Італійська газета Il Foglio презентувала свій перший випуск, повністю створений штучним інтелектом. Нейромережа придумала для неї статті, заголовки та цитати. Випуск ШІ-видання – частина експерименту редакції.
Редактор Il Foglio Клаудіо Чераза зазначив, що перший випуск складається з чотирьох шпальт. У процесі підготовки номера працівники редакції ніяк не брали участі у створенні матеріалів, лише ставили питання нейромережі. Тексти, заголовки, цитати і навіть іронія було згенеровано нейромережею.
За словами Клаудіо Чераза, метою створення випуску за допомогою ШІ була демонстрація впливу штучного інтелекту “на наш спосіб роботи та наше життя”.
У випуску є статті про “парадокс італійських трампістів”, які заплющують очі на те, що їхній кумир “поводиться, як деспот бананової республіки”.
ШІ пише про економіку Італії, реформу прибуткового податку. Також у газеті опублікували історію про те, як європейці уникають постійних стосунків.
На останній шпальті містяться питання та відповіді, також повністю створені нейромережею. Одне з таких питань стосується можливої заміни людини на нові технології. Штучний інтелект відповів, що про це поки що рано говорити: “ШІ — це чудова інновація, але він ще не знає, як замовити каву, не помиляючись із цукром”.
З 18 березня ШІ-газета вже доступна в інтернеті та продається в кіосках. Зазначається, що всі статті у ній структуровані та зрозумілі, а також написані без явних граматичних помилок. Il Foglio продовжить експеримент і публікуватиме подібні випуски регулярно, але не замість звичайних.
Як розповідало BitukMedia, для боротьби з інтернет-шахраями британська компанія розробила “ШІ-бабусю” (AI granny). Її звати Дейзі і вона зводить шахраїв з розуму. Бот розмовляє з аферистами про в’язання, рецепти та нічне небо.Завдання “бабусі зі штучним інтелектом” витрачати час людей, які намагаються її обдурити.
Режисер стрічки розповів, що колись у нього була кішка. Саме цей зв'язок із твариною надихнув його на створення нового фільму. Зображення - DREAM WELL STUDIO
У Бразилії через успіх анімаційного фільму “Потік” люди почали частіше забирати чорних котів з притулків. Ба більше, нових вихованців часто-густо називають Флоу — на честь головного героя оскароносного мультика.
Тренд запустила користувачка X, яка шукала господарів для двох чорних кошенят. У пості вона назвала чорних “хвостиків” малюками “типу Флоу” і додала картинку, на якій головний герой мультфільму тримає статуетку “Оскара”.
Такий маркетинговий хід сподобався користувачам соцмереж. Бразильці не просто почали брати в родину нових вихованців, а й називати всіх чорних котів Флоу. “Тільки сьогодні я бачив трьох людей, які називали чорних кошенят Флоу, і тепер не можу думати інакше. Щоразу як бачу чорного кота, у голові автоматично виникає думка: “О, це флоузик”, – написав один із користувачів.
Бразильська зоозахисна організація Instituto Ampara Animal заявила, що стрічка Гінтса Зілбалодиса “змінює реальність” для чорних котів. “Не всі уявляють, наскільки відчутним є вплив цього фільму: він збільшує інтерес до адопції чорних котів, які так довго стикалися із забобонним ставленням”, – заявили представники.
Нагадаємо, цьогоріч Латвія вперше в історії отримала найпрестижнішу в світі кінонагороду. Мультфільм “Потік. Останній кіт на Землі” (в оригіналі – Straume, у міжнародному прокаті – Flow) латвійського режисера Гінтса Зілбалодіса отримав “Оскар” у номінації “Найкращий анімаційний фільм”. Стрічку номінували одразу в двох категоріях – анімаційний та найкращий фільм іноземною мовою.
Трохи раніше “Потік” зробив сенсацію на “Золотому глобусі”, несподівано перемігши беззаперечних фаворитів “Думками навиворіт 2”, “Моану 2” та “Воллес і Громіт: Перната відплата”.
Бюджет “Потоку” склав 3,5 млн євро, а сам мультфільм намальований у безплатному 3D-редакторі Blender.
В основі сюжету – історія чорного кошеняти, яке під час повені втратило домівку. Спочатку воно рятується на горищі старого будинку, але вода продовжує підійматися, тому доводиться шукати нове укриття.
Зрештою пухнастик знаходить притулок у човні. Туди ж потрапляють інші вижилі: пес, капібара, лемур та птах. Разом тварини вирушають у грандіозну подорож затопленим світом без людей. Але щоб вижити, їм потрібно забути про відмінності та навчитися довіряти одне одному.
Автор свідомо відмовився від персоніфікації персонажів. “У багатьох фільмах тварини поводяться як люди. Але мені здається, що так втрачається їхня суть. Тварини цікаві самі по собі, і не потрібно перебільшувати їхню поведінку”, —розповів Гінтс Зілбалодіс.
У “Потоці” немає діалогів. За задумом автора, це створює унікальний звуковий ландшафт, коли музика і звуки тварин замінюють слова. Так передається атмосфера виживання.
Як розповідало BitukMedia, у Китаї нова знаменитість. Це майже священний кіт із золотим ланцюжком на шиї. Він зустрічає відвідувачів біля входу до храму Сіюань у Сучжоу і вправно “дає пʼять”. Люди вірять, що його лапка приносить удачу, а тому шикуються у чергу на зустріч зі смугастим і готові чекати годинами.
Фото - Офіційне інтернет-представництво Президента України
У Києві відкрили “Кубоїд” – перший в Україні інтерактивний музей математики. Він покликаний зробити математику захопливою, доступною та цікавою. Це лише четвертий подібний музей в Європі та п’ятий у світі.Відвідувачів чекають у травні.
Основна мета “Кубоїда” — допомогти українським учням подолати освітні втрати в математиці, змінити підходи до її викладання через інноваційні методики навчання та популяризацію STEM-дисциплін.
У ньому сотні експонатів, тематичних зон і навчальних просторів, які допоможуть школярам “відчути” математику, а вчителям – підвищити свою кваліфікацію.
У відомстві розповіли, що працювати над створенням простору почали ще у 2021 році, який був роком математичної освіти. Але через повномасштабне російське вторгнення та завдяки міжнародним донорам проєкт вдалося реалізувати лише зараз.
Музей розміщений у третьому павільйоні Національного комплексу “Експоцентр України” (ВДНГ) у Києві. Для відвідувачів він стане доступним у травні 2025 року. Квитки до музею будуть доступними на сайті з 18 березня, а також Instagramта Facebook.
Загалом представлено 120 експонатів, 6 тематичних зон та 4 навчальні простори для школярів і педагогів. “Музей має допомогти подолати освітні втрати в галузі математики, спричинені війною, та стати центром розвитку новаторів, які відіграватимуть ключову роль у відновленні країни”, – розповідає пресслужба президента України.
Для освітян у музеї пропонуватимуть курси, тренінги для інтерактивного навчання, а також платформу для обміну досвідом і підвищення кваліфікації.
В інтерактивному математичному музеї відвідувачі зможуть через гру розв’язувати задачі, вивчати теорію, розвивати критичне мислення, логіку та просторову уяву.
Окрім експозицій, в установі матимуть освітні програми для освітян та учнів, які будуть доступні в очному та онлайн форматі.
У МОН додали, що в музеї учні зможуть вивчати теорію через дотик і взаємодію з експонатами, а педагоги – мати професійне середовище для підвищення кваліфікації та впровадження в навчання інтерактивних методик.
Під час відкриття Президент України Володимир Зеленський поспілкувався з учнями й ученицями, які показали найкращі результати на олімпіаді з математики в Україні.
Як розповідало BitukMedia, 10-річний британський школяр Альберто Давіла Арагон встановив рекорд зі швидкісного відтворення числа Пі. За хвилину він озвучив напам’ять 280 цифр після коми.
Професор палеонтології Мартін Бекер тримає зуби акул-гоблінів, яким понад 70 млн років. Фото - AMY NEWMAN/NORTHJERSEY.COM
У США професор позивається до університету. Обурений науковець звинувачує виш у тому, що через недбальство скам’янілості віком 380 млн років опинилися на сміттєзвалищі. А все тому, що рахунки транспортної компанії не були сплачені вчасно.
Американський палеонтолог Мартін Беккер — в розпачі. Через недбалість Університету Вільяма Патерсона в Нью-Джерсі значну частину його великої колекції скам’янілостей викинули десь на звалищі.
Особи винних тепер встановлюють у суді, адже професор Беккер подав проти університету позов.
А тепер дедалі справи. Минулого року палеонтолог і професор Університету Вільяма Патерсона зібрався написати монографію про свою колекцію скам’янілостей морських безхребетних девонського періоду. Це мала бути робота у співавторстві з колегою з іншого штату. В якийсь момент Беккеру знадобилось відправити скам’янілості, віком близько 380 млн років, до Флориди.
18 червня палеонтолог ретельно запакував близько двох сотень цінних зразків у 19 окремих коробок і того ж дня передав їх для відправки поштовому відділенню Університету, сповістивши про це його керівника Реймонда Буна. У позові Беккер уточнює, що у посилках опинилося близько 80% його колекції, на збір та систематизацію якої пішли “сотні та сотні годин”.
Коробки зі скам’янілістями оперативно передали до сервісу доставки UPS. Бун пообіцяв передати Беккеру треккінг-коди для відстеження посилок та дані про страховку, але так і не зробив цього. Минуло кілька тижнів, перш ніж флоридський колега вченого повідомив, що так і не отримав цінного вантажу.
З кінця серпня Беккер безуспішно вимагав від Буна інформацію про місцезнаходження посилок. У відповідь останній запевняв, що працює над їх пошуком. 20 вересня начальник університетського поштового відділення припустив, що коробки зі скам’янілістю могли бути затримані як підозрілі.
Ще через десять днів Бекер напряму зв’язався з UPS, де його ошелешили жахливою правдою: доставку було скасовано. Університет Вільяма Патерсона не сплатив виставлені логістичною компанією рахунки й обслуговування організації було заморожено. Як наслідок, коробки зі скам’янілостями з колекції професора палеонтології не стали доставляти адресату й викинули “на якесь звалище десь у Нешвілл” (штат Теннессі).
Як зазначається у позові, в UPS призупинили обслуговування Університету ще наприкінці квітня, а Реймонд Бун дізнався про це на початку липня. До того ж, постраждав не лише Беккер — через цю недбалість було викинуто ще кілька посилок.
До слова, UPS (United Parcel Service) — одна з найбільших у світі логістичних компаній, що спеціалізується на доставці посилок, вантажних перевезеннях та логістичних послугах. Заснована в 1907 році в США, UPS обробляє мільйони посилок щодня.
Тепер Мартін Беккер вимагає від університету відшкодування збитків за колекцію, а також компенсації медичних витрат, повʼязаних зі стресом, якого він зазнав. Розмір позовних вимог науковця не розкривається.
Університет Вільяма Патерсона в Нью-Джерсі. Фото – Google maps
Тим часом знайти скам’янілості тепер допоможе лише диво. Щоправда, як і британцю, який шукає на звалищі жорсткий диск зі своїми біткоїнами на суму понад пів мільярда фунтів стерлінгів.
Але і щасливі випадки теж бувають. Як розповідало BitukMedia, сміттярі із американського штату Нью-Гемпшир перебрали 20 тонн відходів, аби знайти обручку. Її випадково втратила місцева мешканка, коли її партнер викидав сміття.
Для вогневої підтримки військових в Україні розробили наземний роботизований комплекс “Лють”.Солдат-робот призначений для виконання широкого спектра завдань у складних умовах. Міністерство оборони кодифікувало та дозволило використовувати його у Силах оборони.
Про це повідомили в Міноборони з посиланням на Головне управління забезпечення супроводження життєвого циклу озброєння та військової техніки.
У відомстві вказують, що комплекс вже випробовували в реальних бойових умовах. НРК озброїли кулеметом калібру 7.62, а також обладнанням, завдяки якому він може вражати цілі і вдень, і вночі.
Робот компактний, його можна перевозити у кузові пікапа. Комплекс оснастили електричним двигуном, який працює безшумно. У міністерстві зазначили, що ємності акумуляторів вистачає на тривалий час роботи.
Також “Лють” може переміщатися місцевістю зі складним рельєфом та працювати за широкого діапазону температур.
“Оператор керує комплексом із захищеної позиції, не наражаючись на небезпеку. Головне завдання наземних роботів — посилити наші підрозділи та замінити солдата на найнебезпечніших ділянках”‚ — написали в Міноборони.
У лютому міністр оборони України Рустем Умєров заявив, що відомство запускає проєкт, який дає змогу масштабувати застосування безпілотних наземних роботизованих комплексів у військах.
Як розповідало BitukMedia, Міністерство оборони України кодифікувало та дозволило використовувати у ЗСУ наземний комплекс “Змій логістичний”, створений українськими фахівцями. Платформа виконуватиме логістичні та евакуаційні місії у районі бойових дій.
В американському містечку Дірфілд (штат Іллінойс) нещодавно уклали звичайну угоду з продажу незвичайної нерухомості. За 350 тис. доларів новий власник придбав будинок, який має невипадкове прізвисько “пиріг”.
Цей незвичайний будинок площею 148 кв. м виглядає як акуратно відрізаний шматок пирога. Ширина будинку в найвужчому місці – лише 0,91 м! При цьому будинок має дві спальні та дві ванні кімнати. А на його ділянці знайшлося місце для сараю та паркування чотирьох автомобілів.
Варто зауважити, що будинок чекав нового власника недовго – був придбаний невдовзі після появи на ринку нерухомості. І ціна його тільки зростає. Раніше цей будинок продавали за 300 тис. доларів у 2004 році, 284,5 тис. доларів у 2007 році, 260 тис. доларів у 2020 році та 295 тис. у 2021 році.
У цієї незвичайної нерухомості з північного передмістя Чикаго є власна цікава історія. Будинок збудували у 2003 році, і сусіди одразу його незлюбили: їм здавалося, що це архітектурне непорозуміння спотворює район. Але з час настрої змінилися, а дивна майже трикутна будівля перетворилася на місцеву пам’ятку. Тепер жителі Дірфілда пишаються тим, що живуть поряд зі знаменитим “домом-пирогом” (pie house). І вважають його “перлиною місцевої архітектури”.
У 2020 році будинок-пиріг показали в епізоді популярного американського ток-шоу The Tonight Show з Джиммі Феллоном. Комік і телеведучий тоді пожартував, що дім був “єдиною річчю в Америці, яка залишалася худою під час карантину”.
Іноді те, що спершу здається дивним, згодом стає легендою. І кутастий будинок – ще одна ілюстрація цьому.
Раніше BitukMedia розповідало про будинок у передмісті Лондона, який повністю заріс плющем і став місцевою пам’яткою.
Олексій Новіков, український стронгмен та володар звання “Найсильніша людина світу 2020”, встановив новий світовий рекорд. Він підняв 550 кілограмів у 18-дюймовій становій тязі.
Про це повідомив Олексій Новіков на своїй сторінці в Instagram.
Досягнення зафіксували на змаганнях етапу Кубка світу в іспанській Барселоні. 29-річний Олексій Новіков здобув перемогу на турнірі, а третє місце посів ще один українець Валерій Газаєв.
“Дякую всім, хто допомагав, хто вболівав, всім дякую, це було круто, я отримав багато емоцій і радий був розділити з всіма вами. Дякую за привітання, дуже приємно, всі, хто вірили та підтримували на всьому шляху, також дякую. Вітаю всіх українців, ще один рекорд в українську скриньку. І вітаю всіх близьких, останній рік видався складним, і ви весь час зі мною підтримуєте і це наша перемога”‚ — написав Новіков.
Олексій Новіков — український стронгмен, відомий своїми значними досягненнями у силових видах спорту. Свою кар’єру в стронгмені розпочав у молодому віці та швидко досягнув успіхів.
У 2016-2019 роках Новіков чотири рази поспіль здобував титул “Найсильніша людина України”. У 2018 році він переміг на Arnold Amateur Strongman World Championships, що дало йому можливість взяти участь у Arnold Strongman Classic 2019, де він посів 7-ме місце. У 2019 році Олексій виграв Arnold Strongman Classic South America та Arnold Strongman Classic Africa, що підтвердило його статус одного з найсильніших людей світу.
У 2020 році, у віці 24 років, Новіков здобув титул “Найсильніша людина світу”, ставши другим українцем після Василя Вірастюка, який здобув це звання. Це зробило його другим наймолодшим переможцем в історії змагань. Того ж року він встановив світовий рекорд у 18-дюймовій становій тязі – підняв 537,5 кг.
У 2021 році Олексій продовжив свою переможну серію, вигравши два турніри World’s Ultimate Strongman — у Бахрейні та Дубаї. У 2022 році він здобув титул “Найсильніша людина Європи” та переміг на Rogue Invitational. Також у 2022 році він встановив світовий рекорд у тязі Hummer Tire, піднявши 549 кг.
У 2023 році Новіков продовжив демонструвати високі результати, посівши третє місце на змаганнях World’s Strongest Man, що стало його третім потраплянням на подіум у цих престижних змаганнях. Це досягнення є найбільшим серед українських стронгменів.
Окрім спортивних досягнень, Олексій відомий своєю громадянською позицією. У 2022 році, під час російсько-української війни, він був призваний до лав Збройних сил України, але отримав дозвіл на участь у змаганнях, де продовжував представляти Україну на міжнародній арені.
Як розповідало BotukMedia, український стронгмен Дмитро Грунський бородою протягнув мікроавтобус вагою понад 2,5 тонни. Цим рекордом 35-річний дніпрянин вкотре потрапив до Книги Гіннеса. Ба більше, силач встановив одразу три світових рекорди в один день.
У Мексицівеличезна кам’яна голова, схожа на стародавню скульптуру ольмеків, стоїть на розтрощеному автомобілі Tesla. Ні, це не місце дивної аварії, а витвір мистецтва. Автор каже, що хотів “висміяти бренд та його творця Ілона Маска“.
Автомобіль Tesla Model 3 розчавив гігантською дев’ятитонною кам’яною скульптурою мексиканський скульптор Чавіс Мармол. Митець каже, що ця робота є проявом критики бренду Tesla та його творця Ілона Маска. А конкретно – проти планів Маска побудувати завод у Мексиці.
42-річний Чавіс Мармол ніколи не мав автомобіля. Tesla йому подарував бутик-готель у Мехіко Colima 71. Хоча художник зауважив, що “не знав про умови, на яких вони його отримали”.
“Моя робота полягала в тому, щоб працювати над каменем, поки вони шукали автомобіль, який, як я наголосив, має бути Tesla; інакше робота не спрацювала”, — розповів мексиканець. Сама скульптура гвиготовлена з бутового каменю. Її опрацьовували близько 6 місяців художники з усієї країни. А загалом, за словами митця, на реалізацію проєкту було витрачено два роки.
Щодо скульптури, це копія стародавніх голів Ольмеків – археологічних залишків цивілізації, яка жила на узбережжі Мексиканської затоки близько 3000 років тому. Для мексиканців ці голови символізують найдавнішу культуру в Америці.
Перфоманс Мармола про знищення машини був третьою і останньою частиною серії під назвою Neo-Tameme.
“Я не просто хотів розчавити дорогу машину. Я знаю, що там є і дорожчі”, – сказав Мармол, вказуючи на неможливість придбання електромобіля для багатьох мешканців Мексики. Метою проєкту було “розтрощити об’єкт, який уособлює зловісну фігуру, як Ілон Моллюск (Elon Mollusk)”. Це не помилка – митець так назвав мільярдера навмисно.
У грудні 2023 року федеральне міністерство навколишнього середовища Мексики схвалило дозвіл на будівництво нового заводу для Tesla Incorporated в північному штаті Нуево-Леон.
Перфоманс є відповіддю на ці плани Маска. Художник сказав, що поки не отримав відповіді від Tesla чи Маска щодо роботи. “Я сумніваюся, що їх хвилює те, що робить або говорить мексиканський художник”, – сказав Мармол.
Своєю роботою Мармол зробив реверанс в бік покійного художника Джиммі Дарема та його Still Life with Spirit and Xitle. Сприйнята як сатирична критика історичної колонізації та сучасної корпоратизації Мексики, робота Дарема полягала в знищенні автомобіля Chrysler Spirit 1992 року. Художник скинув на дах автомобіля вулканічну брилу. Це сталось 2007-року.
Мармол “процитував” перформанс Джиммі Дарема 2007-го року. Фото – Ron Cogswell via Flickr
Як розповідало BitukMedia, в Україні створили картину з найбільшої кількості різних матеріалів.
Шарон Стоун на Каннському кінофестивалі у 2022 році
Відома американська акторка Шерон Стоун похвалилася картиною під назвою “Велика маленька мрія”. Її автор – сучасний український художник Артур Солецький.
“Україна — це мистецтво. Україна — це живопис. Україна — це креативність. Я Шерон Стоун. Звідки я про все це знаю? Тому що це українська картина. Її автор — художник Артур Солецький. Яка ж вона прекрасна! Дякую, Артуре, я в захваті!” — розповіла акторка у відео.
Художник намалював “Велику маленьку мрію” 2023 року, вже під час повномасштабної війни. Він і гадки не мав, хто саме її придбав, аж поки не побачив відео Шерон Стоун.
Шерон Стоун — акторка, модель та продюсерка. Вона здобувала нагороди “Золотий глобус” та “Еммі”. Також її номінували на премію “Оскар” як найкращу акторку у фільмі “Казино” (1995 рік). Найбільшу популярність здобула після фільму 1992 року “Основний інстинкт”. Маючи IQ 154, Стоун є членкинею організації Mensa.
Шерон Стоун є однією з відомих голлівудських зірок, які відкрито підтримують Україну у часи війни з російськими окупантами. Актриса неодноразово засуджувала агресію росії та закликала світову спільноту підтримати Україну.
Артур Солецький — український художник, який народився у Вінниці. Він здобув освіту у Львівській національній академії мистецтв на катедрі монументального живопису. Митець працює у різних жанрах, зокрема в живописі, графіці, інсталяції тощо.
Окрім творчої діяльності, Артур ділиться своїм досвідом та знаннями зі студентами, викладаючи у Львівській національній академії мистецтв. Він також активно веде свій Instagram-акаунт, де публікує роботи та процес їх створення.
Як розповідало BitukMedia, Starbucks випустив дизайнерські чашки від художника українського походження.
Протягом семи років самка гамбійського хом’якового щура Кароліна працювала з понеділка до п’ятниці. Вона невтомно рятувала життя, покладаючись на свій надзвичайний нюх. День у день вона виявляла туберкульоз швидше та точніше, ніж в лабораторії. Тепер, після сотень врятованих життів і понад 3 тисяч виявлених випадків захворювання, Кароліна відпочиває на пенсії.
Представники виду Cricetomys gambianus – це не “шкідливі гризуни”, а спокійні тварини, які добре піддаються дресируванню і здатні працювати до семи-восьми років поспіль.
Одна з них – Кароліна, вже колишня “співробітниця” некомерційної організації APOPO, яка допомагає боротися з епідемією туберкульозу в Танзанії та Ефіопії. Підготовлена фахівцями APOPO, самка щура могла за 20 хвилин перевірити сотню зразків мокротиння на наявність інфекції. Така швидкість недосяжна для традиційних методів діагностики. Її винятковий нюх дозволяв виявляти навіть мінімальні сліди хвороби, роблячи гризуна незамінним бійцем у боротьбі з туберкульозом в Африці.
Але час бере своє, і тепер колишня “співробітниця” лабораторії насолоджується спокійним життям у просторому тінистому вольєрі. Товариство їй складає ще один ветеран — Гілберт. Разом вони мешкають у справжньому “пенсіонаті” для щурів, де про них піклуються, граються з ними та забезпечують увагу співробітники центру.
“Я жартома називаю це нашою Флоридою — своєрідною маленькою спільнотою для пенсіонерів”, — розповідає Сінді Фаст, керівниця відділу підготовки APOPO. “Ми навіть створюємо для них нові іграшки, щоб вони залишалися активними”.
Фото – APOPOКароліна тепер пенсіонерка. Фото – Facebook/ APOPO
Минулого року африканські гризуни, такі як Кароліна, запобігли майже 400 тис. нових випадків смертельної хвороби!
Африканські хом’якові щури (Cricetomys gambianus) — унікальні істоти, які вирізняються не лише високим інтелектом, а й винятковими здібностями. Він може сягати 90 см завдовжки (разом із хвостом) і важити до 1,5 кг. Тварина має дуже поганий зір і тому покладається на нюх і слух. Його надзвичайно чутливий ніс дозволяє вловити навіть половину краплини хлору в об’ємі, що дорівнює 20 олімпійським басейнам. Чому щур “хом’яковий”? Подібно до хом’яків має защічні мішки.
Хоча Кароліна вже не працює, вона все ще залишається в центрі уваги. І хоча її кар’єра з виявлення хвороб завершилася, її внесок у медицину залишиться незабутнім.
А так у листопаді 2024 року героїню провели на заслужений відпочинок.
У всьому світі туберкульоз залишається серйозною загрозою здоров’ю людей, основною причиною смертності від інфекційних захворювань. За умови своєчасного виявлення туберкульоз піддається профілактиці та лікуванню, проте, на думку вчених, кожен третій випадок цієї хвороби не діагностується.
А Кароліна та її родичі можуть забезпечити таку необхідну швидку діагностику. Їхнє навчання займає дев’ять місяців і проводиться за методикою, розробленою в APOPO.
Як навчають “героїчних щурів”? Cricetomys gambianus поміщають у клітку для тестування, під яку кладуть десять медичних зразків. Щур пробігає по лінії, обнюхуючи через спеціальні отвори кожну пробу. Вона має зупинитися, коли відчує запах характерних для туберкульозу органічних сполук. Щоб вказати на такі значки, хом’яковий щур протягом чотирьох секунд дряпає підлогу та отримує за це смаколик. Лаборанти за допомогою мікроскопа перевіряють поставлений своєю помічницею діагноз.
Завдяки своєму нюху “героїчні щури” швидко виявляють непомітні для людського ока ознаки захворювання, і своєчасна доставка ефективних ліків рятує життя людей. Більше того, використання такого типу скринінгу туберкульозу значно знижує витрати на діагностику захворювання: за оцінкою APOPO, вартість аналізу одного зразка становить лише 20 центів.
Інструктори APOPO починають навчати гамбійських хом’якових щурів практично з народження. “Завдяки неймовірному нюху “героїчні щури” роблять важливий внесок у охорону здоров’я танзанійців, – запевняють в організації.
Цікаво, що найпершим проєктом APOPO було навчання цих тварин виявленню наземних мін.
“Наші #HeroRATs навчені виявляти продукти дикої природи, як-от луска панголінів. Вони допомагають правоохоронним органам боротися з незаконною торгівлею дикими тваринами”, – розповідають в APOPO.
Як розповідало BitukMedia, нейробіологи залоскотали щурів, аби знайти в мозку центр сміху та грайливості.
Запис “розмов” косаток вперше опублікували дослідники Українського антарктичного наукового центру “Академік Вернадський”. На аудіо — переважно імпульсні крики, за допомогою яких відбувається соціальна комунікація косаток. Запис зробила минулорічна експедиція під час роботи у затоці Коллінз.
Про це розповідає НАНЦ на своїй сторінці у Facebook.
“10 лютого 2024 року ми працювали в затоці Коллінз й побачили на крижинах 11 морських леопардів. Тож коли висаджувалися на острів, біля пришвартованого човна лишили увімкнений акустичний рекордер, щоб не проґавити можливість записати підводні вокалізації цих хижаків. Але потім на записі несподівано виявили звуки групи косаток типу “В” (великі), які переважно полюють на тюленів”, – розповів біолог антарктичної експедиції Вадим Ткаченко.
За звуками вчені відстежили, що група косаток з щонайменше трьох тварин періодично підходила дуже близько до залишеного човна. Ймовірно, вони “шукали тюленів, щоб ними поласувати”.
“Побачити косаток в районі нашої станції можна нечасто – зазвичай до десяти разів за рік. Водночас розшифровка записів показує, що косатки присутні поруч регулярно, навіть коли ми їх не бачимо за айсбергами та скупченнями льоду”, – пояснила біологиня Національного антарктичного наукового центру Оксана Савенко.
Представлена візуалізація містить спектрограми (візуальне зображення спектрачастот сигналу в часі) і осцилограми для 23 окремих сигналів, змонтованих у безперервний трек.
Записані сигнали дуже короткі. На шкалі часу можна бачити, що вони тривають десяті долі секунди, тому для відтворення трек уповільнили до 10–12% від оригінальної швидкості.
Ці сигнали перебувають переважно в ультразвуковому діапазоні, який не є доступним для сприйняття людини. Те, що ми чуємо під час відтворення, – це звуки, які потрапили в діапазон до 20 кГц, а також набір різних відлунь та інших коливань середовища.
“На аудіо – переважно імпульсні крики, за допомогою яких відбувається соціальна комунікація косаток. Також до основних типів їхніх звуків належать свисти та ехолокаційні клацання”, – зазначають полярники у дописі.
Косатки видають імпульсні звуки не за допомогою голосових зв’язок, а видуваючи повітря через спеціальні структури в носовій порожнині. “Цей механізм, як і розмаїття та функціональність звуків косаток й інших морських ссавців, до кінця не вивчено. Тож наші біологи приділяють особливу увагу таким акустичним дослідженням в Антарктиці”, – пояснюють фахівці.
Науковці використовують різні способи записування звуків. Один із них – цілодобовий пасивний моніторинг в одній локації. Він дозволяє визначати сезонну динаміку присутності різних видів морських ссавців.
Ще один варіант – акустичні тралення під час руху суден, зокрема “Ноосфери”, або моторних човнів впродовж морських виходів зі станції. Біологи також роблять записи під час зупинок човнів для спостережень за тваринами чи виконання інших робіт. Саме так були записані звуки косаток, якими поділились зимівники.
Як розповідало раніше BitukMedia, українські полярники показали, як зграя косаток “полювала” на тюленя.
Під час будівництва фортифікаційних споруд на півдні України звичайні земельні роботи обернулися сенсаційною археологічною знахідкою. Бійці 123 бригади ТрО натрапили на архаїчний могильник 6-5 століття до нашої ери.
Все почалося з невеликої амфори, яку виявив водій екскаватора Микола. Зацікавившись, він звернувся до свого побратима Євгена, який захоплюється історією. Разом вони вирішили передати знахідку до музею “Старофлотські казарми”.
Експерти музею, проаналізувавши знахідку, встановили, що це корінфська амфора. Свого часу такі використовувалися в ритуальних цілях і розміщувалися в могилах. Місце, де бійці проводили фортифікаційні роботи, виявилося архаїчним могильником, що датується 6-5 століттями до нової ери.
Особливу увагу музейників привернула ще одна знайдена іонійська посудина – ойнохоя. Цей давньогрецький глечик з однією ручкою та трьома носиками використовувався для розливання вина під час симпосіїв – ритуалізованих бенкетів у Стародавній Греції, що супроводжувався буйними веселощами — важлива складова чоловічого дозвілля.
Фото – Facebook/ 123 бригада тероборони ЗСУ
“Це ритуальні речі, створені спеціально для поховань, привезені з Греції. Важливо, що посудини цілі, без пошкоджень, що свідчить про високий соціальний статус похованих”, – пояснив Олександр, колишній археолог, викладач Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, а нині військовослужбовець.
У бригаді також розповіли, що разом з артефактами музею передали й рештки кісток похованих людей. Там зазначили, що подібні знахідки мають велике значення для вивчення історії регіону й дозволяють краще розуміти життя та звичаї людей, які жили на цих територіях раніше.
Як розповідало BitukMedia, на Миколаївщині знайшли трипільський кам’яний ніж доби енеоліту.
10-річний британський школяр Альберто Давіла Арагон встановив рекорд зі швидкісного відтворення числа Пі. За хвилину він озвучив напам’ять 280 цифр після коми.
10-річний Альберто Давіла Арагон з Бристолю розповів, що його мотивували вивчити якнайбільше знаків математичної константи Пі у школі.
Там у березні 2024 року влаштували конкурс із незвичайним призом — учневі, який назве максимальну кількість десяткових знаків Пі, дозволялося влучити в обличчя директора пирогом.
“Сповний рішучості перемогти, я пішов додому і вирішив запам’ятати якнайбільше цифр числа Пі”, – зізнався Альберто Арагон.
Тоді, на конкурсі, Альберто переміг – назвав 150 знаків після коми. Виграш та похвала директора надихнули юного британця, і він продовжив запамʼятовувати числа.
Школяр навіть розробив власну техніку запам’ятовування — використовував ритми та музичні патерни, а також дихальні вправи для підвищення швидкості озвучування чисел.
Альберто обрав як місце, де він спробує встановити рекорд, дах Кліфтонської обсерваторії. Школяр назвав це місце знаковим, тому що звідти відкривається вид на підвісний міст, яким він щодня ходить до школи. Зафіксували його рекорд математики з Бристольського університету.
Нагадаємо, День числа Пі відзначається щорічно 14 березня. Дата обрана не випадково. Вона повʼязана з першими цифрами Пі – 3,14.
Як розповідало BitukMedia, 14-річний “хлопчик-калькулятор” з Індії випробував свою ментальну математику та побив шість рекордів Гіннеса за один день. Зокрема школяр зміг підрахувати суму сотні чотиризначних чисел лише за пів хвилини.
Фото - Residencia Santa Maria del Tura de Olot/Reuters
Супердовгожителька Марія Браньяс Морера мала не тільки “хороші гени”, а й унікальні біологічні ресурси. Вчені виявили, що її клітини функціонували як у 100-річної людини, а мікробіота взагалі нагадувала дитячу.
У Марії Браньяс Морери, яка народилася у США та до своєї смерті в Іспанії у віці 117 років вважалася найстарішою людиною у світі, вчені виявили унікальні гени, що уповільнюють старіння.
Дослідники, які ще за життя Браньяс вивчали її мікробіом (сукупність мікроорганізмів у кишечнику) і ДНК, з’ясували, що її генетичний матеріал дозволяв клітинам “почуватися” на 17 років молодшими за їхній реальний вік.
Кишкова мікробіота довгожительки, що відіграє ключову роль у людському організмі, за своїми характеристиками була напрочуд схожою на мікробіоту немовляти. До такого висновку дійшла наукова група під керівництвом професора генетики Манеля Естеллера з Барселонського університету, одного з провідних спеціалістів у сфері дослідження старіння.
Команда науковців встановила, що Браньяс зберігала ясність розуму майже до кінця свого життя. Основними проблемами зі здоров’ям, які турбували її протягом багатьох років, були болі в суглобах і погіршення слуху.
Марія Браньяс Морера у віці 18 років. Світлина 1925 року
Марія Браньяс Морера народилася в Сан-Франциско 1907 року, а 1915-го разом із сім’єю повернулася до Каталонії. За своє життя вона пережила дві світові війни, пандемії 1918 та 2020 років, громадянську війну в Іспанії. А 2023 року її офіційно визнали найстарішою жінкою на планеті.
Вчені підкреслили, що здоровий спосіб життя допоміг їй повною мірою скористатися перевагами своєї унікальної генетики. Браньяс дотримувалася середземноморської дієти, вживаючи три порції йогурту щодня.
Вона уникала алкоголю і тютюну, регулярно гуляла на свіжому повітрі та підтримувала тісний зв’язок із родиною та близькими. Дослідники припускають, що саме ці фактори сприяли збереженню фізичного та психічного здоров’я і могли пролонгувати її життя.
Професор Манель Естельєр наголосив: випадок Браньяс руйнує уявлення про нерозривний зв’язок між старінням та хворобами.
Дослідження, яке провів Естеллер разом із командою, стало найбільш комплексною роботою, присвяченою “супердовгожителям” – людям, які дожили до 110 років і більше. Воно пропонує можливі пояснення феномену довголіття.
Науковці сподіваються, що їхні результати дадуть цінну інформацію для розробки ліків та методів лікування вікових захворювань.
Як розповідало BitukMedia, Книга рекордів Гіннеса визнала 108-річну японку найстарішою перукаркою у світі. Шіцуї Хакоїсі отримала ліцензію в 1936 році і досі стриже у своєму салоні в місті Накагава.
Монету із зображенням Джона Леннона, музиканта легендарного гурту The Beatles, випускає Королівський монетний двір. Подія приурочена до 85-річчя з дня народження музиканта та до 50-річчя з моменту виходу його останнього альбому.
Про це повідомляється на офіційному сайті британської організації.
На монеті зображено профіль Джона Леннона. Референсом послужила фотографія 1974 року. Її автор Боб Груен – один з найвідоміших фотографів, який працював з популярними рок-музикантами. Він сфотографував Леннона на даху його пентхауса у Нью-Йорку.
Випуск монети пов’язали з 50-річчям з дня виходу останнього сольного альбому Леннона та днем народження самого музиканта – цього року у жовтні йому виповнилося б 85 років.
Також на монеті викарбувано ім’я Леннона та слово Imagine, що є відсиланням до його однойменного синглу та альбому.
Фото – The Royal Mint
Пам’ятна монета надійде у продаж ранком 17 березня. Ціни стартують від 18,5 фунтів стерлінгів за штуку, адже монети викарбували у різних кольорових металах.
Групу The Beatles заснували 1960 року в Ліверпулі. До її складу входили Джон Леннон, Пол Маккартні, Джордж Харрісон та Рінго Старр. The Beatles стала одним з найуспішніших гуртів в історії музики. Більшість пісень було написано Ленноном та Маккартні. Дискографія The Beatles включає 13 офіційних студійних альбомів, а багато композицій займали лідируючі позиції в музичних чартах. Гурт також удостоєний дев’яти нагород “Греммі”.
8 грудня 1980 року на Манхеттені 40-річного Леннона вбив його фанат Марк Чепмен. Після затримання Чепмен заявив поліції, що якби йому не вдалося вбити Джона Леннона, він застрелив би його друга Девіда Бові, який цього дня грав у виставі “Людина-слон”. 1981 року чоловіка засудили до довічного ув’язнення.
Як розповідало BitukMedia, 2023 року вийшла остання пісня The Beatles, яку написав та виконав у 1970-х роках Джон Леннон. Для роботи над треком Now and Then використовувався штучний інтелект, який допоміг виокремити голос Леннона з оригінального запису.
Українська
العربية
简体中文
Nederlands
English
Français
Deutsch
Italiano
Português
Русский
Español
