Середа, 15 Жовтня, 2025
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Пошук...
Home Blog Page 7

Втома під контролем: науковці створили сенсор, що вимірює її так само просто, як тиск

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Jun Chen Lab/UCLA

Чи можна побачити втому за допомогою моргання? Дослідники з Каліфорнійського університету (США) переконані, що так. Вони створили м’який сенсор, який кріпиться до повіки й у реальному часі відстежує рівень виснаження — без батарей, камер і громіздкого обладнання. Чи стане ця технологія новим стандартом у моніторингу здоров’я?

Про це розповідає Techxplore.

Протягом десятиліть інженери розробляли датчики для вимірювання серцебиття, тиску, дихання чи рівня кисню. Але з втомою все було складніше: більшість методів покладалися на суб’єктивні опитування, ЕЕГ або камери — не завжди зручно і не завжди точно.

Команда з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі (UCLA) представила сенсор нового типу, що відстежує кліпання очей (моргання). Пристрій кріпиться до повіки як “друга шкіра”. Сенсор працює автономно, тобто не потребує підключення до зовнішніх джерел енергії.

“Ми давно знаємо, що втома – це не просто сонливість. Вона впливає на реакцію, концентрацію й навіть безпеку. Але виміряти її поза лабораторією було майже неможливо”, — пояснює дослідниця Цзін Сюй з UCLA.

Сенсор виготовлений із тонкого еластомеру з нанесеною золотою котушкою, під яким розташована магнітоеластична плівка з мікромагнітами. Кожен рух повіки викликає зміни в магнітному полі, які перетворюються на чіткий електричний сигнал. “Технологія працює навіть у вологих умовах, бо магнітні поля проникають крізь воду й не втрачають властивостей”, – додає керівник проєкту, професор Джун Чен.

Рухи повік перетворюються на електричні сигнали, які далі обробляє штучний інтелект. Нейромережа аналізує шість параметрів моргання і визначає рівень втоми з точністю 96,4%.

У 2021 році лабораторія Чена першою у світі виявила “гігантський магнітоеластичний ефект” в м’яких полімерних матеріалах. Це відкрило шлях до створення нових біоелектронних пристроїв — від сенсорів пульсу й дихання до імплантованих кардіомоніторів та навіть систем збору енергії з рухів тіла.

Новий сенсор може знайти застосування в транспорті (моніторинг втоми водіїв), у виробництві (для робіт із високою відповідальністю), в освіті та навіть у військовій сфері.

У перспективі команда UCLA планує розширити застосування технології для контролю інших показників здоров’я, наприклад, серцевого ритму чи дихальних функцій.

Як розповідало BitukMedia, група американських вчених виявила в акваріумних рибок даніо-реріо специфічні гени, які відповідають за відновлення сенсорних клітин. Це відкриття потенційно можна буде використати для допомоги людям з цілковитою або частковою втратою слуху та іншими проблемами зі здоров’ям.

Вік не перепона: 66-річна бабуся вийшла у фінал “Міс Всесвіт” (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - missuniversejapan

У рожевій блискучій сукні й на 16-сантиметрових підборах вона впевнено вийшла на сцену, де зазвичай сяють дівчата втричі молодші. 66-річна японка Джунко Сакаї стала найстаршою учасницею конкурсу “Міс Всесвіт Японія” і зірвала овації. Але чи вдалося бабусі змінити уявлення суспільства про вік і красу?

Про це розповідає Asahi.com.

У Японії 66-річна Джунко Сакаї увійшла в історію, ставши найстаршою учасницею конкурсу “Міс Всесвіт Японія”. На сцені вона вийшла в сяючій рожевій сукні та на підборах заввишки 16 см, продемонструвавши впевненість і грацію.

“Це була моя мить. Я була зіркою”, — сказала Сакаї після виступу, який тривав менше хвилини, але приніс їй справжнє визнання.

Вона долучилася до конкурсу, аби надихнути старше покоління й показати, що вік не обмежує можливостей. Історія Сакаї стала особливо символічною напередодні японського свята — Дня поваги до літніх людей (15 вересня).

Сакаї народилася в токійському районі Джімбочо, понад 30 років була домогосподаркою й виховувала сина та трьох дочок. Сьогодні вона вже має трьох онуків.

Два роки тому жінка дізналася про конкурс “Міс Всесвіт Японія”, де немає обмежень за віком і сімейним станом. Саме тоді її чоловік сказав: “Ти завжди ставила інших на перше місце. Тепер час зробити щось для себе”. Ці слова підштовхнули її змінити життя.

Сакаї здобула перемогу у віковій категорії 60+, а згодом дізналася, що цього року організатори Miss Universe скасували вікові обмеження (раніше брали участь лише жінки 18–28 років). Вона вирішила ризикнути і подала заявку.

З квітня до липня Джунко тренувалася разом із 42 фіналістками — здебільшого дівчатами 20–30 років. Танці та промови давалися їй складніше, та вона доводила: “Якщо залишатися відданою, можна змагатися на рівних або й краще”.

Попри фізичні виклики (після вагітностей її вага сягала 80 кг, і залишилися зморшки на животі), вона сміливо взяла участь у показі купальників, хоч замість бікіні їй дозволили одягнути суцільний купальник.

Молодші учасниці називали її “мамою Джунко” й допомагали на сцені. Вона ж, своєю чергою, надихала їх: “Жінку робить красивою впевненість, а не гладенька шкіра”.

Хоча Сакаї не вийшла до фіналу, вона здобула значно більше — стала символом підтримки для жінок будь-якого віку.

Сьогодні Джунко проводить майстер-класи з «ходіння на підборах» для студенток, які вперше готуються до співбесід, та для жінок із фізичними обмеженнями. Вона переконана: “Йти з високо піднятою головою і радіти життю — це найкрасивіше”.

Її уроки стали справжнім натхненням: і для молодих японок, яким складно дивитися в майбутнє з надією, і для старших жінок, які часто відчувають, що після 60 життя ніби закінчується. “Я хочу довести, що після 60 можна сяяти ще яскравіше”, – каже Джунко.

Сакаї не змогла здобути головний приз, натомість їй дістався титул “Міс Конгеніальність” — його дають найдружнішій учасниці. Переможницею “Міс Всесвіт Японія” стала 21-річна Каорі Хашімото.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений Miss Universe Japan Official (@missuniversejapan)

Як розповідало BitukMedia, американка стала культуристкою у літньому віці та взяла участь у змаганнях серед бодібілдерів. “Мені може бути 72, але не смійте називати мене старою”, – каже Рене Лендерс. Гламурна бабуся з Техасу тепер носить блискучі бікіні і змагається з жінками, вдвічі молодшими за неї.

Школярка з Тернополя заробляла ціле літо і придбала Starlink для вчительки-захисниці

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Тернопільський класичний ліцей

Кекси й бісер проти війни. Учениця 7-го класу тернопільського ліцею власноруч заробила гроші на Starlink для своєї вчительки, яка служить у ЗСУ з перших днів повномасштабного вторгнення. Чи може бути щиріший подарунок від учениці вчительці?

Про це розповіли в Тернопільській міській раді.

У Тернополі школярка здійснила вчинок, який розчулив ціле місто.
Учениця 7-А класу Тернопільського класичного ліцею Ярослава Гаврищук подарувала термінал Starlink своїй вчительці Анні Чорній, котра з перших днів великої війни захищає Україну у складі Збройних сил.

Щоб зібрати кошти на обладнання і ще 7 500 гривень на його підключення, Ярослава влітку випікала кекси, виготовляла браслети з бісеру та продавала їх. Усе зароблене вона спрямувала на покупку Starlink для своєї наставниці.

Нещодавно в ліцеї відбулася зустріч з Анною Чорною, яка приїхала у відпустку додому. Учні, вчителі й батьки підготували для захисниці подарунки — малюнки, солодощі та засоби гігієни.

“Ми пишаємося нашою молоддю за їхню активність і небайдужість. Дякуємо Анні Чорній та всім нашим захисникам і захисницям за відвагу та боротьбу за незалежність України”, — наголосили в ліцеї.

Фото – Тернопільський класичний ліцей

Як розповідало BitukMedia, 14-річний школяр співом зібрав 1,3 млн гривень на допомогу ЗСУ.

Україна на смак: у Кропивницькому з овочів і фруктів склали мапу-рекордсменку

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Кропивницька міська рада/ Facebook

Як виглядає Україна, якщо скласти її з персиків, винограду, картоплі чи грибів? Відповідь дали у Кропивницькому: там до Дня міста представили унікальну мапу “Україна – Житниця”, яка одразу ж потрапила до Національного реєстру рекордів.

Про це повідомила керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова.

У Кропивницькому до Дня міста створили рекордну мапу України з овочів, фруктів, насіння та грибів. Композиція під назвою “Україна – Житниця” вразила як масштабом, так і символізмом.

На площі 38,8 кв. м виклали 28 сортів дарів землі – загальною вагою 840 кг. Кожна область була представлена тим, що вирощується найкраще саме там:

  • Крим – персики,
  • Івано-Франківщина – часник,
  • Луганщина – гарбузи,
  • Донеччина – кабачки,
  • Запорізька область – баклажани,
  • Одеська – виноград,
  • Житомирщина – картопля,
  • Закарпаття – груші,
  • Хмельниччина – цибуля,
  • Чернівецька область – гриби,
  • Львівщина – синя капуста,
  • Миколаївська область – томати,
  • Чернігівщина – огірки,
  • Тернопільщина – яблука,
  • Полтавщина – кукурудза,
  • Херсонщина – кавуни,
  • Харківська область – буряки,
  • Волинь – морква,
  • Рівненщина – сливи,
  • Вінниччина – цукрові буряки,
  • Дніпропетровська область – капуста,
  • Сумська область – солодкий перець,
  • Кіровоградська область – пшениця.
  • Київщина – яблука,
  • Київ – каштани.

“Ця мапа символізує надзвичайну силу і єдність українців”, – зазначила Лана Вєтрова й оголосила новий рекорд: найбільша мапа України — 7 метрів 60 см завдовжки, 5 метрів 10 см завширшки, 840 кілограм і 28 найменувань складників. Сертифікат про Національний рекорд Лана Вєтрова вручила секретарю Кропивницької міської ради Олегу Колюці.

Фото – Кропивницька міська рада/ Facebook

Загалом мапа відтворила врожайність кожного регіону, ставши гастрономічною і водночас культурною візитівкою країни. “Ми завжди закликаємо організаторів дуже ретельно формувати ідею рекорду. Адже рекорд – це не лиш метри чи кілограми. Це, в першу чергу, та важлива думка, яку ви хочете донести світові через свій рекорд”, — зазначила Лана Вєтрова.

Особливу подяку висловили Кропивницькій міській раді та координаторці проєкту Катерині Черкаській, яка підкреслила: “Це — не просто карта й овочі. Це дійсно скарб, зібраний нашими аграріями під час великої війни”.

Як розповідало BitukMedia, на Говерлі група підлітків з різних куточків України встановила унікальний рекорд – виконала танцювально-театральну композицію “Гуцульська ватриця”.

Солодка перемога: виростили найбільший персик у світі (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - chilespeachorchard

Чи може проста примха погоди подарувати світовий рекорд? Виявляється – так. У Вірджинії фермер випадково виростив персик, який перевершив усі очікування й потрапив до Книги рекордів Гіннеса.

Про це розповідає портал UPI.

Фермерський сад Chiles Peach Orchard у містечку Кроцет, штат Вірджинія, офіційно здобув титул Книги рекордів Гіннеса за найважчий у світі персик. Його вага склала приблизно 830 грамів.

Рекордний фрукт зірвали на початку вересня. Працівники саду одразу запідозрили, що він може стати новим чемпіоном, і відправили заявку до Книги рекордів Гіннеса. Там підтвердили: персик сорту PF-27A дійсно найбільший у світі.

“Ми не намагалися спеціально виростити найбільший персик. Просто так склалися погодні умови цього року, і ми отримали гігантський фрукт”, – розповів фермер Генрі Чайлз місцевому телеканалу.

Власники саду оголосили в соцмережах: “Тепер це офіційно: ми виростили найбільший персик у світі. Вітаємо Генрі Чайлза з цим досягненням і дякуємо Книзі рекордів Гіннеса за перевірку”.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений Chiles Peach Orchard (@chilespeachorchard)

Персик-рекордсмен став подією не лише для саду, якому вже сотня років, а й для всієї місцевої громади. У Chiles Peach Orchard зазначили, що плід демонструє, яких вражаючих результатів можна досягти завдяки сприятливим погодним умовам і ретельному догляду за садом. Подія вже привернула увагу туристів і журналістів, перетворивши маленьке містечко Кроцет на нову точку на “мапі рекордів”.

Як розповідало BitukMedia, українець з Індіани виростив найбільший у світі сонях.

Котячі мерські вибори завершились тріумфом… “злочину”(ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - соцмережі

У США відбулися вибори, які одночасно змусили сміятися, дивуватися й об’єднали місто. У Сомервіллі, штат Массачусетс, “мером велосипедної доріжки” стала кішка на ім’я Мінерва. Її головне гасло? Одне слово — “Злочин”. Чому саме цей лозунг підкорив серця виборців?

Про це розповідає People.

У місті Сомервілл завершилися, мабуть, найкумедніші вибори року. Тут визначали, хто стане новим “мером велосипедної доріжки”.

За понад два тижні голосування місцеві жителі віддали понад 6 тисяч голосів, обираючи серед понад 70 кандидатів. Більшість із них були котами, хоча траплялися й собаки та навіть інші домашні улюбленці.

Перемогу здобула кішка Мінерва, яка вирізнилася своїм мінімалістичним та провокаційним гаслом “Злочин” (Crime). Це слово не мало серйозної програми за собою: воно було своєрідним мемом, який мешканці Сомервілля сприйняли з іронією.

Власник нової котомерки, Деніел Абрагам, на церемонії оголошення результатів процитував свою вихованку: “Мінерва попросила передати тільки одне: злочин”.

Цей слоган, за словами місцевих жителів, навіть спровокував справжній “акт політичного саботажу”: зникли агітаційні плакати Мінерви та QR-код для голосування просто перед останнім днем виборів.

Попереднім “мером” був трирічний кіт на ім’я Беррі — його господарка жартома “призначила” на цю посаду в липні. Але сусіди вирішили, що їхні улюбленці теж гідні влади, і жарти переросли у справжню виборчу кампанію з десятками плакатів, які прикрасили район.

За посаду “мера велодоріжки” також боролися кіт Пірат, який вів кампанію “Більше корму для всіх”, та Паззл, який виступав за те, щоб кішки більше спали вдень.

Навіть чинна мерка Сомервілла Катьяна Баллантайн долучилася до “перегонів”, жартома підтримавши кота Беррі. “Беррі вже довів, що є надійним лідером, який захищає цінності нашої велодоріжки. А ще я ціную його підхід до боротьби з пацюками”, – сказала вона.

Незвичайні “вибори” стали артінсталяцією та справжнім святом для громади. Мешканці кажуть, що подія об’єднала їх і подарувала безліч приводів для жартів та радості.

@nbc10boston Feisty felines are running for mayor of a Massachusetts bike path, and the election is getting downright dirty. @Brianna Borghi ♬ original sound – NBC10 Boston

Як розповідало BitukMedia, у старості коти стикаються з деменцією так само, як і люди. Нове дослідження показало: мозкові зміни у тварин дивовижно схожі на ті, що відбуваються при хворобі Альцгеймера. Знання про котячу деменцію можуть наблизити до відкриття, на яке людство чекає десятиліттями — дієвих методів лікування одного з найскладніших захворювань ХХІ століття.

Кнопку натискай і світло вмикай: в центрі Києва з’явилася 50-та бронзова мініскульптурка “Шукай!”

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Андрій Проць

Світло, що змінило Київ понад 130 років тому, отримало бронзове втілення. У столиці відкрили ювілейну, 50-ту мініскульптуру проєкту “Шукай!” — “Люди опори”. Вона символічно вшановує енергетиків, які вперше освітлили місто наприкінці ХІХ століття й досі забезпечують його електрикою.

Про це розповіла у соцмережах авторка проєкту, “менеджерка Києва” Юлія Бевзенко.

50-та, ювілейна, скульптурка культурно-історичного проєкту “Шукай!” присвячена людям-опо́рам — енергетикам.

У 1890 році в Києві запрацювала перша міська електростанція. Вона подарувала світло Міському театру (нині — Національна опера), будинкам у центрі та вуличним ліхтарям на Хрещатику й Володимирській гірці. Це стало початком нової епохи. Скульптура “Люди опори” нагадує, що тоді і нині саме енергетики є опорою міста.

“Мініскульптура відтворює лінії електропередач, в яких вгадуються три постаті. Всередині них будинки, в грудях — київські каштани. Це наші люди опори. На них спирається вся країна. А ще вони люди óпору, адже саме вони чинять опір”, – пише Бевзенко.

Мініатюра має інтерактивний елемент: натиснувши кнопку, можна засвітити світло у кожному віконечку.

“Ця скульптура – це прояв нашої культури вдячності. Ми про енергетиків маємо пам’ятати не тільки, коли блек-аут, і дякувати їм не тільки, коли по графіку включається світло, ми маємо дякувати завжди”, – сказала авторка проєкту на відкритті.

Всі фото – Андрій Проць

Меценатом нової мініскульптурки став Олександр Сагура. “Енергетики своєю працею заслужили називатися людьми-опорами. Я радий можливості подякувати ювілейною скульптурою саме їм”, – зазначив голова Київського представництва Прикарпаття та Львівіобленерго, заслужений енергетик України.

Скульптор Юрій Білявський, технічний інженер Богдан Рудківський.

Бронзові символи проєкту “Шукай!”, що розповідають історію Києва, зʼявляються за ініціативи Юлії Бевзенко з 2018 року. Тепер в столиці їх вже пів сотні.

“Шукай!” перетворився на культурну візитівку містаі: він зберігає пам’ять про минуле, формує сучасний міський наратив і робить прогулянки Києвом схожими на пізнавальний квест.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений Менеджерка Києва Юлія Бевзенко (@yuliabevzenko)

Де шукати: вул. Богдана Хмельницького, 17/52, фасад бізнес-центру “Леонардо”.

Як розповідало BitukMedia, 49-та бронзова мініскульптурка зʼявилась у Києві в серпні. Це “Крапля молока”. Вона вшановує організацію, яка понад століття тому врятувала тисячі дитячих життів і заклала основу сучасної педіатричної служби.

Фріда Кало готується увійти в історію аукціонів — і зробить це з ліжка

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Sotheby's

Її обличчя давно стало символом жіночої сили й мистецької сміливості. Але тепер автопортрет Фріди Кало, де поруч із нею на ліжку лежить скелет, може увійти в історію не лише як ікона сюрреалізму, а й як найдорожчий твір жінки-художниці. Чи зможе “Сон (Ліжко)” побити рекорд у $44,4 млн?

Про це розповідає Associated Press.

У Лондоні в аукціонному домі Sotheby’s показали картину Фріди Кало, яка може перевершити всі попередні цінові рекорди. Її автопортрет El sueño (La cama) — “Сон (Ліжко)”, написаний у 1940 році, виставляється на торги з оціночною вартістю від $40 до $60 млн.

На сьогодні найдорожчий твір жінки-художниці на аукціоні — це Jimson Weed/White Flower No.1 Джорджії О’Кіфф, який у 2014 році придбали за $44,4 млн. Найвища ціна за картину Фріди Кало — $34,9 млн. У 2021 році стільки вартувало полотно “Я і Дієго” (Diego and I).

Фріда Кало. “Я і Дієго” (Diego and I) 1949

Артексперти наголошують: “Сон (Ліжко)” — не просто ще один автопортрет. Це рідкісний твір з приватної колекції, а не музейних фондів Мексики.

На полотні художниця зображує себе в оточенні лози, що обплітає її тіло, у ліжку, яке ширяє на тлі небесної блакиті. Над балдахіном — скелет, оповитий динамітом і квітами.

Цей образ водночас алегоричний і автобіографічний. Фріда Кало справді тримала у своєму ліжку пап’є-маше-скелет, нагадування про крихкість життя. Її власна доля була затьмарена важкою автокатастрофою у 18 років, численними операціями та хронічним болем.

“Це психологічний автопортрет, створений у період, коли Кало перебувала на піку творчих сил”, — зазначив Джуліан Доз, віцеголова Sotheby’s Americas.

Картина востаннє виставлялася публічно ще наприкінці 1990-х. Тепер вона стане головною зіркою продажу понад сотні сюрреалістичних творів, серед яких роботи Сальвадора Далі, Рене Магрітта, Макса Ернста та Дороті Таннінг.

Попри те що сама Кало відмовлялася від ярлика “сюрреалістка”, дослідники вбачають в її творчості очевидний зв’язок із течією — через символіку, підсвідомі образи та поєднання життя й смерті в одному сюжеті.

Цікаво, що ринок сюрреалізму нині переживає бум: з 2018 до 2024 року його частка виросла з 9,3% до 16,8%. Минулого року “Імперія світла” Магрітта продалася за $121,2 млн — абсолютний рекорд для жанру.

Перед торгами картина Кало здійснить світове турне — від Лондона до Абу-Дабі, Гонконгу й Парижа. Аукціон відбудеться 8 листопада в Нью-Йорку.

Як розповідало BitukMedia, картина, яку Павло Пікассо написав під час німецької окупації Парижа, вперше буде виставлена на аукціон. Чому портрет Дори Маар, музи художника, зник із публічного простору на десятиліття?

П’яні родичі: шимпанзе щодня вживають еквівалент двох коктейлів

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - earth.com

Фрукти з “градусом” у джунглях — це не метафора. Виявляється, шимпанзе регулярно споживають більше алкоголю, ніж можна було уявити. Але що це каже про нас із вами?

Про це розповідає портал UPI.

Найближчі родичі людини – шимпанзе – у природних середовищах в Африці з’їдають у середньому 4–5 кг фруктів щодня. Частина з них – ферментовані, а отже містять етиловий спирт.

Дослідники з Каліфорнійського університету в Берклі проаналізували 21 вид фруктів в Уганді та Кот-д’Івуарі й підрахували: у харчовому раціоні приматів щодня є близько 14 грамів чистого етанолу. Для людини це дорівнює одному “стандартному” американському напою. Але з урахуванням ваги тіла (близько 40 кг у шимпанзе проти 70 кг у людини) — це майже дві “порції” алкоголю на день.

“Навіть при низьких концентраціях алкоголь у раціоні накопичується. Тварини споживають 5–10% своєї ваги у вигляді фруктів щодня. Це суттєва доза”, – пояснив професор інтегративної біології Роберт Дадлі.

Науковці поки не знають, чи шукають шимпанзе свідомо фрукти з вищим вмістом спирту. Якщо так, їхня “алкогольна норма” може бути ще більшою.

Дадлі — автор книги “П’яна мавпа: Чому ми п’ємо та зловживаємо алкоголем” (The Drunken Monkey: Why We Drink and Abuse Alcohol), в який запропонував так звану “гіпотезу п’яної мавпи”. Він стверджує, що пристрасть людини до алкоголю має еволюційне коріння: наші спільні з приматами предки тисячі років тому також харчувалися фруктами з високим вмістом спирту.

Інше дослідження, проведене у квітні командою з британського Університету Ексетера, зафіксувало на відео шимпанзе в національному парку Гвінеї-Бісау. Тварини ділилися між собою ферментованими плодами африканського хлібного дерева, які містили алкоголь. Це може означати, що для них “розділити випивку” — теж соціальна практика, як і в людей.

Як розповідало BitukMedia, маленький шимпанзе з Шанхайського зоопарку полюбив дивитися короткі відео на смартфонах відвідувачів. Але тепер його “екранне дозвілля” офіційно під забороною. Від якого лиха хочуть вберегти примата?

“Діти осені”: полярники показали перших новонароджених тюленят

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - НАНЦ

Милі й беззахисні, але такі важливі для науки. Біля української антарктичної станції “Академік Вернадський” народилися перші цьогорічні дитинчата тюленів Ведделла — і це одразу два малюки. Чому їхня поява має значення для дослідження клімату та як українці можуть долучитися до вибору імен –

про це зимівники розповідають на своїй сторінці у Facebook.

Біля української антарктичної станції “Академік Вернадський” з’явилися перші цього року дитинчата тюленів Ведделла. Подвійна радість для команди 30-ї УАЕ: полярники одночасно зафіксували народження двох малят.

За словами біологині Зої Швидкої, обидва новонароджених, ймовірно, самиці, адже характерних плям на животиках у них не виявили. Малята з’явилися на світ на острові Вінтер, що навпроти острова Галіндез, де розташована українська станція.

“Щоб не турбувати мам, полярники здебільшого спостерігають за родинами з дрона. До речі, в такий спосіб вони і дивилися за пологами, дуже співпереживаючи породіллям”, – кажуть у НАНЦ.

Кожна самиця тюленя Ведделла приводить лише одного малюка, а вигодовування триває приблизно три місяці.

Фото – Зоя Швидка, Роман Глущенко, Євген Шаталов

Вчені наголошують: відстеження успішності розмноження цих тварин – критично важливе. Адже процес сильно залежить від морського льоду, площі якого невпинно скорочуються через кліматичні зміни. Менше льоду — гірші умови для народження й виживання дитинчат.

Тим часом полярники вирішили залучити українців до вибору імен для маленьких полярних красунь. Пропозиції приймаються у коментарях під постом у Facebook до 23:59 21 вересня. Автори найцікавіших ідей отримають подарунки — наліпки з пінгвінами.

Читачі спільноти написали вже чимало креативних імені, зокрема Крижинка і Сніжинка,Субота і Неділя (“як найкращі дні тижня”), Зоя (на честь біологині Зої Швидкої) і Галя (від Галіндез), Айстра і Жоржина (“діти осені”).

Як розповідало BitukMedia, українські полярники зі станції “Академік Вернадський” зафільмували, як тюлені-крилеїди ліниво відпочивають на крижині, поки пінгвіни навколо неї активно полюють в океані.

Надурити муху: Ігнобелівську премію вручили за смуги на коровах

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Aichi Agricultural Research Center

Чи можна вирішити багатомільярдну проблему у тваринництві звичайною фарбою? Японські вчені довели: якщо намалювати на коровах смуги, як у зебри, кусючих мух стане вдвічі менше. Чому ж тоді премія – Ігнобелівська?!

Про це розповідає Kyodo News. 

У Бостоні (США) група з 11 японських науковців отримала жартівливу нобелівку з біології — Ігнобелівську премію. Їхнє дослідження довело: фарбування корів у чорно-білі смуги, подібні до зебри, зменшує кількість укусів мух майже на 50%.

Йдеться про премія щороку вручається журналом Annals of Improbable Research за відкриття, які “спочатку змушують сміятися, а потім – задуматися”.

Дослідження, опубліковане ще у 2019 році, показало: кусючі мухи змушують корів менше пастися, їсти та відпочивати, а це призводить до значних економічних втрат у тваринництві. Лише у США вони оцінюються в 2,2 млрд доларів на рік.

Експеримент проводили на японських чорних коровах. Тварин фарбували водорозчинними фарбами: частині наносили білі смуги, частині — чорні, а деяких лишали без змін. Саме “зеброподібні” корови виявилися найбільш захищеними від мух.

Такий метод може стати екологічною альтернативою пестицидам, що нині активно застосовуються для захисту худоби. Це означає не лише кращий добробут тварин, а й менший вплив на довкілля та здоров’я людини.

Дослідження японців продовжує роботу європейських учених, які у 2016 році отримали Ігнобелівку з фізики за відкриття: мухи рідше сідають на білих коней.

Томокі Кодзіма, дослідник Національної організації сільськогосподарських та харчових досліджень, у сорочці з зебровим принтом розповідає про свої висновки на церемонії в Бостоні 18 вересня 2025 року. Фото – Kyodo

Під час церемонії в Бостоні учасник команди Томокі Кодзіма зняв піджак і вийшов до мікрофона у смугастій “зебровій” сорочці. Це викликало сміх глядачів і нагадало, що навіть у науці не варто недооцінювати силу гумору.

Для Японії Ig Nobel стала вже своєрідною традицією: цього року її громадяни отримують нагороду 19-й рік поспіль.

Серед інших цьогорічних лауреатів були науковці, які вивчали, як алкоголь впливає на здатність кажанів літати, і ті, хто довів: іноді вживання алкоголю покращує вимову іноземною мовою.

Як розповідало BitukMedia, біологи з Бристольського університету (Велика Британія) поекспериментували з копитними та строкатими ковдрами. Так вони хотіли зрозуміти, навіщо зебрам їхнє смугасте забарвлення і як воно працює. Дослідження довело, що це камуфляж, але від кого? Відповідь вас здивує.

Забутий замок шотландських королів: що відкрили археологи на острові Айла?

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Зображення - David Simon

Ця історія звучить як сюжет серіалу “Гра престолів”: забутий замок на острові, стародавні клани, амбіційні лорди та боротьба за контроль над морями. Та це не вигадка, а реальна археологічна знахідка у Шотландії.

Про це розповідає BBC.

Археологи повідомили про унікальне відкриття: на острові Айла на Гебридах вони знайшли залишки “забутого” замку. Він був збудований на двох невеликих острівцях у озері Фінлагган і, ймовірно, понад сім століть тому належав правителям, які контролювали великі території на заході Шотландії.

Нащадками цих правителів стали вожді клану Макдональд, що увійшли в історію як Лорди Островів. Саме вони перетворили Фінлагган на політичний та військовий центр, звідки керували Гебридами, Аргайлом та частинами Північно-Західного Гайленду.

Дослідження Фінлаггана триває вже близько 30 років, адже вчені прагнуть краще зрозуміти значення цього місця у королівстві Лордів Островів та його більш давню історію.

Під час розкопок були виявлені залишки замку, що датуються XII–XIII століттями, тобто ще до розквіту влади лордів. Фортеця мала прямокутну кам’яну вежу — типову для середньовічних укріплень у Карлайлі, Бамбурзі та Ланкастері в Англії.

У замку були житлові приміщення, подвір’я, кухні, велика зала для бенкетів, а також каплиця з кладовищем. За словами археологів, прямокутні вежі такого типу часто зводили англо-французькі королі у Британії та Ірландії як символ влади й багатства.

Фортеця могла бути зруйнована через конструктивні проблеми або під час нападів ворогів. Згодом на цьому місці звели палац для Лордів Островів, які поводилися як справжні королі й вважали себе рівними монархам Шотландії та Англії. Відомо, що вони здійснювали напади навіть на материкову частину країни — зокрема, атакували замок Уркгарт на берегах озера Лох-Несс.

У новій книзі, виданій Товариством антикварів Шотландії, зазначено, що саме Фінлагган був головним осередком влади Лордів Островів.

Вчені припускають, що нові знахідки у Фінлаггані допоможуть пролити світло на роль кланів у формуванні політичної карти середньовічної Шотландії.

Як розповідало BitukMedia, поруч із місцем, яке вважають домом легендарного царя Мідаса, археологи натрапили на вражаюче відкриття: у Гордiоні, давній столиці Фрігії, знайшли гробницю родича царя віком майже 2800 років. І це — лише початок розкриття таємниць цього загадкового царства.

Три роки полону з кулею у серці: медики врятували захисника “Азовсталі” (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - скрін Facebook/ Борис Тодуров

Три роки з кулею у серці! Те, що могло стати вироком, стало історією про незламність, виживання та медичне диво. Кардіохірурги Інституту серця у Києві успішно прооперували захисника “Азовсталі”, який провів у російському полоні понад три роки.

Про це розповів на своїй сторінці у Facebook директор установи Борис Тодуров.

“Три роки в полоні з кулею в серці. Люди – титани. Непереможні!!!”, – написав Тодуров.

У Києві кардіохірурги Інституту серця провели унікальну операцію бійцю “Азовсталі”, з серця якого дістали кулю. Захисник провів із нею понад три роки — увесь час у російському полоні.

За словами директора Інституту серця Бориса Тодурова, два місяці тому чоловіка обміняли і госпіталізували до Інституту. Поранення він отримав під час оборони “Азовсталі” у Маріуполі. Попри смертельну загрозу, куля дивом не пошкодила життєво важливих структур.

“На щастя, куля нічого не пошкодила. Зараз ми її видалили. Пощастило хлопцю. Думаю, що проживе довге та щасливе життя”, – сказав Тодуров після завершення операції.

Інститут серця МОЗ України — один із провідних кардіохірургічних центрів країни, розташований у Києві. Тут проводять унікальні операції на серці та судинах, зокрема трансплантації та високотехнологічні втручання.

Борис Тодуров — український кардіохірург, професор, директор Інституту серця. Відомий завдяки складним операціям, зокрема трансплантаціям серця та судин, а також активній громадській позиції під час війни.

Як розповідало BitukMedia, в Києві виконали першу в історії України ретрансплантацію серця. Це друга трансплантація у житті чоловіка, й тепер він житиме з третім серцем. 

Це не Дора, це Пікассо: таємничий портрет коханої митця виходить з тіні через 80 років

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Пабло Пікассо «Жіночий бюст у квітковому капелюсі (Дора Маар)». Фото - Succession Picasso, Paris 2025

80 років у тіні. Картина, яку Павло Пікассо написав під час німецької окупації Парижа, вперше буде виставлена на аукціон. Чому портрет Дори Маар, музи художника, зник із публічного простору на десятиліття?

Про це розповідає The Guardian.

У Парижі аукціонний дім Lucien Paris представив невідому широкому загалу картину Пабло Пікассо — “Жіночий бюст у квітковому капелюсі (Дора Маар)”. Художник написав її в липні 1943 року, в часи німецької окупації французької столиці, і відтоді вона зберігалася в приватній колекції. Продавець, який успадкував картину від бабусі та дідуся неназваного французького колекціонера, попросив зберегти його ім’я у таємниці.

Картина знаменувала завершення дев’ятирічного роману Пікассо з французькою фотографкою і художницею Дорою Маар. Відомо, що стосунки пари були драматичними: Маар часто зʼявлялась на його полотнах як жінка у сльозах — символ не лише особистих конфліктів, а й трагедії громадянської війни в Іспанії. Та нова робота демонструє її в іншому світлі — яскравішому, ніжному, хоч і з відтінком болю: фрагментоване обличчя, напружене й близьке до сліз.

На той час Маар дізналася, що Пікассо (йому було 61) планує залишити її заради 21-річної художниці Франсуази Жило.

Полотно “Жіночий бюст у квітковому капелюсі (Дора Маар)” майже не виставлялося — його бачили лише кілька разів у майстерні художника на вулиці Ґран-Оґюстен у Парижі. В серпні 1944 року картину придбав приватний французький колекціонер. З того часу про її існування знали тільки з чорно-білої фотографії в каталозі.

Брассай (1899-1984), полотна та скелет кролика висять на стіні, в кутку студії Пікассо, вулиця Гран-Огюстен, Париж, 3 травня 1944 року. У центрі – картина “Жіночий бюст у квітковому капелюсі (Дора Маар)”. Фото – © Estate Brassaï – GrandPalaisRmn – © Succession Picasso 2025

Під час Другої світової війни нацисти називали мистецтво Пікассо “дегенеративним” та здійснювали обшуки його майстерні. Хоч його картини не забороняли остаточно, виставки були під загрозою. Це лише підкреслює цінність “таємного” портрета, створеного в атмосфері постійних небезпек.

Аукціонний дім оцінив полотно розміром 80×60 см у 8 млн євро, але очікує виручити значно більшу суму. Картину покажуть публіці за три дні до торгів, які відбудуться 24 жовтня.

Фото – Teresa Suárez/EPA

Аукціоніст Крістоф Люсієн назвав відкриття “важливою віхою не лише в історії мистецтва, а й у приватному житті Пікассо”. “Це освіжаючий портрет Дори Маар — винятковий і сповнений емоцій. Побачити його кольори після десятиліть у тіні — велика подія для нас як експертів”, – зазначив фахівець.

Дора Маар (1907–1997) залишила значний слід у мистецтві не лише як “муза Пікассо”, а й як талановита сюрреалістична фотографка. Вона вплинула на його стиль, але водночас наголошувала: “Жоден портрет Пікассо – це не я. Всі вони – Пікассо”.

Як розповідало BitukMedia, картина-“привид”, яку понад 400 років вважали втраченою, раптово “випливла” у стінах старовинного паризького маєтку. Тепер світ має нового “Рубенса” — і це відкриття вже називають сенсаційним.

Дельфін з минулого: що приховувала пустеля протягом мільйонів років?

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - соцмережі

Знахідка, що змінює уявлення про минуле. У Перу знайшли скелет морської тварини віком щонайменше 8 мільйонів років, що нагадує дельфіна. Як він опинився в пустелі?

Про це розповідає Reuters.

Перуанські палеонтологи представили скам’янілий скелет стародавньої істоти, схожої на дельфіна. Її вік оцінюють від 8 до 12 млн років.

Знахідку зробили ще в липні у пустелі Окукахе, на південь від Ліми. Колись це місце було частиною Тихого океану. Палеонтолог Маріо Урбіна, який входив до команди відкривачів, пояснив, що у ті часи прибережні гори створювали природний бар’єр від сильних течій, і регіон був спокійним прихистком для морських тварин. “Це був справжній готель для океанічних мешканців”, – каже вчений.

Морська екосистема тут існувала приблизно 45 мільйонів років, і саме тому пустеля нині вважається своєрідним кладовищем доісторичних істот. Дослідники з державного Інституту геології, гірничої справи та металургії (INGEMET) зазначають: такі відкриття допомагають краще зрозуміти, як змінювався рельєф та берегова лінія Перу протягом тисячоліть.

Пустеля Окукахе не вперше дивує сенсаційними відкриттями. Раніше цього року там знайшли скам’янілі рештки родича білої акули віком близько 9 млн років. А ще в квітні 2024 року в іншому регіоні Перу представили викопний череп найбільшого відомого річкового дельфіна, який жив на території сучасної Амазонії близько 16 млн років тому.

Таким чином, Перу поступово стає одним із ключових центрів вивчення доісторичної морської фауни.

Як розповідало BitukMedia, у Патагонії знайшли скам’янілі рештки хижака завдовжки 3,5 м з величезними зубами – “стейк-ножами”. Близький родич крокодилів жив 70 млн років тому і міг полювати навіть на динозаврів.

1...678...530Page 7 of 530

©Усі права захищено. Копіювання матеріалів сайту лише з дозволу редакції

Рубрики

Видання