генетика

Дослідники Стенфордського університету створили найдокладнішу тривимірну мапу мишачого ембріона, яка візуалізує майже 8 мільйонів клітин. Мапа демонструє, як клітини взаємодіють і мігрують в ембріоні через два тижні після зачаття. Мета технології - допомогти дослідникам виявити причини вроджених захворювань.

Міжнародна команда науковців виявила древнє сімейство генів, яке відповідає за колючість стебел у рослин. Ці гени розвилися 400 млн років у папоротей. А зараз їх розділяють між собою такі далекі види як троянди, ячмінь, чорниця і томати.

Кавовому дереву арабіка, ймовірно, сотні тисяч років. Такий висновок зробили за результатами дослідження вчених університету Буффало (США), які побудували генеалогічне дерево видів кави. Отже, арабіка з'явилася на Землі задовго до того, як її почали культивувати люди.

Китайські вчені використали давню ДНК для реконструкції обличчя імператора, який правив 1500 років тому. Імператор Північної Чжоу У-Ді правив з 560 до 578 року нашої ери, створив потужну армію, об'єднав північний Китай та помер у віці 36 років. Генетики реконструювали зовнішність можновладця і встановили можливі причини його смерті.

Пара ідентичних близнюків-дівчат із США вийшли заміж за близнюків-чоловіків. Тепер їхні діти вважаються сестрами.

Аналіз ДНК композитора Людвіга ван Бетховена показав, що він не мав великої генетичної схильності до синхронізації ритмів. Йдеться про здібність, яка тісно пов'язана з музикальністю. Вчені зазначають, що це не означає відсутність його музичного таланту, а радше підкреслює складність генетичних прогнозів на індивідуальному рівні. 

Американські лікарі із Массачусетської лікарні загального профіля вперше пересадили генномодифіковану нирку від свині живій людині. 62-річний пацієнт Рік Слейман зараз проходить реабілітацію. Примітно, що це й же заклад вперше у світі пересадив людську нирку у 1954-му.

У Китаї народилася перша у світі мавпа-химера із подвійним набором ДНК. 67% її тіла генетично належить інший особині. Аби досягнути цього, науковці підсадили другий геном в ембріон.

Науковці з Університету Яманасі та Японського агентства аерокосмічних досліджень змогли виростити у космосі ембріони мишей на борту МКС. У них не виявили серйозних відхилень та мутацій ДНК.

Група японських науковців під керівництвом Кацу Такахаші розробляють засіб, який допоможе людям відрощувати втрачені зуби. Спочатку планують допомогти пацієнтам, у яких зуби не виросли з причини анодонтії.

Кетлін Фолбіг довгий час вважали найстрашнішою серійною вбивцею Австралії. Цей "титул" жінка отримала нібито за вбивство чотирьох своїх дітей. Через два десятки років за гратами захисту вдалось довести її невинуватість - допомогла наука.

Вчені американського Національного інституту вивчення геному людини (NHGRI) створили перший у світі людський пангеном. Йдеться про базу даних усіх генів та генетичних варіацій, які присутні в людській популяції.

Палеогенетики прочитали ДНК Балто. Генетична розшифровка багато розповіла про походження знаменитого собаки, що став персонажем мультфільма, і навіть заперечила деякі міфи.

Використовуючи протокол, розроблений в Каліфорнійському університеті в Сан-Франциско, лікарі вперше вилікували дитину до її народження. Йдеться про рідкісну генетичну хворобу, через яку діти не доживають до 2-х років. Зцілена дівчинка з'явилася на світ у свій термін, зараз їй майже 1,5 року.

Смертоносна пандемія чуми 700 років тому позначилась на еволюції нашого виду, довела Міжнародна група дослідників з країн Європи, США та Канади. Вони проаналізували ДНК людей XIV століття та виявили мутацію. Саме вона допомогла людству пережити Чорну смерть. І ця трансформація досі впливає здоров'я популяції.