Середа, 29 Липня, 2026
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 7

Закохані незаконно піднялися на вершину хмарочоса заради пропозиції

0
Фото - angela_nikolau

Що ви готові зробити заради освідчення в коханні? Один чоловік вирішив, що традиційна вечеря чи каблучка в ресторані – надто банально. Тож він разом із коханою видерся на шпиль одного з найвідоміших хмарочосів світу, на висоту 443 м над Нью-Йорком. Романтичний жест виявився настільки небезпечним, що закохані тепер постануть перед судом.

Про це розповідає EuroNews.

Пара відчайдухів Анджела Ніколау та Іван Біркус опинилася в центрі гучного скандалу після того, як незаконно піднялася на антену легендарного хмарочоса Empire State Building.

За даними прокуратури Нью-Йорка, закохані пробралися на закритий для відвідувачів поверх і дісталися до самої верхівки будівлі. Там вони розгорнули чорний банер із написом: “Коли сила любові переможе любов до влади, світ пізнає мир”.

Відео з новинних гелікоптерів зафіксувало, як після цього пара спустилася трохи нижче, де Іван, схоже, зробив Анджелі пропозицію руки і серця. На своїх сторінках у соцмережах Ніколау опублікувала фотографії пригоди, серед яких і знімок каблучки на тлі Мангеттена, що простягнувся далеко внизу.

Втім, романтичний момент мав і небезпечний бік. Поліція повідомила, що після виявлення альпіністів довелося майже пів години чекати на вимкнення антени, перш ніж рятувальники змогли почати підйом. Співробітники екстрених служб піднялися на висоту близько 381 м, щоб перехопити екстремалів шляхом вниз.

Слідчі також виявили зламаний замок на дверях службового приміщення на 104-му поверсі будівлі, звідки можна потрапити до антени. Для туристів найвищим доступним рівнем є 102-й поверх із оглядовим майданчиком. Щоб піднятися вище, потрібна спеціальна перепустка.

Керівництво Емпайр-стейт-білдінг назвало сходження “несанкціонованим”. Як саме пара руферів оминула систему безпеки, поки не повідомляється.

Тепер Анджелу Ніколау та Івана Біркуса звинувачують у створенні загрози для життя, незаконному проникненні та інших правопорушеннях. Після судового засідання їх відпустили без застави відповідно до законодавства штату Нью-Йорк.

Виходячи із суду, пара майже не спілкувалася з журналістами. Лише Іван коротко пояснив мотиви вчинку словами: “Ми віримо в кохання”.

Їхній адвокат Джейсон Крінскі теж не приховував захоплення романтичним жестом. “Що за спосіб зробити пропозицію! Про таке можна лише мріяти. Треба віддати йому належне”, – сказав юрист.

Історія цих екстремалів вже добре відома багатьом глядачам. У 2024 році про них вийшов документальний фільм Skywalkers: A Love Story, присвячений їхнім небезпечним сходженням на хмарочоси та історії кохання.

Водночас підкорення шпиля Емпайр-стейт-білдінг не є безпрецедентним. У різні роки інші сміливці також намагалися дістатися верхівки будівлі, здебільшого без дозволу. Виняток зробили лише для актора і музиканта Джареда Лето, якому у 2023 році офіційно дозволили піднятися до основи антени для промоції концертного туру.

А от для цієї закоханої пари романтична пригода над Нью-Йорком може завершитися не лише заручинами, а й кримінальною справою.

Як розповідало BitukMedia, у Дубаї (ОАЕ) естонський канатоходець Яан Руз прогулявся між хмарочосами Emirates Towers на висоті 224 м. Довжина натягнутого каната становила близько 100 м.

“Єдиний хлопець у Тасманії, якому пробачають усе”: чому всі обожнюють гігантського тюленя Ніла (ВІДЕО)

0
Фото - Sam Volker Photography

Що може бути більш дивним, ніж затор на дорозі через тюленя вагою в тонну? Саме це зараз переживають мешканці австралійської Тасманії. Гігантський морський слон на ім’я Ніл знову повернувся до містечок південного узбережжя, трощить паркани, лякає водіїв і навіть пошкодив автомобіль. Але замість обурення місцеві жителі буквально закохані у свого незвичайного сусіда.

Про це розповідає The Guardian.

П’ятирічний Ніл належить до виду південних морських слонів і вже давно став місцевою знаменитістю. Останніми тижнями він регулярно з’являється у населених пунктах Тасманії, обходить загородження, лежить просто посеред дороги та випробовує на міцність паркани, дорожні конуси й інші предмети.

Мер муніципалітету Тасман (Tasman Council) жартує, що автомобілям краще не траплятися на шляху Ніла. “Він рухається не надто швидко, але якщо вирішить спертися на капот чи вріжеться в машину, нічого доброго з цього не буде”, – каже посадовець.

Попри всі витівки, Ніл має статус справжньої знаменитості. Незалежна сенаторка від Тасманії Джакі Лембі навіть пожартувала, що він – “”єдиний хлопець у Тасманії, який може зупинити рух, ігнорувати всіх навколо і все одно залишатися улюбленцем”.

Експерти наголошують: у поведінці Ніла немає нічого незвичайного. За словами фахівчині з морських ссавців Джейн Янгер з Університету Тасманії, тюлень просто поводиться так, як і належить представникам його виду.

Ніл народився у Тасманії в 2020 році й відтоді щороку повертається до цих місць. Проте тепер він значно більший. “Зараз він важить приблизно тисячу кілограмів і просто став набагато здібнішим до бешкетування. Він ламає паркани й чіпляється до автомобілів лише тому, що дуже великий”, – пояснює науковиця.

І це ще не межа. Дорослі самці морських слонів зазвичай важать понад дві тонни, а найбільші можуть набирати до трьох із половиною тонн.

Науковці припускають, що Ніл опинився в Тасманії випадково. Більшість південних морських слонів живуть за тисячі кілометрів звідси – на субантарктичних островах Маккуорі та Герд.

Морський еколог Клайв Мак-Магон пояснює, що Ніл зараз переживає період так званого “відпочинку на суші”. У природних умовах молоді самці в цей час збираються разом, граються і вчаться боротися один з одним.

Але Ніл залишився без товариства. “Коли поруч немає інших молодих самців, він змушений відпрацьовувати свою поведінку на дорожніх конусах, стовпчиках та інших предметах”, – каже науковець.

Фахівці навіть припускають, що гігантський тюлень почувається самотнім. Морські слони зазвичай люблять лежати великими групами, притискаючись один до одного. “Часто можна побачити, як він спить, притулившись до паркану. Ймовірно, йому просто хочеться відчувати, що поруч є хтось іще”, – додає Мак-Магон.

Тим часом доля всього виду викликає серйозне занепокоєння. Нещодавно південного морського слона внесли до категорії вразливих видів. Причиною став спалах пташиного грипу, який вразив чотири з п’яти найбільших популяцій цих тварин. У деяких колоніях загинуло понад 90% дитинчат, а лише на острові Герд померли близько 13 тис. малюків.

Попри це мешканці Тасманії продовжують миритися з витівками свого незвичайного гостя. Влада лише просить людей не наближатися до Ніла ближче ніж на 20 м, а власників собак – тримати своїх улюбленців щонайменше за 50 м від тварини.

Науковці ж переконані: поява Ніла – це рідкісний шанс ближче познайомитися з дивовижним світом океану і нагадування про те, наскільки важливо берегти середовище, у якому живуть ці велетенські, але напрочуд зворушливі тварини.

Як розповідало BitukMedia, в австралійському місті Хобарт, що у штаті Тасманія, жінка запізнилася на роботу через 600-кілограмового тюленя. Той заснув перед її автомобілем. Це відома місцевим жителям тварина на ім’я Ніл.

Їздити Європою і знайомитися з людьми: компанія відкрила вакансію “мисливця за харизмою”

0
Ілюстративне фото: кадр із фільму «Форрест Ґамп» (1994). Фото - Paramount Pictures

Деякі вакансії в описі звучать занадто привабливо, щоб бути правдою. Ця — одна з них. Кандидату обіцяють подорожі Європою, оплачені готелі і зарплату лише за одне: балачки з людьми. Хто і навіщо готовий за це платити?

Про це розповідає EuroNews.

Додаток для саморозвитку RiseGuide оголосив набір на незвичайну посаду — Global Charisma Scout, або “глобальний мисливець за харизмою”.

Майбутньому працівнику пропонують зарплату в 3000 доларів (близько 2630 євро) на місяць за те, щоб він протягом восьми тижнів подорожував Європою та… розмовляв із незнайомцями.

Завдання учасника — відвідати кілька великих європейських міст і оцінити, наскільки легко там знайомитися з новими людьми. Під час поїздки потрібно буде вести нотатки та виставляти кожному місту оцінки за трьома критеріями: привітність мешканців, їхню товариськість і готовність до спілкування.

На основі цих даних компанія планує створити Європейський індекс харизми — своєрідний рейтинг міст, де найпростіше завʼязати випадкову розмову.

До маршруту вже включили вісім популярних напрямків:

  • Рим;
  • Барселона;
  • Лісабон;
  • Париж;
  • Дублін;
  • Афіни;
  • Амстердам;
  • Берлін.

Окрім зарплати, компанія обіцяє повністю оплатити авіаквитки, проживання в готелях та всі враження під час подорожі.

Вимоги до кандидатів доволі прості: потрібно бути енергійним, відкритим до спілкування, любити людей, вміти самостійно подорожувати та бути готовим два місяці жити “на валізах”. Знання другої мови стане перевагою.

Щоб податися на вакансію, потрібно надіслати резюме та записати відео тривалістю від трьох до чотирьох хвилин, у якому розповісти, чому саме ви підходите на роль “мисливця за харизмою”. Також необхідно додати посилання на свої відкриті сторінки в соцмережах.

Тож якщо ви з тих людей, які легко заводять розмови в черзі, поїзді чи кав’ярні, ця вакансія може виявитися однією з найприємніших робіт літа — адже цього разу за любов до спілкування готові ще й платити.

Як розповідало BitukMedia, в Ірландії обрали молоду пару, яка доглядатиме за безлюдним островом Грейт Бласкет впродовж пів року. Там немає гарячої води та стабільної електрики, проте водяться тюлені та акули. Тим не менш, працівників обирали з тисяч бажаючих з усього світу.

Тримається за рекорд усіма 28 пальцями: кіт Тобі став зіркою Книги рекордів Гіннеса

0
Фото - Книга рекордів Гіннеса

Коли американка шукала приятеля для своєї кішки, вона й гадки не мала, що принесе додому майбутнього рекордсмена. Вже під час знайомства стало зрозуміло: у цього пухнастика є дещо таке, що трапляється вкрай рідко навіть серед котів.

Про це розповідає сайт Книги рекордів Гіннеса.

10-місячний кіт на ім’я Тобі з міста Лансінг у штаті Мічиган став справжньою знаменитістю після того, як повторив світовий рекорд за кількістю пальців у котів.

У Тобі — 28 пальців, що на десять більше, ніж у більшості його родичів. Саме стільки мав і попередній рекордсмен — кіт Джейк із Канади, який потрапив до Книга рекордів Гіннеса ще у 2002 році.

Господиня кота, Делейні Гендерсон, розповідає, що шукала нового улюбленця для своєї кішки Конні. До речі, вона теж незвичайна — має по одному додатковому пальцю на передніх лапах.

В оголошенні про Тобі не було жодної згадки про його особливість. Але коли прийомна мама кошеняти сказала кілька слів про його лапи, жінка зрозуміла, що це доля. “Коли я вперше побачила його пальці, просто не могла повірити своїм очам”, — згадує вона.

Коти з додатковими пальцями називаються полідактильними. Така особливість виникає через генетичну мутацію й не є небезпечною для здоров’я тварини.

За словами власниці, попри незвичайні лапи, Тобі почувається чудово. Щоправда, догляд за ним трохи складніший: через додаткові пальці він має аж 30 кігтів, які потрібно регулярно підстригати.

Сам Тобі — надзвичайно енергійний і товариський кіт. Він обожнює стрибати по меблях, може прогризти упаковку з ласощами, а щойно почує, що відкривають дверцята комори, починає голосно вимагати частування.

Та за шаленою енергією ховається дуже лагідний характер. “Він одразу починає муркотіти, якщо його погладити, любить обійми й часто засинає в мене між ногами на дивані”, — каже Делейні.

Попри рекордні лапи, вдома у Тобі є той, хто не дає йому занадто загордитися. Це старша “сестра” Конні, яка час від часу ставить молодшого пустуна на місце. Втім, господарі кажуть, що між ними класичні братньо-сестринські стосунки: вони ганяються одне за одним, граються й водночас дуже прив’язані одне до одного.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений delaney 🦕 (@delaney__henderson)

Історія Тобі стала ще одним нагадуванням про те, що справжні скарби часто чекають не в розплідниках, а в притулках і рятувальних організаціях для тварин. Адже кіт із рекордною кількістю пальців колись теж просто шукав свій дім — і знайшов сім’ю, яка полюбила його не за незвичайні лапи, а за великий характер і добре серце.

Як розповідало BitukMedia, у штаті Алабама (США) семимісячне кошеня на ім’я Доббі прославилося через рідкісну генетичну особливість — додаткову пару вушних раковин. Виглядає так, ніби в нього чотири вуха.

Відтепер під охороною держави: мистецтво сокальських гончарів стало частиною національної спадщини

0
Фото - Dovgan-art/ Facebook

Широкі зелені мазки, великі квіти, птахи та соняшники на білому тлі — цей стиль неможливо сплутати з жодним іншим. Відтепер унікальна традиція, яка народилася понад п’ять століть тому на Львівщині, офіційно стала частиною нематеріальної культурної спадщини України.

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України внесло “Традицію побутування та мистецтво створення сокальської кераміки” до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Сокальська кераміка сформувалася на території міста Сокаль, одного з найвідоміших гончарних осередків країни, історія якого сягає XV століття.

Цей різновид кераміки легко впізнати за характерним декором: великими зображеннями птахів, гілок, пишних квітів, соняшників, розет і навіть годинників. Майстри традиційно використовують широкі мазки зеленого, жовтого та брунатного кольорів на білому тлі, створюючи неповторний художній стиль.

Технологія виготовлення сокальської кераміки також залишається традиційною. Вироби створюють вручну, а потім оздоблюють у кілька етапів.

Сьогодні сокальська кераміка не лише прикрашає оселі, а й продовжує виконувати своє первісне призначення. Глиняні горщики, макітри, миски, глечики, кухлі та дзбанки використовують у повсякденному житті — для приготування страв, зберігання води, молочних продуктів, зерна чи меду. Завдяки властивостям глини такий посуд довше зберігає температуру та смак їжі.

Окремі вироби мають і символічне значення. Декоративні тарелі, кахлі та розписані миски використовують під час релігійних свят, весіль і родинних обрядів, а також як елементи традиційного інтер’єру. Вони вважаються символами добробуту, охайності та гарного смаку господарів.

Фото – Dovgan-art/ Facebook

Після внесення до Національного переліку місцеві громади та майстри мають врахувати рекомендації щодо збереження й популяризації цієї традиції, які розробила Експертна рада з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури.

Фото – Міністерство культури України

Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України існує з 2012 року. Наразі до нього входять уже понад 120 традицій, ремесел, обрядів і культурних практик з різних куточків країни. Тепер серед них почесне місце посідає й сокальська кераміка — мистецтво, яке понад п’ять століть зберігає кольори та символи української землі.

Як розповідало BitukMedia, міністерство культури та інформаційної політики України включило весільний обряд “заплітання долі” до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Цей давній обряд, який зберігся переважно у Стрийському районі Львівської області, є символом родинної єдності, поваги до предків і побажання щасливої долі молодятам.

Швидше за всіх в історії: українська спортсменка встановила новий світовий рекорд

0
Фото - соцмережі

Рекорд, який здавався недосяжним понад три десятиліття, здався завдяки українці. На турнірі в Австрії Людмила Оляновська показала результат, що увійшов до історії світової легкої атлетики.

Про це повідомляє “Суспільне Спорт”.

Українська легкоатлетка Людмила Оляновська встановила новий світовий рекорд у спортивній ходьбі на дистанції одна миля. Історичне досягнення вона показала на турнірі “срібної” серії Континентального туру в Австрії – на турнірі Raiffeisen Austrian Open в Айзенштадті.

33-річна спортсменка подолала дистанцію за 6 хвилин 10,09 сек та впевнено фінішувала першою. Цей результат виявився на 6,63 секунди кращим за попередній світовий рекорд, який протримався 36 років.

Попереднє досягнення належало литовській спортсменці Сада Ейдікіте, яка у 1990 році, виступаючи за збірну СРСР, пройшла милю за 6 хвилин 16,72 сек на змаганнях у Каунасі.

Для Оляновської це вже не перший рекордний успіх цього року. У лютому 2026-го у перший день чемпіонату України з легкої атлетики у Києві, українка також встановила світовий рекорд у спортивній ходьбі у приміщенні на дистанції 5000 м. Людмила Оляновська подолала дистанцію за 19:53.61. Попередній рекорд України становив 20:26. Тож вона приїхала до Австрії вже у статусі чинної рекордсменки світу.

Після нового тріумфу п’ятірка найкращих результатів в історії жіночої спортивної ходьби на одну милю має такий вигляд:

  1. Людмила Оляновська (Україна) — 6:10.09
  2. Сада Ейдікіте (СРСР) — 6:16.72
  3. Рейчел Сімен (Канада) — 6:17.29
  4. Деббі Лоуренс (США) — 6:18.03
  5. Мішелль Рогл (США) — 6:18.07.

Новий рекорд Оляновської став ще одним гучним успіхом української легкої атлетики та підтвердив: українські спортсмени продовжують встановлювати світові стандарти навіть у дисциплінах, де попередні досягнення здавалися майже “вічними”.

Ремонт із сюрпризом: у Бердичеві виявили метричні книги, які можуть допомогти знайти предків

0
Фото - Міністерство юстиції України

Іноді шлях до власного родоводу починається не в архіві, а… під час ремонту. У Бердичеві робітники натрапили на знахідку, яка може відкрити тисячам людей нові сторінки сімейної історії.

Про незвичайну знахідку повідомили в Міністерство юстиції України.

Під час ремонтних робіт у приміщенні Бердичівського відділу ДРАЦС на Житомирщині виявили справжній історичний скарб — метричні книги православних та іудейських громад Бердичівського повіту Київської губернії, датовані 1875–1915 роками.

Йдеться про понад 56 кг архівних документів, які містять записи про народження, шлюби та смерті кількох поколінь жителів регіону. Такі книги є безцінним джерелом для істориків, краєзнавців і всіх, хто досліджує власне родинне коріння.

Фахівці Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирській області впорядкували знайдені документи та передали їх на постійне зберігання до Центральний державний історичний архів України.

У Міністерстві юстиції зазначають, що сьогодні дедалі більше українців цікавляться історією своїх родин, відновлюють втрачені зв’язки між поколіннями та складають власні генеалогічні дерева. І цілком можливо, що саме серед цих документів хтось знайде згадки про своїх прадідів чи прабабусь.

Попереду на архівістів чекає велика робота. Документи мають детально вивчити, сформувати в архівні справи, відцифрувати та включити до Національного архівного фонду України.

Тож знахідка, яка випадково з’явилася під час ремонту старої будівлі, може стати ключем до історії багатьох українських родин і допомогти повернути пам’ять про людей, чиї імена понад століття залишалися прихованими між пожовклими сторінками метричних книг.

Як розповідало BitukMedia, поблизу Галича дослідники виявили артефакти, які пролежали в землі понад п’ять тисяч років і можуть розповісти нові подробиці про життя давніх мешканців Прикарпаття.

“Нікого не залишати позаду”: ветерани ССО на руках підняли побратима на найвищу вершину України (ВІДЕО)

0
Фото - скрін "Центр ветеранів ССО / SOF veterans center"

Коли один із учасників сходження більше не міг іти через біль від протеза, похід на Говерлу міг закінчитися достроково. Але для воїнів Сил спеціальних операцій (ССО) існує правило, яке не прописане в жодному статуті: своїх не залишають. І цього дня воно стало реальністю на висоті понад дві тисячі метрів.

Про це повідомили в ССО.

Ветерани Сил спеціальних операцій ЗСУ на руках підняли побратима з ампутаціями на Говерлу. Символічне сходження відбулося до Дня Конституції України і стало прикладом справжнього братерства та взаємної підтримки.

Як повідомили у Командуванні Сил спеціальних операцій, під час підйому один із ветеранів був змушений зупинитися. Причиною став протез, який сильно натирав і не давав продовжувати шлях.

Проте група не відмовилася від своєї мети. “No one left behind – “Нікого не залишати позаду”. Це одне з негласних правил ССО», — наголосили у Командуванні.

Побратими вирішили не залишати товариша і на руках підняли його на найвищу вершину України. На Говерлі воїни вшанували пам’ять загиблих побратимів, зробили спільні фотографії та разом успішно спустилися вниз.

Символічний підйом організувала Асоціація ветеранів ССО. За словами організаторів, такі ініціативи допомагають ветеранам залишатися частиною бойового братерства, підтримувати одне одного та повертатися до активного життя після служби.

“Наша мета — аби ветерани ССО залишалися частиною спільноти, соціалізувалися, відчували підтримку та могли вести насичене, якісне життя”, — зазначили в асоціації.

Як розповідало BitukMedia, юна волонтерка з Чернігівщини передала понад 7 млн грн для військових, продаючи вироби з бісеру.

Отримали “паспорти” перед великою мандрівкою: у гнізді зіркових лелек Грицика та Одарки закільцювали чотирьох пташенят

0
Фото - скриншот YouTube-канал "Лелека Грицько"

Ще трохи — і вони вперше злетять із рідного гнізда, а згодом вирушать у далеку подорож до теплих країв. Але перед цим четверо лелеченят найвідомішої в Україні пташиної родини отримали власні “паспорти”, які допоможуть ученим стежити за їхньою долею протягом багатьох років.

Як розповіла модераторка ютуб-каналу “Лелека Грицько” Ірина Саражинська, 1 липня у селі Леляки на Полтавщині відбулася одна з найочікуваніших подій сезону для шанувальників ютуб-каналу “Лелека Грицько” — кільцювання чотирьох лелеченят Грицика та Одарки. За процедурою в прямому ефірі стежили 1117 глядачів.

Кільцювання провели науковці Віталій Казанник та Анатолій Подобайло разом зі студентами-практикантами. Спеціальні кільця отримали всі четверо пташенят — Лельович, Махаон, Мрія та Ніка.

На ліву ногу кожному пташеняті одягнули металеве кільце з індивідуальним номером, а на праву — зелене пластикове. Такі кільця вільно обертаються і дають змогу в майбутньому ідентифікувати птахів, якщо їх помітять в Україні чи за кордоном.

Для гнізда Грицика та Одарки це вже четверте кільцювання поспіль — пташенят тут мітять щороку з 2023-го. Кільця для дослідження надав орнітолог Андрій Бокотей.

Під час процедури науковці також зважили та виміряли кожного малюка.

Перше лелеченя отримало кільця Х1367 і Х0267. Його маса становить 3569 грамів, довжина дзьоба — 11,35 см, а крила — 36,2 см.

Друге пташеня, з кільцями Х1368 і Х0268, важить 3580 грамів. Його дзьоб має довжину 11,9 см, а крило — 39,9 см.

Третє лелеченя, позначене кільцями Х1369 і Х0269, важить 3590 грамів. Довжина його дзьоба становить 11,9 см, а крила — 41,2 см.

Найважчим виявилося четверте пташеня — 3610 грамів. Воно отримало кільця Х1370 і Х0270. Довжина дзьоба становить 12,23 см, а крила — 41 см.

Перед тим як повернути лелеченят до гнізда, фахівці також виміряли й саму домівку знаменитої пари. Висота гнізда становить 45 см, його діаметр — 150 на 155 см, а діаметр лотка — 105 на 118 см.

“Гніздо було порожнім упродовж усієї процедури кільцювання, клекіт Грицика та Одарки час від часу чувся поруч, але в гніздо вони не прилітали”, – пише Саражинська.

Кільцювання є важливою частиною орнітологічних досліджень. Воно допомагає дізнатися, куди мігрують птахи, скільки живуть, чи повертаються до рідних місць і навіть із ким створюють пари.

Тож тепер у чотирьох лелеченят Грицика та Одарки є власні номери й офіційний статус учасників великого наукового дослідження. А шанувальникам каналу залишається чекати їхнього першого польоту та, можливо, майбутнього повернення до рідного гнізда.

До речі, за кілька днів до кільцювання у гнізді Грицика та Одарки завершилася ще одна історія, за якою уважно стежили прихильники лелечої родини.

У неділю, 28 червня, в прямому ефірі “вибухнуло” п’яте яйце, з якого так і не вилупилося пташеня. За словами орнітолога та наукового співробітника Національного природного парку “Пирятинський” Анатолія Подобайла, називати це вибухом було б перебільшенням.

“Уламки шкаралупи розлетілися приблизно на двадцять сантиметрів, а жовтий вміст витік і просочився в підстилку”, — пояснив науковець.

У цей момент поруч із лелеченятами перебувала Одарка. Камера зафіксувала, як вона відкинула частину забрудненої підстилки до краю гнізда, а частину, ймовірно, проковтнула. Шкаралупа ж залишилася лелечентам.

Нагадаємо, йдеться про п’яте яйце, яке Одарка знесла в період із 13 до 21 квітня. Батьки більше місяця по черзі його висиджували, однак пташеня так і не з’явилося на світ. Після вилуплення інших малюків яйце ще понад місяць лежало в гнізді, час від часу перекочуючись з одного місця на інше.

Анатолій Подобайло припускає, що це могло бути останнє з відкладених яєць і ембріону, ймовірно, не вистачило поживних речовин для повноцінного розвитку. Однак це лише одна з наукових гіпотез, адже достеменно встановити причину загибелі зародка без спеціальних досліджень неможливо.

Вчені висловлювали думки, що бовтун може не витримати спеки й лопнути. Так і сталось. Критичною для нього виявилась температура +29 градусів. 

Юна волонтерка з Чернігівщини передала понад 7 млн грн для військових, продаючи вироби з бісеру (ВІДЕО)

0
Фото - пресслужба МВС

Чотири роки поспіль вона виходить на ринок із коробкою прикрас із бісеру та співає для перехожих. За цей час звичайне дитяче захоплення перетворилося на одну з найвражаючих волонтерських історій війни: 15-річна дівчина з Чернігівщини зібрала для українських захисників понад 7 млн гривень.

Історію дівчини розповіли в пресслужбі Міністерства внутрішніх справ.

Міністерство внутрішніх справ України під час щорічної патріотичної акції «Діти Герої» відзначило десятьох дітей із різних куточків країни. Серед них — 15-річна волонтерка з Ніжина Діана Насібова, яка вже чотири роки допомагає українським військовим.

Щовихідних, незалежно від погоди, дівчина виходить на місцевий ринок. У спеку, дощ, сніг чи мороз вона продає власноруч виготовлені прикраси з бісеру та співає для людей, збираючи донати для армії.

Завдяки своїй наполегливості та небайдужості Діані вдалося зібрати понад 7 млн гривень. Ці кошти пішли на придбання обладнання, необхідного українським військовим на фронті.

За зібрані гроші для захисників придбали й передали шість автомобілів, які використовуються для виконання бойових завдань та евакуації. Також дівчина допомогла закупити тепловізори, прилади нічного бачення, рації, генератори, амуніцію та інше спорядження.

Допомога юної волонтерки не обмежується лише технікою. Понад 70 тис. гривень вона спрямувала на лікування та операції для поранених військовослужбовців.

У МВС наголосили, що історія Діани Насібової є прикладом незламності, відповідальності та справжнього патріотизму. Попри свій юний вік, дівчина доводить: великі зміни інколи починаються з маленьких намистинок, щирої пісні та бажання допомогти.

За свою масштабну волонтерську діяльність вона стала лауреаткою патріотичної акції МВС “Діти Герої”.

ВІЛ більше не перешкода: у США здійснили безпрецедентну трансплантацію

0
Фото ілюстративне

Ще кілька років тому цей сценарій здавався неможливим. Чоловік, який понад чверть століття жив із ВІЛ, ледве дихав і був прикутий до кисневого балона. Але одна операція не лише врятувала його життя, а й увійшла в історію медицини, відкривши нові можливості для тисяч інших пацієнтів.

Про це розповідає Interesting Engineering.

У медичному центрі NYU Langone Health у Нью-Йорку здійснили першу у світі трансплантацію легень від ВІЛ-позитивного донора ВІЛ-позитивному реципієнту. Того ж дня 56-річний Бертран Нельсон отримав ще й нову печінку.

Протягом 26 років чоловік боровся з ВІЛ та саркоїдозом — захворюванням, яке викликає запальні процеси в організмі. Хвороба перебувала в ремісії, але після тяжкої легіонельозної інфекції у 2021 році знову активізувалася й почала руйнувати легені та печінку.

До 2024 року стан Нельсона настільки погіршився, що він уже не міг обходитися без постійної кисневої підтримки. Тоді лікарі запропонували йому взяти участь у програмі, що працює в межах американського закону HOPE Act.

До 2013 року органи ВІЛ-позитивних донорів у США не використовували для трансплантації. Закон про рівність у трансплантації органів для людей з ВІЛ відкрив шлях для наукових програм, які дозволяють пересаджувати такі органи ВІЛ-позитивним пацієнтам. Раніше лікарі вже виконували пересадки серця, нирок та печінки, але легені вважалися надто складними через високий ризик інфекцій.

21 березня 2026 року медики NYU Langone Health здійснили історичну операцію. Спочатку пацієнту пересадили легені, а потім — печінку. “Це переломний момент для спільноти людей, які живуть із ВІЛ. Ми робимо трансплантацію доступнішою й справедливішою”, — зазначила клінічна директорка Інституту трансплантації NYU Langone Сапна Мехта.

Лікарі наголошують, що такі операції поки що проводяться лише в межах спеціальних дослідницьких програм, а сам центр є одним із небагатьох у США, які мають відповідний дозвіл.

Трансплантолог Марк Соннік визнав, що для подібного прориву потрібен був особливий пацієнт. “Пересадка серця чи органів черевної порожнини за програмою HOPE уже проводилася. Але з легенями такого ще не було. Потрібна людина, готова зважитися на те, чого раніше ніхто не робив”, — сказав він.

Сам Нельсон погодився не вагаючись. Найбільше він хотів одужати заради своєї матері, якій у серпні виповниться 82 роки. “Я хочу, щоб вона побачила мене здоровим і щасливим”, — сказав чоловік.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений NYU Langone Health (@nyulangone)

Сьогодні він уже виписаний із лікарні, займається фізичними вправами та поступово відновлює сили, втрачені за чотири роки важкої хвороби.

Медики вважають, що успіх операції може значно розширити донорський фонд для людей, які живуть із ВІЛ. За оцінками, у США таких людей налічується близько 1,2 млн. Завдяки сучасній терапії більшість із них живуть майже так само довго, як і решта населення, але у випадку відмови органів змушені роками чекати на трансплантацію.

Бертран Нельсон сподівається, що його історія допоможе зробити такі операції доступними в інших клініках. “Є дуже багато людей, які потребують такого лікування. Чим більше органів буде доступно, тим більше шансів знайти відповідного донора й прожити довге життя”, — переконаний він.

Як розповідало BitukMedia, у Великій Британії жінка вперше народила дитину після пересадки матки від померлої донорки. 

Не парою єдиною: кому смакує “ультразвуковий” еспресо? (ВІДЕО)

0
Фото - angelinos.com

Хтось роками сперечається, якою має бути ідеальна температура води для еспресо. А австралійські науковці раптом поставили під сумнів саму необхідність окропу. Вони навчилися готувати міцну каву за допомогою… звукових хвиль. І тепер запевняють, що їхнє відкриття може змінити не лише ранкові ритуали, а й цілу кавову індустрію.

Про це розповідає портал Food and Wine.

Гаряча вода може перестати бути обов’язковим інгредієнтом для еспресо. Дослідники з Університету Нового Південного Уельсу в Сіднеї презентували новий спосіб приготування кави, який використовує високочастотні звукові хвилі замість нагрівання. Результати опублікували в червневому номері Journal of Food Engineering.

У традиційних кавомашинах смак і аромат витягуються з меленої кави завдяки гарячій воді та тиску. Натомість австралійські науковці запропонували інший підхід: до стандартного ріжка для еспресо вони прикріпили невеликий металевий пристрій — перетворювач, який створює високочастотні вібрації.

Ці хвилі запускають процес, відомий як акустична кавітація. У воді виникають мікроскопічні бульбашки, які швидко утворюються і руйнуються, вивільняючи енергію. Завдяки цьому поверхня кавових частинок буквально “розкривається”, а смакові речовини, олії та кофеїн переходять у воду значно швидше.

У результаті дослідники отримали напій міцністю, близькою до звичайного еспресо, за дві-три хвилини. При цьому для його приготування потрібно приблизно на 75% менше енергії, ніж у звичайній кавомашині.

“Справжній тест — чи захочуть люди це пити”, — зазначив керівник дослідження Франсіско Трухільйо. Задля перевірки команда провела “сліпу” дегустацію за участю близько 100 кавоманів. Учасникам запропонували чотири напої: традиційне еспресо, ультразвукове еспресо, класичну фільтр-каву та її ультразвуковий аналог. Усі зразки подавали за кімнатної температури в однакових чашках.

Виявилося, що більшість учасників не змогли надійно відрізнити класичне еспресо від “звукового”. А ультразвукову фільтр-каву навіть оцінили трохи вище, відзначивши приємнішу гірчинку.

Дослідники наголошують, що нова технологія — це не те саме, що популярний cold brew. Холодне заварювання зазвичай триває від 12 до 24 годин і дає менш концентрований напій. Нова методика дозволяє отримати “еспресо-силу” всього за кілька хвилин.

Водночас автори дослідження не обіцяють швидкої появи таких кавомашин на домашніх кухнях. На їхню думку, найбільшу користь технологія може принести великим виробникам готових кавових напоїв та мережам кав’ярень, де економія енергії має значно більший ефект.

Поки що метод залишається лабораторною розробкою. Попереду — перевірка на практиці та пошук шляхів для промислового впровадження. Але, можливо, одного дня фраза “заварити каву” вже не обов’язково означатиме “закип’ятити воду”.

Як розповідало BitukMedia, американські вчені виявили зв’язок між вживанням кави та здоровим старінням. Улюблений напій мільйонів може бути не лише джерелом енергії. Кава також може збільшувати шанси на імунітет до близько 11 хронічних захворювань. 

Не лише звички, а й бактерії: дослідження показало прихований бік спільного життя

0
Зображення - unipad.co.uk

Ви можете ділити з сусідами квартиру, холодильник чи ванну кімнату, навіть не підозрюючи, що обмінюєтеся ще й мільйонами мікроскопічних “пасажирів”. Нове дослідження показало: люди, які живуть під одним дахом, поступово починають мати схожі бактерії в ротовій порожнині та кишківнику. Кажуть, це може впливати не лише на травлення.

Про це розповідає EuroNews.

Спільне проживання може об’єднувати людей значно сильніше, ніж вважалося раніше. Вчені з Університету Тренто в Італії з’ясували, що люди, які живуть разом, частково обмінюються мікроорганізмами свого кишківника та ротової порожнини.

Результати дослідження свідчать: співмешканці мають спільними близько 19% штамів кишкових бактерій і 26% бактерій ротової порожнини. Для порівняння, між людьми, які не живуть разом, цей показник становить лише 6% і практично нуль відповідно.

Особливо помітним виявився ефект серед романтичних партнерів. Вони поділяли в середньому 44% мікроорганізмів ротової порожнини. На думку дослідників, найімовірніше пояснення — поцілунки.

Для дослідження науковці проаналізували 1644 парні зразки слини та калу. Вони хотіли зрозуміти, як саме мікроорганізми передаються між здоровими людьми та яким чином мігрують усередині організму — від ротової порожнини до кишківника.

Цікаво, що ступінь спорідненості майже не мав значення. Брати й сестри, батьки та діти, а також просто співмешканці демонстрували подібний рівень обміну бактеріями. Головним фактором виявилося саме спільне проживання. “Те, з ким ми вирішуємо ділити житло, може суттєво впливати на наш мікробіом, а отже — і на здоров’я”, — пояснив один з авторів роботи Вітор Гайдріх.

Мікробіом людини — це величезна спільнота бактерій, вірусів, грибків та інших мікроорганізмів, які населяють організм. Він формується з перших днів життя під впливом способу народження, харчування в дитинстві, раціону, способу життя та навколишнього середовища.

Науковці припускають, що бактерії передаються під час повсякденних контактів. Люди разом готують їжу, користуються спільною ванною кімнатою, торкаються однакових поверхонь і предметів. Усе це створює численні можливості для міграції мікроорганізмів.

Одним із несподіваних результатів стало те, що бактерії кишківника передаються майже так само активно, як і бактерії ротової порожнини. Дослідники очікували значно більшої різниці.

Ще цікавішим виявилося інше спостереження. Вчені встановили, що найкраще між людьми поширюються ті види бактерій, які раніше пов’язували з погіршенням здоров’я.

Серед них були мікроорганізми, які асоціюються з діабетом другого типу, порушеннями обміну речовин та деякими серцево-судинними проблемами. У ротовій порожнині серед найбільш “комунікабельних” виявилися навіть бактерії, які в попередніх дослідженнях пов’язували з колоректальним раком.

Втім, тут важливо зробити уточнення. Дослідження не доводить, що спільне проживання викликає ці захворювання. Науковці лише зафіксували, що окремі бактерії, які раніше пов’язували з певними хворобами, легше передаються між людьми. Причини такого явища поки що залишаються предметом подальших досліджень.

Одне з можливих пояснень — припущення самих авторів роботи. Вони вважають, що такі мікроорганізми можуть бути більш стійкими до стресових умов і тому краще виживають під час передачі від людини до людини. Однак ця гіпотеза потребує додаткового підтвердження.

Дослідники переконані, що нові дані можуть допомогти в розвитку майбутніх методів лікування, пов’язаних із мікробіомом, зокрема пробіотичних терапій та пересадки кишкової мікрофлори.

Виходить, що спільне життя залишає слід не лише у спогадах, звичках чи сімейних фотоальбомах. Частинка наших сусідів, друзів або коханих може буквально оселятися всередині нас — на рівні, який неможливо побачити неозброєним оком.

Як розповідало BitukMedia, швейцарські вчені з інституту медичної мікробіології створили сховище мікробіоти. Ці зразки, як сподіваються, одного разу зможуть врятувати людство від вимирання.

30 тисяч дітей і один поширений страх: дослідження виправдало домашніх котів

0
Фото - Getty

Для багатьох батьків діагноз “астма” означає довгий список обмежень. Часто до нього потрапляють і домашні улюбленці. Та тепер вчені отримали дані, які можуть змусити переглянути один із найпоширеніших страхів, пов’язаних із котами.

Про це розповідає The Independent.

Домашні коти вже давно серед головних “підозрюваних”, коли йдеться про алергії та астму. Проте нове дослідження шведських науковців ставить під сумнів поширене переконання – вчені не знайшли доказів того, що життя поруч із пухнастим робить перебіг цих захворювань тяжчим.

Науковці з дослідницького Каролінського інституту (Karolinska Institutet) проаналізували дані 30 277 дітей віком від 4 до 17 років, в яких була діагностована астма або алергічні захворювання дихальних шляхів. Спостереження тривало понад два роки — до 2024-го.

Дослідники вивчали медичні записи, госпіталізації, призначені ліки, результати тестів на контроль астми та показники роботи легень. Приблизно кожна десята дитина з дослідження жила в родині, де утримували кота.

Результати виявилися несподіваними. Діти, які жили з котами, не демонстрували тяжчого перебігу астми, частіших нападів чи гірших показників роботи легень порівняно з однолітками без домашніх улюбленців.

Зокрема, помірна або тяжка астма спостерігалася приблизно у 10% дітей як у “котячій”, так і в “безкотячій” групах. Частота загострень також практично не відрізнялася: вони виникали трохи більше ніж у 3% дітей в обох групах.

Цікаво, що на результати не впливали ані кількість котів у домі, ані їхня стать, ані вік тварин.

Авторка дослідження Ресті Путрі пояснює можливу причину такого результату досить просто. За її словами, алергени котів настільки поширені в навколишньому середовищі, що навіть діти без домашніх тварин регулярно контактують із ними.

Котячі алергени можуть потрапляти до шкіл, громадського транспорту, магазинів та інших місць разом із одягом власників тварин. Тому відсутність кота вдома не означає повної відсутності контакту з його алергенами.

Водночас дослідники наголошують: результати не означають, що алергії на котів не існує. У деяких людей контакт із тваринами справді може викликати алергічні реакції або погіршувати самопочуття. Однак саме це дослідження не виявило зв’язку між проживанням із котом і тяжчим перебігом астми у дітей.

Науковці також застерігають від надто широких висновків. Робота показує статистичну тенденцію для великої групи дітей, але не може передбачити індивідуальну реакцію конкретної людини.

Якщо результати підтвердять інші дослідження, це може змінити підхід до поширених рекомендацій для сімей, де є діти з астмою. Принаймні коти, схоже, не настільки небезпечні для дитячого здоров’я, як вважалося раніше.

Як розповідало BitukMedia, прорив у боротьбі з раком прийшов звідти, звідки не чекали. Генетика домашніх котів може підказати нові методи лікування онкології у людей. Рак не обирає вид, але наука може об’єднати зусилля.

Не лише гени: нове дослідження показало, що формує дитячий мозок

0
Зображення - lifestartfoundation.org

Чому одні діти легше навчаються, краще концентруються та швидше адаптуються до викликів, ніж інші? Багато хто назве генетику або виховання. Але нове масштабне дослідження американських науковців підказало іншу, значно менш очевидну відповідь.

Про це розповідає EuroNews.

Вчені з Вашингтонського університету в США дійшли висновку, що матеріальне становище сім’ї та середовище, в якому живе дитина, можуть впливати на розвиток мозку сильніше, ніж коефіцієнт інтелекту (IQ), стиль виховання чи навіть дані з медичної карти.

Дослідження охопило близько 12 тис. дітей віком 9–10 років. Науковці проаналізували 649 різних факторів, які потенційно можуть впливати на розвиток мозку. Серед них були рівень фізичного та психічного здоров’я, використання гаджетів, когнітивні здібності, особливості виховання, стать, расова приналежність та умови проживання.

Найбільший вплив, за результатами аналізу, мали саме соціально-економічні умови. За підрахунками авторів роботи, вони пояснювали приблизно 16% відмінностей у роботі мозку між дітьми. Жоден інший фактор не продемонстрував настільки сильного зв’язку.

Особливо помітним цей вплив був у ділянках мозку, пов’язаних із рухами, відчуттями та обробкою сигналів від навколишнього світу. Саме ці зони вважаються дуже чутливими до стресу, недосипання та повсякденних умов життя.

Один із авторів дослідження, професор Ніко Дозенбах, порівняв результати доволі образно. За його словами, мозок дитини з біднішого середовища часто нагадує мозок дитини із заможної родини, яка тривалий час недосипає та перебуває у стані стресу.

Водночас учений наголосив на важливому моменті: це не означає, що така дитина менш розумна. Навпаки, дослідники вважають, що частина відмінностей може бути пов’язана саме з хронічним стресом, нестачею сну та іншими наслідками складних життєвих обставин.

Перший автор роботи Скотт Марек зізнався, що навіть сам був здивований масштабом впливу соціально-економічних чинників. “Я думав, що вони матимуть значення, але не очікував, що настільки велике. Вони буквально затьмарили все інше”, — зазначив дослідник.

За його словами, аналізуючи сканування мозку, команда часто могла передбачити рівень добробуту родини, а також оцінити, скільки дитина спить і скільки часу проводить перед екранами.

Водночас сканування не дозволяло визначити рівень IQ. Саме тому дослідники висунули припущення, що деякі особливості мозку, які раніше могли пов’язувати з інтелектом, насправді відображають вплив середовища, стресу та способу життя.

Втім, цей висновок потребує обережного трактування.

Факт полягає в тому, що дослідження виявило сильний зв’язок між матеріальними умовами та особливостями роботи мозку дітей. Однак воно не доводить, що бідність безпосередньо викликає всі виявлені зміни або що IQ взагалі не має біологічного підґрунтя. Останнє є інтерпретацією одного з авторів дослідження і залишається предметом наукових дискусій.

Проблема дитячої бідності залишається глобальною. За даними ЮНІСЕФ, майже 900 млн дітей у світі живуть в умовах багатовимірної бідності — тобто не мають повноцінного доступу до їжі, чистої води, житла, освіти чи медичної допомоги.

На думку авторів дослідження, поліпшення умов життя дітей, зменшення рівня стресу та забезпечення якісного сну можуть допомогти значно скоротити частину виявлених відмінностей у розвитку мозку.

Як розповідало BitukMedia, вчені з Кембриджу стверджують, що знайшли точну відповідь на питання, коли саме мозок починає старіти. Вони простежили, як людський мозок змінюється від народження до глибокої старості.