Неділя, 14 Червня, 2026
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Пошук...
Home Blog Page 6

Українець переміг на міжнародному фестивалі піщаних скульптур у Латвії (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - podaart/ Instagram

Поки більшість учасників міжнародного конкурсу в Латвії ліпили реалістичних динозаврів, українець вирішив піти іншим шляхом. Полтавець Олексій Пода створив із піску гігантську композицію у стилі LEGO — і саме вона принесла йому перше місце на одному з найбільших фестивалів піщаної скульптури у країнах Балтії.

Про це розповідає “Суспільне Полтава”.

Міжнародний конкурс відбувся у латвійському місті Єлгава. Цьогоріч його тема була присвячена Юрському періоду. За словами Олексія Поди, він одразу припустив, що більшість митців робитимуть “класичних” динозаврів, тому захотів здивувати журі нестандартною ідеєю.

Його робота під назвою “Створення власного світу Юрського періоду” сягала понад трьох метрів заввишки. Скульптура поєднала динозаврів та естетику LEGO-конструктора — з великими “цеглинками”, чіткими геометричними формами та хлопчиком, який ніби будує свій власний світ.

“Хотілося зробити щось, що запам’ятається. Я подумав: усі робитимуть реалістичних динозаврів, а мені захотілося піти іншим шляхом”, — розповів митець.

Окремою деталлю композиції став образ хлопчика, створений за фотографіями сина скульптора. За задумом автора, це символ відбудови — крок за кроком, “по цеглинці”. “Я проводив паралель з Україною. Після війни ми все відбудуємо — так само, як цей хлопчик збирає свого динозавра”, — пояснив Олексій Пода.

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Допис, поширений Oleksa Poda (@podaart)

Втім, створення піщаної скульптури виявилося справжнім технічним викликом. На відміну від звичних “живих” форм, LEGO-вежі вимагали ідеально рівних ліній та точних пропорцій. “Робити прямі поверхні з піску дуже складно. Тут потрібен досвід і точність, бо навіть невеликий перекіс може зіпсувати всю композицію”, — каже скульптор.

Додала труднощів і погода. Під час фестивалю почався дощ, тож роботу доводилося терміново накривати плівкою, аби вона не розсипалася.

Фото – podaart

Попри те, що піщані скульптури здаються крихкими й недовговічними, їх створення — складний багатоступеневий процес. Спочатку пісок ущільнюють у спеціальних формах, потім майстри поступово “вирізають” скульптуру зверху вниз. Після завершення окремі елементи закріплюють спеціальним клейовим розчином, який наносять спреєм.

“Коли вже почав працювати, нічого виправити не можна. Усе має бути продумано ще до старту”, — пояснює митець.

Для Олексія Поди ця перемога стала особливою. Минулого року на цьому ж фестивалі він посів друге місце, а тепер уперше здобув головну нагороду.

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Допис, поширений Oleksa Poda (@podaart)

Конкуренція була серйозною: серед учасників був навіть легендарний латвійський скульптор Карліс Іле, якого вважають одним із найвідоміших майстрів цього жанру.

Фестиваль у Єлгаві проводять уже двадцятий рік поспіль. Щоліта сюди приїжджають митці з різних країн, а після завершення конкурсу скульптури залишаються у відкритому парку для відвідувачів.

Сам Олексій Пода вже вирушив на новий міжнародний проєкт — цього разу до Чехії, де працюватиме над скульптурою на релігійну тематику.

За фахом українець — архітектор і дизайнер інтер’єру, але вже понад десять років займається скульптурою. Він представляє Україну на міжнародних фестивалях піщаних, льодових та солом’яних скульптур, а у своїх роботах дедалі частіше говорить про війну та майбутню відбудову країни.

Потепління жене змій у міста: ВООЗ попереджає про нову небезпеку

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Мокасинова водяна змія (Agkistrodon piscivorus). Фото - Kristian Bell

Чорні мамби, кобри та крайти можуть незабаром з’явитися там, де їх раніше майже не зустрічали. Нове дослідження ВООЗ робить висновок: глобальне потепління буквально “переселяє” смертельно небезпечних змій ближче до людських осель.

Про це розповідає EuroNews.

Дослідження опублікували у журналі PLOS Neglected Tropical Diseases. Вчені проаналізували музейні архіви, наукові публікації, бази даних та навіть фото зі спеціальних платформ для спостереження за тваринами, щоб зрозуміти, як змінюватимуться ареали найнебезпечніших змій до 2050 та 2090 років.

За прогнозами, потепління змусить багато видів шукати нові місця для життя. Серед них — американські водяні мокасинові змії, азійські крайти, африканські чорношиї кобри, гадюки Південної Америки та Європи, а також одна з найнебезпечніших змій світу — чорна мамба.

Дослідники попереджають: частина цих видів може переселитися ближче до густонаселених районів, де раніше їх майже не було. А це означає більше випадкових зустрічей зі зміями — і більше укусів.

Щороку у світі фіксують приблизно 4 мільйони укусів змій. Найчастіше вони трапляються у тропічних країнах, особливо у Південній Азії.

Вчені зазначають, що особливо небезпечними можуть стати зміни в Індії. Там деякі смертельно отруйні види — зокрема гадюка Рассела, кобри та крайти — можуть переміститися з південних регіонів у густонаселену північ країни.

Схожа ситуація прогнозується і в Азії: крайти можуть покинути ліси М’янми та китайської провінції Юньнань і з’явитися ближче до великих міст.

Чорні мамби, за прогнозами, поступово змінюватимуть ареал із районів Кенії, Еритреї та Ефіопії у бік Нігерії, Сомалі та Південної Африки.

При цьому зміна клімату загрожує не лише людям, а й самим зміям. Деякі види можуть опинитися на межі зникнення через втрату лісів, боліт і луків, які перетворюються на ферми, міста або монокультурні плантації.

Особливо вразливими називають коралових змій Амазонії та деякі африканські види.

Автори дослідження наголошують: найбільший ризик загрожує бідним сільським районам, де люди часто працюють босоніж у полях, а медична допомога та сироватки від укусів знаходяться далеко.

Саме тому дослідження має допомогти країнам краще планувати запаси протиотрут і готувати медичні служби до нових ризиків.

Один із авторів роботи Девід Вільямс закликав людей уважніше ставитися до довкілля та змін у природі. За його словами, варто носити закрите взуття, користуватися ліхтарями у темряві, уважно дивитися під ноги й не намагатися чіпати змій при зустрічі.

“Найкраще — дати тварині можливість спокійно залишити територію”, — наголосив дослідник.

Як розповідало BitukMedia, австралійські медики закликають людей, яких укусила змія, не брати нападницю із собою в лікарню. Лікарі все рівно навряд чи зможуть визначити вид рептилії, а змія у погано пристосованому контейнері приносить величезні проблеми, пояснюють вони.

Антарктична перемога України: біля станції “Вернадський” охоронятимуть унікальні екосистеми

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - НАНЦ

Україна домоглася створення нового природоохоронного району в Антарктиці — після трьох років складних міжнародних переговорів держави-учасниці Договору про Антарктику підтримали українську ініціативу. Новий спеціально охоронюваний район з’явиться у затоці Колінз неподалік станції “Академік Вернадський”.

Про це повідомили у НАНЦ.

Рішення ухвалили під час 48-ї Консультативної наради Сторін Договору про Антарктику, яка проходила в японській Хіросімі з 11 до 21 травня. Україну на переговорах представляв Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ).

Новий природоохоронний район охоплює п’ять окремих ділянок у затоці Колінз. Ця територія відома своїми моховими екосистемами, колоніями птахів, льодовиковими ландшафтами та багатим біорізноманіттям.

Метою української ініціативи є довгостроковий захист місцевої природи від наслідків зміни клімату та зростання туристичної активності.

Під час наради українська делегація також порушила питання незаконного ув’язнення українського морського біолога Леоніда Пшеничнова російською окупаційною владою у Криму. Заклик України підтримали всі Консультативні сторони Європи, а також Японія, Південна Корея, Австралія та Нова Зеландія.

Російська делегація заявила, що це нібито “внутрішня справа держави”, і закликала зосередитися на темах, які “об’єднують” антарктичну спільноту.

Ще однією темою стали суперечки щодо розширення складу Консультативних сторін Договору про Антарктику. Нині документ об’єднує 58 країн, але право голосу мають лише 29 держав, серед яких і Україна.

Цього року заявки на отримання статусу Консультативної сторони подали Канада, Туреччина та Білорусь. Україна підтримала Канаду і Туреччину, але виступила за відтермінування розгляду заявки Білорусі.

Втім, Індія несподівано заблокувала рішення, заявивши, що або статус мають отримати всі три країни, або жодна. Очільник НАНЦ Євген Дикий назвав таку тактику “захопленням заручників”.

“Ця практика нагадує тактики, які використовують терористичні режими”, — зазначив він.

Фото – НАНЦ

Також Росія та Китай вкотре заблокували пропозицію надати імператорському пінгвіну статус особливо охоронюваного виду. Це сталося попри те, що у квітні Міжнародний союз охорони природи офіційно визнав імператорських пінгвінів видом, що перебуває під загрозою зникнення через втрату морського льоду.

У НАНЦ наголошують: геополітичне протистояння сьогодні триває навіть в Антарктиці — і стосується не лише держав, а й майбутнього цілих видів тварин.

Як розповідало BitukMedia, в Антарктиці помітили рідкісного “кремового” морського котика.

Оборона Малої Токмачки увійшла до Книги рекордів України

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - 118 окрема механізована бригада

Понад 1500 днів безперервної оборони під постійними штурмами, артилерійськими ударами та атаками дронів — саме за це 118-ма окрема механізована бригада потрапила до Книги рекордів України. Рекорд зафіксували за утримання району оборони біля села Мала Токмачка на Запоріжжі — одного з найдовше утримуваних рубежів сучасної російсько-української війни.

Про це повідомили в 118-й окремій механізованій бригаді.

Диплом, що засвідчує національний рекорд, командуванню 118-ї окремої механізованої бригади передав голова наглядової ради Книги рекордів України Олег Іваненко. Досягнення зафіксували в категорії “Військова стійкість та оборона”.

У повідомленні зазначається, що село Мала Токмачка стало одним із найдовше утримуваних рубежів у сучасній війні з Росією. Сили оборони України безперервно контролюють цей напрямок уже понад 1500 днів (більше 4-х років).

Увесь цей час українські військові тримають оборону в умовах постійного тиску: штурмів, артилерійського вогню, ударів авіації та атак дронів.

У бригаді наголошують: офіційна фіксація рекорду — це насамперед історичне свідчення стійкості українських захисників.

Фото – 118 окрема механізована бригада/ Facebook

“Насправді, національний рекорд — це лише констатація факту для історії. Справжня ж нагорода для наших титанів — кожен збережений метр української землі”, — йдеться у повідомленні.

Також військові подякували всім підрозділам і бійцям, які в різний час тримали та продовжують утримувати рубежі в районі Малої Токмачки.

Як розповідало BitukMedia, український піхотинець Сергій Криніцький із позивним “Сєронька” провів 346 днів на одній із найнебезпечніших позицій у Часовому Яру. За цей час він знищив 23 окупантів, ще шістьох узяли в полон. Тепер воїну присвоєно звання “Героя України”.

“Я забув, що він незрячий”: рудий кіт з Херсона підкорює українців

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото з особистого архіву Ігоря Донскіх/ "Букви"

Він пережив війну, важку травму і втратив зір. Але тепер рудий кіт із Херсона на ім’я Андрійко став справжньою зіркою соцмереж і довів: для щасливого життя очі — не головне. Його історія розчулила тисячі українців після того, як кота прихистив блогер та інфлюенсер Ігор Донскіх.

Про це розповідає видання “Букви”.

Історія Андрійка почалася у Херсоні. Травмований і виснажений кіт приходив до магазину в пошуках їжі, де його помітили волонтери. Згодом тварину евакуювали до Києва у центр порятунку тварин “ЩасСпасу”.

Саме туди український інфлюенсер Ігор Донскіх приїхав у пошуках домашнього улюбленця. Каже: їхав зовсім до іншої тварини, але долю вирішила випадкова зустріч.

“Я побачив рудого котика, який грівся на сонці. Спочатку подумав, що він просто жмуриться. А потім зрозумів, що в нього немає очей”, — розповів Ігор в інтерв’ю для “Букв”. Коли чоловік взяв кота на руки, той притулився до нього — і цього вистачило, аби між ними виник зв’язок.

Нового улюбленця назвали Андрійком. За словами Ігоря, спочатку він хвилювався, чи впорається з відповідальністю, і навіть читав форуми про догляд за незрячими котами. Планував купувати спеціальні звукові іграшки та облаштовувати квартиру.

Але реальність виявилася зовсім іншою. “Йому знадобилося хвилин 30, щоб повністю “відсканувати” квартиру — швидше, ніж робот-пилосос”, — жартує блогер.

Кіт самостійно знайшов миски, туалет, кігтеточку, навчився застрибувати на диван і ліжко та швидко освоїв новий простір. Ігор каже, що іноді навіть забуває про те, що Андрійко незрячий.

Фото з особистого архіву Ігоря Донскіх/ “Букви”

Особливого лікування тварина не потребує. “Просто любити”, — так коротко описує догляд господар.

За словами Ігоря Донських, Андрійко поводиться як абсолютно звичайний кіт: грається іграшками, ганяє предмети під диван і постійно досліджує квартиру. Найголовніше — він довіряє людині.

“Я забрав його не з жалю. Для мене він дуже красивий і розумний кіт”, — каже Ігор, який називає себе петбатьком.

До речі, завдяки Ігорю в Андрійка є власний профіль в соцмережах.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений ІГОР ДОНСКІХ (@iamdonskikh)

Історія Андрійка стала ще одним нагадуванням про те, що тварини з інвалідністю можуть жити повноцінним життям, якщо є турбота, терпіння і домівка, де на них чекають.

Як розповідало BitukMedia, у Кропивницькому з’явився незвичний “співробітник” магазину — кіт Гоша. Вже понад рік пухнастий щодня приходить на роботу раніше за всіх. Його обов’язки — покращувати настрій працівникам та відвідувачам. Кажуть, добре справляється.

Фанати Шерлока Холмса відтворили його легендарну “загибель”(ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Члени Лондонського товариства Шерлока Холмса біля водоспаду Райхенбах, Швейцарія, 3 травня 2026 року. Фото - AP Photo/Niccolo Lupone, Pool

Понад 130 років тому письменник хотів назавжди позбутися свого найвідомішого героя. Але тепер тисячі шанувальників щороку їдуть у швейцарські Альпи, щоб відтворити сцену його “загибелі” буквально крок за кроком.

Про це розповідає EuroNews.

У Швейцарії прихильники Шерлок Холмс знову відтворили знамениту сцену сутички детектива з професором Моріарті біля Рейхенбахського водоспаду. Так фанати відзначили Міжнародний день Шерлока Холмса, присвячений дню народження письменника сера Артура Конан Дойл.

Святкування розпочалися ще 3 травня — саме цього дня, за сюжетом оповідання “Остання справа Холмса”, легендарний детектив нібито загинув у боротьбі зі своїм головним ворогом, професором Джеймсом Моріарті.

Учасники Лондонського товариства шанувальників Шерлока Холмса (Sherlock Holmes Society of London) приїхали до Швейцарії у вікторіанських плащах, мисливських капелюхах та старовинних костюмах. Вони подолали маршрут, описаний у творі, а фіналом стала театралізована реконструкція фатальної сутички біля водоспаду.

Саме Рейхенбахський водоспад став одним із найвідоміших місць у світовій детективній літературі після того, як письменник побував там у 1893 році. Тоді він серйозно втомився від популярності Холмса й хотів зосередитися на “серйознішій” історичній прозі. Тому в оповіданні він фактично “скинув” героя у прірву разом із Моріарті.

Реакція читачів виявилася настільки бурхливою, що люди масово скасовували передплату журналів, носили чорні жалобні пов’язки й навіть протестували через загибель детектива. Через десять років Конан Дойл змушений був “воскресити” Холмса в оповіданні “Порожній будинок”, пояснивши, що той інсценував власну смерть.

Один з учасників реконструкції, письменник Філіп Портер, який цього разу грав самого Холмса, назвав поїздку “справжнім паломництвом”. “Це дуже драматичне місце — шум води, скелі, атмосфера. Тут легко відчути себе частиною історії”, — розповів він.

А от Пітер Хоррокс, який виконував роль Моріарті, зізнався, що після кількох днів у костюмі лиходія повернутися до звичайного життя непросто. “Через деякий час ти буквально починаєш жити цим персонажем”, — каже він.

Святкування проходили не лише у Швейцарії. У музеї Шерлока Холмса (Sherlock Holmes Museum) на Бейкер-стріт у Лондоні також зібралися шанувальники детектива. Саме тут розташована легендарна адреса Бейкер Стріт, 221B — хоча під час написання книжок такого номера будинку насправді ще не існувало.

Музей, відкритий у 1990 році, нині приваблює туристів з усього світу скрипкою Холмса, його лабораторією, револьвером і десятками предметів, що відсилають до творів Конан Дойла.

За майже 40 років письменник створив чотири романи та 56 оповідань про знаменитого детектива. Саме ці історії заклали основу сучасного детективного жанру — з дедукцією, уважністю до деталей та логічним аналізом.

Образ Холмса досі активно живе в кіно й серіалах. Його грали Бенедикт Камбербетч, Роберт Дауні-молодший, Крістофер Лі та багато інших акторів. А цього року вийшов новий серіал-приквел “Молодий Шерлок”, створений Гаєм Річі.

Як розповідало BitukMedia, різдвяний вечір став днем народження одного з найвідоміших дитячих персонажів у світі. Рівно 100 років тому вперше з’явився Вінні-Пух — ведмедик, який не лише підкорив мільйони дітей, а й назавжди змінив долю цілого лісу в Англії.

18 годин без зупинки: лучанка встановила рекорд України з бурпі (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Вікторія Струсь під час виконання рекорду. Фото - "Суспільне Луцьк"

18-річна лучанка Вікторія Струсь встановила національний рекорд України, виконавши 4831 бурпі за 18 годин. Екстремальне випробування на витривалість стало першим офіційно зафіксованим рекордом у такій категорії серед жінок.

Про це розповідає “Суспільне Луцьк”.

Увесь цей час за станом спортсменки стежили медики, а підтримували її тренерка, рідні, друзі та глядачі. Найважчим, зізнається Вікторія, виявився нічний етап.

“Я дуже рада, що не здалася. Мені пропонували завершити після 13 годин і вже зафіксувати результат, але я вирішила йти до кінця”, — розповіла рекордсменка.

Керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова повідомила, що фіксацію результату проводили онлайн. За її словами, рекорди на витривалість є одними з найскладніших.

Вікторія працювала за чітким графіком: чотири хвилини виконання вправи та дві хвилини відпочинку. За кожен активний відрізок часу вона мала зробити щонайменше 35 бурпі.

Тренерка спортсменки Світлана Міскевич каже, що дівчина вже не вперше випробовує себе на межі можливостей. Раніше Вікторія подолала 70 км у горах за 16 годин, а також виконала норматив майстра спорту України з жиму штанги.

Бурпі – це комплексна вправа, яку включають до програм підготовки американських військових і професійних спортсменів. Вона поєднує присідання, планку, віджимання та стрибок, навантажуючи буквально всі м’язи тіла. 

Під час рекордного марафону були й критичні моменти. Уночі спортсменка відчула сильну втому, а рівень цукру в крові почав падати. “Було дуже важко, але ми відновилися і продовжили далі. Навіть думки здатися не було”, — пригадує тренерка. За словами парамедикині Мирослави Довгань, попри колосальне навантаження, стан Вікторії залишався задовільним.

Мама рекордсменки Наталія Струсь каже, що донька з дитинства звикла доводити справи до кінця. “Вона завжди ставить собі мету і вперто до неї йде”, — говорить жінка.

Під час спортивного марафону також збирали кошти для Збройних сил України. У результаті вдалося зібрати понад 63 тис. гривень.

Як розповідало BitukMedia, харків’янин Сергій Прескорник встановив два нові рекорди України з бурпі.

На Буковині спекли 200-кілограмову “вишиванку”: торт-рекордсмен допоміг зібрати гроші для ЗСУ

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Молодий буковинець

У буковинському селі Мигове до Дня вишиванки влаштували незвичне благодійне дійство — тут представили величезний торт у формі традиційної української сорочки. Десерт із буковинським орнаментом важив понад 200 кг і офіційно став рекордом України.

Про це розповідає видання “Молодий буковинець”

Над солодким проєктом працювали заступник директора місцевого ліцею з виховної роботи Костянтин Фока та кондитерка Катерина Марчук із Берегомета. Як розповів організатор, ідею виношували давно, але реалізувати її вирішили саме зараз — як символ підтримки українських військових.

Над створенням торта команда кондитерів працювала чотири доби. Для десерту використали майже 1200 яєць та пів сотні літрів варення.

Торт присвятили захисникам України та односельчанці Інні Семиген, яка воює ще з 2014 року і пережила полон. “Хотілося створити не просто рекорд, а щось зі змістом — символ підтримки наших героїв”, — пояснив Костянтин Фока.

Гігантська “вишиванка” складалася з кількох коржів та кремових прошарків. Організатори кажуть, що тематичною була не лише зовнішня оздоба: всередині також зробили кольорові переходи, які нагадували візерунок справжньої сорочки.

Під час заходу у ліцеї відбулися благодійний ярмарок, концерт та лотерея. У результаті організаторам вдалося зібрати близько 125 тис. гривень на потреби Збройних сил України. Остаточна сума ще може зрости, адже частину торта продовжували продавати після завершення події.

Рекорд у категоріях “кондитерське мистецтво” та “благодійні заходи” зафіксували офіційно. Через війну представники Національного реєстру рекордів не змогли приїхати особисто, тому підтвердження оформлювали через місцевих уповноважених.

Організатори зізнаються: до останнього хвилювалися, чи вдасться реалізувати настільки масштабний задум. Але врешті все вдалося — і рекорд встановили, і гроші для військових зібрали.

Після презентації торта та встановлення рекорду учні ліцею, вчителі та жителі громади купували його шматочки за донати для 93-го батальйону 107-ї бригади тероборони. Гроші передадуть військовим. Наразі зібрали понад 100 тис. гривень.

Як розповідало BitukMedia, у Лондоні встановили солодкий рекорд Гіннеса. Тут приготували найдовший тірамісу у світі! Ви можете собі уявити десерт завдовжки майже пів кілометра?

Терпіти не може уколи: зооволонтери показали, як рятують оленя Бориса

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Wild Animals Rescue Center

У Центрі порятунку диких тварин Wild Animals Rescue Center розповіли про непросте лікування зіркового оленя Бориса, за якого останнім часом переживають тисячі людей у соцмережах. Як зізнаються волонтери, головна проблема не лише у важкому стані тварини, а й у тому, що Борис категорично ненавидить уколи.

“Варто йому лише побачити шприц — і починається справжня спецоперація з втечею”, — жартують рятувальники.

Раніше працівникам ще вдавалося підійти до оленя непомітно або відволікти його перед процедурами. Але тепер Борис добре розуміє, що означають медичні маніпуляції, і намагається уникати контакту.

Через це частину препаратів ветеринарам доводиться вводити дистанційно за допомогою спеціального обладнання. У центрі наголошують: це робиться не для того, щоб налякати тварину, а навпаки — щоб мінімізувати стрес і зробити лікування безпечнішим як для самого оленя, так і для людей.

За словами волонтерів, сильний стрес для великих диких тварин може бути не менш небезпечним, ніж сама хвороба.

На жаль, стан Бориса залишається тяжким. У нього серйозні проблеми з внутрішніми органами, тому лікування буде довгим і складним. Працівники центру кажуть, що їм ще не раз доведеться шукати “хитрощі” та правильний підхід, аби олень менше нервував під час процедур.

Після лікування Борис певний час поводиться насторожено й дивиться на людей із недовірою. Але волонтери пояснюють: навіть неприємні процедури необхідні, якщо вони дають тварині шанс одужати.

У Wild Animals Rescue Center додають, що робота з дикими тваринами — це не лише милі фото для соцмереж. Насправді це щоденна відповідальність, терпіння та постійний баланс між лікуванням, довірою і безпекою.

Нагадаємо, 14 травня оленю Борису, який двічі потрапив у ДТП, провели складну операцію під наркозом та ампутували ріг.

Наприкінці березня цього року Бориса збила автівка. Водійка втекла з місця аварії, але згодом її знайшли. Суд визнав жінку винною одразу в трьох адміністративних правопорушеннях і позбавив права керування транспортом на рік.

Як розповідало BitukMedia, сова, яку знайшли майже замурованою всередині бетонозмішувача, знову повернулася у дику природу. Цьому передували кілька місяців лікування та незвична операція з пересадки донорського пір’я.

Зуби-пилки і щелепи монстра: палеонтологи відкрили нового суперхижака давніх океанів

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Зображення - Alderon Games

Поки тиранозавр рекс панував на суші, в океані, схоже, існував власний “король жахів”. Вчені заявили про відкриття нового виду гігантського морського хижака, який жив понад 80 мільйонів років тому, мав зуби із зазублинами, як у пилки, і, за словами дослідників, був “злішим за будь-якого мозазавра”, відомого науці.

Про це пише Independent.

Новий вид отримав назву Tylosaurus rex — або скорочено T. rex. Це величезний мозазавр — морська рептилія, яка мешкала у прадавніх океанах на території сучасного північного Техасу.

За оцінками науковців, істота сягала приблизно 13 метрів завдовжки — це майже удвічі більше за найбільших сучасних білих акул.

Назва перекладається як “король тилозаврів” і водночас відсилає до знаменитого Tyrannosaurus rex — “ящера-тирана”, який жив на суші.

Автор дослідження Рон Тикоскі каже, що новий хижак був не лише величезним, а й надзвичайно агресивним.

Фото – Perot Museum of Nature and Science

“Ми знайшли докази насильства всередині цього виду на рівні, якого раніше не бачили серед інших тилозаврів”, — пояснив дослідник.

Вчені досліджували скам’янілості з колекції Американського музею природничої історії та ще понад десяток зразків з інших музеїв. Спочатку їх вважали рештками іншого виду мозазаврів, але новий аналіз показав: це окремий хижак.

Однією з головних відмінностей стали зуби із дрібними зазублинами — така особливість рідко траплялася у мозазаврів. Крім того, знайдені рештки виявилися приблизно на чотири мільйони років “молодшими” за інший схожий вид, до якого їх раніше відносили.

Науковці також звернули увагу на надзвичайно потужні щелепи та м’язи шиї, що робило Tylosaurus rex небезпечним мисливцем.

Особливо вразив дослідників один із черепів, який у музеї прозвали “Чорний лицар”. У нього відсутній кінчик морди та зламана нижня щелепа. Вчені припускають: такі травми могла завдати лише інша особина того ж виду. Це може свідчити про жорстокі сутички між самими хижаками.

Дослідники кажуть, що відкриття змушує переглянути багато старих уявлень про еволюцію мозазаврів. За словами співавторки дослідження Амелії Зітлоу, наука десятиліттями спиралася на застарілі набори даних.

Тепер вчені створили нову масштабну базу скам’янілостей мозазаврів, яка може змінити уявлення про родинні зв’язки цих древніх морських рептилій.

“Ці знахідки змінюють наше розуміння як зовнішності, так і еволюції мозазаврів”, — заявив інший автор дослідження Майкл Полцин. За його словами, Техас виявляється одним із ключових місць у світі для вивчення прадавніх морських екосистем і гігантських океанічних хижаків.

Як розповідало BitukMedia, мільйони років тому територією сучасного Таїланду ходила істота, яка могла без зусиль діставати верхівки дерев і майже нікого не боялася. Її довжина сягала 27 м, а вага — майже 30 тонн. Тепер вчені офіційно представили цього гіганта світові: у Таїланді знайшли найбільшого відомого динозавра Південно-Східної Азії.

“Сорочка полковника УНР”: українські майстрині відтворили сорочку Василя Вишиваного

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Зображення - Вишиваний. Король України/ Facebook

Представник однієї з найвідоміших королівських династій Європи настільки закохався в Україну, що став Василем Вишиваним. А тепер його легендарну сорочку вдалося повернути до життя — за старою архівною світлиною.

Про це розповідає “Українська правда”.

Українські майстрині відтворили вишиванку Вільгельма фон Габсбурга-Лотаринзького — ерцгерцога з династії Габсбургів, полковника легіону Українських січових стрільців та Армії УНР, більш відомого в Україні як Василь Вишиваний.

Відтворення сорочки стало спільною роботою мультидисциплінарного проєкту “Вишиваний. Король України” та тернопільського етнобренду Koza Dereza Manufacture. До роботи також долучилися технологи українсько-австрійського текстильного бренду Rina Podolski, які провели майже етнографічне дослідження, щоб знайти автентичний орнамент.

Зрештою вдалося встановити: візерунок походить з Івано-Франківщини та має характерну для цього регіону кольорову гаму.

До колекції увійшли не лише лляна сорочка з відтвореним орнаментом, а й прикраси та навіть лялька “Василь Вишиваний”.

Нині вишиванки з колекції вже мають голова Дому Габсбургів Карл фон Габсбург, письменник і автор лібрето опери “Вишиваний. Король України” Сергій Жадан, а також кілька австрійських дипломатів, які підтримують Україну.

Тисячу гривень із продажу кожної вишиванки передаватимуть на розвиток мережі просвітницьких просторів “Хартія-Хаб” 2-го корпусу НГУ “Хартія”.

Жіноча і чоловіча версії вишиванки Василя Вишиваного. Фото – Koza Dereza Manufacture

“Приклад Вільгельма фон Габсбурга неймовірно надихає. Уявіть: представник імператорської родини, блискучий військовий та політик настільки закохується в Україну, що робить її своєю долею”, — розповіла ініціаторка та продюсерка проєкту Олександра Саєнко.

За її словами, Василь Вишиваний не лише вивчив українську мову, а й заохочував своїх військових пишатися українським корінням, носити національні кольори та співати українських пісень.

Прізвисько “Вишиваний” Вільгельм Габсбург отримав саме через любов до українських сорочок. Першу вишиванку йому подарував один із побратимів. А ім’я Василь стало українським відповідником його імені Вільгельм. Згодом псевдонім Василь Вишиваний став його політичним і літературним іменем.

Ідея відтворити сорочку народилася під час роботи над оперою “Вишиваний. Король України”. Лібрето до неї написав Сергій Жадан, а музику створила композиторка Алла Загайкевич. Прем’єра опери відбулася у Харківському національному театрі опери та балету імені Лисенка / СХІД OPERA.

Як розповідало BitukMedia, у День вишиванки Дрогобич на Львівщині перетворився на величезну галерею просто неба. У місті офіційно встановили рекорд України з найбільшої кількості автентичних вишитих рушників, представлених на одній локації.

Навіть зачіска не врятує: “Дональда Трампа” можуть принести в жертву (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0

У Бангладеш знайшли, мабуть, найнесподіванішого двійника Дональда Трампа. Рідкісний буйвіл-альбінос із розкішною світлою шерстю вже став зіркою соцмереж і збирає натовпи відвідувачів. Усе через зачіску, яка підозріло нагадує стиль президента США. Щоправда, навіть така схожість навряд чи врятує його від долі, заради якої тварину вирощували.

Про це розповідає EuroNews.

Незвичайний буйвіл живе на фермі неподалік столиці Бангладеш, Дакки. Останніми тижнями тварина збирає натовпи охочих зробити фото або відео з новою зіркою соцмереж.

Тварина важить близько 700 кг і належить фермеру Зії Уддіну Мрідхі. Саме після вірусних роликів у соцмережах до ферми почали масово приїжджати сім’ї, блогери та просто допитливі туристи.

Дехто долає десятки кілометрів, а деякі відвідувачі навіть пливуть човнами із сусідніх районів, аби на власні очі побачити рідкісного буйвола перед святом Курбан-байрам.

Щоб тварина виглядала “по-зірковому”, доглядачі миють її чотири рази на день і ретельно розчісують світлу шерсть під вигнутими рогами.

Втім, популярність має й зворотний бік. Власник ферми каже, що через постійну увагу буйвіл останнім часом схуд і став більш виснаженим. Через це господарі вже почали обмежувати доступ відвідувачів.

Фахівці департаменту тваринництва Бангладеш пояснюють: буйволи-альбіноси трапляються надзвичайно рідко через низький рівень меланіну — пігменту, який відповідає за забарвлення шкіри та шерсті.

Попри статус місцевої знаменитості, майбутнє тварини залишається невизначеним. У Бангладеш готуються до Курбан-байраму — одного з головних мусульманських свят, під час якого традиційно приносять у жертву тварин.

За офіційними оцінками, цього року у країні можуть пожертвувати понад 12 мільйонів тварин.

Власник буйвола зізнається, що прив’язався до свого улюбленця і сумуватиме за ним, але наголошує: релігійна традиція для нього залишається важливою частиною свята.

Раніше BitukMedia розповідало про найвищого у світі водяного буйвола, який має таке ж ім’я, як кіногорила.

“Мамин рушник”: у Дрогобичі створили гігантську вишивану галерею просто неба

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Дрогобицька міська рада/ Facebook

У День вишиванки Дрогобич на Львівщині перетворився на величезну галерею просто неба. У місті офіційно встановили рекорд України з найбільшої кількості автентичних вишитих рушників, представлених на одній локації.

Про рекорд повідомила керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова.

Рекорд зафіксували у межах мистецького проєкту “Мамин рушник”, який організувала Дрогобицька міська рада.

Загалом на експозиції представили 1713 рушників — старовинних і сучасних. Організатори наголошують: серед них не було жодного повтору. Кожен рушник мав свій унікальний орнамент, техніку вишивки та історію.

Фото – Лана Вєтрова/ Facebook

У візерунках переплелися традиційні мотиви Бойківщини, Галичини та інших регіонів України — геометричні символи, рослинні орнаменти й особливі техніки ручної роботи, які передавалися поколіннями.

“Дрогобич сьогодні задав тональність Дня вишиванки. Місто перетворилося на дивовижну вишивану галерею просто неба”, — написала Лана Вєтрова. За її словами, експозиція справляла сильне емоційне враження, адже за кожним рушником — “тисячі годин праці наших матусь та бабусь”.

Організатори назвали проєкт “живою сімейною пам’яттю”, яка створює атмосферу родинного тепла та нагадує про силу українських традицій.

“У цих рушниках — енергетика нашого народу, яка тримає наш дух незламним крізь усю історію”, — зазначила керівниця Національного реєстру рекордів України.

День вишиванки щороку відзначають у третій четвер травня. Це самобутнє міжнародне свято у 2006 році започаткувала студентка Чернівецького національного університету Леся Воронюк. Воно не прив’язане до жодного державного чи релігійного свята і покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу.

Щороку от вже два десятиліття поспіль цього дня мільйони українців одягають вишиванки на роботу, навчання чи просто на прогулянку.

Як розповідало BitukMedia, заслужений майстер народної творчості Степан Бориславський з села Модричі Трускавецької громади потрапив до Книги рекордів України. Чоловік створив понад сотню вишитих полотен на біблійну тематику.

Тисяча людей і гігантська миска гуакамоле: встановили новий гастрорекорд (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Avocado Institute of Mexico

У мексиканському місті Тансітаро відбулося справжнє свято для фанатів авокадо. Під час 13-го щорічного Фестивалю авокадо місцеві жителі приготували найбільшу у світі порцію гуакамоле – майже 6,8 тонни.

Про це розповідає портал UPI.

Рекорд офіційно зафіксували представники Книги рекордів Гіннеса.

До створення величезної миски гуакамоле долучилися понад тисяча фермерів, працівників та мешканців регіону. На те, щоб змішати всі інгредієнти, у них пішло щонайменше дві з половиною години.

Новий рекорд — 6 800 кілограмів — перевершив попереднє досягнення у майже 5 тонн, встановлене у 2022 році в іншому мексиканському місті — Перібані.

Цікаво, що до цього саме Тансітаро вже володів титулом “столиці найбільшого гуакамоле”, але згодом поступився сусідам. Тепер рекорд повернувся назад.

Фото – Michoacán Tourism Ministry

Організатором масштабної акції стала Місцева рада із захисту рослин Тансітаро. Для регіону це не просто гастрономічне шоу, а справжня справа честі: штат Мічоакан вважається головним центром вирощування авокадо в Мексиці.

“Цей момент належить тисячам родин із Мічоакана, чиє життя пов’язане з авокадовими фермами”, — заявив президент Асоціації виробників та експортерів мексиканського авокадо Рауль Е. Мартінес Пулідо. За його словами, рекорд став символом єдності та наполегливої праці людей, які працюють в індустрії — від фермерів до працівників пакувальних центрів.

У Мексиці авокадо давно називають “зеленим золотом”. Країна є одним із найбільших експортерів цього продукту у світі, а лише за останній сезон до США відправили понад 2,5 млрд фунтів мексиканських авокадо.

Гуакамоле — традиційна мексиканська страва з авокадо, яку зазвичай готують із додаванням лайма, помідорів, цибулі, перцю та спецій. Але цього разу рецепт увійшов в історію не через смак, а через масштаби.

Як розповідало BitukMedia, у мексиканському місті Гуадалупе (штат Нуево-Леон) тисячі людей зібралися біля підніжжя гір Сьєрра-Мадре, щоб скуштувати страву небачених масштабів і стати свідками встановлення одразу трьох світових рекордів. Фестиваль La Discada 2025 пригощав гостей рекордною кількістю такос і стравою, приготованою на гігантській пательні завбільшки з двоповерховий автобус.

Кити без кордонів: велетень, який загубився 22 роки тому, перетнув пів планети

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Pacific Whale Foundation

Горбатий кит, якого востаннє бачили біля берегів Бразилії ще у 2003 році, несподівано “сплив” біля Австралії через … 22 роки. Вчені кажуть: це може бути найдовша зафіксована подорож окремого горбатого кита в історії спостережень.

Про це розповідає The Guardian.

Дослідники встановили, що тварина подолала щонайменше 15 100 км — від мілини Аброльюс біля узбережжя бразильського штату Баїя до затоки Герві-Бей у штаті Квінсленд на північному сході Австралії. Про дивовижне відкриття йдеться у новому дослідженні, опублікованому в журналі Royal Society Open Science.

Кита вперше сфотографували у 2003 році у водах Бразилії — одному з головних “пологових будинків” горбатих китів у Південній Атлантиці. А вже у вересні 2025 року його знову зафіксували — цього разу на іншому боці планети, біля Австралії.

“Це надзвичайно — сфотографувати кита, який подолав таку відстань. Такого ще ніколи не траплялося”, — каже співавторка дослідження, аспірантка Університету Ґріффіта Стефані Стек. За її словами, не менш вражає і те, що кита не бачили цілих 22 роки.

Розпізнати мандрівника допоміг сервіс Happywhale. Це міжнародна база фотографій китів, куди науковці та любителі природи завантажують свої знімки. Ідентифікують китів за нижньою частиною хвоста — так званим “флюком”. Його малюнок у кожної особини унікальний, майже як відбитки пальців у людей. “Форма хвоста, чорно-білі візерунки, шрами — усе це дозволяє впізнати конкретного кита”, — пояснює Стек. Платформа використовує алгоритми штучного інтелекту, схожі на технології розпізнавання облич.

Цей кит — не єдиний рекордсмен. Дослідники також згадують іншу самку, яку спочатку сфотографували біля Австралії у 2007 році, а через 12 років — біля узбережжя Бразилії. Відстань між цими точками — понад 14 тис. км.

Втім, науковці наголошують: такі переходи між популяціями трапляються вкрай рідко. Серед понад 19 тис. фотографій китових хвостів, зібраних за понад 40 років, лише два випадки показали подібні “міжконтинентальні” мандрівки.

Як саме кит дістався Австралії — залишається загадкою. Вчені знають лише початкову і кінцеву точки маршруту. Реальна відстань могла бути навіть більшою, адже тварина навряд чи рухалася прямою лінією через океан.

Зазвичай австралійські горбаті кити мігрують між Антарктидою, де харчуються, і районами біля Великого Бар’єрного рифу, де розмножуються. Щороку вони долають приблизно 10 тис. км “туди й назад”.

Науковці вважають, що подібні історії — нагадування про те, наскільки міжнародною має бути охорона океанів. “Ці тварини не знають кордонів. Вони перетинають океани й країни, тому зберігати морські екосистеми потрібно спільно”, — каже Стек.

Дослідники також припускають, що на маршрути китів у майбутньому може впливати зміна клімату. Зокрема, через загрозу скорочення популяцій антарктичного криля — головної їжі горбатих китів.

Як розповідало BitukMedia, самець горбатого кита проплив понад 13 тис. км у пошуку пари. Він перетнув щонайменше три океани і встановив рекорд для свого виду. На своєму шляху велетень знайомився з іншими популяціями китів і, можливо, мав сексуальні зносини. 

1...567...589Page 6 of 589

©Усі права захищено. Копіювання матеріалів сайту лише з дозволу редакції

Рубрики

Видання