Після влучання російського FPV-дрона Андрій отримав важкі поранення та опіки. Навіть коли його тіло охопило полум’я, військовий продовжував думати про побратимів і віддавати їм команди. Тепер захисник проходить тривале лікування у Львові, де медики застосовують для закриття його ран незвичайний біологічний матеріал — шкіру атлантичної тріски.
Історію військового та його відновлення розповідає «УП. Життя» з посиланням на благодійний фоні «Християнська медична асоціація України».
Андрій родом із Львівщини. До війська він долучився добровільно, а згодом став командиром. Під час одного з виїздів із бойової позиції ворожий безпілотник влучив у нього. Побратими відтягнули пораненого до укриття. Тоді чоловік зрозумів, що може втратити ногу, однак найбільше його турбував біль в обпечених руках.
«Хлопці відтягнули мене в укриття. Було видно, що одну ногу я, напевно, втрачу. Цікаво, що вона взагалі не боліла. Боліли руки, якими я себе гасив, бо увесь горів», — пригадує Андрій.
Попри тяжкі травми, він не припинив керувати діями підлеглих. Через опіки рук військовий уже не міг самостійно накласти собі турнікет, тож попросив про допомогу побратимів. Потім наказав перемістити його під дерево, а транспортний засіб сховати, щоб група не привертала уваги ворога. «Я до кінця залишався командиром, навіть пораненим», — говорить захисник.
Спочатку Андрія лікували у Дніпрі та Вінниці. Згодом його перевели ближче до рідного дому — до Центру термічної травми та пластичної хірургії Лікарні Святого Луки у Львові.
Медики пояснюють, що мінно-вибухові поранення нерідко супроводжуються опіками, а це робить лікування складнішим. У Андрія діагностували так звані мозаїчні опіки: на тілі є ділянки з різною глибиною ураження. Найглибше пошкоджені тканини хірурги видаляють під час операцій, а для закриття частини ран використовують біологічний матеріал зі шкіри атлантичної тріски.



Такий матеріал накладають на рану як захисне покриття. Він допомагає створити умови для природного відновлення тканин, зменшити біль та захистити пошкоджену ділянку від інфікування.
«Організму дуже важливо якомога швидше відновити шкірний покрив, тому ми завжди намагаємося якнайшвидше закрити рани. Риб’яча шкіра містить омега-жирні кислоти, добре покриває рану, створює захисний шар, допомагає зменшити біль і запобігти інфікуванню», — пояснює завідувач Центру термічної травми та пластичної хірургії Лікарні Святого Луки Іван Рик.

Однією з важливих переваг цього методу лікарі називають саме полегшення болю під час лікування опіків. Водночас біологічний матеріал зі шкіри тріски коштує дорого, тому його застосовують не для всіх пацієнтів, а лише тоді, коли медики очікують від нього найбільшої користі.
Лікування Андрія, як і інших пацієнтів із важкими опіками, потребує злагодженої роботи фахівців різних напрямів. За словами Івана Рика, опікова хірургія — це робота з одними з найскладніших пацієнтів, тому лікарі готові опановувати й застосовувати нові методи, які можуть допомогти в лікуванні.
Сам Андрій відчув полегшення вже після першої операції у Львові. Коли прокинувся в палаті, його здивувало, що немає температури та сильного болю.«Коли я вперше прокинувся в палаті, подумав, що вже напівздоровий. Без температури чи сильного болю. І думаю: “Все, слава Богу. Я вдома”», — розповідає військовий.
Він додає, що задоволений роботою медиків і відчуває себе комфортно в лікарні. Можливо, зізнається захисник, річ і в тому, що тепер він ближче до рідного дому: «Кажуть, що вдома і стіни лікують».
Під час лікування поруч із Андрієм його дружина Софія. Вона супроводжувала чоловіка в лікарнях Дніпра та Вінниці, а тепер підтримує його у Львові. Наразі захисник продовжує відновлюватися після важких поранень.
Як розповідало BitukMedia, військовий Костянтин Власенко з позивним «Маґура», якого першим евакуювали з сірої зони на БпЛА, отримав звання Героя України.

