генетика

Супердовгожителька Марія Браньяс Морера мала не тільки "хороші гени", а й унікальні біологічні ресурси. Вчені виявили, що її клітини функціонували як у 100-річної людини, а мікробіота взагалі нагадувала дитячу.

Незабаром на наших столах можуть з'явитися крупнішіі та смачніші помідори та баклажани. Команді вчених з Університету Джонса Хопкінса (США) вдалося знайти гени, які контролюють розмір плодів у рослин родини пасльонових.

Американський стартап Colossal Biosciences намагається відродити доісторичного мамонта. Своїм першим кроком дослідники вивели "волохату мишу". Так перевірили процеси редагування генів. Сподіваються, що мамонтеня побачить світ вже до 2028 року.

Вогненно-руді смуги на світлому тлі - так виглядає червоний таббі або мармеладне забарвлення. Після 60 років пошуків вчені нарешті ідентифікували ген, що лежить в основі такого кольору шерсті домашніх улюбленців.

Дослідники Стенфордського університету створили найдокладнішу тривимірну мапу мишачого ембріона, яка візуалізує майже 8 мільйонів клітин. Мапа демонструє, як клітини взаємодіють і мігрують в ембріоні через два тижні після зачаття. Мета технології - допомогти дослідникам виявити причини вроджених захворювань.

Міжнародна команда науковців виявила древнє сімейство генів, яке відповідає за колючість стебел у рослин. Ці гени розвилися 400 млн років у папоротей. А зараз їх розділяють між собою такі далекі види як троянди, ячмінь, чорниця і томати.

Кавовому дереву арабіка, ймовірно, сотні тисяч років. Такий висновок зробили за результатами дослідження вчених університету Буффало (США), які побудували генеалогічне дерево видів кави. Отже, арабіка з'явилася на Землі задовго до того, як її почали культивувати люди.

Китайські вчені використали давню ДНК для реконструкції обличчя імператора, який правив 1500 років тому. Імператор Північної Чжоу У-Ді правив з 560 до 578 року нашої ери, створив потужну армію, об'єднав північний Китай та помер у віці 36 років. Генетики реконструювали зовнішність можновладця і встановили можливі причини його смерті.

Пара ідентичних близнюків-дівчат із США вийшли заміж за близнюків-чоловіків. Тепер їхні діти вважаються сестрами.

Аналіз ДНК композитора Людвіга ван Бетховена показав, що він не мав великої генетичної схильності до синхронізації ритмів. Йдеться про здібність, яка тісно пов'язана з музикальністю. Вчені зазначають, що це не означає відсутність його музичного таланту, а радше підкреслює складність генетичних прогнозів на індивідуальному рівні. 

Американські лікарі із Массачусетської лікарні загального профіля вперше пересадили генномодифіковану нирку від свині живій людині. 62-річний пацієнт Рік Слейман зараз проходить реабілітацію. Примітно, що це й же заклад вперше у світі пересадив людську нирку у 1954-му.

У Китаї народилася перша у світі мавпа-химера із подвійним набором ДНК. 67% її тіла генетично належить інший особині. Аби досягнути цього, науковці підсадили другий геном в ембріон.

Науковці з Університету Яманасі та Японського агентства аерокосмічних досліджень змогли виростити у космосі ембріони мишей на борту МКС. У них не виявили серйозних відхилень та мутацій ДНК.

Група японських науковців під керівництвом Кацу Такахаші розробляють засіб, який допоможе людям відрощувати втрачені зуби. Спочатку планують допомогти пацієнтам, у яких зуби не виросли з причини анодонтії.

Кетлін Фолбіг довгий час вважали найстрашнішою серійною вбивцею Австралії. Цей "титул" жінка отримала нібито за вбивство чотирьох своїх дітей. Через два десятки років за гратами захисту вдалось довести її невинуватість - допомогла наука.