Опудало Змієїда блакитноногого ( Circaetus gallicus). Фото - Державна митна служба України
Співробітники Київської митниці виявили та вилучили опудало рідкісного яструба та частину черепа сайги. Предмети знайшли під час огляду міжнародної посилки, яка прямувала зі Запоріжжя до США.Предмети вилучили, бо “мають певні наукову, музейну та освітню цінність”.
Про це повідомила пресслужба Державної митної служби.
Йдеться про опудало рідкісного яструба змієїда та частину черепа з рогами оленеподібної сайги.
Як зазначили митники, опудало птаха та частина черепа з рогами підпадають під дію Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).
Експертиза підтвердила, що опудало належить рідкісному хижому птаху родини яструбових – Змієїду блакитноногому (Circaetus gallicus). А череп, оформлений як мисливський трофей, – Сайзі татарській (Saiga tatarica).
Як кажуть в ДПСУ, опудало та частина черепа мають певні наукову, музейну та освітню цінність.
Конвенція передбачає, що для експорту будь-якої тварини чи рослини, живої або мертвої, та будь-якої легко впізнаваної частини чи похідного від неї, необхідно попередньо отримати дозвільні документи. Їх видають адміністративні органи України з питання виконання вимог Конвенції.
Оскільки спеціальні дозволів у відправника не було, опудало та череп вилучили. Наразі триває розслідування за фактом незаконного переміщення через митний кордон України предметів фауни, що підпадають під дію CITES.
Як розповідало раніше BitukMedia, українські митники врятували від вивезення рідкісний зуб мамонта.
Одразу кілька артефактів знайшли археологи в Острозі Рівненської області. Йдеться про фрагменти посуду Х століття, ливарню XVII століття та невідому підземну споруду. Згодом їх планують дослідити докладніше.
Про це повідомляє Укрінформ, посилаючись на керівника експедиції Інституту археології НАН України Павла Нечитайла.
Серед знахідок є частини старовинного посуду Х століття і ливарня XVII століття. Як розповів Нечитайло, дослідження цієї місцевості триває 2 роки. Давній Острог має свої збережені культурні шари, глибина яких сягає понад 3 метри. Раніше в цій місцевості віднайшли артефакти трипільської доби, монгольські знаряддя та багато іншого.
“Зараз відбувається дослідження земельної ділянки на вул. Академічна, 4 у центрі Острога. Дослідженням займається Правобережна комплексна експедиція державного підприємства “Охоронна археологічна служба України”. Дослідження цієї ділянки розпочались ще у 2022 році і тривали у 2023 році під керівництвом Віталія Окатенка. Цього року до досліджень під його керівництвом долучився також я та є керівником розкопу”, – зазначив Нечитайло.
Фото – Павла Нечитайла, Ірени Сенькович, Олександра Ковальчука, Укрінформ
Ливарня, що датується XVII століттям, збудована з великої цегли – розмірами 31х17х7,5 см. Це округла споруда, верхня частина якої нагадує шестипелюсткову квітку. “Верхня частина цієї ливареньки була обмащена глиною і тут виплавляли якийсь мідновмісний сплав. Можливо, бронзу в невеликих кількостях. Із якою метою, ми ще не знаємо. Дослідження попередніх років та наші показали велику кількість шлаків у цьому місці і це, як на мене, дуже цікавий індустріальний об’єкт Острога”, – зауважив археолог.
Крім того, в експедиції виявили невідому підземну споруду. Археологи визначають для чого її могли використовувати і коли вона була створена.
Як розповідало раніше BitukMedia, італійська археологиня Патриція П’ячентіні із Міланського університету та її команда відкрили в Єгипті “Місто мертвих” з 300 похованнями. Часто це були поховання сімейного типу, а їхнє розташування залежало від суспільної ієрархії.
Вчені з Тель-Авівського університету (Ізраїль) виявили у кажанів складні когнітивні здібності. У минулому вважалося, що спогади про особистий досвід, тобто епізодична пам’ять, і здатність заздалегідь планувати майбутнє властиві лише людям.
Дослідники під керівництвом професора Йосі Йовеля спостерігали за єгипетськими летючими собаками (Rousettus aegyptiacus) в дикій природі і з’ясували, що ці кажани мають епізодичну пам’ять, здатність до планування та відстрочену винагороду.
Спостереження проводили за колонією кажанів, які мешкають у Зоологічному саду Тель-Авівського університету. Кожна тварина була оснащена GPS-трекером та мініатюрною камерою високої роздільної здатності. Остання фіксувала маршрути та місця відвідувань дерев протягом тривалого часу.
Дослідники прагнули з’ясувати, чи мають кажани такі когнітивні здібності, як епізодична пам’ять (спогад про особистий досвід), уявні подорожі у часі (спогад та моделювання особистого досвіду в майбутньому), планування та відстрочену винагороду (відмова від негайного задоволення заради майбутнього).
Експеримент команди професора Йовеля унікальний тим, що його проводили в природних умовах, а не в лабораторії. Вчені висунули припущення, що для виживання рукокрилим необхідно вміти відстежувати доступність їжі як у просторі, так і в часі.
Rousettus aegyptiacus харчуються плодами. Їхня улюблена їжа — інжир, апельсини, фініки, банани та молоде листя ріжкового дерева. Знаючи це, вчені припустили, що для виживання рукокрилим необхідно вміти запам’ятовувати просторове розташування фруктових дерев та орієнтуватися у часі, щоб розуміти, коли на них з’являються плоди.
Для перевірки цієї гіпотези Rousettus aegyptiacus тимчасово утримували в неволі на різні терміни – від дня до тижня. Після одного дня в неволі кажани поверталися до дерев, де були напередодні. Після тижня старші особини уникали дерев, які вже не давали плодів, демонструючи здатність оцінювати час, що минув з останнього візиту.
Дослідження також показало, що кажани цілеспрямовано летіли до певних дерев, іноді витрачаючи на це до 30 хвилин. При цьому вони ігнорували інші плодові дерева, що свідчить про їхню здатність до відстроченої винагороди. Більше того, вони вибирали дерева з різним вмістом поживних речовин, залежно від часу вильоту з колонії.
Ізраїльські вчені дійшли висновку, що єгипетські летючі собаки (Rousettus aegyptiacus) здатні аналізувати минулий досвід та планувати свої дії. А це свідчить про менший когнітивний розрив між людиною та іншими видами, ніж вважалося раніше.
Як розповідало раніше BitukMedia, вчені виявили у джмелів здатність до логічного мислення.
Звичайні нудота і біль у животі виявилися симптомами смертельно небезпечної недуги. У Львові лікарі врятували 71-річну Наталію Михайленко, в якої на початку червня розвинувся гострий тромбоз судин кишківника з некрозом. Шанси на порятунок з таким діагнозом не перевищують 10%.
Про це повідомили в Першому медичному об’єднанні Львова.
Тромб перекрив кровопостачання кишківника жінки і це призвело до стрімкого розвитку некрозу двох третин її тонкого кишківника.
“У невідкладній абдомінальній хірургії гострий мезентеріальний тромбоз є, напевно, найгіршим діагнозом для пацієнта. Ці хворі вважаються або неоперабельними, або ж у післяопераційному періоді виникають важкі ускладнення, які призводять до летальних наслідків”, – розповів хірург Лікарні Святого Луки Першого медоб’єднання Львова Богдан Ліщук.
Згідно зі світовою статистикою, смертність від цього захворювання сягає 80-90%.
Хірурги провели дві складні операції. Спочатку вони видалили всю уражену некрозом ділянку кишківника та через штучний отвір у черевній порожнині вивели кишку назовні.
Через два дні пацієнтці провели повторне хірургічне втручання та з’єднали вцілілі частини кишечника. “Я щасливий, що пані Наталія перенесла оперативні втручання без будь-яких ускладнень. Вона гарно відновлюється і виписується з нашої клініки із посмішкою та планами на майбутнє: виховати для України нового чемпіона. Це великий успіх для нашої команди”, – каже хірург.
Наталія Михайленко – майстриня спорту міжнародного класу зі стрільби з лука та чинна тренерка. Післяопераційна реабілітація триватиме близько 2-3 місяців, після чого вона зможе повернутися до звичного життя та тренерської роботи.
Як розповідало раніше BitukMedia, завдяки львівським хірургам паралізований хлопець вже через день після операції почав рухати пальцями ніг. Студент пірнув у озеро та зламав шию. Ноги йому паралізувало одразу. З такими травмами шанси на відновлення невисокі – до 10%.
Італійська археологиняПатриція П’ячентіні із Міланського університету та її команда відкрили у Єгипті “Місто мертвих” із 300 похованнями. Часто це були поховання сімейного типу, а їх розташування залежало від суспільної ієрархії.
Розкопки, завдяки яким сталося відкриття, ведуть на пагорбі біля нинішнього Мавзолею Ага-Хана ІІІ (він помер у 1957-му). Команда П’ячентіні досліджує руїни древнього міста Асуан, колись великого торговельного центру на східному березі річки Ніл. Місту 4,5 тис. років.
Але замість чергових черепків, древніх печей чи настінних розписів, науковці розкопали гробниці площею понад 82 тис. м. кв.
“Це дуже видовищна знахідка, унікальна для Єгипту. Мешканці Асуана перетворили пагорби на могили. Це щось на зразок “Міста мертвих”, – каже П’ячентіні.
Перші поховання тут знайшли ще у 2019 році. Це була гробниця із муміями двох дітей, де пізніше знайшли рештки двох дорослих – матері та батька, ймовірно.
Пізніше з’ясувалося, що чим вище могила знаходилася до верхівки пагорба, тим багатша і знатніша людина була там похована. Також поруч із муміями лишали церемоніальні піднесення, як то вирізьблені на дереві зображення чи кераміку.
Нещодавно науковці відкрили ще 36 нових поховань, по 30-40 тіл у кожному. Перші із них з’явилися у 6 ст. до н.е., а останні – у 9 ст. н.е.
Айману Ашмаві, який очолює Відділ єгипетських старожитностей Вищої ради старожитностей, каже, що 30-40% останків належали немовлятам і підліткам, багато з яких померли від інфекційних захворювань та інших небезпечних для життя хвороб, включаючи анемію, туберкульоз і хвороби внутрішніх органів.
Мумії, які збереглися найкраще, передадуть до музею.
Як повідомляло BitukMedia, спеціалісти встановили, що негативні наслідки офісної роботи мають значно древніше коріння, ніж вважали. Вони дослідили рештки писарів, похованих у некрополі в єгипетському Абусірі між 2700 і 2180 рр. до н.е. І встановили, що ці люди мали ряд дегенеративних змін у суглобах.
Чоловік здійснив сенсаційну для Польщі знахідку на березі річки Раба наприкінці травня цього року.
Рибалка повідомив про свою знахідку місцеву владу. Ті зв’язалися із науковцями із Інституту палеобіології Польської академії наук. Вони розглянули археологічне відкриття та підтвердили, що це – кістка вимерлого предка слона.
Кістку закріпили та залишили на місці згідно з вказівками вчених з Польської академії наук у Кракові. Лише кілька днів тому науковці приїхали по неї. Зараз науковці проводять дослідження знахідки.
Фото:Gmina Gdów
Науковці вважають, що мамонти мешкали по всій Європі під час плейстоцену, періоду, який тривав від 2,6 мільйонів років тому до 11,7 тис. років тому. Найбільший з видів, степовий мамонт міг важити до 14,3 тонн.
Як повідомляло BitukMedia, київські митники конфіскували кутній зуб мамонта, який українець намагався незаконно переслати до Катару. Тепер експонат передали до музею.
Американський аукціонний дім Heritage Auctions продав перший примірник роману Мері Шеллі “Франкенштейн, або Новий Прометей” за $843 750. Зараз відомо, що існують лише три такі тритомники у світі. Виданню 206 років.
Унікальний тритомник належав Вільяму Штрутцу, адвокату із міста Бісмарк у Південній Дакоті. Чоловік спеціалізувався в основному на судових справах про лікарські помилки. Він помер 25 січня цього року, не доживши чотири місяці до 90-річчя.
“Франкенштейн” був у його бібліотеці, яку Штрутц збирав 60 років. Тепер же колекцію книг покійного розпродають. Там 15 тис. книжок, які він збирав ще з навчання у коледжі.
При цьому Штрутц дуже цінував книжки, які мали особливе значення – автори особисто подарували їх комусь або мали велику любов до свого творіння. Тож серед колекції є «Гобіт» Толкіна 1937 року із яскравою суперобкладинкою. Толкін подарував цю копію друзям, написавши всередині «Чарльз і Дороті Мур від J.R.R.T з любов’ю вересень 1937 року».
Що ж до роману про Франкенштейна та його монстра, письменниця Мері Шеллі анонімно видала свій готичний твір у трьох томах в рожевій палітурці у 1818-му. На той час жінці було лише 19 років.
“Франкенштейн” із колекції Штрутца – єдиний примірник роману у приватній колекції. Адвокат придбав його у 1975-му. Інші два тритомники знаходяться у державній бібліотеці Нью-Йорка.
Загалом усі три томи зберегли оригінальний вигляд, є невеликі ознаки потертості, ремонту та зносу на обкладинках. На сторінках із текстом теж є трохи плям.
Як повідомляло BitukMedia, оригінальну акварельну ілюстрацію, що стала обкладинкою для першого видання книги “Гаррі Поттер та філософський камінь”, продали з аукціону за $1,9 млн. Лот встановив рекорд як найдорожчий будь-коли проданий предмет франшизи. Продаж відбувся на торгах аукціонного дому Sotheby’s у Нью-Йорку.
Півень Лейсі із канадського острова Габріола встановив світовий рекорд Гіннеса за розпізнаванням чисел, літер та кольорів. Так добре його натренувала власниця Емілі Керрінгтон.
Лейсі зміг визначити шість літер, шість цифр та шість кольорів за одну хвилину. І таким чином став не тільки найграмотнішим півнем світу, а й найвправнішим зі всієї зграї, яку Емілі спеціально дресирувала на це.
Жінка, яка за професією є ветеринаркою, купила п’ять курей породи хайлайн заради яєць рік тому. Іодразу почала вчити їх розпізнавати магнітні літери та цифри.
«Їхнє завдання полягало в тому, щоб клювати лише ту цифру чи букву, яку я навчила, і ігнорувати інші. Навіть якщо я додам цілу купу інших літер, які не є тією літерою, яку вони повинні клювати, вони все рівно клюватимуть ту, яку я їх навчила”, – розповідає власниця.
Вона навчила курей навіть таким складним завданням, як відрізняти латинські малі літери d та b.
Тепер же вона вирішила, щоб усі її кури спробували себе у становленні рекорду Гіннеса. Лейсі не тільки виявився найкращим, а ще й відкрив нову категорію рекордів – “найбільша кількість упізнаних куркою речей за одну хвилину”.
Сама ж ветеринарка Емілі каже, що розумові здібності курей надто недооцінюють.
Як повідомляло BitukMedia, зграя із близько сотні здичавілий курей не дає спокою мешканцям британського села Снеттішем, графство Норфолк. Птахи постійно будять людей серед ночі – і управи на них не знайти. Але це не єдина проблема. За курами прийшли пацюки.
Житель Японії, який з дитинства мріяв стати собакою та витратив 2 млн єн на створення реалістичного костюма тварини, знайшов друга іншої породи. Присвячене цьому відео він виклав у соцмережах.
Кілька років тому житель Японії, який використовує псевдонім Токо, замовив собі реалістичний костюм коллі. Він пояснив, що тільки в образі собаки почувається по-справжньому щасливим. Наприкінці травня Токо заявив, що хоче стати іншою твариною або бодай собакою іншої породи.
Як з’ясувалося, японець замовив костюм аляскінського маламута. От тільки не став носити його сам, а знайшов приятеля, який погодився перетворитися на пса. Зустріч та ігри з новим другом Токо зняв на відео та виклав у мережу. У ролик потрапили моменти, коли двоє людей-псів подають один одному лапи, грають і перетягують шматок мотузки.
Користувачі прийняли відео захоплено: є чимало тих, хто зрадів за Токо, в якого нарешті з’явився друг. Однак були й ті, хто називає поведінку японця “такою, що викликає занепокоєння”. Такі люди, як правило, радять людині-собаці звернутися по психіатричну допомогу. “Це дуже дивно, і ми не повинні переконувати себе, що це нормальна людська поведінка”, – заявив один з них.
Як розповідало раніше BitukMedia, 49-річний татуювальник з бразильського штату Сан-Паулу Мікель Фаро ду Праддо видалив мізинець і частину безіменного пальця на правій руці, щоб бути “Людиною-Сатаною”.
У КМДАвирішили видобувати електроенергію із твердих побутових відходів. Спочатку їх сортуватимуть, а потім сміття, у складі якого є високалорійна фракція, будуть спалювати. Кажуть, Київ щороку продукує 1 млн тонн придатних для електрогенерації відходів.
Про це заявив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.
Кількість відходів із висококалорійною фракцією (SRF/RDF) може сягати 40% від загального об’єму сміття за рік.
У КМДА прийняли доктрину енергетичної стійкості «Енергетичне відновлення: шлях до розподіленої когенерації», яка передбачає децентралізацію виробництва енергії. Окрім спалювання сміття будуть використовувати інші альтернативні джерела енергії – водень та сонячну енергію.
“Сьогодні в умовах тотального енергетичного дефіциту ми зобов’язані використовувати всі ресурси для виробництва енергії”, – каже Пантелеєв.
1 млн тонн відходів він називає колосальним ресурсом.
Міська влада обіцяє використовувати сучасні раціональні підходи до переробки відходів. Тож відходи сортуватимуть і частину із них будуть відправляти на переробку.
Як розповідало BitukMedia, 79-річна Рут Мейджор із міста Редрут, Корнуолл, використовує свій безкоштовний проїздний, аби збирати сміття в усій Англії. Каже, кожен спроможний на невеликі, але значимі вчинки.
Викрадений годинник Тедді Рузвельта через 36 років знайшли на аукціоні у Флориді. Фото - Jason Wickersty, National Park Service
Срібний кишеньковий годинник 26-го президента США Теодора Рузвельта повернули до літнього будинку-музею його родини в Сагамор-Хілл, Лонг-Айленд, штат Нью-Йорк. Раритет був викрадений і 37 років вважався загубленим. Годинник 1800-х років міг піти з молотка як черговий антикварний лот, якби не уважний і чесний аукціоніст.
Кишеньковий годинник викрали у 1987 році з незачиненої шафи в Національному історичному музеї імені Теодора Рузвельта в Буффало — там експонат перебував у тимчасовому користуванні.
Відтоді зловмисника, який виніс годинник, знайти так і не вдалося. Згуба несподівано “спливла” у 2023 році у Флориді: там годинник з іменем збиралися виставити на аукціон. Але експерт аукціонного дому, усвідомивши цінність лоту, передав його до ФБР.
За словами керівника історичного музею Сагамор-Хілл (Sagamore Hill) , де тепер буде виставлений експонат, за останні 126 років цей годинник міг би розповісти чимало яскравих та значущих історій з минулого США.
26-й американський президент Теодор Рузвельт (1858-1919) носив цей годинник під час битви на пагорбі Сан-Хуан в ході іспано-американської війни (1898 рік) на Кубі, під час полювання в Африці та досліджень Амазонки в Південній Америці. Рузвельту його подарувала сестра — ще до того, як він став президентом у 1901 році. На годиннику вигравіровано ім’я Рузвельта, ініціали його молодшої сестри, Корін Рузвельт Робінсон, та його швагра, Дугласа Робінсона-молодшого. Згодом, вже ставши президентом, Теодор Рузвельт зберігав пам’ятний подарунок і скрізь возив із собою — аж до самої смерті 1919 року.
А от хто вкрав годинник з музею і як він опинився у Флориді 37 років потому – досі загадка.
Як розповідало раніше BitukMedia, на аукціоні в Бостоні продали годинник, який розплавився під час бомбардування Хіросіми (Японія) у 1945 році. Новий власник виклав на нього понад 31 тис. доларів.
Харчуватись кокосами, збирати дощову воду, жити без телефонів. Серфінгісти Марджолейн та Ен зняли короткометражку про своє трирічне життя на віддаленому тропічному острові в Індонезії. Пара поділилася, яка вона, їхня повсякденна рутина, і як вони виживають, мешкаючи далеко від великої землі.
У короткометражному фільмі Exploring Alternatives Марджолейн та Ен розповіли, як вони відмовилися від сучасних зручностей, щоб жити у тропіках на одному з індонезійських островів Ментавай.
Марджолейн, серфінгістка родом з Бельгії, пояснила: “Ми живемо на крихітному острові в Індонезії. Наш острівець має в діаметрі близько 5 кілометрів, і тут немає ані поселень , ні доріг… Ми тут цілковито “поза зоною досяжності”. Але що мені найбільше подобається тут, так це почуття незалежності. Ми самостійно можемо забезпечити собі доступ до електрики, води, їжі, і це круто”.
Закохані познайомилися під час роботи на серфінг-курорті на іншому острові. Але їм закортіло змінити своє життя: наприкінці 2020 року вони придбали ділянку землі і мешкають там досі.
На щастя, серфінгіст Ен — досвідчений будівельник, і йому не було складно спорудити невеликий дерев’яний будинок. Марджолейн пояснила, що найбільша проблема будівництва на острові – це логістика, адже всі матеріали тут можна транспортувати тільки човном. Та й отримувати інші речі з материка також непросто.
“Проблема в тому, що у нас тут немає інтернету та телефонного зв’язку. Щоб замовити речі з материка, ми маємо виїхати у море на нашому маленькому човні, спіймати впевнений сигнал і спробувати відправити повідомлення до магазину на материку”, – розповіла жінка.
За потреби дауншифтери (зміна міського способу життя з його швидким темпом на більш розмірений, “провінційний”, називають “дауншифтингом”, а людей, що здійснили такі зміни, – “дауншифтерами”, – ред.) купують продукти у крамниці на найближчому острові. А також харчується власними сезонними фруктами та овочами – бананами, манго, кокосами та дуріаном. Білковий раціон людей залежить від того, що вдасться виловити в океані. Марджолейн розповіла, що вони роблять вилазки на рибалку приблизно двічі на тиждень.
“Оскільки у нас немає холодильника, ми зазвичай коптимо рибу на нашій традиційній кухні Ментавай, що є важливою частиною нашої кухні, і таким чином риба зберігається набагато довше”, – розповідає жінка і хвалиться, що мають власних курей, а отже і яйця.
Хоча Марджолейн і любить острівне життя, бачить в ньому і досить суттєві мінуси. Наприклад, це мінлива погода, загроза зіткнутися з отруйною змією та відсутність інших людей на острові.
У пари є невеликий генератор, а також невелика сонячна панель з акумулятором для зарядки своїх пристроїв та для освітлення вночі. Але Марджолейн зазначає, що “дуже скоро” у них на острові буде “більша установка” – з більшою кількістю сонячних панелей, встановлених на будинку.
Як розповідало раніше BitukMedia, австралійський острів Тасманія опублікував перелік із 10 незвичних вакансій, які пропонує тимчасово зайняти туристам. Серед пропозицій – вигулювання вомбатів, дослідження паранормальних явищ та спостереження за зірками. Так влада намагається привабити людей у некурортний зимовий сезон.
Згенероване комп’ютером зображення концепції Woven City з горою Фудзі на задньому плані. Фото - Toyota Woven City
В Японії закінчують будівництво унікального міста Woven City (“Ткане місто”). Згідно з проєктом, поселення площею 700 тис. кв. метрів працюватиме на “зеленій” енергії. Його позиціонують як “живу лабораторію” для випробування нових технологій, пов’язаних з безпілотним транспортом, робототехнікою, штучним інтелектом та “розумними” будинками.
“Місто майбутнього” в тіні гори Фудзі на японському острові Хонсю будує автогігант Toyota спільно з телекомунікаційною компанією NTT.
Роботи стартували на початку 2021 року, а планують їх закінчити вже влітку цього року. До 2025-го планується здійснити м’який запуск та розпочати демонстраційні випробування. Йдеться про експерименти з технологіями дистанційного зв’язку нового покоління та “розумною” логістикою з використанням застосунків для смартфонів, пов’язаних з роботами-доставниками.
Поселення складатиметься з дерев’яних будівель, частково збудованих роботами, а отримувати енергію планують від сонячних та геотермальних електростанцій.
У будинках Woven City робототехніка та сенсорний штучний інтелект будуть використовуватись для виконання повсякденних завдань – наприклад, автоматичного поповнення запасів холодильника та винесення сміття.
Планується, що одразу після відкриття у місті поселять близько 360 людей, але поступово населення збільшиться до 2 тисяч. Серед мешканців будуть співробітники компанії, техніки та дослідники, які спостерігатимуть за поселенням та розроблятимуть технології у реальних умовах.
Проєктувати “місто майбутнього” взявся відомий норвезький архітектор Б’ярке Інгельс. Як повідомляється, міське середовище “натхнене світом природи та традиційними японськими виробами з дерева”.
Передбачається, що міська інфраструктура працюватиме за допомогою цифрової операційної системи. Фактично люди, будівлі й транспортні засоби будуть пов’язані та взаємодіятимуть один з одним за допомогою даних і датчиків. Автори дослідження зазначають, що таким чином їм вдасться протестувати технологію ШІ як у віртуальній, так і у фізичній сферах, водночас максимізуючи її потенціал.
Як розповідало раніше BitukMedia, Монпельє стане першим містом Франції, яке зобов’язує додавати витвори мистецтва в процес архітектурного проєктування. Таким чином, середземноморське місто планують перетворити на справжній художній музей просто неба, а сучасне мистецтво вийде за межі традиційних музеїв і стане частиною повсякденного життя та середовища.
Горбатий кит "шпигує". Фото ілюстративне, з відкритих джерел
Горбаті кити вистромлюють свої величезні голови з океану. Такий тип їхньої поведінки називається spyhopping – “шпигунство”. Велетнів, які “шпигують” на поверхні океану в Антарктиці, зафільмували українські полярники зі станції “Академік Вернадський”.
Про це розповідають у Національному антарктичному науковому центрі.
Горбаті кити висунули свої величезні голови з води, щоб поцікавитися дослідниками в човні та їхньою роботою. “У цей момент кит розміщується у воді вертикально чи трохи під кутом, підіймаючи над поверхнею голову та очі. Перед тим, як зануритися назад в океан, тварина може розвернутися на 90-180 градусів. Для розуміння розмірів: довжина горбанів становить близько 15 метрів, а голова займає чверть їхнього тіла”, – пояснюють дослідники.
Окрім горбатих китів, таку поведінку в Антарктиці часто спостерігають у косаток.
За словами вчених, і кити, і косатки досить добре бачать над поверхнею води, тож “шпигунство” дає їм можливість отримувати додаткову інформацію про те, що відбувається навколо.
“Для косаток особливо актуальним є обстеження крижин в пошуках тюленів та пінгвінів, яких вони потім змивають з льоду хвилями води чи за допомогою інших маніпуляцій. За такого способу полювання їм доводиться чимало часу проводити з головою над океаном”, – діляться полярники. Саме в такий момент було зняте відео Анни Торгоненко.
Загалом на поверхні води у горбатих китів виділяють майже два десятки типів поведінки, як свідчать дані Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA).
Вивчення китів – один з напрямів роботи вчених на станції “Академік Вернадський”. Програма дослідження цих тварин, зокрема, включає їхню фотоідентифікацію, відбір біопсій та запис звуків.
Як розповідало раніше BitukMedia, українські полярники відсвяткували Мідвінтер – свято Середини зими.
Двоє рибалок зі Шрі-Ланки потрапили до реанімації і ще четверо померли після того, як виловили у морі пляшки із невідомою речовиною. Чоловіки вирішили спробувати її на смак.
Подія сталася за 320 морських миль (близько 592,7 км) від міста Танґалле.
Група місцевих рибалок із корабля “Девон” виловили пляшки із моря. Чоловіки вирішили, що вона містить алкоголь, і випили його.
Частиною цих пляшок рибалки поділилися зі своїми колегами на інших судах. Влада зараз намагається зв’язатися із тими людьми і попередити їх.
Рятувальники військово-морських сил прибули на місце події та спробували самостійно надати рибалкам допомогу прямо на борту “Девона”. Була небезпека, що чоловіків не встигнуть доправити на берег до медиків.
Як повідомляло BitukMedia, одинадцять індонезійських рибалок врятували після того, як вони шість днів провели на маленькому острівці біля узбережжя Австралії без їжі та води. Але ще дев’ятеро людей вважаються зниклими безвісти. Всі ці люди стали жертвами тропічного циклону “Ільса”.