Секрет пінгвінів-невдах: вони підглядають за тими, кому щастить

Що робить пінгвін, якщо повернувся з моря майже без здобичі? Як з’ясували науковці, він не покладається лише на власний досвід. Натомість придивляється до сусідів і може вирушити слідом за тими, кому пощастило більше. Нове дослідження показало, що антарктичні пінгвіни Аделі використовують справжню “соціальну мережу” для пошуку їжі.

Про це розповідає Eurek Alert.

Дослідники вивчали колонію пінгвінів Аделі (Pygoscelis adeliae) в затоці Торіносу в Антарктиді. У ній мешкали 135 пар птахів. Науковці одночасно оснастили GPS-пристроями від 96 до 116 дорослих особин — це понад третина всіх птахів, які брали участь у розмноженні.

Завдяки спеціальним датчикам вчені змогли відстежити 653 подорожі за їжею. У період вигодовування пташенят батьки регулярно залишають колонію, вирушають до моря на пошуки корму, а потім повертаються до своїх малюків.

Аналіз маршрутів показав цікаву закономірність. Якщо попередня подорож була успішною, пінгвіни часто поверталися до того самого місця, де вже знаходили їжу. Така поведінка свідчить, що вони покладаються на власний досвід.

Однак ситуація змінювалася після невдалих вилазок. Птахи, які здобули менше їжі, значно частіше змінювали напрямок наступної подорожі та більше орієнтувалися на інших членів колонії.

Науковці помітили, що багато пінгвінів залишають колонію не поодинці, а невеликими групами. Вони разом прямують до моря, а іноді відвідують місця, де їхні супутники успішно полювали під час попереднього виходу.

Фактично це означає, що пінгвіни можуть отримувати корисну інформацію від своїх родичів і сусідів. Якщо власний досвід не спрацював, вони використовують чужий.

Дослідники описують цю поведінку як стратегію “переміг — залишайся, програв — змінюй маршрут”. Якщо місце принесло достатньо їжі, варто повернутися туди знову. Якщо ж улов виявився мізерним, краще пошукати нову ділянку й скористатися підказками інших.

Вчені вважають, що саме така поведінка допомагає пінгвінам ефективніше знаходити їжу протягом усього сезону вирощування пташенят. А це безпосередньо впливає на виживання потомства.

Дослідження також допомагає відповісти на давнє питання біологів: чому багато тварин живуть великими групами, попри конкуренцію за ресурси та ризик поширення хвороб. Схоже, одна з важливих переваг колоній полягає в обміні інформацією.

Водночас вчені наголошують: дослідження проводилося лише на одній колонії пінгвінів Аделі в конкретних умовах Антарктиди. Тому поки що немає підтверджень, що всі колоніальні морські птахи поводяться так само.

Наступним кроком стане перевірка, чи працюють такі “інформаційні центри” в більших колоніях і в інших середовищах. Якщо так, це допоможе краще зрозуміти, як тварини пристосовуються до змін клімату та пошуку їжі в дедалі складніших умовах.

Схоже, пінгвіни давно освоїли принцип, знайомий людям: коли власний план не спрацював, варто придивитися до тих, у кого справи йдуть краще.

Як розповідало BitukMedia, пінгвіни поповнили лави самосвідомих тварин. Вчені провели дзеркальні тести з дюжиною пінгвінів Аделі, що живуть у Східній Антарктиді, і виявили, що ці нелітаючі птахи впізнали себе в двох з трьох експериментів.

Тим часом орнітологи з Італії виявили, що африканські пінгвіни можуть відрізнити свого партнера від іншого пінгвіна з колонії за малюнком крапок на його “фартушку”. Птахи довше дивилися на фотографії партнерів, аніж на фотографії інших знайомих родичів, але лише в тому випадку, якщо бачили крапки на тілі.