Антарктида

Червоне світіння над обрієм, розсип зір і дві туманні плями, за якими ховаються далекі галактики. Українські полярники зафіксували біля станції "Академік Вернадський" в Антарктиці нічне небо, на якому одночасно можна побачити явища зовсім різних масштабів. Що насправді ховається за незвичним кольором сяйва та світлими плямами серед зір?

Українське науково-дослідницьке судно "Ноосфера" вирушило в Антарктику вже вшосте. Цього сезону українські та закордонні науковці планують досліджувати нові райони Південного океану, вивчати організми, здатні жити за екстремальних температур, і навіть шукати затонуле судно.

Біля української антарктичної станції "Академік Вернадський" народилося ще одне, вже друге, тюленя Ведделла. Цього разу на світ з’явився хлопчик — його помітили буквально за кілька годин після народження, коли на острів Галіндез насувалася снігова буря.

Близько тисячі варіантів імені запропонували українці для першого тюленятка Ведделла, що народилося поблизу української антарктичної станції "Академік Вернадський" цього сезону. Перемогло ім’я, пов’язане з людьми, які щодня рятують життя.

Ще зовсім нещодавно українські полярники спостерігали, як субантарктичні пінгвіни залишають острів Галіндез, де розташована станція "Академік Вернадський". Цього року вони затрималися там рекордно надовго — аж до другої половини липня. А тепер здивували дослідників знову: птахи вже масово повернулися, причому значно раніше, ніж зазвичай.

Навіть ті, хто проводить в Антарктиці цілий рік, можуть так і не побачити цього дива. Над українською станцією "Академік Вернадський" з'явилися рідкісні перламутрові хмари — одне з найкрасивіших і найзагадковіших атмосферних явищ на планеті. Їхні райдужні переливи виникають лише за збігу кількох виняткових умов.

Що робить пінгвін, якщо повернувся з моря майже без здобичі? Як з’ясували науковці, він не покладається лише на власний досвід. Натомість придивляється до сусідів і може вирушити слідом за тими, кому пощастило більше. Нове дослідження показало, що антарктичні пінгвіни Аделі використовують справжню "соціальну мережу" для пошуку їжі.

Українські полярники з "Вернадського" розповіли про одну з найдивніших особливостей пінгвінів — їхній сон. Виявляється, ці птахи можуть спати стоячи, лежачи й навіть просто на воді. А пташенята інколи засинають у таких химерних позах, що дослідники мимоволі починають хвилюватися.

У кожної української антарктичної експедиції є власний символ. Цього разу його створили так, щоб у невеликому шевроні поєднати історію науки, Антарктиду і самих полярників. Новий патч 31-ї експедиції представили до дня народження видатного українського вченого.

Цього тижня на острів Галіндез ступила нова команда українських полярників — заселяється 31-ша Українська антарктична експедиція. Вони мають замінити колег з 30-ї УАЕ, які вже рік забезпечують дослідження та роботу станції "Академік Вернадський".

Посеред антарктичної тиші виріс крижаний портал — гігантська арка з тунелем, ніби міст у невідомість. Українські полярники зафіксували її неподалік станції "Академік Вернадський". Але за казковою формою ховається тривожний сигнал.

Біологи 30-ї Української антарктичної експедиції неочікувано зафіксували біля своєї станції птаха, який зазвичай тут не мешкає. Поруч з "Вернадським" помітили королівського пінгвіна — вид, що вважається великою рідкістю для цього району Антарктики. Але раз на рік припливає.

Одразу три види пінгвінів, що гніздують поблизу української антарктичної станції "Академік Вернадський", потрапили в один кадр полярників. Усі вони належать до одного роду — Pygoscelis, але відрізняються зовнішністю, поведінкою та стратегіями життя в суворих умовах Антарктики.

Українські полярники опублікували добірку світлин незвичайних льодових і снігових див. Попри "смачні" назви — млинці, пончики, намисто — йдеться про природні явища, які виникають за рідкісного поєднання погодних умов. Деякі з них можна побачити не лише в Антарктиці, а й в Україні — була б сніжна зима.

Пінгвін із GPS-трекером і мінікамерою на спині — це не екзотика і не забаганка вчених. Так науковці збирають ключові докази, які можуть вирішити долю морських заповідників Антарктиди. До цього міжнародного дослідження долучилися й українські полярники.