Четвер, 22 Травня, 2025
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 42

Запитай у Google: пошуковик визначив найпопулярніші запити українців 2024 року

0
Фото - intuji.com

“Графік відключення світла” посів першу позицію серед найпопулярніших пошукових запитів українських користувачів 2024 року. Компанія Google традиційно підбила підсумки року і проаналізувала популярність пошукових запитів в різних категоріях.

Повний список запитів опублікували 10 грудня у блозі Google Україна.

На другій позиції найпопулярніших пошукових запитів року – “Евро 2024”, а на третій – “Сирський”. Також у топі запитів – “Олімпійські ігри 2024”, “Пасха 2024” та “Суджа”.

У категорії персон, інтерес до яких зростав найбільше протягом року, лідером став Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський. Українці також активно цікавилися такими людьми, як Олександр Усик, Дональд Трамп, Камала Гарріс та Клавдія Петрівна.

Щодо втрат 2024 року, найбільше запитів було про Ірину Фаріон, Олексія Навального та Алена Делона.

У категорії “Фільми” лідером став український документальний фільм “20 днів у Маріуполі”, який приніс Україні перший “Оскар” в історії. На другій і третій позиціях – сиквели популярних фільмів: анімація “Думками навиворіт 2” та космічна фантастика “Дюна. Частина друга”. Також значний інтерес українців викликали одни з найобговорюваніших фільмів року “Солтберн” та “Субстанція”, а також український містичний фільм жахів “Конотопська відьма”.

Серед пошукових запитів щодо покупок у 2024 році українці понад усе цікавилися, де купити енергетичні рішення – EcoFlow, зарядні станції, інвертори та сонячні панелі. Також серед найпопулярніших запитів в цій категорії – дубайський шоколад, сквіш лапка і тюбінг.

У 2024 році українські користувачі шукали, що означають абревіатури МСЕК, РЕБ, ЦНАП і КАБ. Крім того, українці намагалися з’ясувати значення слів “терикони”, “квадробери” та “чиназес”” а також, що таке черги відключення світла та довідка ок-7.

Повністю список запитів 2024 року, популярність яких найбільше зросла в Україні за рік, має такий вигляд:

Найпопулярніші запити року:

  1. Графік відключення світла
  2. Евро 2024
  3. Сирський
  4. Олімпійські ігри 2024
  5. Пасха 2024
  6. Усик
  7. Ірина Фаріон
  8. Суджа
  9. 20 днів у Маріуполі
  10. Євробачення 2024

Персона, інтерес до якої зростав найбільше:

  1. Олександр Сирський
  2. Олександр Усик
  3. Дональд Трамп
  4. Сергій Лавров
  5. Камала Гарріс
  6. Майк Тайсон
  7. Микола Тищенко
  8. Павел Дуров
  9. Клавдія Петрівна
  10. Соня Морозюк

Пішли назавжди:

  1. Ірина Фаріон
  2. Олексій Навальний
  3. Ален Делон
  4. Анастасия Заворотнюк
  5. Олександр Масляков
  6. В’ячеслав Узелков
  7. Олександр Ширвіндт
  8. Віталій Білоножко
  9. Богдан Сташків
  10. Шеннен Догерті

Питання: “Що таке?”:

  1. що таке мсек
  2. що таке реб
  3. що таке терикони
  4. що таке черги відключення світла
  5. що таке цнап
  6. що таке довідка ок-7
  7. що таке каб
  8. що таке бусифікація
  9. що таке квадробери
  10. що таке чиназес

Покупка:

  1. Екофлоу
  2. Вентилятор
  3. Зарядна станція
  4. Інвертор
  5. Айфон 16
  6. Дубайський шоколад
  7. Сквіш лапка
  8. Гелевий акумулятор 100 ампер
  9. Сонячні панелі
  10. Тюбінг

Фільм:

  1. 20 днів у Маріуполі
  2. Думками навиворіт 2
  3. Дюна 2
  4. Солтберн
  5. Субстанція
  6. Веном 3
  7. Люблю тебе ненавидіти
  8. Жахаючий 3
  9. Дикий робот
  10. Конотопська відьма

Американський словник Merriam-Webster обрав слово, яке визначило 2024 рік

0
Фото - merriam-webster.com

Американський видавець довідників та словників Merriam-Webster обрав словом 2024 року іменник “поляризація” (polarization). Впродовж року його шукали багато разів і чимало використовували у медіа, тому вважають, що саме цей термін найкраще характеризує рік, що минає.

Про це йдеться на сайті словника.

З англійської polarization перекладається як “поділ на дві різко протилежні відмінності”. Проте його вживали у значенні “прагнення американців краще зрозуміти складний стан справ у країні та в усьому світі”.

“Це поділ, але це дуже специфічний вид поділу. Поляризація означає, що ми прагнемо до крайнощів, а не до центру”, – пояснює головний редактор Merriam-Webster Пітер Соколовскі.

“Поляризація” вважається “досить молодим словом” англійської мови: іменник “поляризація” та дієслово “поляризувати” з’явилися на початку XIX століття, коли вперше описали світлові хвилі. Згодом вони набули більш широкого значення в політиці та культурі.

2024-го слово “поляризація” широко використовувалося в англомовних ЗМІ, особливо в контексті американських виборів. Крім політичного контексту поляризація використовується для опису розломів у поп-культурі, технологіях, спорті та інших сферах, де коментатори діляться “на два табори” щодо будь-якої події.

До шорт-листа Merriam-Webster, крім polarization, увійшли слова

demure (“скромний, стриманий”),

fortnight (назва пісні Тейлор Свіфт з альбому The Tortured Poets Department, що вийшов у 2024 році, воно означає період тривалістю 2 тижні),

totality (“сукупність”, “тотальність”),

pander – означає “потурати або робити те, що вимагають інші, навіть якщо це неправильно”. Його використання зросло у жовтні, коли обидва кандидати на президентських виборах США використовували його для висміювання опонента.

“Поляризація” стала останньою у низці слів року за версією основних словників. Раніше Оксфордський словник назвав таким іменник brainrot, яке буквально перекладається як “гниття мозку”. Словник Collins обрав словом року brat, Кембриджський словник – дієслово “маніфестувати” (to manifest), онлайн-словник Dictionary – прикметник “стриманий” (demure), а онлайн-словник австралійської англійської мови Macquarie Dictionary – іменник “згівняння” (enshittification).

Як розповідало BitukMedia, минулого року словник Merriam-Webster відзначив слово authentic, тобто “автентичний”.

Перемогти ожиріння: розробили інноваційний гастробалон для схуднення

0
Фото - з відкритих джерел

Вчені розробили новий вид гастробалона. Його можна надувати та здувати всередині шлунка і таким чином запобігати переїданню. Ба більше – допомогти пацієнтові скинути вагу. Як показали випробування, нова динамічна система OSIRIS знижує обсяг з’їденого на 60%.

Про це розповідає New Atlas.

Новинку розробили інженери та гастроентерологи з Массачусетського технологічного інституту та Бригамської жіночої лікарні (США).

Гастробалон – це м’яка силіконова ємність зі стерильним розчином або повітрям всередині. Його зазвичай ендоскопічного вводять у шлунок через стравохід у згорнутому вигляді. Рідше гастробалон треба ковтнути. Після потрапляння в організм балон наповнюють і він розправляється. Заповнивши частину обсягу шлунка, цей пристрій допомагає відчути насичення під час іди раніше, ніж звичайно, і, як наслідок, не переїдати і скинути вагу.

Процедура показана пацієнтам з індексом маси тіла у 35–40 пунктів та вище. Деякі фахівці вважають цей метод набагато ефективнішим, ніж дієта. Статичні гастробалони існували і раніше. Проте зʼясувалось, що шлунок звикає до нового обʼєкта всередині. Тому з часом ефект слабшає, вага зупиняється, а потім взагалі може знову зростати.

А нова розробка під назвою OSIRIS (англ. oscillating satiety induction and regulation intragastric system) покликана подолати це звикання. Вона зроблена динамічною (коливальною): ця внутрішньошлункова система може на вимогу стискатися та розширюватися всередині.

Як пояснив Джованні Траверсо, гастроентеролог Бригамської жіночої лікарні, основна ідея в тому, що динамічний балон надуватиметься безпосередньо перед їдою, і тоді людина не відчуватимете голод. Потім він здуватиметься в перервах між їдою, щоб запобігти звиканню”.

Ефективність OSIRIS тестували на тваринах. Результати показали, що з використанням такого динамічного гастробалона споживання їжі знижувалося на понад 60%.

Нову систему вводять у шлунок через розріз у черевній стінці. Зовні залишається контролер з насосом – він кріпиться до шкіри. З його допомогою балон всередині можна надувати та здувати. За умови належного догляду система OSIRIS може залишатися в тілі роками.

Розробники вважають новий гастробалон перспективною альтернативою для пацієнтів, які не хочуть або не зважуються на такий серйозний метод лікування ожиріння, як шунтування шлунка (зменшення об’єму шлунка).

Раніше BitukMedia розповідало про 28-річного американця Карлоса Ріверу, який носив одяг розміру 6XL і важко пересувався. Він важив 226 кг, але схуд наполовину.

Треба підвищувати народжуваність – азійська країна запроваджує чотириденний робочий тиждень

0
Фото - fortune.com

У столиці Японії заради вирішення демографічної кризи робочий тиждень скоротять до чотирьох днів. Таким чином влада країни з найстарішим населенням у світі сподівається підвищити народжуваність і допомогти працюючим матерям.

Про це розповідає CNN.

Нині в країні сонця, що сходить, найстаріше населення світі, і його чисельність стрімко зменшується. У середньому кожна японка народжує одного-двох дітей, а для підтримки чисельності коефіцієнт має становити щонайменше 2,1.

У 2023 році було зареєстровано 727 277 новонароджених при населенні 124 млн людей. 2024-го народжуваність в Японії знизилася ще більше – на 5,7% порівняно з минулим роком і сягнула рекордно низького рівня: у першому півріччі зареєстровано лише 350 тисяч малюків.

Влада задумалася про те, чому громадяни не хочуть мати дітей, і запропонувала вирішення проблеми. В якості експерименту в Токіо запровадять чотириденний робочий тиждень, який продемонстрував позитивні результати в інших країнах.

Експеримент стартує у квітні 2025 року — у 170 тисяч співробітників буде три вихідні дні на тиждень. Якщо в японців буде більше вільного часу, в них знизиться рівень стресу, а отже, підвищиться демографічна продуктивність, вважають експерти.

На додачу, крім третього вихідного, батькам школярів 1–3 класів дозволять йти з роботи на дві години раніше, щоправда, на шкоду зарплаті. Додаткові години дозволять приділяти дітям більше часу.

Соціологи пов’язують показники народжуваності, що падають, не тільки з зростаючою вартістю життя, а й з особливостями культури праці в Японії. Люди постійно перепрацьовують – працювати по 12 годин в день вважається нормою. Роботодавці часто сприймають час, проведений співробітником в офісі, як рівень лояльності компанії і не оплачують понаднормову зайнятість.

В японській мові через такі “традиції” з’явилося слово каросі — смерть від перевтоми на роботі. Не дивно, що багато сімей відмовляються від можливості мати дітей – на це не вистачає ані часу, ні грошей.

Ще один чинник, що позначається на демографії – навантаження на жінок. Вони працюють нарівні з чоловіками, але виконують у п’ять разів більше домашніх обов’язків. При цьому дослідження 4 Day Week Global показало, що чоловіки при скороченні робочого часу на 23% частіше допомагають дружинам по дому і на 22% більше часу приділяють дітям.

За підсумками експерименту в Японії буде ухвалено рішення, чи чекає новий робочий графік все місто Токіо або навіть країну.

Як розповідало BitukMedia, до 2351 року всі японці матимуть однакове прізвище – Сато.

Був час подумати: колишнє подружжя знов одружиться через 50 років

0
Фото - lancasteronline.com

У США колишнє подружжя вирішило знову взяти шлюб — через 50 років після розлучення. На весільну церемонію дуже літні люди запросили 14 онуків та правнуків.

Про це розповідає CBSNews.

Колишнє подружжя – 89-річна Фей Гейбл і 94-річний Роберт Венріх з Пенсільванії (США) – вирішили одружитись вдруге. Вони розлучилися пів століття тому, у 1975-му.

Фей та Роберт познайомилися завдяки старшим братам дівчини. Вже тоді Роберт пообіцяв, що візьме за дружину сестру друзів. 1951 року так і сталося. У шлюбі в подружжя народилося четверо дітей, проте через 24 роки вони розлучилися. Про причини розриву говорити не хочуть.

Фото – з сімейного архіву

Зрештою обидва знайшли нове кохання і залишалися зі своїми партнерами протягом багатьох років, поки вони не померли. Родичі кажуть, що Гейбл і Венріх завжди були в добрих стосунках і часто разом відвідували сімейні заходи та виховували спільних дітей. Нещодавно вони вирішили, що настав час знову одружитися.

Фото – Parkhill Jewelry/ Facebook

“Вони все роблять разом, наче закохані підлітки”, — розповіла про Фей і Роберта їхня молодша дочка Керол Сміт. Жінка згадує, як її батько сказав: “Вона була першим коханням у моєму житті. Я ніколи не думав, що поверну її. І тепер, коли я це зробив, часу не гаятиму”.

Весілля (вже друге) “молодят” відбудеться вже цієї неділі, 15 грудня. Цього місяця Венріху виповнилося 94 роки, а його колишній і майбутній нареченій – 89. У них 14 онуків, 14 правнуків і двоє праправнуки, а у Гейбл ще є пасинки. Всіх їх запрошено на церемонію.

“Думаю, що протягом наступних кількох років з нами все буде добре”, – каже наречений.

Як розповідало BitukMedia, у Філадельфії (США) взяла шлюб пара, в якій обом за 100.

Звідки взялися мармеладні кицьки? Вчені розгадали “генетичну головоломку”

0
Фото - Okssi68 via iStock

Вогненно-руді смуги на світлому тлі – так виглядає червоний таббі або мармеладне забарвлення. Після 60 років пошуків вчені нарешті ідентифікували ген, що лежить в основі такого кольору шерсті домашніх улюбленців.

Про це розповідає Science Alert.

Люди з кішками живуть пліч-о-пліч близько 10 000 років і весь цей час людство намагалося зрозуміти, чому руда і чорна кішка дають потомство різного забарвлення. “Це була справжня генетична головоломка”, – говорить генетик зі Стенфордського університету Грег Барш Саре Рідрон.

Відомо, що рудими бувають здебільшого коти, а триколірними та “черепаховими” – кішки. Знайти відповідь вчені намагалися протягом 60 років. Зараз дві незалежні групи дослідників виявили, що будь-яка вогненно-руда шерсть у котів, швидше за все, є наслідком відсутності фрагмента ДНК в одній з частин їхнього геному. Результати опубліковані на сайті bioRxiv: це дослідження лабораторії Грега Барша в Стенфордському університеті (Каліфорнія) та ще одне дослідження лабораторії Хіроюкі Сасакі з Університету Кюсю (Японія).

“Я повністю переконана, що це той самий ген, і я щаслива, — каже Керолін Браун, генетик з Університету Британської Колумбії. — Я завжди хотіла отримати відповідь на це запитання”.

Отже, звідки беруться руді кішки зі смужками на шерсті? Триколірні кицьки – це результат схрещування тварин чорного та рудого кольору. Вчені впевнені, що варіант гена, що відповідає за руде або чорне забарвлення, знаходиться в Х-хромосомі, і кошенята-дівчата успадковують по такій хромосомі від кожного з батьків. Хлопчики, народжені в результаті такого схрещування, зазвичай однокольорові – вони успадковують лише Х-хромосому одного з батьків.

При цьому в ході ембріонального розвитку кожна клітина випадково вибирає одну Х-хромосому для експресії генів. В результаті у “черепахових” кішок з’являються окремі ділянки чорної та рудої шерсті, а у триколірних — біла шерсть, тому що вони мають інший, не пов’язаний з цим генетичний механізм, який частково відключає вироблення пігменту.

Вивчивши базу даних зі 188 геномів кішок, команда Барша виявила, що у кожної рудої, триколірної або “черепахової” кішки була та сама мутація, за яку відповідає ген Arhgap36. Він бере участь у багатьох процесах ембріонального розвитку, але при цьому ніхто раніше не знав, що він може впливати на забарвлення.

Аналогічні експерименти, проведені біологом-еволюціоністом Хіроюкі Сасакі з Університету Кюсю та його колегами, виявили ту саму генетичну мутацію у 24-х диких та домашніх кішок з Японії, а також у 258 геномах кішок, зібраних у всьому світі.

За словами Леслі Лайонс, генетика Університету Міссурі, є певні свідчення того, що деякі муміфіковані єгипетські кішки були рудими. Тобто мутація почалася ще тисячоліття тому.

Як розповідало BitukMedia, археологи знайшли в Єрусалимі фрагмент глека віком 1200 років з відбитком котячої лапи. Тварина могла залишити відбиток, коли гончар залишив виріб сохнути перед випалом. Це найдавніше свідчення “топтання” котів на місці.

Невідомі твори та віртуальна галерея: запрацювала виставка “Марія Примаченко. Невідоме”

0
Фото - Національний музей декоративного мистецтва України

Виставку “Марія Примаченко. Невідоме” відкрили в Національному музеї декоративного мистецтва України у Києві. Йдеться про шість десятків робіт з раннього періоду Примаченко, які раніше не презентували. Деякі картини можна розглянути через окуляри доповненої реальності.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці музею, розповідає “ШоТам”.

Ці картини художниця створювала протягом 1935-1938 років під час навчання у Школі народних майстрів народного мистецтва та роботи в майстернях при Київському музеї українського мистецтва.

Інші 72 картини з двох альбомів художниці, які вона створювала у 1940-х, можна розглянути через окуляри доповненої реальності. Також відвідувачі музею можуть віртуально торкатися і переміщувати керамічні твори мисткині.

Фото – Національний музей декоративного мистецтва України

Науковиця музею і дослідниця творчості видатної художниці Олена Шестакова розповіла, що вибрані твори з унікальної колекції музею, були створені Марією Примаченко протягом 1935-1938 років під час навчання у Школі народних майстрів народного мистецтва та роботи в Експериментальних майстернях при Київському музеї українського мистецтва. Виконуючи “цикли” малюнків у техніці акварелі, а згодом і гуаші, Марія Примаченко, залежно від навчальних завдань, об’єднувала їх форматом аркуша, побудовою композиції та певними колористичними рішеннями.

Генеральна директорка музею Людмила Строкова підкреслила, що здійснення цього довгоочікуваного проєкту стало можливим завдяки оцифруванню експонатів. Команда співробітників працювала над цим протягом пів року на обладнанні, подарованому музею ALIPH Foundation за сприяння Французький інститут в Україні / Institut français d’Ukraine. Реалізувати задум допомогли фахівці eMuseum та Imersum, з якими музей співпрацює вже не перший рік.

Під час відкриття подію відвідала правнучка художниці Анастасія Примаченко. Вона подякувала за збереження творчої спадщини мисткині та додала, що виставка і віртуальна галерея відкриватимуть більшій кількості людей “невідому Марію”.

Виставка у музеї триватиме до 28 лютого 2025 року.

Як розповідало BitukMedia, до 12 січня в Національному заповіднику “Софія Київська” триває виставка “Дві Марії”. Вона присвячена творчості відомих українських художниць наївного мистецтва – Марії Примаченко та Марії Галушко. 

Мініскульптурка №74: імператриця Сісі кавує в Ужгороді

0
Фото - Федір Шандор/ Facebook

З нагоди Дня закарпатської кави в Ужгороді зʼявилась ще одна мініскульптурка – “Кава Sisi”. Бронзова імператриця Австрії та королева Угорщини вмостилася на поручнях Київської набережної з філіжанкою кави.

Про це розповів на своїй сторінці Facebook місцевий туризмознавець Федір Шандор.

Нову скульптурку розмістили на поручнях Київської набережної, неподалік скульптурки солдату Швейку – імператриця Єлизавета Баварська, відома під сімейним прізвиськом Сісі з фінджею кави в руках. Скульптор – Роман Мурник.

Фото – Федір Шандор

За словами краєзнавця, за легендою імператриця Австрії та королева Угорщини любила випивати щоранку особливу каву – ранкове еспресо з кавовою ложечкою барацкової палинки (фруктової горілки).

Винахід імператриці так сподобався багатьом, що в більшості кавʼярнях Австро-Угорщини почали подавати “каву Sisi”. А 6 грудня в Ужгороді відзначають День закарпатської кави.

Фото – Федір Шандор

“Кава Sisi” – вже 74-та мініскульптурка в Ужгороді. Раніше у грудні була встановлена інша робота – “Щедрик” – на честь українського композитора Миколи Леонтовича. А загалом по Закарпаттю таких скульптурок вже понад сотня. Це роботи скульпторів Михайла Колодка, Романа Мурника, Степана Руснака, Василя Криванича та інших. В допомогу туристам було створено інтерактивну мапу розміщення всіх ужгородських мініскульптурок.

У березні 2022 року на Netflix вийшов німецький серіал “Імператриця” (Die Kaiserin). В центрі цієї історії — постать непересічної жінки, принцеси Єлизавети Баварської, відомої як Сісі (1837–1898). Вона була дружиною імператора Австрії Франца Йосифа, імператрицею з 1854 до 1898 року та однією з найяскравіших жінок свого часу.

У другому сезоні серіалу “Імператриця”, прем’єра якого нещодавно відбулася на Netflix, прозвучала українська народна пісня з опери Миколи Лисенка “Наталка Полтавка”. У першій серії другого сезону глядачі чують, як дитячий хор виконує відому пісню “Сонце низенько” для представників імператорської родини Австрійської імперії.

Як розповідало BitukMedia, у Києві поряд із залізним вокзалом з’явилась нова мініскульптурка проєкту “Шукай”. Вона складається з двох потягів, які прибувають на першу платформу “залізних воріт” столиці. З моменту відкриття скульптура слугуватиме нагадуванням про важливість повернення всіх українців додому.

До пінгвінів поблизу Вернадського навідався сварливий “інспектор”

0
Фото - Анна Соїна

До “Вернадського” завітав “суворий інспектор” – антарктичний пінгвін. Українські полярники прозвали птаха поліцейським через тонку чорну смужку на підборідді – вона нагадує ремінець на шоломі констебля.

Світлинами неочікуваного гостя поділилися в Національному антарктичному науковому центрі.

Птаха, що взявся порушувати спокій інших пінгвінів, помітили на острові Галіндез неподалік моря. “Спершу він з’явився біля причалу й очевидно виявив якісь порушення в одному з гнізд субантарктичних пінгвінів – це ті, які тисячами мешкають на нашому острові”, – розповіли в НАНЦ.

Антарктичний пінгвін навідувався до гнізда та дзьобав його власників – останні активно відбивалися. Так тривало кілька днів, але зрештою пінгвіни порозумілися, й “поліцейський” перемістився в іншу частину острова.

Фото – Анна Соїна/НАНЦ

“Із трьох видів пінгвінів, що мешкають в районі “Вернадського”, антарктичні – найагресивніші. Певний час на нашому острові їх було навіть двоє: можливо, це пара, яка шукала собі місце для гніздування. І один з них вирішив “віджати” гніздо в субантарктичних пінгвінів. Але ті відстояли свою територію”, – пояснив поведінку тварин біолог антарктичної експедиції Світозар Давиденко.

Українські полярники додали, що зазвичай в Антарктиді пінгвіни різних видів співіснують мирно, адже їхній спосіб життя та стратегії полювання відрізняються. Однак подекуди трапляються і сварки.

Як розповідало BitukMedia, на острові Галіндез, де розташована українська дослідна станція “Академік Вернадський”, вже оселилися майже 4 тисячі пінгвінів. Більшість – субантарктичні пінгвіни, які щороку дедалі більше захоплюють околиці станції. У близько 900 гніздах вже є яйця – зазвичай, по два у кожному.

“Ні куля, ні шабля!”: Нацбанк випустив монету-оберіг для захисників

0
Зображення - НБУ

Національний банк України створив пам’ятні монети “Ні куля, ні шабля!”. Вони стануть оберегами для сучасних захисників України. Монета матиме номінал 5 та 10 гривень.

Про це повідомляє прес-служба НБУ.

“Образ козаків-характерників ми відтворили у нових пам’ятних монетах, які стануть оберегом для кожного військовослужбовця. Вони захищатимуть сучасних захисників та захисниць України від ворожих підступів, щоб ні вогонь, ні вода, ні шабля, ні куля не вразили їх. Адже зараз, коли Україна знову бореться за свою свободу, українські воїни подібно до своїх славних предків козаків демонструють надприродну хоробрість і виняткову стійкість”, – зазначив голова Національного банку України Андрій Пишний.

На аверсі пам’ятних монет у центрі композиції зображено стилізовану фігуру військового, який обережно тримає в руках та захищає малий Державний Герб України – символ свободи та незалежності.

Композиція символізує споконвічне прагнення українського народу жити у власній суверенній державі. На матовому тлі – ворожі кулі, що відбиваються від військового, так і не вразивши українську душу.

Фото – НБУ

На реверсі на дзеркальному фоні зображено стилізований образ козака-характерника, що оберігає птаха – символ волі, що візуально нагадує тризуб.

“Композиція відбиває зв’язок між сучасною війною та українським духом часів козацтва. На матовому тлі – зламані ворожі шаблі, безсилі перед незламною любов’ю до рідної землі та прагненням свободи”, – йдеться у повідомленні.

Дизайн цих монет створила група художників: Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук; скульптори – Володимир Атаманчук та Анатолій Демяненко.

Пам’ятні монети “Ні куля, ні шабля!” введені в обіг 4 грудня 2024 року. Вони продовжують серію “Збройні Сили України”.

Монета з нейзильберу має номінал 5 гривень, зі срібла (маса дорогоцінного металу в чистоті – 31,1 г) – 10 гривень. Тираж – до 125 тис. та 10 тис. штук відповідно.

Монети з 19 грудня можна буде придбати в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ, а також у банків-дистриб’юторів.

Як розповідало BitukMedia, до 100-річчя Українського радіо НБУ випустив пам’ятну монету, а “Укрпошта” — марку.

Лише один коментар родича: чоловік з вагою 220 кг схуд вдвічі

0
Колаж - Carlos Rivera / SWNS

Носив одяг розміру 6XL і важко пересувався. 28-річний американець Карлос Рівера поділився своєю неймовірною історією схуднення. Ще кілька років тому він важив 226 кг! Допомогла чоловікові одна родинна зустріч.

Про це розповідає The New York Post.

Карлос Рівера почав гладшати ще в дитинстві, і вже до старших класів мав серйозні проблеми зі здоров’ям: давалися взнаки постійні перекуси напівфабрикатами. В якийсь момент ситуація вийшла з-під контролю, розповідає чоловік.

Своєї максимальної ваги у 226 кг він досяг, коли був у коледжі. На одному із сімейних заходів, присвячених Дню незалежності США, Карлос почув коментар від одного з родичів. “О боже, він такий величезний””, – сказав чоловік, вказавши на Ріверу. Молодика це так збентежило, що він вирішив нарешті почати діяти.

Карлос звернувся до лікарів, і ті порадили йому вдатися до хірургічного втручання – зменшити розмір шлунка. У листопаді 2020 року американець так і зробив. А от після того Рівера справді почав худнути. За 9 місяців він скинув 45 кг, але почав панікувати, коли цей процес зупинився.

У листопаді 2023 року Карлос вирішив ще більше змінити свій раціон – повністю відмовився від їжі з доставки, калорійних закусок та газованих напоїв. Відтоді він скинув ще понад 50 кг. Крім того, Рівера почав регулярно відвідувати спортзал: сьогодні він пишається тим, що за минулий рік відвідав понад 200 тренувань.

Тепер чоловік, який раніше купував речі розміру 6XL, важить 107 кг. Він зізнається, що дуже щасливий: “Я почуваюся приголомшливо і ні про що не шкодую”. Американець почав проводити більше часу з друзями, оскільки повсякденні активності не викликають у нього проблем, як це було раніше. “Кожен аспект мого життя змінився”, – додає він.

На думку Рівери, стабілізувалося і його ментальне здоров’я. “Коли ви важите стільки, скільки важив я, ви відчуваєте, що всі довкола засуджують вас. Я отримував багато негативної уваги, але зараз дуже впевнений у собі. Люди стали робити мені компліменти, а я знаю, що після такої втрати ваги вже нічого не зможе мене зупинити”, — підкреслює Карлос.

Як розповідало BitukMedia, британець близько 10 років був залежним від Dr.Pepper. Він щодня випивав майже п’ять літрів солодкого газованого напою, зокрема замість води. Позбутись шкідливої звички вдалось тільки через гіпноз.

“Я кричав від радості”: працівник музею знайшов середньовічний меч під час купання в річці

0
Фото - Muzeum Wojska w Białymstoku

У Польщі Щепан Скибицький, співробітник Військового музею у Білостоці, виявив у річці Супрасль стародавній меч. У цій водоймі часто купаються місцеві жителі, але це перша подібна знахідка. Її датують IX століттям.

Про це повідомляє People з посиланням на пост у соцмережах офіційної групи музею.

Незвичайне відкриття вдалося зробити у серпні 2022 року. Ділянку річки, яка раніше була вкрита мулом, розмило. Це помітив під час свого запливу Щепан Скибицький.

На глибині трохи більше метра щось заблищало. Чоловік вирішив пірнути і подивитись, що це. “Здається, тоді я вперше та востаннє закричав від радості під водою”, — зізнався Скибицький. Каже, що досвід роботи в музеї допоміг йому акуратно дістати меч, не пошкодивши його.

Доктор Ришард Казьмерчак з Університету Миколая Коперника в Торуні вважає, що меч належить до IX століття — належав він, як припускають, вікінгу. Про це говорить той факт, що ефес та головка рукояті відповідають типу Е за класифікацією Яна Петерсена, про яку він розповідає у книзі 1919 року “Норвезькі мечі епохи вікінгів”.

Казьмерчак висловив припущення, що біля річки відбулася битва, під час якої власника меча було вбито і він впав у воду.

Фото – Muzeum Wojska w Białymstoku

Під час битв зазвичай весь удар приймає він середня частина меча, і судячи з неї, знайденим активно користувалися. На лезі можна роздивитись мікротріщини, подряпини та відколи. За проведені у воді століття лезо меча вкрилося мінеральними відкладеннями. А от на рукояті та голівці меча навіть збереглася шкіряна обмотка.

За словами Роберта Садовського, директора Військового музею, у Польщі зараз зберігаються лише три або чотири подібні мечі, викувані за тих часів. Тож знахідку можна вважати унікальною.

Робота над реставрацією меча в Інституті археології Університету Миколая Коперника тривала п’ять місяців — фахівці видаляли мінералізовані відкладення з поверхні зброї, намагаючись не порушити її первісної форми. Повідомляють, що роботи проводили у вологому середовищі – щоб меч не висох.

На огляд публіки меч обіцяють виставити ще до кінця цього року.

Як розповідало BitukMedia, у польському місті Влоцлавек під час днопоглиблювальних робіт з річки Вісла дістали цінний артефакт. Йдеться про добре збережений залізний меч доби вікінгів. За попередньою оцінкою, його виготовили не пізніше 950 року нашої ери, тобто в епоху вікінгів.

В Ужгороді відкрили мініскульптурку на честь автора “Щедрика” Миколи Леонтовича

0
Фото - Федір Шандор

В Ужгороді відкрили мініскульптурку на честь українського композитора Миколи Леонтовича. Її можна побачити на стіні медичного факультету Ужгородського національного університету. Це вже 73-я мініскульптурка в місті.

Про це повідомляє “Суспільне”.

Автор мініскульптурки — Роман Мурник. “На зимовій годівничці сидить батько пісні — композитор Микола Леонтович, поруч з яким пташки два щедрика лісових, відтворюючи слова пісні “Щедрик, щедрівочка…”, а знизу “…прилетіла ластівочка…”.

Всередині годівнички різдвяний дзвіночок — нагадування про Carol of the Bells. Скульптурна композиція розташована на стіні, де нанесено перші слова з всесвітновідомого твору.

Фото – Федір Шандор

На своїй сторінці у Facebook туризмознавець Федір Шандор пише, що 105 років тому саме з Ужгорода розпочався міжнародний тріумф українського “Щедрика”. У 1919 році капела Олександра Кошеца подорожувала Європою (стартувавши першим концертом в Ужгороді), де було презентовано і “Щедрик”. Саме в Ужгороді остаточно сформувався склад капели (близько 80 осіб) та її репертуар, й вона вирушила до Європи.

Нині український “Щедрик” у різних аранжуваннях звучить усюди у світі, особливо на Різдвяні свята. “Щедрик” Миколи Леонтовича співають багатьма мовами світу. Його мелодія лунає у грудні щороку на площах великих й малих європейських та американських міст.

“Щедрик” – це вже 73-тя мініскульптурка в Ужгороді. А загалом по Закарпаттю таких скульптурок вже понад сотня. Це роботи скульпторів Михайла Колодка, Романа Мурника, Степана Руснака, Василя Криванича та інших. В допомогу туристам було створено інтерактивну мапу розміщення всіх ужгородських мініскульптурок.

Першою мініскульптурою міста став помічник святого Миколая. Її автором є Михайло Колодко. Вона розташована на перилах на площі Театральній. Майже одразу ужгородці почали ласкаво називати її Миколайчиком.

Встановили цю симпатичну бронзову мініскульптуру 19 грудня 2010 року. Висота мініатюрного Миколайчика становить лише лише 16 см, однак важить він аж 12 кг. Скульптура майже одразу після встановлення стала центром святкувань Дня святого Миколая та проведення благодійних аукціонів в місті.

Як розповідало BitukMedia, у Києві поряд із залізним вокзалом з’явилась нова мініскульптурка проєкту “Шукай”. Вона складається з двох потягів, які прибувають на першу платформу “залізних воріт” столиці. З моменту відкриття скульптура слугуватиме нагадуванням про важливість повернення всіх українців додому.

Кобзарство внесли до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО

0
Фото - Національна академія мистецтв України

Кобзарсько-лірницьку традицію внесли до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Таке рішення ухвалили на 19-й сесії Міжурядового комітету ЮНЕСКО, що проходить в столиці Парагваю місті Асунсьйон.

Про це повідомляє Міністерство культури. 

Ще у 2023 році Україна подала заявку, щоб традицію внесли до списків ЮНЕСКО й програми з охорони. А в 2022 році кобзарство також визнали елементом нематеріальної культурної спадщини України. 

Кобзарство – це усні перекази мандрівних співаків, які вони супроводжували грою на інструментах. З середини 19 століття таких співаків почали називати кобзарями. 

“Особливо важливим цей здобуток є сьогодні, коли наші сучасні кобзарі, як і їхні предки за часів козацтва, підтримують бойовий дух українських захисників та надихають на боротьбу за свободу й незалежність. Їхня музика і слово, як і раніше, пробуджують в людях віру, силу та незламність”, – зазначили у Міністерстві культури України.

У Репрезентативному списку нематеріальної культурної спадщини людства понад 600 елементів зі 140 держав-учасниць Конвенції. Від України до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО увійшли Петриківський розпис, Косівська кераміка, кримськотатарський орнамент Орьнек та знання про нього. Також до переліку нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінової охорони, увійшли козацькі пісні Дніпропетровщини та український борщ.

Як розповідало BitukMedia, напередодні культурним надбанням людства визнали українську писанку. Її включили до репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

60-річна жінка продала будинок, щоб побачити всі країни світу

0
Фото - @daredreamdiscover1

Лінн Стефенсон – британська пенсіонерка. Аби втілити свою мрію – побачити на власні очі кожну країну світу, вона продала будинок і вирушила у найцікавішу пригоду свого життя без фінальної точки.

Про це розповідає The Mirror.

Лінн Стефенсон завжди любила подорожувати. За попередні 30 років вона побувала у багатьох країнах, але робота офісним адміністратором не дозволяла їй віддатися улюбленому захопленню цілком. Тому, коли Лінн виповнився 61 рік, вона покинула все і подалась в мандри світом.

Гроші, щоб вирушити у подорож навколо світу, в неї були. Свій будинок у Ноттінгемі Лінн продала за 136 тис. фунтів стерлінгів. Плюс невеликі накопичення. Як розповідає видання, відтоді туристка вже відвідала 168 країн і ділиться своїми історіями у соцмережах.

Пенсіонерка-мандрівниця вже відвідала острови південної частини Тихого океану, де, за її словами, вона була єдиною білою туристкою. Там вона плавала зі скатами та акулами, відвідала колонію прокажених, провела час із племенем у Вануату.

Ще одним дивовижним місцем Лінн Стефенсон назвала Галапагоські острови, де вона провела 16 днів. “Де ще у світі ви одного дня поплаваєте з пінгвінами, акулами та морськими левами? Там водяться гігантські черепахи, я бачила морського коника”, — розповіла жінка.

Проте визначитися з улюбленою країною їй важко. Тому що абсолютно неможливо порівнювати, наприклад, Папуа-Нову Гвінею та Італію.

Лінн встигає відвідати приблизно 30 країн за рік і каже, що може обійтися лише 20 фунтами стерлінгів за день. З початку своєї подорожі у 2022 році вона відвідала Непал, Бутан, Таїланд, Ірак, Іран, Афганістан, Південну Корею, Пакистан і Тайвань. Її остання пригода була на віддаленому острові Науру, де готельні номери можуть коштувати до 130 фунтів стерлінгів за ніч. А все через брак готелів на крихітному клаптику землі. Мандрівниця каже, що намагається не звертати уваги на дорожнечу деяких послуг, а натомість намагається концентруватися на красі світу та доброті людей.

Зараз у Лінн залишилося 30 тис. фунтів стерлінгів, і вона сподівається, що цих грошей їй вистачить, щоб завершити подорож своєї мрії. В її планах Австралія, Центральна Африка, Гаїті, Північна Корея, Бангладеш, Бруней, Південний Судан. Після цього вона планує повернутися на батьківщину, де в неї живуть брати. Каже, що візьме невелику паузу і знову вирушить в дорогу. Маршрут залежатиме від того, скільки грошей у Лін буде із собою. Але за час своєї одисеї британка стала популярною в соцмережах, тож про її заробіток можна особливо не переживати.

“Мої брати звикли до всього цього. Я роблю так вже 40 років, тож вони звикли, що я їду в якусь країну, про яку вони навіть не чули. Я не надто ляклива. Боснія в 1990-х роках. На мене наставляли кулемети, і я був на мінному полі”, – розповідає мандрівниця.

Лін Стефенсон сподівається продовжити подорожувати після завершення своєї грандіозної навколосвітньої подорожі, знову відвідавши деякі зі своїх улюблених місць.

Як розповідало BitukMedia, 44-річний данець завершив свою епічну навколосвітню подорож тривалістю у десятиліття. Тепер Тор Педерсен стверджує, що став першим мандрівником, який зумів відвідати кожну країну світу і при цьому діставався туди як завгодно, але не в літаках.