У Канаді сімейство з шести єнотів проникло на завод авіабудівної компанії Airbus під Монреалем. Через інцидент компанія тимчасово зупинила частину виробничих процесів, аби перевірити літак на ушкодження.
Несподіваною проблемою для Airbus стали не комплектуючі чи затримки постачань, а лісові гості. На заводі поблизу Монреаля, де збирають лайнери A220, нещодавно виявили п’ятьох дитинчат єнота. Їхню матір помітили тоді, коли вона дерлася по шасі літака, який збирався для європейського перевізника.
“Один із працівників заводу буквально зіштовхнувся носом із єнотом, коли зайшов у літак”, — розповів інший співробітник. За його словами, тварини залишили по собі характерні “сліди” — пошкоджені дроти та сліди сечі. Невідомо, як довго тварини перебували на фабриці.
Після інциденту працівників, які й так були перевантажені через нестачу персоналу, тимчасово зняли з основних завдань, аби провести дезінфекцію літака, перевірку систем і усунути можливі наслідки. Відомо, що єноти — доволі винахідливі створіння й часто нишпорять по сміттєвих баках у пошуках їжі, що, вочевидь, і привело їх до авіаційного заводу.
У компанії Airbus факт проникнення тварин підтвердили, однак запевнили, що “літак і далі проходить процес складання”, а також наголосили, що вжито додаткових заходів для забезпечення безпеки та якості виробництва. Компанія не уточнила, чи призвело це до затримки поставки літака.
Втім, інцидент стався у невдалий момент. Airbus уже попередив авіакомпанії, що затримки з постачанням триватимуть щонайменше до 2027 року через глобальні проблеми в логістиці, включно з нестачею двигунів, затримками внутрішніх компонентів та постачанням салонів.
“Нам довелося відкрити й перевірити все наново”, — прокоментував ситуацію ще один співробітник заводу.
У компанії також повідомили, що єнотів безпечно вилучили та перемістили “в надійне місце”.
Як розповідало BitukMedia, в нью-йоркському аеропорту Ла-Гуардія стався дивний інцидент. Там зчинився чималий переполох, причиною якого став єнот. Тварина звалилась на пасажирів біля виходу на посадку. Один з пасажирів встиг зняти “вторгнення” і виклав ролик у соцмережі.
Президент Володимир Зеленський разом із першою леді Оленою Зеленською зустрілися з українськими дітьми та вручили їм нову почесну відзнаку — “Майбутнє України”. Цю нагороду отримали діти, які проявили сміливість, небайдужість та високі моральні цінності.
“Ви – наше майбутнє. Я дуже пишаюся, що в нас такі діти, діти з такими цінностями, з таким відчуттям правильного”, – наголосив Президент. Він подякував дітям за їхні вчинки, сміливість та небайдужість.
Діти, які отримали відзнаку “Майбутнє України”, пережили окупацію, депортацію, втрату рідних, надавали допомогу постраждалим, а також підтримують українських воїнів і займаються волонтерством.
Це 16-річний Дмитро Амальський із Миколаївщини, який під час пожежі в будинку дістав із полум’я свого дев’ятирічного брата, передав його мамі, а сам намагався загасити вогонь.
Восьмирічний Захар Бабак із Луцька. Після того, як його тато-військовий потрапив у полон, 22 місяці поспіль щотижня разом із мамою бере участь в акціях на підтримку полонених і зниклих безвісти воїнів.
14-річний Андрій Балабанов, 11-річний Назар Донець та 14-річний Артем Шемигон із Харківщини, які до приїзду рятувальників допомогли вибратися з води чоловікові, що провалився під кригу.
11-річна Маргарита Гаряга, яка вижила після бомбардування будинку в Маріуполі, де загинули дев’ятеро її рідних. Рятувальники змогли допомогти дівчинці, її мамі та сусідам лише завдяки тому, що Маргарита з-під завалів кликала на допомогу.
16-річна Адріана Гой із Хмельниччини, яка до приїзду медиків реанімувала дворічного хлопчика, що потрапив у ДТП. Завдяки цьому вдалося врятувати його та доправити до лікарні вже у стабільному стані.
17-річний Ілля Завальний на Житомирщині за допомогою гілок урятував друга, який провалився під кригу. Поряд нікого не було, тож хлопець самостійно надав усю необхідну допомогу.
13-річний Кіріл Ілляшенко, який під час російського ракетного обстрілу Сум 13 квітня цього року врятував пасажирів автобуса, що загорівся після удару. Попри те, що йому в голову влучили три уламки, він розбив вікно, вибрався з автобуса та допоміг іншим.
15-річний боксер Марк Комаров з Енергодара, який під час перебування в окупації відмовився виступати за Росію на спортивних змаганнях.
Восьмирічна Діана Костиря, яка під час перебування в окупації на Херсонщині співала гімн України, щодня розвішувала на будинку українські прапори, свої малюнки з національною символікою та ховала все, коли чула, що йдуть російські окупанти.
16-річна Ольга Лактіонова з Херсонщини, яка врятувала з річки Інгулець дівчинку, що тонула під кригою.
Двоє підлітків із Рівненщини – 15-річний Максим Миронець і 14-річний Павло Подвишенний – попри сильну течію змогли врятувати з води жінку, що тонула, та викликали разом із друзями медиків і поліцейських.
15-річна Кіра Обединська та 14-річний Олександр Радчук, які пережили депортацію з Маріуполя, втратили рідних, але знайшли в собі сили свідчити про злочини Росії на міжнародних майданчиках.
14-річний Костянтин Орєхов із Київщини, який у 2022 році врятував сестру та дідуся після влучання в їхній будинок російської ракети.
16-річний Тимофій Потеряйло з Дніпра, який допомагав постраждалим і рятувальникам на місцях ракетних ударів, витягнув з-під скла майже непритомну жінку, а також грав на бандурі, щоб зібрати гроші на підтримку українських воїнів.
17-річна Ілона Тарасова, яка з перших днів окупації села на Харківщині попри ризик для свого життя передавала українським захисникам інформацію про переміщення ворога.
16-річний Кирило Шавкун, який на човні рятував людей з-під води після підриву Каховської ГЕС. Попри погрози окупантів хлопчик переконував однолітків не зраджувати України.
“Герой не той, хто не боїться й ніколи не плаче, а той, хто навіть коли боїться, все ж таки робить правильний вчинок. Я хочу ще раз вам за це подякувати — за ваші вчинки й за те, які ви є”, — сказала Олена Зеленська.
Відзнака Президента “Майбутнє України” – нова нагорода, яку Глава держави затвердив своїм указом 29 травня, а вже наступного дня видав перший указ про нагородження 24 дітей.
За словами глави держави, надалі вручення цієї відзнаки стане традицією, адже в Україні “багато сильних, сміливих і гідних людей”.
Всі фото – Офіс президента України
Як розповідало BitukMedia, в Україні народився хлопчик, зачатий після загибелі тата-Героя.
У Центрі порятунку диких тварин на волю відпустили бобра, якого лікували після падіння в колектор з великої висоти. Інцидент спровокував в тварини порушення координації та сильну анемію.
“Бідолаха впав до колектора з великої висоти, унаслідок чого отримав порушення координації та сильну анемію. Після надання допомоги в Ветеринарній клініці Інни Васильковської бобер проходив подальше лікування у нашому Центрі”, – пишуть зоозахисники.
Стан тварини вдалося покращити, і тепер він повертається у своє природне середовище. В Центрі радіють, “що змогли повернути ще одній тваринці справжнє, вільне життя”.
Як розповідало BitukMedia, на Хмельниччині на територію приватного домоволодіння прибилася сарна. Тварина була налякана та дезорієнтова. Рятувальники допомогли тварині повернутися до її природного середовища.
Природа Чорнобильського біосферного заповідника ділиться наймотаємнішим. Фахівці дедалі частіше спостерігають самок оленя шляхетного, які водять за собою потомство. Доказ – світлина Сергія Домашевського.
Під час однієї з польових експедицій еколог Сергій Домашевський зафіксував зворушливу мить — новонароджене оленятко, що сховалося під кущем. Мами поруч не було, але тваринка залишалася спокійною: інстинкт підказує, що вона десь поблизу і стежить.
Подібна поведінка — природна для перших днів життя диких копитних. Малята не рухаються, ховаються в траві чи серед чагарників, покладаючись на маскування. Матері повертаються до них лише на короткий час, щоб погодувати.
У заповіднику наголошують: така стратегія є важливою для виживання новонароджених у дикій природі. Саме тому людям вкрай важливо не втручатися у ці процеси — не торкатися малят, не лякати їх і не порушувати спокій.
Олені шляхетні (Cervus elaphus) — одні з найвідоміших мешканців Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Їхня присутність тут свідчить про відновлення екосистеми у зоні відчуження після катастрофи 1986 року. Ці тварини заселяють ліси, заболочені ділянки та галявини на території заповідника.
Точна чисельність популяції варіюється залежно від сезону та умов спостереження, але дослідники регулярно фіксують стабільну популяцію. В осінньо-зимовий період оленів часто помічають групами, а весною і влітку самки народжують малят і ведуть самітній спосіб життя.
Як розповідало BitukMedia, на території Чорнобильського заповідника виявили нове гніздо чорного лелеки з трьома пташенятами.
У Дитячій Лікарні Святого Миколая у Львові нейрохірурги успішно видалили небезпечну пухлину головного мозку у новонародженого хлопчика. Життя маленького Миколки врятувала складна операція, без якої він міг не дожити й до першого дня народження.
Про те, що їхній первісток має новоутворення в мозку, Тетяна та її чоловік дізналися ще на п’ятому місяці вагітності. УЗД виявило в головному мозку малюка “чорну кульку”. Подружжя вирішило народжувати в лікарні, де працює команда досвідчених фахівців — неонатологів, онкогематологів, нейрохірургів та ендокринологів.
Після народження хлопчика, якого назвали Миколкою, МРТ підтвердило наявність пухлини між півкулями мозку, яка вже займала третину об’єму органу. Через вік та вагу дитини лікарі не могли одразу провести операцію — спершу провели хіміотерапію за рекомендацією провідного нейроонколога світу, Еріка Буфе з канадської лікарні Sick Kids. Проте пухлина продовжувала рости. Тож єдиним виходом лишалася надскладна і ризикована операція. Без неї хлопчик не дожив би і до року.
На момент операції розмір пухлини сягнув 5 см. Нейрохірурги змогли дістатися до неї через лівий боковий шлуночок мозку, обережно видаливши новоутворення, не пошкодивши критично важливі ділянки, відповідальні за зір та гормональну регуляцію. Згодом гістологія підтвердила — у Миколки була краніофарингіома, рідкісна пухлина ембріонального походження.
Через два тижні після першої операції лікарі встановили шунтуючу систему для відтоку надлишку мозкової рідини. Після стабілізації стану та покращення аналізів Миколку разом із мамою виписали додому. Увесь час хлопчика підтримувала і громадська організація Evum, яка допомагає дітям із онкологією.
Зараз Миколці 4 місяці, він під постійним наглядом лікарів, але головне — він живий і має шанс на щасливе дитинство.
Як розповідало BitukMedia, у Львові дитячі хірурги вперше в Україні виконали надскладну операцію Касаї новонародженій дівчинці. Малечі сформували жовчовивідні шляхи за допомогою робота Da Vinci. Унікальне втручання врятувало життя маленької Оксанки з Івано-Франківщини.
Неподалік антарктичної станції “Академік Вернадський” вже майже місяць дрейфує льодовий гігант — айсберг розміром з головну вулицю Києва. Українські полярники вперше за багато років спостерігають таку масштабну крижану брилу буквально з вікон станції.
Про це розповідає НАНЦ на своїй сторінці у Facebook.
Айсберг, що з’явився поблизу станції “Академік Вернадський”, має вражаючі розміри: 1285 м завдовжки, близько 90 м завширшки і до 80 м заввишки над поверхнею води. За розмірами — це як столичний Хрещатик, тільки з криги.
“Зараз моя шоста зимівля на “Вернадському”, і я ще ніколи не бачив тут таких величезних айсбергів. Ми спостерігаємо за ним прямо з вікон станції, хоча він дрейфує за кілька десятків кілометрів від нашого острова”, — розповів керівник 30-ї Української антарктичної експедиції Олександр Полудень.
Айсберг має характерну столову форму — з вертикальними краями та пласкою верхівкою. Такі гіганти зазвичай відколюються від шельфових льодовиків і можуть дрейфувати на тисячі кілометрів.
Фото – Євген Шаталов, Зоя Швидка, Олександр Полудень / НАНЦ
Українські полярники припускають, що цей айсберг утворився внаслідок відколу від льодовиків Георга VI або Вілкінса, які розташовані південніше.
Хоч айсберг біля “Вернадського” вражає, він далеко не рекордсмен. Найбільший зафіксований айсберг у світі — B-15, мав площу 11 000 км² (довжина майже 300 км). Але він розтанув. Сьогодні найбільшим вважається A23a, площею 3100 км² — на ньому помістилося б майже 4 Києва!
A23a відірвався ще в 1986 році разом із радянською сезонною станцією “Дружна-1”. Багато років айсберг стояв на місці, поки не зірвався з місця у 2020-му і не вирушив у 2000-кілометровий дрейф до острова Південна Джорджія, де цього року сів на мілину й почав руйнуватися.
Полярники уважно стежать за рухом і станом айсберга біля української станції. Його подальша доля поки невідома — але вона, безумовно, стане предметом пильного спостереження вчених.
Як розповідало BitukMedia, пінгвіни залишили острів Галіндез, де розташована станція “Академік Вернадський”, до весни.
“Спогад про те, як я танцюю шкільний вальс, буде зі мною все життя”, — каже 17-річний Павло з Рокинь, що на Волині. Хлопець пересувається у кріслі колісному через спінальну м’язову атрофію, але це не завадило йому станцювати випускний вальс із однокласниками після важкої операції й тривалого відновлення.
Його історія про силу духу, дружбу та велику мрію розповідає UNICEF Ukraine.
За місяць до випускного Павло переніс надскладну операцію, що тривала майже пів доби. Але він поставив собі мету — повернутися до школи вчасно, аби станцювати шкільний вальс разом зі своїм класом.
Танок у кріслі колісному став справжнім символом незламності та любові до життя. “Ми готувалися до свята майже весь цей рік, було багато репетицій. І для мене це було дуже важливо. Це був такий сильний мандраж перед тим, як ми вийшли на сцену — все аж тремтіло всередині. Але все пройшло чудово”, – посміхається Павло.
За роки навчання однокласники стали для Павла Липовського справжньою другою сім’єю. Два роки тому вони здійснили неймовірне — підняли його на гору Шпиці в Карпатах, аби він теж міг побачити вершину. Більше 10 кілометрів хлопці несли візок у руках. Висота самої гори – 1 863 м.
Вони також допомагали йому спускатися в укриття під час повітряних тривог і підніматися на другий поверх школи на уроки. “Мабуть, у мене дійсно унікальний випадок. Я ніколи не стикався через хворобу з булінгом чи нерозумінням, ніколи не почувався якимось не таким — навпаки, завжди відчував підтримку”, – розповідає випускник.
Попереду у Павла — вступ до вишу. Хлопець мріє стати IT-фахівцем, здобути професію та знайти хорошу роботу. А ще — здійснити мрію, яка гріє серце.
Найбільше в житті Пашу підтримує його мама Яна. Тому хлопець має велику мрію — знову встати на ноги, вивчитися, знайти гарну роботу та заробити мамі на відпочинок на Мальдівах.
Раніше BitukMedia розповідало про підлітка з Сум, який рятував людей під час ракетного удару. Восьмикласник отримав президентську відзнаку “Майбутнє України”.
Фрагменти тіла комахи Nebesna sotnia gen. et sp. nov/Nature.com
Українські науковці зробили відкриття світового масштабу — описали новий вид доісторичної комахи віком близько 40 млн років. Але не менше, ніж саме відкриття, вражає й те, яку назву він отримав: Nebesna sotnia. Таким чином вчені увічнили пам’ять про Героїв Небесної Сотні та всіх українців, які загинули у боротьбі за свободу.
У шматку балтійського бурштину, що сформувався ще в еоценовому періоді (геологічний відрізок часу, коли утворювався балтійський бурштин зі смоли тогочасних дерев), українські вчені виявили добре збережену викопну комаху. Виявлену особину — самця — вдалося настільки детально дослідити, що науковці змогли визначити її приналежність до рідкісної родини одноденок Ameletopsidae.
Сьогодні сучасні представники цієї комашої родини зустрічаються лише у Південній Америці, Австралії та Новій Зеландії. Та, як пояснює біолог Роман Годунько з Державного природознавчого музею НАН України, нововідкритий рід є близьким до цих сучасних видів, хоча у далекому минулому мешкав саме в Європі.
“Новий рід – близький, як не дивно, до своїх родичів з Австралії та Нової Зеландії, але в еоцені, він був мешканцем Європи”, – каже Роман Годунько.
Новий вид отримав наукову назву Nebesna sotnia gen. et sp. nov. на честь Героїв Небесної Сотні — учасників Революції Гідності, які загинули за свободу України, а також в пам’ять про всіх українців, загиблих внаслідок російської агресії.
За словами Романа Годунька, ідея такого найменування в української команди вчених виникла вже давно: “Це шана за подвиг, мужність і самопожертву. Явище Небесної Сотні не може бути забутим. Саме вони показали, що українці будуть захищатися, боротися, рятувати побратимів навіть ціною власного життя. У цьому морі страждань і смертей ми не повинні про них забути”.
Знахідка походить із колекції литовського дослідника Йонаса Дамзена у Вільнюсі. Наразі бурштин із комахою зберігається в Державному природознавчому музеї НАН України в Києві. Авторами відкриття стали українські дослідники Роман Годунько та Олександр Мартинов.
Останній — науковець із Донецька, який після окупації виїхав до Києва разом із родиною. Він не тільки продовжив дослідження, а й вивіз і зберіг унікальні колекції комах зі сходу України — зокрема з Донеччини та Луганщини. “Це непересічна особистість. Завдяки таким, як він, зберігається наукова й історична пам’ять нашої країни”, — додає Годунько.
Як розповідало BitukMedia, в Австралії вчені виявили ідеально збережену скам’янілість гігантського павука. Йдеться про раніше невідомий вид членистоногих, що існував в епоху міоцену (11-16 млн років тому). Цей павук був приблизно в п’ять разів більший за нинішніх родичів.
Індійський стартап з Хайдарабаду вдався до, здається, найприємнішого HR-кроку року — офіційно прийняв до свого штату золотистого ретривера на посаду Chief Happiness Officer. Собаку на ім’я Денвер вже встигли охрестити “наймилішим працівником року”, а в соцмережах він стрімко збирає вподобайки.
В епоху, коли корпоративна культура змінюється ледь не щотижня, індійська компанія Harvesting Robotics вирішила зробити, можливо, найтепліший внесок у добробут працівників. Вони призначили на посаду директора зі щастя (Chief Happiness Officer) золотистого ретривера на ім’я Денвер.
Компанія, що спеціалізується на технологіях сталого лазерного прополювання для фермерів, оголосила про “найприємніше кадрове рішення” у дописі співзасновника Рахула Арепаки на LinkedIn.
“Знайомтесь — Денвер, наш новий Chief Happiness Officer. Він не пише коди. Йому не до цього. Він просто приходить, краде серця і заряджає всіх позитивом. До речі, тепер ми офіційно pet-friendly. І так, у нього найкращі корпоративні бонуси!”, – написав Арепака і додав фото щасливого пса.
Хоча пес не займається розробкою програмного забезпечення чи фінансовими презентаціями, його присутність в офісі, за словами команди, відчутно змінила атмосферу. “Створення pet-friendly середовища та запрошення Денвера — одне з найкращих рішень, які ми ухвалювали”, — зазначив Арепака.
Денвер одразу став улюбленцем не тільки співробітників, а й соцмереж. Пост про його призначення на посаду набрав понад 17 тис. вподобайок. Після публікації допису в LinkedIn коментарі посипались один за одним: користувачі жартували на тему собак і захоплено відгукувались про нову корпоративну політику стартапу.
“Директор зі щастя виглядає виснаженим від відповідальності за щастя всіх працівників”, — пожартував один користувач. На що Арепака відповів: “Не виснажений. Ми просто сказали йому подбати про наступний раунд інвестицій”.
Інші ж доповнили свою думку влучними каламбурами та захопленням. “Денвер Полсон — ласкаво просимо, Денвер! Команда тепер у сто разів крутіша (і пухнастіша)!” — написав один. Інший пожартував: “Тепер працювати можна тільки з його дозволу!”.
Попри легкість і кумедність історії, вона відображає реальну тенденцію: дедалі більше компаній поєднують ефективність і турботу про емоційне здоров’я співробітників. Harvesting Robotics приєднався до великих гравців на кшталт Google та Amazon, які вже давно зрозуміли: хвостаті колеги – чудова інвестиція в атмосферу та командний дух.
За даними Human Animal Bond Research Institute (HABRI), 91% співробітників у компаніях, де дозволено тварин, почуваються більш залученими в роботу, а 87% виявляють більшу лояльність до роботодавця.
Призначення Денвера — не просто PR-хід. У часи зростання вигорання і тривоги компанії шукають нові способи збереження здорової атмосфери в колективі. Іноді найкращим рішенням виявляється звичайний собака, який зустрічає тебе щоранку, весело метеляючи хвостом.
Він, можливо, ніколи не сидітиме на стратсесії або не напише жодного рядка коду — але вже зараз впливає на найголовніше: настрій команди. І справді: з таким співробітником понеділки здаються не такими вже й страшними.
Як розповідало BitukMedia, у США зірковий мопс-блогер Doug the Pug, відомий своїм гумором, кіноролями та понад 15 млн підписників у соцмережах, отримав почесний диплом… з “шерстознавства”. Урочисте вручення відбулося в Університеті Нью-Гейвена (штат Коннектикут) під час випускної церемонії.
Консерватор Кароль Навроцький — новий президент Польщі. Його обрання стало політичним шоком для багатьох — передусім через заяви щодо України. Схоже, Києву доведеться адаптуватися до нового, складнішого польського політичного ландшафту.
У Польщі завершився другий тур президентських виборів. З мінімальним відривом перемогу здобув кандидат від консервативного табору — Кароль Навроцький. За офіційними даними, оприлюдненими польським виданням Wyborcza, він здобув 50,89% голосів, випередивши свого суперника, ліберала Рафала Тшасковського, який набрав 49,11%. Різниця — менш як один відсоток. Символічна, але достатня для того, щоб змінити політичний вектор країни.
Вибори, які сприймалися як змагання між умовним “проєвропейським центром” і “правоконсервативною опозицією”, завершилися несподіваною перемогою кандидата, який одразу після оголошення результатів став фігурою політичного обговорення не лише в Польщі, а й в Україні. Причина — неоднозначна риторика Навроцького, яка лунала під час виборчої кампанії.
Зокрема, він неодноразово виступав проти вступу України до Європейського Союзу та НАТО до моменту “остаточного врегулювання історичних суперечок” між Варшавою та Києвом — зокрема, в контексті Волинської трагедії. Крім того, Навроцький критикував українську владу за нібито недостатню вдячність Польщі за підтримку під час повномасштабної війни. У своїх виступах він неодноразово наголошував, що завершення війни має відбутися шляхом мирної угоди, а обговорення питань територіальної цілісності України повинно вестися за участю європейських лідерів.
Ще більший резонанс викликали його заяви про “часткову відповідальність європейських еліт” за початок війни в Україні. Із трибуни він прямо звинувачував, зокрема, Дональда Туска — чинного прем’єра Польщі — у геополітичній сліпоті. Така риторика викликала обурення не лише серед політичних опонентів, а й у ЗМІ: низка журналістів та експертів назвали Навроцького “голосом путіна” в польській політиці.
Фото – PAP/Marcin Obara
Термін чинного президента Анджея Дуди завершується в серпні 2025 року. Після цього Кароль Навроцький офіційно обійме пост глави держави. Для України це — зміна, що потребує нових дипломатичних підходів. Польща залишається стратегічним партнером, але риторика нового президента сигналізує про можливу ревізію пріоритетів у двосторонніх відносинах. Києву доведеться відповідати точніше, переконливіше — й іноді жорсткіше.
У День заснування легендарного підрозділу ГУР МО України “Артан” на Центральному автовокзалі Києва відкрили мурал, присвячений подвигам його бійців. Стінопис відображає бойову історію “Артана” — елітного загону, що виконував одні з найскладніших операцій в тилу ворога.
1 червня — у третю річницю створення спецпідрозділу ГУР МО України “Артан” — у Києві на Центральному автовокзалі презентували мурал, присвячений воєнним розвідникам цього легендарного формування.
Воїни “Артана” з перших днів повномасштабного вторгнення рф брали участь у ключових операціях: обороні Київщини та Донеччини, боях за Бахмут, Куп’янськ, Часів Яр, Запоріжжя, визволенні Харківщини, поверненні “вишок Бойка”, сприяли розблокуванню зернового коридору та зміні розстановки сил в акваторії Чорного моря. Також розвідники виконували надскладні завдання в тилу противника.
“Ваша відвага та мужність у боях викликають повагу й захоплення. Ви — ті, хто постійно ламає російські наративи про “руський мир”. Ваші здобутки є вагомими для України та фатальними для ворога”, – привітав бійців із річницею під час відкриття муралу начальник ГУР МО генерал-лейтенант Кирило Буданов.
Представник ГУР Андрій Юсов подякував бійцям і особисто командиру “Артана” — полковнику Віктору Торкотюку з позивним “Титан”: “Сьогодні на автовокзалі — тисячі українців, які вірять у перемогу. І хлопці, які думають, яке майбутнє обрати. Тепер вони мають ще один аргумент — бути частиною гідного товариства”.
Сам “Титан” наголосив, що мурал — це не лише про минуле: “Це про відповідальність за майбутнє. Ми не маємо права зупинитися. Імена тих, хто не повернувся — з нами назавжди”.
На стінописі зображено миттєвості бойових дій, операцій та епізодів, які змінили хід війни. Авторкою муралу стала відома українська художниця Діана Сорокіна. У її доробку — понад сотню розписаних стін у різних містах України.
“Тепер кожен, хто вирушатиме з Центрального автовокзалу, зможе на мить зупинитися й відчути, що захист України — справа тих, хто діє рішуче і без страху”, — зазначила Сорокіна.
Фото – ГУР
Спецпідрозділ ГУР МО України “Артан” було офіційно створено 1 червня 2022 року. За три роки підрозділ провів десятки важких та унікальних операцій і став одним із символів сучасної української розвідки.
“Підрозділ зараз такий, яким я його й уявляв на самому початку, – каже командир “Артану” “Титан”. – Кожен наш воїн – частина великої родини і частина великої історії”.
Як розповідало BitukMedia, Президент Володимир Зеленський назвав операцію СБУ “Павутина” “абсолютно блискучим результатом”, який увійде до підручників історії. Унаслідок атаки дронів на російські аеродроми було знищено понад 40 стратегічних літаків, що становить 34% носіїв крилатих ракет рф.
Президент Володимир Зеленський назвав операцію СБУ “Павутина” “абсолютно блискучим результатом”, який увійде до підручників історії. Унаслідок атаки дронів на російські аеродроми було знищено понад 40 стратегічних літаків, що становить 34% носіїв крилатих ракет рф.
Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.
1 червня 2025 року Служба безпеки України провела масштабну спецоперацію під кодовою назвою “Павутина”, у результаті якої було уражено понад 40 стратегічних бомбардувальників на аеродромах рф. За словами Президента Володимира Зеленського, операція готувалася 1 рік, 6 місяців і 9 днів і стала “найбільш далекобійною” в історії України.
“Абсолютно блискучий результат. Самостійний результат України”, — наголосив Зеленський у своєму зверненні. Він також повідомив, що “офіс” операції розташовувався безпосередньо поруч з управлінням ФСБ росії в одній з областей рф.
У ході операції було використано 117 дронів, керованих відповідною кількістю операторів. За даними СБУ, уражено 34% стратегічних носіїв крилатих ракет на аеродромах базування. Орієнтовна вартість знищеної авіації становить 7 мільярдів доларів США.
Фото – Служба Безпеки України/ Telegram
Українські сили діяли в трьох часових поясах та за кілька тисяч кілометрів від кордону. Президент підкреслив, що всі українські учасники операції були вчасно виведені з території Росії і наразі перебувають у безпеці.
“Україна захищає себе, і цілком справедливо — ми робимо все, щоб росія відчула необхідність завершення цієї війни. Росія цю війну почала, росія повинна її закінчити”, — додав Президент.
Глава держави подякував Службі безпеки України, особисто генералу Василю Малюку, а також усім, хто був задіяний в операції.
Нагадаємо, в неділю, 1 червня, було здійснено атаку на стратегічні аеродроми у кількох регіонах вглибині росії за допомогою безпілотників, які вилітали просто з фур, припаркованих біля заправок.
Унаслідок ударів дронами було уражено 41 літак, серед яких – А-50, Ту-95, Ту-22 М3 і Ту-160. Дрони СБУ відпрацювали цілі відразу на 4-х військових аеродромах рф – “Бєлая”, “Дягілєво”, “Олєнья” та “Іваново”.
“Ворог майже щоночі бомбив нашу державу із цих літаків, а сьогодні на ділі відчув, що “відплата неминуча”. СБУ робить і буде робити все можливе, щоб захистити Україну і припинити російські обстріли”, – відзначив Василь Малюк. За його словами, це був не просто нищівний удар по ворожій авіації, а серйозний ляпас по могутності й терористичній сутності рф.
Президент Зеленський доручив СБУ поінформувати суспільство про деталі та результати операції, які можуть бути оприлюднені. Він також зазначив, що ці дії України “точно будуть у підручниках історії”.
Так 2 червня стало відомо, що спочатку СБУ переправила до росії fpv-дрони, а згодом – мобільні деревʼяні будиночки. Вже на території рф дрони були заховані під дахи будиночків, розміщені на вантажних авто. У потрібний момент дахи будинків дистанційно відкрили, а дрони полетіли уражати визначені цілі – російські бомбардувальники.
“Згідно із законами та звичаями війни ми відпрацювали абсолютно законні цілі – військові аеродроми та авіацію, яка бомбардує наші мирні міста. Тож з нашого боку відбувається реальна демілітаризація рф, адже ми знищуємо саме військові цілі. І наші удари триватимуть рівно стільки, скільки рф тероризуватиме українців ракетами і шахедами”, – наголошує Василь Малюк.
Як розповідало BitukMedia, у День заснування легендарного підрозділу ГУР МО України “Артан” на Центральному автовокзалі Києва відкрили мурал, присвячений подвигам його бійців. Стінопис відображає бойову історію “Артана” — елітного загону, що виконував одні з найскладніших операцій в тилу ворога.
34-річна Олівія Вінсон з Австралії встановила новий світовий рекорд, виконавши 7 079 підтягувань за 24 години — майже вдвічі більше за попереднє досягнення. Її шлях до рекорду був не менш напруженим, ніж сама доба випробування.
Вперше дізнавшись про рекорд із підтягувань за 24 години, Олівія Вінсон… розсміялася. Число 4 081 (стільки підтягувань виконала попередня рекордсменка — полька Паула Горло у 2021 році) здавалося їй за межами людських можливостей. Та через кілька хвилин математичних підрахунків і ще трохи віри в себе вона сказала: “Може, й зможу”.
Те, що відбулося з 29 на 30 березня 2025 року, змінило не лише її уявлення про власні сили, а й саме поняття про межі витривалості. За добу Олівія виконала 7 079 підтягувань — у середньому 5 разів за хвилину безперервно протягом 24 годин.
“Мене приваблювали складні виклики, і тоді мій чоловік і тренер запропонували: а чому б не спробувати 24 години підтягувань?” — згадує Вінсон. Спочатку вона сприйняла це як жарт. Але невдовзі все стало серйозно.
Після тримісячної підготовки Олівія зробила першу спробу восени 2024 року. Пройшовши половину дистанції, вона травмувала біцепс лівої руки. Їй довелося припинити спробу й зробити двомісячну паузу на відновлення. “На той момент я не могла підтягнутися жодного разу”, — розповідає спортсменка.
Втім, вона не здалася. Повернувшись до тренувань, Вінсон провела 12-годинний пробний марафон і вирішила: час діяти. Вона роздрукувала графік повторень і повісила його біля себе, встановила таймер, що спрацьовував кожні 45 секунд, і розпочала.
Не все йшло гладко. На 19-й годині марафону Олівії стало зле. “Мене нудило — організм був виснажений до краю. Найбільше я боялася, що тіло просто не витримає”, — зізнається вона. Та її тіло витримало. І дух — також.
“Я зробила те, у що не вірила. Це змушує мене переглянути все, що я вважала неможливим для себе”, — каже Вінсон.
На її думку, у встановленні світових рекордів є щось глибоко людське — прагнення відчувати межі, а потім їх долати. “Я думаю, що світові рекорди — це дуже конкретний спосіб пізнати потенціал людини”, — підсумовує Олівія.
Як розповідало BitukMedia, американець зробив 10 тисяч і одне підтягування за добу та встановив новий світовий рекорд. Труєт Хейнс завоював статус рекордсмена вже вдруге. До цього його результат перевершив спортсмен з Австралії.
Цього тижня Президент України відвідав Німеччину з офіційним візитом. У новому випуску OnTheRecords студенти-журналісти Київського фахового коледжу ПНЗ “Університет сучасних знань” розібрали головні меседжі з візиту Володимира Зеленського до Берліна та зустрічі з новим канцлером Німеччини — Фрідріхом Мерцем.
Новий канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, схоже, обрав Київ як точку перезавантаження європейської політики. Він лише кілька тижнів на посаді, але вже демонструє політичну хребетність. Його перша зустріч із українським лідером — не протокол, а сигнал. І не лише для України.
Студентський проєкт OnTheRecords уважно стежив за візитом, щоб відповісти на головне запитання: чи справді Європа говорить із нами новим голосом — і що означає цей голос для Києва?
Канцлер, який не боїться називати речі своїми іменами
Мерц чітко окреслив пріоритети: Німеччина продовжуватиме підтримку України — і фінансову, і військову. Водночас він дозволяє собі те, чого уникав його попередник — відверту риторику, чіткі формулювання, геополітичну ініціативу. Особливо показовим стало його твердження про можливість використання західної зброї для ударів по території Росії. Це не просто зміна позиції — це зміна епохи.
Зустріч без дипломатичних реверансів
Атмосфера пресконференції — відчутно відкрита. Зеленський говорить жорстко, місцями саркастично. Мерц — стримано, але принципово. Ця комунікація не про протокольну чемність, а про стратегічну ясність.
Президент України не уникає болючих тем. Зокрема, дає зрозуміти: так званий “меморандум Росії” — чергова гра на час, в якій не варто шукати змісту. Зеленський наголошує: ми не просимо чогось надзвичайного — ми просимо засоби, які рятують життя під час масованих атак.
Мерц відповідає впевнено, з власною політичною вагою. На провокаційні питання журналістів щодо “планів” Німеччини реагує лаконічно: “Спочатку розмова між урядами”. І цим самим чітко вибудовує нову рамку — менше медійної гри, більше стратегічного діалогу.
На місці США — вакуум. І Мерц його заповнює
Поки у Вашингтоні триває політична невизначеність, Берлін дедалі чіткіше позиціонує себе як ключового європейського союзника України. І це вже не “внутрішньонімецьке питання”, а крок до нової безпекової архітектури Європи. Архітектури, де Київ — не в ролі прохача, а в ролі партнера.
Мерц не просто підтримує Україну — він вшиває Київ у нову політичну тканину Європи. І цим самим — перепрошиває саму ідею європейської єдності.
Поворотна точка у відносинах
Цей візит Зеленського до Берліна — не просто робоча зустріч. Це поворотна точка у німецько-українських відносинах. Можливо, один із тих моментів, коли стає зрозуміло: історія вже розгорнулася. І тепер справа за тим, хто не боїться говорити відверто — і діяти рішуче.
Нові дані японських науковців підтверджують, що домашні коти здатні розпізнавати запах свого господаря та відрізняти його від запаху незнайомої людини. Це вкотре підтверджує, що наші улюбленці набагато уважніші до нас, ніж нам здавалося.
Домашні коти здатні розрізняти запах свого власника і незнайомця — про це свідчать результати дослідження, проведеного Токійським сільськогосподарським університетом. За словами дослідників, це демонструє здатність котів відрізняти знайомих і незнайомих людей за запахом, хоча наразі не доведено, чи можуть вони розпізнавати конкретну особу.
У рамках експерименту вчені надали 30 котам пластикові трубки з ватними тампонами, які містили запах їхнього господаря, запах незнайомої людини тієї ж статі або були зовсім чистими. Для отримання запаху тампони протирали під пахвою, за вухом і між пальцями ніг — тобто в ділянках, де запах людини найінтенсивніший.
Результати виявилися показовими: коти витрачали значно більше часу на обнюхування запаху незнайомця, ніж на запах власника або порожній тампон. На думку вчених, це свідчить про здатність тварин відрізняти знайомі запахи від незнайомих.
Цікаво, що подібна поведінка вже спостерігалася в кошенят — вони довше обнюхують незнайомих самок, ніж власну матір. Але автори дослідження наголошують: це ще не означає, що коти здатні точно ідентифікувати конкретну людину виключно за запахом.
“У нашому дослідженні ми використовували лише запахи знайомих і незнайомих осіб. Щоби довести, що коти здатні розпізнавати саме свого господаря, необхідно проводити поведінкові експерименти з кількома відомими особами та фіксувати специфічні реакції тварин саме на їхні запахи”, — зазначив один із авторів дослідження, професор Хідехіко Учіяма.
Котів знімали на відео та засікали час, коли вони нюхали різні зразки. Зображення – Miyairi et al., 2025, PLOS One, CC-BY 4.0
Зовнішній експерт, Серенелла д’Інгео з Університету Барі, яка не брала участі у цьому проєкті, підтвердила, що дослідження переконливо демонструє різну реакцію котів на знайомі й незнайомі запахи. Втім, вона зауважила, що поки неясно, чим саме зумовлені ці реакції — наприклад, чи відчували тварини інтерес, тривогу чи інші емоції.
Д’Інгео також додала, що самі власники, які були присутні під час експериментів, могли вплинути на поведінку своїх котів: їхній запах вже був у приміщенні, тому поява іншого — незнайомого — могла викликати більший інтерес.
На завершення дослідження вчені також зафіксували, що після обнюхування коти часто терлися мордою об пластикові трубки — типовий спосіб маркування території. Це може вказувати на те, що обнюхування слугує початком дослідницької чи соціальної поведінки, пов’язаної з власною ідентифікацією простору.
Хоча питання, чи здатні коти точно впізнати свого господаря за запахом, потребує подальших досліджень, нове відкриття вкотре підтверджує: наші пухнасті друзі уважніше до нас, ніж ми звикли думати.
Можна чи ні пускати вихованців до себе на ліжко вночі? Вчені вже давно сперечаються з цього приводу. Як розповідало BitukMedia, нове дослідження, схоже, дало остаточну відповідь.