гастрокультура

Тисячі туристів цього літа відвідують берлінський Музей огидної їжі, де зібрали майже сотню незвичних страв з різних країн. Експозиція показує, чому сир із личинками чи ферментована риба можуть бути предметом національної гордості, а не лише шоком для іноземців.

Що може об'єднувати десятки островів, сотні традиційних рецептів і тисячолітню кулінарну історію? У Греції переконані: цього достатньо, щоб претендувати на одне з найпрестижніших гастрономічних звань у світі. Південні Егейські острови офіційно розпочали боротьбу за титул, який може зробити їх новою світовою меккою для гурманів.

У Римі неподалік Колізею тепер можна скуштувати борщ і вареники. В столиці Італії відкрився український ресторан "Анастасія" — заклад, який має на меті познайомити світ із національною кухнею. Чому цей проєкт називають мрією, що здійснилася, і як українські страви адаптують для іноземців?

Суп, який їдять ранком після бурхливої ночі, раптом став причиною міжнародної суперечки. Греція хоче визнати його частиною своєї культурної спадщини, але Туреччина різко проти. Хто ж "володіє" цією стравою — і чи можна поділити смак?

Французький багет - білий батон з хрусткою скоринкою - внесли до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Відповідне рішення ухвалили в рамках 17-ї сесії Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини, яка проходить у Марокко. Зазначають, що об'єктом культурної спадщини визнано не лише сам хліб, а насамперед "ремісничі навички та культуру", пов'язані з ним.