Навіть ті, хто проводить в Антарктиці цілий рік, можуть так і не побачити цього дива. Над українською станцією "Академік Вернадський" з'явилися рідкісні перламутрові хмари — одне з найкрасивіших і найзагадковіших атмосферних явищ на планеті. Їхні райдужні переливи виникають лише за збігу кількох виняткових умов.
Що робить пінгвін, якщо повернувся з моря майже без здобичі? Як з’ясували науковці, він не покладається лише на власний досвід. Натомість придивляється до сусідів і може вирушити слідом за тими, кому пощастило більше. Нове дослідження показало, що антарктичні пінгвіни Аделі використовують справжню "соціальну мережу" для пошуку їжі.
Українські полярники з "Вернадського" розповіли про одну з найдивніших особливостей пінгвінів — їхній сон. Виявляється, ці птахи можуть спати стоячи, лежачи й навіть просто на воді. А пташенята інколи засинають у таких химерних позах, що дослідники мимоволі починають хвилюватися.
У кожної української антарктичної експедиції є власний символ. Цього разу його створили так, щоб у невеликому шевроні поєднати історію науки, Антарктиду і самих полярників. Новий патч 31-ї експедиції представили до дня народження видатного українського вченого.
Цього тижня на острів Галіндез ступила нова команда українських полярників — заселяється 31-ша Українська антарктична експедиція. Вони мають замінити колег з 30-ї УАЕ, які вже рік забезпечують дослідження та роботу станції "Академік Вернадський".
Посеред антарктичної тиші виріс крижаний портал — гігантська арка з тунелем, ніби міст у невідомість. Українські полярники зафіксували її неподалік станції "Академік Вернадський". Але за казковою формою ховається тривожний сигнал.
Біологи 30-ї Української антарктичної експедиції неочікувано зафіксували біля своєї станції птаха, який зазвичай тут не мешкає. Поруч з "Вернадським" помітили королівського пінгвіна — вид, що вважається великою рідкістю для цього району Антарктики. Але раз на рік припливає.
Одразу три види пінгвінів, що гніздують поблизу української антарктичної станції "Академік Вернадський", потрапили в один кадр полярників. Усі вони належать до одного роду — Pygoscelis, але відрізняються зовнішністю, поведінкою та стратегіями життя в суворих умовах Антарктики.
Українські полярники опублікували добірку світлин незвичайних льодових і снігових див. Попри "смачні" назви — млинці, пончики, намисто — йдеться про природні явища, які виникають за рідкісного поєднання погодних умов. Деякі з них можна побачити не лише в Антарктиці, а й в Україні — була б сніжна зима.
Пінгвін із GPS-трекером і мінікамерою на спині — це не екзотика і не забаганка вчених. Так науковці збирають ключові докази, які можуть вирішити долю морських заповідників Антарктиди. До цього міжнародного дослідження долучилися й українські полярники.
Попри високі снігові замети, субантарктичні пінгвіни біля станції "Академік Вернадський" вже масово відклали яйця — і тепер ретельно їх оберігають. На відео, знятому біологинею Зоєю Швидкою, пташиний батько або мама завзято гріє яйце, сидячи просто в "сніговій трубі", яку птахи самі протоплюють теплом свого тіла.
Як виглядає "старт" у воду для кількох сотень пінгвінів? Це не просто стрибок — це момент сміливості й довіри всередині зграї. Геофізик Альберт Грабовецький побачив його на власні очі о п’ятій ранку на причалі "Вернадського" і зафільмував захопливе відео пінгвінячого плюху в океан.
Біля антарктичної станції "Академік Вернадський" пінгвіни відклали своє перше яйце сезону. І знову — на тому самому місці, де торік з’явилася перша кладка. Чому ці птахи обирають саме цю скелю для свого "пологового будиночка"?
Українські полярники радіють товариству. До "Вернадського" повертаються субантарктичні пінгвіни. На острові Галіндез, де розташована станція, їх уже майже 7 тисяч!
Такого гостя українські полярники не очікували навіть у найсміливіших прогнозах. Під час морського виходу біологи 30-ї антарктичної експедиції помітили на крижині… імператорського пінгвіна. Навіщо птах подолав 300 км до станції?