П’ятниця, 26 Грудня, 2025
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 18

ШІ допоможе обрати ідеальний авокадо: кінець добі “кам’яних” і перестиглих плодів?

0
Фото - Jake Sternquist

Більше ніяких розчарувань на кухні: нова програма на базі штучного інтелекту (ШІ) вміє визначати стиглість авокадо просто за звичайним фото на iPhone. Її творці обіцяють — жодної “каменюки” під ножем і жодного зіпсованого овочу у смітнику.

Про це розповідає Popsci.

Дослідники з Університету штату Орегон (OSU) створили програму, яка за допомогою машинного навчання оцінює якість і стиглість авокадо без жодного розрізу чи натискання.

Алгоритм аналізує візуальні деталі з понад 1 400 знімків, зроблених на iPhone, і з точністю до 92% визначає твердість плоду, а з точністю 84% — його свіжість.

На відміну від старіших методів, які вимагали складних ручних налаштувань, нова модель використовує глибинне навчання. Вона “бачить” не лише форму, а й текстуру та навіть просторові патерни на поверхні плоду. “Так ми навчили ШІ автоматично вловлювати ширший спектр інформації — від структури шкірки до найменших змін кольору, — пояснює співавторка дослідження Луяо Ма. — Це зробило оцінку стиглості значно точнішою й надійнішою”.

Авокадо — не лише улюблений суперфуд, а й один із найзатратніших для природи. Для його вирощування потрібно в рази більше води й добрив, ніж для бананів або яблук. Один плід залишає приблизно вдвічі більший вуглецевий слід, ніж банан, і у п’ять разів — ніж яблуко.

Фото – DEPOSIT PHOTOS

До цього додається ще й гора харчових відходів: більшість покупців відкидають перестиглі фрукти, не знаючи, що ті ще цілком придатні до споживання.

“Якщо брати фрукти, авокадо найчастіше викидають через перезрілість. Ми хотіли створити інструмент, який допоможе і споживачам, і продавцям приймати розумні рішення — коли саме використовувати чи продавати плід”, — додає Ма.

Вчені переконані, що технологія працюватиме не лише у лабораторії. Її можна буде використовувати просто у смартфоні, щоб обирати найкращі авокадо в магазині або вдома. Водночас інструмент може допомогти і великим постачальникам — для сортування плодів за ступенем стиглості перед відправленням у торговельні мережі.

“Більш стиглі авокадо можна буде надсилати до ближчих магазинів, а твердіші — транспортувати далі. Це скоротить втрати під час перевезення”, — зазначають автори розробки.

“Авокадо — лише старт. Таку технологію можна застосувати для будь-яких фруктів чи овочів, щоб скоротити харчові відходи і допомогти людям робити кращий вибір”, – каже Луяо Ма.

До речі, зізнається дослідниця, вибір саме авокадо був не лише науковим, а й особистим: вона — віддана фанатка авокадо-тостів.

Науковий факт дня від BitukMedia:

🥑 Авокадо — це фрукт, а не овоч! Так-так, попри те, що ми додаємо його в салати й тости, ботаніки вважають авокадо односім’яною ягодою.

Чому? Бо росте на дереві, має м’якоть і кісточку всередині — усе як у персика чи манго. А от овочами вважають їстівні частини рослин — стебла, коріння або листя (як морква чи салат). Тож коли наступного разу намащуватимеш тост із авокадо — знай: ти їси фрукт!

Як розповідало BitukMedia, найбільша мережа британських супермаркетів Tesco почала робити лазерні гравіювання на шкірці авокадо, які надходять у продаж. Таким чином хочуть зменшити кількість наліпок зі штрихкодом та упаковок і, як наслідок, кількість пластикових відходів.

Вдарився ногою — і опинився між життям та смертю. Як медики врятували 10-річного Андрійка з Житомирщини

0
Фото - МОЗ України

Звичайна дитяча прогулянка ледь не закінчилася трагедією. 10-річний Андрійко з Коростеня впав і забив ногу, а вже за кілька днів опинився в реанімації на межі життя і смерті. Майже два місяці за життя хлопчика боролися лікарі з трьох міст — Коростеня, Житомира та Києва.

Про це повідомили в Міністерстві охорони здоров’я.

І врятували його завдяки новітнім технологіям і спільній роботі медичних команд.

Те, що почалося як звичайний забій, спричинило важкі ускладнення, сепсис і двобічне ураження легень. Під час прогулянки з друзями Андрійко невдало впав і вдарився ногою. Спершу не зважив, але вже наступного дня біль посилився, а згодом — з’явився навіть у грудях.

Місцеві лікарі оглянули хлопчика, та його стан швидко погіршувався. Стало важко дихати. Дитину терміново перевезли до Житомирської обласної дитячої лікарні, де її підключили до апарата штучної вентиляції легень.

Діагноз шокував навіть медиків. Лікарі виявили: у хлопчика — важке двобічне ураження легень на тлі остеомієліту (запалення кістки), що виник через травму. Запалення поширилось по всьому організму, спричинивши сепсис і гострий респіраторний дистрес-синдром — стан, коли легені перестають постачати кисень до крові.

Навіть апарат ШВЛ вже не справлявся. Тоді житомирські медики викликали на допомогу колег із Києва — виїзну бригаду ЕКМО з Національної дитячої спеціалізованої лікарні “Охматдит”.

“Дитина була у вкрай тяжкому стані, легені не справлялися. Єдиним шансом стабілізувати стан і врятувати життя було підключення до апарата екстракорпоральної мембранної терапії — ЕКМО”, — пояснив завідувач профільного відділення “Охматдиту” Станіслав Школьний. Цей апарат тимчасово бере на себе функції легень або серця, дозволяючи організму відновитися. Саме це дало шанс Андрійкові.

У реанімації “Охматдиту” хлопчик перебував на ЕКМО два тижні. Легені поступово відновлювались, і медики почали ранню реабілітацію. Згодом Андрійко почав дихати самостійно.

Після стабілізації його перевели до відділення гнійної хірургії, де провели ще дві операції: пункцію й санацію кульшового суглоба та дренування інфікованої гематоми стегна. Потім — курс лікування й реабілітації.

Фото – Міністерство охорони здоров’я України

Сьогодні Андрійко знову вдома. Хлопчик поступово відновлюється після важкої хвороби й мріє повернутися до активного життя. Його рятівники — медики з Коростеня, Житомира й Києва — кажуть: цей випадок довів, наскільки важливо не ігнорувати навіть, здавалось би, незначні травми.

Як розповідало BitukMedia, звичайне купання в озері закінчилося для 17-річної Анастасії з Тернополя боротьбою за життя. Після того, як дівчина випадково ковтнула воду, її організм уразила смертельно небезпечна бактерія — лептоспіра. У поєднанні з двома вірусними інфекціями це спричинило критичне ураження печінки.

Життя в тосканському стилі: як Італія відроджує свою середньовічну глибинку

0
Фото - Comune di Radicondoli

Містечко Радікондолі у серці Тоскани — це ніби листівка, що ожила: пагорби, виноградники, кам’яні вулички. Але за цією ідилією ховається чимала проблема — люди звідси тікають. Щоб урятувати поселення від зникнення, влада вирішила вдатися до радикального кроку: платити тим, хто сюди переїде. Чи зможуть гроші повернути життя у середньовічну Італію?

Про це розповідає CNN.

До 20 тис. євро (приблизно 23 тис. доларів) готове заплатити італійське містечко Радікондолі, розташоване серед мальовничих тосканських пагорбів неподалік Сієни, кожному, хто вирішить оселитися тут. Ще 6 тис. євро місцева влада компенсує на побутові витрати — опалення або транспорт.

Поселення, яке колись налічувало понад 3 тис. мешканців, зменшилось до 966. Із 450 будинків приблизно сотня стоять пустками. Тому у 2023 році мер Франческо Гуаргуаліні запустив програму “житлового відродження”, щоб повернути сюди життя.

“Ми не продаємо будинки за один євро, як це роблять в інших регіонах Італії. Наші оселі мають реальну цінність. Але ми готові допомогти тим, хто хоче тут жити — створювати громаду, а не просто інвестувати в нерухомість”, – пояснює мер.

Отож, як працює програма. У 2025 році Радікондолі розширило умови: тепер компенсацію можуть отримати не лише покупці, а й орендарі. Місцева рада готова оплатити половину оренди житла протягом перших двох років.

Бюджет програми цього року — понад 400 тис. євро. Вона охоплює також стипендії для студентів, компенсацію вартості громадського транспорту й навіть підтримку тих, хто встановлює “зелену” енергетику. Щоб отримати бонус, треба прожити в селі не менше 10 років, якщо купуєте будинок, або 4 роки, якщо орендуєте.

У центрі Радікондолі продаються невеликі квартири на одну-дві спальні, з автентичними балками й кам’яними стінами. На околицях — старовинні фермерські садиби серед оливкових гаїв і виноградників.

Ціни – від 50 тис. євро за невелике помешкання до 100 тис. і більше за просторі садиби. Частину можна купити фактично за 30–35 тисяч доларів, якщо використати повний грант. Для орендарів ситуація ще приємніша: замість стандартних 400 євро на місяць платитимуть лише 200.

За два роки дії програми Радікондолі вже продало 23 будинки й прийняло близько 60 нових жителів — здебільшого італійців, але є й кілька бельгійців. “Ми хочемо збільшити населення хоча б до тисячі осіб”, – каже мер.

Особливо вітають тих, хто планує перетворити старі будинки на туристичні садиби чи еко-хостели. Для таких передбачено додаткові кредити та гранти на ремонт.

Радікондолі знаходиться лише за 40 хвилин від Сієни і трохи більше години – від Флоренції. Попри спокійний ритм, воно має всі принади регіону: вино, оливкову олію, локальні делікатеси.

Всі фото – Comune di Radicondoli

Тут діють ремісничі майстерні, музеї, проводяться фольклорні фестивалі, кінні тури, веломаршрути й гастрономічні свята. А ще село забезпечується геотермальною енергією і навіть отримує за це роялті від національної енергокомпанії.

“Наше містечко зелене, безпечне і багате на енергію життя, — каже Гуаргуаліні. — Ми не хочемо, щоб Радікондолі стало музеєм. Ми хочемо, щоб тут знову сміялися діти, щоб відкривалися кав’ярні, щоб дим здіймався із коминів”.

Чи повернуть гроші італійським селам молодість — питання відкрите. Але для тих, хто мріє про життя серед тосканських пагорбів, це — шанс, який буває раз у житті, пише видання.

Як розповідало BitukMedia, в Іспанії за ціною квартири в Барселоні продають село Сальто-де-Кастро. Тут 44 будинки, хостел, бар та навіть басейн. От тільки населений пункт стоїть пусткою з 1989 року.

Оскар у світі підручників: українська “Хімія” визнана однією з найкращих в Європі

0
Фото - Видавництво "Ранок"

Український підручник, створений під час війни, підкорив журі найпрестижнішої освітньої премії Європи. 15 жовтня 2025 року на Франкфуртському книжковому ярмарку оголосили переможців премії Best European Learning Materials Award (BELMA). “Хімія. 7 клас” видавництва “Ранок” здобула срібло.

Про це розповідає сайт видавництва.

Український підручник “Хімія” для 7 класу, виданий харківським видавництвом “Ранок”, здобув срібну нагороду, ставши одним із найкращих навчальних видань Європи серед 42 номінантів із 23 країн.

У своїй категорії підручник конкурував із навчальними матеріалами провідних видавництв Данії, Норвегії, Німеччини, Іспанії, Італії, Польщі, Сербії, Португалії, Литви, Швеції та навіть Фарерських островів.

Це друга поспіль перемога для українського “Ранку”: торік їхній підручник з німецької мови для 2 класу отримав золото BELMA.

Цьогоріч премія відзначає 15-річчя, і на церемонії у Франкфурті відзнаки вручали у чотирьох категоріях — від матеріалів для дошкільнят до підручників для студентів.

Журі BELMA, до складу якого входять вісім міжнародних експертів з освіти та видавничої справи, високо оцінили роботу українських авторів Олексія Григоровича (кандидата хімічних наук, відмінника освіти України) та Олександра Недоруба.

Підручник і повний навчальний комплект (зошит, методичний посібник і цифровий додаток із відео та тестами) вирізняються:

  • Чіткою логікою і структурою — відповідає українській навчальній програмі, веде учня “крок за кроком”;
  • Практичністю — містить дослідницькі завдання, STEM-проєкти та експерименти з підручних матеріалів;
  • Інноваційністю — знання подано через діалоги юних хіміків, що створює ефект живого навчання;
  • Сучасною візуалізацією — інфографіки й ілюстрації дають змогу “побачити” хімію навіть у школах без лабораторій;
  • Мультимедійною підтримкою — інтерактивні завдання доступні на платформі iZZi;
  • Комплексністю — особливо сильний методичний посібник для вчителів із планами уроків і порадами.

“Видання поєднує традиційні та сучасні методи навчання. Завдяки простим поясненням хімічних явищ, яскравим інфографікам та цікавим дослідам, він допомагає учням зрозуміти й застосовувати знання у реальних життєвих ситуаціях. Потрапляння цього підручника до короткого списку — вагоме визнання якості та інноваційності роботи команди”, — наголосила голова журі BELMA Діана Калі.

Отримуючи нагороду, генеральний директор видавництва Віктор Круглов подякував експертам і наголосив, що цей успіх — результат роботи в екстремальних умовах війни. “Ця нагорода — символ стійкості українських педагогів. Ми хотіли зробити підручник живим і зрозумілим, навіть попри тривоги й нестабільність. Радію, що хімія з України звучить у міжнародному просторі”, – заявив він.

Автор підручника Олексій Григорович додав: “Радію, що український підручник з хімії звучить у міжнародному просторі. Під час війни працювати доводилося в умовах постійних тривог і нестабільності. Проте саме це надихало нас зробити підручник якомога кращим — як символ стійкості й розвитку української освіти”.

Як зазначають у видавництві, українські автори зробили хімію “живою” — через діалоги двох юних хіміків, які ставлять запитання, сперечаються, експериментують. Кожен розділ має дослідницькі завдання та STEM-проєкти — від побутових експериментів до екологічних і мистецьких. Матеріал подано на прикладах із життя — від косметики й харчів до енергетики та екології, що робить предмет близьким і зрозумілим кожному школяру.

Best European Learning Materials Award (BELMA) — одна з найпрестижніших освітніх нагород Європи, започаткована у 2009 році. За престижністю ця нагорода прирівнюється до Пулітцерівської премії в журналістиці, Букерівської — в літературі та Оскара в кіномистецтві.

У 2025 році на конкурс подали 68 підручників із 33 європейських видавництв — від абеток до навчальних ігор. Організаторами є European Educational Publishers Group, Франкфуртський книжковий ярмарок та IARTEM— Міжнародна асоціація досліджень підручників і освітніх медіа.

Перемога у BELMA-2025 є черговим доказом високого рівня української освіти та видавничої справи. Діана Калі це підкреслила:

“Українська освіта поступово інтегрується у європейський освітній простір, все більше відповідає нашим стандартам. Тож спільнота педагогів та видавців України може пишатися власним рівнем та здобутками”, – підкреслила Діана Калі.

Як розповідало BitukMedia, вчитель з Дніпра створив альтернативний підручник з історії України для п’ятикласників.

У Львові вперше на заході України видалили тромби з легеневої артерії без операції

0
Фото - Перше медичне об'єднання Львова

Вперше в західних областях України пацієнту видалили тромби з легеневої артерії без відкритої операції. Новий метод, який називається ендоваскулярна тромбаспірація, застосували у Лікарні Святого Пантелеймона Першого медоб’єднання Львова. І саме він врятував життя 70-річному львів’янину.

Про це повідомили у соцмережах медоб’єднання.

Пацієнт – пан Тарас, колишній спортсмен, який після інсульту знову повернувся до активного життя. Нещодавно чоловік відчув раптову задишку. “Я бігав, займався спортивною ходьбою — по кілька кілометрів щодня. Аж раптом два тижні тому почав задихатися. Не міг зрозуміти, що сталося”, — згадує він.

Сімейна лікарка запідозрила тромбоемболію легеневої артерії (ТЕЛА) – закупорку судин легень тромбами, яка часто призводить до миттєвої смерті.
Швидка доправила пацієнта до Лікарні Святого Пантелеймона, де комп’ютерна томографія підтвердила небезпечний діагноз. “У пана Тараса був блискавичний розвиток патології, що у багатьох випадках закінчується смертю за лічені хвилини”, – кажуть у лікарні.

Єдиним шансом на порятунок стало ендоваскулярне втручання — через судину під контролем рентгену. Команда інтервенційних кардіологів, анестезіологів і реаніматологів виконала тромбаспірацію. Це сучасне малоінвазивне втручання, яке дозволяє механічно видалити тромб без відкритої операції. Цей метод лікарі Першого медичного об’єднання Львова опанували під час міжнародного конгресу інтервенційних радіологів у Барселоні і застосовували вперше.

“Перше, що я запитав під час операції: “А чи буду я жити?” Лікарі відповіли: “Будете!” І вже на столі я відчув неймовірне полегшення — вперше за багато днів вдихнув на повні груди. Мене буквально дістали з того світу”, — каже пан Тарас.

Через кілька днів після процедури чоловіка виписали додому — без жодних скарг. І він уже планує повернутися до занять спортом.

Фото – Перше медичне об’єднання Львова

Тим часом у Львові, крім пана Тараса, є вже другий рятований методом тромбаспірації пацієнт. Ним став військовий із мінно-вибуховою травмою, в якого тромбоемболія виникла просто під час лікування у відділенні. Тож потрібну допомогу він отримав миттєво.

“Це перші успішні тромбаспірації при ТЕЛА, виконані у нашому медоб’єднанні. Ми довели, що Львів має не лише серце, яке допомагає, але й серця, які рятують”, — наголошує завідувач відділення кардіології та реперфузійної терапії Центру серця та судин Лікарні Святого Пантелеймона Василь Процько.

Як розповідало BitukMedia, львівські хірурги врятували 63-річного азербайджанця від ампутації ноги.

Збирався рибалити і знайшов “середньовічний джекпот”: як натрапити на скарб

0
Фото - The Stockholm County Administrative Board

Шукав наживку для риболовлі, а натрапив на скарб, який здивував навіть археологів. Просто на дачі неподалік Стокгольма чоловік випадково викопав мідний казан із десятками тисяч срібних монет, перлів і прикрас, захованих ще за часів, коли самої столиці Швеції… ще не існувало. Хто і чому закопав це багатство понад 800 років тому?

Про це розповідає Live Science.

На околиці Стокгольма — справжня сенсація. Чоловік, який просто копав землю у пошуках дощових черв’яків для риболовлі, натрапив на один із найбільших середньовічних скарбів у Швеції.

У ґрунті біля його літнього будиночка зберігались до 20 тис. срібних монет, перемішаних із перлами, кулонами та срібними перснями. Усе це колись зберігалося в мідному казані, який за століття майже повністю зруйнувався.

“Це, ймовірно, один із найбільших срібних скарбів раннього Середньовіччя, знайдених у Швеції”, – радіє Софія Андерссон, антикварка Стокгольмської адміністративної ради.

Попередній аналіз показав, що більшість монет датуються XII століттям, часом правління короля Кнута Ерікссона (1173–1195). Частину монет прикрашає напис KANUTUS — ім’я короля латиною.

Серед знахідок і справжні артефакти: так звані “єпископські монети”, карбовані не монархом, а впливовими церковними діячами. На них зображено єпископа з посохом — символом духовної влади.

Фото – The Stockholm County Administrative Board

“Це унікальна знахідка — у нас немає жодного іншого середньовічного скарбу, знайденого у межах сучасного Стокгольма. І він, схоже, ще й гігантський!”, — розповіла лін Аннербек, директорка Музею Середньовіччя.

Цікаво, що на момент, коли ці монети карбувалися, Стокгольм ще не існував. Його офіційне заснування відбулося лише у 1252 році.

Історики припускають, що скарб заховали у буремний період кінця XII століття, коли шведи почали освоювати землі Фінляндії. “Це були неспокійні часи, і багато людей ховали своє майно, щоб зберегти його для родини”, — пояснює Аннербек. — “Те, що серед срібла є перли й прикраси, свідчить: це був не просто запас грошей, а чиясь родинна скриня з багатством”.

Тепер скарб досліджують археологи, а про знахідку офіційно повідомили Національну раду спадщини Швеції. Відповідно до закону, держава може викупити скарб у того, хто її знайшов, за винагороду.

Як розповідало BitukMedia, біля берегів Колумбії знайшли скарби корабля, що затонув понад 300 років тому. Вони належать іспанському галеону “Сан-Хосе”. Судно перевозило до 200 тонн золота, срібла та обробленого дорогоцінного каміння. Колумбія мріє перетворити знахідку на музей, але Іспанія вже висуває свої претензії.

Доведеться потіснитися: до “Вернадського” повертаються “аборигени” 🐧

0
Фото - Зоя Швидка/ НАНЦ

Українські полярники радіють товариству. До “Вернадського” повертаються субантарктичні пінгвіни. На острові Галіндез, де розташована станція, їх уже майже 7 тисяч!

Про це НАНЦ розповідає на своїй сторінці у Facebook.

Пінгвіни збираються тут на шлюбний сезон, що триває з антарктичної весни до осені.

“Перші великі групи почали приходити ще в серпні, але коли нас “запаковувало” льодом, то острів порожнів. У вересні присутність пінгвінів була більшою, їхня кількість сягала 5,5 тисяч, однак двічі за місяць вони знову зникали. А от жовтневі обліки свідчать про стабільну наявність цих птахів на Галіндезі. Навіть коли велика частина йде в океан харчуватися – все одно багато лишається на острові. Тож нарешті можемо говорити про повернення”, — зазначила біологиня 30-ї експедиції Зоя Швидка.

За її словами, близько 4 тис. пінгвінів скупчились на дальньому кінці Галіндеза, а ще до 3 тис. розмістилися вузькою смугою вздовж берега від миса Пінгвін-Пойнт аж до будівлі станції. Полярники нагадують, що площа острова приблизно 1 км кв.

Пінгвінам є чим зайнятися на острові. Зараз вони паруються та будують гнізда там, де це вже можливо. За найкращі місця та камінці, звичайно, точаться бійки, – пишуть в НАНЦ.

Всі фото – Зоя Швидка

“Частина гнізд ще під снігом, і їхні власники смішно так дзьобом обскубують сніг довкола в пошуках камінців”, — ділиться Зоя Швидка.

Вже невдовзі пінгвіни відкладатимуть яйця та виводитимуть малят. Українські зимівники обіцяють ділитися своїми спостереженнями і підрахунками з українцями.

Як розповідало BitukMedia, на початку жовтня під час морського виходу біологи 30-ї антарктичної експедиції помітили на крижині… імператорського пінгвіна. Такі гості відвідують острів Галіндез вкрай рідко.

Таких не їдять! Океан подарував світу найрідкіснішого лобстера. Навіть двох

0
Фото - Northeastern University’s Marine Science Center

Помаранчева, чорна й крапчаста, мов триколірна черепахова кішка, — ця лобстерка чимось нагадує гелловінський ліхтар. Її звуть Джекі, і вона – одна на тридцять мільйонів! Невже її рідкісне забарвлення – просто везіння?

Про це розповідає портал UPI.

Нову мешканку Морського наукового центру Північно-Східного університету (Northeastern University) у Наганті (США) назвали Джекі — скорочено від Jack O’Lantern (“Джекі-ліхтар”). Її унікальне забарвлення — суміш яскравого помаранчевого, чорного, жовтого та навіть синього біля суглобів.

За словами координаторки освітніх програм Сьєрри Муньйос, це справжня природна загадка: таке поєднання пігментів трапляється в однієї з 30 мільйонів особин!

“Одного дня рибалка Майк Тафтс із Глостера надіслав мені фото цієї дивовижної каліко і запитав, чи є у нас місце для ще однієї рідкісної красуні. Я відповіла: “Авжеж!” – розповідає Муньйос. – Це надзвичайно зворушливий і цінний подарунок для нашої наукової програми”.

Фото – Alyssa Stone/Northeastern University

За словами фахівців, зазвичай лобстери мають зеленувато-коричневе або червонувате забарвлення. Але у каліко хімічна сполука астаксантин, що надає червоного кольору, поєднується з іншими пігментами й білками особливим чином, утворюючи строкатий, “веснянкуватий” малюнок. Додатковий білок крастазіанін, що відповідає за синій відтінок у панцирі, додає Джекі легких блакитних відблисків — саме він робить її сусіда по лабораторії, блакитного лобстера Нептуна, таким кобальтовим.

А це Нептун. Фото – Matthew Modoono/Northeastern University

Ймовірність зустріти Нептуна — лише одна на два мільйони, але Джекі — ще рідкісніша. Тому дослідники жартома називають її “морською суперзіркою”.

Щороку Морський центр, де тепер проживають химерні лобстери, приймає близько 5 тис. відвідувачів — школярів, студентів і учасників наукових програм. Нептун уже має власний контейнер і подорожує на уроки до місцевих шкіл, де діти з захопленням дізнаються про дивовижних морських істот.

“Діти запитують, чи матимуть дитинчата Джекі таке ж забарвлення, — усміхається Муньйос. — Ми поки що не знаємо, адже таких лобстерів надто мало, але колір має генетичну складову — тож можливо”.

Водночас у науковців є гіпотеза, що більшість каліко не доживають до дорослого віку: їхнє яскраве забарвлення може зробити їх надто помітними для хижаків.

Джекі та Нептун живуть у різних акваріумах, адже лобстери схильні відстоювати свою територію від інших особин свого виду. Тому ці двоє ділять простір із іншими морськими істотами, зокрема камбалами та місячними равликами.

А ще ці яскраві мешканці океану можуть виявитися довгожителями. Якщо їм пощастить уникнути хвороб, лобстери можуть доживати до 100 років.

“Наші акваріуми допомагають зробити морський світ ближчим і зрозумілішим для дітей, – каже Муньйос. – Вони пробуджують цікавість і дають змогу торкнутися справжніх наукових відкриттів”.

Як розповідало BitukMedia, у 2024 році надзвичайно рідкісного помаранчевого лобстера помітили у акваріумі одного із супермаркетів в американському місті Нью-Йорк. Йому дали ім’я Клементина та відпустили в океан.

А за рік до цього в американському штаті Мен виловили рідкісного омара, який має подвійний колір та ознаки самця і самки. Його жартома назвали на честь музиканта Девіда Бові, який має андрогінний стиль та очі різного кольору.

Гарбузова лихоманка: овоч вагою понад тонну переміг на світовому чемпіонаті (ВІДЕО)

0
Фото - Safeway World Championship Pumpkin Weigh-Off

Чи може гарбуз важити більше за автомобіль, нехай і маленький? Так! І новий чемпіон світу з вирощування гарбузів цьогоріч це довів.

Про це розповідає портал UPI.

У Каліфорнії (США) відбулося одне з найочікуваніших осінніх змагань — світовий чемпіонат із зважування гарбузів Safeway World Championship Pumpkin Weigh-off, що традиційно проходить у прибережному містечку Хаф Мун Бей (Half Moon Bay).

Переможцем 2025 року став Брендон Доусон із міста Санта-Роза, чий гігантський гарбуз потягнув на 2 346 фунтів (це понад 1064 кг!). Минулого року фермер посів друге місце, тож цьогорічна перемога стала для нього особливою.

Фото – Safeway World Championship Pumpkin Weigh-Off

“Це результат року наполегливої праці й любові до землі”, — сказав Доусон після зважування, отримавши гучні оплески глядачів.

За свій овочевий рекорд аграрій отримав $21 114 призових — по $9 за кожен фунт гарбуза.

 

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Допис, поширений Coastside News (@coastside_news)

Організатори чемпіонату також пропонують додатковий бонус у $30 000 тому, хто зможе побити світовий рекорд, встановлений у 2023 році фермером Тревісом Гінгером — його гарбуз тоді важив 2 749 фунтів (понад 1,24 тонни).

Цього разу Гінгер також був на чемпіонаті — але вже як глядач “просто повболівати за друзів”. Його цьогорічний гарбуз, який міг би скласти конкуренцію, тріснув ще до фінального зважування.

Традиція зважування гігантських гарбузів у Half Moon Bay бере початок ще з 1974 року. Спершу це була невелика фермерська забава: місцеві жителі змагалися, у кого врожай більший. Але вже за кілька десятиліть чемпіонат Safeway World Championship Pumpkin Weigh-off перетворився на світову подію, куди з’їжджаються учасники з усіх куточків США, Канади та Європи.

Half Moon Bay навіть отримало неофіційне звання “гарбузової столиці світу”. Щороку після зважування тут проходить Pumpkin Festival — вулиці прикрашають гарбузами, місцеві пекарі готують сотні пирогів, а туристи фотографуються з “овочевими велетнями”.

Фермери, які мріють про перемогу, починають підготовку ще з весни: підбирають спеціальне насіння, розраховують температуру ґрунту й навіть контролюють рівень вологості за допомогою сенсорів. Найуспішніші гарбузи можуть рости на десятки кілограмів за день!

У Каліфорнії вирощування гігантських гарбузів стало частиною місцевої культури — символом працьовитості, терпіння й, звісно, здорового фермерського азарту.

Як розповідало BitukMedia, щороку у вересні британські фермери вимірюють свої овочі-велетні. Цьогоріч на чемпіонаті в Молверні встановили одразу сім світових рекордів!

Човник до неба: на Волині збудували найвищу гойдалку в Україні

0
Фото - Волинська служба новин

14 м 10 см! На Волині встановили найвищу гойдалку в Україні — справжній витвір народної інженерії та любові до життя. За висотою рекордна волинська атракція перевершила усіх своїх попередників.

Про це повідомила керівниця Національного реєстру рекордів Лана Вєтрова на своїй сторінці у Facebook.

Автори цього дивовижного проєкту — подружжя Юрій та Катерина Веремчуки. Вони збудували гойдалку на території свого сімейного екопарку Persha Hata, що розташований у селі Селець Володимирського району Волинської області.

Висота волинської гойдалки — 14 м 10 см, а зроблена вона цілком із масивних дерев’яних колод. Замість звичайної лави — човник, в якому можна летіти просто у небо.

Фото – Лана Вєтрова

“На цій гойдалці, якщо чимдуж розгойдатися, мабуть, можна торкнутися ногами неба. А руками поколошматити хмаринки”, – пише Лана Вєтрова.

Поруч у контактному зоопарку бігають і пасуться  віслюки, поні, вівці, єноти, різні кролики, гуси і ще багато тваринок. Багатьох з них Веремчуки врятували, давши їм другий шанс на життя у затишному екопарку.

Нову волинську гойдалку вже визнано найвищою в Україні — вона обійшла:

  • гойдалку в етнопарку Гуцул Ленд у Буковелі (8 м 88 см),
  • у комплексі відпочинку Vdoma на Ужгородщині (9 м 45 см),
  • та гойдалку в Білоцерківському районі під Києвом (12 м 30 см).

Як розповідало BitukMedia, сім годин, сім хвилин, п’ять кілометрів і понад 2700 повторів однієї з найвиснажливіших вправ у світі – бурпі. Хто з нас міг би витримати таке випробування? Харків’янин Сергій Прескорник — зміг. І встановив два нові рекорди України.

На морду його подивись: відкрили невідомий вид іхтіозавра

0
Фото - Dr Dean Lomax - Palaeontologist/ Facebook

Палеонтологи оголосили про відкриття нового виду іхтіозавра — доісторичної морської рептилії, яка панувала в океанах мільйони років тому. Майже повний кістяк, знайдений на знаменитому Юрському узбережжі Великої Британії, належав істоті розміром із дельфіна. Вчені назвали його “Мечехвіст з Дорсета”.

Про це розповідає BBC.

Дослідження британських учених, опубліковане в журналі Papers in Palaeontology, підтвердило: цей давній хижак розміром із дельфіна заповнює важливу прогалину в еволюційній історії морських ящерів.

Через свою довгу, вузьку, мечоподібну морду новий вид отримав назву Xiphodracon goldencapensis, або мечоподібний дракон Голден-Капа. Xipho в латинській назві виду походить від грецького xiphos – “меч”. Як пояснив один із авторів статті, Дін Ломакс із Бристольського університету, іхтіозаврів вже понад 200 років називають “морськими драконами”, а Голден-Кап — прибережна скеля, біля підніжжя якої знайшли скелет стародавньої рептилії.

Практично ідеально збережений тривимірний скелет виявили ще у 2001 році, проте лише тепер вчені змогли його докладно дослідити. Експонат зберігався у колекції Королівського музею Онтаріо в Канаді.

Фото – Dr Dean Lomax – Palaeontologist

Скелет містить череп із гігантською очницею та довгою, немов меч, мордою.
За оцінками фахівців, рептилія сягала трьох метрів у довжину і харчувалася рибою та кальмарами.

Аналіз показав, що життя мечеподібного дракона було сповнене небезпек.
На його кістках і зубах збереглися сліди старих травм, а на черепі — відбиток потужного укусу, ймовірно, від ще більшого морського хижака. Саме цей напад, вважають палеонтологи, і став фатальним.

Скам’янілість датується ранньою юрою (190–184 млн років тому) — періодом, який лишається малодослідженим. Саме тоді відбулася зміна видового складу іхтіозаврів: старі роди вимерли, поступившись місцем новим.
Тепер Xiphodracon goldencapensis допомагає зрозуміти, як саме відбувалася ця еволюційна ротація.

Науковців особливо здивувала незвична слізна кістка — зубчаста структура біля ніздрів, якої раніше не виявляли ні в одного відомого іхтіозавра. Ця анатомічна особливість може свідчити про нові адаптації до полювання у відкритому морі.

“Цей мечеподібний дракон — справжній елемент пазла, якого бракувало в історії іхтіозаврів. Він нагадує, скільки ще таємниць ховає Юрське узбережжя”, — зазначає Дін Ломакс.

Юрським узбережжям Великої Британії називають ділянку скелястого берега протоки Ла-Манш, що простяглася на 154 км територією графств Дорсет і Девоншир. Морські хвилі руйнують скелі і на поверхні виявляються скам’янілості тріасового, юрського та крейдяного періодів. За останні двісті років тут було виявлено тисячі скам’янілостей іхтіозаврів, але Xiphodracon — перший описаний новий вид, знайдений у цьому регіоні за століття.

Після всіх досліджень, унікальний скелет виставлять для загального огляду в Королівському музеї Онтаріо в Торонто (Канада).

Як розповідало BitukMedia, динозавра з кісткою крокодила в пащі визнали новим видом рапторів.

Рідкісна квітка з трупним запахом стала жертвою злочину. Кому знадобився Девід?

0
Фото - RTL WEST/ Facebook

Унікальна, смердюча й водночас прекрасна. Рідкісна квітка з трупним запахом, яка розквітає лише раз на кілька років, зникла просто з ботанічного саду в Дортмунді (Німеччина). Хто й навіщо викрав 30-кілограмову красуню-монстра?

Про це розповідає Spiegel.

У ботанічному саду Ромбергпарк у німецькому місті Дортмунд сталося незвичайне пограбування — зникла титан-арума, або Amorphophallus titanum, одна з найрідкісніших і найвеличніших рослин на планеті. Її цибулину вагою від 20 до 30 кг викопали просто з горщика вночі.

Представники міської влади підтвердили: ботсад звернувся до поліції, адже йдеться не просто про цінну рослину — це була справжня гордість міста. “Девід”, так називали екземпляр титан-аруми, славився своїми вражаючими цвітіннями у 2018 і 2021 роках. Тоді до Ботсаду завітали тисячі людей, щоб побачити його гігантське суцвіття і відчути легендарний запах гнилого м’яса.

Фото – Ralf Rottmann / Funke Foto Services / IMAGO

Цей сморід, утім, має природне призначення — саме він приваблює комах, які шукають трупи для відкладання яєць і, таким чином, запилюють квітку. У природі титан-арума росте лише на острові Суматра в Індонезії, а цвітіння триває всього кілька днів раз на кілька років.

Після останнього циклу рослина перейшла у фазу спокою — утворила листя, яке наприкінці вересня всохло, і садівники знову засипали цибулину землею. Під час чергової перевірки з’ясувалося: місце порожнє, а сам “Девід” безслідно зник.

“Це справжній удар для нас, — кажуть у ботсаду. — Багато мешканців Дортмунда чекали наступного цвітіння. Ми щиро сподіваємося, що злодії розкаються й повернуть Девіда”.

За словами працівників, оцінити матеріальну вартість титан-аруми складно, але її наукова та емоційна цінність — безцінна. Адже для Дортмунда ця квітка була не просто експонатом, а частиною історії міста.

Попри розчарування і злість, у ботанічному саду не втрачають надії. Працівники звернулися до громади й колекціонерів із проханням допомогти знайти “Девіда” — і, можливо, навіть повернути його анонімно. “Якщо рослина потрапить у неправильні руки, вона може загинути. А це — втрата не тільки для нашого саду, а й для всієї ботанічної спільноти”, — кажуть у Rombergpark.

Як розповідало BitukMedia, науковці стверджують, що нарешті розгадали молекулярну таємницю цієї незвичайної рослини, що тхне смертю.

У львівській лікарні з’явився перший пес-терапевт

0
Фото ілюстративне

У Дитячій лікарні Святого Миколая у Львові з’явився новий співробітник — золотистий ретривер на ім’я Альто. Його завдання — допомагати дітям одужувати, долати страх і тривогу.

Про це повідомила лікарня на своїй сторінці у Facebook.

Альто — 1,4 роки. Він доброзичливий та розумний пес породи золотистий ретривер. Поруч із Альто завжди працює його наставниця — Інна Доронюк, педагогиня, фахівчиня з раннього розвитку та зооволонтерка. Разом вони проводять заняття з дітьми, де головну роль відіграє саме чотирилапий терапевт.

Собаки-терапевти — це не просто домашні улюбленці. Вони проходять спеціальне навчання, аби спілкування з ними сприяло емоційному та фізичному відновленню.

Альто, наприклад, успішно склав поведінковий тест і отримав сертифікат пса-терапевта. Його місія – допомагати дітям у психотерапевтичному відновленні,
сприяти фізичній реабілітації, заспокоювати у стресових ситуаціях, долати соціальну ізоляцію, розраджувати у складні моменти.

Присутність Альто у лікарні — це не просто приємна розвага для дітей, а частина комплексної програми психоемоційної підтримки. Діти відкриваються набагато швидше, коли поруч пес. Вони забувають про страх, біль і починають усміхатися.

“Я працюю зі своїми собаками-партнерами як терапевтична команда. Дитяча Лікарня Святого Миколая відкрила для нас двері, для мене і для мого чудового партнера Альто. Альто — сертифікована собака-терапевт, і він неймовірний”, – зазначила Інна Доронюк.

Проєкт реалізовано за підтримки благодійної організації The Bridge of Life, яка допомогла львівській лікарні отримати такого неймовірного друга-терапевта.

“Терапія з собаками успішна у лікарнях у всьому світі. Ми відчули, що це те, чого бракує в Україні для комплексного підходу. Тож ми дуже раді, що у нас є сертифіковані Інна та Альто у цьому проєкті спільно з нами. Сподіваюся, що багато років він буде нести задоволення, комфорт не лише для дітей, а й для батьків та медичних працівників”, — розповів засновник The Bridge of Life Едвард Вейн.

У світі чотирилапі терапевти давно стали частиною медичної команди. У клініках США, Канади, Британії й більшості країн Європи собаки допомагають там, де іноді ліки безсилі — заспокоюють, повертають віру, знімають біль і страх. Доведено: кілька хвилин спілкування з пухнастим другом знижують рівень гормону стресу кортизолу і підвищують рівень окситоцину, гормону радості. Тож не дивно, що терапія з тваринами дедалі частіше стає частиною сучасної медицини.

Як розповідало BitukMedia, іспанська лікарня Hospital del Mar у Барселоні та центр із адопції безпритульних тварин та пет-терапії Affinity Foundation створили спільний проєкт. Вони допускають у палати реанімації собак, аби ті морально підтримували пацієнтів.

Віджет і Прінгл, два пінгвіни Гумбольта, відвідали будинок для людей похилого віку Cedar Mews у Бірстоллі, Лестершир, Велика Британія. Така пет-терапія дуже сподобалась мешканцям закладу та його працівникам.

Сніданок на конверті: з’явилася поштова марка з ароматом круасана (ВІДЕО)

0
Зображення - ToutSurLeTimbre/ X

Франція знову здивувала світ — тепер круасанами там пахнуть… навіть листи. Чи може бути щось більш французьке, ніж аромат свіжої випічки на поштовій марці?

Про це розповідає Le Figaro.

Національна поштова служба Франції випустила у продаж унікальну поштову марку, яка пахне… круасаном. Цей ароматний сувенір створили, щоб віддати шану “емблемі французької гастрономії” — випічці, без якої неможливо уявити жоден сніданок у Парижі.

“Марка присвячена улюбленій французькій слойці — її ніжній повітряній текстурі, золотистій хрусткій скоринці та тонкому вершковому смаку”, – йдеться в офіційному повідомленні La Poste.

Випуск обмежений — 594 тис. примірників. Але кожен із них має особливу властивість: аромат круасана проявляється, якщо легенько потерти поверхню марки.

Першими аромат новинки змогли відчути відвідувачі Valence-Herriot, поштового відділення міста Валанс у департаменті Дром. Там запах свіжої випічки розливається просто біля віконця видачі — саме там зберігають нові марки. “Я дуже гордий, що саме наш офіс обрали для старту продажу”, – розповів директор відділення Антоні Ріше в коментарі для AFP.

Valence-Herriot став одним із трьох відділень, що отримали пріоритет у продажу olfactive (ароматних) марок. І не випадково, що саме тепер — у місті якраз триває національний конкурс на найкращий круасан із маслом, головний трофей якого вручать тут же, у Дромі.

Фото – Confédération Nationale de la Boulangerie Pâtisserie Française CNBPF

Інтерес до марки виявився величезним: тільки за перший день у Валансі продали понад 400 із 1000 наявних примірників. Серед покупців було близько п’ятдесяти колекціонерів, дехто приїхав спеціально з Ліона. Вони також отримали спеціальний штемпель “першого дня”, що робить їхні екземпляри ще ціннішими.

Марка номіналом 2,10 євро призначена для міжнародних відправлень і супроводжується пам’ятним відбитком. “Це справжній символ французького шарму та гастрономічного впливу у світі”, — з гордістю додає Ріше.

Це не перша спроба Національної поштової служби Франції La Poste залучити запахи до своєї філателії: навесні 2024 року пошта вже випускала марку з ароматом багета. Тоді, як і тепер, аромат з’являвся після легкого тертя по поверхні.

Французи жартують, що тепер їхні листи пахнуть не чорнилом, а маслом і ранковим щастям.

Як це працює: технологія ароматизованих марок

La Poste використовує мікрокапсульовані ароматичні олії, які вбудовують у верхній шар фарби під час друку. Коли поверхню марки легенько потерти, мікрокапсули лопаються, і вивільняється запах — у цьому випадку аромат вершкового круасана.

Кожна така марка проходить сувору перевірку: аромат має бути стійким, але ненав’язливим, не псувати папір і не заважати під час пересилання.

Схожі технології застосовують у виробництві журналів, парфумерних пробників та подарункових листівок. А у філателії це справжній витвір мистецтва: такі марки не лише передають символіку країни, а й апелюють до емоцій — через запахи, знайомі з дитинства.

Як розповідало BitukMedia, Укрпошта випустила марку з частинками “Азовсталі”.

О це так знайда! На Київщині у лісі виявили пітона і передали його зооволонтерам

0
Фото - Kyiv Animal Rescue Group

У лісосмузі поблизу Броварів, що на Київщині, поліція виявила пітона. Плазуна передали під опіку ветеринарів та зооволонтерів.

Про це команда порятунку тварин міста Києва (KARG) повідомляє на своїй сторінці у Facebook.

“Госпіталізували на кураторство команди пітона, знайденого поліцейськими у лісі близ Броварів”, – йдеться в повідомленні. Знайдений пітон має довжину понад один метр.

Подібна знахідка викликає занепокоєння з кількох причин:

Пітони — тропічні або субтропічні плазуни, яким потрібні висока вологість і тепло. Київщина не відповідає таким умовам, особливо взимку. Тому виживання пітона тут або тимчасове, або дуже складне

Якщо змія зможе вижити, вона може стати інвазійним видом — поїдати місцеву фауну, завдавати шкоди екосистемі. Це особливо небезпечно для дрібних звірів, птахів, плазунів.

Фото – Kyiv Animal Rescue Group

Щодо цього знайди волонтери припускають: тварину, швидше за все, викинув колишній власник. Можливо, пітон виріс і перестав вміщатися в тераріумі, або ж догляд за ним виявився надто складним. Також пітон міг втекти – такі випадки вже не раз траплялися.

А отже ця історія порушує питання про відповідальність власників тварин і регулювання законів щодо утримання екзотичних видів.

Як розповідало BitukMedia, на невеличкому озері у Фастові, що на Київщині, звичайна риболовля для групи школярів обернулася справжньою історією порятунку. Діти натрапили на молодого бобра, який потрапив у жорстокі силки, виставлені просто на вході до його нори.