П’ятниця, 26 Грудня, 2025
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Пошук...
Home Blog Page 12

“Павутина” проти дронів: сітки з Франції рятують українців на фронті

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Антидронові сітки. Фото - 24 ОМБр імені короля Данила/ Facebook

Українські військові потребували спеціальних міцних сітей, здатних пошкоджувати ворожі дрони. Рибалки з Бретані зібрали і передали сотні кілометрів таких сіток — саме тих, що витримують навантаження океану. Тепер вони допомагають рятувати життя українців на передовій.

Про це розповідає The Guardian.

На узбережжі Франції, у портах Бретані, щороку накопичуються сотні тонн списаних рибальських сіток. Після 12–24 місяців роботи вони зношуються і більше непридатні для вилову. Раніше їх зберігали на складах або утилізовували. Але тепер це приладдя отримало нове і надзвичайно важливе призначення.

Благодійну організацію Kernic Solidarités створили після звернення українців у Франції, які просили допомогти з одягом, їжею та медикаментами для громад на Батьківщині.

Благодійна організація Kernic Solidarités вже відправила до України 280 км таких сіток, які українські військові використовують для захисту від російських дронів на передовій. Йдеться про спеціальні міцні “кінські волосові” сітки, які застосовували для глибоководного промислу — вони витримують сильний удар і плутують пропелери дронів, ніби павутиння ловить комаху.

“Війна змінилася. Сьогодні це війна дронів”, — каже координатор логістики Kernic Solidarités Крістіан Абазьо. “Українці сказали нам: їм не потрібні будь-які сітки. Тільки ці — достатньо міцні, щоб зупинити дрони”.

Спочатку сітками прикривали польові медичні пункти, а тепер — також дороги, позиції, окопи, техніку і навіть входи в госпіталі.

Такі сітки натягують між стовпами, створюючи “тунелі”, в яких пропелери FPV-дронів заплутуються й зриваються з курсу. Українські військові також навчилися скидати шматки сіток з власних дронів на ворожі, щоб нейтралізувати їх.

Чому це не просто “сітка”:

  • Дронів на фронті — понад 500 на день (за даними українських підрозділів).
  • Багато з них — FPV-камікадзе, керовані в реальному часі оператором.
  • Вони можуть вражати цілі на 20–25 км.
  • Будь-який рух на відкритій місцевості може стати мішенню.

Сітка — не ідеальний бар’єр, але дає шанс. А шанс на фронті інколи вирішує життя.

Сотні тонн старих сіток для допомоги українцям також пожертвували рибалки зі Швеції та Данії. За словами колишнього очільника французького комітету з рибальства у Бретані Жан-Жака Тангі, місцеві рибалки більш ніж раді допомогти у військових зусиллях України. “Вони пишаються тим, що їхнє старе приладдя може врятувати життя”, – сказав Associated Press Тангі.

Фото – Sonia Bonet/Alamy

У Kernic Solidarités закінчилися кошти для доправлення більшої кількості сіток до України цього року. Однак в організації кажуть, що домовляються про те, щоб українці забирали їх самостійно вантажівками.

“Дінго — не собака”: науковці застерігають через наміри одомашнити символ дикої природи Австралії

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Дінго. Фото - Sharkolot

Чи вийде з дикого собаки дінго домашній улюбленець? Один з австралійських штатів розглядає можливість перекласифікувати цих знакових символів дикої природи Зеленого континенту як хатніх тварин. Але чому експерти попереджають про серйозні наслідки такого рішення?

Про це розповідає портал News.com.ua.

У штаті Квінсленд (Австралія) розглядають можливість перекласифікувати дінго у категорію домашніх собак (Canis familiaris). Наразі за законом дінго визнані інвазивним видом, що прирівнює їх до лисиць і кролів. Тож тримати, годувати, продавати або перевозити дінго заборонено.

Однак влада штату хоче переглянути біобезпекові правила — зміни можуть набути чинності у 2026 році. А поки точаться суперечки.

Науковці, екологи та представники корінних народів застерігають: дінго — не домашні собаки. “Дінго — це окремий вид з власною генетичною та поведінковою природою. Вони відіграють незамінну роль верхівкового хижака”, — пояснює природоохоронниця Алікс Лівінгстон з організації Defend the Wild.

Собаки дінго вважаються високорозвиненими мисливцями з потужним інстинктом здобичі. Вони легко тікають, здатні долати паркани й працювати у зграї — що становить ризик і для людей, і для свійських тварин.

Дослідниця генетики дінго Кайлі Кернс називає ідею штату “суперечливою”: “За законом про охорону природи дінго визнані корінною дикою фауною, але в біобезпекових документах — шкідниками. Це політика, яка сама себе заперечує”.

Австралійські аборигени теж не в захваті. Для частини корінних народів дінго — духовний родич, учитель і частина міфології. “Це не просто тварина. Це частина нашої історії та нашого світогляду”, — каже Соня Таукау, засновниця ініціативи Dingo Culture та представниця народу Джіррбал. Вона вважає, що спроба “зробити дінго домашнім собакою” культурно знецінює унікальність цих тварин.

У штатах, де дінго дозволені (Новий Південний Уельс та Західна Австралія), вже виникли проблеми – перенасичення розплідників, покинуті тварини, дінго, що не адаптувалися до домашніх умов. Найбільший притулок у Сіднеї зараз опікується близько сотнею дінго, 70% з яких народилися у неволі. “Їм потрібні високі огорожі, роки спеціалізованого догляду та стабільне середовище. Це не звичайні домашні собаки”, — кажуть у притулку.

Попри зовнішню схожість із собаками, дінго залишаються дикими тваринами. Їхня поведінка сформована природою, а не людиною, зазначають фахівці.

  • Сильний інстинкт мисливця. Дінго можуть атакувати котів, свійських птахів та дрібних собак — це не “недисциплінованість”, а вроджена поведінка.
  • Високий рівень втеч і пошуку волі. Вони легко перестрибують паркани, риють глибокі ходи та вміють знаходити вихід практично з будь-яких загороджень. Для них потрібні спеціальні, посилені вольєри.
  • Потреба у зграї. Дінго формують сильні соціальні зв’язки і важко переносять самотність. Один дінго в домі часто страждає, а двоє можуть конфліктувати за ієрархію.
  • Слабка керованість. На відміну від домашніх собак, дінго менше орієнтуються на людину. Вони можуть знати команду — і свідомо не виконати її.
  • Довічна прив’язаність. Якщо дінго змінює власника, він часто впадає в стрес, тривогу і деструктивну поведінку, тому перше рішення про утримання — остаточне.
Фото – Juergen & Christine Sohns/Nature Pl

Дінго мешкають в Австралії вже понад 3–5 тисяч років. Вважається, що їх предки — давні собаки, яких привезли на континент мореплавці з Південно-Східної Азії. З часом ці тварини відірвалися від людей, повернулися до дикого способу життя і сформували окрему еволюційну лінію. Сьогодні дінго — не просто “дикий собака”, а окремий підвид вовка з унікальною поведінкою, соціальною структурою та роллю у природі як головного наземного хижака Австралії.

Дискусія про майбутнє дінго — це ширше питання: чи можемо ми приручити дику природу, не знищивши її суті? І чи збережемо ми рівновагу між тим, що хоче людина, і тим, чого потребує світ навколо?

Одомашнення дінго — це не просто зміна юридичного статусу. Це питання добробуту тварини, безпеки людей і збереження дикої природи як такої.

Дінго можуть бути красивими, розумними і харизматичними, але це не собаки, що чекають на повідок чи ціпок. Це тварини, створені для свободи.

Як розповідало BitukMedia, австралійські туристи зняли, як дінго пограбував їхній катер, заякорений біля піщаного острова К’Гарі. Тварина тричі залазила на борт, цупила смаколики і поверталася на пляж.

До зустрічі, Анджеліно! Прикордонники подарували зірці жетон та символіку України

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Державна прикордонна служба України

Українські прикордонники висловили подяку Анджеліні Джолі за її гуманітарну підтримку України та постійні заклики до світу допомагати людям, постраждалим від війни. Голівудська зірка днями відвідала Миколаїв і Херсон.

Про це повідомили в ДПСУ.

Прикордонники 7-го Карпатського загону передали Джолі жетон ДПСУ та набір національної символіки, зокрема копію Акту проголошення незалежності України. Також начальник Херсонської МВА Ярослав Шанько подарував акторці памʼятний жетон (коін) “Херсон” — почесний знак, який вручають за підтримку та солідарність.

“Зірка продовжує закликати світову спільноту допомагати вимушено переміщеним особам та тим, хто страждає від наслідків війни”, зазначили у ДПСУ.

Анджеліна Джолі від початку повномасштабного вторгнення підтримує Україну. Вона відвідувала Львів наприкінці квітня 2022 року, спілкувалася з родинами переселенців та працює з міжнародними гуманітарними організаціями, щоб посилити допомогу постраждалим.

Акторка приїхала до Миколаєва та Херсона разом із фондом Legacy of War. Вона поспілкувалася з медиками, волонтерами та місцевими жителями.

Анджеліна Джолі поспілкувалася з медиками, місцевими родинами та волонтерами, чиє щоденне життя триває під постійною присутністю БпЛА, загрозою обстрілів та мінами.

За словами благодійників, акторка на власні очі побачила сітки, які встановлюють над дорогами загального користування, щоб захиститися від атаки дронів.

Також знаменитість навідалася в укриття, де навчаються місцеві школярі, а лікарі надають медичну допомогу.

“Жителі Миколаєва та Херсона щодня живуть у небезпеці, але відмовляються здаватися. У час, коли уряди по всьому світу відвертаються від захисту цивільних, їхня сила та підтримка одне одного викликають щиру повагу й смирення. Після майже трьох років конфлікту видно виснаження, але так само видно і рішучість. Сім’ї хочуть безпеки, миру та можливості відновити своє життя”, – сказала Анджеліна Джолі.

Експерти зазначають, що візит Джолі – більше, ніж жест підтримки. Її слова та присутність привертають увагу міжнародних медіа і благодійних організацій до регіонів, які найбільше постраждали від війни. Це допомагає залучати гуманітарну допомогу, підтримувати психологічні програми та посилювати адвокацію інтересів України на глобальному рівні.

Як розповідало BitukMedia, американська акторка Анджеліна Джолі зателефонувала та передала записку зі словами підтримки 14-річній Поліні. У лютому дівчинка дістала поранення внаслідок російського ракетного удару по Харківщині. Через травми вона тимчасово не може ходити.

Таємниця під ногами: у саду виявили нічийне золото на 700 тис. євро

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Chat GPT5

Іноді найцінніші речі лежать у нас просто під ногами. Мешканець передмістя Ліона (Франція) вирішив викопати басейн, а натомість дістав із землі золото на 700 тис. євро. Хто і навіщо сховав скарб у саду?

Про це пише France 24.

У містечку Ньовіль-сюр-Сон, поблизу Ліона, місцевий житель під час робіт у саду знайшов п’ять золотих зливків і кілька десятків золотих монет, захованих у пластикових пакетах. Про знахідку повідомив французький телеканал AFP з посиланням на місцеву владу.

Власник будинку, який мешкає там лише близько року, одразу звернувся до міської ради. Фахівці регіонального управління з питань культури перевірили, чи має скарб археологічну цінність, адже в такому разі він автоматично переходить державі.

Однак експерти встановили, що зливки були переплавлені 15–20 років тому на місцевому підприємстві, а монети — придбані абсолютно легально. А отже, скарб не належить державі і не є викраденим.

Француз, який забажав зберегти анонімність, отримав право залишити золото собі.

Колишній власник будинку, на території якого знайшли золото, вже помер і встановити, хто саме закопав золото і з якою метою, не вдалося. Версій кілька — від “сімейні заощадження” до “захист від економічних криз”. Однак відповіді поки що немає.

Це відкриття вже називають “знахідкою на удачу”. Тож чоловік таки радітиме басейну, але тепер із золотим бонусом. І ця історія нагадує: іноді життя робить нам подарунки там, де ми чекаємо лише на клопіт і витрати.

Як розповідало BitukMedia, мешканець Швеції знайшов середньовічний скарб, коли шукав хробаків для риболовлі. Всередині виявились різні підвіски, персні, близько 20 тисяч монет із срібла та перли.

216 років на двох і 83 роки шлюбу: найстаріша подружня пара світу поділилася своїм секретом (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Книга рекордів Гіннеса

83 роки у шлюбі, 216 років життя на двох і одна відповідь на запитання про секрет стосунків: “Ми кохаємо одне одного”. Американське подружжя Лайл та Елеонор Ґіттенс стало найстарішою одруженою парою в історії, побивши світовий рекорд.

Про це розповідає сайт Книги рекордів Гіннеса.

У США зафіксували новий історичний рекорд кохання. Подружжя Лайла і Елеонор Ґіттенс, яким 108 і 107 років відповідно, офіційно визнали найстарішою подружньою парою у світі за сумарним віком — 216 років і 132 дні.

Вони познайомилися ще у 1941 році, коли були студентами університету Клара Атланти. Лайл грав у баскетбольній команді, а Елеонор прийшла на одну з ігор його підтримати. Між ними одразу виник зв’язок — і вже за рік молоді люди одружилися.

Їхнє весілля відбулося 4 червня 1942 року, коли Лайлу надали трьохденну відпустку із військової служби. За кілька місяців він вирушив на фронт Другої світової — служив в Італії у складі 92-ї піхотної дивізії США. На той момент Елеонор вже чекала на їхню першу дитину.

Поки Лайл був на війні, пара підтримувала зв’язок листуванням — хоча більшість його слів цензори замальовували чорним. Після закінчення війни Елеонор і Лайл возз’єдналися в Нью-Йорку і там будували спільне життя, виховуючи трьох дітей.

Обидва працювали на державній службі. Вже у 69 років Елеонор здобула докторський ступінь в галузі урбаністичної освіти, а разом вони ще десятиліттями були активними членами асоціації випускників свого університету.

Згодом, досягнувши поважного віку, пара переїхала до Маямі, аби бути ближче до доньки.

Коли подружжя попросили розкрити секрет такого довгого та щасливого шлюбу, Елеонора відповіла: “Ми кохаємо одне одного”. Лайл погодився зі словами дружини. Серед чинників успіху вони назвали щоденні ритуали – спільні обіди з келихом вина чи пива, взаємну повагу та збереження цікавості до життя.

Як розповідало BitukMedia, попередньо титул найдовше одруженої пари належав Мануелю Анхельмо Діно та його дружині Марії де Соуза Діно з Бразилії. Чоловік пішов з життя минулого місяця.

Крихітка з білим чубчиком: народилося маля рідкісної мавпи

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - lakesuperiorzoo/ Instagram

Малесенька істота з пухнастим білим чубчиком стала великою надією для свого виду. У зоопарку штату Міннесота (США) народився тамарин Едипів — один з найрідкісніших приматів планети. Його популяція у дикій природі стрімко скорочується.

Про це розповідає портал UPI.

У зоопарку Лейк-Суперіор (штат Міннесота, США) з’явилося на світ дитинча тамарина (Saguinus oedipus). Йдеться про критично зникаючий вид мавп. Про це повідомили у соцмережах закладу.

Малюк народився 30 вересня у сім’ї тамаринів Міри та Діно і став четвертим дитинчам у родині — в нього вже є старші брати й сестри: Еко, Танго та Фокстрот.

За словами доглядачки зоопарку Анни Шоф, команда максимально зменшує втручання, щоб малюк зміцнив зв’язок із батьками та навчився соціальній поведінці у зграї. “Дуже важливо, аби дитинча виховували батьки та старші брати й сестри. Це формує його соціальні навички. Тому ми не втручаємося без потреби”, — сказала вона в коментарі для Fox 21.

Фото – lakesuperiorzoo/ Instagram

Поки що сім’я тамаринів Едипів доступна для відвідувачів тільки щодня з 12:00 до 14:00 у Центрі Збереження приматів — так малюкові забезпечують достатньо відпочинку та часу для годування.

Тамарин Едипів або пінче — вид широконосих приматів родини ігрункові (Callitrichidae). Тамарини (cotton-top tamarins) перебувають на межі вимирання. Через вирубку лісів та відлов для торгівлі домашніми тваринами їхня популяція в дикій природі зменшилася на понад 80% за останні десятиліття.

Кожне нове дитинча у зоопарках світу — це шанс зберегти вид, адже такі програми допомагають відновлювати популяцію та підтримувати генетичне різноманіття.

Едіпові тамарини мешкають винятково у північно-західній Колумбії, в районі біля узбережжя Карибського моря. Природне місце існування – це тропічні дощові і сухі ліси, при цьому тварини віддають перевагу лісам з густим підліском.

Цей тамарин живе високо серед крон дерев. Вони можуть здійснювати стрибки на далекі відстані з одного дерева на інше, при чому хвіст служить йому балансом. Харчуються комахами, фруктами, соком дерев.

Saguinus oedipus. Фото – Michael Gäbler

Живуть Saguinus oedipus сімейними групами по 3-15 особин. Сім’я складається з домінантної пари та їхніх неповнолітніх дітей. В родині можуть бути і інші молодші особини, які з часом відокремляться від групи. Територія, що контролюється сім’єю, може мати площу 7-10 га. Вид дуже територіальний і ревно захищає свої володіння від чужаків.

Шлюбний період триває з січня по червень. Самиця народжує двійню двічі на рік. За потомством доглядає батько, віддає самиці лише для годування молоком.

Як розповідало BitukMedia, у зоопарку Філадельфії (США) справжня сенсація – від пари західних черепах Санта-Крус, кожній з яких близько 100 років, народилося аж 16 малюків! Це перше потомство самки на прізвисько Моммі, яка мешкає в зоопарку з 1932 року.

Ветеран із Львівщини пробіг два марафони у США — на честь сина і всіх полеглих захисників

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Медалі Івана Дрозда. СУСПІЛЬНЕ ЛЬВІВ/ТЕТЯНА БОЯРЧУК

Ветеран російсько-української війни Іван Дрозд зі Стрийського району повернувся з США, де за один тиждень пробіг одразу два марафони — у Вашингтоні та Нью-Йорку. Чоловік планує, що будуть ще.

Про це розповідає “Суспільне. Львів”.

До Сполучених Штатів вирушили п’ятеро українських спортсменів, і Іван був єдиним представником Львівщини. Каже, під час забігів та між стартами українська діаспора підтримувала їх буквально на кожному кроці.

“Були українці, які з прапорами стояли на узбіччі. Дуже було приємно отримувати таку підтримку. Також двоє професійних українських спортсменів, які наздогнали мене під час марафону у Нью-Йорку, підтримали мене на дистанції, вигукували “Слава Україні!”, — розповідає він.

А після фінішу у Нью-Йорку на нього чекало особливе враження: “Коли я закінчив марафон, вже нагородили медалями, дали подарунки, я йду до готелю, в якому мешкаю, а люди по дорозі вітають мене “Congratulations!”. Це мене дуже здивувало. Десь біля тисячі людей мені за невеликий відрізок дороги сказали “вітаю, вітаю, вітаю”, — ділиться спортсмен.

Марафон морської піхоти у Вашингтоні Іван присвятив своєму сину Андрію, який загинув на російсько-українській війні, а також усім полеглим захисникам України. Спортсмен розповідає, що цей марафон біг не поспішаючи, щоб зберегти сили для наступного. Тому фінішував за 3 години і 50 хвилин. Каже, ця дистанція була простішою, ніж у Нью-Йорку. Другий марафон пройшов за 3 години і 32 хвилини.

“Марафон у Нью-Йорку дався набагато важче. По-перше, було мало часу на відновлення, я трохи захворів, ще й піднялася була температура, тому мусив швиденько лікуватися, відновлюватися, але організм встиг. Ну і цей марафон був складніший. Перші 20 кілометрів проходять по рівнині, наступні 20 — це затяжні горби, нью-йоркські мости”, — згадує ветеран.

Іван Дрозд почав бігати під час реабілітації після поранення. Він долає світові марафони, і є у складі збірної України із паратетратлону.

Іван Дрозд — ветеран російсько-української війни. У боях він втратив руку. Чоловік почав бігати під час реабілітації після поранення. Іван вже двічі біг марафони у США і не збирається зупинятися. Його мета — пробігти всі шість найбільших марафонів світу. Він долає світові марафони, і є у складі збірної України із паратетратлону.

“У 2026 році було б добре пробігти два наступні марафони: навесні у Лондоні та у Чикаго восени. А у 2027 хочу бігти у Сіднеї і загалом пробігти усі шість найбільших марафонів світу”, — ділиться спортсмен.

Фото з особистого архіву Івана Дрозда. Джерело – Суспільне.Львів

Історія Івана — про витримку, пам’ять і шлях, який не закінчується втратою. Бо біг для нього не лише про кілометри. Це спосіб говорити світові про Україну. І про тих, кого з нами вже немає, але хто біжить поруч, у кожному кроці.

Як розповідало BitukMedia, ветеран з Вінниччини Роман Кашпур став першим українським параатлетом, якому вдалося подолати усі шість марафонів серії World Marathon Majors. Чоловік став символом незламності та натхнення.​

Британський Collins назвав “вайбкодінг” словом року 2025

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Зображення - blog.collinsdictionary.com

Британський словник англійської мови Collins обрав термін vibe coding (“вайбкодинг”) словом року. І це не лише про те, як ми пишемо код. Це про новий спосіб взаємодії з машинами: ми звертаємося до ШІ так, як до людини — природною мовою, без бар’єрів. Список термінів 2025-го втілює те, що означає бути людиною в епоху Штучного інтелекту.

Collins — один із найвідоміших англомовних словників, який щороку фіксує слова, що найточніше відображають дух часу.

Словник оприлюднив слово року 2025, і ним стало поняття vibe coding.
Термін запровадив Андрей Карпати, словацько-канадський вчений-комп’ютерник та дослідник ШІ. Він описав “вайбкодинг” як метод, що дозволяє людям створювати застосунки, навіть не усвідомлюючи існування коду. Цей підхід відкрив можливості розроблення цифрових платформ для тих, хто не має технічної освіти.

Отже, “вайбкодинг” — це метод програмування, де замість написання коду вручну розробник формулює завдання природною мовою, а велика мовна модель (LLM) генерує, оптимізує та виправляє код. Тобто програміст формулює бажаний результат, а ШІ сам пише код, пропонує рішення та редагує помилки.

У Collins Dictionary визначають вайбкодинг як “використання штучного інтелекту, який реагує на природну мову, щоб допомагати у написанні комп’ютерного коду”. Лексикографи зафіксували різке зростання популярності цього вислову з моменту його появи у лютому 2025 року.

У світі технологій це явище викликало суперечки: одні називають його революцією доступності, інші — небезпечним спрощенням, яке може “розмити” професію програміста.

Цьогорічний шортлист Collins демонструє ще один тренд: суспільство одночасно наближається до ШІ і втомлюється від показовості.

Ось кілька ключових термінів:

СловоЩо означаєЧому важливо
Aura farming“Вирощування аури”: створення образу крутості без зусиль, який насправді потребує багато зусильТе, що ми бачимо онлайн, часто зовсім не випадковість
TaskmaskingРобити вигляд, що працюєш (активно клацати по документах або організовувати зайві зустрічі)М’який саботаж офісів, де оцінюють не результат, а присутність
Broligarchy“Бролігархія”: невелика група дуже багатих техно-бізнесменів, що впливають на політикуСтрах перед концентрацією влади у кількох руках
Biohacking“Біохакінг” – експериментування зі своїм тілом заради здоров’я та довголіттяВід кріокамер до генетичних дієт — прагнення жити довше стає масовим
HENRYHigh Earner, Not Rich Yet — “високий дохід, але не багатій”Люди з хорошими зарплатами, але без накопичень через витрати і кредити
Micro-retirements“Мікропенсії”: паузи між роботою для життя “зараз”, а не на старістьВідповідь на масове вигорання у молоді
CoolcationПодорожі в прохолодні країни замість спекотних через зміни кліматуТуризм адаптується до спекотних літ

І нарешті Clanker (“клацання”) – насмішливе слово для роботів або ШІ. Сміх як спосіб впоратися зі страхом заміщення праці автоматизацією.

Про що говорить цей список, – задаються питанням експерти Collins Dictionary і самі відповідають. “Ми живемо у час – одночасного захоплення і страху перед ШІ; прагнення виглядати справжніми, але продовжуючи будувати образи; бажання проживати життя зараз, а не відкладати на “після пенсії”; спроби втримати контроль над тілом у світі стресу і тиску. Це рік, коли люди намагаються знайти рівновагу між технологіями й автентичністю”.

Між тим, уміння “говорити з машиною як з людиною” не робить штучний інтелект людяним — воно лише робить технології ближчими. Ми описуємо намір, а алгоритм виконує роботу, але сенс і відповідальність залишаються на боці людини. У цьому й полягає виклик епохи ШІ: навчитися використовувати можливості машин, не втрачаючи свого способу мислення, інтонації й здатності відчувати.

Як розповідало BitukMedia, популярний словник англійської мови Collins із Глазго обрав слово 2024 року. Переміг іменник brat. Він означає “впевнену, незалежну, прямолінійну, бунтівну, трохи мінливу особу, яка живе у своє задоволення, найчастіше жінку”. А раніше перемагали такі слова, як локдаун, NFT, ШІ (штучний інтелект) та пермакриза.

Догулявся! Пухнастого хулігана звинуватили у вторгненні на чужу територію — і це закінчилося штрафом

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото ілюстративне

Суд у Франції ухвалив несподіване рішення: оштрафував жінку за витівки її кота! Ціна завданої пухнастим шкоди – 1250 євро. Тепер ця історія може стати прецедентом для майбутніх судових справ із домашніми улюбленцями.

Про це розповідає Le Parisien.

У Франції суд у місті Безьєр ухвалив сенсаційне рішення щодо кота Ремі. Домашній улюбленець став героєм юридичного розгляду через свою звичку відвідувати сусідський сад. Сусід обвинувачує Ремі в тому, що він залишав плями на ковдрах, пошкодив штукатурку, і навіть робив свої потреби на території його саду.

Як результат, власницю тварини, Домінік Вальдес, оштрафували на 1 250 євро за шкоду, яку нібито завдав її кіт. Ба більше, тепер жінка повинна сплачувати ще й 30 євро щоразу, коли Ремі знову буде помічений на території сусіда, порушуючи встановлені обмеження.

“Коли мені повідомили про вирок, мене наче вдарили по голові. У цій об’ємній судовій справі на 90 сторінок немає реальних доказів того, що саме Ремі завдав шкоди. У нашому районі є ще один рудий кіт. Навіть на численних фотографіях, наданих суду моїм сусідом, видно, що його сад навідували й інші тварини”, — розповіла Домінік.

Перша скарга була лише початком сусідської ворожнечі. Пізніше потерпілі подали проти Вальдес і Ремі ще один позов, за яким зажадали ще дві тисячі компенсації. Все через те, що всупереч забороні Ремі знову побував у сусідів. Зазначається, що розмір разового штрафу за кожну появу рудого кота в чужому садку можуть збільшити до 150 євро.

“З моменту ухвалення вироку я тримаю Ремі вдома. Це дуже складно. Він набрав вагу і став агресивним. Я навіть не можу випустити його в своєму саду, бо боюся, що він перестрибне через паркан. Виходить, його засудили до домашнього арешту”, — зізналася Домінік.

За словами Домінік Вальдес, “немає реальних доказів того, що шкоди завдав саме Ремі”. Фото – LP/Christian Goutorbe

Цей випадок може стати переломним для судової практики щодо домашніх тварин у Франції. Якщо це рішення судді стане прецедентом, то власники котів можуть опинитися під загрозою штрафів за кожен випадок, коли їхні тварини “порушують кордони” і завдають шкоди.

Справа викликала суспільний резонанс. Одними з перших проти рішення виступили члени Товариства захисту тварин (SPA). “Це не якась містечкова історія. Справа набагато серйозніша. Кішка, що живе в будинку, природно прагне досліджувати територію навколо свого будинку. Якщо цей випадок стане прецедентом, це може серйозно уповільнити процес усиновлення тварин”, – наголосив глава SPA Гійом Санчес.

Інцидент також став приводом для занепокоєння серед інших громадян, у яких у будинку мешкають вихованці. “Як таке можливо? Коти вільно гуляють від будинку до будинку – це загальновідомий факт. Якщо когось це не влаштовує, їх просто проганяють і вони більше не повертаються. Ці бродячі кішки приносять велику користь, знищуючи щурів”, – розповіла власниця чотирьох котів Наталі.

Як розповідало BitukMedia, у Цюриху відбувається незвичний судовий процес: 68-річну жінку звинувачують у надмірній доброті до кота сусідів. Відповідно до законодавства Швейцарії тварини – це власність, а систематичне годування й надання притулку чужим котам вважається незаконним привласненням.

“Святий Грааль стоматології”: вчені знайшли спосіб відновлення зубної емалі. Нарешті!

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Зображення згенеровано ChatGPT 5

Чутливість зубів, карієс та інші проблеми часто починаються з руйнування емалі — шару, що, як нам роками казали, не здатний відновлюватися. Але тепер науковці створили гель на основі білкових структур, який слугує “каркасом” для природної мінералізації та допомагає зубам поступово відновлювати свій захисний шар. Невже людство стоїть на порозі нової ери у стоматології?

Про це розповідає BBC.

Британські науковці з Університету Ноттінгема повідомили про розробку нового білкового гелю, який може відновлювати та регенерувати зубну емаль. Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі Nature Communications.

Команда фармацевтів та інженерів-хіміків працювала разом із фахівцями з різних країн, щоб створити речовину, яка імітує природні процеси формування емалі у немовлят.

Справа в тому, що у здоровому організмі емаль утворюється лише раз — під час росту зубів. Дорослий організм не здатний відновлювати її після пошкодення. Саме тому карієс, ерозія та чутливість зубів настільки поширені.

А новий білковий гель запускає природне відновлення емалі. Він зміцнює зуби й навіть запобігає розвитку карієсу. “Це відкриває нові можливості для лікування. Ми дуже натхнені тим, що технологію можна застосовувати швидко та просто”, — каже професор Альваро Мата, керівник дослідження.

Як працює гель:

  • Речовина містить білкові структури, які поводять себе як “каркас”,
  • Вони притягують кальцій і фосфати — мінерали, що містяться у слині,
  • Ці мінерали повторно формують емаль на поверхні зуба.

Тобто гель не просто захищає, а допомагає зубу самостійно “нарощувати” емаль — шар за шаром.

Електронно-мікроскопічні зображення зуба з демінералізованою емаллю, на яких видно зруйновані кристали апатиту (ліворуч) та аналогічний зуб після двох тижнів лікування. Зображення – University of Nottingham

Чому поява такої розробки дуже важлива:

За даними ВООЗ, 3,7 млрд людей у світі мають захворювання ротової порожнини. Руйнування емалі — одна з головних причин підвищеної чутливості, запалення та інфекцій, втрати зубів. А втрачений зуб, своєю чергою, може призвести до серцево-судинних захворювань, діабету, хронічних запалень.

Сьогоднішні засоби – фторлак, пломби, накладки – не відновлюють емаль, а лише маскують або компенсують втрату. Тому створення гелю для регенерації емалі у науковому середовищі давно називали “святим Граалем стоматології”.

“Це справді прорив”, — коментує професор Пол Гаттон з Шеффілдської школи клінічної стоматології.

Науковці сподіваються, що перша комерційна версія з’явиться вже наступного року — після завершення клінічних випробувань.

Як розповідало BitukMedia, зубна паста з волосся може з’явитися на полицях магазинів вже за два роки. Вчені кажуть, що це секрет зупинки карієсу. Відновлювати зубну емаль допоможе кератин — той самий білок, що міститься у волоссі, шкірі та шерсті.

Українському малюку зробили надскладну операцію – її визнали найкращою у світі

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Центр Дитячої Медицини. Західноукраїнський Спеціалізований Центр

Історія хвороби маленького пацієнта з Івано-Франківська підкорила світову медичну спільноту. На 10-му Міжнародному ортодонтичному конгресі в Ріо-де-Жанейро (Бразилія) надскладну операцію немовляті, яку провели лікарі з різних країн, визнали найкращою у світі.

Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook “Центр дитячої медицини. Західноукраїнський Спеціалізований Центр”.

На 10-му Міжнародному ортодонтичному конгресі в Ріо-де-Жанейро лікарка з Туреччини Beyçe Karaman представила клінічний випадок лікування маленького українського пацієнта Центру дитячої медицини. Її доповідь отримала нагороду за найкращий клінічний кейс року — серед лікарів із десятків країн.

Малюк із Івано-Франківська народився з двобічною щілиною губи та піднебіння (тип 3) — складною вродженою патологією, яка потребує поетапного, тривалого і командного лікування. “Ще під час вагітності родина звернулася до нас за консультацією. На перші дні життя ми вже розпочали підготовку до операції”, — розповів дитячий і пластичний хірург Орест Лешневський.

“За 3D-скануванням, проведеним в Івано-Франківську, у Туреччині було надруковано індивідуальні NAM-пластини, які допомогли підготувати дитину до операції. Щоб доставити їх в Україну наші лікарі організували складну міжнародну логістику – справжню “медичну спецоперацію”, – йдеться у дописі Центру.

Протягом трьох місяців батьки дбайливо доглядали за пластинами, приїжджали на огляди, підтримували кожен етап підготовки. Зрештою у віці 4 місяців малюкові виконали першу операцію — одномоментну хейлопластику двобічної щілини губи. Операцію провели спільно з професором Dr. Hakan Ağır у Центрі дитячої медицини.

Результати вже зараз вражають, хоча попереду ще кілька хірургічних етапів.

До цього проєкту долучилися фахівці з різних міст і країн. 

Зокрема: 

  • медзаклад Acıbadem Altunizade Hastanesi; 
  • ЛНМУ імені Данила Галицького;
  • Yeditepe Üniversitesi (Стамбул);
  • професор Derya Germec;
  • Медичний центр “Ехомед”;
  • Центр практичної стоматології (м. Івано-Франківськ);
  • Андрій Кузик, Наталія Прокопчук, Галина Солонько, Вікторія Іванчишин, Оксана та Андрій Гніді — усі вони працювали разом заради маленького пацієнта.

“Ця історія наочно демонструє, що сучасне лікування складних вроджених патологій можливе лише завдяки мультидисциплінарному підходу, міжнародній співпраці та величезному людському теплу”, – підсумували у Центрі дитячої медицини.

Те, що сталося в Ріо, — це не просто нагорода. Це визнання професіоналізму українських лікарів на світовому рівні. І доказ: там, де є команда, партнерство і тепло — шанс на здорове життя з’являється навіть у найскладніших випадках.

Як розповідало BitukMedia, 12-річний Максим Цуцман з Івано-Франківщини, який має рідкісне генетичне захворювання – м’язову дистрофію Дюшена – отримав ін’єкцію препарату Zolgensma. Це одна з найдорожчих геннотерапій у світі, що може зупинити прогресування хвороби.

У страху очі великі: Маус офіційно “не лев”

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Зображення - Chat GPT 5

Лев у лісах Ірландії? Місцеві були впевнені, що бачили хижака з гривою, і поліція навіть розпочала розслідування. Та коли “хижак” нарешті знайшовся, з’ясувалося: це — дуже дружелюбний ньюфаундленд на ім’я Маус. Як пес став “королем лісу” і зіркою мережі?

Про це розповідає CorkBeo.

У графстві Клер, на заході Ірландії, поліція розслідувала відео з нібито “левом”, який прогулювався у місцевих лісах. Очевидці були впевнені, що бачили великого хижака з гривою, і навіть лісники на початку не виключали, що це може бути справжній лев, який якимось чином опинився на волі.

Відео зняв водій вантажівки, який транспортував деревину. Раніше робітники також повідомляли, що бачили “когось великого” між деревами, але здалеку — тож припускали, що це міг бути великий олень.

Фото – John O’Reilly

“Ми бачили тварину раніше, але дуже здалеку. Вважали, що це просто олень. А потім з’явилося відео — і почалося обговорення”, — розповів лісничий Джон О’Рейлі.

Поліція графства (Gardaí) підтвердила, що отримала кілька повідомлень та розпочала перевірку. Однак відповідь виявилася несподіваною — і дуже милою.

“З’ясувалося, що це просто Маус – надзвичайно відданий пес породи ньюфаундленд з новою зачіскою”, — повідомили правоохоронці.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений GardaInsta_Clare (@gardainsta_clare)

Маус справді має густу шерсть. Йому зробили стрижку, яка з певного ракурсу надає йому вигляду “міні-лева” — з гривою і довгим хвостом.

Поліція додала, що пес — “дуже дружелюбний хлопець” і, схоже, неймовірно радий своїй новій популярності.

Ньюфаундленди — великі, сильні та надзвичайно лагідні собаки, відомі своєю здатністю рятувати людей на воді. Вони історично виконували роль робочих та рятувальних собак і мають репутацію нянь для дітей.

“Маус просто тішиться увагою і дуже радий своєму вірусному моменту”, — зазначили в поліції.

Як розповідало BitukMedia, реалістичні макети алігаторів злякали відвідувачів парку у США. Протягом кількох тижнів занепокоєні мешканці міста Меса дзвонили в 911, щоб повідомити про хижаків в озері. Між тим, останніх підкинули у воду задля зручності черепах.

Між Моррісоном та Золя: Париж оголосив лотерею за місця на історичних цвинтарях

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Кладовище Пер-Лашез. Фото - GettyImages

Що може бути більш незвичайним, ніж можливість виграти місце … для свого поховання? Парижани тепер мають шанс на останній спочинок поряд з такими великими постатями, як Джим Моррісон, Оскар Уайльд чи Едіт Піаф. Як? Завдяки лотереї, яка має на меті відновити історичні могили в одному з найбільш відомих міських цвинтарів.

Про це розповідає CNN.

Мешканці Парижа можуть отримати унікальну можливість стати власниками місця на одному з найбільш знаменитих кладовищ французької столиці, а отже бути похованими поруч з видатними постатями, такими як Джим Моррісон, Оскар Вайльд, Едіт Піаф, Жан-Поль Сартр, Сімона де Бовуар, Еміль Золя та багато інших. Це приз незвичної лотереї.

Метою незвичної ініціативи є не тільки надання парижанам унікальної можливості, а й відновлення старих могил, які перебувають у занедбаному стані. Як заявили в міській раді, це стане можливим завдяки лотереї, що дасть шанс виграти одне з 30 місць на трьох відомих кладовищах Парижа.

До 31 грудня мешканці Парижа можуть подати заявку на участь у лотереї, за допомогою якої обрані особи отримають можливість придбати та відновити одне з 30 місць знаменитих кладовищ – Пер-Лашез, Монпарнас і Монмартр.

Вартість відновлення вже існуючої могили становить 4 000 євро (приблизно 4 600 доларів США), і переможці лотереї повинні будуть покрити ці витрати на реставрацію. Після цього їм буде запропоновано придбатити лізинг на могилу. Ціна лізингу починається з 976 євро (приблизно 1 120 доларів США) за контракт на 10 років і зростає до 17 668 євро (приблизно 20 290 доларів США) за вічне право на місце для поховання.

Згідно з повідомленням міської ради, цвинтарі в межах міста Парижа були майже заповнені ще з початку 20-го століття. Очищення відкинутих могил було ускладнене місцевими законами, які регулюють володіння землею, на якій знаходяться поховання. Сьогодні, після багатьох років пошуків рішення, у Парижі оголосили про лотерею, щоб реставрувати старі могили, на яких більше ніхто не був похований, і дати новим власникам можливість отримати місце для поховання.

У лотереї можуть брати участь лише мешканці Парижа, і реєстрація коштує 125 євро (приблизно 144 долари США).

Цим проєктом міська влада намагається вирішити кілька проблем: не тільки дати мешканцям Парижа можливість бути похованими в історичних кладовищах, але й допомогти зберегти культурну спадщину міста, відновлюючи старовинні гробниці.

Як розповідало BitukMedia, скульптуру легендарного фронтмена The Doors Джима Моррісона несподівано виявили під час обшуку в межах розслідування справи про шахрайство. Йдеться про бюст, викрадений з його могили на Пер-Лашез ще у 1988 році.

“Укол життя”: юний українець отримав рятівну ін’єкцію від хвороби Дюшена

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - ivanna.tsutsman

Кілька місяців великої спільної боротьби і понад 120 млн гривень, зібраних по всьому світу. 12-річний Максим Цуцман з Івано-Франківщини, який має рідкісне генетичне захворювання – м’язову дистрофію Дюшена – отримав ін’єкцію препарату Zolgensma. Це одна з найдорожчих геннотерапій у світі, що може зупинити прогресування хвороби.

Про це повідомила мама хлопчика, Іванна Цуцман. Вона поділилася відео з лікарні у Дубаї (ОАЕ), де відбулася процедура. За її словами, цей день став одним з найемоційніших у житті родини.

“Дякуємо, любі. Обіймаємо всім серцем. Любимо щиро вас. Разом ми величезна дружня сім’я”, — сказала Іванна.

Збір на лікування тривав п’ять місяців. За цей час тисячі українців, волонтерів, митців, військових, спортсменів, компаній та благодійних організацій об’єдналися заради одного — подарувати 12-річному Максиму з Рожнятова шанс.

“Від ранку посмішка на моєму обличчі і сльози щастя. Ми це зробили — зібрали 120 мільйонів гривень на “укол життя” для Максимка”, — написала Іванна Цуцман 30 липня.

Мама зізнається, що родина шукала можливість лікування три роки у різних країнах. І лише тепер у хлопчика з’явився шанс уповільнити або зупинити розвиток хвороби. “Завдяки людям, нам вдалося зібрати таку велику суму. Ми відчуваємо підтримку і молитви кожного”, — додала Іванна.

М’язова дистрофія Дюшена — рідкісне невиліковне генетичне захворювання, що щодня погіршує стан м’язів і скорочує тривалість життя. Воно вражає лише хлопчиків і призводить до повної втрати м’язової функції. Хвороба швидко прогресує в підлітковому віці, і без лікування більшість дітей із таким діагнозом не доживають до 18 років.

Препарат Zolgensma замінює дефектний ген, який спричиняє руйнування м’язів. Це терапія, яка здатна зупинити прогресування хвороби, але ефективною вона є лише до певного віку: чим раніше дитина отримує його, тим вищі шанси зберегти м’язову функцію, здатність ходити, ковтати та дихати.

Зараз родина Цуцманів очікує перших позитивних змін і спостерігає за станом хлопчика.

Ця історія — про силу солідарності. Про те, як незнайомі люди можуть стати однією великою родиною. І про надію, яка справді здатна лікувати.

Як розповідало BitukMedia, у Львові брат віддав нирку, аби врятувати старшу сестру.

“Травми любощів”: знайдено спосіб відрізнити самців та самок динозаврів

By
Riabchuk Yuliia
-
0
На ілюстрації зображено Edmontosaurus annectens, гадрозавра з пізньої крейди в Північній Америці. Зображення - Roman Garcia Mora/Stocktrek Images/Getty Images

Чи можна визначити стать динозавра просто за слідами на його хвості? Палеонтологи десятиліттями ламали голову над тим, як відрізнити “його” від “неї” серед викопних кісток. І тепер з’явилася гучна підказка: у динозаврів на хребцях хвоста виявили повторювані загоєні травми. Нове дослідження стверджує: це — “мітки” від спарювання. І вони можуть належати саме самицям.

Про це розповідає CNN.

Питання про те, як розрізнити самців і самиць динозаврів, довгий час залишалося майже нерозв’язним. М’які тканини статевих органів у викопних рештках не зберігаються, а відмінності у кістках зазвичай пояснювали віком або видом, а не статевою приналежністю. Навіть викопні зразки з яйцями трапляються надзвичайно рідко.

Нове дослідження, опубліковане у журналі iScience, показало, що спарювання деяких динозаврів було настільки жорстким, що самки отримували переломи хвоста. Ці давні “травми любощів” можуть допомогти вченим змінити підхід до морфології динозаврів.

Йдеться про гадрозаврів — травоїдних “качкодзьобих” динозаврів, які масово населяли планету в пізньому крейдовому періоді (100,5–66 млн років тому). Вчені помітили, що у багатьох їхніх викопних решток є характерні загоєні травми на хребцях хвоста — точніше, на невисоких відростках між крижами і серединою хвоста.

Приклади хребців гадрозавра з переломами, що загоюються, свідчать про те, що на них тиснула зовнішня сила. Фото – Filippo Bertozzo/iScience

Ще у 1980-х канадський палеонтолог Даррен Тенк вперше звернув увагу на однакові ушкодження на хвостових хребцях гадрозаврів, знайдених в Альберті. Він припустив, що травми могли виникати під час спарювання, коли самець підіймався на самицю та притискав її хвіст вагою свого тіла. Його гіпотеза довго залишалася неперевіреною через брак даних і комп’ютерних моделей.

У 2019 році фламандський дослідник Філіппо Бертоццо під час експедиції до росії натрапив на такі самі травми в іншого виду гадрозаврів — Olorotitan arharensis. Він об’єднався з Тенком, і команда проаналізувала майже 500 хвостових хребців гадрозаврів у музеях Північної Америки, Європи та росії.

Виявилось, що у різних видів і з різних регіонів травми були однаковими: переломи верхівок відростків хребців, ознаки загоєння, інколи — навіть повторні травми.

Моделювання показало: ці пошкодження не могли виникнути через бійки, падіння, наступання одне на одного, пересування чи полювання.
Натомість найкраще їх пояснює саме процес спарювання, коли самець своїм тілом тисне на хвіст самиці. І оскільки травми загоєні, вони не були смертельними.

“Гіпотеза про спарювання наразі найкраще пояснює наші спостереження. І те, що ми знаходимо ці травми серед різних видів і в різних місцях, вказує: це не випадковість, а стабільний елемент поведінки”, — каже Бертоццо.

Подібна поведінка може здатися ризикованою для виживання виду, однак у природі такі “агресивні залицяння” трапляються і зараз. Морські леви, черепахи та деякі птахи теж відомі досить грубою поведінкою під час парування.

Що це означає для науки? Якщо припущення підтвердиться, такі травми можуть стати ознакою саме самиць у скам’янілостях. Це може докорінно змінити розуміння: статевих ролей у динозаврів, відмінностей у формах черепів і гребенів, класифікації видів, де раніше статевий диморфізм плутали з “новими видами”.

Але вчені наголошують: потрібні додаткові докази, наприклад, знахідки скелетів із яйцями або з “медулярною кісткою” — тимчасовою тканиною, яка утворюється у самиць птахів та динозаврів перед відкладанням яєць.

Як розповідало BitukMedia, палеонтологи визнали існування міні-версії тиранозавра. Це – нанотиран.

1...111213...547Page 12 of 547

©Усі права захищено. Копіювання матеріалів сайту лише з дозволу редакції

Рубрики

Видання