Четвер, 19 Червня, 2025
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 2

5 хвилин на злочин: викрадачі золотого унітаза отримали вироки

0
Арт-об'єкт Мауріціо Кателлана. Фото - LEON NEAL / GETTY IMAGES

У Британії завершився гучний судовий процес над викрадачами арт-об’єкта — золотого унітаза “Америка” роботи італійського художника Мауріціо Каттелана. Діючий експонат виставки було викрадено з палацу Бленгейм у 2019 році за лічені хвилини. Вироки отримали двоє людей.

Про це розповідає Art News.

Двоє чоловіків, Джеймс Шин та Майкл Джонс, отримали тюремні терміни за зухвалу крадіжку золотого унітаза вартістю близько 6 млн доларів. Про це йдеться в офіційному повідомленні Королівської прокуратури Великої Британії.

47-річного Джеймса Шина визнано винним у крадіжці — йому призначено 4 роки позбавлення волі. Його спільник, Майкл Джонс, який здійснював розвідку перед крадіжкою, отримав 2 роки і 3 місяці ув’язнення.

Золотий унітаз, вагою 227 фунтів (понад 100 кг), був частиною виставки творів Мауріціо Каттелана в палаці Бленгейм — історичній резиденції родини Вінстона Черчилля, об’єкті всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Створена у 2016-му скульптура під назвою “Америка” раніше експонувалася в музеї Ґуґґенгайма в Нью-Йорку. Це була інтерактивна інсталяція. Відвідувачі могли користуватися унітазом за прямим призначенням, що призвело до великого ажіотажу та черг. Лише через два дні після встановлення в палаці Бленгейм золотий унітаз став жертвою крадіжки.

У ніч проти 14 вересня 2019 року, близько 5 ранку, зловмисники використали два викрадені авто, щоб прорватися крізь ворота палацу. На камерах спостереження зафіксовано як група скоїла злом кувалдою та ломами. Вони зняли унітаз із кріплень, завантажили його в авто і втекли — і все це лише за п’ять хвилин.

Все, що залишилось після крадіжки. Фото – PA

Попри блискавичну операцію, злочинці все ж “наслідили”. “З огляду на ретельність підготовки, дивно, що викрадачі залишили стільки доказів — від ДНК у викраденому авто до повідомлень у телефонах”, — прокоментувала прокурорка Шан Сондерс.

Слідство зібрало понад 30 тисяч сторінок доказів, зокрема з телефону Шина: текстові повідомлення, фото, аудіозаписи. Серед них — кодовані розмови про продаж золота з узгодженням ціни у £26,500 ($34,500) за кг.

Слідство встановило, що Джонс двічі відвідував палац — до і після встановлення унітаза. Він фотографував експозицію, готуючи план нападу.

Шин, який був будівельником і роботодавцем Джонса, вже мав умовний термін 21 місяць і 240 годин громадських робіт за інші злочини. Цього разу йому також не вдалося уникнути в’язниці.

У цій справі є ще третій фігурант – Фредерік Доу. Його визнали винним у змові з метою переведення або передачі викраденого майна. Він ще чекає на вирок.

Щодо самого золотого унітазу, він досі вважається зниклим. Слідство не змогло його відшукати, імовірно, його швидко переплавили на злитки.

Мауріціо Каттеллан (Maurizio Cattelan) — італійський концептуальний художник, відомий своїми провокативними, іронічними й глибоко символічними арт-об’єктами. Його роботи часто кидають виклик суспільним табу, ієрархіям і самим уявленням про мистецтво. 

Раніше BitukMedia розповідало про його роботу під назвою “Комік” – банан, приклеєний до стіни скотчем. Це сатирична робота про ринок сучасного мистецтва, яку згодом один художник з’їв прямо на виставці, назвавши це “перформансом”.

Вперше в історії: жінка очолить MI6, зовнішню розвідку Великої Британії

0
Колаж - The Australian

47-річна Блейз Метревелі стане на чолі MI6 — британської Служби зовнішньої розвідки. Це історичне рішення: за понад столітню історію служби її вперше очолить жінка. Її призначення відображає як еволюцію спецслужб, так і важливість технологічних викликів у сучасній безпеці.

Про це пише британська The Guardian.

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив про призначення Блейз Метревелі новою главою MI6 — британської Служби зовнішньої розвідки. Метревелі, яка приєдналася до MI6 у 1999 році, змінить на посаді сера Річарда Мура вже цієї осені. Вона стане 18-ю особою, яка обіймає посаду керівника MI6, відомою в установі під кодовим іменем “С”, йдеться у прес-релізі уряду.

Хто така Блейз Метревелі? Нова очільниця служби має багаторічний досвід роботи в розвідці. Вона обіймала директорські посади не лише в MI6, але й у MI5 — внутрішній контррозвідувальній службі Великої Британії.

Наразі Метревелі очолює технологічний підрозділ MI6, відомий як секція Q — за аналогією до фільмів про Джеймса Бонда, де Q відповідає за інноваційні розробки для агента 007.

Уряд повідомив, що Метревелі вивчала соціальну антропологію в Кембриджському університеті, а значну частину кар’єри провела на оперативній роботі на Близькому Сході та в Європі.

“Я пишаюся тим, що мені довірили очолити службу, якій я віддала більшу частину кар’єри. MI6 відіграє критично важливу роль — разом із MI5 та GCHQ — у захисті громадян і просуванні британських інтересів у світі”, — заявила Метревелі.

Blaise Metreweli. Фото – MI6

Призначення Метревелі вже називають прикладом “життя, що наслідує мистецтво”: фанати Бондіани пам’ятають, як роль керівниці MI6 (персонаж “М”) протягом 17 років майстерно виконувала Джуді Денч. У реальному житті ж до цього моменту жодна жінка не очолювала MI6 з моменту її створення в 1909 році.

Для порівняння, внутрішню службу MI5 вже очолювали жінки — Стелла Рімінґтон та Еліза Меннінґем-Буллер, а нинішня глава Центру урядового зв’язку (GCHQ) — також жінка, Енн Кіст-Батлер.

Попередник Метревелі, сер Річард Мур, обіймав посаду з вересня 2020 року. Його п’ятирічний термін — типовий для британських шпигунських керівників. До MI6 Мур був високопрофільним дипломатом і послом у Туреччині, де мав тісні зв’язки з президентом Реджепом Таїпом Ердоганом. За його каденції MI6 відіграла важливу роль у публічних і залаштункових попередженнях про наміри рф вторгнутися в Україну ще до лютого 2022 року.

Метревелі ж, як зазначає видання, є співробітницею розвідки, яка поступово просувалася службовими сходинками зсередини системи. Її досвід особливо актуальний у сучасному контексті, коли кібератаки, технологічна війна та гібридні загрози стали основними викликами для національної безпеки. “Призначення Метревелі є історичним і вкрай доречним на тлі безпрецедентних загроз — від шпигунських кораблів у наших водах до хакерів, які атакують ключові служби”, — заявив прем’єр Кір Стармер.

Призначення Блейз Метревелі символізує не лише гендерний прорив, а й зміну підходів до безпеки у 21 столітті. Фокус зміщується з традиційної дипломатії до технічної майстерності, аналітики й інновацій — саме тих сфер, якими нині керує нова очільниця MI6.

Глава відомства — єдиний співробітник, ім’я якого офіційно відоме громадськості. За традицією керівника розвідки називають просто “С”. Як пояснює ВВС, це не скорочення від слова Chief (начальник), як часто думають. Назва походить від капітана Менсфілда Каммінґа (Captain Mansfield Cumming), першого керівника британської шпигунської служби — Бюро Таємної Служби — створеного на початку ХХ століття. Каммінґ підписував свої листи лише літерою “C”, і цей кодовий знак зберігся донині.

Кожен “С” підпорядковується міністру закордонних справ Великої Британії, є членом Об’єднаного розвідувального комітету, аналізує ситуації, отримує дані від розвідки і радить прем’єр-міністру.

До речі, за традицією, яка зберігається до сьогодні, керівник MI6 пише виключно зеленим чорнилом — саме так підписувався Каммінґ.

Хоч “С” не видає агентам “ліцензію на вбивство” як у фільмах, секретар закордонних справ має законне право санкціонувати дії MI6, які за інших обставин вважалися б незаконними — включно з використанням смертельної сили. Але це тривалий і суворо регламентований юридичний процес.

Як розповідало BitukMedia, Гайде Різаєва, співробітниця Головного управління розвідки Міністерства оборони України, отримала міжнародну премію WOMAN 2024 у номінації “За вагомий внесок у оборону та безпеку України”. Вона стала однією з тих, чия особиста історія перетворилася на зброю в боротьбі за свободу інших.

Китайський “сон на ремені”: медики б’ють на сполох через небезпечний тренд

0
Фото - Future Publishing via Getty Images

У Китаї завірусився новий тренд: люди похилого віку масово почали розгойдуватися на петлях, закріплених на деревах. Попри переконання учасників практики, що такий метод допомагає при безсонні та болях у шиї, лікарі застерігають: подібна “терапія” може закінчитися паралічем або смертю.

Про це розповідає New York Post.

У Китаї набирає популярності дивна техніка покращення сну — літні люди підвішують себе за підборіддя на ременях у парках. Цей дивний тренд уже встиг стати вірусним, а медики називають його “небезпечним експериментом над хребтом”.

В місті Шеньян на півночі країни дедалі більше літніх людей долучаються до незвичайної практики: вони обв’язують підборіддя U-подібним ременем, прикріпленим до поперечин чи дерев, і повільно розгойдуються вперед-назад, ніби лемури. Місцеві жителі запевняють — це допомагає їм краще спати та зменшує біль у шиї.

Автором незвичайної техніки покращення сну став 57-річний Сун Жунчунь, який роками страждає через шийний спондильоз. Йдеться про остеохондроз — вікове захворювання, що спричиняє головний біль, запаморочення та безсоння. Чоловік вже подав заявку на патент і щодня виходить в парк, щоб показати техніку всім охочим.

Фото – Future Publishing via Getty Images

“Раніше моя шия була в поганому стані, і я не міг нормально лягати спати. Але вже за кілька днів стало краще”, — каже один із прихильників методу.
“Зараз у мене зникли всі неприємні симптоми, я практикую це вже два роки”.

Та от тільки наукових доказів користі цієї практики немає, а от ризики — серйозні. “Люди готові на все заради якісного сну, але жодна тенденція не вартує ризику паралічу чи інсульту”, — говорить Розі Осмун, сертифікована фахівчиня зі сну компанії Amerisleep.

За її словами, підвішування будь-якої частини тіла, особливо шиї, є біомеханічно небезпечним і може призвести до: ушкодження нервів, травм хребта, смерті через обмеження кровотоку до мозку.

Один такий випадок уже зафіксовано: чоловік помер, коли випадково зачепив ремінь не за підборіддя, а за шию.

“Медичне витягування використовує точне дозування сили — у грамах, — тоді як гойдання на ремені — це фактично неконтрольований фізичний експеримент над вашим спинним мозком”, — пояснює фізіотерапевтка доктор Дженніфер Міллер.

За словами фахівців, причина в тому, що ці техніки візуально ефектні, виглядають драматично і обіцяють миттєві вирішення хронічних проблем. Але працюють вони лише в TikTok, а не в реальному житті.

Якщо ви шукаєте заспокійливого відчуття похитування перед сном — краще оберіть гамак, а не небезпечний ремінь, жартує Осмун. І додає: “Сон — це життєво важливо. Але важливою є і безпека. Рішення не в ременях, а в балансі: реальні стратегії, засновані на науці, а не на видовищі”.

Як розповідало BitukMedia, вважається, що для нормального функціонування організму та здоров’я мозку людина потребує щоденного 8-годинного сну. Але зараз вчені з Університету Осло (Норвегія) у співпраці з колегами з семи країн наводять зовсім інші цифри.

Повернення лікаря, який дарує рух: топовий ортопед з Франції знову оперує поранених військових

0
Фото - UNBROKEN Ukraine/ Facebook

Стефано Романо, один з найкращих ортопедів-травматологів Європи, вже всьоме приїхав до Львова, щоб безкоштовно допомогти українським захисникам. Цього разу разом з колегами зі Львова він виконав 15 складних втручань — зокрема дві надскладні операції з відновлення плечового сплетення.

Про це повідомили в реабілітаційному центрі UNBROKEN.

У Лікарні Святого Пантелеймона у Львові завершився черговий благодійний візит відомого французького хірурга Стефано Романо — ортопеда-травматолога, який спеціалізується на складних операціях верхніх кінцівок. За п’ять днів роботи спільно з українськими лікарями він проконсультував понад 80 пацієнтів та провів 15 оперативних втручань, включно з унікальними для Першого медоб’єднання Львова.

Серед прооперованих — двоє військових із важкими пораненнями плечового сплетення. Це – надзвичайно складна травма, яка часто позбавляє людину рухливості руки.

Один із пацієнтів – 46-річний львів’янин Юрій Лютий, боєць 117-ї окремої механізованої бригади. До лав ЗСУ він приєднався вже на другий день повномасштабної війни. У січні цього року чоловік отримав важке поранення на Донеччині.

“Тривав ворожий наступ. Ворог спершу атакував важкою технікою, далі дронами, а вже згодом пішла піхота. Я мав кулемет виліз з бліндажу, щоб відстрілятися, а ворог вже був в 20-ти метрах від нас. Я не встиг навіть поцілити, як мені прилетіло декілька куль в плече та руку”, – згадує військовий.

Унаслідок поранення в нього було пошкоджено аксілярний (пахвовий) нерв — критичний для рухів рукою. Відновити функції можна було лише через рідкісну операцію — нейротизацію.

“Єдиний шанс відновити цю функцію — виконати нейротизацію нерва. Під час втручання, спільно зі Стефано Романо, ми використали здорову гілочку променевого нерва і ушили її до пошкодженого аксілярного. З часом нові нервові волокна проростуть і пацієнт зможе знову піднімати руку та відчувати дотики”, — розповідає про винятковість втручання завідувач відділення ортопедії та травматології Лікарні Святого Пантелеймона Василь Рокита.

Зараз Юрій проходить реабілітацію в Центрі UNBROKEN. Лікування буде тривалим, а повноцінні результати очікують за рік.

Стефано Романо працює в Парижі, в одній із найбільших приватних клінік Франції. У професійних колах він відомий як один із найкращих фахівців в Європі в хірургії верхніх кінцівок. Також оперує спортсменів, зокрема футболістів ФК “ПСЖ”.

Наступний візит Романо до Львова заплановано вже за два місяці. Очікується ще більше складних, але життєво необхідних операцій для поранених українських захисників.

Раніше BitukMedia розповідало про 29-річного Павла — українського військового, який отримав важке поранення обличчя на фронті. Уламок влучив у зону навколо ока, пройшов через очну орбіту та заблокував лобову пазуху. Його історія — це приклад того, як міжнародне медичне партнерство здатне рятувати навіть у найскладніших клінічних ситуаціях.

Бекхем, Олдман і Долтрі — лицарі: кого відзначив король у цьогорічному списку пошани

0
Фото - Getty

Легенда футболу Девід Бекхем, оскароносний актор Гарі Олдман та фронтмен The Who Роджер Долтрі отримали лицарські титули у цьогорічному списку пошани до дня народження короля Чарльза III. Серед інших відзначених десятки героїв з різних сфер — від медицини й культури до активізму та благодійності.

Список лауреатів опублікували на сайті уряду Великої Британії.

50-річного екс-півзахисника ФК “Манчестер Юнайтед” та збірної Англії з футболу нагородили за спортивні успіхи та благодійну діяльність, пише The Guardian. “Я навіть не міг мріяти про таку честь”, — сказав Бекхем, додавши, що це “емоційна мить” для його родини. Бекхем тепер матиме титул сера, а його дружина Вікторія – леді. До слова, орден Британської імперії в Бекхема вже є: 2003 року він був нагороджений за внесок у розвиток футболу.

Тепер же він удостоєний вищого лицарського звання — як людина, яка “переглянула роль британського спортсмена у суспільному житті, встановивши неперевершені стандарти у царині філантропії, служіння нації та глобальної адвокації”, йдеться у повідомленні на сайті британського уряду.

67-річний оскароносний актор Гері Олдман, який зіграв у фільмах “Темні часи”, “Сід та Ненсі”, “Шпигун, вийди геть!”, “Леон”, “Гаррі Поттер” тощо, отримав титул за внесок у драматичне мистецтво.

Засновника The Who 81-річного Роджера Долтрі, окрім внеску у музику, також нагородили за благодійну діяльність. Вже багато років він допомагає фонду боротьби із раком у підлітків – Teenage Cancer Trust. Долтрі назвав нагороду “сном, що став реальністю”.

Серед 1 215 відзначених — визнані митці, спортсмени, громадські діячі та звичайні британці, які проявили видатну мужність і самовідданість.

Серед них — 77-річна співачка та актриса, ікона британського мюзиклу Елейн Пейдж, письменниця Пет Баркер, екс-міністр оборони Пенні Мордонт та інші.

Скульптор Ентоні Гормлі, відомий завдяки монументу Янгол Півночі, став Почесним компаньйоном — це найвищий орден, який одночасно мають лише 65 осіб. До нього долучилася також астрофізикиня Дама Джоселін Белл Бернелл.

Почесну відзнаку за громадську мужність отримала Джорджія Гаррісон, 30-річна телеведуча, яка пережила “порнопомсту” і стала борцем проти насильства над жінками. “Це визнання — для всіх, хто пройшов те саме, що й я”, – зауважила вктивістка..

Акторка та активістка Трейсі-Енн Оберман нагороджена за внесок у просвіту про Голокост та боротьбу з антисемітизмом.

11-річна Кармела Чіллері-Вотсон, яка страждає від вродженої м’язової дистрофії, стала наймолодшим кавалером ордена Британської імперії за зусилля щодо обізнаності населення про проблеми людей з інвалідністю.

Найстарішим лауреатом став 106-річний засновник клубу виноробів Вільям Ірвін, який отримав медаль ордена Британської імперії за заслуги перед суспільством.

Орден Британської імперії заснував у 1917 році король Георг V, прадід Чарльза III. Нагорода має п’ять ступенів: кавалер ордену, офіцер, командор, лицар-командор або дама-командор, а також лицар Великого хреста або дама Великого хреста. Лише два останні ступені дають право на лицарський титул із приставкою “сер” для чоловіків або “дама” для жінок.

ШІ життєдайний: стародавні шедеври тепер оживають за години

0
Зображення - Alex Kachkine, MIT

Вчений із США створив ШІ-інструмент для реставрації старих картин.
Новітній метод може змінити світ мистецтва — і зробити доступними тисячі полотен, які роками лежали покинутими і безнадійними в музейних архівах.

Про це пише The Guardian.

Картини старих майстрів часто страждають від безжального впливу часу: тріскаються, вицвітають, у них відлущується або тьмяніє фарба. Їхня традиційна реставрація — надзвичайно трудомісткий процес, який може тривати місяцями або навіть роками. Через це такий необхідний догляд отримують лише найдорожчі шедеври.

Але новий підхід, який розробив аспірант Массачусетського технологічного інституту (MIT) Алекс Качкін, обіцяє відновлювати зруйновані твори лише за кілька годин — і без шкоди для оригіналу.

Качкін перевірив технологію, відновивши картину XV століття, яка була сильно пошкоджена. Вона покрилася тріщинами, а в тисячах дрібних місць фарба повністю зникла.

Інноваційна технологія поєднує сканування, обробку у Photoshop, застосування штучного інтелекту і полімерних матеріалів. Спочатку пошкоджене полотно сканують, щоб визначити всі ділянки, які потребують відновлення. У піддослідному полотні таких зон виявили понад 5 600.

Потім за допомогою Adobe Photoshop створюється цифрова маска, яка “заліковує” кожну тріщинку. Відсутні елементи додають вручну або за зразком з інших фрагментів картини чи навіть інших творів того самого художника. Так відсутнє обличчя немовляти було реконструйоване за аналогією з іншими роботами митця.

Готову маску роздруковують на тонкій прозорій полімерній плівці — вона накладається на оригінал без клею, а за потреби легко знімається без жодних пошкоджень.

Зображення – Аlex Kachkine, MIT

Звичайна реставрація полотна зайняла б не менше 200 годин, але Качкін витратив у 70 разів менше часу.

Загалом для заповнення пошкоджених ділянок було використано понад 57 тис. кольорів. Виправлення покликані покращити картину, навіть якщо вони не ідеально вирівняні. Метод підходить для картин з рівною поверхнею, адже якщо знадобиться плівку можна зняти, не пошкодивши саму роботу.

Цифрова реставрація не замінює класичну, але може стати справжнім проривом у порятунку менш відомих творів мистецтва.

“Відкривається шлях до публічної експозиції сотень, а можливо й тисяч творів, які роками зберігаються в архівах через пошкодження та високу вартість реставрації”, — зазначає професор Хартмут Куцке з Музею культурної історії в Осло.

Алекс Качкін також упевнений, що його розробка допоможе повернути до життя безліч картин, які раніше не мали шансу на реставрацію.

Алекс Качкін. Фото – MIT

Однак, як і у випадку з будь-якою новацією, залишаються питання етики: чи можна вважати мистецтвом полотно з полімерною накладкою? Чи не заважає вона сприйняттю оригіналу? Чи прийнятне “копіювання” втрачених облич?

Але навіть попри це, цифрова реставрація може стати революцією в охороні художньої спадщини — доступною, швидкою і дбайливою.

Як розповідало BitukMedia, в одному з найвідоміших музеїв Роттердама (Нідерланди) стався прикрий інцидент. Під час звичайного візиту дитина подряпала картину Марка Ротка вартістю близько 56 млн доларів. Пошкодження — незначне, але музей шукає фахівців для реставрації. 

Купальний сезон відкрито: у КиївЗоо ведмедям облаштували водограй, басейн і зони для розваг

0
Фото - Київський зоологічний парк загальнодержавного значення

КиївЗоо оновив простір для бурих ведмедів. Клишоногі мешканці зоопарку вже насолоджуються новим басейном, гірською річкою, ігровими зонами та водними забавами.

Про це повідомляється на сайті Київського зоологічного парку загальнодержавного значення.

Один із ключових напрямків роботи сучасних зоопарків — створення умов, максимально наближених до природного середовища. І ведмеді — не виняток.

“Купання — це природна й необхідна активність бурих ведмедів у теплу пору року. Щоб підтримати таку поведінку, ми додали новий водограй, оновили басейн і модернізували систему постачання води, завдяки чому потік води в штучній гірській річці збільшився на 30%. А ще — оновили зони відпочинку та потішили клишоногих новими ігровими конструкціями, дерев’яними колодами та джутовими канатами”, – зазначає пресслужба зоопарку.

Фото – Київський зоологічний парк загальнодержавного значення

Фахівці зоопарку додали, що ведмедиків надзвичайно потішило оновлення їхніх зелених володінь, тож “вони без вагань вдались до плавання та водних забав”.

Такі зміни — частина більшої програми благоустрою та підвищення добробуту тварин, яку поступово впроваджують у КиївЗоо.

Гостям зоопарку радять не зволікати — приходьте на прогулянку, спостерігайте за щасливими ведмедями, заряджайтесь хорошим настроєм і підтримуйте важливу справу захисту дикої природи просто у серці столиці.

Як розповідало BitukMedia, До Міжнародного дня фламінго Всеволод Севастьянов здійснив символічний забіг доріжками Київського зоопарку. Він пробіг 3,18 км та створив GPS-малюнок фламінго. “Це перше в Україні!”, – пише бігун на своїй сторінці у Facebook.

Підліток із самостійністю дорослого: 11-річному українцю видалили пухлину біля хребта

0
Фото - Центр Дитячої Медицини. Західноукраїнський Спеціалізований Центр/ Facebook

11-річний Володимир з Львівщини самостійно звернувся до сімейного лікаря через сильний біль у спині — і це рішення, без перебільшення, врятувало його. Торакоскопічну операцію вчасно провели хірурги Центру Дитячої Медицини. Західноукраїнського Спеціалізованого Центру.

Про це розповідають у медзакладі.

Спочатку хлопець відчував лише дискомфорт, але вже за кілька днів біль посилився настільки, що заважав нормально рухатись. У цей момент мама Володі перебувала за кордоном, тож школяр сам прийняв рішення піти до лікаря.

Під час рентгену у нього виявили підозрілу ділянку в грудній клітці. Місцеві лікарі скерували його до Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру у Львові. Саме там йому поставили точний діагноз — гангліоневрома. Це рідкісна доброякісна пухлина, яка виникає з елементів симпатичних нервових вузлів.

“Гангліоневрома – рідкісна (одна на 1 мільйон населення) доброякісна пухлина з елементів симпатичних нервових вузлів (гангліїв). Найчастіше її виявляють у віці до 20 років. Зазвичай гангліоневрома безсимптомна. Біль з’являється, коли пухлина стискає навколишні органи, нервові закінчення чи магістральні судини. Лікують такі пухлини лише хірургічно”, – пояснив дитячий хірург Андрій Кузик.

Тож у Центрі дитячої медицини Володимиру провели мініінвазивну торакоскопічну операцію. Пухлину вдалося повністю видалити, операція пройшла успішно та без ускладнень.

Нині хлопець вже одужує і повертається додому — разом з мамою, яка повернулася до України одразу після встановлення діагнозу.

Медики зазначають, що приклад Володимира — взірець свідомого ставлення до власного здоров’я. Саме вчасне звернення за допомогою дозволило уникнути тяжких наслідків та швидко відновитися після складного хірургічного втручання.

Як розповідало BitukMedia, у Дитячій Лікарні Святого Миколая у Львові нейрохірурги успішно видалили небезпечну пухлину головного мозку у новонародженого хлопчика. Життя маленького Миколки врятувала складна операція, без якої він міг не дожити й до першого дня народження.

7-річна гімнастка з Запоріжжя встановила цирковий рекорд України (ВІДЕО)

0
Фото - Лана Вєтрова/ Facebook

Семирічна Анастасія Горбацевич із Запоріжжя стала наймолодшою повітряною гімнасткою України, яка виконала трюк вис на одній п’яті під куполом цирку. Досягнення дівчинки зафіксували у Національному реєстрі рекордів.

Про це повідомила керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова.

У Запоріжжі 7-річна Анастасія Горбацевич встановила неймовірний рекорд, ставши наймолодшою повітряною гімнасткою, яка виконала вис на одній п’яті під куполом цирку. Її виступ вразив не лише глядачів, а й представників Національного реєстру рекордів України, які офіційно зафіксували досягнення дівчинки.

Це видовище — не для слабких нервів. Крихітна артистка мов метелик кружляє в променях прожекторів, а потім зависає в повітрі лише на одній п’яті. Від видовища перехоплює подих, а вона — усміхається і махає рукою глядачам, немов це найпростіший трюк у світі.

Настя виросла в родині циркових артистів і вперше вийшла на арену в три роки. Її тренує мама — колишня повітряна гімнастка Вікторія Горбачевич, яка передає доньці не тільки технічні знання, а й любов до мистецтва.

Це вже другий рекорд України у житті циркової зірочки. Свої вміння вона розвиває у цирковій студії “Едельвейс”, яка має статус Народного художнього колективу. Настя — гордість не лише для родини, а й для всього колективу.

У дитини — великі мрії: вона хоче виступити на телевізійному талант-шоу, а ще — на всесвітньо відомому цирковому фестивалі в Монте Карло. Проте головне бажання Насті дуже земне й доросле — щоб закінчилась війна, яку вона в свої 7 років щодня бачить в рідному прифронтовому Запоріжжі.

Як розповідало BitukMedia, п’ятирічна львів’янка Регіна Абрамова встановила рекорд України зі спортивної гімнастики.

Айсберг біля “Вернадського” назвали на честь морського дрона “Маґура”

0
Фото - НАНЦ

Українські полярники назвали велетенський айсберг, який дрейфує неподалік антарктичної станції “Академік Вернадський”, Маґура. Назву обрали за підсумками креативного конкурсу в соцмережах.

Про це розповідає НАНЦ у Facebook.

Переможну назву запропонувала користувачка Інна Фільтанович. “Маґура” — це не просто красива назва. Вона поєднує кілька важливих для української культури й історії сенсів. Так звуть мальовничу гору на Львівщині, а також — крилату доньку бога Перуна, покровительку хоробрих воїнів у слов’янській міфології. Окрім того, Маґура — це ще й український морський безпілотник, який успішно знищував російські кораблі й навіть гелікоптери.

Як зазначила сама авторка ідеї, Маґура добре вписується у “бойове тріо” з назвами Марічка, Sea Baby та Маґура— усі вони належать як морським дронам, так і символічним об’єктам на “Вернадському”. Наприклад, Sea Baby— ім’я тюленятка Ведделла, яке вперше з’явилося на світ біля станції у 2024 році. А Марічка — ім’я одного з нових дизель-генераторів, встановленого на станції у 2022 році.

“Маґура” стала логічним продовженням цієї серії, в якій технології, міфологія і полярна реальність поєднуються у цілісний образ сучасної України навіть в Антарктиді.

Переможниця конкурсу отримає фірмовий шеврон 30-ї Української антарктичної експедиції. А за інші цікаві варіанти назв і коментарі організатори надішлють авторські листівки. Серед них:

  • Чугайстер (варіант Freaky Fella),
  • Фура,
  • Кривий Ріг — через схожі пропорції довжини і ширини айсберга,
  • І навіть образ “надгризеного шматка сала з морозилки”.

Полярники зазначають, що в майбутньому продовжуватимуть традицію іменування об’єктів навколо “Вернадського”, адже це додає особливого українського характеру дослідженням на іншому кінці світу.

Як розповідало BitukMedia, пінгвіни залишили острів Галіндез, де розташована станція “Академік Вернадський”, до весни.

Велетка у світі обмежених можливостей: як подорожує найвища жінка планети (ВІДЕО)

0
Фото - Orhan Kuzu/Anadolu Agency/Getty Images

28-річна туркеня Рюмейса Гелґі — найвища жінка у світі. Рекордсменка Гіннеса має мрію побачити кожну країну на мапі. Проте для цього їй доводиться бронювати шість місць у літаку й подорожувати лежачи на спеціальних ношах. Але бар’єри не зупиняють її у прагненні пізнати світ.

Про це розповідає Daily Mail.

Зі зростом 215 см Рюмейса Гелґі потрапила до Книги рекордів Гіннеса як найвища жінка планети. Її зріст є наслідком синдрому Вівера. Йдеться про рідкісне генетичне захворювання, що характеризується швидким ростом, особливо у дитинстві, та деякими фізичними і когнітивними відмінностями

Зараз рекордсменка пересувається в інвалідному візку або за допомогою ходунців, а кожна її подорож — це окрема логістична операція.

Рюмейса живе в турецькій провінції Карабюк і веде активне життя як веброзробниця та тревел-контентмейкерка. Після 28-річчя вона заявила, що прагне відвідати кожну країну світу. Але навіть переліт для неї — виклик.

Щоб подорожувати літаком, Рюмейса мусить бронювати шість місць, які авіакомпанія перетворює на простір для спеціально виготовлених нош. На них вона проводить увесь політ у лежачому положенні. Turkish Airlines — одна з небагатьох авіакомпаній, що надала жінці таку можливість. Вперше вона скористалася цим сервісом у 2022 році під час перельоту з Сан-Франциско, назвавши його “ідеальним від початку до кінця”.

Перед вильотом Рюмейса приїздить до аеропорту щонайменше за чотири години — на неї чекає медогляд, логістичні процедури та оплата простору, еквівалентного шести місцям.

Попри складнощі, їй уже вдалося побувати в США, Великій Британії, Іспанії та Італії. А от подорожі наземним транспортом поки залишаються мрією: вона ще жодного разу не їздила ані поїздом, ні автобусом.

Та найбільші виклики чекають не у небі, а на землі. Відвідати пам’ятки історії для неї часто місія неможлива.

“Буває дуже сумно стримувати себе від можливості побачити щось унікальне, — розповідає вона в інтерв’ю. — Особливо прикро, коли єдина причина — відсутність доступності”.

Ситуацію ускладнює наявність спинальних імплантів: навіть незначне падіння може бути критичним. Саме тому Рюмейса уникає ризиків, якщо доступ до локації не облаштований належним чином. Вона пригадує, як важко було відвідати старовинні церкви, де навіть за доброї волі працівників не завжди вдається знайти безпечне рішення.

Жінка мріє про подорож до Східної Азії — зокрема до Токіо, Кіото, Шанхаю і Сеулу. Проте її найбільше бажання — відвідати старе місто Сафранболу, що зовсім поруч із її домом. “Попри те, що я живу поруч, я досі не змогла потрапити в цю частину міста. Воно не пристосоване для людей з обмеженнями”, — зізнається вона.

Фото – GUINNESS WORLD RECORDS / PA

Рюмейса закликає робити історичні пам’ятки доступними для всіх: “Усі заслуговують на можливість доторкнутися до минулого — незалежно від мобільності”.

Як розповідало BitukMedia, дві жінки – одна зростом 63 см, інша 215 – зустрілись днями в Лондоні та влаштували чаювання. Обидві – володарки одних з найбільш знакових титулів Книги рекордів Гіннеса. І кажуть, що завжди мріяли про зустріч.

“Волиняка” та Bulava: два українські дрони змінюють правила гри на фронті

0

Україна отримала ще дві переваги у небі: Міністерство оборони офіційно допустило до експлуатації бомбардувальний гексакоптер “Волиняка”, а ударно-розвідувальний дрон Bulava вже демонструє кращі результати, ніж російський “ланцет”. Обидві платформи — розробки українських інженерів, які тепер рятують життя бійців і нищать техніку ворога.

“Волиняка” — багаторазовий гексакоптер українського виробництва, який отримав офіційну кодифікацію та був допущений до експлуатації у Збройних силах України. Про це повідомили у Головному управлінні забезпечення супроводження життєвого циклу озброєння і військової техніки.

Цей дрон вже воює на фронті з перших місяців повномасштабного вторгнення. Перші модифікації “Волиняки” знищили сотні одиниць техніки, бліндажів та скупчень живої сили противника. Останні версії дрона отримали значні покращення — апарат став ефективнішим, стабільнішим та здатен працювати у сутінках, вітряну погоду і за складних метеоумов.

Безпілотний комплекс складається із пульта управління, окулярів пілота, ретранслятора і багаторазового гексакоптера, обладнаного шістьма потужними безколекторними двигунами.

“Волиняка” виконує як ударні, так і логістичні функції — може скидати боєприпаси на броньовані ворожі цілі або доправляти спорядження на позиції.

Цей гексокоптер створили в благодійному фонді “Небо перемоги“. Для “Волиняки” інженери розробили власну раму, яка  у складеному вигляді не займає багато місця для транспортування, розповідає dev.ua.

“Волиняка”. Фото – braveinventors.com

Крім “Волиняки” у фонді виробляють ударний 8-дюймовий FPV-дрон «Грім» та його потужнішу версію — 10-дюймовий FPV-дрон “Громило”, а також їхні модифікації з оптоволокном. “Небо перемоги” має виробничі площі загальною площею 2 200 кв.м і може виробляти до 200 тис. БпЛА на рік.

Ще один український ударно-розвідувальний безпілотник — Bulava — вже використовують на передовій. Розроблений компанією DeViro дрон демонструє вищу ефективність, ніж російський “Ланцет”. Про це 12 червня повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у Telegram.

“Ще нещодавно в небі домінував російський “ланцет”. Сьогодні його витісняють рішення від учасників кластера оборонних інновацій Brave1″, — написав Федоров.

Bulava має точні удари по пріоритетних цілях у тилу ворога та здатна уражати системи ППО і РЕБ, включно з російськими “Бук-М” і “Тор”. Вона ефективна і проти нерухомих, і проти мобільних цілей. Оператор одразу отримує відеопідтвердження результату удару.

Зазначається, що безпілотник може перебувати у повітрі до 50 хвилин, оснащений бойовою частиною масою 3,6 кг. Він здатен уражати цілі на відстані до 60 км.

Частина характеристик Bulava залишається засекреченою — це дозволяє дрону залишатися неочікуваним “ударом із тіні” для ворога. Федоров наголосив, що саме технології стали “асиметричною перевагою” української армії.

Як розповідало BitukMedia, новий розвідувальний безпілотний авіаційний комплекс MERCURY презентувала інженерна компанія Aviation New Technologies (ANT). БпАК з вертикальним злетом вже пройшов випробування на полі бою та кодифікацію Міноборони України та НАТО.

Його мрію здійснили рідні і побратими: на Говерлі згадали полеглого Героя України Ігоря Замоцького

0
Кропивничани вшанували пам'ять Ігоря Замоцького. 4 червня 2025 рік. Фото - Тетяна Замоцька

У річницю загибелі 25-річного спецпризначенця з Кропивницького Ігоря Замоцького його родина, друзі та побратими здійснили те, про що він мріяв ще з дитинства — піднялися на найвищу вершину України. Захисник хотів підкорити Говерлу після чергового бойового завдання, але не встиг.

Про це розповідає “Суспільне Кропивницький”.

4 червня, напередодні першої річниці загибелі Ігоря Замоцького, на Говерлу вирушили його мама, тітка, сестра, друзі та побратими. Це було символічне сходження — на честь мрії, яку захисник України виношував з дитинства, відколи вперше побачив засніжену вершину під час сімейного відпочинку в селищі Солотвине на Закарпатті.

“Батько його підняв на підвіконня й каже: “Дивись, он видно верхівку гори”. Назва гори — Говерла. А Ігор: “Я хочу на Говерлу, я хочу на Говерлу”. І батько йому пообіцяв: “Синку, коли підростеш, ти обов’язково піднімешся і, це буде твоя вершина”. Коли він підріс і став на захист України, ця мрія в нього залишилась”, – згадує мама Героя Тетяна Замоцька.

За два дні до загибелі Ігор знову згадав про вершину. Побратимам він запропонував після бойового завдання взяти коротку відпустку й поїхати у гори. Але не встиг: 8 червня 2023 року під час штурму поблизу селища Благодатне на Донеччині Ігор прикрив собою побратимів — і загинув.

Сходження на Говерлу стало глибоко емоційним для тих, хто любив Ігоря. Мама розповідає, що дорогою їм траплялися символічні знаки. Спочатку — літера “З” на землі (перша літера прізвища Замоцький). Потім — пташка, яка кружляла над групою, наче закликаючи не зупинятися. Хоч синоптики обіцяли дощ, несподівано визирнуло сонце й вщух вітер. А на вершині мати перша побачила на горі серце зі снігу.

Тетяна Замоцька з прапором, на якому світлина сина. Фото – Тетяна Замоцька

“Коли я сиділа на вершині, був ще один знак. Я думала про синочка, як мені без нього важко, як я його хочу обійняти, і до мене підійшов собачка. Він ліг біля мене й дивився вдалину туди, куди і я. А потім, коли ми збиралися спускатися, я знайшла серце з каменю. Ви ж розумієте, що навіть якщо хочеш знайти щось подібне, то не знайдеш, а воно мені попалося. Це ніби Ігор мені віддячив і сказав: “Мамочко, я тебе дуже люблю”. Я безмежно щаслива, що разом ми могли здійснити цю його мрію з тими, хто Ігоря любив і пам’ятає його і кого Ігор любив і поважав. Тепер Ігор назавжди з нами, на самій вершині нашої України”, — поділилася жінка.

На Говерлі встановили прапор зі стрічками — на них написали слова, які не встигли сказати Ігореві за життя. Також залишили пам’ятну табличку з QR-кодом, що веде на сторінку з історією воїна.

Ігор Замоцький народився 26 липня 1997 року у Кропивницькому. Навчався у школі №26, згодом — у Центральноукраїнському національному технічному університеті. У 2016 році підписав контракт на службу у військах спеціального призначення. З перших днів повномасштабної війни воював на передовій як старший оператор групи спецпризначення.

8 червня 2023 року під час боїв біля Благодатного на Донеччині Ігор героїчно загинув, прикривши своїх побратимів. Йому було лише 25.

Поховали Героя 16 червня 2023 року на Алеї слави Далекосхідного кладовища у Кропивницькому.

У 2023 році його мама створила петицію з проханням надати Ігорю звання Героя України. Вона зібрала 25 тисяч підписів. І 2024-го року Указом Президента молодшому сержанту Ігореві Замоцькому посмертно було присвоєно звання “Герой України”. Серед інших нагород — ордени “За мужність” ІІ та ІІІ ступенів, а також медаль “За військову службу Україні”.

2 червня 2025 року у Кропивницькому відкрили меморіальну дошку на честь Ігоря Замоцького. Її встановили на будинку на розі вулиці Велика Перспективна та вулиці, яку перейменували на його честь — вулиці Ігоря Замоцького.

Тетяна Замоцька у день вшанування пам’яті сина, 8 червня 2025 року. Фото – Тетяна Замоцька

8 червня родина та побратими також зібралися біля його могили у Кропивницькому — вшанувати пам’ять, згадати, обійнятися й знову сказати: Ігор — із нами. 

Як розповідало BitukMedia, польські вчені назвали новий вид тихоходів — унікальних мікроорганізмів — на честь загиблого біолога і військового Біжана Шаропова.

“Лежу і не парюсь”: чоловік відмовився від роботи, шлюбу й цивілізації — й оселився в печері

0
Колаж - SCMP

35-річний Мін Хенцай з китайської провінції Сичуань вже чотири роки живе самотою у власноруч облаштованій печері. Він вважає роботу й шлюб “марною тратою часу та грошей”. Між тим, життя відлюдника несподівано зробило з нього зірку соцмереж.

Про це розповідає SCMP.

У Китаї чоловік на ім’я Мін Хенцай живе в печері вже понад чотири роки — він свідомо обрав відлюдницький спосіб життя, розчарувавшись у традиційних цінностях. Мін вважає роботу та шлюб “безглуздим марнуванням часу та грошей”, і з 2021 року повністю відійшов від звичного для містян ритму.

Колись Мін працював таксистом з щомісячним доходом 10 тис. юанів (приблизно $1400), але він кинув усе та повернувся до рідного села в провінції Сичуань. Він обміняв свою земельну ділянку на іншу, меншу, щоб мати можливість користуватися печерою, що там розташована. Хенцай витратив близько $6 тис. доларів на облаштування печерного житла площею 50 кв. м, яке назвав “Чорна діра” — як символ власного маленького всесвіту й нагадування про свою незначущість у великому світі.

“Я працював по 10 годин на день, щоб віддати борги родичам. У певний момент зрозумів, що життя минає, а сенсу в цьому всьому — жодного”, — розповідає Мін.

Нині він має ще близько 300 тис. юанів боргів ($42 тис), які вже не планує повертати. Його родичі продали майно, яке могло би покрити заборгованість. Тож Мін вирішив віддати перевагу простому життю без фінансового тиску.

Щоденний розпорядок Міна дуже простий: прокидається о 8-й ранку, працює на землі, читає, гуляє, лягає спати о 10-й вечора. Харчується переважно овочами з власного городу, витрачає лише на необхідне.

Печерний відлюдник також активно ділиться своїм досвідом у соцмережах, де має понад 40 тис. підписників. Час від часу він проводить прямі ефіри, що можуть приносити йому дохід. Проте, за його словами, матеріальне його не цікавить. Хенцай каже, що завжди мріяв про такий спосіб життя.

Фото – QQ.com

“Ймовірність знайти справжнє кохання надто мізерна. Навіщо працювати все життя заради чогось настільки рідкісного?” — заявив Мін у коментарі для Sichuan Television.

Історія Міна викликала гарячу дискусію в китайських слцмережах. Хтось вважає його прикладом tang ping — філософії “лежати плазом”, “жити на мінімалках”, “лежу і не парюсь. В сучасному китайському молодіжному контексті термін tang ping описує пасивне, спокійне протистояння соціальному тиску — на кшталт відмови від надмірної праці, кар’єризму, шлюбу, споживацтва.

Інші ж називають його “справжнім філософом” і захоплюються мужністю відмовитися від нав’язаних суспільством стандартів.

“Оце справжній рай на землі”, — написав один із коментаторів.

Втім, не бракує й скептиків: мовляв, “Якщо Мін веде трансляції та дає інтерв’ю, то яке ж це усамітнення?”

Попри те, що Мін не закінчив навіть середню школу, він став символом внутрішньої свободи для багатьох молодих китайців, втомлених тиском суспільства та гонитвою за успіхом.

Раніше BitukMedia розповідало про американця зі штату Каліфорнія. 35-річний Роберт Бретон покинув роботу і переїхав до Гаваїв, де оселився у будинку на дереві. Чоловік каже, живе зараз життя своєї мрії.

“Спритний бігун”: вчені виявили новий вид тиранозавра

0
Khankhuuluu. Зображення - Julius Csotonyi

У Монголії палеонтологи ідентифікували новий вид динозавра, який є близьким родичем легендарного хижака Tyrannosaurus rex. Він став відсутньою ланкою між меншими тиранозаврами та гігантами типу T. rex, проливаючи світло на еволюцію цих домінантів пізнього крейдового періоду.

Про це розповідає ABC.

У пустелі Гобі на території Монголії вчені виявили новий вид динозавра, тісно пов’язаний із Tyrannosaurus rex — одним із найвідоміших хижаків в історії планети. Новий вид отримав назву Khankhuuluu mongoliensis.

Останки, а це два часткові скелети, були знайдені ще у 1970-х роках, але не привертали значної уваги науковців аж до 2023 року. Тоді канадський дослідник Джаред Воріс, аспірант кафедри Земельної енергетики та довкілля Університету Калгарі, відвідав Центральний музей динозаврів у Монголії, де побачив скам’янілості.

Він звернув увагу на деякі особливості, яких не було у тиранозаврів пізнішого періоду: у представника була повітряна порожнина біля носа, відрізнялися і кріплення кісток пальців до решти ноги. Воріс зрозумів, що перед ним раніше не відкритий вид та ініціював повторне вивчення.

Раніше скам’янілості помилково вважалися рештками хижого динозавра алектрозавра, зазначає доцентка факультету наук цього ж університету Дарла Зеленіцький у коментарі ABC News.

Після повторного аналізу міжнародна команда вчених дійшла висновку, що це — невідомий раніше вид тиранозавридів. Дослідження опубліковане в авторитетному науковому журналі Nature. “Це був порівняно невеликий тиранозавр, завдовжки близько 4 м і вагою до 800 кг. Ймовірно, він був досить спритним бігуном”, — пояснює Зеленіцький.

Для порівняння, дорослий T. rex важив до 4,5 тонн — у п’ять разів більше за нового родича.

Новий вид Khankhuuluu попереду та його нащадки еволюції. Зображення – Masato Hattori

Khankhuuluu mongoliensis — безпосередній родич евтиранозаврів, групи, що зародилася в Північній Америці й включає відомого Tyrannosaurus rex. Водночас, новий вид тісно пов’язаний як із масивними, глибокочерепними Tyrannosaurini, так і з меншими й вузькочерепними Alioramini, які були легшими й більш рухливими.

На думку науковців, Khankhuuluu mongoliensis відіграє роль “відсутньої ланки” між дрібнішими тиранозаврами та велетенськими хижаками, які домінували в харчовому ланцюгу під кінець крейдового періоду.

“Це відкриття допомагає краще зрозуміти, як еволюціонували тиранозаври та як вони розповсюджувалися між Азією та Північною Америкою”, — зазначають автори дослідження.

Нова знахідка не лише доповнює палеонтологічну картину світу, але й підтверджує значення регіону пустелі Гобі як одного з головних осередків вивчення динозаврового минулого Землі.

Як розповідало BitukMedia, мешканець Данії під час прогулянки виявив у шматку крейди незвичайні елементи, які пізніше виявилися шматками скам’янілих блювотних мас віком близько 66 млн років. На той час на Землі жили динозаври!