Вівторок, 9 Вересня, 2025
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Пошук...
Home Blog Page 2

Вікторія Рощина отримає Oxi Courage Award посмертно

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Вікторія Рощина

Журналістка Вікторія Рощина, вбита в російському полоні, посмертно отримала американську відзнаку Oxi Courage Award. Нею відзначають за відвагу, рішучість і мужність людей, які стали символами боротьби за свободу.

Про це повідомила колишня пані-Посол України у США Оксана Маркарова після візиту до посольства представників фонду The Washington Oxi Day Foundation.

“Рада вітати в Посольстві України в США добрих друзів України – президента та засновника фундації The Washington Oxi Day Foundation Енді Манатоса та її виконавчого директора Майка Манатоса.”Oxi” грецькою означає “ні”. Саме так одним словом у 1940 році відповів народ та уряд Греції на вимогу гітлерівської Німеччини здатися та не чинити опір окупації. У 2011 році в пам’ять про героїзм народу Греції та з метою визнання проявів мужності в сучасному світі і була створена Oxi Day Foundation”, – розповіла Маркарова.

Фундація The Washington Oxi Day Foundation, заснована у 2011 році, щороку відзначає відвагу, рішучість і мужність людей, які стали символами боротьби за свободу.

Серед лауреатів попередніх років – Президент України Володимир Зеленський (2022), організація Save Ukraine, яка рятує викрадених з росії дітей, та співачка й героїня Євромайдану Руслана Лижичко.

Вікторія Рощина стала голосом правди про воєнні злочини росії. Попри смертельні ризики, вона висвітлювала порушення гуманітарного права на окупованих територіях. У серпні Президент Володимир Зеленський відзначив її (посмертно) Орденом Свободи за громадянську мужність, патріотизм, самовіддане відстоювання суверенітету та незалежності Української держави, конституційних прав і свобод людини.

Посольство України у США подякувало Oxi Day Foundation за визнання героїзму української журналістки та можливість нагадати світу про високу ціну свободи, яку платить український народ. “Дякуємо за величезну роботу в США по захисту цінностей свободи і демократії”, – йдеться у зверненні дипломатів.

3 серпня 2023 року журналістка та позаштатна авторка “Української правди” Вікторія Рощина зникла на окупованій території, де працювала над репортажем, нагадує “Українська правда”. У травні 2024-го Росія вперше офіційно визнала її затримання: Міністерство оборони РФ надіслало лист із підтвердженням батькові журналістки.

10 жовтня у Координаційному штабі повідомили, що Вікторія Рощина загинула у російському ув’язненні. У ГУР уточнили, що її мали повернути до України в межах обміну. Офіс генпрокурора заявив: кримінальне провадження щодо зникнення журналістки перекваліфікували у “воєнний злочин, поєднаний з умисним вбивством”.

Росія затягувала повернення тіла журналістки: його вдалося репатріювати лише у лютому 2025 року. 8 серпня з Вікторією попрощалися у Києві.

Як розповідало BitukMedia, Президент Володимир Зеленський разом із першою леді Оленою Зеленською зустрілися з українськими дітьми та вручили їм нову почесну відзнаку – “Майбутнє України”. Цю нагороду отримали діти, які проявили сміливість, небайдужість та високі моральні цінності.

Суші без рибок: Зелений континент забороняє улюблені соєві пляшечки

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - AFP

У Південній Австралії набрала чинності нова заборона на одноразовий пластик. Цього разу зміни стосуються крихітних пляшечок у формі рибок, знайомі багатьом по суші-наборам. Влада визнала їх особливо шкідливими для довкілля: вони часто губляться, потрапляють у каналізацію та океан, де морські мешканці можуть їх сплутати з їжею.

Про це розповідає AP.

Пляшечки-рибки, які вміщують менше 30 мілілітрів соєвого соусу, відтепер заборонені в усьому штаті. Під заборону потрапили також їхні прямокутні “родичі” з кришечками чи ковпачками.

Заступниця прем’єра штату Сьюзан Клоуз пояснила, що дрібні пластикові контейнери практично неможливо переробити: вони занадто малі, аби їх відсортувала техніка на підприємствах. У результаті вони опиняються на сміттєзвалищах або у природі.

Замість “рибок” ресторанам тепер радять використовувати більші пляшки, багаторазові соусники або одноразові пакети й стіки, які вважаються менш шкідливими для довкілля.

Південна Австралія – піонер у боротьбі з пластиком. Цей штат з населенням 1,9 млн став першим в Австралії, який ще у 2009 році заборонив одноразові пластикові пакети. Відтоді перелік заборон постійно розширюється: у 2021 році до нього додали пластикові прибори, трубочки та частину пакування для їжі й кави. Відтепер серед “табу” пластикові палички для кульок, конфеті та ватні палички.

Порушення закону контролює Державне управління з охорони довкілля. Залежно від випадку порушникам можуть винести попередження або притягнути до суду.

Наступною ціллю влади стануть клейкі наліпки на фруктах та овочах, які вказують походження чи бренд продукту. Їхню заборону відклали до 2025 року після протестів виробників. Останні застерігають, що зміни здорожчать постачання й ускладнять транспортування між австралійськими штатами.

Як розповідає Associated Press, у світі дедалі більше країн вводять власні заборони на споживчий пластик. Наприклад, Нова Зеландія першою відмовилася від тонких пакетів для овочів і фруктів у супермаркетах, а в Нігерії з літа 2024 року діє заборона на одноразові вироби.

За даними ООН, щодня у водойми світу потрапляє стільки пластику, скільки вмістили б 2 тисячі сміттєвозів. Близько 85% одноразової тари та пакування зрештою опиняються на смітниках або в природі.

Попри масштабність проблеми, спроби ухвалити глобальний договір щодо скорочення пластикового забруднення зазнали краху в серпні 2025 року. Країни-експортери нафти виступили проти включення обмежень на виробництво пластику в угоду, адже сам матеріал виготовляється з викопного палива.

Як розповідало BitukMedia, під час дайвінг-експедиції на берегах острова Гранд-Терк у Карибському морі стався незвичайний випадок. Дикий дельфін афаліна приніс людям пластиковий пакет. Це був не просто збіг – здається, розумна тварина навмисно нагадала людям про відповідальність за океан.

Великий світ для маленьких улюбленців: чоловік збудував для своїх котів MeowDonald’s (ВІДЕО🔥)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - скрін YouTube

Китайський блогер та інженер Сін Чжілей, відомий своїм проєктом “котячого метро”, презентував нове диво — кафе для домашніх улюбленців MeowDonald’s. Відео з рестораном швидкого харчування для пухнастиків він опублікував на своєму YouTube-каналі Xing’s World.

У “котячому Макдональдсі” все як у справжньому закладі: кілька посадкових місць, кухня, каси, меню та навіть стійка для замовлень. За легендою, керує рестораном персонаж Ронда Макдональд, яка щодня приїздить на роботу на крихітному автомобілі.

Першим відвідувачем став кіт на ім’я Містер Найс. Він дістався до кафе на метро, яке теж побудував Чжілей. Там він замовив мініатюрні бургери й дочекався друга – хом’яка Туту, який приїхав на маленькому байку.

Попри неймовірний рівень деталізації, чимало глядачів у коментарях не вірять, що це реальні конструкції, підозрюючи використання штучного інтелекту. Однак блогер запевняє: усе створено власноруч. Тому він почав частіше показувати процес роботи над своїми винаходами.

Сін Чжілей вже кілька років працює над масштабним проєктом “Котячого міста”, де його улюбленці мають власний банк, супермаркет, кінотеатр і навіть метро. Крім розважальних споруд, інженер також зводить утеплені будиночки для вуличних котів.

Як розповідало BitukMedia, у старості коти стикаються з деменцією так само, як і люди. Нове дослідження показало: мозкові зміни у тварин дивовижно схожі на ті, що відбуваються при хворобі Альцгеймера. Знання про котячу деменцію можуть наблизити до відкриття, на яке людство чекає десятиліттями – дієвих методів лікування одного з найскладніших захворювань ХХІ століття.

Полон не зламав: боєць, фото якого облетіли мережу, одружився

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Олександр Страфун зі своєю коханою Оленою одразу після повернення з полону 14 червня 2025 року та в день одруження 30 серпня 2025 року. Фото - hromadske

Його фото “до” і “після” облетіли соцмережі, а сама історія військового відгукнулася багатьом українцям. 30 серпня 52-річний Олександр Страфун, який повернувся з російського полону лише два місяці тому, офіційно взяв шлюб зі своєю коханою Оленою.

Цю історію розповіли журналісти hromadske.

Ще у червні, коли Олександра звільнили, жінка зізнавалася, що спершу не впізнала його. Чоловік до полону важив 103 кілограми при зрості 187 сантиметрів, а у неволі втратив 50 кілограмів і 7 сантиметрів. Його зігнуло. “Якби ми не говорили телефоном і він не сказав, що вийде зі шпиталю до мене на подвір’я, ніколи б його не впізнала”, – пригадує Олена.

Минуло два місяці. Олександра виписали з лікарні, діагноз туберкульоз не підтвердився. Він поступово відновлюється, набрав вагу й повернув собі почуття гумору. “Він уже не мумія, а мій Саша, який любить жартувати. Полон змінив його, але він залишився собою”, – каже дружина.

Закохані зараз винаймають невелику квартиру на Хрещатику. Щодня виходять на короткі прогулянки містом і обов’язково у кафе, де можна смачно поїсти. “Я постійно прагну нагодувати свого Сашу”, – усміхається Олена.

Історія їхнього кохання пережила роки випробувань. Ще у полоні, з Оленівки, Олександр телефоном освідчився коханій. Там же написав вірш і поклав його на музику. Після повернення купив гітару, щоб зробити музичне освідчення наживо. Пара разом вибрала каблучку для заручин і згодом обручки.

Їхнє весілля відбулося без гостей і пафосу. “Поїхали на розпис удвох. Без маршу Мендельсона, без “гірко”. Коли підписували документи, нареготалися, бо тепер ми обидва — Страфун О. В.”, — розповідає Олена.

Що далі? Олександр подав рапорт на звільнення зі служби. “Досить, навоювався. Ми хочемо купити будиночок, бо поки що ми двоє безхатьків”, — ділиться жінка.

А сам боєць резюмує: “Найстрашніше ми пережили, далі все буде добре”. І додає цитату з фільму Леоніда Бикова: “Будемо жити”.

Фото надані hromadske.

Як розповідало BitukMedia, танкіст влаштував весільну фотосесію з дружиною на Т-64.

Чисті у космосі: інженери створюють пральну машину для астронавтів

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - NASA

Вони підкорюють зірки, живуть у невагомості та навіть п’ють перероблену сечу. Але є одна проста побутова річ, яка досі залишалася недосяжною мрією для кожного астронавта – чистий одяг. Донедавна. Китайські вчені, здається, нарешті знайшли рішення, яке може назавжди змінити побут в космосі – і для цього їм майже не потрібна вода.

Про це розповідає SCMP.

Астронавтам у космосі доводиться звикати до багатьох незручностей, зокрема до відсутності можливості прати одяг. Зазвичай вони носять речі, доки ті не починають неприємно пахнути, а потім відправляють їх у вантажних капсулах, які згоряють в атмосфері Землі.

Дослідники з Китайського центру досліджень та підготовки астронавтів запропонували інноваційне рішення: компактну пральну машину кубічної форми, що важить 12 кг і за розмірами трохи більша за ручну поклажу. Цей пристрій використовує всього 400 мл води за цикл для очищення до 800 грамів одягу.

Вода подається у вигляді ультрадрібного туману за допомогою ультразвукового розпилення. Замість мийних засобів машина використовує ультрафіолетове світло для вироблення озону – потужного дезінфікуючого засобу, який стерилізує одяг, забезпечуючи його свіжість до п’яти разів.

У статті, опублікованій в журналі Chinese Journal of Space Science, вчені зазначили, що їхня система може зменшити вагу одягу, необхідного для місій на китайській космічній станції “Тяньгун” та майбутніх місячних чи марсіанських базах, більш ніж на 60%.

“Для 15-річної місії на станції екіпаж із трьох осіб використає близько 3383 кг одягу”, – йдеться в публікації. “Враховуючи майбутні тривалі перебування на Місяці або польоти на Марс, розробка технології прання на борту стане вирішальною для скорочення величезної кількості одягу, який потрібно відправляти із Землі”.

Дизайн пристрою враховує проблеми, характерні для мікрогравітації, такі як скупчення рідин і мильна стічна вода. Крім того, він розгладжує і стерилізує тканини без використання хімікатів.

Раніше вже були спроби вирішити проблему “брудної білизни” в космосі. У 2017 році компанія Umpqua Research Company представила пральну машину з герметичним барабаном, що працювала на парі та сушила одяг за допомогою мікрохвиль. Однак вона була громіздкою та енергоємною.

У 2021 році компанія Tide тестувала на Міжнародній космічній станції спеціальний пральний засіб та серветки для виведення плям. А у 2023 році компанія Ultrasonic пропонувала використовувати вібрації для прання з мінімальною кількістю води, але їхня розробка не могла повністю усунути бактерії.

Наступним кроком китайських розробників є створення робочого прототипу та підвищення ефективності машини, зокрема збільшення її місткості та подальше скорочення споживання води, що є ключовими завданнями для підтримки тривалих місій з обмеженими можливостями поповнення запасів.

Як розповідало BitukMedia, будинок моди Prada у співпраці з комерційною космічною компанією Axiom Space презентували дизайн нового скафандра AxEMU. Це спорядження розробили для місії NASA Artemis III, яка має на меті повернути людей на Місяць у 2026 році. 

“Король кроксів”: що змусило чоловіка зібрати тисячі пар взуття? (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - doogielish

У Коннектикуті (США) чоловік на прізвисько Croc King встановив новий світовий рекорд. Його колекція кроксів налічує понад 3 569 пар, офіційно зафіксованих Книгою рекордів Гіннеса. Та на цьому він не зупинився – вже зараз має понад 3 800 пар.

Про це розповідає портал UPI.

Дуґі Сандтайгер розповів, що його любов до взуття бренду Crocs почалася ще у 16 років. Дитинство в системі прийомних сімей позбавило його багатьох базових навичок — зокрема, він так і не навчився зав’язувати шнурки. Саме тому взуття без шнурків стало для нього рятівним.

“Є речі, які діти в прийомних сім’ях часто не отримують. Crocs стали моїм виходом. У своєму підлітковому щоденнику я склав список цілей. І з якихось причин туди записав: зібрати 366 пар Crocs. Це була моя перша мета”, — пригадує Сандтайгер.

Колекціонування з часом переросло у справжню пристрасть. У 2023 році його зібрання перевищило 2 000 пар, і саме тоді він подав заявку до Книги рекордів Гіннеса. У листопаді 2024-го офіційний представник зафіксував 3 569 пар, але вже у 2025-му цифра сягнула понад 3 800.

Тепер “Король Crocs” мріє створити власний музей — Crocseum, де кожен зможе побачити його унікальну колекцію.

Фото – doogielish

Crocs — культове зручне взуття, яке часто стає предметом суперечок між тими, хто вважає його символом комфорту, і тими, хто кепкує з його вигляду. А для Дуґі Сандтайгера вони стали не лише способом подолати дитячі комплекси, а й квитком у світову історію рекордів.

Раніше BitukMedia розповідало про чоловіка, який зібрав найбільшу у світі колекцію LEGO-фігурок — понад 11 тисяч.

Мільйон під дверима: у старій хаті знайшли справжній скарб

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Так виглядає руманіт. Фото - wikidata

Десятиліттями він лежав біля дверей старої румунської хати, тримаючи їх від протягів. Але “звичайний камінь” виявився скарбом вартістю понад мільйон євро. Таємниця розкрилася лише після смерті власниці, коли знахідку оцінили науковці.

Про це розповідає Science Alert.

Незвичайна історія почалася багато років тому, коли літня мешканка села Колті на південному сході Румунії знайшла на березі місцевої річки Бузеу камінь теплого, медового відтінку. Жінка принесла його додому і знайшла йому практичне застосування – вона використовувала важкий камінь як стоппер, щоб двері не зачинялися.

Він міг і досі слугувати скромним побутовим предметом, але йому судилась інша доля. Після смерті господині 1991 року її родич, який успадкував будинок, раптом замислився, а чи такий вже простий цей непоказний дверний упор? І вирішив показати знахідку фахівцям.

Виявилося, що це не камінь, а гігантський шматок викопної смоли — бурштину. Його вага становила 3,5 кіг. Цей вид бурштину називають руманітом. Він славиться своїми насиченими червоними відтінками та високо цінується у світі. Але головне, що стопер з Румунії – це один із найбільших цілісних шматків бурштину, будь-коли знайдених у світі.

Шматок бурштину вагою 3,5 кг. Фото – Buzău County Museum

Цікаво, що справжню цінність “каменю” не розпізнали навіть злодії, які одного разу обікрали будинок румунки. Вони пройшли повз непомітний камінь, не підозрюючи, що виносять з дому речі куди меншої вартості.

Його вартість фахівці оцінюють приблизно в 1 млн євро (1,1 млн доларів США), повідомляє El País.

Бурштин утворюється з деревної смоли, яка за десятки мільйонів років перетворюється на твердий мінерал із характерним теплим сяйвом. За даними експертів Краківського історичного музею (Польща), вік знахідки становить від 38 до 70 мільйонів років.

Сьогодні унікальний самородок визнаний національним надбанням Румунії і з 2022 року зберігається у Провінційному музеї Бузеу — у тому самому окрузі, де його знайшли. “Це відкриття має велике значення не лише для науки, а й для культурної спадщини Румунії”, – зазначив директор музею Даніель Костаке.

Незвичайна історія перегукується з подібною пригодою у США, де чоловік десятиліттями притримав двері каменем, що виявився метеоритом вартістю 100 тис. доларів.

Але бурштиновий “камінь” з Колті б’є всі рекорди, адже за таку суму можна купити не один десяток дверних упорів разом з будинками.

Як розповідало BitukMedia, новий вид таргана подарував світу шматок домініканського бурштину. Відкриття зробив почесний професор Університету штату Орегон (США) Джордж Пойнар. І таргану, і його спермі, що знайшли з ним, близько 30 млн років! Це перший подібний випадок – досі останків тарганів разом з їхніми статевими клітинами в бурштині не знаходили.

Cеред білого дня бачили рідкісного білого ківі. Загулявся?

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Tara Swan/ Pūkaha National Wildlife Centre

У Національному центрі дикої природи Пукаха у Новій Зеландії зафільмували рідкісного білого ківі. Птах привернув увагу зоозахисників не лише своїм кольором, а й невластивою для цих нічних птахів поведінкою.

Про це розповідає Іflscience.

Серед білого дня, коли ківі зазвичай ховаються від сторонніх очей, у новозеландському заповіднику камери зафіксували щось неймовірне — рідкісного птаха зі сніжно-білим пір’ям, який поспіхом повертався у свою нору.

Для ківі, що є нічними птахами, така поведінка рідкісна й викликала захоплення користувачів мережі.

Цей ківі відомий як Мапуна. Мапуна належить до виду північний бурий ківі, проте його оперення має унікальне сніжно-біле забарвлення. Це не альбінізм: у птаха немає характерного червоного кольору очей. Фахівці пояснюють таке забарвлення лейкізмом – генетичним станом, що викликає часткову втрату пігменту меланіну.

Така ж особливість була і в його сестри Манукури, яка стала всесвітньо відомою як перший ківі з білим пір’ям, народжений у неволі. Манукура померла у 2020 році, залишившись символом рідкісної краси та вразливості природи.

Ківі — дуже скритні птахи. Вони можуть відкладати до трьох кладок яєць на рік, по одному-два яйця в кожній. Найцікавіше, що саме самці насиджують яйця, і цей процес триває від 74 до 84 днів — одні з найдовших термінів інкубації серед усіх птахів.

Мапауна та його курча більш типового забарвлення. Фото – Tara Swan/Pukaha National Wildlife Centre

Популяція північного бурого ківі віднесена до категорії “Вразливі” за класифікацією Міжнародного союзу охорони природи (IUCN). З початку ХХ століття їхня кількість різко зменшилася через появу на острові хижаків, завезених людьми: тхорів, кішок і собак. Безпорадні перед хижаками, ківі особливо вразливі в дитячому віці.

Щоб врятувати цих птахів, у центрі Пукаха  діє програма Operation Nest Egg. Яйця вилучають з природи та інкубують у спеціально облаштованих безпечних умовах. Коли пташенята досягають достатнього розміру, їх випускають назад у дику природу. За останнє десятиліття таким чином вдалося повернути у природне середовище 131 ківі. 

Відео з білим ківі Мапуною стало ще одним нагадуванням, що навіть у сучасному світі природа здатна дивувати — і що рідкісні види потребують особливої уваги та захисту.

Як розповідало BitukMedia, найменшого представника ківі, який раніше вважався вимерлим, помітили на Південному острові Нової Зеландії. Птаха знайшов рейнджер департаменту охорони природи країни. Рідкісного малого плямистого ківі не зустрічали у дикій природі майже 50 років.

Коти теж хворіють на деменцію. І можуть допомогти відкрити ліки від Альцгеймера

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - papayapet.com

У старості коти стикаються з деменцією так само, як і люди. Нове дослідження показало: мозкові зміни у тварин дивовижно схожі на ті, що відбуваються при хворобі Альцгеймера. Знання про котячу деменцію можуть наблизити до відкриття, на яке людство чекає десятиліттями — дієвих методів лікування одного з найскладніших захворювань ХХІ століття.

Про це розповідає BBC Science Focus.

Коти – не лише пухнасті улюбленці, а й потенційні союзники науки у боротьбі з деменцією. Британські науковці з Единбурзького університету виявили, що в мозку тварин із так званим “синдромом когнітивної дисфункції” накопичуються ті самі білкові відкладення, що й у людей з хворобою Альцгеймера. Йдеться про амілоїдні бляшки, які провокують запалення та руйнування нейронних зв’язків.

“Порівняно з іншими хворобами, у лікуванні Альцгеймера ми досі досягли дуже небагато. А коти можуть стати більш релевантною моделлю, бо у них відбуваються ті самі процеси в мозку, що й у людей”, – пояснює керівник дослідження доктор Роберт Маꥳчан.

Симптоми котячої деменції знайомі багатьом власникам літніх тварин: дезорієнтація, зміни циклу сну й активності, надмірна вокалізація, підвищена потреба в увазі. За даними опитувань, майже половина котів старших 15-ти років демонструє бодай одну з цих ознак.

Нове дослідження на 25 зразках котячих мозків показало: амілоїдні бляшки у тварин із деменцією пов’язані з активізацією імунних клітин мозку, які буквально “пожирають” синапси. Саме їхня втрата, як вважають нейробіологи, лежить в основі провалів пам’яті та поведінкових змін.

Подібність до людей вражає. Люди похилого віку теж накопичують амілоїд у мозку, але лише частина з них хворіє на Альцгеймер. Те саме спостерігається і у котів: білок може бути присутнім без вираженої деменції, але вразливим тваринам він завдає особливої шкоди.

Важливо, що коти старіють природним шляхом, у тих самих умовах, що й люди, — на відміну від мишей, в яких деменцію доводиться штучно викликати генетичними маніпуляціями. Тож дослідники сподіваються, що саме коти допоможуть знайти нові ефективні ліки.

“Деменція – страждання і для тварини, і для їхніх власника. Але дослідження такого типу можуть змінити ситуацію на краще. Це буде перемога і для котів, і для людей”, — зазначає професорка Даніель Ґанн-Мур, експертка з ветеринарної медицини.

Як розповідало BitukMedia, вчені з Женевського університету (Швейцарія) знайшли докази того, що домашні улюбленці допомагають боротися зі старечими когнітивними змінами, зокрема з деменцією. Собаки сприяють поліпшенню пам’яті на короткостроковій та довгостроковій основі, а кішки допомагають зберігати мовну плинність.

Невідомий композитор написав про себе 300 статей у Вікіпедії. Це більше, ніж про COVID-19 чи Ісуса Христа

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Девид Вудард. Фото - Barun H, CC BY-SA 3.0 via Wikimedia Commons

Невідомий широкому загалу композитор прославився не завдяки музиці, а масштабній кампанії з самореклами у Вікіпедії. За допомогою сотень фейкових акаунтів він створив і розширив понад 300 статей про себе різними мовами. Це більше, ніж про пандемію COVID-19 і Христа. Викриття не змусило себе чекати.

Про це пише Wired.

Творчі люди часто прагнуть популярності, але методи для цього обирають різні. Якщо хтось йде шляхом скандальних витівок або плагіату, то американський композитор Девід Вудард вирішив “увічнити” себе у найбільшій онлайн-енциклопедії світу. Як пише видання, він організував одну з наймасштабніших в історії Вікіпедії схем самопіару, що тривала понад десятиліття. Ця тривала спроба покращити репутацію однієї людини була зведена нанівець за лічені тижні.

Редактор під ніком Grnrchst, читаючи у вільний час випадкові статті у Вікіпедії, почав помічати, що ім’я Девіда Вударда з’являється у зовсім несподіваних темах — від німецьких автобанів і бурого пелікана до інструментів на кшталт плоскогубців. Зацікавившись дивною закономірністю, він почав розслідувати і вийшов на цілу мережу з понад 200 фіктивних акаунтів, які вставляли згадки про композитора у 93 статті, не пов’язані з музикою.

До того ж “джерелами” часто ставали самостійно опубліковані матеріали, що прямо порушує правила Вікіпедії. У результаті головна сторінка Вударда розрослася, а його ім’я перекочувало більш ніж у 300 мовних версій енциклопедії. Це більше, ніж мають такі глобальні теми, як Ісус Христос чи пандемія COVID-19.

Проте серед користувачів є і ті, хто виправдовує музиканта. “Можливо, Вудард просто хотів полегшити іноземним фанатам пошук інформації про себе рідною мовою, а адміністратори зробили хибні висновки”, — зазначив один з форумчан сайту новин Slashdot.

Попри це, адміністрація Вікіпедії заблокувала всі підозрілі акаунти й видалила тексти, які визнала рекламою. Сам же 60-річний американський композитор тепер відомий радше не музикою, а скандалом: при пошуку його імені першим спливає саме ця історія з масованою саморекламою.

“Цей випадок – нагадування, що будь-яка стаття у Вікіпедії може стати як інструментом просвітництва, так і зловживання”, — підсумував редактор Grnrchst.

Як розповідало BitukMedia, онлайн-енциклопедії “Вікіпедія” підбила підсумки 2024 року та оприлюднила рейтинг своїх найпопулярніших статей за кількістю переглядів. Цей рейтинг відображає інтереси користувачів, глобальні тренди та ключові події року.

Гігантська сковорода, 13 тисяч такос і три світові рекорди: Мексика увійшла в історію кулінарії (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - carnesramos

У мексиканському місті Гуадалупе (штат Нуево-Леон) тисячі людей зібралися біля підніжжя гір Сьєрра-Мадре, щоб скуштувати страву небачених масштабів і стати свідками встановлення одразу трьох світових рекордів. Фестиваль La Discada 2025 пригощав гостей рекордною кількістю такос і стравою, приготованою на гігантській пательні завбільшки з двоповерховий автобус.

Про це розповідає сайт Книги рекордів Гіннеса.

Організатори приготували 2 509 кг м’ясної “la discada” – традиційної північномексиканської страви з яловичини, свинини, ковбасок, бекону, овочів і пива, обсмажених на смальці. Для цього знадобилася унікальна металева пательня діаметром 7,3 м, яку до рекорду готували 12 днів. Вогонь під нею розпалювали дровами, аби рівномірно просмажити інгредієнти.

Результат – одразу три нові титули Книги рекордів Гіннеса:

  • найбільша сковорода у світі (7,315 м у діаметрі);
  • найбільший стір-фрай (2 509 кг готової страви);
  • найбільша кількість такос, розданих за годину – 13 215 порцій.

Щоб нагодувати відвідувачів, понад 100 студентів-кухарів готували м’ясо, а потім наповнювали ним маленькі тортильї діаметром 10 см. Такос подавали по п’ять штук на тарілці – і майже всі 10 тисяч гостей встигли скуштувати рекордну страву. Решту організатори передали на благодійність у місцеві дитячі будинки й волонтерським організаціям.

Представниця Книги рекордів Сусана Рейес назвала дійство “поєднанням духу громади, культурної гордості, вогню й смаку”.

Фото – carnesramos

Свято не закінчилося після поїдання: на гостей чекали концерти, змагання з сальси, бої луча лібре та традиційні ігри. Аромат м’яса, музика й радість гуртували містян і туристів — і тепер La Discada увійшла в історію як фестиваль, де кулінарія перетворилася на світовий рекорд.

Як розповідало BitukMedia, у місті Чорноморськ до дня міста встановили кулінарний рекорд України. На центральній площі міста зварили більш ніж півтори тонни зеленого борщу, використавши сотню страусиних яєць.

А ще французька сироварня встановила світовий кулінарний рекорд і перевершила неофіційний рекорд свого конкурента зі Швейцарії, приготувавши 2117,5 кг сирного фондю.

Група французьких кухарів побила рекорд Гіннеса, створивши піцу із 1001 сортом сиру. 940 із них були французькими і 61 походить із інших куточків світу.

Науковці виростили “живу” шкіру з волоссям, нервами та судинами: прорив у медицині

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - techexplorist.com

В Австралії створили першу у світі живу модель людської шкіри, яка відтворює майже всі її природні компоненти – від кровоносних судин до волосяних фолікул та нервових закінчень. Відкриття може стати ключем до лікування рідкісних генетичних хвороб, допомогти пацієнтам із опіками та значно вдосконалити пересадку шкіри.

Про це розповідає ABC.

Вчені з Інституту Фрейзера при Університеті Квінсленду успішно виростили те, що вони називають “найпросунутішою у світі моделлю людської шкіри”. Її створили зі стовбурових клітин, і вона містить кровоносні судини, капіляри, імунні клітини, волосяні фолікули та багатошарові тканини.

Розробка тривала шість років. За словами директора інституту, професора Кіараша Хосротеґрані, нові “шкірні органоїди” відкривають двері до зовсім іншого рівня лікування. “Ми думаємо, що це дозволить знайти нові методи терапії для низки рідкісних захворювань, які забирають сили у багатьох родин, де діти тяжко хворіют”, – каже науковець.

Старший науковий співробітник, доктор Аббас Шафії, пояснює: попередні моделі обмежувались лише тонким шаром шкіри й одним типом клітин. Тепер же завдяки судинам та імунним клітинам можна реалістично відтворювати захворювання у лабораторії й тестувати майбутні ліки.

Окрім рідкісних генетичних хвороб, нова модель може допомогти у дослідженні поширених захворювань: псоріазу, атопічного дерматиту та склеродермії. Вчені переконані, що з її допомогою стане зрозуміліше, як саме розвиваються ці стани і що може зупинити їх прогрес.

Особливу надію прорив дає пацієнтам із епідермолізом бульозним (EB) — рідкісним генетичним розладом, який ще називають “метеликовою хворобою”. Це порівняння виникло тому, що шкіра людей надзвичайно крихка – настільки, що навіть незначний дотик чи тертя може спричинити пухирі й рани. Вона нагадує тонкі, ніжні крила метелика, які легко пошкодити.

Професорка регенеративної медицини з Університету Південної Австралії Еллісон Ковін назвала відкриття “корисним трампліном”: “Це дає шанс швидко тестувати нові препарати без необхідності випробовувати їх одразу на пацієнтах. Адже їхня шкіра настільки вразлива, що це було б несправедливо”.

Австралія має один із найвищих у світі рівнів захворюваності на рак шкіри. Щороку понад 3600 мешканців Квінсленду отримують діагноз меланома, а понад 350 тисяч людей лікуються від немеланомних форм раку. Часто їм потрібні пересадки шкіри.

Саме тому вчені вважають прорив перспективним і для хірургії: нові органоїди здатні утворювати нервові закінчення, потові залози й навіть волосся. Це означає, що пересаджена шкіра у майбутньому може бути не лише “заплаткою”, а й живою тканиною, здатною відчувати.

Втім, дослідники визнають: від експериментів у лабораторії до реальної клініки шлях ще довгий. “Це складний процес, і попереду багато роботи, але сам факт, що ми навчилися створювати настільки складну модель шкіри — вже велике досягнення”, — зазначає професорка Ковін.

Як розповідало BitukMedia, інженери із Токійського університету змогли одягнути штучну людську шкіру на обличчя свого робота. Це допоможе досягнути більш реалістичної посмішки та інших мімічних рухів.

Чоловік зібрав найбільшу у світі колекцію LEGO-фігурок — понад 11 тисяч (ВІДЕО)

By
Riabchuk Yuliia
-
0
Фото - Книга рекордів Гіннеса

Почав із пірата у дитинстві, а тепер має 11 803 мініфігурки. Його колекція настільки велика, що вже не вміщується вдома. 41-річний Стівен ван Дейк офіційно став рекордсменом за кількістю зібраних LEGO®-мініфігурок.

Про це розповідає сайт Книги рекордів Гіннеса.

У колекції бельгійця 11 803 унікальні моделі. Це на понад 2 тисячі перевершує попередній рекорд.

Шлях до рекорду почався у 8 років, коли Стівен отримав пірата з пов’язкою на оці та смугастій червоно-чорній сорочці. “Ця фігурка стала однією з тих, що започаткували мою любов до LEGO, – розповідає 41-річний чоловік. – Нещодавно мама знайшла її під час прибирання й віддала мені назад. Чудово мати цей шматочок дитинства знову у своїй колекції”.

Фото – Книга рекордів Гіннеса

Тепер колекція Стівена настільки розрослася, що він не може розмістити її у власному домі. “Колекціонування мініфігурок LEGO — це не лише про кількість. Це радість пошуку нових екземплярів, обмін із іншими фанатами та можливість демонструвати їх у креативний спосіб”, – пояснив він.

У його зібранні — від класичних персонажів до найновіших релізів, а також фігурки з популярних франшиз: “Черепашки-ніндзя”, “Зоряні війни”, “Бетмен” і навіть “Вінні-Пух”. Особливу цінність для колекціонера становлять рідкісні та лімітовані моделі.

Одним із таких скарбів є “класичний джентльмен” – чоловічок LEGO у жилеті з британським прапором під темно-синім костюмом та капелюхом-котелком. “Його можна було отримати лише через жеребкування. Я простояв у черзі шість годин, аби потрапити в новий LEGO-магазин у Лондоні, й мені пощастило виграти одного з 250 примірників”, – похвалився Стівен.

Колекціонер також із захопленням відвідує LEGO-фестивалі та зустрічі з іншими дорослими фанатами LEGO (AFOL). “Це фантастична спільнота, і за останні роки я знайшов багато друзів”, — каже він.

Шанувальники конструктора LEGO знають, що ці маленькі кубики можуть створювати великі історії. Але деякі з них увійшли в світову історію, встановивши неймовірні рекорди.

Додаткові LEGO-рекорди:

Найдовший ланцюг з мініфігурок

Рекорд за найдовшим ланцюгом з мініфігурок LEGO належить американцям Тайлеру Рехту та команді Rye Schools. Їхнє досягнення вражає — ланцюг, збудований з фігурок, мав довжину 69,70 метра!

Найцінніша мініфігурка

Найціннішою фігуркою в історії LEGO вважається золота копія мисливця за головами Боба Фетта з оригінальної трилогії “Зоряні війни”. У 2010 році було випущено лише дві такі фігурки, виготовлені з 14-каратного золота. Вартість кожної становила близько $11 495. Ці унікальні фігурки були розіграні як призи на фестивалях San Diego Comic Con та Celebration V Star Wars.

Найдорожча мініфігурка

Рекорд за найдорожчу фігурку належить Андре Херлі з Нью-Йорка, який у 2014 році придбав платинову маску Avohkii Mask of Light за $15 000. Ця фігурка є частиною вже знятої з виробництва серії LEGO Bionicle і є єдиною у своєму роді.

  • Найвіддаленіша подорож LEGO-фігурок 

    • Три мініфігурки LEGO здійснили неймовірну подорож, подолавши 2,8 мільярда кілометрів! Це стало можливим завдяки космічному зонду NASA Juno, який доставив їх до Юпітера. Фігурки, що зображують бога Юпітера, його дружину Юнону та вченого Галілея, були виготовлені зі спеціального алюмінію, що підходить для використання в космосі.

    Як розповідало BitukMedia, житель США Ерік Джасколка зібрав колекцію, яка налічує понад 25 тисяч речей, пов’язаних з франшизою про “Людей Ікс”. Це приблизно на 10 тис. більше, ніж під час попереднього офіційного підрахунку для Книги рекордів 12 років тому.

    Еврика в реальному часі: вчені зловили момент осяяння “на гарячому”

    By
    Riabchuk Yuliia
    -
    0
    Фото - franz12/ Shutterstock

    Осяяння може бути передбачуваним. Американські науковці з’ясували, що вони виникають не так раптово, як здається, і перед раптовим вирішенням складного завдання у людини змінюється поведінка. Це і видає наближення прориву.

    Про це розповідає Interesting Engineering.

    Моменти, коли в людини народжується несподівана ідея, можна передбачити за характерними рухами та жестами. Такого висновку дійшли дослідники Каліфорнійського університету в Мерседі, які спостерігали за роботою математиків.

    Вчені стежили за шістьма учасниками, які вирішували завдання конкурсу Вільяма Лоуелла Патнема. Це шестигодинне змагання з математики, де зі 120 можливих балів середній результат ледве сягає одиниці. Експеримент проводили в офісах — учасники писали рішення крейдою на дошці, а дослідники фіксували кожну їхню дію.

    За час експерименту команда зафіксувала понад 4600 взаємодій із дошками – записи, жести, стирання та зміну напрямку погляду. Особливу увагу звертали на моменти, коли учасники вигукували “Ага, зрозумів!”. Як і в легенді про Архимеда, такі інсайти супроводжувалися різкими рухами та емоційними реакціями — щоправда, менш драматичними.

    Ключове відкриття: ще за дві хвилини до осяяння поведінка ставала менш передбачуваною. Рівень цієї “непередбачуваності” різко зростав, сягав піку приблизно через хвилину після інсайту, а потім повертався до норми. Це, на думку вчених, і є ознакою креативного мислення, коли знайомі ідеї починають поєднуватися у нові комбінації.

    Дослідники використали інструменти з теорії інформації, статистичної фізики та навіть екології. Вони порівняли момент раптового інсайту з “критичними переходами” у складних системах – від клімату й екосистем до психічного здоров’я.

    “Це відкриття стало можливим лише завдяки тому, що ми поєднали ідеї з дуже різних дисциплін — від екології й фізики до психології творчості”, – пояснює співавтор дослідження Тайлер Маргетіс.

    Хоча дослідження було зосереджене на математиках, вчені вважають: ті ж патерни можна побачити й у інших сферах — у хіміка, який креслить формули, у дизайнера за прототипами чи у художника, який шукає нову форму.

    Чому ж перед проривом зростає непередбачуваність? Причин може бути кілька: від фрустрації через відсутність прогресу до навмисного експериментування з новими шляхами. А можливо, йдеться про тимчасову “дестабілізацію” роботи мозку, що зрештою веде до нового відкриття.

    Головний висновок: уважно спостерігаючи за тим, як люди жестами, рухами чи записами проходять крізь ідеї, науковці вже сьогодні можуть передбачити наближення моменту “Еврика”.

    Як розповідало BitukMedia, нейробіологи з Національного університету Сінгапуру та Китайського університету Гонконгу розробили процес, здатний генерувати відео зі сканів мозку. Для цього використовується фМРТ та розроблена вченими система розпізнавання образів за активністю мозку. Цей комплекс підходить для перетворення снів людини на відео.

    Метеорит проти дрімоти: історія Енн Ходжес, єдиної людини у світі, в яку влучив космічний камінь

    By
    Riabchuk Yuliia
    -
    0
    Зображення - tuscaloosanews.com, Jay Leviton/The LIFE Images Collection via Getty Images/Getty Images

    Люди бояться авіакатастроф, блискавок і ядерних ракет, але шанс стати мішенню для метеорита здається фантастично малим. І все ж це сталося. За всю історію спостережень NASA задокументувало лише один випадок, коли людина пережила падіння на неї космічного каменя.

    Історію американки Енн Ходжес розповіло видання IFLScience.

    30 листопада 1953 року вона мирно дрімала на дивані у своєму будинку в містечку Оук-Гроув поблизу Сілекауги, штат Алабама. Раптом метеорит розміром з грейпфрут пробив дах, відскочив від дерев’яного радіоприймача й ударив жінку у стегно. Замість смертельної травми – лише величезний синець.

    Того ж дня місцеві мешканці бачили в небі яскраву вогняну кулю. За часів “холодної війни” (нагадаємо, йдеться про 1953 рік) більшість подумала, що це радянська ракета чи літак. Та насправді американці стали свідками космічного дива, яке згодом задокументувало NASA. Це – слід від падіння метеорита.

    Щороку мільйони уламків із космосу входять в атмосферу Землі, але майже всі згорають. Лише близько 10 тисяч досягають земної поверхні. Ймовірність, що один із них влучить у людину, практично нульова. “У вас більше шансів одночасно потрапити під торнадо, блискавку та ураган”, – казав астроном Майкл Рейнольдс у коментарі National Geographic у 2013 році.

    Виявилося, що метеорит розколовся на дві частини. Один уламок пізніше знайшов фермер Джуліус Кемпіс Маккінні. Йому пощастило: він продав знахідку адвокату, який викупив її для Смітсонівського інституту у Вашингтоні.

    А ось камінь Енн Ходжес став приводом для суперечок. “У мене таке відчуття, ніби метеорит мій. Я думаю, що Бог призначив його для мене”, – казала жінка.

    Свої права на космічний камінь пред’являла орендодавиця будинку. Хоча закон був на її боці, згодом вона погодилась продати камінь Енн за 500 доларів. Але у власності потерпілої він був недовго – після тиску преси й армії жінка разом з чоловіком передали камінь у музей природної історії Алабами, де він зберігається досі.

    Історія Енн Ходжес унікальна, але не єдина в переказах.

    • У 1992 році в Уганді хлопчика нібито вдарив метеорит по голові, але NASA цього не підтвердило.
    • Ще драматичніший випадок описано в османських документах 1888 року: у Курдистані метеорит вбив одного чоловіка й паралізував іншого.
    • У 2016 році в Індії повідомляли про смерть від падіння небесного каменя, проте NASA засумнівалася у правдивості історії.

    Для науки інцидент з Енн Ходжес став доказом -космос ближчий і непередбачуваніший, ніж здається. Для людей – нагадуванням, що доля може втрутитися у найбуденніший момент, навіть під час післяобіднього сну.

    Як розповідало BitukMedia, експерти встановили вік крихітного метеорита, який пробив дах будинку у передмісті Атланти (США) у червні. Він виявився на 20 млн років старшим за Землю. Тепер новий небесний “прибулець” має офіційне ім’я – метеорит МакДонаф. Подібні знахідки – це не тільки наука, а й підготовка до можливих загроз, – наголошує вчений.

    123...521Page 2 of 521

    ©Усі права захищено. Копіювання матеріалів сайту лише з дозволу редакції

    Рубрики

    Видання