В американському містечку Дірфілд (штат Іллінойс) нещодавно уклали звичайну угоду з продажу незвичайної нерухомості. За 350 тис. доларів новий власник придбав будинок, який має невипадкове прізвисько “пиріг”.
Цей незвичайний будинок площею 148 кв. м виглядає як акуратно відрізаний шматок пирога. Ширина будинку в найвужчому місці – лише 0,91 м! При цьому будинок має дві спальні та дві ванні кімнати. А на його ділянці знайшлося місце для сараю та паркування чотирьох автомобілів.
Варто зауважити, що будинок чекав нового власника недовго – був придбаний невдовзі після появи на ринку нерухомості. І ціна його тільки зростає. Раніше цей будинок продавали за 300 тис. доларів у 2004 році, 284,5 тис. доларів у 2007 році, 260 тис. доларів у 2020 році та 295 тис. у 2021 році.
У цієї незвичайної нерухомості з північного передмістя Чикаго є власна цікава історія. Будинок збудували у 2003 році, і сусіди одразу його незлюбили: їм здавалося, що це архітектурне непорозуміння спотворює район. Але з час настрої змінилися, а дивна майже трикутна будівля перетворилася на місцеву пам’ятку. Тепер жителі Дірфілда пишаються тим, що живуть поряд зі знаменитим “домом-пирогом” (pie house). І вважають його “перлиною місцевої архітектури”.
У 2020 році будинок-пиріг показали в епізоді популярного американського ток-шоу The Tonight Show з Джиммі Феллоном. Комік і телеведучий тоді пожартував, що дім був “єдиною річчю в Америці, яка залишалася худою під час карантину”.
Іноді те, що спершу здається дивним, згодом стає легендою. І кутастий будинок – ще одна ілюстрація цьому.
Раніше BitukMedia розповідало про будинок у передмісті Лондона, який повністю заріс плющем і став місцевою пам’яткою.
Олексій Новіков, український стронгмен та володар звання “Найсильніша людина світу 2020”, встановив новий світовий рекорд. Він підняв 550 кілограмів у 18-дюймовій становій тязі.
Про це повідомив Олексій Новіков на своїй сторінці в Instagram.
Досягнення зафіксували на змаганнях етапу Кубка світу в іспанській Барселоні. 29-річний Олексій Новіков здобув перемогу на турнірі, а третє місце посів ще один українець Валерій Газаєв.
“Дякую всім, хто допомагав, хто вболівав, всім дякую, це було круто, я отримав багато емоцій і радий був розділити з всіма вами. Дякую за привітання, дуже приємно, всі, хто вірили та підтримували на всьому шляху, також дякую. Вітаю всіх українців, ще один рекорд в українську скриньку. І вітаю всіх близьких, останній рік видався складним, і ви весь час зі мною підтримуєте і це наша перемога”‚ — написав Новіков.
Олексій Новіков — український стронгмен, відомий своїми значними досягненнями у силових видах спорту. Свою кар’єру в стронгмені розпочав у молодому віці та швидко досягнув успіхів.
У 2016-2019 роках Новіков чотири рази поспіль здобував титул “Найсильніша людина України”. У 2018 році він переміг на Arnold Amateur Strongman World Championships, що дало йому можливість взяти участь у Arnold Strongman Classic 2019, де він посів 7-ме місце. У 2019 році Олексій виграв Arnold Strongman Classic South America та Arnold Strongman Classic Africa, що підтвердило його статус одного з найсильніших людей світу.
У 2020 році, у віці 24 років, Новіков здобув титул “Найсильніша людина світу”, ставши другим українцем після Василя Вірастюка, який здобув це звання. Це зробило його другим наймолодшим переможцем в історії змагань. Того ж року він встановив світовий рекорд у 18-дюймовій становій тязі – підняв 537,5 кг.
У 2021 році Олексій продовжив свою переможну серію, вигравши два турніри World’s Ultimate Strongman — у Бахрейні та Дубаї. У 2022 році він здобув титул “Найсильніша людина Європи” та переміг на Rogue Invitational. Також у 2022 році він встановив світовий рекорд у тязі Hummer Tire, піднявши 549 кг.
У 2023 році Новіков продовжив демонструвати високі результати, посівши третє місце на змаганнях World’s Strongest Man, що стало його третім потраплянням на подіум у цих престижних змаганнях. Це досягнення є найбільшим серед українських стронгменів.
Окрім спортивних досягнень, Олексій відомий своєю громадянською позицією. У 2022 році, під час російсько-української війни, він був призваний до лав Збройних сил України, але отримав дозвіл на участь у змаганнях, де продовжував представляти Україну на міжнародній арені.
Як розповідало BotukMedia, український стронгмен Дмитро Грунський бородою протягнув мікроавтобус вагою понад 2,5 тонни. Цим рекордом 35-річний дніпрянин вкотре потрапив до Книги Гіннеса. Ба більше, силач встановив одразу три світових рекорди в один день.
У Мексицівеличезна кам’яна голова, схожа на стародавню скульптуру ольмеків, стоїть на розтрощеному автомобілі Tesla. Ні, це не місце дивної аварії, а витвір мистецтва. Автор каже, що хотів “висміяти бренд та його творця Ілона Маска“.
Автомобіль Tesla Model 3 розчавив гігантською дев’ятитонною кам’яною скульптурою мексиканський скульптор Чавіс Мармол. Митець каже, що ця робота є проявом критики бренду Tesla та його творця Ілона Маска. А конкретно – проти планів Маска побудувати завод у Мексиці.
42-річний Чавіс Мармол ніколи не мав автомобіля. Tesla йому подарував бутик-готель у Мехіко Colima 71. Хоча художник зауважив, що “не знав про умови, на яких вони його отримали”.
“Моя робота полягала в тому, щоб працювати над каменем, поки вони шукали автомобіль, який, як я наголосив, має бути Tesla; інакше робота не спрацювала”, — розповів мексиканець. Сама скульптура гвиготовлена з бутового каменю. Її опрацьовували близько 6 місяців художники з усієї країни. А загалом, за словами митця, на реалізацію проєкту було витрачено два роки.
Щодо скульптури, це копія стародавніх голів Ольмеків – археологічних залишків цивілізації, яка жила на узбережжі Мексиканської затоки близько 3000 років тому. Для мексиканців ці голови символізують найдавнішу культуру в Америці.
Перфоманс Мармола про знищення машини був третьою і останньою частиною серії під назвою Neo-Tameme.
“Я не просто хотів розчавити дорогу машину. Я знаю, що там є і дорожчі”, – сказав Мармол, вказуючи на неможливість придбання електромобіля для багатьох мешканців Мексики. Метою проєкту було “розтрощити об’єкт, який уособлює зловісну фігуру, як Ілон Моллюск (Elon Mollusk)”. Це не помилка – митець так назвав мільярдера навмисно.
У грудні 2023 року федеральне міністерство навколишнього середовища Мексики схвалило дозвіл на будівництво нового заводу для Tesla Incorporated в північному штаті Нуево-Леон.
Перфоманс є відповіддю на ці плани Маска. Художник сказав, що поки не отримав відповіді від Tesla чи Маска щодо роботи. “Я сумніваюся, що їх хвилює те, що робить або говорить мексиканський художник”, – сказав Мармол.
Своєю роботою Мармол зробив реверанс в бік покійного художника Джиммі Дарема та його Still Life with Spirit and Xitle. Сприйнята як сатирична критика історичної колонізації та сучасної корпоратизації Мексики, робота Дарема полягала в знищенні автомобіля Chrysler Spirit 1992 року. Художник скинув на дах автомобіля вулканічну брилу. Це сталось 2007-року.
Мармол “процитував” перформанс Джиммі Дарема 2007-го року. Фото – Ron Cogswell via Flickr
Як розповідало BitukMedia, в Україні створили картину з найбільшої кількості різних матеріалів.
Шарон Стоун на Каннському кінофестивалі у 2022 році
Відома американська акторка Шерон Стоун похвалилася картиною під назвою “Велика маленька мрія”. Її автор – сучасний український художник Артур Солецький.
“Україна — це мистецтво. Україна — це живопис. Україна — це креативність. Я Шерон Стоун. Звідки я про все це знаю? Тому що це українська картина. Її автор — художник Артур Солецький. Яка ж вона прекрасна! Дякую, Артуре, я в захваті!” — розповіла акторка у відео.
Художник намалював “Велику маленьку мрію” 2023 року, вже під час повномасштабної війни. Він і гадки не мав, хто саме її придбав, аж поки не побачив відео Шерон Стоун.
Шерон Стоун — акторка, модель та продюсерка. Вона здобувала нагороди “Золотий глобус” та “Еммі”. Також її номінували на премію “Оскар” як найкращу акторку у фільмі “Казино” (1995 рік). Найбільшу популярність здобула після фільму 1992 року “Основний інстинкт”. Маючи IQ 154, Стоун є членкинею організації Mensa.
Шерон Стоун є однією з відомих голлівудських зірок, які відкрито підтримують Україну у часи війни з російськими окупантами. Актриса неодноразово засуджувала агресію росії та закликала світову спільноту підтримати Україну.
Артур Солецький — український художник, який народився у Вінниці. Він здобув освіту у Львівській національній академії мистецтв на катедрі монументального живопису. Митець працює у різних жанрах, зокрема в живописі, графіці, інсталяції тощо.
Окрім творчої діяльності, Артур ділиться своїм досвідом та знаннями зі студентами, викладаючи у Львівській національній академії мистецтв. Він також активно веде свій Instagram-акаунт, де публікує роботи та процес їх створення.
Як розповідало BitukMedia, Starbucks випустив дизайнерські чашки від художника українського походження.
Протягом семи років самка гамбійського хом’якового щура Кароліна працювала з понеділка до п’ятниці. Вона невтомно рятувала життя, покладаючись на свій надзвичайний нюх. День у день вона виявляла туберкульоз швидше та точніше, ніж в лабораторії. Тепер, після сотень врятованих життів і понад 3 тисяч виявлених випадків захворювання, Кароліна відпочиває на пенсії.
Представники виду Cricetomys gambianus – це не “шкідливі гризуни”, а спокійні тварини, які добре піддаються дресируванню і здатні працювати до семи-восьми років поспіль.
Одна з них – Кароліна, вже колишня “співробітниця” некомерційної організації APOPO, яка допомагає боротися з епідемією туберкульозу в Танзанії та Ефіопії. Підготовлена фахівцями APOPO, самка щура могла за 20 хвилин перевірити сотню зразків мокротиння на наявність інфекції. Така швидкість недосяжна для традиційних методів діагностики. Її винятковий нюх дозволяв виявляти навіть мінімальні сліди хвороби, роблячи гризуна незамінним бійцем у боротьбі з туберкульозом в Африці.
Але час бере своє, і тепер колишня “співробітниця” лабораторії насолоджується спокійним життям у просторому тінистому вольєрі. Товариство їй складає ще один ветеран — Гілберт. Разом вони мешкають у справжньому “пенсіонаті” для щурів, де про них піклуються, граються з ними та забезпечують увагу співробітники центру.
“Я жартома називаю це нашою Флоридою — своєрідною маленькою спільнотою для пенсіонерів”, — розповідає Сінді Фаст, керівниця відділу підготовки APOPO. “Ми навіть створюємо для них нові іграшки, щоб вони залишалися активними”.
Фото – APOPOКароліна тепер пенсіонерка. Фото – Facebook/ APOPO
Минулого року африканські гризуни, такі як Кароліна, запобігли майже 400 тис. нових випадків смертельної хвороби!
Африканські хом’якові щури (Cricetomys gambianus) — унікальні істоти, які вирізняються не лише високим інтелектом, а й винятковими здібностями. Він може сягати 90 см завдовжки (разом із хвостом) і важити до 1,5 кг. Тварина має дуже поганий зір і тому покладається на нюх і слух. Його надзвичайно чутливий ніс дозволяє вловити навіть половину краплини хлору в об’ємі, що дорівнює 20 олімпійським басейнам. Чому щур “хом’яковий”? Подібно до хом’яків має защічні мішки.
Хоча Кароліна вже не працює, вона все ще залишається в центрі уваги. І хоча її кар’єра з виявлення хвороб завершилася, її внесок у медицину залишиться незабутнім.
А так у листопаді 2024 року героїню провели на заслужений відпочинок.
У всьому світі туберкульоз залишається серйозною загрозою здоров’ю людей, основною причиною смертності від інфекційних захворювань. За умови своєчасного виявлення туберкульоз піддається профілактиці та лікуванню, проте, на думку вчених, кожен третій випадок цієї хвороби не діагностується.
А Кароліна та її родичі можуть забезпечити таку необхідну швидку діагностику. Їхнє навчання займає дев’ять місяців і проводиться за методикою, розробленою в APOPO.
Як навчають “героїчних щурів”? Cricetomys gambianus поміщають у клітку для тестування, під яку кладуть десять медичних зразків. Щур пробігає по лінії, обнюхуючи через спеціальні отвори кожну пробу. Вона має зупинитися, коли відчує запах характерних для туберкульозу органічних сполук. Щоб вказати на такі значки, хом’яковий щур протягом чотирьох секунд дряпає підлогу та отримує за це смаколик. Лаборанти за допомогою мікроскопа перевіряють поставлений своєю помічницею діагноз.
Завдяки своєму нюху “героїчні щури” швидко виявляють непомітні для людського ока ознаки захворювання, і своєчасна доставка ефективних ліків рятує життя людей. Більше того, використання такого типу скринінгу туберкульозу значно знижує витрати на діагностику захворювання: за оцінкою APOPO, вартість аналізу одного зразка становить лише 20 центів.
Інструктори APOPO починають навчати гамбійських хом’якових щурів практично з народження. “Завдяки неймовірному нюху “героїчні щури” роблять важливий внесок у охорону здоров’я танзанійців, – запевняють в організації.
Цікаво, що найпершим проєктом APOPO було навчання цих тварин виявленню наземних мін.
“Наші #HeroRATs навчені виявляти продукти дикої природи, як-от луска панголінів. Вони допомагають правоохоронним органам боротися з незаконною торгівлею дикими тваринами”, – розповідають в APOPO.
Як розповідало BitukMedia, нейробіологи залоскотали щурів, аби знайти в мозку центр сміху та грайливості.
Запис “розмов” косаток вперше опублікували дослідники Українського антарктичного наукового центру “Академік Вернадський”. На аудіо — переважно імпульсні крики, за допомогою яких відбувається соціальна комунікація косаток. Запис зробила минулорічна експедиція під час роботи у затоці Коллінз.
Про це розповідає НАНЦ на своїй сторінці у Facebook.
“10 лютого 2024 року ми працювали в затоці Коллінз й побачили на крижинах 11 морських леопардів. Тож коли висаджувалися на острів, біля пришвартованого човна лишили увімкнений акустичний рекордер, щоб не проґавити можливість записати підводні вокалізації цих хижаків. Але потім на записі несподівано виявили звуки групи косаток типу “В” (великі), які переважно полюють на тюленів”, – розповів біолог антарктичної експедиції Вадим Ткаченко.
За звуками вчені відстежили, що група косаток з щонайменше трьох тварин періодично підходила дуже близько до залишеного човна. Ймовірно, вони “шукали тюленів, щоб ними поласувати”.
“Побачити косаток в районі нашої станції можна нечасто – зазвичай до десяти разів за рік. Водночас розшифровка записів показує, що косатки присутні поруч регулярно, навіть коли ми їх не бачимо за айсбергами та скупченнями льоду”, – пояснила біологиня Національного антарктичного наукового центру Оксана Савенко.
Представлена візуалізація містить спектрограми (візуальне зображення спектрачастот сигналу в часі) і осцилограми для 23 окремих сигналів, змонтованих у безперервний трек.
Записані сигнали дуже короткі. На шкалі часу можна бачити, що вони тривають десяті долі секунди, тому для відтворення трек уповільнили до 10–12% від оригінальної швидкості.
Ці сигнали перебувають переважно в ультразвуковому діапазоні, який не є доступним для сприйняття людини. Те, що ми чуємо під час відтворення, – це звуки, які потрапили в діапазон до 20 кГц, а також набір різних відлунь та інших коливань середовища.
“На аудіо – переважно імпульсні крики, за допомогою яких відбувається соціальна комунікація косаток. Також до основних типів їхніх звуків належать свисти та ехолокаційні клацання”, – зазначають полярники у дописі.
Косатки видають імпульсні звуки не за допомогою голосових зв’язок, а видуваючи повітря через спеціальні структури в носовій порожнині. “Цей механізм, як і розмаїття та функціональність звуків косаток й інших морських ссавців, до кінця не вивчено. Тож наші біологи приділяють особливу увагу таким акустичним дослідженням в Антарктиці”, – пояснюють фахівці.
Науковці використовують різні способи записування звуків. Один із них – цілодобовий пасивний моніторинг в одній локації. Він дозволяє визначати сезонну динаміку присутності різних видів морських ссавців.
Ще один варіант – акустичні тралення під час руху суден, зокрема “Ноосфери”, або моторних човнів впродовж морських виходів зі станції. Біологи також роблять записи під час зупинок човнів для спостережень за тваринами чи виконання інших робіт. Саме так були записані звуки косаток, якими поділились зимівники.
Як розповідало раніше BitukMedia, українські полярники показали, як зграя косаток “полювала” на тюленя.
Під час будівництва фортифікаційних споруд на півдні України звичайні земельні роботи обернулися сенсаційною археологічною знахідкою. Бійці 123 бригади ТрО натрапили на архаїчний могильник 6-5 століття до нашої ери.
Все почалося з невеликої амфори, яку виявив водій екскаватора Микола. Зацікавившись, він звернувся до свого побратима Євгена, який захоплюється історією. Разом вони вирішили передати знахідку до музею “Старофлотські казарми”.
Експерти музею, проаналізувавши знахідку, встановили, що це корінфська амфора. Свого часу такі використовувалися в ритуальних цілях і розміщувалися в могилах. Місце, де бійці проводили фортифікаційні роботи, виявилося архаїчним могильником, що датується 6-5 століттями до нової ери.
Особливу увагу музейників привернула ще одна знайдена іонійська посудина – ойнохоя. Цей давньогрецький глечик з однією ручкою та трьома носиками використовувався для розливання вина під час симпосіїв – ритуалізованих бенкетів у Стародавній Греції, що супроводжувався буйними веселощами — важлива складова чоловічого дозвілля.
Фото – Facebook/ 123 бригада тероборони ЗСУ
“Це ритуальні речі, створені спеціально для поховань, привезені з Греції. Важливо, що посудини цілі, без пошкоджень, що свідчить про високий соціальний статус похованих”, – пояснив Олександр, колишній археолог, викладач Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, а нині військовослужбовець.
У бригаді також розповіли, що разом з артефактами музею передали й рештки кісток похованих людей. Там зазначили, що подібні знахідки мають велике значення для вивчення історії регіону й дозволяють краще розуміти життя та звичаї людей, які жили на цих територіях раніше.
Як розповідало BitukMedia, на Миколаївщині знайшли трипільський кам’яний ніж доби енеоліту.
10-річний британський школяр Альберто Давіла Арагон встановив рекорд зі швидкісного відтворення числа Пі. За хвилину він озвучив напам’ять 280 цифр після коми.
10-річний Альберто Давіла Арагон з Бристолю розповів, що його мотивували вивчити якнайбільше знаків математичної константи Пі у школі.
Там у березні 2024 року влаштували конкурс із незвичайним призом — учневі, який назве максимальну кількість десяткових знаків Пі, дозволялося влучити в обличчя директора пирогом.
“Сповний рішучості перемогти, я пішов додому і вирішив запам’ятати якнайбільше цифр числа Пі”, – зізнався Альберто Арагон.
Тоді, на конкурсі, Альберто переміг – назвав 150 знаків після коми. Виграш та похвала директора надихнули юного британця, і він продовжив запамʼятовувати числа.
Школяр навіть розробив власну техніку запам’ятовування — використовував ритми та музичні патерни, а також дихальні вправи для підвищення швидкості озвучування чисел.
Альберто обрав як місце, де він спробує встановити рекорд, дах Кліфтонської обсерваторії. Школяр назвав це місце знаковим, тому що звідти відкривається вид на підвісний міст, яким він щодня ходить до школи. Зафіксували його рекорд математики з Бристольського університету.
Нагадаємо, День числа Пі відзначається щорічно 14 березня. Дата обрана не випадково. Вона повʼязана з першими цифрами Пі – 3,14.
Як розповідало BitukMedia, 14-річний “хлопчик-калькулятор” з Індії випробував свою ментальну математику та побив шість рекордів Гіннеса за один день. Зокрема школяр зміг підрахувати суму сотні чотиризначних чисел лише за пів хвилини.
Фото - Residencia Santa Maria del Tura de Olot/Reuters
Супердовгожителька Марія Браньяс Морера мала не тільки “хороші гени”, а й унікальні біологічні ресурси. Вчені виявили, що її клітини функціонували як у 100-річної людини, а мікробіота взагалі нагадувала дитячу.
У Марії Браньяс Морери, яка народилася у США та до своєї смерті в Іспанії у віці 117 років вважалася найстарішою людиною у світі, вчені виявили унікальні гени, що уповільнюють старіння.
Дослідники, які ще за життя Браньяс вивчали її мікробіом (сукупність мікроорганізмів у кишечнику) і ДНК, з’ясували, що її генетичний матеріал дозволяв клітинам “почуватися” на 17 років молодшими за їхній реальний вік.
Кишкова мікробіота довгожительки, що відіграє ключову роль у людському організмі, за своїми характеристиками була напрочуд схожою на мікробіоту немовляти. До такого висновку дійшла наукова група під керівництвом професора генетики Манеля Естеллера з Барселонського університету, одного з провідних спеціалістів у сфері дослідження старіння.
Команда науковців встановила, що Браньяс зберігала ясність розуму майже до кінця свого життя. Основними проблемами зі здоров’ям, які турбували її протягом багатьох років, були болі в суглобах і погіршення слуху.
Марія Браньяс Морера у віці 18 років. Світлина 1925 року
Марія Браньяс Морера народилася в Сан-Франциско 1907 року, а 1915-го разом із сім’єю повернулася до Каталонії. За своє життя вона пережила дві світові війни, пандемії 1918 та 2020 років, громадянську війну в Іспанії. А 2023 року її офіційно визнали найстарішою жінкою на планеті.
Вчені підкреслили, що здоровий спосіб життя допоміг їй повною мірою скористатися перевагами своєї унікальної генетики. Браньяс дотримувалася середземноморської дієти, вживаючи три порції йогурту щодня.
Вона уникала алкоголю і тютюну, регулярно гуляла на свіжому повітрі та підтримувала тісний зв’язок із родиною та близькими. Дослідники припускають, що саме ці фактори сприяли збереженню фізичного та психічного здоров’я і могли пролонгувати її життя.
Професор Манель Естельєр наголосив: випадок Браньяс руйнує уявлення про нерозривний зв’язок між старінням та хворобами.
Дослідження, яке провів Естеллер разом із командою, стало найбільш комплексною роботою, присвяченою “супердовгожителям” – людям, які дожили до 110 років і більше. Воно пропонує можливі пояснення феномену довголіття.
Науковці сподіваються, що їхні результати дадуть цінну інформацію для розробки ліків та методів лікування вікових захворювань.
Як розповідало BitukMedia, Книга рекордів Гіннеса визнала 108-річну японку найстарішою перукаркою у світі. Шіцуї Хакоїсі отримала ліцензію в 1936 році і досі стриже у своєму салоні в місті Накагава.
Монету із зображенням Джона Леннона, музиканта легендарного гурту The Beatles, випускає Королівський монетний двір. Подія приурочена до 85-річчя з дня народження музиканта та до 50-річчя з моменту виходу його останнього альбому.
Про це повідомляється на офіційному сайті британської організації.
На монеті зображено профіль Джона Леннона. Референсом послужила фотографія 1974 року. Її автор Боб Груен – один з найвідоміших фотографів, який працював з популярними рок-музикантами. Він сфотографував Леннона на даху його пентхауса у Нью-Йорку.
Випуск монети пов’язали з 50-річчям з дня виходу останнього сольного альбому Леннона та днем народження самого музиканта – цього року у жовтні йому виповнилося б 85 років.
Також на монеті викарбувано ім’я Леннона та слово Imagine, що є відсиланням до його однойменного синглу та альбому.
Фото – The Royal Mint
Пам’ятна монета надійде у продаж ранком 17 березня. Ціни стартують від 18,5 фунтів стерлінгів за штуку, адже монети викарбували у різних кольорових металах.
Групу The Beatles заснували 1960 року в Ліверпулі. До її складу входили Джон Леннон, Пол Маккартні, Джордж Харрісон та Рінго Старр. The Beatles стала одним з найуспішніших гуртів в історії музики. Більшість пісень було написано Ленноном та Маккартні. Дискографія The Beatles включає 13 офіційних студійних альбомів, а багато композицій займали лідируючі позиції в музичних чартах. Гурт також удостоєний дев’яти нагород “Греммі”.
8 грудня 1980 року на Манхеттені 40-річного Леннона вбив його фанат Марк Чепмен. Після затримання Чепмен заявив поліції, що якби йому не вдалося вбити Джона Леннона, він застрелив би його друга Девіда Бові, який цього дня грав у виставі “Людина-слон”. 1981 року чоловіка засудили до довічного ув’язнення.
Як розповідало BitukMedia, 2023 року вийшла остання пісня The Beatles, яку написав та виконав у 1970-х роках Джон Леннон. Для роботи над треком Now and Then використовувався штучний інтелект, який допоміг виокремити голос Леннона з оригінального запису.
У Китаї нова знаменитість. Це майже священний кіт із золотим ланцюжком на шиї. Він зустрічає відвідувачів біля входу до храму Сіюань у Сучжоу і вправно “дає пʼять”. Люди вірять, що його лапка приносить удачу, а тому шикуються у чергу на зустріч зі смугастимі готові чекати годинами.
Котик на ім’я Джеллібін, здається, знайшов ідеальну роботу для себе й насолоджується життям у храмі. Він оселився у Сіюані на сході Китаю, який місцеві називають “раєм для любителів котячих”. Тут можна побачити чудові сади, традиційну буддійську архітектуру та безліч вуличних котів. Проте саме Джеллібін відрізняється від своїх “колег” суперздібністю – він дає гостям “пʼять”.
Щойно люди дізналися про цього чарівного кота, який вміє “давати п’ять”, до храму почали стікатися натовпи паломників. Усі хочуть отримати його “благословення”, адже вірять, що після цього в їхньому житті неодмінно настане щасливий період. Дехто не обмежується одним візитом і повертається до Джеллібіна щодня.
Співробітники храму запевняють, що Джеллібін (Jellybean) – не безпритульний кіт. Колись один із відвідувачів привів його сюди, і смугастий одразу привернув увагу людей. Власник Джеллібіна спочатку просто вигулював його неподалік храму, але згодом кіт став настільки популярним, що тепер він є місцевою знаменитістю.
У китайському фольклорі коти вважаються символами удачі – їх часто зображають з піднятими лапками, щоб залучити багатство. Власник Джеллібіна зізнається, що його улюбленець останнім часом став занадто популярним, тому, можливо, йому доведеться зробити невелику перерву, щоб відпочити від постійної уваги відвідувачів.
До недавнього часу черга до священного кота була відносно невеликою, але все змінилося, коли один з паломників записав відео та виклав його в мережу. Ролик швидко набрав сотні тисяч переглядів і став вірусним. Захоплення тваринною настільки велике, що храмові, можливо, варто було б підняти вхідну плату – наразі вона становить лише п’ять юанів (70 американських центів) з людини.
Як розповідало BitukMedia, колишній мишолов Міністерства закордонних справ Великої Британії кіт Палмерстон повернеться на роботу після кількох років пенсії. Його відправлять на Бермуди консультантом.
Цієї весни Starbucks випустив колекцію чашок з дизайнами Міші Тютюнника. Це мураліст, художник та ілюстратор родом з України. Мерч вже доступний в магазинах мережі Starbucks у США.
У межах проєкту Starbucks Artist Collaboration мережа кав’ярень відкриває та популяризує митців з усього світу. Цього разу це Міша Тютюник – художник, ілюстратор та мураліст, який народився в Україні, а у сім років разом із родиною переїхав до США.
Міша Тютюнник. Фото – Antonio Battle
Тютюнник розповів, що з дитинства займався мистецтвом та відвідував музеї. Коли його родина емігрувала, він відкрив для себе попкультуру та сучасне мистецтво.
У колекції для Starbucks художник використав переплетені форми, яскраві кольори та фігурні абстракції — як нагадування про зв’язок між усіма живими істотами. Мережа випустила три чашки, кожна з яких представляє різні аспекти людського досвіду
“Міське життя” – зображує місто, що поступово занурюється під воду, нагадуючи про вплив змін клімату.
“Природний ліс” – візуалізує гармонію корінних народів із природою та закликає до відповідального ставлення до довкілля.
“Небо” – символізує єдність людей і природи, де птахи уособлюють мир, а квіти – відродження.
Зараз Тютюнник живе у Нью-Йорку та використовує свою творчість для досліджень соціальних та екологічних проблем. Його нова колекція чашок заснована на переконанні про взаємопов’язаність людей та природи.
“Все єдине. Ми є частиною цього. Природа — це частина цього. Місяць, зірки, небо — все це частина життя, яке ми знаємо”, — розповів митець.
“Навіть найбільші будівлі, які я коли-небудь робив, починалися з менших, ніж ці чашки. Все завжди починається з ескізу — маленького квадратика, який потім збільшується. Це як відчути полотно, а потім перенести на нього зображення”, — коментує Міша Тютюник новостворену колекцію.
Роботи Міші Тютюнника можна побачити на стінах Бронкса, Нью-Джерсі та Філадельфії у США, а також у Києві, Броварах, Сумах, Запоріжжі.
Американська блогерка Сем Джонс опинилася в центрі скандалу в Австралії. Вона виклала відео, в якому схопила дитинча вомбата. Тікаючи від його матері, дівчина захоплено заявила, що її мрія зловити вомбата збулася. Влада країни не поставилась до її витівки як до безневинної забави.
Закрила свою сторінку в Instagram і чекає рішення австралійської влади, яка розглядає питання про анулювання її візи. Йдеться про популярну американську блогерку Сем Джонс, яка називає себе “прибічницею активного відпочинку та мисливицею”.
Нещодавно на її сторінці з’явилося відео, в якому вона відбирає у самки вомбата її дитинча. Чути, як людина за кадром сміється і каже: “Подивіться на матір, вона женеться за нею!” Блогерка у цей час хапає дитинча і тікає разом з ним до машини. “Я спіймала дитинча вомбата!”, — радіє Джонс на відео. При цьому тварина намагається вирватися з її рук. Потім дівчина залишає вомбата на дорозі. Чи воз’єдналися пізніше мати і її маля невідомо.
Скрін samstrays_somewhere/ Instagram
“Малюка обережно тримали на руках протягом хвилини, а потім відпустили назад до мами <…> Вони повернулися в кущі разом, абсолютно неушкоджені. Я ніколи не знімаю диких тварин, яким це може зашкодити”, – написала Джонс у публікації під відео.
Ролик викликав гнів зоозахисників. Зокрема, Королівське товариство із запобігання жорстокому поводженню з тваринами (RSPCA) називає вчинок Джонс “безсердечним”.
“Страждання, викликані цим жорстоким вчинком, очевидні: дитинча кричить, кличе свою матір, а мати вкрай стривожена, — заявив доктор Ді Еванс, старший науковий співробітник RSPCA. — Відлучення малюка від матері вкрай болісне і шкідливе. Відео показує цей сильний материнський зв’язок”.
На офіційному рівні міністр внутрішніх справ Австралії Тоні Берк підтвердив, що стосовно блогерки проводиться розслідування. “Ми вивчаємо, чи було порушено наше законодавство та умови її візи”, — заявив чиновник.
Висловилась також міністр закордонних справ Пенні Вонг, яка назвала дії Джонс “доволі жахливими”. “Обурливим” назвав вчинок американки прем’єр-міністр Австралії Ентоні Альбанезе. Він запропонував Джонс спробувати відібрати дитинча у матері крокодила і “подивитися, як вона впорається”.
Після критики з боку влади та зоозахисників блогерка видалила ролик зі своєї сторінки та закрила свій акаунт в Instagram. Ранком 14-го березня вона залишила континент з власної волі. Розгляд справи щодо її візи триває. Міністр Берк вже назвав день відбуття Джонс — найкращим днем у житті вомбатів.
Закони Австралії суворо захищають диких тварин. У низці регіонів, серед яких Новий Південний Вельс, Тасманія та Австралійська столична територія, заборонено не тільки ловити, а й просто чіпати представників місцевої фауни.
Як розповідало BitukMedia, австралійського фермера оштрафували на $1 млн за знищення критично важливого природного середовища коал і не тільки. Чоловік хотів побудувати там злітно-посадкову смугу.
Трипільський кам’яний ніж знайшли пастухи на північній околиці села Семенівка у Первомайському районі на Миколаївщині. Це знаряддя з кременю, якому приблизно 6-8 тисяч років.Знахідку передали до Південноукраїнського історичного музею.
Про це повідомив краєзнавець, координатор історико-туристичного клубу “Сагайдак” Василь Селявін на своїй сторінці у Facebook.
Довжина ножа складає 13 см, а ширина 3,5 см. Вага знаряддя 85 грам.
На думку дослідника, ця річ могла потрапити сюди у результаті обміну продуктами життєдіяльності тогочасних племен, або її виготовили тутешні стародавні мешканці, в яких була стоянка на цій локації.
Фото – Василь Селявін
“Пастухи зовсім випадково знайшли цей предмет на північній околиці с. Семенівка між скелями в долині річки Південний Буг. Там сталася ерозія грунту, і в одному з рівчачків лежав кам’яний ніж. Вони передали його мені, а я звернувся до археолога Миколи Товкайла, який близько 40 років досліджував територію Бузького Гарду в долині річки Південний Буг, недалеко від міста Південоукраїнська. Ми дійшли висновку, що цій знахідці приблизно 6 тисяч років і вона відноситься до трипільської культури”, – розповів Селявін у коментарі журналістам “Укрінформ“.
Археолог та кандидат історичних наук Микола Товкайло вважає, що ніж відноситься до епохи енеоліту або неоліту – 4-3 тисячоліття до нашої ери. Тобто на початку доби металу, коли ще тільки з нього виготовляли прикраси, а ножі та інші побутові речі були кам’яними. У коментарі “Укрінформ” він також припускає, що знахідка може належати до пам’ятки трипільської культури, але потрібно провести дослідження, розкопки.
Фахівці стверджують, трипільська та буго-дністровська культури, до якої належить територія Первомайщини, перетиналися. Більш того, між ними існував товарообмін.
Раніше на цій території вже проводилися розкопки, під час яких знайдено цікаві предмети того часу, зокрема кераміка, а також ножі та інші вироби.
Нову знахідку передали до Південноукраїнського історичного музею.
Як розповідало BitukMedia, співробітники київської митниці завадили контрабанді за кордон стародавньої вази археологічної культури Кукутень-Трипілля доби енеоліту. Жінка, яка відправила її до Швейцарії, заховала артефакт у одяг та описала його як “подарунок”.
Німецьке місто Регенсбург можна назвати світовою столицею такс. Здається, що їх тут обожнюють. 2024 року на вулиці міста вийшли усі міські шанувальники цієї породи собак зі своїми тваринами та влаштували найбільший у світі парад такс. Книга Гіннесса зафіксувала це як рекорд.
За деякими підрахунками, у Параді такс взяли участь 1175 собак. Щоправда, поки Книга рекордів реєструвала досягнення, десь загубила 278 такс. Але й цієї кількості – 897 – вистачило.
Звісно, в грандіозному “таксопараді” взяли участь не лише жителі Регенсбурга — сюди з’їхалися ентузіасти з різних країн світу. Ідея такого збіговиська належить місцевому музею такс Dackelmuseum.
Йозеф Кюбльбек (ліворуч) із Сеппі та Олівер Шторц із Моні. Фото – Armin Weigel/picture-alliance/dpa/AP Images
Засновниками собачого музею стали двоє колишніх флористів. Йозеф Кюбльбек та Олівер Шторц, не змовляючись, протягом чверті століття збирали колекцію марок, малюнків, світлин, статуеток та інших раритетів, головними героями яких були такси. У 2018 році ці двоє домовилися створити музей для шанувальників породи.
А там і до Параду такс додумались. Організатори швидко знайшли однодумців з різних куточків світу, і у призначену дату, 22 вересня 2024 року, всі вони з’їхалися до Регенсбурга.
Під звуки оркестру такси та їхні люди пройшли і проїхали історичним кам’яним мостом XII століття, вулицями Старого міста, повз Музей такс, після чого зустрілися на міській площі. І от тут їх і взялись підраховувати.
Взагалі такса — улюблена порода собак у Німеччині. За даними Смітсонівського інституту, вони з’явилися в країні ще в XVII столітті і показали себе чудовими компаньйонами для полювання: завдяки своїм довгим тілам і мордам вони могли пробиратися в крихітні нори, де мешкають борсуки, лисиці та інші підземні ссавці. До XVIII століття такси фігурували вже у всіх мисливських довідниках Німеччини.
У Баварії, де розташоване місто Регенсбург, ця порода особливо популярна. Навіть маскотом мюнхенської Олімпіади 1972 року була чорна такса з кличкою Вальді.
Маскот Вальді
Як розповідало BitukMedia, формула “фізичної досконалості” допомогла визначити найкрасивіші породи собак у світі. Експертам прислужився так званий Золотий перетин краси — розроблений ще древніми греками математичний розрахунок, який довів свою точність протягом століть. Титул найкрасивішої породи здобув … шотландець.