту”.

Згодом маленьку пацієнтку протезували. Маринка досі проходить реабілітацію, займається з психологом та продовжує звикати до протеза.

Попри пережите, дівчинка знайшла для себе ще одне улюблене заняття – катання на лижах. На них вона стала лише місяць тому, втім вже досягла гарних результатів.

У супроводі свого тренера Василя Леськів Маринка спустилася з гірськолижної траси завдовжки близько 50 метрів. Дівчинку підтримували рідні, друзі, співробітники лікарні.

“А найбільше я люблю швидкість. Це такий кайф”, – ділиться Маринка. 8-річна школярка у майбутньому мріє стати гонщицею та займається різними видами спорту: обожнює футбол, їздить на велосипеді, стрибає на батутах, плаває в басейні та катається на лижах. Зізнається, що найбільше любить швидкість.

“Історія нашої пацієнтки – це приклад для кожного. Вона є взірцем неймовірної сили та доказом того, що немає нічого неможливого”, – додали в “Охматдиті”.

Всі фото – НДСЛ Охматдит

Як розповідало BitukMedia, одеситка Емма Клочкова стала наймолодшою в Україні дитиною, яка пропливла 25 метрів у басейні. Дівчинка встановила рекорд України, адже їй лише 2 роки та 4 місяці. Дитяче плавання – популярна серед українців категорія для встановлення рекордів.

Внести поправку: вчені змінили думку щодо зовнішності доісторичної акули

0
Художнє зображення мегалодона. Автор - warpaint/Shutterstock

Серед вчених досі немає єдиної думки, як виглядав мегалодон, гігантська акула, яка мешкала на Землі 3,6 – 23 млн років тому. Довгий час вважалося, що Odontus megalodon виглядали як великі білі акули, але нове дослідження дає зрозуміти, що це не так.

Про це розповідає Science Alert.

Мегалодон – одна з головних загадок палеонтології. Дізнатися, як він насправді виглядав, дуже складно. Мег панував у морях в період з 20 млн до 3,6 млн років тому. Повних скелетів Otodus megalodon ніколи не знаходили, тому наші знання про цих чудовиськ базуються на скам’янілостях їхніх хребців, луски та зубів. Так от вони дозволили припустити, що мегалодон міг сягати від 11 до 40 м завдовжки.

Більшість палеобіологів зупинилися на цифрах 13-18 м. Вони взяли за основу модель білої акули та майже повний хребет мегалодона завдовжки 11 м, знайдений у Бельгії.

Велика біла акула. Фото – Adobe Stock

Проте тепер дослідники під проводом палеонтолога Кеншу Шімада з Університету ДеПола у США припустили, що мегалодон зовні нагадував скоріше гігантську жовту акулу. У первісного хижака було стрункіше, подовжене тіло.

Вони порівняли кістки мегалодона з десятками останків інших сучасних та вимерлих видів акул. Новий підхід показав, що мегалодон, ймовірно, мав структуру тіла, схожу на жовту акулу Negaprion brevirostris. З цього випливає, що довжина голови бельгійського екземпляра становила 1,8 м, а хвоста – 3,6 м. Це означає, що особина сягала 16,4 м.

Лимонна акула атлантична.Фото –  Julien Bidet

Інші знайдені хребці, наприклад, з Данії, набагато більші. Спираючись на них, дослідники розрахували максимальну довжину мегалодона – 24,3 м. Фактично це означає, що він був у п’ять разів довший за сучасну велику білу акулу. Схоже, мегалодон був настільки довгим, щоб плавати з мінімальним опором води. Це найточніша на сьогоднішні реконструкція розмірів та форми тіла мегалодона,

“Довжина 24,3 метра є найбільшою можливою розумною оцінкою для Odontus megalodon, яка може бути виправдана на основі науки та поточних скам’янілостей”, — говорить Шімада.

Найбільш точна реконструкція максимального розміру мегалодона. Людина – для масштабу. Зображення –  (DePaul University/Kenshu Shimada)

Цю довжину можна порівняти з двома шкільними автобусами, розташованими один до одного. Це набагато більше за більшість акул, які сьогодні плавають в океанах, хоча китові акули (Rhincodon typus) можуть сягати 20 м або близько того, а справжні кити можуть бути значно більшими.

Як розповідало BitukMedia, американські палеонтологи відкрили новий вид акул. Аналіз показав, що зуби з маленькими голчастими іклами не належали жодному з відомих видів доісторичних хижих риб. Припускають, що ці риби мешкали у світовому океані 65 млн років тому. Саме вони стали головними хижаками після вимирання динозаврів.

Рятівні клітини: українка вперше стала доноркою кісткового мозку для іноземця

0
Фото - Український центр трансплант-координації

Українка вперше стала доноркою кісткового мозку для іноземця. Для порятунку пацієнта з Італії автоматизована система підібрала спорідненого донора в Українському реєстрі. Забір матеріалу провели у київському “Охматдиті”.

Про це розповіли в Українському центрі-трансплант-координації.

Доноркою для іноземного пацієнта стала 28-річна Неля. Вона випадково дізналася про можливість стати доноркою кісткового мозку. Одного разу побачила інформацію про це у сторіс знайомої в соцмережах. Дівчина заповнила анкету і згодом отримала конверт з спеціальними паличками для забору ДНК.

“Це не страшно – просто провести ними по щоках і відправити назад в Український реєстр донорів кісткового мозку”, – розповідає Неля.

Забір стовбурових гемопоетичних клітин провели у київському “Охматдиті”, а сам процес донації тривав кілька годин. Поруч з Нелею перебувала її мама Валентина. Жінка уявляла донацію складним втручанням та дуже хвилювалася за доньку.

“Коли зрозуміла, що процедура безпечна і схожа на здачу крові, заспокоїлася. Тепер мене переповнюють неймовірні відчуття – гордості за свою доньку і усвідомлення, що її клітини для когось такі очікувані і рятівні”, – сказала пані Валентина.

Фото – Український центр трансплант-координації

Вже у день забору клітини через кур’єра відправили в італійську клініку.

Український реєстр донорів кісткового мозку створили для допомоги у пошуку неродинного донора пацієнтам, які борються з лейкемією чи іншими важкими захворюваннями крові і потребують пересадки кісткового мозку.

Наразі Український реєстр налічує понад 14,7 тис. потенційних донорів з України та є інтегрованим у світовий реєстр з майже 40 млн донорів.

За відібраним зразком ДНК у відповідних сертифікованих лабораторіях визначають лейкоцитарні антигени (HLA) потенційного донора, які вносять до бази.

Коли пацієнту потрібна трансплантація від неродинного донора, медики закладу, де він перебуває, подають до реєстру в своїй країні запит з так само визначеними лейкоцитарними антигенами. Після цього автоматизована система починає пошук пари “донор-реципієнт”.

Фото – Український центр трансплант-координації

“Уже 13 разів донора для українських пацієнтів підбирали серед українців, але у більшості випадків – майже 200 разів – завдяки співпраці з світовими реєстрами Український реєстр знаходив донора в інших країнах. Рятівні клітини привозили з Німеччини, Франції, Туреччини, Польщі, Індії та навіть з США. І ось нещодавно для порятунку іноземного пацієнта система підібрала спорідненого донора в Українському реєстрі. Саме Неля отримала повідомлення, що є генетичною близнючкою і рятівницею для пацієнта з Італії”, – розповіли в Українському центрі трансплант-координації.

З 2024 року пересадка кістковою мозку та стовбурових клітин в Україні є безоплатною.

Як розповідало BitukMedia, у львівській лікарні Святого Пантелеймона медики виконали дорослу донорську трансплантацію кісткового мозку. Це перша така операція на заході України. Життя військовому врятував брат – поділився своїми стовбуровими клітинами.

З математикою не посперечаєшся: визначено найкрасивіші породи собак

0
Вельш Коргі Пемброк. Фото - з відкритих джерел

Формула “фізичної досконалості” допомогла визначити найкрасивіші породи собак у світі. Експертам прислужився так званий Золотий перетин краси — розроблений ще древніми греками математичний розрахунок, який довів свою точність протягом століть. Титул найкрасивішої породи здобув … шотландець.

Про це розповідає Daily Mail.

Експерти з Money.co.uk використовували Золотий перетин, щоб визначити, які собаки мають найбільш гармонійну собачу зовнішність. Аналіз показав, що шотландський керн-тер’єр – математично найгарніший.

Шотландський керн-тер’єр.

Показник золотого перетину керн-тер’єра – 88,7%. Що ближче до 100 відсотків, то більше порода близька до статистично ідеальних пропорцій. Золотий перетин порівнює розміри, пропорції та симетрію рис обличчя (або, як у випадку з собаками, морди). Керн-тер’єр вирізняється хитрою мордочкою, маленькими загостреними вушками і жорсткою, стійкою до негоди шерстю. Найвідомішим керн-тер’єром був песик, який зіграв Тото у фільмі 1939 року “Чарівник країни Оз”.

Вест-хайленд-вайт-тер’єр

Друге місце у списку найкрасивіших собак посів вест-хайленд-вайт-тер’єр (87,5%) – він також родом з Шотландії. Породу історично розводили для полювання на гризунів. Представників породи можна впізнати за густою білою шерстю. Вони впевнені в собі, незалежні та допитливі.

До трійки найгарніших також увійшли бордер-коллі (86,7%). Їх виводили як собак-пастухів. Відомо, що ці собаки дуже розумні, можуть запам’ятовувати велику кількість слів та команд. Так один бордер-коллі на ім’я Чейзер з Південної Кароліни після трьох років навчання зумів запам’ятати назви понад 1000 предметів! Порівняно з тер’єрами в бордер-коллі більш виражена морда, висячі трикутні вуха та овальні очі.

Бордер-коллі

До топ-10 найкрасивіших собак також увійшли родезійський ріджбек 86.0%, вельштер’єр 85.9%, веймаранер 85.6%, новошотландський ретрівер 85.0%, італійський порт 84.9%, норфолк-тер’єр 84.3% та вельш коргі пемброк 83.9%.

Французькі бульдоги. Фото – Getty

Згідно з правилом золотого перетину, найменш привабливими породами собак стали ши-тцу, французький бульдог та ротвейлер.

Як розповідало BitukMedia, вчені пояснили, чому люди віддають перевагу плоскомордим собакам.

Магучіх та Дорощук стали чемпіонами Європи у приміщенні (ВІДЕО)

0
Фото - Ярослава Магучіх/ Facebook

Українські легкоатлети посіли перші місця зі стрибків у висоту на чемпіонаті Європи у приміщенні. Ярослава Магучіх втретє поспіль здобула перемогу на ЧЄ у приміщенні. Натомість Олег Дорощук здобув для України “золото” на цих змаганнях вперше.

Про перемогу Магучіх та Дорощука повідомили в Національному олімпійському комітеті України.

Змагання у фіналі спортсменка розпочала з планки 1,92 метра, яку взяла з першої спроби. Вона також підкорила планки на 1,95 та 1,97 метра. Ярослава стала чемпіонкою Європи після того, як перестрибнула висоту 1,99 метра з другої спроби.

У НОК вказують, що після цього виступу Магучіх стала другою спортсменкою, яка тричі перемагала на ЧЄ в приміщенні.

Олег Дорощук у фіналі з першої спроби подолав планки на висотах від 2,17, до 2,34 метра. Український спортсмен став єдиним на змаганнях, хто зміг підкорити спочатку 2,32, а потім і 2,34 метра. Остання планка стала новим особистим рекордом Олега та найкращим результатом сезону у світі.

У НОК зазначили, що це перше “золото” для українських стрибунів на ЧЄ у приміщенні. Раніше друге місце у 2019 та 2023 роках здобував Андрій Проценко.

Чемпіонат Європи з легкої атлетики в приміщенні пройшов в Нідерландському Апелдоорні.

Як розповідало BitukMedia, ходунка Людмила Оляновська вкотре переписала національний рекорд України.

“Для тих, хто зі сталі”: Укрпошта анонсувала марку з частинками “Азовсталі”

0
Фото - Укрпошта

“Укрпошта” анонсувала випуск “сталевої” поштової марки для тих, хто зі сталі”. Йдеться про нову серію “Місто Героїв. Маріуполь”, яка присвячена вшануванню пам’яті жертв трагедії та тих, хто самовіддано захищав своє місто. Поштовий оператор вперше в своїй філателістичній історії використає технологію термографії.

Про це повідомляє поштовий оператор на своїй сторінці у Facebook.

“16 березня — роковини чи не найстрашнішого злочину, скоєного росією. Цього дня росіяни скинули дві надпотужні бомби на будівлю Маріупольського драмтеатру. Їх не спинили написи “Дети”, що виднілися навіть із супутника. Загинули сотні людей, зокрема жінки й діти, які шукали прихисток. І не знайшли його”, – йдеться в дописі.

Фото – Укрпошта

Тепер “Укрпошта” анонсує новий випуск “Місто Героїв. Маріуполь” – на вшанування пам’яті жертв теракту та всіх, хто віддано боровся за своє.⠀

Як повідомляють, нові поштові марки будуть вкриті частинками сталі з “Азовсталі”. “Ми довго шукали тих, кому вдасться це реалізувати. Задум підхопила компанія Cartor Security Printers (Франція), тож перед вами — “сталеві” марки, виготовлені за технологією термографії вперше в нашій філателістичній історії, пояснила пресслужба “Укрпошти”.

Автором дизайну марки та блока виступив Олег Шупляк, художниця Вікторія Анікієнко створила оформлення конверта “Першого дня” та листівки, а фотографія, використана на художньому конверті, належить Євгену Сосновському. Тираж випуску – 400 тис. примірників.

Передзамовити марку можна на сайті postmark.ukrposhta.ua. А вже із 14 березня новинку можна буде придбати у відділеннях та філателістичних крамницях.

Серія поштових марок “Місто Героїв”, випущена Укрпоштою, покликана вшанувати українські міста, які проявили надзвичайну мужність, стійкість та відданість у боротьбі з російською агресією. Кожна марка цієї колекції присвячена окремому місту-герою, яке стало уособленням сили та незламності українського народу. 

Як розповідало BitukMedia, у лютому за 20 км від лінії зіткнення з ворогом “Укрпошта” офіційно ввела в обіг поштову марку “Міста Героїв. Волноваха”.

Юнак з синдромом перевертня потрапив до Книги рекордів Гіннеса

0
Фото - Книга рекордів Гіннеса

Лаліт Патідар, юнак з Індії, став володарем світового рекорда. Він увійшов до Книги Гіннеса завдяки своєму волохатому обличчю. Людиною-перевертнем його робить рідкісне захворювання – гіпертрихоз.

Про це розповідає портал UPI.

Лаліт Патідар має надзвичайно рідкісне захворювання – гіпертрихоз або “синдром перевертня”. Йдеться про надмірний ріст волосся. Недуга трапляється у чоловіків набагато рідше, ніж у жінок. Але Лаліт потрапив до кола “обраних”. Він має 201,72 волосини на квадратний сантиметр, що становить 95% його обличчя.

Вважається, що гіпертрихоз зустрічається лише в одного з мільярда людей. А з часів Середньовіччя відомо лише про пів сотні задокументованих випадків цього синдрому.

Волосся в індійця росте на обличчі з самого дитинства. Лаліт Патідар розповів Книзі рекордів Гіннеса, що інші діти в школі “боялися мене, але коли вони почали впізнавати мене і розмовляти зі мною, то зрозуміли, що я не так уже й відрізняюся від них, і що я виглядаю по-іншому лише зовні, але всередині я такий як всі”.

За словами юнака, люди досі іноді радять йому видалити волосся з обличчя. “Я кажу їм, що мені подобається, який я є, і я не хочу змінювати свою зовнішність”, – коментує Патідар.

На сьогодні для боротьби з гіпертрихозом немає ліків, але хлопець навчився жити зі своїм захворюванням. Лаліт впевнений, що саме воно робить його унікальним. “За своє життя я дізнався багато нового, але найголовніше – зрозумів, що я один на мільйон. Я маю жити повним життям і ніколи не здаватися. Я завжди хочу рухатися тільки вперед і бути щасливим”, — поділився він своїм життєвим кредо.

Патідар, який розповідає про своє повсякденне життя на YouTube-каналі, пишається тим, що завоював світовий рекорд. “Я втратив дар мови, я не знаю, що сказати, тому що я дуже радий отримати це визнання”, – заявив він.


Як розповідало BitukMedia, канадець попросив медиків видалити йому безіменний палець і мізинець на лівій руці. Каже, що вони не належать його тілу. В чоловіка рідкісний синдром порушення цілісності сприйняття власного тіла (BIID).

Знайшли серед макулатури: у Києві презентують рідкісне видання “Кобзаря”

0
Фото - книгарня "Сенс"

У Києві в книгарні “Сенс” на Хрещатику з 7 до 16 березня виставляють рідкісне видання “Кобзаря” Тараса Шевченка. Книга датована 1939 роком. Її випадково знайшли працівники книгарні під час прийому російської літератури на благодійність.

Про це розповідає “ШоТам” з посиланням на книгарню “Сенс”.

Книгу знайшли серед макулатури, яку принесли задля підсилення ППО. Команда книгарні вирішила зберегти знахідку і презентувати її відвідувачам. Після цього видання передадуть на реставрацію до Національного музею Тараса Шевченка. Згодом “Кобзар” зберігатиметься там як цінний експонат.

Йдеться про видання, випущене до 125-річчя Тараса Шевченка у 1939 році. Тоді вийшла друком п’ятитомна “Повна збірка творів” поета. Над її створенням працювали видатні українські літератори та науковці, серед яких Олександр Корнійчук, Павло Тичина та Максим Рильський. Відповідальним редактором став Олександр Білецький.

У книзі присутні й ілюстрації, з них 31 створив Іван Їжакевич. Він використовував техніку мецо-тинто, яка надає зображенням особливої глибини.

Відомий архітектор та художник Василь Кричевський розробив оправу та форзаци. У своїй роботі він поєднав українські традиції з модерністськими тенденціями.

До річниці Дня народження Кобзаря в книгарні згадали проєкт 2019 року “Квантовий стрибок Шевченка”, який переосмислює образ Тараса Григоровича. Роботи @unicornandwine розмістили на першому поверсі “Сенсу”.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений Книгарня Сенс на Хрещатику (@sens_khreshchatyk)

Як розповідало BitukMedia, у Києві “Заповіт” Шевченка прочитали 32 мовами і встановили рекорд України.

А у третю річницю повномасштабного вторгнення вокаліст та гітарист ірландського гурту U2 Боно зачитав уривок з поеми Тараса Шевченка в англійському перекладі.

Вмирала щоночі: хірурги врятували юну українку з рідкісною пухлиною

0
Фото - Перше медичне об'єднання Львова

Рідкісна 6-кілограмова пухлина оповила спинний мозок та заповнила більшу частину черевної порожнини 18-річної дівчини. Аби врятувати життя пацієнтки, свої зусилля об’єднали спеціалісти двох найбільших лікарень Першого медоб’єднання Львова. 

Про це розповіли у Першому медичному об’єднанні Львова.

Пацієнтка – Олена з Харкова. Дівчина з дитинства страждала від болю у м’язах, який з часом лише збільшувався. Лікарі припускали, що це через заняття танцями та просто розводили руками.

“Було враження, що кожної ночі я вмираю. Спати лежачи не могла – лише в положенні 45 градусів. Біль був пекельний. Я непритомніла”, – каже пацієнтка.

Коли ж медикам вдалося встановити причину такого стану юної дівчини, її родина була ошелешена – в Олени виявили рідкісну пухлину. Шваннома або невринома спинного мозку трапляється в одного з понад 300 тисяч пацієнтів. Особливість випадку пацієнтки в тому, що новоутворення оповило весь спинномозковий канал і заповнило більшу частину черевної порожнини дівчини.

За порятунок харків’янки взялися львівські хірурги з лікарень Святого Миколая та Святого Пантелеймона.

Спершу дитячі нейрохірурги видалили ту частину пухлини, яка прилягала до спинного мозку та нервових закінчень. Складність полягала в тому, щоб провести втручання, не порушивши рухових функцій.

Під мікроскопом та інтраопераційним нейрофізіологічним моніторингом команда поступово відсікала пухлину. Ця операція тривала 15 годин і стала найдовшою в історії відділення.

Потім оперативне втручання продовжили урологи, адже пухлину потрібно було видалити так, щоб зберегти статеві органи. “Перед нами був виклик – допомогти юній дівчинці і не пошкодити органи малого тазу: сечовий міхур, матку, пряму кишку та сечоводи. Ми працювали двома бригадами: хірурги та урологи. Втручання було надважке. Складність полягала ще й у тому, що вздовж цієї 6-кілограмової пухлини пролягали найбільші в організмі судини. Була висока ймовірність кровотечі. Але нам вдалося її уникнути. Спільними зусиллями нам вдалося забрати пухлинний процес на 99% без пошкодження органів малого тазу“, – розповів керівник Центру хірургії та онкології лікарні Святого Пантелеймона Андрій Гоцуленко.

Лікарям вдалося втілити все задумане! Олена ходить і зможе в майбутньому мати дітей. “Ви не уявляєте! Я тепер можу спати як хочу, в положенні в якому хочу. Можу будувати плани на майбутнє. Я буду навчатися та мрію прожити це життя на повну!”, – радіє Олена.

Як розповідало BitukMedia, у Лікарні Святого Луки Першого медоб’єднання Львова виконали унікальне втручання – видалили пухлину головного мозку пацієнту при свідомості. Це перша операція з пробудженням.

Мистецтво як пранк: чоловік знайшов спосіб позбутися вибоїни на дорозі

0
Фото - James Coxall

Британець протягом восьми місяців не міг змусити шляховиків вирішити питання з ямою на дорозі. Його скарги ігнорували, доки Джеймс Коксалл не перетворив вибоїну на арт-об’єкт.

Про це розповідає Good News Network.

Джеймс Коксалл цілих вісім місяців терпляче чекав, поки місцева влада розбереться з вибоїною на дорозі. Чоловікові доводилося об’їжджати її дорогою до свого села у Кембриджширі. Після дощів діряве дорожнє покриття заливало водою та утворювалися гігантські калюжі. Коли терпець урвався, знайшлось креативне рішення.

Чоловік змайстрував з дерева пару ніг, одягнув на них джинси, взув кросівки та поставив в яму. Здалеку постать виглядала так, ніби хтось впав сторчма і застряг.

Фото – James Coxall

“Ми просто подумали, що це буде найкумедніший спосіб підкреслити вибоїну. Потрібно ж сміятися і жартувати, чи не так?” – каже Коксалл.

Створювати арт-об’єкт чоловікові допомагали дружина та діти. “Діти допомогли. Ми просвердлили дірки для ніжок, знайшли старі джинси, які збиралися віддати до благодійної крамниці. Ми набили опудало ганчірками і вбрали. А потім прикрутили зверху пару старих кросівок”, – розповів чоловік про процес створення дорожнього страхопуда.

Така інсталяція не залишилася непоміченою. Щонайменше вона повеселила сусідів. Але головне — справді привернула увагу влади: не минуло і чотирьох днів, як яму засипали. При цьому сам арт-об’єкт залишився на місці.

“Вони не зарили витвір мистецтва. Моя дружина проїжджала повз, вийшла з машини і врятувала роботу, що лежала обіч дороги”, – поділився Коксалл.

На нещастя для місцевої влади, Коксаллу сподобався весь цей досвід. І, за його словами, враховуючи безліч вибоїн, на які потрібно звернути увагу шляховиків, він вже розмірковує над тим, яка скульптура буде наступною. Як варіант – модель “Титаніка”, що тоне.

Як розповідало BitukMedia, мешканка Нової Зеландії Еліс Коудрі знайшла на пляжі Тапуає, як їй здалося, “труп жінки без голови”. Вона викликала копів, проте криміналом у цій справі і не пахло.

90 років у професії: 108-річну жінку визнали найстарішою перукаркою у світі (ВІДЕО)

0
Фото - GUINNESS WORLD RECORDS

Книга рекордів Гіннеса визнала 108-річну японку найстарішою перукаркою у світі. Шіцуї Хакоїсі отримала ліцензію в 1936 році і досі стриже у своєму салоні в місті Накагава. Жінка називає себе щасливою.

Про це розповідає The Guardian.

Шіцуї Хакоїсі в професії от вже 90 років. І вік дається взнаки. Каже, що останніми роками працювати їй заважає нестерпний біль у колінах. Тому обслуговує лише кількох своїх постійних клієнтів. “Деякі люди приїжджають здалеку, щоб побачитися зі мною, тому я хочу продовжувати працювати так довго, як зможу”, – каже рекордсменка.

Причиною свого довголіття японка вважає фізичну активність. Зокрема, з 70 років вона регулярно виконує ранкову зарядку.

Шіцуї Хакоісі народилася 10 листопада 1916 року. Вона – четверта з п’яти дітей у сім’ї фермера. У 14 років вона сама переїхала до Токіо та почала працювати помічницею перукаря. У вільний час до пізньої ночі відпрацьовувала техніки стрижки. “Я хотіла якнайшвидше наздогнати та перевершити старших учнів, тому дуже наполегливо працювала та робила все можливе”, – пояснює вона.

Ліцензію перукарка жінка отримала 1936 року. А вже за три роки разом зі своїм чоловіком відкрила власну справу.

Під час Другої світової війни салон Шіцуї Хакоісі був знищений в результаті американського повітряного нальоту, а її чоловік, якого призвали до японської імператорської армії, не повернувся додому. Офіційне повідомлення про його смерть вона отримала у 1953 році. Того року Хакоісі, яка сама виховувала двох дітей, вирішила відкрити одномісну перукарню у своєму рідному місті Накагава.

Тут вона працює дотепер. А от живе у будинку для людей похилого віку. Шіцуї Хакоісі була одним зі смолоскипників Олімпійських ігор у Токіо в 2021 році, пройшовши близько 200 метрів.

Фото – Guinness World Records

Цього тижня літня японка взяла участь у святковій церемонії, на якій, як повідомляють, були присутні двоє її дітей: 85-річна донька та 81-річний син. “Я дуже щасливий. Моє серце сповнене”, – сказала вона на церемонії в Накагаві.

Відповідаючи на питання про майбутні цілі, вона сказала, що їй виповниться 109 років у 2025-му, але вона хоче “наполегливо працювати до 110”.

7 березня Книга рекордів Гіннеса оголосила, що категорія найстаріших перукарів розділена на чоловічу та жіночу категорії. Найстарішим барбером вважався Ентоні Манчінеллі, який працював у Нью-Йорку принаймні до 107 років. Але чоловік вже пішов з життя.

Згідно з даними японського уряду, Шацуї Хакоїсі є однією з 95 тисяч довгожителів країни. Загалом в Японії налічують 36 млн людей у ​​віці 66 років і старше. А це майже 30% населення країни.

Як розповідало BitukMedia, мешканка американського будинку для літніх людей вирішила відзначити свій 104-й день народження у в’язниці штату Нью-Йорк. Виконати бажання довгожительки допоміг місцевий шериф.

Запустити сільськогосподарську революцію: знайшли спосіб вирощувати гігантські овочі

0
Плоди африканського баклажана виросли більшими, ніж зазвичай, завдяки деяким генетичним змінам. Фото - Zach Lippman

Незабаром на наших столах можуть з’явитися крупнішіі та смачніші помідори та баклажани. Команді вчених з Університету Джонса Хопкінса (США) вдалося знайти гени, які контролюють розмір плодів у рослин родини пасльонових.

Про це розповідає New Atlas.

Автори дослідження запевняють, що замислили справжню революцію в сільському господарстві всього світу. Їхня відкриття може призвести до виведення принципово нових сортів томатів і баклажанів, які прийдуть на зміну існуючим сортам з надто дрібними плодами.

Генетик Майкл Шатц та його колеги вже кілька років займаються масштабним проєктом з розшифрування геномів 22 культур сімейства пасльонових – томатів, картоплі та баклажанів. Йдеться про культури, які з давніх-давен культивуються людиною і в багатьох регіонах планети є основою раціону.

Команда генетиків з Університету Джонса Хопкінса та Лабораторії Колд-Спрінг-Харбор, США, виявила ключові гени, що відповідають за розмір томатів та баклажанів. Використовуючи технологію CRISPR-Cas9, вчені навчилися керувати цими генами. Саме цей метод і відкриває шлях до виведення нових сортів сільськогосподарських культур.

У ході дослідження американські фахівці виявили: більше половини генів у рослинах дублювалися протягом мільйонів років. “ДНК рослин постійно змінюється, додаючи або втрачаючи послідовності. Ми помітили, що зміни широко поширені. Але ми не розуміли, як вони впливають на характеристики плодів”, – пояснив один з авторів нового дослідження Майкл Шац. Щоб з’ясувати, як дубльовані гени впливають на рослину, вчені використали технологію CRISPR для їх редагування.

В експериментах з австралійським пасльоном вчені “відключили” обидва варіанти гена CLV3 – й отримали деформовані плоди. Проте відключення лише однієї копії цього гена дозволило отримати крупніші та правильно сформовані плоди.

Одним із ключових відкриттів стало виявлення гена SaetSCPL25-like в африканському баклажані. Він визначає кількість насіннєвих камер усередині плода – чим їх більше, тим більший плід. У ході експериментів американські вчені модифікували цей ген у томатів і змогли виростити значно крупніші овочі.

На думку науковців, їхня робота закладає основу для майбутнього продовольчої індустрії. Генетичне редагування дозволить підвищити врожайність, зробити плоди стійкішими до кліматичних умов та адаптувати рослини до нових регіонів.

“Досить одного насіння, щоб запустити сільськогосподарську революцію. Так, генетично покращені культури можуть змінити ринки продовольства по всьому світу”, – тріумфує Майкл Шац.

Як розповідало BitukMedia, американський стартап Colossal Biosciences намагається відродити доісторичного мамонта. Своїм першим кроком дослідники вивели “волохату мишу”. Так перевірили процеси редагування генів. Сподіваються, що мамонтеня побачить світ вже до 2028 року.

Військовий власноруч зняв свій банер з Алеї зниклих безвісти (ВІДЕО)

0
Фото - Тлумацька міська рада

Василь Казимірко з села Нижнів на Івано-Франківщині у 2022 році захищав Маріуполь і потрапив у російський полон. Його звільнили через три роки – у лютому 2025 року. А 4 березня чоловік самостійно зняв банер зі своїм фото з Алеї зниклих безвісти.

Про це повідомили у Тлумацькій міській раді.

58-річний Василь Казимірко потрапив у полон 12 квітня 2022 року у Маріуполі. Він провів у неволі майже три роки. Військового звільнили під час обміну полоненими 5 лютого 2025 року у форматі 150 на 150, розповідає “ШоТам”.

Захисник служив у Маріуполі водієм-санітаром в першому автомобільному відділенні 3-го автомобільного взводу 8-ї окремої автомобільної санітарної роти.

“Тлумацька міська територіальна громада щиро вітає свого Героя з поверненням на рідну землю! Бажаємо Василю Казимірку міцного здоров’я, швидкого відновлення та мирного життя у колі рідних та близьких!” — написали в міській раді.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений Шо там? (@sho_tam_)

Як розповідало BitukMedia, 19-річний прикордонник вивів побратимів з напівоточення та став наймолодшим Героєм України.

Клонувати правителя: на вершині піраміди знайшли моторошних ляльок

0
Зображення - .J. PRZEDWOJEWSKA-SZYMAŃSKA/PASI

Археологи з Варшавського університету виявили на вершині стародавньої піраміди в Сан-Ісідро (Сальвадор) п’ять глиняних людиноподібних фігурок. Всі вони виглядають доволі моторошно. Артефакти віком 2400 років могли відігравати важливу роль у ритуалах індіанців.

Про це розповідає IFL Science.

В Сальвадорі виявили загадкову колекцію з п’яти глиняних ляльок з головами, що обертаються. Стародавні фігурки вражають не лише витонченістю виконання, а й тим, що їх знайшли на вершині найбільшої піраміди країни в Сан-Ісідро.

Колекція – це три великі ляльки заввишки близько 30 см і дві меньші – 10-18 см. У всіх ляльок в стилі “болінас” рухливі голови за рахунок конічних виступів на шиях та заглибленнях в основі кожної голови.

Зображення – .J. PRZEDWOJEWSKA-SZYMAŃSKA/PASI

За словами археологів, ляльки виготовлені з дуже якісної глини. Майстер зумів навіть передати емоції, причому дуже різні. “У трьох великих фігурок якийсь порожній погляд, але коли ви переводите погляд і дивитеся на них зверху вниз, вони виглядають сердитими. Потім, якщо ви піднімаєте фігурку на рівень очей, вона починає дивитись зневажливо, навіть відсторонено. А якщо ви відходите далі, вони починають виглядати наляканими через прочинені губи, оголені зуби і висунуті язики”, — розповів доктор Ян Шиманьський з Варшавського університету. Він упевнений, що такий вираз облич — не випадковість, а усвідомлений задум.

Зображення – .J. PRZEDWOJEWSKA-SZYMAŃSKA/PASI

Хто міг створив ці вишукані артефакти, Шиманьский не знає. За його словами, Сан-Ісідро розташований посередині того, що можна назвати прикордонною зоною між великими районами досліджень. На заході та півночі лежить Мезоамерика, де колись домінували майя, тоді як схід і південь зайняті Істмо-Колумбійською територією, де мешкали доіспанські культури, що розмовляли мовою чибча.

Шар грунту, в якому знайшли статуетки, датують періодом між 410 і 380 роками до н. е. Схоже, ляльки були створені задовго до того, як якась із цих культур стала відомою.

Також складно зрозуміти, як їх використовували. Є припущення, що це можуть бути портрети реальних людей. Наприклад, в однієї з фігур татуйоване обличчя і вужчі стегна, ніж в інших. Статуетка могла зображати главу сім’ї, інші — його дружин і дочок.

Як альтернатива, Шиманський припускає, що фігурки могли використовуватися під час “ритуалів, які включали б відтворення деяких реальних або міфічних подій”. “У мезоамериканських уявленнях, які простежуються ​​і сьогодні, відтворити щось означало фактично створити це”, — пояснює доктор Ян Шиманьський. “Отже, якщо правитель вирішив замовити скульптуру самого себе, він фактично клонував себе, дозволяючи собі наглядати за своїм народом, навіть за своєї відсутності”.

Цікаво, що на жодній із ляльок не було одягу. Очевидно, їх можна було одягати і роздягати, щоб демонструвати різних персонажів і брати участь у різних церемоніях або обрядах. “Таким чином, ви могли одягати одяг залежно від того, яку роль мали відіграти ці фігурки”, — каже Шиманский.

Щоб дізнатися більше про уявлення або ритуали, в яких брали участь ці ляльки, а також про ляльководів, команда Шиманського продовжує розкопки піраміди в Сан-Ісідро.

Як розповідало BitukMedia, археологи знайшли фігурку з інопланетними рисами.

“Все почалось як жарт”: Овочевий оркестр потрапив до Книги рекордів Гіннеса (ВІДЕО)

0
Фото - Книга рекордів Гіннеса

Морквяний рекордер, труби з цукіні, ударні зі шматочків баклажана та скрипка з цибулі-порей. Вже 27 років Овочевий оркестр з Відня (Австрія) грає на своїй городині. А тепер потрапив до Книги Гіннеса.

Про це розповідає сторінка реєстру рекордів.

Овочевий оркестр, організований 11-ма талановитими музикантами, потрапив до Книги рекордів Гіннеса, після того, як дав 344 концерти. Таке досягнення ще ніхто не перевершив.

Історія Vegetable Orchestra почалася 1998 року, коли друзі зібралися разом за приготуванням вечері. Вони обговорювали креативні ідеї та зійшлися на тому, що хочуть створити власний унікальний музичний гурт. “Все починалося як жарт”, – зізнався засновник групи Маттіас Майнхартерт.

Музичні інструменти виконавцям доводиться вирізати перед кожним виступом – овочі швидко втрачають свою форму і починають гнити. Отже інструменти виготовляють за годину до виступу з використанням свіжих овочів.

Серед інструментів власного винаходу — морквяні блокфлейти, тріскачки з баклажанів, труби з цукіні тощо. Їхнє звучання посилюється за допомоги спеціальних мікрофонів.

Джерелом натхнення членів колективу можна вважати композиції Джона Кейджа. Репертуар групи складається з саунд-арту, експериментальної й електронної музики. Група виконує інтерпретації Ігоря Стравінського, німецької електроніки й австрійської групи Radian, а також власні доробки. Усі композиції створені виключно для живого виконання.

Popfest 2015 Відень, Австрія. Фото – Wikipedia

Якщо ж якийсь овоч не зіграв, знадобиться для супу. Куплену та невикористану городину музиканти використовують для приготування страв, які зазвичай подають після концерту. А от вирізані інструменти артисти утилізують як звичайні органічні відходи.

“Ми вважаємо, що можемо видавати звук, який не можуть жодні інші інструменти. Різницю чути. Іноді звучить ніби тварини, іноді просто абстрактні звуки”, — розповіли учасники оркестру.

Щоправда, музиканти зізнаються, що іноді мають складнощі зі створенням нових композицій. Натомість учасники створили свою власну систему для написання та запису своїх творів. “Зовнішній вигляд варіюється від класичних ритмічних патернів до графічних позначень або коміксів, і деякі з них досить абстрактні”, – сказали вони.

“Нам подобається грати в місцях із неупередженою аудиторією, концентрованою атмосферою та гарною системою акустики”, — розповіли музиканти, а отже і від глядачів ід час концертів вони очікують повної віддачі.

Проте у роботі музакантів є й те, що їм дуже не подобається. Зокрема, учасники оркестру ненавидять говорити про вегетаріанство та своє ставлення до цієї системи харчування. “Ні, ми не… Більше не питай”, – відрізали вони.

Як розповідало BitukMedia, новозеландську птахоферму Хокс-Бей відвідав справжній симфонічний оркестр. Музиканти у чорних фраках зіграли для аудиторії з двох тисяч курей. Вони виконали твір Chook Symphony № 1, створений спеціально для курчат на основі наукового дослідження про те, що музика бароко сприятлива для свійських птахів.