Вівторок, 22 Вересня, 2026
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 12

Звичайні кролики виявилися не такими вже звичайними: дослідження змінило уявлення про їхнє походження

0
Молоді дикі іберійські кролики (Oryctolagus cuniculus algirus), спіймані в дикій природі у Вальпасуші, Португалія. Фото - Joel Sartore

Понад сто років науковці помилялися щодо тварини, яку вважали добре вивченою. Нове дослідження показало: на Піренейському півострові живуть два різні види кроликів, а один із них може зникнути, якщо його й надалі плутатимуть із “родичем”.

Про це розповідає EuroNews.

Вчені з Вищого інституту соціальних досліджень Іспанії (IESA-CSIC), а також університетів Іспанії, Португалії та Великої Британії дійшли висновку, що так званий кролик європейський насправді складається з двох окремих видів.

Дослідники пропонують розрізняти іберійського кролика (Oryctolagus algirus) та європейського кролика (Oryctolagus cuniculus).

За словами авторів, ці дві лінії розійшлися приблизно два мільйони років тому. Під час льодовикових періодів популяції опинилися ізольованими в різних природних “сховищах”: одна — в районі долини річки Ебро, інша — біля Кадіської затоки. Відтоді вони розвивалися незалежно одна від одної й майже не схрещувалися, хоча зовні залишилися дуже схожими.

Іберійський кролик сьогодні природно мешкає у Португалії та західній частині Іспанії. Європейський кролик переважає на сході Піренейського півострова. Саме його люди свого часу завезли до інших країн Європи, а також до Австралії, Океанії та Америки, де він став інвазивним видом.

Попри зовнішню схожість, між ними існує чимало відмінностей. Іберійський кролик має менші розміри, темніше хутро, приносить менше потомства й досягає статевої зрілості раніше. Крім того, вчені виявили відмінності у складі кишкової мікрофлори, будові м’язових тканин і навіть у паразитах, які живуть у цих тваринах.

“Ці два види існували завжди. Змінилися лише наші знання про них”, — пояснює один із керівників дослідження Рафаель Вільяфуерте.

Автори нагадують, що подібні відкриття вже траплялися раніше. Наприклад, жирафів довгий час також вважали одним видом, доки генетичні дослідження не довели існування чотирьох окремих видів. Аналогічно африканських слонів нині поділяють на саванних і лісових.

Найважливішим наслідком нового відкриття можуть стати зміни в охороні природи.

Якщо чисельність європейського кролика в багатьох регіонах залишається стабільною або навіть зростає настільки, що тварини завдають шкоди сільському господарству, то іберійський кролик у Португалії та на південному заході Іспанії швидко зникає.

На думку дослідників, проблема роками залишалася непомітною саме тому, що обидві тварини офіційно вважалися одним видом.

Додаткову загрозу створюють програми відновлення популяцій, коли до природних місць проживання випускають численніших європейських кроликів. Це може призводити до витіснення рідкіснішого іберійського виду через конкуренцію та схрещування.

“Ми більше не можемо керувати двома видами так, ніби це одна й та сама тварина, адже вони еволюціонували окремо майже два мільйони років”, — наголошує співавтор дослідження Мігель Делібес-Матеос.

Значення відкриття виходить далеко за межі долі самих кроликів. Вони є основною здобиччю приблизно 40 видів хижаків, серед яких іберійська рись та іспанський імператорський орел. Тому скорочення їхньої чисельності може вплинути на всю екосистему Середземноморського регіону.

Науковці вважають, що офіційне визнання двох окремих видів дозволить створити різні програми моніторингу, охорони, відновлення популяцій та мисливського регулювання, адаптовані до потреб кожного з них. Так, на їхню думку, з’явиться більше шансів зберегти рідкіснішого іберійського кролика.

Як розповідало BitukMedia, у віддалених тропічних лісах Самоа вчені помітили манумеа — одного з найближчих живих родичів дронта (додо), символу вимирання. Це відкриття повертає надію на порятунок виду, який перебуває на межі зникнення.

“Українська бавовна”: Нацбанк присвятив нову монету легендарному дрону Sea Baby

0
Фото - НБУ

Його називають одним з символів української технологічної переваги у війні. Саме цей безпілотник став учасником найгучніших операцій у Чорному морі, а тепер його зображення з’явилося на новій пам’ятній монеті Національного банку України.

Національний банк України 29 липня ввів в обіг нову пам’ятну монету «Українська бавовна. Морський дрон “Sea Baby”», присвячену одному з найвідоміших українських надводних безпілотних комплексів, розробленому фахівцями Служби безпеки України.

У НБУ зазначають, що монета продовжує серію, присвячену українським оборонним технологіям та їхнім розробникам.

Перші зразки морського дрона Sea Baby з’явилися у 2022 році. Відтоді безпілотник став одним із найвідоміших прикладів українських військових інновацій.

Завдяки модульній конструкції апарат можна оснащувати різними видами озброєння залежно від поставленого завдання. Дрон здатний не лише доставляти вибуховий заряд до цілі, а й дистанційно мінувати акваторію, уражати берегову інфраструктуру та вести вогонь по повітряних, морських і наземних об’єктах.

У Національному банку нагадали, що саме Sea Baby влаштував незабутню “бавовну” на Кримському мосту та завдав ушкоджень низці російських військових кораблів Чорноморського флоту.

Монета має номінал 5 гривень.

На аверсі зображено стилізований Державний Герб України, який композиційно переходить у силует морського дрона в русі.

Фото – Нацбанк України

На реверсі зображений Sea Baby, що розсікає хвилі Чорного моря. У верхній частині розміщено емблему Служби безпеки України як розробника комплексу. Нижче нанесено напис SEA BABY, виконаний у стилі військового трафаретного маркування. Літера Y стилізована під жест Victory, що символізує перемогу.

У НБУ наголошують, що українські конструктори довели всьому світові: вітчизняна інженерна думка здатна не лише створювати сучасні технології, а й змінювати підходи до ведення війни.

Автором художнього оформлення став Андрій Єрмоленко, скульптором — Володимир Дем’яненко.Монету викарбували тиражем до 75 тисяч примірників у сувенірному пакуванні.

Придбати новинку можна буде з 30 липня в інтернет-магазині нумізматичної продукції Національного банку України та в банках-дистриб’юторах.

Як розповідало BitukMedia, з 28 липня Національний банк України ввів в обіг нову пам’ятну монету номіналом 10 гривень під назвою “Пам’яті страчених, закатованих або загиблих у полоні”.

На руїнах війни: ластівки обрали для гнізда залишки ворожого дрона

0
Фото - Іван Русєв

Ворожий “шахед”, який мав нести смерть, несподівано став колискою нового життя. У Національному природному парку “Тузлівські лимани” пара сільських ластівок облаштувала гніздо просто на уламках російського безпілотника й уже готується виростити там другий виводок пташенят.

У Національному природному парку “Тузлівські лимани” на Одещині розповіли незвичайну історію, яка стала символом “відродження життя на уламках смерті”. Пара сільських ластівок обрала місцем для свого гнізда залишки російського дрона-камікадзе.

Як повідомили працівники нацпарку до Всесвітнього дня охорони природи, на кордоні “Тузлівська Амазонія” упродовж воєнного 2026 року сільські ластівки звили 12 гнізд на невеликій будівлі природоохоронного кордону. За цей час вони вже виростили близько 40 пташенят.

Втім, одна пара здивувала навіть досвідчених природоохоронців. Для другого виводка птахи облаштували гніздо просто на фрагментах збитого російського “шахеда”. “Там, де війна залишила символ руйнування і смерті, народжується нове життя”, – зазначають у парку.

Очікується, що нові пташенята стануть на крило ближче до 20 серпня, що є досить пізнім терміном для цього виду. Працівники парку сподіваються, що тепла погода затримається, а комах вистачить, щоб молоді ластівки змогли зміцніти перед далекою дорогою. Уже у вересні вони разом із дорослими птахами вирушать на зимівлю до Південної Африки, подолавши понад 6–7 тис. кілометрів.

У національному парку наголошують, що ця історія не лише демонструє дивовижну здатність природи до відновлення, а й нагадує про важливість заповідних територій. Саме такі місця залишаються безпечними оселищами для птахів та інших диких тварин, де вони можуть вирощувати потомство, відпочивати під час сезонних міграцій і підтримувати природне різноманіття навіть у час війни.

“Зберігаючи природоохоронні території, ми зберігаємо не лише рідкісні види, а й саме життя. Бо природа здатна відроджуватися, якщо люди дають їй таку можливість”, – наголошують у Національному природному парку “Тузлівські лимани”.

Як розповідало BitukMedia, Лельович, Махаон, Мрія та Ніка, четверо лелеченят з Національного природного парку “Пирятинський” на Полтавщині, за народженням і дорослішанням яких упродовж кількох місяців спостерігали тисячі людей онлайн, схоже, залишили рідне гніздо та вирушили у самостійне життя.

“Око прірви”: історично-містичний роман Валерія Шевчука екранізують

0
Зображення - Український культурний фонд

Майже через три десятиліття після виходу друком роман Валерія Шевчука “Око прірви” отримає нове життя — вже мовою кіно. Над екранізацією історично-містичної антиутопії працює український режисер Ангел Ангелов, для якого ця стрічка стане дебютом у повнометражному ігровому кіно.

Як повідомляє Український культурний фонд, український режисер-документаліст Ангел Ангелов розпочав роботу над екранізацією роману “Око прірви” письменника-шістдесятника, лауреата Шевченківської премії Валерія Шевчука. Майбутній фільм стане першою повнометражною ігровою роботою режисера.

Сценарій створюватимуть за мотивами однойменного історично-містичного роману, який побачив світ у 1995 році. Попри те, що книжка була написана понад 30 років тому, її теми, за словами авторів проєкту, не втратили актуальності й сьогодні.

Про початок роботи Ангел Ангелов повідомив на своїй сторінці у соцмережах. “У мене з’явилася можливість розпочати роботу над сценарієм на основі роману Валерія Шевчука — без перебільшення, генія української інтелектуальної літератури. Читаючи “Око Прірви”, я на емоційному рівні зрозумів: цей твір має величезний потенціал для кінематографічного переосмислення. Українська література загалом є невичерпним джерелом сюжетів, образів та ідей для майбутніх екранізацій”, – написав режисер.

Він також розповів, що свого часу мав нагоду особисто познайомитися з письменником, поспілкуватися з ним і провести разом кілька годин.

Над сценарієм Ангелов працюватиме разом із продюсером Дмитром Сухановим, який відомий за фільмами “Мої думки тихі”, “Медовий місяць”. За словами режисера, попереду — написання сценарію, його доопрацювання та підготовка до наступних етапів кіновиробництва.

“Працювати з твором такого масштабу — велика відповідальність. Та я впевнений, що ми впораємося”, – зазначив Ангелов.

Сюжет будується навколо середньовічної України XVII столітті, територіально розколотої та спустошеної численними набігами татар. Серед боліт Полісся проживає святий Микита, який постійно молиться та звершує подвиг стовпництва, паралельно творячи численні чудеса та зцілення. І ось до святого збирається трійця монахів. Перший – художник та творець Пересопницького Євангелія, який втратив натхнення до праці та шукає відновлення духовних сил. Другий отримав благословення написати житія сучасних святих, але таких фактично не виявляється: вони лишень імітують чудеса та повторюють історії старозавітних старців. Третій хворіє на епілепсію, або так звану тоді “падучу”, але вважає це біснуватістю і бажає духовного зцілення. Усі йдуть до святого Микити зі своїми турботами, але на справі все виявляється зовсім інакше. Дорогою прочани розуміють, що цей шлях є пасткою, де страх затьмарює віру…

Читачі зазначають, що атмосфера книги важка для сприйняття, вона похмура, містична та напружена.

Валерій Шевчук – одна з найвизначніших постатей сучасної української літератури. Письменник-шістдесятник, літературознавець, публіцист і лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка він створив десятки романів, повістей і новел. Найвідомішими творами автора є “Дім на горі”, “Три листки за вікном”, “Тіні зникомі”, “Набережна 12”, “Середохрестя”, “Вечір святої осені”, “Крик півня на світанку”, “Долина джерел”, “Тепла осінь”, “Двоє на березі” тощо.

Окрім художньої творчості, Шевчук написав близько 500 наукових і публіцистичних праць, досліджував українське бароко, перекладав пам’ятки давньоукраїнської літератури сучасною мовою та був автором циклу програм на Українському радіо, присвячених історії й літературі України.

85-річний письменник пішов з життя у Києві 6 травня 2025 року.

Майбутня екранізація “Ока прірви” може стати ще одним кроком до відкриття широкій аудиторії творів Валерія Шевчука, якого літературознавці називають одним із найглибших українських майстрів психологічної та готичної прози.

Як розповідало BitukMedia, у Києві завершили зйомки фільму за романом Валер’яна Підмогильного “Місто”. На відміну від твору, події якого відбуваються у 1920-х роках, дія фільму перенесена майже на століття вперед — у сучасну Україну. 

В червні стало відомо, що український роман, який давно став міжнародним бестселером, незабаром перетвориться на повнометражний фільм. Письменник Андрій Курков повідомив, що його “Пікнік на льоду” отримає міжнародну екранізацію.

Арахіс сховався у бронху: лікарі провели складну операцію однорічній дитині

0
Фото ілюстративне.

Рентген не показав жодної проблеми, а під час прослуховування легень лікарі також не почули тривожних змін. Здавалося, небезпека минула. Та вже за кілька годин однорічній дівчинці знадобилася складна операція, яка тривала півтори години.

У Львівському “Охматдиті” успішно прооперували дівчинку віком 1 рік і 1 місяць, яка під час їжі вдихнула арахіс. Незважаючи на те, що рентгенівське обстеження не виявило стороннього тіла, лікарям вдалося знайти його під час бронхоскопії та врятувати дитину від можливих небезпечних ускладнень.

За словами медиків, усе сталося за два дні до звернення до лікарні. Під час вживання арахісу дівчинка раптово почала кашляти. Під час першого огляду легені прослуховувалися без патологічних змін, а рентгенографія не показала ознак закупорки бронха.

Попри це, лікарі запідозрили аспірацію стороннього тіла та рекомендували провести діагностичну бронхоскопію. Йдеться про ендоскопічне обстеження дихальних шляхів, яке дозволяє оглянути трахею та бронхи зсередини. Батькам пояснили, що якщо арахіс справді потрапив у бронхи, самостійно він не зникне. Однак тоді вони вирішили відмовитися від процедури та повернулися додому.

Вже того ж вечора стан дитини погіршився: кашель посилився, а температура підвищилася. Родина знову звернулася до лікарні, після чого медики негайно виконали бронхоскопію.

Під час обстеження з’ясувалося, що арахіс застряг у нижньодольовому бронху лівої легені й був повністю вкритий слизом. Через вузьке розташування використати стандартні інструменти було неможливо.

Команда дитячих хірургів застосувала нестандартне рішення. Через бронхоскоп вони використали тонкі ендоскопічні щипці, які зазвичай застосовують під час іншого виду ендоскопічних процедур. Спочатку лікарі видалили слиз, а потім обережно захопили й витягли арахіс.

Операція тривала близько 1,5 години. Після цього медики відновили прохідність бронха, очистили дихальні шляхи та санували бронхіальне дерево. Уже наступного дня маленьку пацієнтку виписали додому для подальшого амбулаторного лікування.

Операцію виконали дитячий хірург Олександр Колодій, лікарка-анестезіологиня Галина Кішко та лікарка-інтерн Ольга Кононова.

Фото – Центр дитячої медицини. Лікарня “Охматдит”

Медики нагадують, що дітям до трьох років не рекомендується давати цілі горіхи, а дрібні предмети та продукти, якими легко вдавитися, мають бути недоступними для малюків.

Фахівці також звертають увагу, що горіхи та інші органічні сторонні тіла часто не видно на рентгенівських знімках, а під час прослуховування легень лікар може не виявити жодних змін. Саме тому бронхоскопія залишається найточнішим методом діагностики у випадках підозри на потрапляння стороннього тіла до дихальних шляхів.

Лікарі закликають батьків не зволікати зі зверненням по медичну допомогу, якщо після їжі чи гри з дрібними предметами дитина раптово почала кашляти або задихатися. Навіть якщо симптоми швидко зникли, стороннє тіло може залишатися в бронхах і згодом спричинити серйозні ускладнення.

Як розповідало BitukMedia, у Львові хірурги врятували 2-річну дівчинку, яка понад три місяці жила зі стороннім тілом у стравоході. Небезпечний предмет – круглу літієву батарейку діаметром 2,5 см – вдалося виявити лише після повторного обстеження, коли стан дитини різко погіршився.

“Пам’ятаємо кожного”: у Києві відкрили постійну інсталяцію пам’яті жертв теракту в Оленівці

0
Фото - Орест Gennadiy Kravchenko

Минуло чотири роки від однієї з найтрагічніших сторінок російсько-української війни. Відтепер у самому центрі Києва з’явилося місце, яке щодня нагадуватиме про українських військовополонених, які загинули внаслідок російського теракту в Оленівці, та про тих, хто досі залишається в російському полоні.

На Михайлівській площі в Києві відкрили постійну меморіальну інсталяцію, присвячену пам’яті жертв російського теракту в Оленівці. Її встановили з ініціативи Асоціації родин захисників “Азовсталі” до четвертих роковин масового вбивства українських військовополонених.

Автори інсталяції — митці креативної агенції TS/D Agency. Меморіал стане постійним місцем пам’яті про загиблих українських захисників і водночас нагадуватиме про всіх військових, які досі перебувають у російському полоні.

На церемонію відкриття прийшли родини загиблих військовослужбовців, захисники, які повернулися з полону, їхні побратими та небайдужі кияни. Учасники заходу вшанували пам’ять загиблих, а наприкінці запалили фаєри як символ незгасної пам’яті, скорботи та боротьби за справедливість.

У ніч проти 29 липня 2022 року на території колонії в окупованій Оленівці Донецької області стався вибух у бараці, де утримували українських військовополонених. За даними української сторони, тоді загинули щонайменше 49 українських захисників, понад 130 отримали поранення. Серед полонених переважно були військовослужбовці бригади “Азов”, які після виходу з Маріуполя опинилися в російському полоні. Україна кваліфікує вибух в Оленівці як воєнний злочин, відповідальність за який покладає на Росію.

Організатори наголошують, що нова інсталяція має не лише зберігати пам’ять про загиблих, а й нагадувати суспільству та міжнародній спільноті про необхідність повернення всіх українських військовополонених додому.

“Пам’ятаємо кожного. Вимагаємо справедливості. Боремося за повернення всіх наших захисників додому”, – зазначили в Асоціації родин захисників “Азовсталі”.

Як розповідало BitukMedia, на площі Митній у Львові з’явилася нова мистецька інсталяція “Пройти через…” українського художника і скульптора Михайла Деяка. П’ятиметровий об’єкт із нержавіючої сталі присвячений досвіду подолання труднощів, змін і надії на новий початок.

“Мураха”, що зберігає життя: на фронті з’явиться унікальна броньована капсула-безпілотник

0
Фото - "Роботизовані Комплекси"/ Facebook

Евакуація пораненого з поля бою часто перетворюється на смертельний ризик для всієї медичної команди, яка вирушає йому на допомогу. Але що, якби замість людей у найнебезпечнішу зону мовчки заїжджав броньований робот, безпечно забирав бійця у високотехнологічну капсулу та привозив його до лікарів, поки оператори керують процесом із безпечного укриття? Українські розробники втілили цю ідею в життя, створивши комплекс, здатний витягувати воїнів навіть з-під носа у ворожих дронів.

Про це повідомили в “Роботизованих комплексах”.

Команда проєкту “Роботизовані Комплекси” презентувала свою новітню розробку – безпілотну наземну платформу “Мураха CaseEvak”. Її головне завдання полягає в тому, щоб дистанційно вивозити поранених захисників із гарячих точок, зводячи до мінімуму загрозу для особового складу евакуаційних груп.

Основою машини стала спеціальна медична капсула, зварена з надміцної бронебійної сталі марки Armox 500T. Вона надійно захищає людину від уламків та дозволяє безпечно перевозити бійця територіями, де активно полюють ворожі безпілотники.

Конструкцію продумали до дрібниць: відкидні кришки збоку та ззаду дозволяють миттєво завантажити пораненого всередину. А вже там на нього чекає справжня мініпалата. Капсула обладнана системою життєзабезпечення, вентиляцією, підігрівом та внутрішнім освітленням. За станом воїна можна стежити через камери, а двосторонній аудіозв’язок дозволяє медикам постійно розмовляти з ним під час руху. На екстрений випадок також передбачено аварійне відкривання дверей зсередини.

Сама броньована капсула важить 344 кілограми, а загальна маса всього комплексу перевищує тонну – 1031 кг. Для роботи з цим модулем інженери суттєво модернізували базову платформу “Мурахи”: вони наростили ємність акумулятора та встановили потужніші двигуни на 8 кВт. Електрична машина рухається тихо, має великий запас ходу і готова працювати як вдень, так і вночі.

Для орієнтування за будь-яких умов комплекс оснастили денною, нічною та тепловізійною камерами. А щоб НРК не зупинили ворожі системи радіоелектронної боротьби (РЕБ), він підтримує одразу кілька каналів керування: радіозв’язок ELRS, мобільний інтернет LTE, супутниковий Starlink і навіть оптоволокно, яке робить його абсолютно невразливим до глушіння.

Наразі інженери додатково працюють над спеціальною каркасною надбудовою, яка захищатиме комплекс від атак FPV-камікадзе зверху. За словами розробників, їхня “Мураха CaseEvak” – це більше, ніж засіб для евакуації. “Це новий сучасний стандарт безпечного транспортування поранених, що допомагає зберегти життя, підвищити шанси на успішне лікування, відновлення й реабілітацію українських військових”, – йдеться у дописі.

Як розповідало BitukMedia, українська компанія Ratel Robotics запустила у виробництво новий гусеничний наземний роботизований комплекс Nurse TB. Його головне завдання – допомога піхоті: від доставки вантажів до евакуації поранених прямо з поля бою.

Розірваний ланцюг і птахи: нова монета НБУ вшановує пам’ять українців, страчених і закатованих у полоні

0
Фото - НБУ

Вона потрапить до гаманців українців вже найближчим часом. Але це не просто ще одна монета номіналом 10 гривень. Її створили як нагадування про тисячі військових і цивільних українців, які були страчені, закатовані або загинули в російському полоні.

Про це повідомляє НБУ.

З 28 липня Національний банк України вводить в обіг нову пам’ятну монету номіналом 10 гривень під назвою “Пам’яті страчених, закатованих або загиблих у полоні”. Вона присвячена Дню вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які стали жертвами російського полону.

У Національному банку зазначають, що монета покликана увічнити пам’ять усіх українців – військових і цивільних, чиї життя обірвалися внаслідок катувань, страт або загибелі в полоні під час російської агресії.

Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив, що ця монета є символом пам’яті, яка не повинна зникнути з часом. “Ми закарбовуємо цю пам’ять у металі, щоб вона жила не лише в меморіалах чи книгах, але й нагадувала кожному про ціну людської гідності, свободи та життя. Ми не можемо повернути загиблих, але можемо і повинні зробити все, щоб правда та пам’ять про них залишалися з нами назавжди”, – зазначив він.

Монета виготовлена зі сплаву на основі цинку з нікелевим покриттям. Її аверс не відрізняється від звичайної обігової монети номіналом 10 гривень: у центрі розміщені номінал, рік карбування та Державний Герб України.

Особливу увагу привертає реверс. На ньому зображено розірваний ланцюг, що символізує звільнення з кайданів. Його ланки поступово перетворюються на силуети птахів. Це образ незламності, свободи духу та світлої пам’яті про тих, хто віддав життя за Україну. По колу викарбувано напис: “Пам’яті страчених, закатованих або загиблих у полоні”.

Автором художнього оформлення реверсу став Микола Коваленко, аверсу — Володимир Дем’яненко. Він також є скульптором монети.

Нова пам’ятна монета залишатиметься повноцінним платіжним засобом. Нею можна буде розраховуватися у магазинах, використовувати для будь-яких платежів або зараховувати на банківські рахунки за номіналом у 10 гривень.

Загалом Національний банк планує поступово випустити в готівковий обіг 2 мільйони таких монет. Вони надходитимуть до банків та компаній, що займаються обробленням готівки, а звідти до українців разом зі звичайною рештою.

Таким чином пам’ять про тих, хто пережив російський полон або не повернувся з нього, стане частиною щоденного життя країни — у символі, який щодня проходитиме через мільйони рук.

“Козак не ниє, козак діє”: український воїн побив національний рекорд, штурмуючи Книгу Гіннеса (ВІДЕО)

0
Фото - Суспільне Кропивницький

Коли секундомір відраховує 60 хвилин, а кожні дев’ять секунд потрібно знову й знову підіймати власне тіло над перекладиною, звичайне тренування перетворюється на справжнє випробування людської волі. Саме на такий надскладний штурм зважився український захисник, аби вписати ім’я свого полеглого побратима у світову спортивну історію.

Про це повідоиляє “Суспільне Кропивницький”.

Хоча до бажаної позначки Книги рекордів Гіннеса йому не вистачило зовсім трохи, бієць показав вражаючий результат, побивши свій власний національний рекорд і довівши, що для українських воїнів немає нічого неможливого.

Подія розгорталася 26 липня у місті Новоукраїнка, що на Кіровоградщині. Боєць 4-го полку Сил спеціальних операцій Rangers Олександр Тітенко встановив собі планку перевершити світовий рекорд із кількості виходів силою на дві руки за одну годину.

Чинний світовий показник у 402 повтори належить спортсмену з Китаю Сяо Ліну. Для Олександра, який вже володів титулом рекордсмена України, ця спроба мала глибоко особистий і символічний зміст. Він присвятив її пам’яті близького побратима, Героя України Ігоря Замоцького з позивним “Яша”, якому того дня мало б виповнитися 29 років, а також усім загиблим захисникам України. Спортсмен прагнув, щоб увесь світ знав, якою ціною виборюється наша свобода.

Світлина Ігоря Замоцького, пам’яті якого Олександр Тітенко присвятив свою спробу рекорду. Новоукраїнка Кіровоградської області, 26 липня 2026 року. Фото – Суспільне Кропивницький

За жорстким графіком два виходи та лише дев’ять секунд на відпочинок між підходами Олександр безперервно працював протягом усієї години під безперервним фіксаційним прицілом двох відеокамер та вигуками підтримки земляків, рідних і бойових побратимів.

Вже на 46-й хвилині з результатом у 300 повторів він перевершив свій власний рекорд України, встановлений у листопаді 2024 року. Фінальний свисток зафіксував неймовірні 390 виходів силою, а сама виснажлива спроба коштувала воїну майже чотири кілограми власної ваги.

До омріяного світового рекорду Олександру не вистачило лише 13 повторів, проте він не засмучується й зазначає, що “справжній козак не ниє, а діє”. Оновивши національне досягнення, боєць ССО запевнив, що не збирається відступати від своєї мети. Він планує трохи перепочити, відпрацювати помилки й підкорити бажану світову вершину вже на честь майбутньої Перемоги України.

Як розповідало BitukMedia, у швейцарській Лозанні семирічний українець Філіп Нагорний встановив рекорд, який офіційно підтвердив Національний реєстр рекордів України. Юний спортсмен виконав 250 підйомів переворотом на перекладині, маючи обтяження по одному кілограму на кожній нозі.

Полетіли у доросле життя: четверо лелеченят Грицика та Одарки залишили гніздо

0
26 липня о 07:15 всі четверо ще разом у гнізді. Фото - Ірина Саражинська

Ще вранці вони, як завжди, чистили пір’я, розминали крила й тулилися одне до одного. А вже за кілька хвилин один за одним злетіли у небо. Лельович, Махаон, Мрія та Ніка, четверо лелеченят з Національного природного парку “Пирятинський” на Полтавщині, за народженням і дорослішанням яких упродовж кількох місяців спостерігали тисячі людей онлайн, схоже, залишили рідне гніздо та вирушили у самостійне життя.

Про завершення ще одного лелечого сезону повідомила на своїй сторінці у Facebook дослідниця й популяризаторка природи Ірина Саражинська.

За її словами, 26 липня о 7-й ранку в гнізді ще перебували всі четверо молодих птахів. Вони поводилися цілком звично: чистили пір’я, а Махаон навіть активно розминав крила перед польотом.

Потім усе відбулося буквально за три хвилини.

Першим о 07:19:08 у небо злетів Лельович.

Менш ніж за хвилину за ним полетіла Ніка, ще за кілька секунд — Махаон, а о 07:22:05 гніздо залишила й Мрія.

Того дня молоді лелеки ще ненадовго поверталися. О 09:34 гніздо востаннє залишила Мрія, а близько 12:39 — Махаон. Відтоді жодне з лелеченят більше не ночувало вдома.

У наступні дві доби молоді птахи до гнізда не поверталися. Саме тому Ірина Саражинська припускає, що для них розпочався новий етап життя. “Напевно, більше не прилетять, адже в молодих лелек розпочався новий етап за межами гнізда. Як і щороку. І відлетіли, як і минулого сезону, неочікувано рано, – зробила висновок Саражинська.

Водночас авторка зазначає, що це саме припущення, хоча така поведінка є типовою для молодих лелек.

Спостереження попередніх років показують, що молоді лелеки залишають батьківське гніздо приблизно в цей самий період. У 2024 році Олекса, Захар і Юстинка перестали повертатися на ночівлю 31 липня. У 2025 році Міннехаха, Ірпінь, Джесіка та Лесик покинули гніздо ще раніше — 24 липня, хоча Ірпінь двічі ненадовго повертався.

Цьогоріч Лельович, Ніка, Махаон і Мрія вирушили у самостійне життя ще 26 липня, також раніше, ніж очікували багато глядачів.

Попереду на молодих лелек чекають перші місяці самостійного життя, об’єднання у великі зграї та підготовка до далекої осінньої міграції. Якщо все складеться вдало, через кілька років вони створять власні родини й збудують уже свої гнізда.

“Хай їхній політ буде легким та нестримним, побажаймо їм щасливого лелечого життя”, – написала Ірина Саражинська.

Після відльоту молодих лелек новою постійною гостею гнізда Грицика та Одарки стала Надійка. Це молода лелека, яку добре знають постійні глядачі онлайн-трансляції. Відомо, що птах випав з гнізда в селищі Линовиця і піклування про нього взяв на себе Анатолій Подобайло. Так Надійка Линовицька оселилася в Леляках, зокрема два тижні провела у дворі пана Анатолія.

Вона вже неодноразово прилітала до домівки Грицика та Одарки, відпочивала там і навіть зустрічалася з Махаоном та іншими лелеками.

Фото – Ірина Саражинська

За спостереженнями Ірини Саражинської, зараз Надійка дедалі частіше використовує гніздо як місце для перепочинку між польотами. А тепер і на ночівлю залишається.

Дослідники припускають, що найближчим часом тут можна буде спостерігати й інших молодих лелек, адже після вильоту з батьківських гнізд вони активно збираються у зграї перед великою осінньою міграцією до Африки.

Загадка послання у пляшці: через пів століття дитячий жарт перетворився на зворушливу сімейну історію (ВІДЕО)

0
Фото - John Kauterman/ Facebook

Дитячий жарт, написаний на клаптику паперу й запечатаний у скляній пляшці, понад пів століття мандрував океаном. Коли послання нарешті знайшли, воно привело до історії, яка одночасно викликає усмішку й щем. 

Про це розповідає портал UPI.

Історія почалася влітку 1973 року на пляжі в курортному містечку Оушен-Сіті у штаті Нью-Джерсі. Дев’ятирічна Лорі Блер разом із сестрою Еллі проводили день біля океану, коли мама запропонувала дітям написати листа й відправити його у плавання в пляшці.

Лорі, яка мала бурхливу фантазію, вигадала цілу пригодницьку історію. Оскільки сестра краще писала, вона попросила Еллі записати текст.

“Цю пляшку відправлено 20 серпня 1973 року з пляжу на Другій вулиці в Оушен-Сіті. Мої викрадачі везуть мене на острів в Атлантичному океані. Будь ласка, повідомте мою родину, що безжальні ловці морських губок змушують мене пірнати у води, що кишать акулами! Надішліть цю записку за моєю домашньою адресою. Можливо, ви врятували мені життя! Дякую. Лорі Блер”.

Звісно, усе це було дитячою вигадкою, покликаною розсмішити того, хто колись знайде пляшку.

Минуло 53 роки.

У червні 2026 року уродженець міста Авалон Джон Каутерман разом із другом Кевіном Догерті очищав заболочені узбережжя півдня Нью-Джерсі. Чоловіки створили громадську організацію The Tidelands Initiative, яка займається прибиранням природних територій та збереженням місцевих екосистем.

Під час одного з таких прибирань Джон натрапив на стару скляну пляшку. Всередині лежав добре збережений лист, написаний понад пів століття тому.

Чоловік сфотографував знахідку й опублікував її у Facebook. Допис швидко набрав популярності, а користувачі соцмереж допомогли розшукати родину авторки листа. Так вдалося зв’язатися з сестрою Лорі, Еллі.

Та новина виявилася водночас радісною і сумною. Еллі повідомила, що Лорі померла від раку ще у 2017 році. Після навчання в коледжі Лорі вивчала театральне мистецтво, вийшла заміж, захоплювалася фотографією, виготовленням прикрас і вела власний блог.

Її сестра була глибоко зворушена тим, що через десятиліття дитячий лист усе ж повернувся до родини. Вона попросила Джона надіслати їй оригінал записки. Тепер планує оформити її у спеціальну рамку та зберігати вдома як сімейну реліквію.

Історія має ще кілька дивовижних збігів.

Лорі відправила пляшку, коли їй було дев’ять років, а знайшли її через дев’ять років після її смерті. Крім того, як з’ясувалося, Лорі та чоловік, який випадково знайшов її послання, народилися в один день.

Сам Джон Каутерман каже, що під час прибирань часто знаходить скляні пляшки 1960-х, 1970-х та 1980-х років поруч із сучасним пластиковим сміттям. Він сподівається й надалі очищати узбережжя південного Нью-Джерсі, щоб зберегти місцеві природні території.

Щоправда, не кожна пляшка, яку море повертає людям, приносить добрі новини. Як розповідало BitukMedia, 58-річна Лорейн Форбс з міста Істборн (Велика Британія) мріяла про кохання, що прийде з-за обрію. Але коли її черговий кинутий у море лист у пляшці нарешті знайшов адресата, у відповідь прийшла… різка догана.

Роман Євгенії Кузнєцової “Спитайте Мієчку” видадуть у Франції

0
Фото - Видавництво Старого Лева

Роман української письменниці Євгенії Кузнєцової “Спитайте Мієчку” незабаром побачить світ французькою мовою. Книжка вийде у Франції під назвою Demandez à Mietchka у видавництві Les Argonautes Éditeur.

Про це повідомили у “Видавництві Старого Лева”.

Французькі видавці називають роман “світлим і глибоко людяним”, наголошуючи, що це історія, яка через прості життєві моменти нагадує про найважливіші цінності. У центрі сюжету – родина, пам’ять, вибір, любов і невидимі зв’язки, що поєднують різні покоління.

На французьку роман переклала Ніколь Дзюб (Nikol Dziub), а художнє оформлення створила Лоріан Тіберг’єн (Lauriane Tiberghien).

Вихід книги став можливим завдяки підтримці Українського інституту книги у межах програми підтримки перекладів української літератури іноземними мовами.

Офіційна дата виходу Demandez à Mietchka запланована на 4 вересня 2026 року. Наразі французьке видавництво вже відкрило передзамовлення на роман.

Фото – Eugenia Kuznetsova/ Facebook
“Спитайте Мієчку” польською мовою

“Спитайте Мієчку” — одна з найвідоміших книжок Євгенії Кузнєцової, яка здобула широку популярність серед українських читачів. “Спитайте Мієчку” стала першим романом Євгенії Кузнєцової та бестселером, увійшовши до короткого списку премії “Книга року BBC – 2021”. Роман вийшов друком у 2021 році у “Видавництві Старого Лева”.

Його переклади вже виходили в інших країнах, а французьке видання стане ще одним кроком до знайомства європейської аудиторії із сучасною українською літературою.

Як розповідало BitukMedia, збірка оповідань “Мої жінки” української письменниці, журналістки та волонтерки Юлії Ілюхи увійшла до літньої добірки Financial Times у категорії Fiction in Translation (“Художня література в перекладі”). За словами авторки, “Мої жінки” на сьогодні перекладені 13-ма мовами і мають 14 видань.

У червоних сукнях і босоніж: шанувальники Кейт Буш знову повторили культову хореографію “Буремного перевалу” (ВІДЕО)

0
Флешмоб "Буремний перевал" і Веллінгтоні, Нова Зеландія. Фото - The Most Wuthering Heights Day Ever Pōneke

Сотні людей у довгих червоних сукнях синхронно кружляють під пісню, якій майже пів століття. Здається, ніби знаменитий музичний кліп ожив просто неба. Саме так у Великій Британії та десятках інших країн знову відзначили “Найбільший день “Буремного перевалу” (Wuthering Heights)”. Йдеться про флешмоб, присвячений легендарній композиції Кейт Буш.

Про це розповідає BBC.

Сотні людей одяглися в червоні сукні та одночасно відтворили знаменитий танець з кліпу британської співачки Кейт Буш на пісню “Буремний перевал” — композицію, натхненну однойменним романом Емілі Бронте.чики.

Цьогорічні святкування відбулися напередодні дня народження співачки, який вона відзначає 30 липня. Однією з найяскравіших локацій стало британське місто Фолкстон, де сотні учасників у характерних довгих червоних сукнях виконали культовий танець з кліпу 1978 року. Подібні виступи також пройшли в Кліведоні та Бристолі.

Флешмоб має назву The Most Wuthering Heights Day Ever (Найбільший день “Буремного перевалу). Його започаткували у Великій Британії у 2013 році, а згодом ідею підхопили десятки міст по всьому світу. Сьогодні це вже міжнародна традиція, яка щороку збирає тисячі прихильників творчості Кейт Буш.

Організаторка заходу в Бристолі Бріджит Перодо каже, що охочі приєднатися вивчають танець заздалегідь, адже він зовсім не простий. “Це неймовірно весело. Танцювати можуть усі, не лише жінки. Ми раді кожному”, – зазначила вона.

Особливістю флешмобу в Кліведоні стало те, що учасники танцювали не лише на березі, а й просто у воді. Організатори вважають цей формат унікальним.

Подія має ще й благодійну мету. У Кліведоні та Бристолі кошти збирають для організації SARSAS, яка допомагає людям, що пережили сексуальне насильство. Минулого року флешмоб приніс понад 1 000 фунтів стерлінгів пожертв.

У благодійній організації подякували танцюристам, зазначивши, що кожен зібраний фунт допомагає фінансувати психологічну та юридичну підтримку постраждалих.

Пісня Wuthering Heights (“Буремний перевал”) вийшла у 1978 році й стала дебютним синглом Кейт Буш. Вона була натхненна однойменним романом Емілі Бронте, а кліп зі знаменитою експресивною хореографією швидко став одним із найвпізнаваніших у світовій попкультурі.

Саме цей танець вже понад десять років відтворюють тисячі людей у різних країнах. За словами організаторів, справа не лише у любові до пісні, а й у відчутті спільності.

“Веселощі заразливі”, – каже організатор флешмобу у Фолкстоні Тобі Коттон. На його думку, люди приходять не лише вшанувати творчість Кейт Буш, а й відчути радість від спільної події, де незнайомці на кілька хвилин стають однією великою танцювальною командою.

Інтерес до творчості Кейт Буш пережив справжнє відродження у 2022 році після виходу четвертого сезону серіалу “Дивні дива” (Stranger Things). Пісня Running Up That Hill, яка прозвучала в ключових сценах серіалу, через майже 40 років після релізу знову очолила світові чарти, побила рекорди прослуховувань і познайомила з творчістю британської співачки ціле нове покоління слухачів. Саме тоді ім’я Кейт Буш знову стало одним із найобговорюваніших у попкультурі, а її культові композиції отримали друге життя.

Як розповідало BitukMedia, понад тисяча людей одночасно стали частиною символу удачі. У США створили гігантський трилисник – і, схоже, встановили рекорд.

Після десятиліть руйнувань: львівські реставратори повернуть обличчя скульптурі святої Єлизавети (ВІДЕО)

0
Плакат, який розмістили на риштуванні. Суспільне Львів/Дейнека Ольга

Понад вісім десятиліть вона мовчки зберігала сліди війни. Скульптура святої Єлизавети на фасаді львівського храму святих Ольги і Єлизавети, яка втратила голову під час бомбардувань ще у роки Другої світової війни, нарешті отримує шанс на відродження. Реставратори вже розпочали роботи й планують повернути історичній пам’ятці первісний вигляд до середини вересня.

Про це повідомляє “Суспільне Львів”.

У Львові розпочалася реставрація скульптури святої Єлизавети, яка прикрашає фасад храму святих Ольги та Єлизавети. Пам’ятка зазнала серйозних пошкоджень ще під час бомбардувань у роки Другої світової війни: статуя втратила голову та частину руки, а з часом почала руйнуватися під впливом вітру, дощу й забруднення.

Над відновленням працює реставратор Юліан Оробець. Насамперед фахівці очищають камінь від багаторічних нашарувань кіптяви та бруду. За словами майстра, саме цей етап є найскладнішим і займає понад половину всього обсягу робіт.

Після очищення стане зрозуміло, яких саме відновлювальних заходів потребує скульптура. Вже зараз реставратори виявили численні ділянки, де камінь сильно вивітрився через багаторічний вплив негоди.

Щоб відтворити втрачені елементи, команда досліджує архівні фотографії та історичні документи. Відомо, що автором скульптури був майстер Блотницький. Реставратори також вивчають портрети імператриці Єлизавети Баварської — дружини австрійського імператора Франца Йосифа І, адже саме вона стала прообразом святої на цій скульптурі.

Сучасні технології також допомагають у роботі. Скульптуру вже відсканували у форматі 3D, після чого за цифровими моделями відтворять голову та кисть руки. Нові елементи вирізатимуть із каменю за допомогою спеціального обладнання.

Скульптура заввишки близько 3,5 м виконана з пісковику. За словами реставратора, для свого часу це був дорогий і якісний матеріал, який, імовірно, обрали спеціально для однієї з найважливіших скульптур храму.

Настоятель храму, отець Іван Галімурка, нагадує, що святиня пережила не лише руйнування часів Другої світової війни. На початку цього року храм також постраждав від російської атаки безпілотниками. Вибухова хвиля пошкодила 44 склопакети та один історичний вітраж, який вже вдалося відреставрувати.

Завершити відновлення скульптури святої Єлизавети планують до 11 вересня. Роботи фінансують за кошти благодійників і громади храму. За словами реставраторів, після завершення проєкту одна з найвідоміших історичних скульптур Львова вперше за багато десятиліть постане перед відвідувачами майже в тому вигляді, який задумав її автор.

Як розповідало BitukMedia, мистецтво сокальських гончарів стало частиною національної спадщини України.

ЮНЕСКО внесло до Світової спадщини легендарний Олімп і ще кілька знакових місць

0

Кажуть, саме тут Зевс спостерігав за людьми, а дванадцять олімпійських богів вирішували долю світу. Тисячоліттями гора Олімп була символом давньогрецьких міфів, а тепер отримала ще один особливий статус – її офіційно визнали надбанням усього людства. І не тільки її…

Про це розповідає EuroNews.

Легендарну гору Олімп у Греції внесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Відповідне рішення одноголосно ухвалив Комітет всесвітньої спадщини під час своєї 48-ї сесії, що проходить у місті Пусан (Південна Корея).

Таким чином Олімп отримав статус об’єкта, який має виняткову універсальну цінність для всього людства. У спільній заяві Міністерства культури та Міністерства довкілля Греції наголосили, що це одне з найважливіших міжнародних визнань для країни, адже воно підтверджує унікальність не лише самої гори, а й усього природного та культурного комплексу навколо неї.

Прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс назвав це історичним досягненням. “Від сьогодні міфічний Олімп став горою всього людства, яку потрібно берегти назавжди”, – зазначив він. Внесення Олімпу до списку стало результатом 12-річної роботи грецької сторони.

Найвища гора країни сягає 2918 м. Вона відома не лише своїми мальовничими краєвидами, а й особливим місцем у світовій культурі. Згідно з давньогрецькою міфологією, саме тут жили Зевс та дванадцять богів Олімпу.

Окрім історичного й міфологічного значення, територія вирізняється надзвичайно багатою природою. Тут збереглися рідкісні види рослин і тварин, а також численні пам’ятки, що поєднують природну та культурну спадщину.

Між тим, Олімп став лише одним із кількох нових об’єктів, які цього року поповнили Список всесвітньої спадщини.

Також ЮНЕСКО внесло до переліку п’ять пляжів Нормандії, де 6 червня 1944 року союзні війська розпочали висадку, що стала переломним моментом Другої світової війни. Експерти зазначають, що на узбережжі й досі збереглися німецькі оборонні укріплення, сліди бомбардувань і затонулі кораблі. Саме ці місця стали символом повернення свободи до Західної Європи.

До списку також увійшли давні японські столиці Асука та Фудзівара, які відіграли ключову роль у формуванні японської державності.

Ще одним новим об’єктом стала територія Бома—Бадінгіло у Південному Судані. Саме тут відбувається Велика нільська міграція, найбільше у світі пересування наземних ссавців. Щороку через цю місцевість проходять близько шести мільйонів антилоп та інших диких тварин.

Національний парк Бандінгіло, іноді його називають Бадінгіло. Фото – Marcus Westberg Photography

Крім того, до Списку всесвітньої спадщини внесли історичні театри італійського регіону Марке, середньовічний королівський фортифікаційний комплекс у французькому Лангедоку, архітектурні роботи фінського архітектора Алвара Аалто, модерністський житловий квартал у Берліні, фортецю Аламут в Ірані, історичні плантації Сан-Томе і Принсіпі та зразки модерністської архітектури Ташкента.

Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО об’єднує природні та культурні об’єкти, які мають особливе значення для всієї планети та потребують збереження для майбутніх поколінь.

Як розповідало BitukMedia, суп, який їдять ранком після бурхливої ночі, раптом став причиною міжнародної суперечки. Греція хоче визнати його частиною своєї культурної спадщини, але Туреччина різко проти.