“Це – вимушений крок, але в нинішніх умовах військової агресії та воєнного стану, необхідний задля безпеки мешканців столиці”, – заявив він.
Так, громадський транспорт під час коменданської години працювати не буде.
!При цьому станції метрополітену будуть доступні як укриття в цілодобовому режимі.
“Прохання до всіх киян вчасно повертатися додому. За крайньої потреби пересування містом під час комендантської години, зокрема, працівникам змін підприємств критичної інфраструктури, обов’язково потрібно мати при собі документи, що посвідчують особу”, – звернувся мер столиці.
Як повідомляло BitukMedia, глава країни-агресора Володимир Путін 24 лютого оголосив про початок війни проти України. Близько 4 ранку 24 лютого Росія завдала ударів по Україні та розпочала війну.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що на всій території України запроваджується воєнний стан.
Верховна Рада зранку 24 лютого затвердила указ Зеленського про воєнний стан на всій території України.
“Відповідні дії є необхідними для забезпечення надійного та стабільного функціонування фінансової системи країни та максимального забезпечення діяльності Збройних Сил України, а також безперебійної роботи об’єктів критичної інфраструктури”, – заявили там.
Тож, із оголошенням воєнного стану по всій території України, Нацбанком передбачено, що:
банки забезпечують роботу відділеньв безперебійному режимі в умовах відсутності загрози життю та здоров’ю населення;
банки продовжують роботу з урахуванням обмежень, визначених цією Постановою;
забезпечується доступ до сейфових скриньок в безперебійному режимі;
безготівкові розрахунки здійснюються без обмежень;
банкомати підкріплюються готівкою без обмежень;
НБУ здійснює бланкове рефінансування банків для підтримки ліквідності без обмежень по сумі терміном до 1 року з можливістю пролонгації ще на 1 рік;
платежі Уряду України здійснюються без обмежень, згідно із законодавством про особливий період.
Відповідна Постанова також передбачає введення тимчасових обмежень з 24 лютого 2022 року, зокрема:
призупинити роботу валютного ринку України крім операцій продажу іноземної валюти клієнтами;
зафіксувати офіційний курс на 24 лютого 2022 року;
обмежити зняття готівки з рахунку клієнта в обсязі 100 тис. грн на день (не враховуючи виплати заробітної плати та соціальних виплат), крім підприємств та установ, що забезпечують виконання мобілізаційних планів (завдань), уряду та окремих дозволів Національного банку без нарахування та зняття комісій;
заборонити видачу готівкових коштів з рахунків клієнтів в іноземній валюті крім підприємств та установ, що забезпечують виконання мобілізаційних планів (завдань), уряду та окремих дозволів Національного банку;
увести мораторій на здійснення транскордонних валютних платежів (крім підприємств та установ, що забезпечують виконання мобілізаційних планів (завдань) та уряду, окремих дозволів НБУ);
зупинити здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів держави, що здійснила збройну агресію проти України;
банкам-емітентам електронних грошей призупинити здійснення випуску електронних грошей, поповнення електронних гаманців електронними грошима, розповсюдження електронних грошей.
Станом на ранок 24 лютого приміське сполучення у регіонах відбувається у штатному режимі, окрім напрямку Харків — Куп’янськ. Там рух організований до Чугуєва.
“Приміське сполучення у регіонах відбувається у штатному режимі, окрім напрямку Харків – Куп’янськ, рух організований до Чугуєва”, – заявили там.
Там також вказують, що ситуація на українських вокзалах залишається стабільною. Людей багато, паніки немає. Каси працюють без змін.
У Харкові людей на вокзалах людей багато, там радше спокійно, аніж неспокійно. Є попит на квитки у західному напрямку.
Стосовно півдня (Одеса, Миколаїв, Херсон, Ізмаїл), там ситуація спокійна, підвищеного ажіотажу немає. У Маріуполі працюють усі служби «Укрзалізниці», без паніки.
У компанії вказують, що пасажири, які мають квитки, виїдуть своїми рейсами. Просять купувати квитки через онлайн-канали: бот у Telegram і сайт.
“М.Щастя (Луганська обл), яке було атаковано російським агресором, відвойовано”, – заявили там.
За даними органу, українські військові відвоювали місто, яке атакували російсько-окупаційні сили: «При спробі нападу знищена техніка і вбито близько 50 противників».
Наша кореспондентка біля місця подій повідомляє, що чутно, що бої у районі ще тривають.
Раніше Генштаб ЗСУ з посиланням на командування Операції об’єднаних сил повідомляв, що у районі Щастя було знищено два танки та декілька вантажівок Росії.
Президент України Володимир Зеленський оголосив про запровадження воєнного стану на території усієї України.
Він опублікував відповідне відеозвернення у своїх соцмережах.
«Сьогодні президент Путін оголосив проведення спеціальної військової операції на Донбасі. Росія здійснила удари по нашій військовій інфраструктурі та по наших прикордонниках, прикордонних загонах. В багатьох містах Україні було чутно вибухи. Ми вводимо воєнний стан на всі території нашої держави. Хвилину тому я провів розмову з президентом Байденом. США вже почали гуртувати міжнародну підтримку. Сьогодні від вас, від кожного з вас потрібно спокій. по можливості залишайтесь вдома. Ми працюємо, армія працює, працює весь сектор безпеки України. На зв’язку з вами буду постійно я, РНБО, Кабінет міністрів України», – заявив глава держави.
Зеленський відзначив, що незабаром знову вийде на зв’язок до громадян України.
Героїчний рейд 95-ї бригади, звільнення українських міст та битви за стратегічні об’єкти, що дозволили зупинити наступ ворога, – за вісім років війни українські бійці неодноразово давали відсіч бойовикам та російським військовим. Сьогодні як ніколи важливо вірити в Збройні сили України та підтримувати нашу армію. Тож, далі сім подвигів та перемог наших захисників, якими справді варто пишатися.
Рейд 95-ї бригади
Цю операцію українських десантників тилами проросійських сил на Донбасі вважають найдовшим рейдом бронетехники в новітній історії світу. Він тривав з 19 липня до 10 серпня 2014 року. За цей час бійці 95-ї бригади подолали 470 кілометрів, із них 170 – у тилу ворога та з боями за визволення Лисичанська, за Савур-Могилу, Степанівку й Маринівку, за переправу на річці Міус, Міусинськ і Красний Луч.
Українські військові знищили три блокпости бойовиків та змогли виконати головний стратегічний задум: створити коридор для виходу підрозділів, що опинилися в оточенні на кордоні. Завдяки цій операції вдалося звільнити 3 тисячі українських бійців та понад 250 одиниць техніки.
«Я описав би той рейд коротко – «живі заздрили мертвим». Ми вирушили туди витягнути хлопців з Ізвариного. А щоб це зробити, потрібно було пройти через Савур-Могилу. Словом, реально залізли в тил ворога, в саму дупу. І вилізли звідти тільки завдяки хитрощам та інтуїції командувача, Михайла Забродського. Коли вийшли звідти – не вірилося, що все закінчилося. Чи була це найскладніша наша операція? Та біс його знає. Просто – робота», – згадує Ігор Герасименко, командир 1-го батальйону 95-ї бригади.
Бої за Луганський аеропорт
Захист Луганського летовища тривав 146 днів, з квітня до вересня 2014 року. Українські десантники разом із іншими підрозділами ЗСУ боронили аеропорт практично в повному оточенні та без наземного сполучення. «Пробити» дорогу, доставити боєприпаси та деблокувати летовище нашій армії вдалося лише в липні, а вже в серпні російські регулярні війська знову оточили аеропорт. Під час повторного оточення будівлі летовища були вщент зруйновані російською артилерією. Українські військові вийшли з руїн в ніч на 1 вересня 2014 року.
«Ми скористалися темрявою та вийшли у вогневому коридорі завширшки в один кілометр. Ми виходили у суцільному вогні. Росіяни ще дві доби не заходили в аеропорт, бо побоювалися, що ми там залишились», – згадує один із керівників оборони летовища генерал-майор Андрій Ковальчук.
За його словами, для наших військ аеропорт був форпостом, на якому трималася оборона фронту значної частини Луганщини. Летовище було важливим стратегічним об’єктом, і саме завдяки його обороні українським захисникам вдалося завадити нарощуванню російських сил та активному просуванню окупантів.
Звільнення Маріуполя
Бойовики вторглися в місто 13 квітня 2014 року – через 6 днів після окупації Донецька. Вони захопили адмінбудівлі та перекрили кілька центральних вулиць. Перша спроба звільнення Маріуполя відбулася 9 травня, коли колона 72-ї бригади зруйнувала барикади та наштовхнулася на опір бойовиків. Аби уникнути великої кількості жертв серед місцевого населення та ескалації напруги, штаб АТО вирішив тимчасово вивести українські сили з міста.
На світанку 13 червня українські військові почали успішну операцію зі звільнення міста. До неї долучилися спецпідрозділ МВС «Азов», підрозділи Нацгвардії, дві роти батальйону «Дніпро-1» та бійці 79-ї аеромобільної бригади.
Штурм почався о 05:00 ранку, а вже ввечері над Маріуполем замайорів синьо-жовтий прапор. Завдяки операції українським захисникам вдалося ліквідувати ключові опорні точки бойовиків, знищити їхню техніку та встановити контроль над усіма захопленими спорудами.
Звільнення Мар’їнки
4 серпня 2014 року батальйони «Азов» і «Шахтарськ» почали одну з найбільш успішних операцій АТО, яка водночас стала і оборонною, і контрнаступальною. Під час спроби розділити укріплений район бойовиків на дві частини, українські добровольці зіштовхнулися з шаленим опором. Та згодом до наших захисників долучилася бронетехніка 51-ї механізованої бригади. Бійці не отримували такого наказу, але залишатися осторонь не змогли. Разом із добровольцями їм вдалося зайняти центральні позиції окупантів.
«Вони пішли до бою, без жодного екіпірування, але сміливі, як соколи. Їхня підтримка була неоціненною. Пам’ятаю, як один сказав: «Як це ви підете далі, а ми сидітимемо?». Страху не було, лише потреба виконати свій обов’язок. Згрузилися з «КАМАЗів» і зі священним гаслом: «Слава Україні!» пішли до бою», – згадує учасник операції, доброволець Дмитро Кухарчук.
Після цього наші військові почали зачистку Мар’їнки. На той момент бойовики вже зрозуміли, що не зможуть втримати місто, та почали гатити з мінометів, гранатометів, гаубиць та установок «Град». А тому завершувати зачистку довелося під вогнем російської артилерії.
Так Мар’янка повернулася під контроль України.Через рік російські найманці спробували повернути місто під свій контроль, утім українські військові відбили атаку. «Після звільнення мирні люди, жителі Мар’їнки, зустрічали нас зі сльозами на очах і українською мовою на устах. Мар’їнка наша. І залишатиметься нашою», – додає Кухарчук.
Оборона Донецького аеропорту
Ця оборона почалася зі швидкої перемоги української армії. У ніч з 25 на 26 травня російські бойовики проникли в аеропорт та зайняли новий термінал летовища. Утім звідти їх витіснив наш спецназ, який перебував на території ДАПу ще з квітня.
Наступні 7 місяців цей вкрай важливий стратегічний об’єкт залишався під контролем українських захисників. Активні бої почалися у вересні. Бойовики почали систематично штурмувати аеропорт, займаючи нові позиції та знову відступаючи під тиском нашої армії. Через постійні обстріли будівлі летовища поступово руйнувалися. У грудні 2014-го найбільше постраждав старий термінал, 13 січня остаточно впала диспетчерська вежа, а наприкінці місяця окупанти підірвали й новий термінал. Через два дні вцілілі захисники покинули термінал.
Героїчна оборона Донецького аеропорту тривала 242 дні та стала одним із головних символів спротиву російській окупації. За мужність та незламність наших бійців почали називати «кіборгами», а генерал-майор Олег Мікац згодом скаже, що саме завдяки обороні ДАПу українській армії вдалося стримати сили ворога.
«Оборона Донецького аеропорту показала спроможності України на відсіч! Відсіч ворогу, який суттєво переважає за ресурсами… І давати її так, щоб ворог ще довго згадував це, як свій страшний сон», – переконаний боєць 93-ї бригади, «кіборг» Кирило Недря.
Бої за Савур-Могилу
Савур-Могила – не просто вершина на мапі, а важливий стратегічний об’єкт неподалік українсько-російського кордону. Звідти добре видно прилеглу територію, що дозволяє відслідковувати пересування всіх сил в радіусі 30-40 кілометрів.
Бойовики зайняли курган на початку червня 2014 року та перетворили його на власний опорний пункт. Завдяки цьому вони перешкоджали підвезенню боєприпасів та провізії для української армії, відстежували пересування наших військ та коректували артилерійські обстріли з території РФ.
Протягом червня-липня бої за контроль над вершиною перейшли в затяжну фазу. Українські військові неодноразово намагалися захопити курган, але через щільні артилерійські обстріли ці спроби залишилися безуспішними.
7 серпня група під командуванням полковника Ігоря Гордійчука та добровольців «Правого сектору» після довогодинного бою змогла зайняти Савур-Могилу. Наступного дня українські сили остаточно закріпилися на кургані. Це стало початком майже тритижневої оборони височини. Російські війська продовжували гатити по позиції, а тамтешні ґрунти унеможливлювали створення надійних укріплені. Захищатися військовим доводилося у вирвах від снарядів та за руїнами меморіального комплексу. Вночі 24 серпня, після 12 діб оборони, бійці отримали наказ про відступ.
«Висоту здали лише тоді, коли в радіусі 40 кілометрів не залишилося наших підрозділів, і ніхто не міг хлопців нормально прикрити. Поки була артилерійська підтримка, поки остання установка «Граду» не поїхала, стояли. Силами піхоти, зі стрілецькою зброєю, утримати такий об’єкт нереально. До того ж, встановлена на кургані стела звалилася, ховатися було ніде. Наші бійці опинилися в оточенні, почали прибувати російські військові. Це вже був зовсім інший розклад», – розповідає доброволець Максим Музика.
Визволення Лисичансько-Сєвєродонецької агломерації
Влітку 2014-го Лисичанськ став основним опорним пунктом бойовиків у Лисичансько-Сєвєродонецькій агломерації. Вони обладнали позиції, встановили блокпости та організували вогневі точки просто в житлових будинках.
24 липня, після звільнення Рубіжного та Сєвєродонецька, почалася військова операція під командуванням Михайла Забродського, командира 95-ї омбр. Бійці батальйону «Донбас» разом із тактичними групами 95-ї, 24-ї та 51-ї бригад вийшли на околиці Лисичанська, зайняли мости та встановили блокпости. Військові не могли повністю оточити місто через недостатню кількість сил, а тому Лисичанськ звільняли поетапно.
Бої точилися й в самому місті, утім бойовикам не вдалося стримати наступ української армії. Танки розбивали блокпости, встановлені на перехрестях вулиць, а вогневі точки та позиції снайперів вдалося придушити стрілецькою зброєю та гранатометами.
«Я все життя буду шкодувати, що можна ж було камеру на каску прикрутити, зняти. Будь-який Голлівуд просто відпочиває, таке було!», – згадує учасник звільнення міста, доброволець Святослав-Андрій Грушевський.
Операція зі звільнення Лисичанська та Сєвєродонецька дозволила нашим військовим відновити контроль над кількома районами Луганщини. Завдяки цьому наприкінці серпня російські війська так і не змогли здійснити прорив у глиб країни.
В останні роки в Японії виокремився новий тренд офісної архітектури: робочі приміщення стали робити відкритими до вулиці, прибираючи чітку межу між інтер’єром і зовнішнім простором.
Найчастіше японські архітектурні бюро проєктують такі «вуличні офіси» для себе ж. Таким чином вони безпосередньо занурюються у міську тканину, з якою працюють.
Офіс Unemori і teco, Токіо
Один із прикладів — проєкт спільного офісу архітектурних фірм Unemori та teco. Вони реконструювали будівлю 1964 року, розташовану в токійському районі Тайто.
Перший поверх зробили відкритим до вулиці, щоб брати участь у міському житті, зокрема ставати частиною традиційних фестивалів. Це спільний простір із кухнею, яким користуються працівники обох фірм. На вищих поверхах розташовано вже відокремлені приміщення.
У тому ж районі Тайто розташовується й офіс MARU architecture. Фасад першого поверху зроблено з напівпрозорих полікарбонатних панелей на дерев’яних рамках, що розсуваються за принципом традиційних сьодзі.
Офіс MARU architecture, Токіо. Фото: Kai Nakamura
Під час реконструкції будівлі архітектори навіть не переробляли стару бетонну підлогу, що має ухил для відведення води. Таким чином приміщення прямо перетікає у вулицю.
Офіс MARU architecture, Токіо. Фото: Kai Nakamura
Офіс YAP, Осака
Архітектор Акіто Ямагуті (YAP) обрав для свого офісу перший поверх невеликої будівлі в Осаці, який раніше використовувався як склад. На другому та третьому поверхах працюють різні дизайнерські фірми, та йому припало до душі приміщення з великим вхідним отвором, через який завозили й вивозили вантажі.
Офіс YAP, Осака. Фото: Kenji Togo
Це дуже жвавий квартал, де їздять автомобілі, велосипеди, проходить безліч пішоходів. Ямагуті хотів, аби простір був пов’язаний з містом і поєднував людей між собою. Коли панелі-сьодзі розсунуто, робочий стіл фактично знаходиться на вулиці.
Офіс YAP, Осака. Фото: Kenji Togo
На додачу, в інтер’єрі архітектор вдався до численних експериментів із матеріалами: створював склепіння за допомогою вигнутих листів фанери, фарбував підлогу вином тощо.
Офіс R/URBAN, Токіо
Архітектори R/URBAN облаштували офіс у будинку між двома контрастними вулицями — широкою жвавою та тихою вузькою — у токійському районі Бункьо. Проєктувальники прибрали перетинку між цими двома входами, зробивши будівлю наскрізною. За потреби простір можна розділити знову за допомогою розсувних панелей.
R/URBAN DESIGN OFFICE, Токіо. Фото: Kenya Chiba
Офіс Yasuhiro Sawa, Кіото
Архітектурне бюро Yasuhiro Sawa реконструювало двоповерховий будинок у Кіото для родини дизайнера. Частину помешкання відвели під офіс дизайнера, зробивши фасад відкритим до вулиці.
“Залишки знайшла аспірантка Амелія Пенні у 2017 році під час польових робіт на острові Скай. Вона помітила щелепу з гострими зубами в шарі стародавнього вапняку. Згодом дослідження проводила історикиня Наталія Ягельська”, – ідеться в описі.
Виявилося, що скелет належить невідомому науці виду птерозаврів. Йому дали назву Dearc sgiathanach, що перекладається як «крилата рептилія». Відкриття свідчить, що птерозаври населяли планету на 25 мільйонів років раніше, ніж вважалося, і проливає світло на еволюцію птерозаврів: у інших скелетах юрського періоду, які досліджували раніше, розмах крил не перевищував двох метрів, тоді як розмах крил цього птерозавра сягає 2,5 метри.
За словами вчених, рештки тварини свідчать про те, що вона була підлітком і продовжувала рости, тож у дорослої особини розмах крил міг сягати понад три метри.
«Коли ця істота жила — приблизно 170 мільйонів років тому, — це була найбільша тварина, яка коли-небудь літала. Принаймні з-поміж тих, про яких ми знаємо», — розповів співавтор дослідження Стів Брусатт.
Утім, науковці вважають, що найбільших розмірів птерозаври досягали під час крейдового періоду, який настав одразу після юрського.
Донині вважалося, що збільшення розмірів птерозаврів пов’язано із конкуренцією між різними видами тварин у крейдяний період, проте нова знахідка ставить теорію під сумнів — птах, чиї залишки знайшли в Шотландії, жив ще під час юрського періоду.
Знахідки птерозаврів украй рідкісні: їхні скелети погано зберігаються. Доктор Девід Анвін, експерт із вивчення птерозаврів (який не брав участі у дослідженні) зазначив, що раніше вже знаходили фрагменти скам’янілостей, які натякали на великі розміри птерозаврів, проте нинішня знахідка є вельми важливою, бо настільки добре збережених скам’янілостей цього періоду дуже мало.
«Укрзалізниця» розгортає програму безкоштовного навчання домедичній допомозі на найбільших вокзалах країни. Програма передовсім охопить міста-мільйонники та населені пункти східного регіону, розташовані поблизу лінії зіткнення, а також міста південних областей.
“Укрзалізниця» запрошуємо охочих записуватися на тренінг у зручний час у містах проживання, уточнивши деталі у координаторів програми на місцях (нижче є перелік)”, – анонсували вони.
На тренінгу можна буде отримати практичні знання, які можуть стати у пригоді у побуті та допоможуть зберігати спокій та діяти впевнено в критичній ситуації.
Зокрема, йдеться про навички першої допомоги при критичних кровотечах, зупинці серця, інфарктах, інсультах, дорожньо-транспортних подіях чи пораненнях.
Відвідувачі тренінгу також отримають базові знання про дії при епілепсії, удавленні, утопленні, опіках, обмороженнях, травмах та при виникненні інших небезпечних для життя ситуацій.
Навчання розраховані на людей без базової медичної освіти, після проходження тренінгу відвідувачі отримають сертифікати.
Де й коли можна пройти тренінг?
Київ, заняття відбудеться 28 лютого о 13:00. Координаторка Світлана (097-336-37-11).
Маріуполь, заняття відбудеться 25 лютого о 12:00. Координаторка Віра (063-625-64-71).
Покровськ, заняття відбудеться 24 лютого о 13:00. Координаторка Ірина (050-621-48-32).
Лиман, заняття відбудеться 28 лютого о 12:00. Координаторка Ольга (050-968-82-91).
Костянтинівка, заняття відбудеться 28 лютого о 13:00. Координаторка Олена (066-085-04-92).
Лисичанськ, заняття відбудеться 24 лютого о 09:00. Координаторка Ірина (050-185-94-35).
Вінниця, заняття відбудуться 23-25, 28 лютого, 1 березня о 10:00. Координаторка Тетяна (067-700-76-57).
Дніпро, заняття відбудуться 28 лютого о 18:00, 2 березня о 18:00, 5 березня о 12:00, 6 березня о 12:00, 10 березня о 18:00. Координаторка Альона (066-363-30-73).
Кривий Ріг, заняття відбудуться 28 лютого, 2, 10, 17 березня о 10:00. Координатор Ольга (096-353-22-76).
Запоріжжя, заняття відбудеться 28 лютого, час узгоджується додатково. Координаторка Світлана (067-973-31-22).
Харків, заняття відбудуться 1 березня о 09:00, далі — 2, 3, 10-11 березня зі зміненим часом. Координатор Дмитро (050-051-52-32).
Полтава, заняття відбудеться 24 лютого о 09:00. Координаторка Ольга (066-930-58-95).
Одеса, заняття відбудеться 26 лютого о 10:00. Координаторка Людмила (067-739-75-46).
Миколаїв, графік занять нададуть додатково. Координаторка Світлана (066-461-47-76).
Херсон, заняття відбудуться 24-25, 28 лютого, 1-4 березня о 13:00. Координаторка Надія (066-783-77-30).
Кропивницький, заняття відбудеться 23 лютого о 17:00. Координаторка Людмила (095-240-89-05).
“Групу експертів з кібербезпеки зібрали Литва, Нідерланди, Польща, Естонія, Румунія та Хорватія. Ці країни під керівництвом Литви входять команди швидкого реагування та взаємодопомоги у сфері кібербезпеки (CRRT)”, – повідомив заступник міністра оборони Литви Маргіріс Абукявічюс.
Групи швидкого реагування дозволяють державам-членам допомагати одне одному, колективно реагувати на кіберінциденти тощо. Однак CRRT може надавати допомогу іншим державам, установам ЄС, а також партнерам. Такі групи швидкого реагування діють завдяки об’єднанню експертів з країн-учасниць.
Абукявічюс сказав, що європейські чиновники ще уточнюють з Україною деталі щодо того, скільки та яких експертів нададуть для операції. Зокрема розглядають варіант із відправленням кіберкоманди до України, але все залежатиме від типу запитуваної підтримки.
Полянській громаді на Закарпатті вдалося підписати договори із 16-ма довколишніми громадами щодо створення сміттєсортувального заводу на 80 робочих місць.
Обсяг інвестицій у будівництво становить 12 млн євро, 9 із яких мають вкласти німецькі інвестори, а ще 3 млн євро мають надійти через субвенцію на соціально-економічний розвиток.
Усі громади, що підписали договори, виділили свою частку грошей відповідно до кількості жителів на створення проєктної документації майбутнього заводу, яка вже повністю готова. Також вони взяли на себе зобов’язання регулярно доправляти власним коштом сміття зі своїх громад до селища Поляни, що є відомим водолікувальним курортом.
За попередніми розрахунками, майбутній завод повинен переробляти близько 60 тис. тонн відходів на рік. Переробка планується стовідсоткова, тобто на полігони не мають вивозити жодного сміття. З пластмаси та пластика завод повинен виготовляти щороку близько 3 тис. тонн пального для промислових печей, і паливні брикети одразу ж купуватимуть німецькі компанії, сплачуючи при цьому на українській митниці всі необхідні платежі.
Після будівництва заводу також планується вилучити для переробки весь пластик зі сміттєзвалищ Полянського кластеру, а самі сміттєзвалища рекультивувати і закрити. На це заплановано близько 4 млн євро. Ці гроші мають надійти від продажу СО2-сертифікатів, які планується реалізовувати на суму близько 600 тис. євро щороку.
Біологічні відходи будуть використовуватися для виробництва біогазу. Таким чином Полянський завод не тільки не шкодитиме екології, але й навіть захищатиме її.
“Відвідувачі Міжнародної виставки-конференції безпілотних систем UMEX 2022 (Unmanned Systems Exhibition and Conference) розпочали ознайомлення з українськими розробками у цій сфері”, – заявили там.
Під час заходу презентували розвідувально-ударний безпілотний авіаційний комплекс «СОКІЛ-300» Київського конструкторського бюро «Луч» та авіаційний двигун АІ-350 підприємства «Івченко-Прогрес».
Важливою складовою виставки UMEX 2022 є ділова програма, що дає можливості для обміну досвідом, проведення переговорів і досягнення певних угод.
Українська сторона провела зустрічі з представниками Генерального штабу збройних сил ОАЕ та представниками делегації ВПС Казахстану. Сторони обговорили співпрацю та перспективи взаємодії у сфері виробництва та використання безпілотних систем.
Також відбулася зустріч з представниками еміратського оборонного холдингу EDGE Group, під час якої обговорювався хід виконання поточних проєктів і перспективи розширення партнерства.
П’ята Міжнародна виставка-конференція безпілотних систем UMEX 2022 організована Національною компанією Абу-Дабі у співпраці з Міністерством оборони ОАЕ. Це – найбільша галузева подія, яка відбувається в Об’єднаних Арабських Еміратах з 2015 року.
Президент Володимир Зеленський заявив, що воєнний стан в Україні введуть лише в разі повномасштабної військової агресії з боку Росії.
Про це він заявив на брифінгу.
«Щодо воєнного стану дуже просто: ми віримо в те, що не буде потужної війни проти України та широкої ескалації з боку РФ. Якщо буде — буде запроваджено воєнний стан», — сказав глава держави.
Зеленський також зауважив, що Україна не розглядатиме «прохання ватажків бойовиків» відвести українські війська з контрольованих територій Луганської та Донецької областей.
«Ми з ними не спілкуємося. Ми не розуміємо, хто це», — прокоментував президент.
Перед цим так званий «віцеспікер парламенту “ЛНР”» закликав Україну добровільно відвести війська, оскільки окупаційна влада «республіки» вважає своєю територією всю Луганську область.
Попередньо…
Увечері 21 лютого президент Росії Володимир Путін визнав самопроголошені «ЛНР» та «ДНР». Перед цим його до такого закликала Держдума РФ, а також бойовики на окупованих територіях Донбасу.
Підписати указ Путіна до Москви приїхали й ватажки «ДНР» та «ЛНР» Денис Пушилін та Леонід Пасічник. Путін укотре заявив, що Україна нібито не бажає виконувати Мінські домовленості й не зацікавлена в мирному розв’язанні конфлікту.
А ще він вважає, що Росія нібито «зробила все для збереження територіальної цілісності України, всі ці роки наполегливо боролася за виконання» Мінських угод.
Про все це стало відомо з телезвернення Путіна, під час якого він оголосив чимало погроз Україні та розповів про власне бачення світового порядку довкола Росії. Детальніше про слова Путіна читайте тут.
Згодом опублікували самі укази, відповідно до яких РФ введе на ці окуповані території України свої війська для «підтримки миру». Заступник голови комітету Ради Федерації Росії з міжнародних справ Андрій Клімов уточнив, що «республіки» РФ визнає в межах, «які зараз фактично встановлені».
Нова пошта презентувала «мобільне відділення», яке створили зі знімного контейнера. Його підвозять на потрібну локацію та розгортають впродовж п’яти хвилин, повідомляє BitukMedia.
Мобільне відділення розраховане на двох операторів. Вони надаватимуть звичні послуги — прийматимуть, пакуватимуть та видаватимуть посилки, здійснюватимуть грошові перекази тощо.
Також тут є поштомат, в якому посилку можна забрати цілодобово.
Крім того, на даху змонтували сонячні панелі, тож відділення-контейнер працює повністю автономно.
Таке відділення зможе обробляти до 10 тисяч посилок на місяць.
Навіщо потрібен такий формат? У Новій пошті вважають, що він корисний на фестивалях та інших великих заходах. Контейнер можна привезти до віддалених населених пунктів. Мобільне відділення може також тимчасово замінити стаціонарне на ремонті.
Перше мобільне відділення розпочне свою роботу в березні.
Українська
العربية
简体中文
Nederlands
English
Français
Deutsch
Italiano
Português
Русский
Español
