П’ятниця, 17 Квітня, 2026
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 16

“Будемо відновлювати справедливість”: Україна ввела санкції проти 10 російських діячів спорту

0
Владислав Гераскевич. Фото - AP

Російський спорт, який працює на війну, отримає відповідь. Президент України підписав указ про санкції проти десяти спортсменів РФ, які підтримують агресію та причетні до злочинів проти України. Цей список сформували на основі петиції, яку створив український скелетоніст Владислав Гераскевич.

Про це повідомили в Офісі президента.

Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про застосування санкцій проти десяти російських спортсменів.

Під обмеження потрапили особи, які публічно підтримують агресію рф проти України, відвідували тимчасово окуповані території Донецької, Луганської та Запорізької областей, а також тимчасово окупований півострів Крим. Крім того, йдеться про тих, хто виправдовує окупацію українських територій, збирає кошти для російських військових та бере участь у заходах для українських дітей, яких Росія незаконно вивезла.

Санкційний пакет сформували на основі петиції, підготовленої українським скелетоністом, членом національної олімпійської збірної Владиславом Гераскевичем. Ініціатива спортсмена стала підґрунтям для ухвалення рішення на рівні держави.

“Цей український санкційний пакет має бути сигналом для інших у світі – сигналом, що не можна просто заплющувати очі на підтримку агресії. Коли українцям на Олімпіаді забороняють навіть згадувати жертв російської агресії, то це точно глобальний відкат від справедливості. Ми будемо відновлювати справедливість”, – наголосив Президент.

Як розповідало BitukMedia, Владислав Гераскевич виставить “шолом пам’яті” на аукціон.

Гігантський портрет Марії Каллас став найкращим стріт-артом у світі

0
Фото - protothema.gr/ Instagram

Грецьке місто Каламата отримало нову візитівку — і світ вже визнав її “найкращою”. Масштабний мурал із зображенням легендарної оперної діви переміг у міжнародному голосуванні та перетворив міську стіну на туристичний магніт.

Про це розповідає EuroNews.

Гігантський мурал із зображенням Марії Каллас у грецькому місті Каламата визнали найкращим у світі за версією спільноти Street Art Cities. Робота 2025 року стала водночас даниною пам’яті видатній сопрано і алегоричним образом самого міста.

Автор муралу Клеоменіс Костопулос пояснює, що прагнув не просто створити портрет співачки, а втілити через її образ дух Каламати.

“Марія Каллас, чий батько мав коріння в Мессинії, дала мені великий імпульс зобразити її як уособлення Каламати. Тобто мурал називається не “Марія Каллас”, а “Каламата”. Я хотів алегорично намалювати саме місто”, — зазначив художник.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений ▪️KLE▪️ (@kle_omenis)

Сукня Каллас символізує розквіт, щедрість і благословенну землю регіону. У композицію також інтегровані гілки дерев, птахи та сільськогосподарські дари — елементи, що підкреслюють зв’язок людей із землею.

Створення роботи виявилося складним через несприятливу погоду, яка суттєво сповільнила процес. Для розпису величезної стіни використовували пензлі, аерозолі та підйомний кран.

Заступник мера зі стратегічного планування та кліматичної нейтральності Васіліс Папаєвстатіу наголосив, що проєкт має велике значення для міста. За його словами, мурал уже став новою атракцією: туристи приходять фотографуватися, планують відвідини під час подорожей і активно поширюють знімки у соцмережах.

Хештеги #kalamata та #mariacallas дедалі частіше з’являються онлайн, що посилює туристичну привабливість міста.

Проєкт також пов’язаний зі стратегією Каламати стати кліматично нейтральною до 2030 року. Мурал став своєрідним візуальним мостом між традицією, мистецтвом і сучасною культурною ідентичністю регіону.

1600 років під водою: сьоме диво світу підняли з морського дна

0
Фото - GEDEON Programmes/CEAlex

Він вважався одним із семи чудес стародавнього світу — і понад півтори тисячі років пролежав на дні моря. Тепер масивні кам’яні блоки легендарного Александрійського маяка знову побачили денне світло, даючи вченим шанс наблизитися до реального вигляду втраченої споруди.

Про це пише The Economic Times

Руїни Александрійського маяка понад 1600 років були розкидані на дні Східної гавані Александрії в Єгипті. Тепер дослідники підняли 22 масивні блоки з граніту та вапняку, деякі з яких важать понад 77 тонн. Частина каменів належала до головного входу споруди — серед них перемички, вертикальні бокові плити, горизонтальні балки та порогові елементи.

Роботи проводили під науковим керівництвом археологині та архітекторки Ізабель Ері з National Centre for Scientific Research (CNRS). Аналіз підтвердив: підняті елементи пов’язані з основним порталом маяка. Оскільки саме вхід визначає “відбиток” будівлі, ці блоки стали ключовими орієнтирами для точнішої реконструкції. Тепер дослідники можуть спиратися не на припущення, а на конкретні архітектурні параметри.

Відомо, що споруда поступово руйнувалася через серію середньовічних землетрусів. Її частини падали в гавань етапами, а хвилі розкидали уламки на площі близько чотирьох акрів (1,6 гектара). Під водою фрагменти лежали у перемішаних шарах різних періодів перебудови, що значно ускладнює аналіз.

Задовго до підйому каменів команди CNRS детально картографували морське дно. До 2014 року було задокументовано майже 3000 блоків, а згодом кількість відомих фрагментів зросла до близько 5000. Неглибока вода дозволяла пірнання, однак хвилі та стоки погіршували видимість. Саме ретельне підводне картування зробило нинішню операцію точковою: замість хаотичних пошуків дослідники змогли цілеспрямовано підняти елементи головного входу.

Фото – thearchaeologist.org

Після підйому кожен блок детально сфотографували з різних ракурсів і створили його 3D-модель методом фотограмметрії. Це дає змогу точно вимірювати камені навіть після стабілізації або повторного занурення у воду. На різьбленні видно поєднання єгипетських традицій і грецьких будівельних технік. Сліди інструментів, пази й отвори свідчать, що будівельники скріплювали блоки металевими затискачами, а не товстими шарами розчину, що, за науковими оцінками, дозволило завершити проєкт лише за 15 років.

Окремі гранітні моноліти, ймовірно, були повторно використані зі стародавнього об’єкта в Абу-Раваші, що датується епохою раннього будівництва пірамід. Якщо це підтвердиться, маяк включав у себе ще давніші архітектурні елементи.

Фото – GEDEON Programmes/CEAlex
Зображення – Hairy/Centre d’Etudes Alexandrines

Французьке геологічне дослідження пояснює, чому збереглося так мало вапняку: м’якші блоки могли бути використані пізнішими будівельниками. Натомість міцний граніт витримав століття під водою.

Втім, підняття каменів створює нові ризики. Під час висихання у вологому камені кристалізується сіль, що може спричиняти тріщини. Тому консерватори очищують поверхні та уповільнюють процес сушіння. Частину фрагментів після сканування повертають під воду, адже морське дно іноді забезпечує кращий довготривалий захист. До того ж єгипетські правила дозволяють піднімати лише об’єкти вагою близько 100 кг, тому цифрова документація є ключовою для масивних елементів.

Поєднуючи нові знахідки з роками підводних сканувань, дослідники наближаються до створення повноцінної цифрової моделі маяка. Така реконструкція допоможе продемонструвати справжній масштаб пам’ятки, не наражаючи оригінальні камені на небезпеку. У майбутньому музеї можуть використати 3D-моделі для інтерактивних експозицій, що покажуть інженерні рішення античності на основі точних даних, а не припущень. Водночас частина фрагментів може так і залишитися під водою — і цифрове відтворення неминуче міститиме прогалини там, де історія втрачена назавжди.

Комп’ютерна реконструкція маяка. Джерело – Wikipedia

Александрійський маяк був побудований за правління Птолемеїв на початку III століття до н. е. і залишався активним орієнтиром для моряків до XIII-XIV століть, коли сильні землетруси (796-1323 роки н.е.) призвели до його руйнування. Залишки його конструкції частково зберігалися до 1480 і пізніше були використані в будівництві фортеці Кайтбея в XV столітті.

Висота маяка була величезною: за одними даними, 120 м, за описами Ібн -аль – Сайха (XI ст.) – 130-140 м, за іншими даними – 180. Основа нижньої вежі була квадратною – розмір сторони 30,5 м. Нижня вежа висотою 60 м була складена з кам’яних плит, прикрашених витонченими скульптурами, а плоский дах, прикрашений куточками величезними статуями Тритона, служив основою середньої частини.

Середня, восьмигранна, вежа заввишки 40 м, облицьована біломармуровими плитами. Верхня башта – ліхтар – кругла, з куполом, встановленим на гранітних колонах, була увінчана величезною бронзовою статуєю покровителя морів Посейдона (або статуєю Зевса Спасителя) заввишки 8 м.

На верхівці третьої вежі в об’ємній бронзовій чаші тліло деревне вугілля, відблиск якого за допомогою складної системи дзеркал на 100 миль вказував місцезнаходження гавані.

Як розповідало BitukMedia, археологи зробили відкриття, яке може переписати історію римської Британії: на північному сході Англії виявили сліди масштабного промислового центру Римської імперії — з рекордною кількістю артефактів, пов’язаних із виробництвом зброї та торгівлею.

Катерина Коцар сказала “так” військовому ЗСУ після виступу на Олімпіаді-2026

0
Катерина Коцар отримала пропозицію віід нареченого після виступу у кваліфікації Олімпіади-2026. Фото - REUTERS/Dylan Martinez

Вона щойно пробилася до фіналу Олімпіади у бігейрі — і вже за мить стояла з каблучкою на пальці. Для української фристайлістки Катерини Коцар Ігри-2026 стали не лише спортивним тріумфом, а й особистим переломним моментом: одразу після третьої спроби їй зробив пропозицію коханий Богдан, військовий.

Про це пише “Суспільне спорт”.

Катерина Коцар пройшла кваліфікацію Олімпійських ігор-2026 у бігейрі. Та справжній сюрприз чекав на неї вже після виступу.

“Коли я відійшла від третьої спроби і побачила, що одна людина стоїть за межами оцих огороджувальних конструкцій, я зрозуміла, що зараз щось буде”, — розповіла спортсменка.

Богдан — військовослужбовець Збройних Сил України, з серпня 2024 року служить у медичних військах. Щоб бути поруч із Катериною на Олімпіаді в Мілані, він подав рапорт на відпустку — і отримав погодження.

“З дуже крутою людиною домовлявся, — згадує Богдан. — Дуже розумна, глибока, мудра людина. Я кажу: дивіться, така ситуація. А він відповідає: “Я розумію всі ризики, бо багато хто ж не повертається. Але з іншого боку, Конституція каже, що усі ми вільні люди. Тому я тобі довіряю, пиши рапорт”. Я написав — і всі погодили. І от я тут”.

Ідея освідчитися визрівала у нього два роки — ще з початку їхніх стосунків. Тоді Катерина замислювалася, чи продовжувати спортивну кар’єру. Разом із її батьками Богдан підтримав рішення не зупинятися.

“Вона роздумувала, чи залишатися у спорті. Я і її батьки переконували, що шанс поїхати на Олімпіаду — унікальний. Змарнувати його не можна. Я уявляв цей момент ще тоді, два роки тому. З того часу багато всього сталося. У сміливих є щастя. Так склалося, що мене відпустили — і я тут”.

Для самої Катерини освідчення стало несподіванкою: “Я досі не можу переварити ні одну, ні другу подію. Тому відповім трохи пізніше. Звісно, що ні — хто ж знав про пропозицію?”

Богдан також любить гори й катається на лижах, хоча й не професійно. Та найбільше його захоплюють саме виступи коханої. “Коли я побачив, як їздить Катруся, був у дикому, звірячому захваті. Мені вдалося ногою побувати на тому трампліні. Заглядаєш у провалля — моторошно. А коли уявляєш, що ти ще й розганяєшся, стрибаєш і летиш… Катя дуже крута”.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений Sports photographer Vitalii Kliuiev 🇺🇦 (@vitleo_sport)

Після третьої спроби, коли спортсменка впала і бали не зарахували, хвилювання досягло межі. “Ми з її батьками дуже переживали, що щось піде не так. Але вона у фіналі — і все супер”.

Богдан зізнається: пишається Катериною з першого дня знайомства. І вже планує святкування. Після завершення Олімпіади пара планує відсвяткувати весілля у гуцульському стилі.

Як розповідало BitukMedia, 33-річна французька легкоатлетка Аліса Фіно освідчилася своєму коханому Бруно Мартінесу після забігу на 3 км під час Олімпійських ігор у Парижі. Бігунка стала перед чоловіком на одне коліно та подарувала значок “Любов у Парижі”. Пара у стосунках уже 9 років, тож спортсменка вирішила скористатися нагодою.

Рідкісний гість біля “Вернадського”: українські полярники зустріли “імператора”

0
Фото - Зоя Швидка/ НАНЦ

Біологи 30-ї Української антарктичної експедиції неочікувано зафіксували біля своєї станції птаха, який зазвичай тут не мешкає. Поруч з “Вернадським” помітили королівського пінгвіна — вид, що вважається великою рідкістю для цього району Антарктики. Але раз на рік припливає.

Про це розповідають у НАНЦ.

Королівські пінгвіни — теплолюбні та зазвичай обирають для життя Субантарктичні острови. Найближча колонія розташована приблизно за 2 тис. кілометрів від української станції. Втім, окремі “мандрівники” іноді все ж дістаються острова Галіндез, де базується “Вернадський”.

Цього разу науковці зустріли птаха на сусідньому острові Бут. Він відомий тим, що тут гніздяться одразу три види пінгвінів, характерні для цього регіону: субантарктичні, антарктичні та Аделі. Саме для обліку їхніх пташенят біологи й прибули на острів.

“Побачити королівського пінгвіна допоміг випадок. Ми планували висадитися в одному місці, але там заважала льодова ситуація. Тож довелося причалювати до іншої частини острова, де й був цей красень. Таким чином ми “перевиконали план” й одночасно побачили чотири види пінгвінів замість трьох”, — поділилася біологиня 30-ї експедиції Зоя Швидка.

Фото – Зоя Швидка

Загалом в Антарктиці мешкає п’ять видів пінгвінів. Королівські — другі за розміром: їхній зріст сягає близько одного метра, а вага — до 18 кг. Вони вважаються одними з найяскравіших завдяки характерному помаранчевому забарвленню на щоках, шиї та дзьобі.

На відміну від субантарктичних пінгвінів, що живуть поблизу “Вернадського”, королівські не будують гнізда з камінців. Самка відкладає одне яйце, яке батьки висиджують на лапах, прикриваючи його складкою шкіри.

Як розповідало BitukMedia, попередня зустріч з “імператором” була зафіксована в жовтні 2025 року. Такого гостя українські полярники не очікували навіть у найсміливіших прогнозах. Під час морського виходу біологи 30-ї антарктичної експедиції помітили імператорського пінгвіна на крижині.

Справжній “жираф’ячий бебі-бум”: чому це більше, ніж просто мила новина

0
Фото - Kansas City Zoo & Aquarium

Третє дитинча за чотири місяці — і це не випадковість, а рідкісний привід для радості. У зоопарку Канзасу (США) повідомили про народження ще одного жирафеня виду, який перебуває під загрозою зникнення.

Про це розповідає портал UPI

7 лютого у родині жирафів народилася самка на ім’я Нора. Її мама — Макалі, батько — Айдан. Малеча вже знайомиться та налагоджує зв’язок зі своїми старшими “однолітками” — Бені та Аспен.

Нора стала третім дитинчам жирафа масаї, яке з’явилося у зоопарку менш ніж за чотири місяці. У закладі це назвали справжнім бебі-бумом.

Стадо також складають Ченді, Аліка та Віллоу. Наразі всі жирафи перебувають за лаштунками — триває будівництво нового комплексу для них, відкриття якого заплановане на початок літа.

Жирафи масаї занесені до переліку видів, що перебувають під загрозою зникнення, за класифікацією Міжнародного союзу охорони природи (International Union for Conservation of Nature). Саме тому кожне новонароджене дитинча — це не лише зворушлива подія, а й внесок у збереження виду.

Як розповідало BitukMedia, нове дослідження показало, що жирафи набагато розумніші, ніж вважалося раніше. Виявилось, що африканські парнокопитні, як і люди, можуть робити вибір, ґрунтуючись на статистиці.

Вона створила гігантську м’яку іграшку — і встановила світовий рекорд (ВІДЕО)

0
Фото - Книга рекордів Гіннеса

15 м завдовжки, десятки метрів тканини та тижні роботи — студентка мистецтва з Великої Британії замахнулася на проєкт, який буквально змусив дорослих знову відчути себе дітьми. Її гігантська мавпочка зі шкарпетки стала найбільшою у світі.

Про це розповідає сайт Книги рекордів Гіннеса.

22-річна Емілія Еванс-Мантон, студентка Школи мистецтв у Глазго, створила найбільшу у світі скульптуру мавпочки зі шкарпетки. Її робота сягає 15,10 м завдовжки — приблизно як вантажівка з напівпричепом.

Для створення гігантської іграшки Емілія використала 60 метрів вельветової тканини, якою обтягнула конструкцію, а також 40 тюків соломи для формування об’єму. Очі — це перероблені дошки зі старих будівельних риштувань. Кожна зіниця-ґудзик має 1,5 м в діаметрі.

Спочатку студентка працювала над проєктом як над особистою творчою ідеєю і не планувала встановлювати рекорд. Її мистецька практика зосереджена на грі з масштабом: Емілія прагне, щоб доросла аудиторія почувалася маленькою поруч із величезним об’єктом і знову відкривала в собі дитяче захоплення.

Саме батько звернув її увагу на те, що це може бути найбільша така скульптура у світі, і порадив звернутися до Книги рекордів Гіннеса. Отримання титулу стало приємним бонусом, але для художниці важливішим є сенс роботи.

Скульптура — це присвята іграшкам, які залишаються в минулому, і болісному відчуттю втрати улюбленої речі з дитинства. Ідея виникла після того, як Емілія знайшла стару мавпочку зі шкарпетки, яку колись створила разом із мамою та бабусею. Тоді вони організували своєрідну “виробничу лінію” і пошили таких мавпочок для всіх дівчат у її класі як прощальний подарунок у початковій школі. З роками вона почала замислюватися, де тепер ті іграшки.

На відміну від більшості музейних експонатів, цю скульптуру можна торкатися. Емілія переконана: чим більш зім’ята і “побита” м’яка іграшка, тим більше її любили. Взаємодія глядачів із гігантською мавпочкою дозволяла їм знову відчути любов до своїх дитячих скарбів — і водночас “обійняти” нову іграшку.

Скульптуру встановили на фестивалі Field Manoeuvres Festival у Норфолку, щоб відвідувачі могли з нею взаємодіяти. На пошиття мавпочки пішов тиждень, ще тиждень — на зведення конструкції, і додатковий тиждень — на демонтаж після завершення події. У цьому допомагали ентузіасти-волонтери.

Після розбирання інсталяції постало питання зберігання. Мавпочку розпакували, випрали в пральні, скрутили й поклали на горищі в будинку бабусі художниці — що, за її словами, іронічно перегукується з ідеєю роботи. Водночас вона запевняє: іграшку не забуто. А з огляду на 60 м тканини, загубитися на тому горищі їй навряд чи вдасться.

Як розповідало BitukMedia, американські зірки мистецтва “оживили” світ Марії Примаченко у Києві.

“Так” на швидкості 5G: у Харкові відбулося найтехнологічніше весілля України

0
Фото - Міністерство цифрової трансформації

У Харкові запустили 5G — і символічно першими можливості нового покоління зв’язку протестували молодята. Місто стало третім в Україні, де масштабують пілотний проєкт 5G. Запуск мережі нового покоління відбувся у День закоханих.

Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації.

У День закоханих 14-го лютого Владислав і Катерина сказали своє Так!” онлайн — через сервіс у застосунку Дія, використовуючи 5G-з’єднання.

Так Харків отримав не лише нову технологію, а й перше “весілля на швидкості 5G”. Пару вже називають найінноваційнішою родиною України.

Ініціативу реалізують за підтримки Президента, підкреслюючи: навіть там, де ворог намагається зупинити життя, країна продовжує рухатися вперед і впроваджувати інновації.

Запуск нового покоління зв’язку у Харкові дозволить протестувати роботу мережі в умовах відновленої телеком-інфраструктури. Це є важливим етапом підготовки до повноцінного масштабування технології по всій країні після завершення воєнного стану. 

Наступними містами, де впровадять 5G, стануть Київ та Одеса. Зараз технологія вже працює у Львові та Бородянці.

“Кохання це…”: в ЗСУ створили листівки до Дня святого Валентина

0
Зображення - Генштаб ЗСУ

До Дня святого Валентина різні підрозділи Сил оборони підготували тематичні листівки, переосмисливши любов крізь призму війни. За основу військові взяли впізнавану стилістику наліпок “Love is…”, але наповнили її власними сенсами — про підтримку, побратимство і силу триматися разом навіть у найважчі часи.

Світлини з валентинками оприлюднили на сторінці Генерального штабу у Facebook.

До ініціативи долучилися:

  • 42-га окрема механізована бригада імені Героя України Валерія Гудзя,
  • 412-та бригада Nemesis Сил безпілотних систем,
  • 121-ша окрема бригада територіальної оборони,
  • 61-ша окрема механізована Степова бригада,
  • 151-ша окрема механізована бригада,
  • 78-ма окрема десантно-штурмова бригада,
  • 44-та окрема артилерійська бригада імені гетьмана Данила Апостола.

Так військові нагадали: навіть у час війни є місце для тепла — просто воно звучить і виглядає по-іншому.

“Ми віримо, що найвищий прояв любові — це не обійми, хоча ми за ними дуже сумуємо, а здатність взяти на себе відповідальність за безпеку рідних. Кожен наш постріл, кожна уражена ціль, кожне успішно виконане завдання — це наше “кохаю”, адресоване вам”, – йдеться у дописі 37 окремої бригади морської піхоти.

“Любов — це не лише про квіти й романтику. Вона — у підтримці. У довірі. У вірності.

Любов — це чекати й знати, що дочекаєшся. Це тримати стрій і водночас тримати одне одного в серці.

Це писати “я поруч”, навіть якщо між вами сотні кілометрів.

Любов — у родині, в побратимстві, у дружбі.У тих, хто боронить. І в тих, хто чекає.

Нехай сьогодні кожен відчує: його люблять, у нього вірять, на нього чекають.Бо саме любов робить нас сильними — і як людей, і як націю”, — написали в 42-й ОМБр.

“Є речі, які неможливо дискваліфікувати”: Укрпошта випустила марку на честь Владислава Гераскевича

0
Зображення - Укрпошта

“Укрпошта” презентувала нову поштову марку, присвячену українському скелетоністу Владислав Гераскевич, якого раніше дискваліфікував Міжнародний олімпійський комітет через так званий “шолом пам’яті”.

Про випуск повідомили на офіційному сайті компанії.

“Сильні вчинки не завжди приносять медалі. А спорт іноді стає більшим за просто спорт. Сьогодні Укрпошта випускає марку із Владиславом Гераскевичем. Як знак підтримки та поваги. Як фіксація моменту, коли спортсмен став голосом усієї країни. Є речі, які неможливо дискваліфікувати. Гідність. Памʼять. Вірність Батьківщині. І саме вони важать більше за будь-яке золото світу”, — йдеться у повідомленні.

У компанії зазначили, що вражені сміливістю та принциповістю спортсмена і передають йому 50 унікальних номерних марок. Водночас зробити випуск благодійним юридично неможливо.

“Зробити цю марку благодійною, на жаль, ми не можемо з юридичних причин. Але Владислав зможе підписати ці марки й розіграти їх на аукціонах, щоб зібрати кошти на добру справу”, — пояснили в “Укрпошті”.

Вартість аркуш з 9 марок “Коли ти з Україною — ти перемагаєш!” – 700 гривень.

Решту тиражу відсьогодні можна придбати на сайті компанії. Також передбачена можливість надсилати марку за кордон. Про це повідомив у Facebook генеральний директор “Укрпошти” Ігор Смілянський.

Як розповідало BitukMedia, до 30-річчя антарктичної станції “Академік Вернадський” “Укрпошта” презентує нову поштову марку — про людей, науку і країну, яка присутня в Антарктиці вже три десятиліття.

Дві операційні — один ефір: українські хірурги показали складні втручання наживо (ВІДЕО)

0
Фото - Офтальмологія Дмитра Горячева у Львові

7 лютого в Офтальмологічному центрі Дмитра Горячева відбулася подія, яка стала знаковою для української офтальмології. Це перша в Україні жива хірургія із застосуванням технології 27G. Йдеться про мікроінвазивну вітректомію з використанням інструмента діаметром лише 0,4 мм.

Про це повідомили в центрі.

0,4 мм – cьогодні це найменший калібр у світі, який забезпечує надзвичайно делікатний доступ до внутрішніх структур ока. Робота з таким інструментом вимагає максимальної точності, значного хірургічного досвіду та повного контролю кожного руху, тому технологію застосовують фахівці з глибокою спеціалізацією у вітреоретинальній хірургії.

Мікродоступ дозволяє мінімізувати травматизацію тканин, сприяє швидшому післяопераційному відновленню та забезпечує високий рівень комфорту для пацієнта. Саме ці переваги роблять 27G перспективним стандартом у лікуванні складних патологій сітківки та склоподібного тіла.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений Офтальмологічний центр Д. Горячева Львів (@goriachev_centrlviv)

Пряма трансляція оперативних втручань відбувалася одночасно з двох операційних — із центру, де оперував Дмитро Сергійович Горячев, та з клініки в Києві. У режимі реального часу колеги-офтальмологи спостерігали за перебігом складних вітреоретинальних операцій, аналізували технічні нюанси виконання, показання до застосування методики, її обмеження та прогноз функціонального результату.

Такий формат роботи демонструє професійну відкритість, високий рівень експертності хірурга, сучасне технічне оснащення закладу та злагоджену командну взаємодію. Проведення першої в Україні живої хірургії 27G підтверджує, що інноваційні підходи у сфері офтальмохірургії активно впроваджуються в медичну практику країни, а центр є одним із осередків розвитку сучасної вітреоретинальної допомоги.

Як розповідало BitukMedia, у Львові лікарі знищують пухлини з міліметровою точністю завдяки навігації та ШІ.

Понад рік школа шукала серійного крадія — правда виявилась пухнастою (ВІДЕО)

0
Зображення - Chat GPT

Зникали рушники, кросівки, окуляри для плавання й навіть білизна. Понад рік у новозеландській школі не могли зрозуміти, хто стоїть за дивною серією крадіжок. Коли ж камери нарешті зафіксували злодія, історія з детективної миттєво перетворилася на комедію.

Про це розповідає портал UPI.

Усе відбувалося в школі Apanui School у місті Факатане (Whakatāne). Директорка навчального закладу Марама Стюарт розповіла, що речі почали загадково зникати понад рік тому — особливо в сезон, коли учні активно користувалися басейном.

Спершу на стежці до школи знаходили поодинокі черевики, окуляри для плавання, спідню білизну й рушники. “Ми помічали один черевик, окуляри, білизну та рушники, залишені вздовж доріжки до школи”, — пояснила Стюарт у коментарі місцевому виданню.

Розв’язка настала, коли зникли плавки та рушник. Працівниця офісу перевірила записи з камер відеоспостереження — і “нашого маленького правопорушника” зафіксували на відео. На кадрах чорний кіт тягне великий рушник через шкільний майданчик.

Після цього неподалік спортзалу, за приміщенням для фізкультури, знайшли справжній “сховок” поцуплених речей.

Шкільний доглядач зв’язався з власником кота, і той підтвердив: його улюбленець має славу відомого злодюжки. Ім’я тварини офіційно не розголошують. За словами директорки, господар просить зберегти анонімність. Втім, у школі пухнастого жартома назвали його Slinky Malinki — на честь персонажа з дитячих книжок про кота-крадія.

Попри курйозність ситуації, у школі сприйняли її як можливість для навчання. Директорка каже, що учні вже готуються писати власні історії про “шкільного Slinky Malinki”. А заодно — краще пам’ятатимуть про необхідність складати свої речі до сумки, щоб не спокушати хвостатого рецидивіста.

Як розповідало BitukMedia, чорний кіт Клео з міста Кейті, штат Техас, краде речі у сусідів і приносить їх до будинку своєї господині Жанни Віт. Жінка виявила котячу схованку і тепер намагається повернути награбоване власникам.

Коли в дитячому садку на південному заході Японії почало зникати взуття, занепокоєні вихователі звернулись до правоохоронців. Останні встановили камери і таки знайшли злодія. В поліції інцидент назвали єдиним у своєму роді. Підказка – це не кіт.

Згадати загиблих освітян: вчитель Руслан Циганков створив власний “щоденник пам’яті”

0
Фото - ruslan.tsyhankov

“Пам’ять не є порушенням” — під таким гаслом вчитель фізики Руслан Циганков створив свій “щоденник пам’яті”. У ньому — імена українських освітян, яких забрала війна. Це не просто список, а спроба вберегти від забуття тих, хто навчав, підтримував, виховував. І під цими дописами українці вже додають нові імена — щоб пам’ять трималася разом.

Фотографію щоденника Руслан Циганков виклав на своїй сторінці в Instagram. 

Чорною ручкою від руки вчитель написав імена педагогів, які загинули на фронті. Згадав і тих, хто став жертвами російських ударів у мирних містах через російські ракети.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений Руслан Ігорович👨‍🏫 (@ruslan.tsyhankov)

“Всі вони несли світло знань, будуючи по цеглинках наше майбутнє.
Усі вони мали місію – зробити цей світ трохи кращим, дарувати дітям мудрість, але ворог забрав їхні життя.
Ми маємо нести пам’ять про них і продовжувати справу їхнього життя.
Адже поки ми пам’ятаємо – людина живе”, – написав Циганков.

Як автор ініціативи він зауважує, що цей список не є вичерпним — у ньому лише ті прізвища, які йому вдалося знайти.

У коментарях люди масово стали на бік учителя й почали згадувати своїх наставників, які загинули через війну, додаючи їхні імена до цього символічного переліку.

Сам вислів “Пам’ять не є порушенням” перегукується з історією українського скелетоніста Владислава Гераскевича на зимовій Олімпіаді-2026. Спортсмен з’являвся на тренуваннях у так званому “шоломі пам’яті” — з фотографіями загиблих українських атлетів. Але під час офіційного заїзду Міжнародний олімпійський комітет заборонив йому використовувати цей шолом. Українець публічно заявив, що не відмовиться від своєї позиції.

Як розповідало BitukMedia, 12 лютого Гераскевича дискваліфікували зі змагань. Це рішення спричинило широкий резонанс як в українських, так і в міжнародних медіа. Український скелетоніст повідомив про свій намір виставити “шоломі пам’яті” на благодійний аукціон.

Робопси виходять на патрулювання: Мексика готує технощит до ЧС-2026

0
Фото - Municipality of Guadalupe

Ще до того, як офіцер зробить крок у темний провулок чи закинуту будівлю, туди зайде “пес”. Чотириногий, металевий, із нічним баченням і гучномовцем. Під час чемпіонату світу з футболу 2026 року поліція мексиканського муніципалітету Гвадалупе залучить робособак для ранньої перевірки загроз і захисту правоохоронців.

Про це розповідає Interesting Engineering.

Напередодні Чемпіонату світу з футболу 2026, який пройде з 11 червня до 19 липня і стане найбільшим турніром, організованим одразу трьома країнами – США, Канадою та Мексикою, влада мексиканського муніципалітету Гуадалупе прийняла незвичайне безпекове рішення.

Передмістя Монтеррея, Гвадалупе, сформувало спеціальний підрозділ під назвою K9-X, який допомагатиме поліції оцінювати загрози та первинно реагувати на інциденти у потенційно небезпечних ситуаціях. Четверо робопсів стануть підрозділом K9-X: зможуть заходити у замкнені або небезпечні простори, транслювати відео в реальному часі та через гучномовець віддавати команди підозрюваним. Ідея проста — мінімізувати ризик для людей у перші хвилини інциденту.

Міська рада витратила на цих “правоохоронців” близько 2,5 млн песо — приблизно $145 тис. Кожен робот оснащений камерами, лінзами нічного бачення та посиленим корпусом, що дозволяє рухатися нерівною місцевістю, підійматися сходами й працювати за слабкої видимості.

Під час публічної демонстрації один з роботів зайшов у покинуту будівлю та передавав відео офіцерам, які перебували позаду. За сценарієм, він “зіткнувся” з озброєним чоловіком і через гучномовець наказав йому кинути зброю.

Мер Гвадалупе Ектор Гарсія наголосив: головна мета — захист фізичної безпеки поліцейських під час початкового втручання. Роботи застосовуватимуть “у разі будь-яких сутичок”, зокрема під час бійок, інцидентів за участі нетверезих осіб або в складнодоступних зонах поблизу арен.

Влада окремо підкреслює: роботи не оснащені зброєю. Їхня функція — спостереження, комунікація та оцінка ризиків. Тобто це “очі й вуха” поліції, а не інструмент силового впливу.

Фото – AFP

Стадіон BBVA, який на час турніру перейменують на Estadio Monterrey, прийме чотири матчі чемпіонату світу. Очікується, що тисячі вболівальників рухатимуться прилеглими районами, тому акцент робиться на ранньому виявленні загроз, а не лише на реагуванні постфактум.

Робопси — лише частина ширшого безпекового оновлення. У Гвадалупе збільшили кількість патрулів та інвестували в системи повітряного спостереження, зокрема дрони й технології протидії безпілотникам.

Мексика готується прийняти мільйони міжнародних гостей, а разом із ними — виклики контролю натовпу, несанкціоновані польоти дронів і потребу в оперативному реагуванні на інциденти. Подібні роботизовані системи вже тестували поліція та військові в різних країнах для знешкодження вибухівки, розвідки й роботи в умовах надзвичайних ситуацій.

Тепер Гвадалупе робить ставку на те, що автоматизовані “розвідники” зменшать ризики й підвищать ситуаційну обізнаність під час однієї з наймасштабніших спортивних подій світу.

Як розповідало BitukMedia, у мексиканському місті Монтеррей на вулицях працює “Валдог” – робот-собака зі штучним інтелектом, який розмовляє з людьми про права тварин і вчить доброму ставленню до них. Проєкт місцевого сенатора має також практичну мету — допомагати місту фіксувати сміття, вибоїни на дорогах і безпритульних тварин.

Страх сильніший за смерть: як виглядав чоловік, похований як вампір (ВІДЕО)

0
Фото - Milica Nikolić

Його викопали з могили, обезголовили й поховали обличчям донизу під важкими каменями. Понад чотири століття потому науковці вперше показали, як виглядав чоловік з хорватської фортеці Рачеса, якого сучасники, ймовірно, вважали вампіром — і боялися настільки, що вдалися до “антивампірських” ритуалів.

Про це розповідає Sky News

Тіло чоловіка виявили у фортеці Рачеса на сході Хорватії — приблизно за 70 миль на південний схід від Загреба. Його могилу знайшли у 2023 році серед понад 180 поховань на території укріплення, яке в різні періоди вважали своїми тамплієри, лицарі-госпітальєри, а згодом місцева знать.

Чоловіка спершу поховали, а згодом ексгумували, відтяли голову й знову поховали — цього разу обличчям донизу та під важкими каменями. Слідів різання на шиї, черепі чи плечах не виявлено, тож дослідники припускають, що голову буквально відірвали від тіла. Оскільки наруга не може бути пояснена природними чинниками, археологи вважають, що це був навмисний ритуал, покликаний не допустити “повернення” небіжчика.

На фото зображено череп «вампіра» на місці “поховання”. Фото – Natasa Sarkic
Смертельна рана голови, яка вбила “вампіра” з Рачеса. Фото – Natasa Sarkic

Археологиня Наташа Саркіч, учасниця розкопок, зазначає: страх перед цим чоловіком після смерті міг мати коріння ще в його житті. Біоархеологічний аналіз показав, що він неодноразово брав участь у жорстоких конфліктах і загинув насильницькою смертю. За життя він пережив щонайменше три серйозні епізоди міжособистісного насильства. Один із нападів залишив на його обличчі помітний слід — огидний шрам, який міг викликати страх та призвести до соціальної ізоляції. Не встигнувши повністю відновитися після передостанньої травми, він зазнав фатального нападу.

За словами Саркіч, у слов’янській традиції вважалося, що душа залишається прив’язаною до тіла приблизно 40 днів після смерті. У цей період застосовувалися різні запобіжні заходи: тіло могли проштрикнути кілком, спалити або обезголовити, поховати обличчям донизу, притиснути камінням чи зв’язати кінцівки. Саме такі практики характерні для “антивампірських” ритуалів того часу.

Зображення – Cicero Moraes

І от тепер науковці відтворили обличчя чоловіка на основі його черепа. Фахівець з комп’ютерної графіки Сісеро Мораес почав з віртуальної реконструкції черепа за даними комп’ютерної томографії. Хоча кістки були частково фрагментовані, їх вдалося оцифрувати й зібрати у цифровій формі. Далі дослідники використали дані від живих донорів, щоб визначити ймовірне розташування рис обличчя та товщину м’яких тканин у різних ділянках.

Також застосували метод анатомічної деформації: віртуальну модель голови донора поступово змінювали, поки вона не відповідала формі черепа досліджуваного.

У результаті з’явилося дві версії реконструкції. Перша — максимально об’єктивна, створена виключно на основі форми черепа, без суб’єктивних елементів на кшталт кольору шкіри чи зачіски.

Друга — більш художня, з додаванням імовірних деталей для більш реалістичного вигляду.

Зображення – Cicero Moraes

За словами Мораеса, відтворене обличчя має “ворожий і загрозливий” вираз. Шрам і численні травми свідчать про бурхливе та небезпечне життя людини з минулого.

Чоловік жив у XV або XVI столітті, мав зріст приблизно 162 см і помер у віці від 40 до 50 років. З огляду на характер травм, він міг бути солдатом або людиною, звичною до насильницьких сутичок. Поховали його, ймовірно, всередині церкви, однак могила розташовувалася в “найменш почесному” місці — біля стіни.

Схожі знахідки робили й в інших в інших частинах Європи. Як розповідало BitukMedia, у польському селищі П’єн знайшли незвичайне поховання дитини віком 5-7 років. Тіло помістили в могилу долілиць, а також розмістили на ньому навісний замок. Поховання знайшли лише за кілька метрів від могили “вампірки” XVII століття, яку польські археологи знайшли за рік до того.

А 2022 року вчені відтворили обличчя чоловіка, якого стратили у XVIII столітті у штаті Коннектикут, США. Його стегнові кістки були розташовані навхрест – така позиція вказує на те, що місцеві жителі вважали його вампіром. Понад 200 років потому технології дозволили побачити, як він міг виглядати.