Було б применшенням сказати, що у відділенні невідкладної допомоги лікарні може бути достатньо метушливо… настільки, що персонал іноді виписує неправильні ліки. Однак незабаром налобні камери з підтримкою ШІ зможуть допомогти запобігти лікарським помилкам. Штучний інтелект навчили відстежувати, які препарати медики вводять пацієнтам під час ін’єкцій.

Про це розповідає New Atlas.

Міжнародна команда дослідників на чолі з представниками Вашингтонського університету (США) навчила штучний інтелект розпізнавати та запобігати помилкам лікарів та медперсоналу під час ін’єкцій пацієнтам.

Експериментальна система покликана унеможливити людський фактор під час наповнення шприців ліками з ампул. Йдеться про налобну камеру GoPro з підтримкою ШІ, яка в режимі реального часу визначає, чи “правильний” медикамент медик набирає в шприц, і сигналізує про помилку, якщо вона трапляється. Під час випробувань система продемонструвала майже бездоганну точність.

За оцінками вчених, медикаментозні помилки є основною причиною шкоди, яку завдають пацієнтам в умовах стаціонарів. Найчастіше вони реєструються в анестезіології, у відділеннях інтенсивної терапії та невідкладної допомоги. Стресові ситуації, велика завантаженість, поспіх та втома – за таких умов помилитись може навіть досвідчений медик.

Зазвичай ліки для ін’єкцій зберігають в ампулах і перед тим, як ввести препарат, його набирають у спеціальні шприци. Останні при цьому маркують штрих-кодами, кольоровими етикетками тощо, аби відстежувати, що в них знаходиться. І от тут включається “людський фактор”: працівники можуть набрати ліки з правильного флакона, але неправильно промаркувати шприц, або вони можуть правильно позначити шприц, але набрати з неправильного флакона.

Вчені з Університету Вашингтона нещодавно взялися за вирішення цієї проблеми. Група дослідників спочатку обрала 13 добровольців – анестезіологів, які погодилися працювати з одягненими на голову камерами GoPro. Вони знімали, як лікарі роблять ін’єкції. Протягом 55 днів у двох лікарнях, зокрема у 17 операційних за різних умов освітлення. Так команда зібрала єдину у своєму роді величезну базу відеоданих для навчання алгоритму штучного інтелекту.

У всіх випадках вміст флакона та інформація на етикетці на шприці були записані під час відеозйомки. Потім кадри використовували для навчання алгоритму, який дізнавався, які візуальні характеристики відповідають яким флаконам із препаратами та яким етикеткам на шприцах.

Система вчилася визначати, що тримає в руках лікар, зчитувала інформацію з етикеток, запам’ятовувала, як виглядають ампули з певними ліками, як маркуються шприци. Навіть коли навчанню заважали руки людини, ШІ навчився розпізнавати їх за характерними формами, розмірами, коліром кришки флакону або типом шрифту. Також алгоритм поступово почав фокусуватися лише на тих шприцах та ампулах, які тримав у руках медик.

Після кількох місяців навчання система зрештою почала оцінювати відео з камери в режимі реального часу. Спочатку ідентифікувала вміст флакона, а потім перевіряла, чи збігається етикетка на шприці.

“Через кілька місяців обробки бази даних система розпізнавала збіг етикеток у 99,6% випадків та виявляла помилки у 98,8% випадків невідповідності шприца та ампули”, — пишуть автори дослідження, які спочатку розраховували домогтися від алгоритму точності хоча б у 95%.

Як розповідало раніше BitukMedia, європейські вчені розробили алгоритм штучного інтелекту (ШІ), здатний інтерпретувати “мову” свиней. Мета – створити застосунок, який допомагав би фермерам розуміти емоції тварин в конкретний момент і, як результат, покращувати їхнє самопочуття.